Бібліотека

Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

Про бібліотеку

Історія та становлення бібліотеки

Вінницького національного медичного

університету ім. М.І. Пирогова

 

     Формуванню наукового потенціалу України в значній мірі сприяє бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, історія якої є складовою частиною літопису ВНЗ. Шлях створення бібліотеки був досить складним.

     У 1921 р. було відкрито фармацевтичний інститут, який протягом десятиліть неодноразово переіменовувався і тепер з гордістю носить ім’я Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. Разом з його становленням розвивалася і бібліотека.

     Протягом 1921-1930 рр. студенти отримували завдання і навчальні посібники з Одеського, Київського та Харківського медичних інститутів. На основі книг, отриманих з бібліотек Одеського, Київського медичних, Вінницького та Полтавського фармацевтичних інститутів, був сформований фонд книгозбірні інституту. До сьогоднішнього дня ці видання  зберігаються у нашій бібліотеці. Інформація про фонд та працівників бібліотеки цих років не збереглася, так як під час Великої Вітчизняної війни навчальна база інституту, в т.ч. і приміщення бібліотеки були зруйновані, а більше 7 тис. найбільш цінних книг та підручників було вивезено до Німеччини.

     У квітні 1944 р. розпочалось навчання в інституті в неймовірно складних умовах. Не було лабораторій, обладнання, підручників, наукової і навчально-методичної літератури. Бібліотекарі змушені були розшивати підручники по розділах і сторінках, щоб мати можливість задовольнити потреби більшої кількості студентів. З 1944 р. фонд бібліотеки масово поповнювався надходженнями літератури з Держфонду СРСР, бібліотек Московського університету ім. М.В. Ломоносова, 1-го  Московського медичного інституту ім. І.М.Сєченова, Ленінградської військово-медичної академії та інших бібліотек Союзу, які не зазнали фашистської окупації.

     У 1951 р. фонд бібліотеки налічував уже 70320 примірників. На жаль, до цього часу збереглись облікові документи (сумарні та інвентарні книги) датовані лише 1951 роком. Та, не зважаючи на всі негаразди, у фонді рідкісних книг  бібліотеки зберігаються окремі раритети  відомих медиків, які були в числі перших засновників і організаторів Вінницького медичного: професорів  Морейніса Я.К., Моргуліса М.С., Болярського М.М., а також невідомих власників з автографами, екслібрисами, особистими  печатками, власноруч написаними, тощо. Серед перлин фонду бібліотеки є прижиттєві видання Сєченова І.М., Пирогова М.І., Більрота Т. та інших.  Серед видань 18-19 ст. є  книги з фондів Кам’янець-Подільського державного українського університету та інші цікаві видання.1

     Всі ці перлини збереглися завдяки зусиллям бібліотекарів, які довгі роки працювали  в бібліотеці. Особлива роль належить одному з перших (про перших відомостей не збереглося) завідувачу бібліотеки Сліпаку Ісааку Лазаровичу, який очолював бібліотеку з 1938 до 1941 р. та після                 демобілізації з лав Радянської Армії – з 1944 до 1965 р.

     У 50-60 роках разом з розбудовою інституту, зростає  питома вага бібліотеки. Значно збільшився книжковий фонд бібліотеки. Вже на 1 січня 1960 р.                   він становив 156730  примірників. Створюються каталоги алфавітний та систематичний на наявний фонд. У 1954 р. бібліотека остаточно переїхала     в морфологічний корпус і розмістилась на першому поверсі його правого крила, де і знаходилася 34 роки – до 1988 р. Був створений предметний каталог,  з часом його наповнення (за думкою наших науковців) не поступалося предметному каталогу Республіканської наукової бібліотеки ім. Д. Ульянова.                 Штат бібліотеки налічував 6 бібліотечних працівників, які обслуговували понад 2000 студентів, весь професорсько-викладацький склад та всіх працівників інституту.

         У 1965 р. рішенням ректорату змінилося керівництво бібліотеки. Сліпака І.Л. було переведено на посаду старшого бібліотекаря, а Веретинського Василя Петровича призначено завідувачем бібліотеки. В минулому військовий Веретинський В.П. навчався на клубному відділенні, а згодом закінчив бібліотечний факультет Харківського бібліотечного інституту.

   В серпні 1969 р. ректор інституту Рудюк Максим Павлович прийняв рішення про зміну керівництва бібліотеки. Маєвська Л.В. призначена на цю посаду, на якій вона і пропрацювала до жовтня 2003 р.

У 1972 р. бібліотека переведена на ІV категорію бібліотек ВНЗ по оплаті праці. Штат бібліотеки поповнився молодими спеціалістами. Надаючи важливе значення самостійній роботі студентів в 1971-1972 рр. ректорат віднаходить можливості відкрити 3 читальні зали: на третьому поверсі морфкорпусу, в гуртожитку № 1 та №3.

         Із 1 вересня 1975 р. бібліотека була переведена на ІІІ групу по оплаті праці бібліотек ВНЗ.

        У 1976 р. бібліотеку було визначено регіональним методичним центром вузівських бібліотек, що охоплював ВНЗ Вінницької, Житомирської і Хмельницької областей. Зав2ідувач бібліотеки Маєвська Л.В. призначена головою методичного об’єднання.

     У 1978 р. у зв’язку зі збільшенням кількості ВНЗ у Вінниці, Наказом Мінвузу СРСР бібліотека визначена обласним методичним центром бібліотек ВНЗ міста. Директор бібліотеки ввійшла до складу Центральної науково-методичної бібліотечної комісії при Мінвузі СРСР та науково-методичної бібліотечної комісії при Вченій Раді Міносвіти України.

     Всю свою діяльність бібліотека проводила в тісній співпраці з кафедрами і службами інституту. Активну допомогу в роботі бібліотеки в той час надавала Бібліотечна Рада на чолі з проф. кафедри загальної хірургії Юріхіним Анатолієм Павловичем. Рада налічувала 11 доцентів і викладачів різних кафедр  інституту.

     Регулярними стали «Дні інформації», щорічно зі студентами першого курсу проводилися заняття з правил пошуку літератури в каталогах і бібліографічних посібниках.

     Виділено приміщення для абонементу навчальної літератури (напівпідвальне приміщення під бібліотекою). Читальну залу переміщено в приміщення бувшого клубу, де вона знаходиться і на сьогодні (4-й поверх приміщення бібліотеки).

     У 80-х роках колектив бібліотеки (штат склав 46 працівників) брав активну участь в Республіканських та Всесоюзних оглядах-конкурсах роботи бібліотек ВНЗ. За показниками роботи неодноразово нагороджувався Почесними Грамотами та Дипломами МОЗ СРСР, МОЗ України, Міністерства культури СРСР та Міністерства культури України, Почесними Грамотами ректорату. Профспілка інституту фінансувала поїздку працівників бібліотеки в Молдавію.

     У 1981 р. відкрито філію бібліотеки у новоствореному Факультеті підвищення кваліфікації лікарів в м. Хмельницькому, філію на підготовчому факультеті іноземних громадян та читальну залу в новозбудованому гуртожитку № 4.

     У 1982 р. за кількісними показниками бібліотеку було переведено по оплаті праці на ІІ категорію.

     З 1984 р. в інституті функціонував Факультет суспільних професій (ФСП), на якому працівники бібліотеки вели відділення «Пропагандист книги» по 2-річній програмі.

1988 р. був для колективу бібліотеки дуже напруженим, що було спричинено переїздом в нове приміщення.  Там для активної частини фонду створені комфортні (на5 той час) умови для збереження: ізольоване приміщення, невисокі стелажі, весь фонд (науковий та художній) розміщено на полицях. Створено новий ряд предметного каталогу – 290 ящиків (230000 карток). Старий ряд (1035 ящиків) законсервовано.

     1990-ті роки можна назвати періодом технічної модернізації бібліотечних процесів. Розпочалося вивчення умов комп’ютеризації бібліотеки. Отримано 1-й комп’ютер. Замовлено розробку програми «Бібліотека». Однак вона виявилася недосконалою і в своїй роботі її не використали. Тому розпочалося освоєння попередньо придбаної за допомогою спонсорів програми «IRBIS». Значно пришвидшилося наповнення БД «Каталог книг» та «Каталог авторефератів».

      Ректор університету остаточно вирішив питання про будівництво нового приміщення бібліотеки, проект якого розроблявся в  м6осковському Гіпровузі.

   Як і раніше, комплектування фонду проводилося в достатньому обсязі (щорічно отримували понад 20000 примірників). Книжковий фонд налічував 509247 примірників, книговидача складала 671120 примірників, відвідування – 288308 од.

     У 1996 р. на базі бібліотеки було відкрито інформаційно-координаційний пункт представництва Міжнародного освітньо-консультаційного центру «Освіта» Міжнародного фонду «Відродження». Сформований сектор літератури та періодичних видань іноземними мовами.

     Вихованню естетичних смаків студентів, вмінню спілкуватися та знаходити нових друзів допомагав  «Клуб любителів поезії», започаткований в бібліотеці. На своїх засіданнях він збирав творчу студентську молодь.

     В жовтні за роботу як методичного центру бібліотека отримала І категорію по оплаті праці.

     У 1999 р. новою формою інформування читачів став бюлетень нових надходжень «Бібліокур’єр», який і до сьогодні видається спільно з науковою частиною університету та користується у читачів великою популярністю.

     У 2000 р. в університеті відкрито новий факультет – фармацевтичний, збільшилась кількість інтернів та студентів, що вплинуло на зростання показників бібліотеки: 308184 відвідувань та 678038 книговидач. Загальна кількість введених записів у 8 БД становила 50 372 одиниці. Створено БД професійних бібліотечних періодичних ви   дань. Розпочато випуск бібліографічних покажчиків серії «Вчені нашого університету».

       1 жовтня 2003 р. директором бібліотеки призначено Шпукал Лесю Іванівну, яка з 1995 р. була заступником директора.   Розпочався новий етап життя бібліотеки, результати якого лежать в основі сучасної діяльності  бібліотеки.