Наукова бібліотека

«Сучасні тенденції діяльності бібліотек ВНЗ в умовах інформаційного суспільства» (Міжвузівська науково-практична конференція)

Дата проведення: 4 квітня 2012р. База проведення: Науково-технічна бібліотека Вінницького національного технічного університету

ВСТУПНЕ СЛОВО.

Шпукал Леся Іванівна – директор наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

Інформаційно-бібліографічна діяльність в бібліотеці.

Латуша Наталія Миколаївна – бібліотекар І категорії, методист бібліотеки ВНАУ

 

Одним із видів бібліографічного обслуговування є інформаційно-бібліографічне інформування — систематичне забезпечення інформацією користувачів за довготривалими запитами.

Основна мета такої роботи — регулярне доведення інформації про нові надходження до користувача, розкриття інформаційних ресурсів бібліотеки, повідомлення про наявність літератури з певних тем у фондах бібліотеки.

Бібліографічне інформування буває диференційоване і недиференційоване (масове). Диференційоване інформування здійснюється з урахуванням інформаційних потреб користувача або групи користувачів з близькими інформаційними потребами. А тому відповідно поділяється на індивідуальне і групове.

Щодо групового інформування.

У Вінницькому національному аграрному університеті 38 кафедр, понад 400 викладачів. Враховуючи зміни в організаційній структурі університету, отримання ним статусу національного, розширення кількостей спеціальностей, відкриття нових підрозділів, кафедр, кількість абонентів інформування збільшилась, додались нові актуальні теми, змінилась форма передачі інформації.

Особливою категорією при інформуванні в бібліотеці ВУЗу є професорсько-викладацький склад. Завданням групового інформування є регулярне забезпечення професорсько-викладацького складу, викладачів кафедр даними про нову літературу, яка надійшла до бібліотеки. Щомісячно готуються списки нових надходжень, щодо отриманої літератури та інформаційні листи на кафедри.

Індивідуальне інформування.

Основними формами індивідуального бібліографічного інформування є співпраця з абонентами. Сюди входять: усні повідомлення, підготовка добірок видань, бібліографічних списків.

Підготовка до застосування системи індивідуального інформування складається з таких етапів:

• реєстрація абонента,
• визначення теми,
• погодження джерел інформації,
• визначення типів і жанрів документів,
• погодження форми надання інформації (сам документ, тематичний список, який включає документи та бібліографічні повідомлення).

Зареєстрований абонент щомісячно отримує інформацію з тем, які він відмітив у реєстраційній картці. Наприкінці року проводиться анкетування для перевірки результативності досліджуваного інформування, уточнення теми. В 2011 році співробітником нашої бібліотеки проінформовано 21 абонент системи вибіркового розповсюдження інформації за 42 темами. Абонентам було надіслано 141 інформаційний лист, в яких використано 1625 джерел інформації з періодичних видань. Добір джерел проводився за темами «Місцеві бюджети», «No-till  технології», «Органічне землеробство», «Енергетичні рослини», «Кролівництво», «Ринок землі», «Хвороби рослин» та ін.

Незабаром ми плануємо відправляти інформацію на електронну скриньку викладачів. У віртуальному режимі викладач матиме можливість поставити запитання бібліографу і протягом дня отримати відповідь. Оскільки навчальні корпуси нашого вузу розташовані досить далеко один від одного, така послуга підвищить оперативність інформування, а також ефективність зворотного зв’язку.

Основою індивідуального та групового інформування є знання бібліографом інформаційних потреб абонентів, адже ефективність обслуговування залежить від того, наскільки точно сформульовані запити абонентів. Нечітке формулювання теми призведе до надходження надлишкової інформації до абонента в процесі інформування, і навпаки, звуження теми призведе до втрати важливої інформації. Бібліограф повинен добре орієнтуватися в відповідній тематиці, розуміти галузеву термінологію.

Користувач, повідомлення до якого не надходить індивідуально, має можливість користуватися послугою групового інформування.

Однією з форм групового інформування є проведення днів дипломника, днів кафедри, днів спеціаліста, огляди літератури тощо.

Бібліографи співпрацюють з кафедрами, вивчають їхні потреби. З переліку тем проводиться відбір книг, періодичних видань. Готуються бібліографічні списки за кожним напрямком. У 2011 році в нашій бібліотеці було проведено Дні кафедр: «Кафедра Міжнародної економіки», «Кафедра експлуатації машинно-тракторного парку та технічний сервіс», «Кафедра охорони природи та безпеки життєдіяльності» та ін. Для них була підібрана виставка книг, складені бібліографічні списки.

Співробітниками інформаційно-бібліографічного відділу були підготовлені Дні дипломників для кафедр «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа» та інших, підготовлений матеріал включав 92 напрямки, було представлено 1176 джерел.

Для викладачів та студентів кафедр «Годівля сільськогосподарських тварин та водні біоресурси», «Розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієна», «Лісівництво та кормовиробництво», «Селекція та насінництво сільськогосподарських культур» та ін. було підготовлено матеріал з 57 тем, де було використано 3750 джерел.

Ще одним з напрямків групового інформування є День спеціаліста, для якого добирається книжкова виставка, на якій виставляються видання для перегляду й ознайомлення зі змістом. Готується невеликий огляд літератури, де бібліографи більш детально зупиняються на окремих питаннях.

Про всі інформаційно-бібліографічні заходи, що проходять в бібліотеці повідомляє бібліотечний сайт. На веб-сторінці бібліотеки ВНАУ публікують «Списки нових надходжень», «Інформаційні списки для кафедри», які містять основний опис видання, анотацію, кількість примірників.

Групове інформування за змістом може бути міжгалузевим, тематичним, проблемно-тематичним. Воно здійснюється як в поточному, так і в ретроспективному режимі.

Традиційним напрямком інформаційно-бібліографічної роботи бібліотеки є створення бібліографічних та біобібліографічних покажчиків. Мета біобібліографічного покажчика – розкрити результати наукової роботи професорсько-викладацького складу університету. Метою бібліографічних покажчиків є популяризація фонду та добір матеріалу за темами на допомогу студентству в написанні курсових робіт та вивченню предмета.

Масове бібліографічне інформування, яке покликане сприяти інформуванню широкого кола читачів, проводиться з ініціативи бібліотеки.

У нашій бібліотеці проводяться такі комплексні форми масового інформування:

• День спеціаліста – включає безпосередній показ первинних і вторинних документів разом з іншими заходами
• День інформації – розрахований на різноманітну за складом читацьку аудиторію. День інформації може бути повністю присвячений новинкам, тоді експонуються всі отримані протягом певного періоду (1-2 місяці) видання з усіх галузей знань.

Під час тематичних Днів інформації добір літератури, організація виставки проводять за певною темою, запрошують спеціалістів для консультацій, оформляють замовлення на придбання чи видачу книг, журналів.

Ознайомитися з новими надходженнями до бібліотеки студенти та викладачі мають змогу різними шляхами:

• в інформаційно-бібліографічному відділі, виставки-перегляди в якому організовуються щомісячно;
• на абонементах;
• в читальних залах (в нас вони розділені за галузями знань), де є постійні книжкові виставки, які систематично оновлюються;
• у читальному залі періодичних видань, де новинки з журналів і газет оформляються щотижня і пропонуються для перегляду.

Для інформування читачів про нові книги чи книги, які заслуговують на більшу увагу, рекомендується використовувати плакати типу «Нова книга», «Про цю книгу говорять». Актуальним у залі періодики є плакат «Періодичні видання бібліотеки на поточний рік».

Розповсюдженою формою масового бібліографічного обслуговування є випуск списків та інформаційних бюлетенів, у яких відомості про нові надходження розташовують у певному порядку, частіше в систематичному. В нашій бібліотеці планується випуск бюлетеня нових надходжень за квартал, в якому буде вміщено ще й зміст підручника чи монографії, щоб викладачі кафедри та студенти більш детально могли ознайомитися з новою літературою.

Джерелами інформування бібліотеки ВНАУ є:

• книги, наукові збірники;
• періодичні видання (до 200 назв);
• репозиторій (містить понад 1500 текстів статей та моновидань);
• бібліографічні покажчики;
• «Картотека законодавства України» (Омега),
• електронний каталог, частково анотований, до якого частково прикріпленні повні тексти документів.

З впровадженням автоматизації в бібліотеці виникли нові форми інформування користувачів. На нашому сайті можна дізнатися назви періодичних видань, наявних в бібліотеці, про надходження літератури, подаровані книги, переглянути віртуальні виставки та огляди літератури, через сайт ми інформуємо про заплановані заходи, висвітлюємо свою видавничу діяльність. Електронний формуляр читача зберігає бібліографічну інформацію про документи, з якими він працював. Обравши з переліку навчальну дисципліну таблиці «Книгозабезпеченість», можна ознайомитися з рекомендованою літературою до цієї дисципліни. У перспективі – електронна доставка документів, створення вебліографічних списків.

Роль бібліотек ВНЗ в інформаційному забезпеченні навчального та науково-дослідного процесів інституту.

Яворська Тетяна Михайлівна – завідувач бібліотеки ВТЕІ

 

Реформування вищої освіти, запровадження нових освітніх технологій значно посилює роль бібліотек ВНЗ в інформаційному забезпеченні навчального та науково-дослідного процесу ВНЗ. Відтак головним завданням бібліотеки ВНЗ було і залишається інформаційне супроводження та забезпечення навчального та науково-дослідного процесів інституту.

Наразі бібліотеки ВНЗ  в своїй діялбності керуються Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Примірним положенням про бібліотеку вищого навчального закладу 3-4 рівнів акредитації»

 Відповідно до Наказу МОН України «Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти»  від 24 грудня 2003 р. № 847. в розділі «Інформаційне забезпечення» ставиться завдання про 100 відсоткове забезпечення навчальною та навчально-методичною літературою навчального процесу для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів – бакалавр, спеціаліст, магістр. Забезпечення літературою вважається 100% при наявності одного підручника, навчального посібника за списком літератури на 3 студента. Для заочної форми навчання методичне забезпечення повинно складати  100% з розрахунку 1 комплект методичних матеріалів з кожної дисципліни на 1 студента.

Але мушу сказати, що навіть як у нашому випадку при достатньому фінансуванні на комплектування бібліотечного фонду, ми не можемо показати відповідну забезпеченість навчальних дисциплін. Головною причиною цього є одноманітність  книжкового ринку України. Наприклад, коли з’являються нові дисципліни, ми здійснюємо моніторинг навчальної літератури серед великих книготорговельних підприємств України, (не тільки з якими ми співпрацюємо, а взагалі по Україні), дуже часто не можемо знайти навчальну літературу з такими назвами, і, відповідно не спроможні забезпечити нові дисципліни. Такі предмети як фінанси, облік за різними видами, менеджмент, маркетинг – це не проблема, тут працюють наукові школи по цим напрямам (наприклад: наукова школа професора Бутинця по обліку, професора Бланка по інвестиційному менеджменту, професора Балабанової по маркетинговому менеджменту і т. д.)

Нещодавно були прийняті зміни та доповнення до «Ліцензійних умов..», затверджені Наказом Монмолодьспорту України №1337 від 29.11.2011 року. Зміни стосувались забезпеченості читальних залів фаховими періодичними виданнями, а саме збільшилась кількість фахових періодичних видань для ОКР:  бакалавр з 3 до 4 назв, спеціаліст так саме, а для магістрів з 4 до 8 назв. Ще одна нова вимога щодо формування списків літератури до методичних видань- література, яка подається у списку використаних джерел має обов’язково бути наявна в бібліотеці. Ми у себе в бібліотеці вже ці зміни відчули —  частіше почали звертатись викладачі для оформлення списків літератури.

Потрібно відмітити, що  для покращення забезпечення самостійної роботи студентів методичною літературою в бібліотеці був створений сектор методичних видань. Формується електронна база даних  методичних матеріалів, ведеться облік, структурування і обслуговування студентів методичною літературою. Фонд методичних видань формується згідно розпорядження директора інституту, які надходять з головного вузу  та Центру підготовки наукових та навчально-методичних видань ВТЕІ, структурується в читальному залі періодичних та методичних видань.

З метою підтримки наукової цінності фонду, формування  фонду відповідно профілю інституту, проводиться  систематичний аналіз його використання, виявлення активної і пасивної частини фонду. Згідно проведеного аналізу,  фонд навчальної літератури складає більше 50%, наукові видання – близко 30% від загального фонду. Стосовно наукових видань, то сьогодні акцент ставиться на необхідності збільшення фонду наукових видань, як вітчизняних , так і зарубіжних саме у вузівських бібліотеках . Адже, в світлі Болонського процесу, наукова література повинна обов’язково бути в бібліотеках вузів. Відомо, що фонди зарубіжних університетських бібліотек формуються здебільшого науковим виданнями.

Хочу більш детально зупинитись на формуванні фонду навчальної літератури.

Для проведення аналізу забезпеченості літературою навчального процесу в автоматизованій бібліотечно-інформаційній системі (АБІС) “УФД/ Бібліотека” розроблена технологія профільно-типологічного моделювання навчального фонду. Завдяки можливостям цієї програми створена електронна картотека книгозабезпечення усіх навчальних предметів і курсів (Тематико-типологічний план). На підставі даних електронної картотеки книгозабезпечення періодично проводиться статистичний аналіз книгозабезпеченості, прогнозується комплектування і списання літератури.

Електронна картотека (ТТП) створена в двох варіантах: таблична форма та ієрархія. Таблична форма картотеки відображає перелік дисциплін відповідно кафедр та факультетів, крім того заноситься контингент студентів, які вивчають ту чи іншу дисципліну та примірниковість навчально-методичних видань. В програмі передбачений аналіз цих показників, і як результат реальна картина по забезпеченню всіх предметів.

Ієрархічна структура картотеки являє собою перелік факультетів, кафедр та дисципліни, які закріплені за тією чи іншою кафедрою.

Електронна картотека книгозабезпечення дозволяє швидко і точно проводити моніторинг стану навчального фонду нашої бібліотеки, вірно визначати стратегічні показники комплектування і списання літератури.

Планом роботи бібліотеки передбачений щорічний аналіз книгозабезпечення кожної учбової дисципліни і доведення результатів аналізу до викладачів. Аналіз враховує не тільки порівняння загальної кількості видань по предмету та кількості студентів, що вивчає той чи інший предмет, але й кількість нових та застарілих видань, кількість видань українською та російською мовами, наявність обов’язкових базових підручників та навчальних посібників, а також методичних матеріалів для самостійної роботи студентів, опорних конспектів, практикумів, збірників тестів та ситуаційних завдань. Усі ці дані дають змогу визначити дисципліни, коефіцієнт забезпечення яких не відповідає вимогам та нормативам, що в свою чергу дозволяє оприділити пріоритети комплектування на поточний рік, контролювати використання грошових коштів, які виділені.

А коли акредитуються напрями підготовки, або окремі дисципліни, до бібліотеки звертаються викладачі щодо забезпечення цих напрямів та дисциплін, адже показник книгозабезпечення є одним із найважливіших показників відповідності вуза вимогам ліцензування та актредитації. До речі, коли у нас в інституті в січні цього року  працювала комісія із МОнмолодьспорт, то в програмі перевірки стояли наступні питання, які стосувались роботи бібліотеки:

—   забезпеченість підручниками, навчальними посібниками;

— забезпеченість самостійної роботи студентів методичними матеріалами;

— співвідношення посадкових місць у читальних залах до загального контингенту студентів. Тобто саме ці вимоги прописані в «Ліцензійних умлвах надання освітніх послуг»

Як бачите, саме ці питання прописані в «Ліцензійних умовах надання освітніх послуг».

Була підготовлена довідка про роботу бібліотеки із двома додатками:

1. «Книгозабезпеченість навчальних дисциплін»
2. «Перелік методичних видань до самостійної роботи студентів, наявних у бібліотеці»

Коли ми говоримо про формування бібліотечних фондів потрібно, на мою думку, говорити і про те, які ми маємо можливості при комплектуванні. Це, звичайно, фінансування. Хочу нагадати, що з 2000 року, коли був прийнятий Закон України «Про здійснення державних закупівель», закупівля бюджетними установами всіх товарів можлива лише через тендерні процедури. Тобто починаючи з 2000 року всі бібліотеки змушені були  працювати в умовах закупівлі періодики та книг через тендер. Я думаю кожна бібліотека стикалась із різними проблемами цього питання. У нас в бібліотеці відбувались закупки і через відкриті торги і через  запит цінових пропозицій. Зараз вже в котрий раз піднімається питання шодо внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» в питанні придбання документів для бібліотечних фондів. Маємо надію, що такі зміни будуть схвалені Верховною Радою.

За статистичними даними скорочується обсяг книжкового ринку та обсяг продаж книжкової продукції, в той же час  спостерігається постійне збільшення обсягів продаж книг в електронному форматі, зростання ринку букрідерів, загальнодоступність піратського контенту в Інтернеті та слабкі засоби боротьби з ними. Ми розуміємо, що ці фактори –це все ланки одного ланцюга, наслідки експансії цифрової електронної інформації. І як наслідок сорочується кількість відвідувань в бібліотеках. (я думаю, що кожна бібліотека  це відчула). Майбутнє книжкового ринку, як майбутнє бібліотек пов’язане із електронною книгою. Дані свідчать про те, що на початку 2010 року кожен п’ятий американський читач перейшов на електронні книги, кожен другий європеєць користується Інтернет-магазином і т. д. В той же час більшість експертів сьогодні схиляються до думки про співіснування друкованих та електронних книг і про довге життя бібліотек, в яких частина фондів зміниться на електронні і, відповідно, частина читачів не буде приходити до бібліотеки, віддаючи перевагу Інтернету.

Сьогодні є проблемою падіння інтересу до читання взагалі. Ось це на мій погляд дуже тривожний симптом, і, нажаль дана тенденція наростає. В той же час молодь з якою вузівські бібліотеки мають справу,  все більше звертається до читання  електронних пристроїв. Тому на мою думку, при комплектуванні бібліотечних фондів більше уваги потрібно звертати на придбання  електронних видань, формування  електронних бібліотек, мультимедійних фондів.

В бібліотеці ВТЕІ КНТЕУ питання формування електронної бібліотеки наразі дуже актуальне. Вже другий рік поспіль користувачі нашої бібліотеки мають можливість доступу до електронної бази даних повнотекстових версій навчальних видань «Центру учбової літератури». Крім того, до послуг користувачів нашої бібліотеки повнотекстова база даних програмного продукту «Нормативні акти України (НАУ)». Це Закони України, Постанови, Накази та інші нормативні документи із змінами та доповненнями, яка щоденно оновлюється через мережу Інтернет. Закуповуємо і електронні видання на оптичних дисках.

В програмі  розвитку ВТЕІ КНТЕУ на 2010 – 2015 роки з метою задоволення інформаційних потреб користувачів, підвищення доступності фондів бібліотеки до світових інформаційних ресурсів, одним із завданнь  для бібліотеки  є продовження  роботи по формуванню електронної бібліотеки, а саме: придбання електронних підручників та навчальних посібників, забезпечення  доступу до світових інформаційних наукових ресурсів.

     Отже, професійний і якісний склад бібліотечного фонду  кожної  вузівської бібліотеки, є основою повного, оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, наукових та науково-педагогічних працівників, згідно з їх інформаційними запитами. Тому питання формування інформаційних ресурсів вузівських бібліотек є одним із актуальних завдань ВНЗ.

Впровадження сучасних інформаційних технологій в роботу НТБ.

Яремчук Валентина Леонтіївна - зав. відділу автоматизації ВНТУ.

Зараз ні в кого не виникає сумнівів щодо необхідності впровадження сучасних інформаційних технологій в роботу НТБ. Виходячи зі своїх умов та можливостей кожна бібліотека іде своїм шляхом автоматизації.

На першому етапі автоматизації з двох шляхів (автоматизації бібліотечних процесів та автоматизації обслуговування читача) ми вибрали обслуговування читача. З кінця 1991 р. почали автоматизацію використовуючи ППП ISIS і з вересня 1994 р. здійснюємо автоматизоване довідково-бібліотечне та інформаційне обслуговування читача, інші задачі.

В 2004 році ми підійшли до необхідності впровадження сучасних засобів автоматизації. Було обрано ППП УФД «Бібліотека». Переваги цього пакета такі:

—       низька вартість (≈ 19 тис. грн.);

—       це єдиний вітчизняний пакет, який використовують понад 200 бібліотек в Україні, що свідчить про його адаптованість до українських стандартів;

—       рекомендований міністерством освіти і науки, молоді та спорту України;

—       можливість отримувати консультації розробника пакету, вдосконалювати ПЗ, безкоштовно отримувати нові версії пакету.

Пакет забезпечує автоматизацію як бібліотечних процесів так і обслуговування читача і може працювати під керуванням операційних систем Windows і Linux.

Для впровадження пакету УФД “Бібліотека”  розроблено план ровитку комп’ютерної мережі НТБ. На даний час мережа містить  25 робочих станцій (під ОС Windows) і  3 сервери (сервер для обслуговування читачів, сервер для співробітників бібліотеки і сервер-роутер для підключення локальної бібліотечної мережі до інших локальних мереж та  Інтернет). Крім того є резервний сервер локальної бібліотечної мережі і сервер на якому  розміщено сайт бібліотеки з електронним каталогом книг і журнальних статей та  пошуковою системою, який доступний з мережі Інтернет за адресою — http://lib.vntu.edu.ua/. Всі сервера працюють під керуванням серверної ОС CentOS Linux.

 Виходячи з наших умов та можливостей, роботи з УФД /Бібліотека ми почали з середини 2006 р., паралельно виконувалися роботи по підтримці старої системи автоматизації ISIS, навіть деякий час користувача обслуговували по двох технологіях ISIS та УФД.

На той час ми мали в БД ЕК під ISIS 150 тис. записів (назв) інформації по 7 БД. А це кропітка праця всієї бібліотеки на протязі 15 років.

На відміну від інших бібліотек, користувачів УФД/Бібліотека, які могли з нуля почати впровадження, або відмовитися від декількох тисяч введених записів, ввести їх по новому, ми не мали права ігнорувати п’ятнадцятирічну працю бібліотекарів. А тому не просто впроваджували пакет УФД/Бібліотека, а переводили автоматизацію з ISIS на сучасні технології, що значно важче ніж просто впроваджувати пакет. Було розроблено програмне забезпечення для адаптації БД ЕК ISIS під УФД.  Разом з розробником пакета розроблено такі програми:

—       по адаптації структури БД;

—       по бібліотечним вихідним формам;

—       по бухгалтерським документам та ін.

На той час ISIS у нас був нестандартним, крім того БД ЕК ISIS на протязі цих 15 років вводилися різними людьми, були помилки. Щоб конвертувати БД необхідно було їх підготувати, тобто скорегувати.

Враховуючи можливості наявних технічних засобів конвертування інформації виконувалося частинами по 7-11 тис. записів, що вимагало від 3 до 7 діб безперервної роботи комп’ютера. Всього конвертування йшло 4 місяці 10 днів. Конвертовано 98,7 % записів. Всього 139688 назв, або 423000 примірників. Для виконання конвертування розробили спеціальне програмне забезпечення, оскільки в УФД не було практики конвертування великих масивів. Під час конвертування програмним шляхом створено в БД ЕК штрих-коди на кожну книгу (інвентарний, безінвентарний облік та ін.).

Після завершення конвертування (21.03.09) виконали корегування БД і 03.12.09 запустили “УФД /Бібліотека” на обслуговування користувачів в режимі ”Пошук”.

Словник «Ключові слова» був непридатний для роботи, тому створили групу для корегування словника ключових слів. Створено додатковий словник «Автори ВНТУ» та ін.

Розробили дві технології штрих-кодування бібліотечного фонду:

—       перша — друк штрих-кодів на нові надходження

—       друга — друк штрих-кодів з БД ЕК (ретро)

На отриманому штрих-коді відображається така інформація:

—       Інвентарний (обліковий) номер;

—       Шифр документа

—       Авторський знак

—       Рік видання

—       Автор

—       Назва документа.

За подібною технологією було налагоджено друк штрих-кодів з бази «Читач» на читацькі квитки

В травні 2009 запустили процес штрих-кодування бібліотечного фонду, в червні введення в БД. Зараз продовжуються роботи по штрих-кодуванню бібліотечного фонду. Заштрихкодовано   75 %  активного фонду.

На даний час автоматизація бібліотеки повністю переведена на пакет УФД/Бібліотека, адаптовано  ПЗ та впроваджено нові задачі. При цьому ні на один день не припиняли обслуговування читача по ЕК (пошук). Деякий час навіть обслуговували по двом пакетам.

Зараз в УФД/Бібліотека здійснюється пошук за двома способами:

—       перший — «Пошук за відомими атрибутами»

—       другий — це «Пошук за темами або ключовими словами»

Можливий також комбінований пошук, що поєднує в собі обидва способи пошуку документів електронного каталогу. Цей спосіб дозволяє звузити коло документів і знайти найбільш підходящі

На сьогодні ми маємо по автоматизації все, що повинна мати сучасна НТБ. 18 років працює ЕК (пошук), в якому біля 175 тис. записів (назв) інформації, при чому з анотацією. Пошук постійно вдосконалюється, словник ключових слів поповнюється, корегується. В ЕК помічено та прописано адресу, якщо книга має повнотекстовий (електронний варіант), тобто знаходиться в електронній бібліотеці

Електронна бібліотека знаходиться на бібліотечному сервері для обслуговування читачів.

Для зручності користувачів вихід до повнотекстової електронної БД виконується безпосередньо з ЕК УФД/Бібліотека. Користувач, що знайшов необхідну літературу бачить на екрані монітора інформацію про наявність електронної версії документа і одразу ж може її переглянути та копіювати окремі частини тексту.

Розроблено сайт бібліотеки та програмне забезпечення, яке дозволяє через Інтернет виконувати пошук в базі книг НТБ ВНТУ та базі статей

Сайт НТБ постійно вдосконалюється згідно вимог керівництва ВНТУ та пропозицій НТБ.

Для більш ефективного обслуговування користувача впроваджена задача автоматизованої книговидачі

Для цього виконана значна робота по підготовці до автоматизації:

—       створена БД «Читач»;

—       заштрих-кодований активний фонд відділу навчальної літератури;

—       продовжується робота по штрих-кодуванню пасивного фонду та фонду читальних залів.

Особливо велика робота проведена в студентських групах .

В зв’язку з використанням електронного формуляру читача і введенням цифрового підпису (PIN-CODE) за отриману літературу, є деякі зміни в правилах обслуговування користувачів. Правда студенти інколи забувають свій PIN-CODE і тоді програмним шляхом він поновлюється.

В автоматизованому режимі проведена групова видача навчальної літератури студентам першокурсникам всіх інститутів і форм навчання на 2011-2012 навчальний рік, а також студентам 1-5 курсів ІнАЕКСУ та ІнМТ, а це більше 1300 користувачів.

У зв’язку з відсутністю необхідної техніки перевести всіх інших користувачів-студентів на автоматизовану книговидачу поки немає можливості.

Слід відзначити що автоматизована книговидача пройшла організовано і продуктивно, оскільки бібліотекарями була проведена велика підготовча робота як з деканатами так і зі студентами.

Автоматизована книговидача працює для перших курсів і у відділі суспільно-гуманітарної літератури.

ППП УФД/Бібліотека охоплює автоматизацією всі бібліотечні процеси. Після переведення автоматизації ISIS на УФД ми продовжуємо адаптацію та впровадження нових модулів. Так у нас уже впроваджений і працює модуль «Списання» літератури з вилученням з БД ЕК та друком необхідних документів

 Попереду впровадження задач «Попит», «Книгозабезпечення навчального процесу» та інші. На черзі створення та підтримка функціонування інституційного репозитарію та інші задачі. Звичайно, із-за відсутності відповідної техніки ми не маємо можливості в повному об’ємі здійснити намічену автоматизацію. Та навіть з такою технікою ми робимо все можливе, щоб бути на рівні.

Ефективність пошуку інформації в Інтернет.

Гулик Інна Вікторівна - головний бібліотекар відділу методичної роботи бібліотеки ВНМУ

 

   Декілька десятиліть  тому один наш колега (Хорхе Луїс Борхес) в одній зі своїх розповідей описав немислимий кошмар: безмежну Вавілонську бібліотеку, яка зберігає в собі всі книги, що коли-небудь були і будуть написані всіма мовами світу. Усі можливі сполучення букв всіх        алфавітів.
Серед нескінченної безлічі томів можна знайти усе що завгодно: історію вашого життя, точну хроніку кінця Світу і навіть справжнє ім’я Бога. Але в тому й справа, що знайти не можна нічого — і каталог бібліотеки, звичайно, існує, але він загублений у нескінченній книжковій масі…

Борхес і не підозрював, що його розповідь настільки точно передбачить долю тоді ще не існуючої мережі Інтернет…

Воля Мережі, доступність і простота розміщення інформації і повна незалежність серверів один від одного допомогла Інтернет стати явищем всесвітнього масштабу. Але вона ж і перетворила Мережу в хаос…

Звичайно, існує якась структура — сервери, сторінки… Але на тому самому сервері ви можете знайти зібрання мультиплікаційних  картинок, методику обчислення опору сталі марки Зю-159 і канонічний життєпис Христа… І ще мільйон інших речей, про які часто не обізнаний навіть хазяїн цього сервера.

Трішки історії. У початковий період розвитку Інтернет, число його користувачів було не багато, а обсяг доступної інформації відносно невеликим. У березні 1989року, Тім Бернерс-Лі з Європейської Лабораторії Фізики Елементарних Часток (відомої як CERN, там знаходиться адронний коллайдер), запропонував новий спосіб обміну результатами досліджень та ідеями між організаціями. Такий обмін був дуже необхідний, тому що члени цієї організації працювали в різних   країнах.
Пропонувалося використати просто систему гіпертекста для передачі документів і встановлення зв’язку між членами суспільства фізиків-ядерників. Тоді ще не було планів застосування звуку або відео і не розглядалася можливість передачі зображення. У більшості випадків доступ до Інтернет мали співробітники різних університетів і лабораторій, а в цілому Мережа використовувалася в наукових цілях. У той час завдання пошуку інформації в мережі Інтернет була далеко не стільки актуальною, як в даний час.
         Адже на сьогодні зафіксовано по всьому світу  близько 2,1 мільярда користувачів Інтернету, практично половина з них — жителі азіатських країн.

Тож як бути? Як відшукати серед мільйонів сторінок ту саму, єдину і неповторну, на якій саме і знаходиться потрібна вам інформація? Розглянемо те чим ми можемо скористатися на сьогодні.

Для здійснення пошуку існують каталоги інтернет-ресурсів. Вони мають ієрархічну структуру, тобто побудовані за принципом „від загального – до часткового” й володіють зручною деревоподібною структурою. Зайшовши на титульну сторінку будь-якого каталогу, ви одразу ж наштовхнетесь на перерахунок основних категорій – „Комп’ютери”, „Інтернет”, „Культура”, „Наука” і так далі. Клацніть по будь-якому посиланню, наприклад, „Комп’ютери” – і ви перейдете на іншу сторінку, яка, в свою чергу, запропонує вам список підрозділів. Ось так, крок за кроком, поступово звужуючи тему, ви і зможете добратися до сторінки з перерахунком посилань на сайти, які вас цікавлять.

Приклади каталогів:

http://meta.ua/reestr.asp    — каталог українських ресурсів на МЕТА

http://top100.rambler.ru — каталог Тор100 на Rambler

http://yaca.yandex.ru — каталог Yandex

http://dir.bigli.ru — каталог Біглі

Каталоги посилань широко використовувалися раніше, але практично втратили свою популярність в даний час. Причина цього дуже проста — навіть сучасні каталоги, що містять величезну кількість ресурсів, представляють інформацію лише про дуже малу частину мережі Інтернет. Найбільший каталог мережі DMOZ (або Open Directory Project) містить інформацію про 5 мільйонів ресурсів, у той час як база пошукової системи Google складається з більш ніж 8 мільярдів документів.

Першою повноцінною пошуковою системою став проект WebCrawler що з’явився в 1994 році        .
У 1995 році з’явилися пошукові системи Lycos і AltaVista. Остання довгі роки була лідером в області пошуку інформації в Інтернет.
У 1997 році Сергій Брін і Ларрі Пейдж створили Google в рамках дослідницького проекту в Стенфордському університеті. 23 вересня 1997 була офіційно анонсована пошукова система Yandex, найпопулярніша в російськомовній частині Інтернет.

В даний час найпопулярнішими серед користувачів пошуковими системами є:

Google   Сама популярна й швидка пошукова система, підтримує всі мови, дозволяє організувати пошук на вашому персональному сайті.

Alta Vista  Надзвичайно швидка пошукова система. Містить інформацію про більш як 65 мільйонів сторінок WWW, у тому числі дозволяє шукати за російськими словами.

Lycos Пошукова система, яка дозволяє вести пошук за заголовками документів та за їхнім змістом. Вона містить один із найбільших індексів мережі.

Yahoo — англомовний пошуковий сервер.

        Rambler Російська пошукова система, що спеціалізується на російськомовній інформації. Має відмінний тематичний каталог із рейтингом відвідування серверів.

Яndex Російська пошукова система, що спеціалізується на російськомовній інформації з можливістю передачі запитів у Alta Vista. Дуже висока точність результатів пошуку. У число можливостей Яndex входить пошук за назвами картинок, за java-аплетами та ін.

Meta — український пошуковий сервер;

  На діаграмі показана питома вага популярності різних пошукових систем.

В 2011 році більше як 80% всього пошуку в Інтернеті доводитися на 3 основні системи: Google, Yahoo!, MSN.

 В Рунеті основними є пошукові системи:    Яndex, Rambler та Mail.ru

Використання пошукових систем (машин), які періодично нишпорять по всьому просторі Мережі — один з основних методів пошуку потрібної інформації. Інколи ці системи називають „пошуковими роботами” або навіть „павуками”. Що ж, закономірно: якщо існує Всесвітня Інформаційна Павутина (WWW World Wide Web), то чому б в ній не завестись павукам?

 Нишпорячи по хитрих переплетіннях Мережі, „павуки” щоденно і навіть кожної години заповзають практично на всі доступні сторінки і заносять їх в спеціальний індекс, величезну базу даних, по яких потім і ведеться пошук. Ця база даних поновлюється значно частіше, ніж в каталогах – приблизно раз в місяць проводиться її переіндексація. Час повторного заходу робота пошукових систем може вимірюватися для різних сайтів як у хвилинах, так і в роках. Розумні пошукові системи встановлюють індивідуальний графік відвідування для різних сторінок різних сайтів Звісно, навіть при такій частоті поновлення в базах пошуковців з часом утворюються залежні „мертвих” посилань, зате в порівнянні з каталогами їх кількість в кілька разів менша. А вже про об’єм інформації і зовсім не доводиться говорити – якщо більшість користувачів знайомі лише з невеликою частиною складової Мережі, то пошуковим роботам доступний кожен її куточок, кожна сторінка.

Пошуковий робот, на відміну від людини, холоднокровний до рекламних заманливих оголошень. Його завдання просте: «сфотографувати» те, що знаходиться на сторінці на сайті і занести це в загальний    індекс.
Однак пошукові роботи рідко покладаються тільки на внутрішній «індекс» сторінки. Тому більшість серйозних пошукових систем не обмежуються поглядом в індекс, а добросовісно сканують всю сторінку – на всякий випадок.
Що відбувається потім?  Користувач, зайшовши на сторінку «пошуковця», вводить слово, за яким повинен буде здійснюватись пошук. А потім отримує довгоочікуваний результат – гору корисних і       непотрібних        посилань.
На жаль, здійснювати пошук за окремими словами – робота невдячна. Бо в цьому випадку замість очікуваної чіткої і короткої вибірки сайтів, ви отримаєте стіг сіна з маленькою голкою.

Інший, простіший випадок. Припустимо, вам потрібно знайти в Мережі інформацію про «Електронна бібліотека України”. Набравши в пошуковій сторінці Google, „Яндекса” або „Рамблера” це словосполучення, ви можете відшукати потрібну інформацію… Але зробити це буде непросто. Адже в цьому випадку система просто завалить вас горою посилань на сторінки, на яких зустрічаються слова „електронна”, „бібліотека”, «Україна» . При цьому одне слово може бути на початку сторінки, друге – всередині, а третє – взагалі кінці!
Таких сторінок в Мережі знайдеться немало…
Особливо важко подружитися з пошуковою системою тим, кому потрібно здійснити пошук по дуже специфічній темі, оперуючи при цьому самими простими словами.
Індексуючи сторінку, пошуковець працює одразу з кількома елементами її змісту:
•   Заголовок сторінки
•    Список „ключових слів”, складений її автором
•    Короткий опис сторінки
•    Власне зміст сторінки
Тобто, якщо задані вами ключові слова будуть знайдені в заголовку, описі, і в самому тексті сторінки, то ступінь її популярності буде досить високою. І велика ймовірність, що у вигляді посилання  на цю сторінку ви здобули безцінний інформаційний скарб! А якщо ключові слова будуть знайдені лише в описі, то „робот” напевне занесе її в список підозрілих.
Але навіть якщо хазяїн „павука” і полегшив йому завдання, виключивши із списку елементів сторінки, які обшукуються, він завжди знайде на що звернути увагу при визначенні ступеня популярності сторінки.
На жаль, пошукові роботи не дуже інтелектуальні – до того ж на їх машинну логіку інколи накладається недалекість самих користувачів.

Інформаційне перевантаження (інформаційний шум — інформація чи повідомлення, яке не веде до поставленої мети) – це, мабуть, один із найбільш очевидних наслідків розповсюдження та розвитку Інтернету в глобальних масштабах. Тому я не люблю блоги – інформація, яку вони продукують, часто страждає від низької якості і лише поповнює архіви сміття, в якому блукатиме випадковий відвідувач, коли захоче знайти певний корисний йому матеріал.

Практичні поради.

Перш за все потрібно визначитися з метою пошуку і мовою запиту: рос., укр., англ. та ін. При цьому потрібно концентруватися не тільки на самій меті, але і на тому, що може її супроводити (ключові слова, спеціальні терміни тощо).

Увага! Кількість україномовних сторінок в мережі Інтернет значно нижча, ніж російськомовних і тим більш англійських.

По-друге, потрібно вибрати пошукову систему. Українську мову підтримують всі російськомовні системи. Крім того існує українська пошукова система МЕТА (meta.ua), але база її дещо обмежена. Для пошуку інформації іноземними мовами зазвичай використовують Google, який підтримує більше 30-ти мов і має зручну настройку, де можна задати: «Шукати сторінки тільки такими мовами».

Іноді для пошуку інформації доцільно використовувати декілька пошукових машин (так званий метапошук).

Слід також пам’ятати, що пошукові машини відрізняються не тільки підтримуваними мовами. Різниця в способах індексування дає різні результати при пошуку. Наприклад, за одним і тим же запитом: «Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека» «Яндекс» видає результат – 146000 сторінок, Google – 132000, Рамблер – 159000.

Для простого пошуку потрібно зайди на будь-який із сайтів-пошуковиків і в рядок пошуку ввести ключові слова. Наприклад, необхідно знайти розклад потягів що проходять через Калинівку. Можна так і спробувати «запитати» пошукову систему: «розклад всіх потягів, що проходять через Калинівку». Регістр — тобто рядкові букви або прописні — значення не має. І натиснути на клавіатурі клавішу «Enter» (введення) або кнопку пошуку поряд з рядком.

Проте, за таким запитом пошукова система знаходить розклади поїздів, що проходять також через Львів, Київ, Самару тощо. Калинівки серед отриманих результатів може навіть не бути. Це у жодному випадку не означає, що цієї інформації в базі пошукової системи немає, просто запит був сформульований не дуже вдало.

Річ у тому, що будь-яка пошукова система прагне знайти сторінки, на яких знаходиться максимальна кількість слів із уведеного запиту, більш того, якщо ці слова ще слідують одне за одним, то такі сторінки будуть виведені першими. Тому потрібно такий запит скорегувати, прибравши всі слова-паразити і залишивши тільки слова, які точно характеризують інформаційну потребу. У нашому випадку словами-паразитами є «всіх, що проходять через», які можуть зустрічатися на яких завгодно сторінках. Задавши скорегований запит «розклад потягів Калинівка», отримаємо в точності те, що шукали.

Слід пам’ятати, що пошукова машина сама розташовує результати пошуку за релевантністю, тобто за найкращою відповідністю запиту. Це означає, що найпершими будуть розташовані посилання на документи, в яких слова, що шукаються, знаходяться поряд одне з одним, ближче до початку сторінки або в заголовках. Результати пошуку виводяться посторінково. Кількість посилань на одній сторінці для більшості пошукових систем дорівнює 20, але це число можна змінити в настроюваннях. Зовсім не обов’язково проглядати всі виведені посилання, потрібна інформація, зазвичай, міститься на перших 3—5 сторінках. У деяких випадках доцільно змінити або скорегувати запит.

Іноді необхідно не прибирати зайві слова, а навпаки деталізувати запит, якщо слова, задані для пошуку, дуже загальні. Наприклад, пошук по слову «фантастика» дасть тисячі абсолютно різноманітних документів. «Українська фантастика» звузить круг пошуку. «українська фантастика Литовченко» буде найбільш точним для пошуку інформації про письменника-фантаста Тимура Литовченка.

У більшості випадків просто скорегувати запит недостатньо. Необхідно використовувати оператори мови запитів пошукової системи. Ці оператори допоможуть знаходити інформацію, яку за допомогою простих запитів знайти дуже важко, подекуди й зовсім неможливо.

Операторами, спільними для всіх пошукових систем, є наступні.

Оператор	Опис	Приклади
+	Логічне і. Даний оператор є за замовченням і діє першим.	Запит “українські реферати” є рівнозначним до  запиту “українські + реферати”.
_	Логічне НІ дозволяє виключити із списку результатів документи, в яких міститься слово, що йде після оператора.	За запитом: “кавовий напій – кава”, будуть знайдені тільки ті документи, в яких є слова кавовий напій, але немає слова кави.
	Логічне АБО— дозволяє знайти документи, які містять хоча б одне слово в запиті.	За запитом: “казаки | козаки” будуть знайдені документи, які містять або слово казаки, або слово козаки.
«…»	Подвійні лапки дозволяють знаходити точне словосполучення, що в них вказано.	Фіксується граматична форма слів, тобто за запитом «погода в Криму» будуть знайдені документи, в яких міститься таке саме словосполучення, — погода в Криму.
{…}	Фігурні дужки дозволяють знаходити словосполучення, що є близькими до вказаного в них.	За запитом {погода в Криму} будуть знайдені документи, що містять наступні словосполучення: «погода в Криму«, «погоді в Криму», «погоди в Криму», тобто граматична форма слів в даному випадку не фіксується.
[n, …]	Цей оператор використовується в тому випадку, якщо необхідно обмежити відстань між словами запиту.	За запитом [5, мобільний телефон] будуть знайдені тільки ті документи, в яких слова мобільний і телефон розташовані у фрагменті тексту, що не перевищує 5 слів.

Передбачені також оператори, що дозволяють обмежити область пошуку певним полем документа.

 

Оператор	Опис	Приклади
Title	Даний оператор дозволяє шукати тільки за назвою документа.	За запитом: title(прайс-лист) будуть знайдені ті документи, в заголовку яких міститься прайс-лист, за запитом title(«дошка оголошень») будуть знайдені документи, які містять в заголовку словосполучення дошка оголошень.
Heading	Даний оператор дозволяє проводити пошук за назвами розділів документів.	За запитом: heading(бізнес-план) будуть знайдені документи, що містять бізнес-план в полі heading документів.

Наприклад, можна задати умову точної відповідності фрази без урахування словоформ. У Яндексі ця умова називається «употреблены в тексте: точно так, как в запросе», в Рамблері- «Искать слова запроса: точную фразу», в Google -«Знайти результати, що містять точну фразу» і т. д.

Якщо Вам необхідно:

     —    знайти точну фразу на якомусь конкретному сайті, тоді потрібно запит взяти в лапки і після нього прописати  site:назва сайту.

     —    включити в запит якесь слово і його синоніми, пишемо запит ось так:   «інтернет маркетинг» ~професіонал.

     —  знайти документи конкретного формату на певну тему, то вводимо запит на зразок цього:     «інтернет маркетинг» filetype:doc

—  знайти власника якогось телефонного номеру, то можна спробувати ввести наступне:       phonebook:617-555-1212

     —  знайти щось, що відбувалося між двома датами, вводимо щось на зразок цього:             війна 1992…2000

     — швидко помножити два числа, вводимо запит таким чином:
48512 * 3.9 

     — знайти тлумачення певної фрази, шукаємо її за запитом:
define: рекаталогизация

Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці.

Борисова Ольга Савівна – завідувач бібліотеки ВКІ

 

         Бібліотечна    професія відома з давніх – давен, вона існувала в таких країнах світу, як Шумер, Вавилон, Ассірія, Стародавня Греція і Рим (III тис. до н. е. – I ст. н. е.). Це одна з найпоширеніших у світі професій, оскільки її знаряддям є книга, яка несе знання людям.

        Питання самостійності бібліотечної професії постало з виникнення книгодрукування і накопичення книг. Коли друковане слово було основним джерелом інформації, професія бібліотекаря вважалась однією з шанованих. Першими бібліотекарями були вчені люди, письменники і поети, в церквах і монастирських бібліотеках – найосвіченіші монахи.

    Із збільшенням книжкових фондів і кількості відвідувачів зростали труднощі в управлінні бібліотеками. Ситуація все наполегливіше вимагала появи професійних бібліотекарів. Формування бібліотечної професії відбулося в II пол. XIX  ст.

        Сьогодні вже не стоїть питання «Чи потрібен імідж працівників бібліотеки?». Найбільш актуальним для бібліотечних  працівників створити позитивний імідж та змінити стереотипи зневажливого ставлення до бібліотечної професії як до рутинної, нетворчої, неперспективної.

        Новітні технології поступово стають фактором функціонування  дедалі більшої кількості бібліотек . Збільшуються їх можливості щодо надання нових і якісних послуг користувачам; зростання іміджу бібліотекаря пов’язується з його професіоналізмом, комунікативною компетентністю, самовдосконаленням.

     І поширеною стає думка про те, що важливими складовими нашої професії є прагнення до нового, до творчості, вдосконалення діяльності, відмови від застарілих, неефективних форм і методів роботи. Але окрім високих технологій, потрібні і творчі уми. Наразі дедалі частіше стосовно бібліотечної діяльності вживається поняття «креативність».

       Врешті – решт питання зводиться до того, чи має сучасний бібліотекар достатньо професійної снаги або мотивації для того, щоб підтримувати гідний авторитет галузі й професії та забезпечити розвиток свого закладу до сучасного світового рівня.

       У фаховій літературі досить докладно висвітлено чинники, що негативно впливають на професійну вмотивованість, серед них, зокрема:

    — низький статус бібліотечної професії, невідповідність між самооцінкою бібліотекарів і оцінкою їхньої роботи у суспільстві, відсутність належної уваги з боку владних органів, недостатній соціальний захист;

    — незадовільний матеріальний стан, нерівномірність фінансування, розвитку інформаційних ресурсів та матеріально – технічної бази;

    — гостра кадрова проблема: старіння персоналу, наявність психологічних бар’єрів в оволодінні новітньою технікою, закоснілість; поширена психологічна пасивність у колективах: лінь, безвідповідальність, байдуже ставлення працівників до свого розвитку як спеціалістів та особистостей, невіра в себе, небажання відповідати за результат; проблеми з підготовкою і залученням до бібліотечної діяльності молодих фахівців які не бачать перспектив професії;

    — зависока консервативність бібліотечного фаху, сувора обмеженість нормами і правилами, бюрократичний стиль керівництва;

     — зневіра працівників невеликих книгозбірень у можливості  досягти рівня провідних. Зниження корпоративної солідарності , бо виникає хибне уявлення про те, що в разі відсутності спільних проблем немає й спільних інтересів;

      Але сучасний стан бібліотечної галузі такий , що запровадження інновацій

(сучасних технологій, нових послуг, методик спілкування із користувачем) стало фактором збереження професії у XXI ст., запорукою її подальшого існування. Із запровадженням нових електронних технологій бібліотечна професія стає більш творчою, повертаючи втрачену у деякі періоди її існування стрижневу функцію розвитку. Існуючі стереотипи, що стосуються бібліотек і бібліотекарів і часто кидають тінь на професію, добре відомі.

   У дослідженнях, проведених фахівцями з бібліотечної справи різних країн, простежується три основні стереотипи бібліотекарів. Найпоширеніший із них є відверто негативним. Сама бібліотека асоціюється у даному випадку з похмурим казенним приміщенням, повним недоступних книжок, де працюють такі ж похмурі та непривітні люди. Цей стереотип поділяє частина суспільства, власне та, яка бібліотеками не користується.

   З розвитком інформаційних технологій та відчутною підтримкою освіти на всіх рівнях у сприйнятті частини користувачів бібліотек з’явився новий, більш поміркований, хоча й, знову ж таки, мало привабливий стереотип бібліотекаря. Його бачать як фахівця своєї справи, котрий добре знається на інформаційних технологіях, але є людиною байдужою і зверхньою.

      Крім цих двох, існує ще й третій, позитивний, стереотип. Він містить схвальну характеристику бібліотек, відображає користь, яку вони несуть для суспільства, дає гідну оцінку рівню професійної підготовки бібліотекарів. Шкода тільки, що поширений він у дуже вузькому колі бібліотечної громадськості.

       У суспільній свідомості продовжує побутувати думка про те, що у бібліотеках не роблять нічого, крім того що, видають книжки і читають їх самі. З такої точки зору виходить, що кожен бібліотекар, не залучений до безпосереднього обслуговування користувачів ( особливо це стосується великих бібліотек), сприймається суспільством як представник бюрократичної машини, і безперечно, є зайвим.

     У негативному іміджі бібліотекар постає як людина пасивна, безпорадна і просто невдаха. Частенько йому приписують ще й деякі комплекси. Саме через таке сприйняття бібліотека розглядається як місце тихої й спокійної праці ( щось на зразок заслання), де можуть працювати тільки безініціативні та загальмовані особи. На додаток, бібліотекарів змальовують як людей немодних і позбавлених стилю. Існуюча фемінізація професії внесла свій завершальний штрих до загального іміджу працівника бібліотеки: жінка невизначеного віку в окулярах із зібраним на потилиці у пучок волоссям.

    Сучасна бібліотечна громадськість стурбована таким станом речей і таким підходом, негативний вплив яких проявляється в окремих країнах у невисокому соціальному забезпеченні і суспільному статусі професії і, як результат, відчутному браку молодих працівників.

    Зрозуміло, стереотипи рідко зникають самі по собі. Щоб їх змінити або замінити іншими, тим більше покращити, треба вдаватись до активних цілеспрямованих дій. Проте навіть тоді  не можна розраховувати на швидкий результат – зміни настануть не відразу і не будуть всеохоплюючими, цей процес є поетапним і дуже довгим.

    Намагаючись покращити імідж бібліотечного працівника і підвищити престиж бібліотечного фаху, керівництво зарубіжних бібліотек вдається до таких заходів, як зміна назв бібліотечних посад ( слово «бібліотекар» виводиться з ужитку, натомість з’являється назви «менеджер з інформації», «медіа спеціаліст») та функцій бібліотечного  працівника, коли, наприклад, його обов’язки з надання послуг на пункті обслуговування замінюються новими – заходами із залучення нової аудиторії.

     Іншим дієвим засобом покращення існуючої думки про бібліотекарів є повна професіоналізація бібліотечного персоналу. Тобто необхідно позбутись аматорства, а приймати на роботу , що потребує кваліфікації і передбачає співробітництво з користувачами, виключно фахівців. Ними можна вважати осіб з інформаційно – бібліотечною кваліфікацією або інших спеціалістів, освіта яких відповідає роботі у бібліотеці.

    Для громадськості показовими рисами високого професіоналізму є комунікабельність, інноваційність, високий загальний рівень. Саме вони створюють позитивний імідж працівника. Аналіз списків компетенцій багатьох бібліотек показав, що саме ці компетенції є серед основних вимог до працівника.

     Дані, отримані шляхом анкетування різних категорій населення, засвідчили зменшення престижу бібліотечного фаху було спричинене зменшенням значення книги. Якщо враховувати зростання ролі інформації, а доступ до неї стає все необхіднішим для сучасної людини, то бібліотечний фах має всі шанси на своє відродження, оскільки саме інформація є сферою діяльності бібліотек. І тут найвідчутніше проявляється необхідність наявності високої кваліфікації та загального освітнього рівня бібліотечних працівників.

    Одним із прикладів знайдення способу подоланні негативного іміджу є досвід датських бібліотекарів, які започаткували роботу читацьких груп у цифровому форматі. Це дозволяє бібліотекарям спілкуватися з користувачами он-лайн.

     Даний проект є надзвичайно корисним, оскільки він, сприяючи підтримці читання і залучення нових користувачів, дає можливість осучаснити і змінити на краще імідж бібліотечного працівника. Те, що все спілкування відбувається у вебі, демонструє глибоку обізнаність бібліотекарів із новітніми технологіями. Вони виступають не просто як хранителі книжкової мудрості, експерти чи радники, але як активні блогери, жваві, компетентні й цікаві співбесідники, котрі йдуть у ногу з часом.

     Становлять інтерес напрацювання британських учених. Досліджуючи проблему у бібліотечній сфері, вони акцентують увагу на необхідності підвищення ефективності роботи керівництва бібліотек, зокрема розвитку якостей лідерства.

     Як показали результати досліджень британських науковців, на жаль, лідерство не є явищем, характерним для бібліотечної сфери. За визначенням самих бібліотекарів, основна маса керівників бібліотек не сприймає себе з лідерських позицій, вони є людьми книг, , але не лідерами. Та й взагалі риси, притаманні лідеру, дуже відрізняються від рис, властивих бібліотекареві.

     Дослідження показують, що серед бібліотечних фахівців вищої ланки практично відсутнє прагнення зайняти пост керівника або стати лідером. Причини цього, за словами самих бібліотечних працівників, можуть бути різними: від небажання брати на себе тягар, який передбачає посада керівника, до такого пояснення: «Багато людей є надто розумними для того, щоб хотіти бути керівником». А загалом очевидно, що брак лідерства у сфері є об’єктивною реальністю, але не підлягає сумнівам.

     Щоб подолати цей недолік, навчальні заклади деяких країн, починаючи з 1990-х років, запровадили програми з підготовки лідерів у бібліотечній сфері. Основою таких програм є твердження, лідерства можна навчитись, пройшовши спеціальний курс навчання і отримавши відповідну підготовку.

      Серед основних рис, притаманних лідерам, визначають чесність, бачення перспективи, здатність надихнути інших і компетентність. Як зазначає британський дослідник  Дж. МакГрегор Бернс, лідерство відрізняється від управління тим, що зачіпає не лише голову , але й серце.

      Дискусії навколо іміджу бібліотекаря та його сприйняття широкою громадськістю відбувалися неодноразово і здебільшого їхнім висновком було одне: для підвищення свого суспільно статусу сучасні бібліотекарі повинні ширше проявляти себе як фахівці в галузі інформації, спеціалісти у сфері культури, інформаційні архітектори і т. ін. Коло їхніх обов’язків давно вийшло за межі організації свого книжкового фонду та його видачі. У сучасному суспільстві, пронизаному новітніми технологіями і позначеному бурхливим розвитком, не можна уникати нових викликів, їх треба приймати і активно йти вперед.

     З’ясовуючи причини побутових уявлень про бібліотечну професію як меншовартісну, можна дійти висновку, що самі бібліотекарі часто створюють собі саме такий імідж та принижують свою значущість.

     Багатьом представникам цього фаху притаманні такі риси: скромність, невибагливість, замкнутість, поміркованість, сумлінність, пасивність. Але ж основними рисами людини, котра активно створює власний успіх, є прагнення до нього, здорове честолюбство, постійний саморозвиток , комунікабельність, творчий підхід, створення позитивного іміджу. На жаль, бібліотекарям часто не вистачає цих рис.

      На сучасному етапі одним з основних напрямків соціально – психологічної роботи в бібліотеці є  сприяння підвищення професійної активності бібліотекарів, розвитку у них таких властивостей, самостійність, ініціативність, комунікабельність, впевненість у своїх силах, творчість, а також сприяння виробленню у них установок на професійну самореалізацію для успішної роботи в нових умовах.

     У цій роботі дуже важливе розуміння керівництвом цих завдань, його допомоги в їх реалізації.

     Позитивний імідж особистості залежить від внутрішнього почуття впевненості в собі та позитивної Я-концепції особи. Позитивна Я-концепція особи – це її позитивне ставлення до себе, самоповага, самосприйняття, відчуття власної цінності.

     Культура бібліотечної діяльності в значній мірі визначається дотриманням працівниками бібліотек естетичних норм поведінки і спілкування.

    Успіх усієї діяльності бібліотеки визначає ефективність спілкування бібліотекаря з читачем.

     Професія бібліотекаря вимагає від спеціаліста бути уважним, тактовним, витриманим, а також привабливим, охайним, із почуттям певного обов’язку.

     Поряд  із високою професійністю в індексі переваг читачів стоїть ввічливість бібліотекаря, чемність, дотримання правил пристойності.

     Навіть в екстремальних ситуаціях він повинен бути тактовним, добросовісним, знати почуття міри.

      Професіонал високого класу знаходить спільну мову із студентами, приваблює до себе людей, намагається бути уважним під час виконання роботи, терпимим по відношенню до чужої, навіть альтернативної думки, характеру та звичок співрозмовника.

      Відмінною рисою бібліотекаря має бути доброзичливість, яка відбивається в особливостях поведінки і ставленні до людей. Важливо, щоб бібліотечний працівник зберігав високий внутрішній духовний стан, стримував себе від проявів емоцій, мав добрий смак.

     Особливості професії вимагають уособлення таких рис, як зібраність, зосередженість, здатність вислухати співрозмовника, вияв особливої уваги до змісту розмови і форми її висловлення. Допитливість, уважність і чуйність, до того ж сприяє залученню до книги навіть пасивних студентів.

     Відомо, що бібліотечна комунікація, являє собою поліфонічне явище, це і книги і студенти, і всі сфери життєдіяльності бібліотеки, тобто багатогранне середовище. Тому, дуже важливо розвивати комунікаційні якості, бути завжди привітним та товариським, здатним встановлювати і підтримувати контакт зі студентом, або цілою групою. Це вимагає від бібліотекаря мистецтва володіння мовою.

     Для того щоб професійно рекомендувати літературу, аргументувати свою точку зору, вести дискусію, бібліотекар має знати основи риторики як  науки про слово, яка навчає мистецтву спілкування, впливу слова на розум та серце студента. Вміння володіти словом – запорука успіху у житті, необхідна умова високого професіоналізму.

      У розмові бібліотекар має логічно побудувати речення, дбаючи про переконливість й обґрунтованість аргументів. Сучасна інформаційна ситуація і динамізм життя ставлять вимоги до професії бібліотекаря.

      Він має бути освіченим, начитаним, ерудованим, володіти глибокими знаннями літератури, психології, риторики, а головне – любити свою справу і людей, володіти професійним тактом, який проявляється в шануванні до студентів, розумінні того, що їм необхідно, що їх цікавить.

      Бібліотекар – це людина, яка протягом всього життя має потребу поповнення своїх знань. Система підвищення кваліфікації, самоосвіта, постійна робота над собою, аналіз і співставлення дійсності та свого життєвого досвіду, осмислення постійних змін в освіті, спілкування в сім’ї в колі друзів, спілкування зі студентами дозволяє бібліотекарям повноцінно виконувати своє призначення в суспільстві.

     Бібліотекар навчального закладу це педагог. Він проводить бібліотечно –бібліографічні заняття, допомагає студентам у вирішенні самостійної роботи, консультує при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт, проводить масові заходи, співпрацює з викладачами.

     Бібліотекар в навчальному закладі виконує специфічні функції бібліотечної професії – обслуговування, бібліографування, каталогізацію, обробку, вивчає читацькі потреби ті інтереси студентів, проводить роботу по збереженню фонду бібліотеки навчального закладу.

     Сьогодні бібліотекаря розглядають як медіа спеціаліста, що володіє інформаційними технологіями, має знання з сучасних досліджень в галузі педагогіки, психології, володіє сучасними технологіями навчання студентів, інформаційної грамотності. Сучасний бібліотекар навчального закладу – це менеджер, він має знати основи управління  структурним підрозділом, вміти прогнозувати запити всіх членів педколективу, організовувати інформаційно – бібліотечне обслуговування навчально – виховного процесу, планувати моделювання та аналізувати свою роботу.

      Виходячи з моделі функціонування бібліотеки в навчальному закладі, як психологічного та релаксаційного центру, бібліотекар має бути психологом. Працюючи зі студентами, вивчаючи потреби вчителів, бібліотекар має мати добре розвинену пам’ять , мислення, інтуїцію і уяву, знати стилі спілкування, вміти емоційно саморегулюватись, вміти дати оцінку особистості читача, отримувати читача, отримувати від нього необхідну інформацію, вести бесіди з студентами при записі в бібліотеку, при відвідуванні ними бібліотеки, вміти шукати виходи з педагогічних проблемних ситуацій, володіти навиками з бібліотечної конфліктів у бібліотеці.

     Висока культура поведінки бібліотекарів, їхнє адекватне само сприйняття та самооцінка, повага до себе і до оточуючих створюють позитивний імідж бібліотечного працівника в навчальному закладі.

Форми і методи культурно-просвітницької роботи: традиції та інновації.

П’ятак Олена Анатоліївна – зав. сектору відділу наукової та художньої літератури ВДПУ

 

Бібліотеки – найдавніші культурні інститути, що десятиріччями формували осередки духовної культури, завдяки яким виростали видатні   вчені і письменники, інженери і вчителі, державні діячі і полководці. І сьогодні бібліотеки є потужними інформаційними та культурними осередками, справжніми центрами дозвілля. Завдяки широкому спектру культурно-просвітницьких акцій вони розкривають сучасні тенденції розвитку суспільства, заохочують талановитих людей, пожвавлюють творче життя в різних регіонах країни. Ставлення до бібліотек можна вважати мірилом духовності, книгозбірня допомагає здобувати знання, лікувати душі, підвищувати професіоналізм, розвивати інтелект, розширювати кругозір, збагачуватися духовно.

  Бібліотека вищої школи   допомагають студентам в освіті та науці, в підвищенні культурного рівня, в змістовному проведенні вільного часу.

Важливою діяльністю бібліотек на сьогоднішній час є не тільки комплектування фондів, створення електронних каталогів, запровадження інноваційних технологій але й розширення видів культурно-дозвільної і дозвільно-освітньої діяльності.

  Бібліотеки  вищих навчальних закладів України сприймають свою культурну діяльність не тільки як супроводжуючу, але й як пріоритетну. Тому у бібліотеці велика увага приділяється культурно-просвітницькій роботі, виконанню освітньо-виховних завдань.

 В сучасних умовах важливо виховати особистість, здатну до постійної самоосвіти та саморозвитку.

  Бібліотеки беруть активну участь у виховному процесі університету, проводячи багато різних просвітницьких заходів, які сприяють формуванню у молоді позитивного ставлення до національних та загальнолюдських цінностей.

Нова концепція системи освіти і національного виховання вимагає від бібліотеки університету переорієнтації культурно-просвітницької діяльності, пошуків нових форм і методів роботи.

Умовою успіху культурно-просвітницької роботи у сучасній бібліотеці вищого навчального закладу є розуміння того, що нинішні студенти — це освічені, всебічно розвинені люди, які завдяки новітнім інформаційним технологіям мають колосальний доступ до будь-якої інформації, а тому за умови відсутності існуючої раніше системи примусового відвідування культурно-просвітницьких заходів, змусити їх стати пасивними слухачами часом далеко не нової і неактуальної інформації – справа безперспективна. Отже, культурно-просвітницька робота бібліотеки повинна орієнтуватися в першу чергу не на пошук нової інформації заради самої інформації, а на інші цінності. Новітні інформаційні технології попри всю їх прогресивність і значущість мають і негативну сторону. У першу чергу це пов’язано із несприятливою дією комп’ютерного «наркотику» на організм людини, про яку попереджають спеціалісти країн з достатнім досвідом роботи в умовах комп’ютеризації. Надмірне захоплення спілкуванням з віртуальним світом призводить до скорочення безпосередніх контактів людини з людиною, при цьому поступово втрачається здатність співпереживання, пригнічується емоційна сторона відносин з іншими людьми, що завдає помітної шкоди формуванню гармонійної, морально досконалої особистості. Саме ця слабка сторона сучасної техніки може стати основою, на якій ґрунтуватиметься культурно-просвітницька робота бібліотеки, головним завданням якої повинно стати сприяння подоланню відчуження студента від людського спілкування.

  Вибір форм проведення заходів повинен схилятися на користь тих, у яких студенти виступають не пасивними слухачами, а активними учасниками, оскільки у порівнянні з іншими структурними підрозділами університету бібліотека має найкращі для цього можливості. Досвід роботи дає підставу вважати, що саме ті заходи, сценарії яких передбачають залучення до активної участі найбільшої кількості їх учасників, користуються серед студентів найбільшою популярністю.
Виходячи з основних завдань, культурно-просвітницька діяльність бібліотеки ВДПУ ім. М. Коцюбинського направлена на максимальне задоволення інформаційних потреб користувачів, на допомогу навчально-виховному процесу, вихованню інтелектуальних, фізичних, моральних, естетичних якостей особистості студентської молоді, педагогічної майстерності майбутніх педагогів. Всі заходи проводяться в читальних залах бібліотеки та в навчальних аудиторіях, на засіданнях кафедр, під час загальноуніверситетських заходів.

 Серед напрямів культурно-просвітницької діяльності:
–  громадянське виховання;
–  моральне виховання;
–  художньо-естетичне виховання;
–  професійне виховання;
–  фізичне виховання;
–  формування здорового способу життя;
–  екологічне виховання.

         У бібліотеці педагогічного університету використовуються різноманітні форми і методи інформування та популяризації літератури:

• книжкові виставки;
• інформаційні та інформаційно-тематичні огляди;
• тематичні, тематично-коментовані та інформаційні перегляди;
• бесіди, вечори, творчі зустрічі, презентації.

У своїй роботі бібліотека використовує як традиційні так і впроваджує новітні форми популяризації фонду, виховання молоді. Одна з найпопулярніших форм культурно-просвітницької діяльності – книжкові виставки, як традиційні, так і нові форми виставок – це віртуальні виставки.

За 2011 рік бібліотекою підготовлено 433 заходів. Із них 313 озвучених заходів: бесіди, огляди, вечори, презентації.
Завдяки заходам, які проводяться бібліотекою, студенти розширюють кругозір, отримують нові знання, які   використовують  у науковій, дослідницькій та навчальній роботі.
Пріоритетним напрямом культурно-просвітницької роботи педагогічної бібліотеки є громадянське виховання. Даному напряму виховання майбутніх учителів присвячений комплекс заходів « Україна: історія і сьогодення.» Працівниками загальної читальної зали організована тематична виставка-посвята «Великий день єднання «(До дня Соборності)». На виставці були представлені: книги, періодичні видання. Біля виставки для студентів інституту історії етнології та права були організовані огляди літератури на тему «Соборна Україна – вільна та незалежна».

Багато невідомих сторінок вітчизняної історії відкрили студенти І курсу під час тематичного огляду «Пам’яті загиблих співвітчизників» та під час ознайомлення з виставкою «15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав».

 Пізнавальною для студентів була виставка реквієм «День пам’яті героїв Крут» – вшановували загиблих героїв.   Біля виставки були організовані огляди літератури для студентів.

До 20-річчя незалежності України працівники загальної читальної зали експонували тематичну виставку-посвяту: «Творці незалежності України» за такими розділами:
1.  Відродження української державності;
2.  Українська козацька республіка;
3.  Українська гетьманська держава;
4.  Українська народна республіка;
5.  Українська символіка.
Важливим у громадянському вихованні молоді був цикл заходів до 25-ї річниці Чорнобильської трагедії:
Тематична виставка:
«За стіною атом, вітер та печаль «Чорне крило Чорнобиля»».
Проведено тематичний огляд і перегляд «Чорний біль Чорнобиля».
Процеси інтеграції нашої держави в бік ЄС знайшли відгук в циклі заходів з питань інформування про європейську інтеграцію (До Дня Європи).
До них ввійшли тематично-ілюстративні виставки:
–  Свято європейських мов;
–  Україна. Європа. Майбутнє.
–  Етюди про міста.
Бібліотекою  була проведена презентація книги доктора історичних наук О. Коляструк «Інтелігенція УСРР у 20-і роки: повсякденне життя». До даного заходу був організований перегляд «З творчого доробку доктора історичних наук О.А. Коляструк». Сама книга отримала високу оцінку з боку колег та гостей.         

           Згідно розпорядження відділу виховної роботи «Про проведення заходів приурочених історії  державотворчого процесу» бібліотекою розроблений цикл заходів. Підготовлена тематична виставка:  «Конституція України діє».
Біля виставки були проведені тематичні огляди.  Підбір літератури ґрунтувався на новітніх статтях із періодичних видань: «Право України», «Право і безпека», «Голос України», «Урядовий кур’єр».
              Сприяти моральному вихованню, виховувати цілеспрямовану людину, виховувати моральні якості що діють в суспільстві – одне з головних завдань  бібліотеки. Багато бібліотечних заходів були спрямовані на виконання цих завдань.
Цикл заходів «Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай» включив в себе такі заходи:
Тематична виставка:
–  «Збирачі народних перлин Вінниччини»;
Тематична виставка-вернісаж «А я просто українка, україночка», яка експонувалась під час проведення семінару методичного об’єднання бібліотек ВНЗ м. Вінниці. На цій виставці можна було познайомитися з роботами працівників бібліотеки Тукало О.М. (вишивка хрестиком, декупаж), Мельнікової Л.М. (вишивка хрестиком), Єрмакової В.Л. (бісероплетіння),   «Квіти Поділля», Доніної Н.І. (вишивка хрестиком).
Тематичні перегляди:
«Український традиційний одяг»;
«Подільське краєзнавство: минуле і сучасність».
Заходи проводились у тісній співпраці з кафедрами етнології, культурології.
Цікавим був вернісаж ілюстративних виставок:

1. Новорічні свята;
   2. Свята сонячного циклу:
   3.  Зимові передзвони.
   4.  Покровонько, Покровонько, покрий мою головоньку;
   5.  Христос Воскрес (виставка-ілюстрація).
   Остання включала широкий спектр візуальних засобів: картини, зразки писанок, фотографії, тексти віршів.
   До «Всесвітнього дня бібліотек» у бібліотеці проводився цікавий фотоконкурс «Бібліотека – наш дім». Всі структурні підрозділи бібліотеки подавали на розгляд комісії свої роботи. Найцікавішим були відзначені керівництвом бібліотеки.

Постійно оновлювалась постійно діюча виставка «Книги-ювіляри – 2011».
Так як 2011 рік оголошений     Роком української першокниги ( з нагоди 450-річчя ювілею перекладу Пересопницького Євангелія), працівниками бібліотеки були підготовлені тематичні перегляди   на тему «Національна святиня».
На сучасному етапі гуманізації і гуманітаризації освітнього процесу актуальною проблемою художньо-естетичного виховання постає формування естетичної культури особистості.
Найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного почуття. З цією метою проведено цикл заходів             «Духовність – храм душі людської», який включав в себе такі заходи:

 – тематична виставка «Богині танцю» (До Міжнародного дня балету);

 – виставка-знайомство «Я дитина» (до Міжнародного дня захисту дітей), за допомогою експозиції  відвідувачі могли поринути в чарівний світ дитинства.
«Великі художники» – постійно діюча виставка з оновленням експозиції, що розповідала про життя і творчість художників України та зарубіжжя.
До Дня святого Валентина   була підготовлена виставка-посвята закоханим під назвою «Кохання – як вода, – плавке і бистре, рве, грає, пестить, затопляє й топить…»: цікаві цитати, висловлювання видатних людей, фотографії і книги, статті з періодичних видань на цю тему. Відвідувачі із задоволенням перечитували і записували цікаві вислови.

          Тематична виставка-посвята «Подолянка – класик бразильської літератури» (До 90-річчя від дня народження Клариси Ліспектор) ознайомила з постаттю класика бразильської літератури, яка народилась на українській землі. Біля виставки в читальному залі проведено виховну годину.

 Перегляд «Вічний як народ» (До 150-ої річниці від дня смерті Т. Г. Шевченка) був підготовлений до наукової студентської конференції. В рамках студентської конференції проведений тематичний перегляд і огляд «Ні, я жива, я буду вічно жити», на якому були експоновані документи присвячені життєвому і творчому шляху Л. Українки.
З 2007 року бібліотека педуніверситету впровадила у свою діяльність нову форму роботи, таку як презентації. Результатом цієї роботи є успішне проведення презентацій наукових праць викладачів та презентацій кафедр. Так, до 20-річчя творчої праці доктора педагогічних наук, професора М. І. Сметанського  бібліотека організувала презентацію наукових праць, які були видані кафедрою за останні роки. На заході проведено коментований перегляд літератури «Творчий доробок викладачів кафедри педагогіки», на якому було представлено літературу починаючи з 60-х років видання й до теперішнього часу.

Для студентів заочної форми навчання інституту педагогіки та психології проведено презентацію наукових праць викладачів кафедри педагогіки та методики початкового навчання з метою ознайомлення їх з історією кафедри, з викладацьким складом, який стояв у витоків заснування кафедри, та тих хто працює сьогодні, а головне – з науковими працями її викладачів. Презентацію відкрила завідувач кафедри доктор педагогічних наук, професор Тарасенко Галина Сергіївна. Вона ознайомила присутніх з творчою діяльністю фундаторів кафедри таких як: КПН Любивець П.П., КФН професор Дацюк І.І., професор Волошина В.Я., доцент Цимбалюк та ін.

Розповідь Галини Сергіївни підтверджувалась показом слайдів з музичним супроводом. Розповідаючи про власну роботу, професор Тарасенко продемонструвала свої наукові видання: («Дивосвіт» К., 2000, «Паросток» Тернопіль. 2003.,  «Росинка» Суми. 2006 та ін.). Бібліотека розробила для заходу коментований перегляд літератури «Працюємо на розбудову початкової освіти», на якому представлено 97 прим. літератури.

У нашому університеті з кожним роком зростає кількість ініціативних творчих викладачів, які виявляють інтерес до проблем психолого-педагогічної науки, самостійно розробляють і впроваджують нові педагогічні ідеї, застосовують їх у своїй педагогічній практиці, тому презентація їх творчого доробку є однією з важливих форм бібліотечної роботи. Так з ініціативи працівників бібліотеки відбулась презентація наукових праць професора В.Н. Костюкевича. Віктор Митрофанович проводив значну наукову та професійну роботу з фізичної підготовки майбутніх фахівців спортсменів. Він автор більше 200-от науково-методичних робіт, 2-х монографій, 10-х навчальних посібників, 3 з яких вийшли під грифом МОН України. Майже всі ці видання були подаровані Віктором Митрофановичем бібліотеці, які були представлені на перегляді поруч із іншими його працями, що був підготовлений для цього заходу.

Бібліотека також організовує вечори-зустрічі з поетами, письменниками, науковцями, проводить презентації їх творчості.

Літературний вечір з викладачем кафедри журналістики Віталієм Борецьким розкрив перед студентами, викладачами-колегами і бібліотекарями університету нові грані особистості поета. Присутні могли оцінити талановиті вірші педагога.
Зустріч з випускницею нашого університету Аллою Сулимою, яка пише дитячі книжки, також розкрила її як багатогранну особистість, цікаву дитячу поетесу.

Колишня студентка нашого вишу Вікторія Гранецька – перемогла у конкурсі романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова – 2011» з містичним романом «Мантра-Омана». Під час творчої зустрічі з письменницею, що відбулась в читальному залі бібліотеки, її працівники та студенти мали можливість поспілкуватися із талановитою майстринею слова.  Вона розповіла нам про свій твір та творчі плани на майбутнє.

    Читальна зала музичного мистецтва стала осередком культури, пропаганди музичних знань, спадщини великих композиторів. До Міжнародного дня музики, який святкується 1 жовтня традиційно організовується виставка. Вшанування ювілярів, митців відбувається за допомогою виставки-посвяти «Музика високих почуттів» (до 200-річчя від дня народження угорського композитора Ф. Ліста).

До знаменних і пам’ятних дат було підготовлено та оформлено 6 календарів «Пам’ятаємо та шануємо», а також підготовлено та проведено тематичні, бібліографічні огляди на теми:
–  Директор вокальної музики (життя і творчість Д. С. Бортнянського, до 260-річчя);
– Дві музи, два крила (життя і творчість українського композитора О. Білаша);
–  Ф. Колесса – український фольклорист (до 140-річчя);
–  Ф. Ліст – великий основоположник класичного піанізму (до 200-річчя).

           У Національній доктрині розвитку освіти й Державній програмі «Вчитель» наголошується, що саме вчителю належить головна роль в освіті. Через діяльність педагога відбувається становлення громадянина як особистості і фахівця, зміцнюється інтелектуальний і духовний потенціал нації. І саме на реалізацію цих завдань спрямований значний обсяг культурно-просвітницької роботи бібліотеки, читального залу психолого-педагогічних наук.
Цикл заходів «Освіта ХХІ століття» включав такі книжкові виставки: «Педагоги-митці: ними пишається Україна»           :
1. 120 років від дня народження українського педагога С. Шаха.
2. 170 років від дня народження Х. Д. Алчевської, діячки народної освіти.
3. Педагогіка добра: ідеали і реалії.
4. Професія-психолог.
5. Електронна педагогіка: кроки в реалізації проекта та інші.
Працівники читальної зали навчально-методичної літератури також працювали у напрямку професійного і трудового виховання студентства.                              Грунтовною була поновлювана виставка «Книги твоєї професії». Виставка «Сучасний вандалізм» показала недобросовісність деяких користувачів бібліотеки щодо використання підручників.
          В структурі бібліотеки є спеціалізовані читальні зали музичного мистецтва, психолого-педагогічних наук, які організовують та проводять значну культурно-просвітницьку роботу.

До 50-річчя кафедри алгебри і методики математики із фондів бібліотеки підібрано було 68 видань авторами яких є працівники кафедри. Науковий доробок викладачів був представлений починаючи з 1950 року.

  Одним з прикладів участі бібліотеки у громадському житті ВНЗ були заходи з відзначенням 60-річного ювілею О.В. Шестопалюка. До ювілею якого було оформлено перегляд його творчого надбання, фотосюжет життя та діяльності та створено бібліографічний покажчик «О.В. Шестопалюк. Ректор. Вчений. Педагог», укладачами якого були працівники бібліографії (Мірохіна Т.В., Баланюк Т.М.).        

         Фізичне виховання, як і виховання в цілому, є процесом вирішення певних освітньо-виховних завдань. Завданням бібліотеки є сприяння цьому процесу за допомогою інформування відвідувачів.
Тематичний перегляд «Здоров’я нації, спорт і фізична культура» під час міжнародної конференції інформував учасників про наявність документів на дану тему у фондах бібліотеки.

Виставка-діалог «Знати, щоб жити» висвітлює найстрашніші шкідливі звички і найстрашніші невиліковні хвороби людства та застерігає від помилок, які неможливо виправити.

          Цикл екологічних тематичних виставок «Обіймемо землю красою і любов’ю» був представлений виставками «Ми повинні спасти нашу землю»,  «Саду мого дивосвіт (Садово-паркове мистецтво)», «Дари осені». Метою даних виставок було виховання бережливого ставлення до природи рідного краю, показати неоціненний ландшафт України.
Щорічно університет проводить настановчі конференції з педагогічної практики, на яких бібліотечні працівники організовують інформаційні огляди літератури для студентів всіх спеціальностей на тему «Методика роботи класного керівника». Також до літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах проводяться огляди літератури «Організація дозвілля дітей у літньому таборі». Це допомагає студентам на більш якісному рівні підготуватися та скласти педагогічну практику.

Серед інноваційних форм культурно-просвітницької роботи, працівники комп’ютерного відділу підготували та виставили на сайт бібліотеки віртуальні виставки «Українській першокнизі-450», «Творці незалежної України: до двадцятих роковин незалежності України».
Поповнювалися та оновлювалися віртуальні виставки: «Новинки бібліотеки» (оновлювалася 4 рази), «Нам дарують» (оновлювалася 4 рази), «М. Коцюбинський» (додано біографічні дані, портрети, ілюстрації до книг).
На сайті організовано архів віртуальних виставок.
До всеукраїнського Дня бібліотек відкрито блог  бібліотеки, на якому представлено:
–  флеш-презентацію бібліотеки «Бібліотека ВДПУ. Ми працюємо для Вас»;

–  святковий «Неформальний альбом»;
–  світлини з життя бібліотеки;
–  Відеоінформацію про книги та книжкову справу в Україні та світі.
У 2011 році відділ надав 30 мультимедійних видань для щорічного перегляду «Новинки року». Серед них:
–  електронні видання;
–  електронні додатки до книг;
–  електронні додатки до журналів;
–  автореферати й дисертації.
Для студентів підготовлені пам’ятки з інформацією про структуру бібліотеки, розташування підрозділів бібліотеки, сформовані працівниками відділу комп’ютеризації. Традиційно на початку навчального року для студентів І курсу в рамках підвищення інформаційної культури проводяться екскурсії бібліотекою, знайомлять студентів з правилами користування бібліотекою, її функціями.

  Наша бібліотека гостинно зустрічає також і гостей з інших ВНЗ та бібліотек. Так, протягом року до бібліотеки завітали:
–  викладачі недержавних ВНЗ м. Києва;
–  гості з Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В. Сухомлинського;
–  гості з бібліотеки Переяслав-Хмельницького національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди;
–  викладачі та студенти Тульчинського культурно-просвітницького училища;
–  колеги з методичного об’єднання бібліотек м. Вінниці.
Працівники бібліотеки постійно підвищують свій професійний рівень, знайомлячись з публікаціями в фаховій періодиці та мережі інтернет про роботу бібліотек, нові форми культурно-просвітницької роботи.

Бібліотека постійно вдосконалює свою діяльність, покращує бібліотечно-бібліографічне обслуговування студентів та викладачів, використовуючи традиційні та впроваджуючи нові форми культурно-просвітницької роботи. Проводяться з цією метою моніторинги різноманітних бібліотечних процесів, вивчаються читацькі інтереси,  думки студентів про діяльність бібліотеки, про покращення її роботи.

  Пошук бібліотекою свого місця в загально університетській культурно-просвітницькій роботі-процес творчий і безперервний, у результаті якого бібліотека має усі шанси стати центром гуманітарної культури, під якою розуміється не тільки набір гуманістичних знань, а формування способу життя і спілкування з іншими людьми.
Проаналізувавши просвітницьку роботу бібліотеки, можна з впевненістю сказати, що бібліотеки вищих навчальних закладів беруть активну участь у вихованні всебічно розвинутих і знаючих спеціалістів, готових до запровадження нового, здатних займатися самоосвітою, працювати з інформаційними технологіями, а також духовно збагачених людей, які сприятимуть розвитку нашої держави.

Проведення бібліографічного огляду «Пропонуємо прочитати».

Будякіна Алла В'ячеславівна – бібліотекар І категорії відділу наукової та художньої літератури ВДПУ

Систематизація документів за допомогою електронного формату УДК.

Жеребкова Валентина Валеріївна - бібліотекар І категорії відділу комплектування та наукової обробки документів НТБ ВНТУ.

 

Здійснення ефективного пошуку документів можливе лише за умов певної організації зберігання самих документів і відомостей про них. Групування документів відповідно до їх тематики, галузі знання забезпечує індексування. Індексування здійснюється на основі певних інформаційно-пошукових мов, які призначені для передачі змісту і формальних ознак документів. Залежно від інформаційно-пошукової мови, яка використовується в певному масиві, документи підлягають обробці за такими видами індексування: систематизація, предметизація, координатне індексування.

Під систематизацією розуміють визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицею певної системи класифікації. Кожен бібліографуючий заклад сам вирішує питання щодо використання вибору класифікаційної системи. В Науково-технічній бібліотеці ВНТУ для класифікації більшості документів використовується Універсальна десяткова класифікація (УДК). Дана класифікація в цілому характеризується кількома основними властивостями. Сама назва говорить про них, це – універсальність і десятковість. У численних розділах цієї системи упорядковано безліч понять з усіх галузей знань або діяльності. Іншими словами, УДК охоплює весь універсум знань. Однією з головних відмінних рис Універсальної десяткової класифікації є ієрархічність побудови більшості розділів основної та допоміжних таблиць за принципом розподілу від загального до індивідуального з використанням цифрового десяткового коду. Універсум знань поділяється за аналогією з десятковими дробами. Кожен клас (перший ступінь поділу) містить групу більш-менш близьких наук, наприклад, клас 5 — математику і природні науки, клас 6 — прикладні науки: техніку, сільське господарство, медицину. Подальша деталізація йде за рахунок подовження індексів. Індекси УДК побудовані так, що кожна наступна цифра не міняє значення попередніх, а лише уточнює, позначаючи більш індивідуальне поняття [слайд 1].

Таблиці УДК розподілені на основні і допоміжні. Допоміжні таблиці побудовані також за ієрархічним принципом. Крім того, видання УДК, як правило, включають в якості третьої невід’ємної частини алфавітно-предметний покажчик (АПП). АПП — це словник УДК, формальний перелік усіх понять або назв предметів, незалежний від ієрархії. Більшість термінів у покажчику уточнено аспектами (підрубриками), що вказують на належність певного терміна до того чи іншого розділу таблиць УДК. Аспекти наведено в дужках після терміну. Таку саму функцію виконують тематичні підрубрики (підзаголовки), наведені через кому після терміна.

Процес індексування документів за УДК можна подати у вигляді переліку таких операцій:

• ознайомлення зі змістом документа;
• відбір понять, які відображають основний зміст документа;
• аналіз семантичної ролі понять, (поділ на основні та допоміжні поняття);
• визначення тематичного розділу таблиць УДК шляхом пошуку індексу в АПП;
• визначення індексів для понять, або їх складових;
• перевірка відповідності значень отриманих індексів і понять;
• визначення відношень між поняттями основного змісту;
• компонування індексу.

Цю послідовність технологічних операцій індексування можна розглядати як єдиний алгоритм індексування за УДК.

Спробуємо використати даний алгоритм для систематизації документа за допомогою електронного формату УДК.

В 2010 р. наша бібліотека придбала УДК в електронному варіанті. Цей документ складається з таких  файлів: «Tabl» — Таблиці УДК, «peredm_tab» — передмова до таблиць, «zm_tab» — зміст таблиць, «APP» — алфавітно-предметний покажчик (АПП), «peredm_APP» — передмова до АПП, «zm_APP» — зміст АПП. [слайд 2]

Дана інформація представлена у форматі PDF   (Portable Document Format) — багатоплатформовий формат електронних документів. Такий формат у першу чергу призначений для подання в електронному вигляді поліграфічної продукції, тобто часто використовується при оцифровці текстових документів. Для роботи з електронними публікаціями в форматі PDF створено пакет программ Adobe Acrobat. Перегляд і друк публікацій (без можливості редагування) доступний за умов використання безкоштовного пакету Adobe Reader, тому на диску додається папка Acrobat 5.0 з відповідною програмою, після запуску і встановлення якої на комп’ютері можливо відкриття відповідних файлів для роботи з електронним  варіантом УДК.

Спираючись на алгоритм індексування та після визначення основних понять, які відображають зміст документа, починаємо пошук індексів. Для цього відкриваємо файли «Tabl.pdf» та «APP.pdf» [слайд 3]. Файл «APP.pdf» має наступний вигляд [слайд 4]. На панелі знаходимо вікно або кнопку (в залежності від версії) з підказкою “Знайти” і вводимо відібране поняття. Натискаємо Enter. Запускається пошук і на кожному терміні, який співпадає з введеним поняттям, програма зупиняє пошук . При цьому назва рубрики виділяється певним кольором. Проводимо аналіз відповідності значення отриманого індексу. Для початку використовуємо підрубрики, а для більш точного перевірки використовуємо самі таблиці УДК, а саме у файлі «Tabl.pdf» знаходимо потрібний індекс [слайд 5]. Для цього використовуємо  “Закладки”. Такий пошук проводимо із кожним відібраним поняттям. На основі отриманих індексів і визначення відношень між поняттями компонуємо індекс документу.

Бібліографія

1. Зупарова Л. Б. Аналитико-синтетическая переработка информации [Текст] : учебник / Л. Б. Зупарова, Т. А. Зайцева. – М. : «Издательство ФАИР», 2010. – 400 с. – (Специальный издательский проект для библиотек)
2. Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів [Текст] : підручник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. – 4-те видання, переробл. і допов. – К. : Знання, 2006. – 334 с.
3. Справочник библиотекаря [Текст] / науч. ред.: А. Н. Ванеев, В. А. Минкина. – Изд. 3-е, испр. и доп. – С. Пб. : Профессия, 2007. – 496 с. – (Библиотека)
4. Універсальна десяткова класифікація (УДК) [Електронний ресурс] : зі змінами та доповненнями станом на 2006 рік : електронне видання на CD-ROM / Державна наукова установа » Книжкова палата України імені Івана Федорова». – Електрон. дані (26,5 Мб). — К. : «Книжкова палата України», 2010. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). – Систем. вимоги: Pentium 223 МГц ; ОЗП 96,0 Мб ; Windows 9x/Me/NT/2000/XP/Vista ; Acrobat Reader0
5. Иллюстрированный самоучитель Adobe Acrobat [Электронный ресурс]. – Электрон. док. – Режим доступа: http://www.taurion.ru/acrobat