Наукова бібліотека

«Статистика бібліотечних процесів» (семінар)

Дата проведення:  27 жовтня 2015 р. База проведення: Бібліотека Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Використання АБІС «УФД Бібліотека» для статистичної звітності НТБ ВНТУ

Суровенко Ганна Федорівна, зав. відділу обслуговування навчальною літературою НТБ ВНТУ, Миронюк Ольга Леонтіївна, інженер І кат. НТБ ВНТУ

Бібліотечна статистика є важливим показником оцінки якості діяльності будь-якої бібліотеки. Використання АБІС значно прискорює процес відбору більшості статистичних показників роботи бібліотеки. З 2006 року в НТБ ВНТУ функціонує АБІС “УФД/ Бібліотека”, за допомогою якої кожен відділ бібліотеки має можливість здійснити відбір тих показників, що стосуються їх роботи.
Відділ ІТКЗ НТБ готує такі види звітності:
— По наповненню електронного каталогу (ЕК) документами:
— по видам документа (книги, ДСТУ, дисертації, статті періодики, тощо) щоденна, місячна, річна;
— по співробітникам місячна та річна.
— По відсканованим документам за місяць та рік.
Щоденна звітність по видам документа (слайд 3) відображає кількість нових документів, занесених в ЕК , вилучених з нього або перенесених з одного виду документа на інший. Також у цій звітності є інформація про загальну кількість документів кожного виду станом на кінець дня.
Місячна звітність по видам документа (слайд 4) надає інформацію про кількість занесених на протязі місяця документів кожного виду, кількість їх від початку року та на кінець звітного періоду, а також про загальну кількість документів кожного виду в ЕК. Наприкінці року з цієї форми отримуємо цифри для річної звітності НТБ ВНТУ.
Місячна звітність по співробітникам (слайд 5) надає інформацію про кількість занесених в ЕК документів кожним співробітником НТБ за звітний період (місяць). Останній стопчик містить кількість введених документів від початку року.
Додатково ведеться облік вилучених з ЕК документів.
Інформацію до всіх цих звітів отримуємо за допомогою пошукового апарату АБІС “УФД/ Бібліотека” (відбір документів) з форми “Каталог документів”.
На данний час кількість записів в ЕК налічує понад 207 тисяч
В АБІС “УФД/ Бібліотека” крім форми “Каталог документів”є також форми “Бібліотечний фонд” та “Читачі”. Форма “Бібліотечний фонд” дозволяє отримати статистичні показники стосовно наповнення бібліотечного фонду, його розподілу по місцям збереження та списання. Форма “Читачі” застосовується для збору статистичних даних по читачам (більш детально у доповіді Суровенко Г.Ф.).
Відділ ІТКЗ також щомісяця надає інформацію про кількість оцифрованих документів, відсканованих сторінок (підрахунок йде вручну) та прописаних в ЕК електронних документів . На початок жовтня 2015 р. Електронна бібліотека ( повнотекстова база) налічує понад 1600 документів. З них переважна більшість – книги (понад 1100), а також методичні посібники ( понад 200). Більшість документів Електронної бібліотеки спрямовані для вирішення задачі книгозабезпечення навчального процесу.

Статистика по сайту НТБ ВНТУ

Статистика по сайту НТБ ВНТУ (слайд 6) ведеться за допомогою Google Analytics. Звіти подаються щомісячно та щоквартально. Статистику по сайту почали вести з 5 листопада 2014 року.
— користувачі (ті які мали принаймні один сеанс в указаний проміжок часу. Враховуються нові користувачі, а також ті, що повернулися);
— нові користувачі (кількість користувачів, які здійснили відвідування вперше під час вибраного діапазону дат);
— сеанси (сеанс – це період часу, протягом якого користувач активно взаємодіє з сайтом);
— перегляди сторінок (це загальна кількість переглянутих сторінок. Повторні перегляди однієї сторінки також враховуються);
— унікальні перегляди сторінок (це кількість сеансів, протягом яких указану сторінку було переглянуто принаймні один раз).
Також ведеться статистика по відвідуваності з різних країн світу, вона включає в себе:
— країну;
— сеанси;
— нові сеанси (відсоткове значення відвідувань, що здійснювалися вперше);
— нові користувачі.
Окремо ведеться статистика по електронному каталогу, до неї входить:
— перегляди сторінок;
— унікальні перегляди сторінок.
Щомісячний звіт детальний, в ньому розписана статистика за кожний день. В щоквартальний виносяться тільки загальні дані по місяцю. На слайді 7 представлені 3 таблиці, в які зводяться дані з щомісячного звіту, а саме: електронний каталог, статистика по сайту, статистика по країнах.
На слайді 8 представлені цікаві факти статистики з 1 січня 2015 по 30 вересня 2015 р. включно. Користувачів сайту — 10 732, нових користувачів сайту — 10 698, сеансів — 17 034, переглядів сторінок — 51 328, унікальних переглядів сторінки — 36 896. Сайт відвідало рівно 100 країн, а самою активною 10-кою є: Україна, Росія, Кенія, Китай, Німеччина, Японія, Нідерланди, Південна Корея, Індія. А якщо подивитися статистику по містах, то сайт відвідали 1130 різних міст.

Статистика Інституційного Репозитарію ВНТУ

Статистика по Інституційному Репозитарію ВНТУ ведеться за допомогою Dspace (слайд 9) та Google Analytics (слайди 10,11).
На слайді 9 виділені статистичні дані кількості переглядів обраного файлу, розподіл переглядів по місяцям та загальна кількість переглядів.
На слайді 10 представлено моніторинг Інституційному Репозитарію ВНТУ за допомогою Google Analytics за період часу з 25.06.2015 року по 19.10.2015 року по сеансам роботи, а на слайді 11 маємо інформацію про читацьку аудиторію по місцю знаходження (країна, місто) та за віком, статтю та категорією інтересів.

Висновки

Отже, АБІС “УФД/ Бібліотека” дозволяє швидко і зручно здійснювати моніторинг статистичних показників роботи бібліотеки, їх аналіз та планування. Серед недоліків пакету : неможливість отримати кількість звернень до ЕК, кількість користувачів, що скористались електронними книгами.
Використанння DSpace та Google Analytics дозволяють отримати широкий спектр показників роботи сайту НТБ та Інституційного Репозитарію з метою поліпшення якості обслуговування користувачів.

Використання АБІС УФД/Бібліотека для статистичної звітності НТБ ВНТУ

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства, коли виникла необхідність реформування всієї бібліотечної галузі, проблема досконалості бібліотечної статистики, як важливого джерела точних і достовірних відомостей про стан бібліотечної справи, набрала особливу значимість.
Статистичний облік у бібліотеці — це реєстрація, підрахунок і кількісна характеристика обсягу, складу та руху бібліотечного фонду; числа і складу читачів і книговидач; обсягу і складу масової, бібліографічної, методичної та інших видів бібліотечної роботи для вивчення діяльності бібліотек, узагальнення результатів. Оскільки статистичні показники, розраховані на тривалий термін, вони дозволяють визначати тенденцію на розвиток в майбутньому, що є основою складання перспективних планів бібліотеки. Статистичний облік полягає в отриманні, групуванні та узагальненні даних про стан діяльності бібліотеки. Показники бібліотечної статистики — кількісні характеристики того або іншого явища бібліотечної діяльності, виражені в абсолютних, відносних або середніх величинах.
В 2000 р. вийшов ГОСТ 7.20-2000 Бібліотечна статистика, у відповідності до якого ведеться облік всіх показників роботи нашої бібліотеки. Даний стандарт встановлює єдині правила і вимоги до збору і пред’явлення статистичних даних бібліотеки, єдиний термін, визначення і єдині одиниці обліку документів фонду, обслуговування користувачів, єдиний мінімум статистичних даних для бібліотек всіх відомств.
Моя доповідь орієнтована, в основному, на бібліотеки, які займаються автоматизацією технологічних процесів, що пов’язані із обслуговуванням користувачів.
В бібліотеці ВНТУ впроваджена програма УФД/Бібліотека, яка використовується для зведення та опрацювання статистичних даних. Організація статистичних електронних таблиць, пов’язаних між собою, дозволяє створити підґрунтя для формування статистичних бібліотечних даних. Формування всіх статистичних відомостей здійснюється за будь-який період часу з можливістю збору даних з наростаючим підсумком.
Одним із завдань обслуговування в системі УФД/Бібліотека є розробка технології автоматизованого отримання підсумкових статистичних даних по кожній бібліотечній операції і по кожному підрозділу бібліотеки:
— кількість користувачів за єдиним ч/к;
— кількість користувачів за категоріями;
 кількість обслужених;
 відвідування;
 книговидача;
 боржники.
 статистика по книгозабезпеченню

Хочу зазначити, що у нас в УФД/Бібліотека питання такого роду поки що не зовсім розроблені. Наприклад, система статистичного обліку відвідувань безпосередньо пов’язана з книговидачею (при отриманні або поверненні документів), тобто програмою передбачено рахувати відвідування тільки за виданими або повернутими документами.
Визначити кількість користувачів, які обслуговуються в НТБ можна за різними атрибутами: факультет, група, курс, місце роботи, категорія користувача тощо.
За оновленою версією УФД/Бібліотека 2.5.23 (від 30.05.2015) було доповнено визначення кількості користувачів за наявністю Pin-cod.
Облікувати нових користувачів можна за датою реєстрації як за конкретний день, так і за певний період. За період з 1.01.15 по 23.10.15 в НТБ було обслуговано 11707 користувачів.
Відвідування — звернення користувача до бібліотеки для отримання або повернення літератури, бібліографічної інформації або з іншою метою відповідно до функцій бібліотеки. Відвідування показує кількість людей, які користуються документами бібліотеки. Одиницею обліку є одне відвідування користувачем, отримання або повернення документів, робота з довідково-бібліографічним апаратом, отримання довідок і консультацій тощо. Відвідування є кількісним показником бібліотечної статистики, що характеризує читацьку активність користувачів і обсяг роботи бібліотеки в цілому.
Обліковим документом користувача є електронний формуляр користувача (Картка читача), який містить як загальну інформацію про нього, надану за згодою користувача, (персональні дані: дату народження, інформацію про курс та факультет для студентів чи про підрозділ і посаду для викладачів та співробітників, адресу, телефони), так і локальну (статус користувача, дату, до якої формуляр дійсний, та дозволи на користування бібліотечними послугами; блокування і його причини; примітки та ін.).
Під час відвідування користувачем бібліотеки бібліотекар відмічає в базі відвідування в ручному режимі, скануючи його студентський або читацький квиток. Книговидача. Показує кількість документів, що використовуються користувачами в усіх структурних підрозділах нашої бібліотеки. Книговидача облікується по галузям знань, а також за видами (книги, брошури, журнали), мовами, цільовим призначенням (наукова, навчальна). Облік видачі видань проводиться по кількості виданих примірників зареєстрованих в електронному формулярі користувача.
При виборі обумовленої дати, користуючись зазначеними днями і місяцями календаря даної статистики, можна дізнатися цифру книговидачі та відвідувань за день, місяць, рік.
Через форму “Видані документи” можна дізнатися обсяг книговидачі за категоріями користувачів, факультетом, курсом або місцем роботи, місцем видачі, хто видав.
Важливим пунктом в автоматизованому статистичному обліку вважаються дані по заборгованості за документами і боржників бібліотеки. Виявленню заборгованості сприяє автоматизований контроль за термінами користування документами.
Згідно з Правилами користування НТБ ВНТУ вся література видається на навчальний рік. Термін користування зафіксовано в Картці читача: вкладка “Видані документи” / Термін повернення.
В разі, якщо користувач вчасно не повернув отримані документи до бібліотеки (такі виділені червоним кольором), система його блокує, і подальше обслуговування неможливе до повного розрахування.
Виявити кількість боржників можна через зовнішню вихідну форму. В полі “Дата” вводиться, наприклад, поточне число, місяць, рік. Система виводить список читачів, що заборгували літературу станом на цей період та кількість документів по кожному користувачу.
Для ефективного інформаційного забезпечення навчального процесу розроблено модуль “Книгозабезпеченість навчальних дисциплін” бази даних LIBRARY системи “УФД/Бібліотека”, який постійно оновлюється і поповнюється. Його використання сприяє покращенню придбання та розподілу навчальної літератури.
Поняття терміну «книгозабезпеченість» трактується як визначення числа примірників книг, відібраних за різними критеріями: або в розрахунку на одного студента, або за напрямками та спеціальностями, чи за циклами дисциплін, або за конкретними дисциплінами. Але в якості основного показника книгозабезпеченості є вибір кількості примірників книг конкретної дисципліни, розділеної на число студентів, що її вивчають.
Модуль «Книгозабезпеченість» складається з каталогу «Дисципліни» і «Тематико-типологічного плану» (ТТП).
Каталог «Дисципліни» створюється на основі навчальних планів.
Модуль «Книгозабезпеченість» дає можливість отримувати різноманітну статистику щодо забезпеченості за окремими навчальним дисциплінами або факультетами (кафедрами).
“Тематико-типологічнй план: аналіз” дає можливість побачити книгозабезпеченність по конкретній дисципліні.
На слайді видно кількість назв по вибраній дисципліні.
На сьогодні в переліку дисциплін маємо понад 1600 дисциплін з кількістю назв та примірників.
На кінець 2014 р. книгозабезпеченість в НТБ становить на одного користувача 111,5 прим.; на одного студента — 147,6 прим. Книгозабезпеченість навчальною літературою на одного студента становить 59,2. Обертаність фонду — 1,2, що говорить про достатню кількість літератури в бібліотеці та її ефективне використання.

Окремі аспекти обліку бібліотечних процесів у бібліотеці ВТЕІ КНТЕУ

Яворська Тетяна Михайлівна, завідувач бібліотеки ВТЕІ КНТЕУ

 Для оцінки стану зовнішнього і внутрішнього середовища людиною використовуються різні види інформації, що надходять по різних каналах. Одним з видів такої інформації, яку людство використовувало з початку виникнення цивілізації, є статистичні дані, що дозволяють відображати стан об’єкта дослідження, та представляють необхідні відомості для прийняття управлінських рішень.
У сучасному високотехнологічному суспільстві без статистичного забезпечення неможливий розвиток жодної сфери діяльності, в тому числі і бібліотечної.
Незалежно від виду бібліотечних установ, їх статусу, форми власності та інших характеристик, державним і громадським органам управління необхідна інформація, що відображає стан ресурсів бібліотечної сфери і результати її діяльності. Таку інформацію відображає бібліотечна статистика.
Бібліотечна статистика – це розділ статистики культури, яка, в свою чергу, є галуззю соціально-економічної статистики. Вона вивчає кількісну сторону діяльності бібліотеки. Своїм завданням вона має розробку системи цифрових показників, методів обліку окремих розділів бібліотечної роботи та її оцінки в цілому.
Мета бібліотечної статистики — надання органам державного і громадського управління бібліотечною справою різних рівнів повної та достовірної статистичної інформації про стан бібліотечної сфери
Ю.Н.Столяровим в кінці 1970- х р.р. була запропонована чотирьох — елементна модель бібліотеки, яка складається з наступних підсистем:
— бібліотечний фонд;
— контингент абонентів;
— бібліотечний персонал;
— матеріально-технічна база.
Даний підхід ми використовуємо його в якості методологічної бази для структурування бібліотечної статистики.
Структура бібліотечної статистики.
Враховуючи той факт, що статистика вивчає не тільки окрему одиницю — бібліотеку, але в цілому систему бібліотек, то, відповідно, систему бібліотек необхідно розглядати в якості самостійного розділу.
Таким чином, бібліотечна статистика (у вузькому сенсі) складається з наступних розділів :
— Статистика мережі бібліотек ;
— Статистика бібліотечного фонду ;
— Статистика контингенту користувачів;
— Статистика бібліотечного персоналу;
— Статистика матеріально-технічної бази .
Дана структура дозволяє представити відомості про різні аспекти
діяльності бібліотек, розглядати як протікають бібліотечні процеси у
взаємозв’язку і взаємозалежності.
Рівні бібліотечної статистики
Для успішної організації статистичного обстеження важливо не тільки правильно структурувати об’єкт дослідження, а й визначити рівні дослідження, що є основою сумісності одержуваних статистичних даних. У бібліотечній статистиці можна виділити кілька рівнів: міжнародний, національний, регіональний, відомчо-галузевої та низовий. Модель рівнів бібліотечної статистики можна представити у вигляді піраміди, основу якої складає статистика окремих бібліотек, а її вершину — міжнародна статистика.
Низовий рівень представлений статистикою окремих бібліотек і є найбільш повним, оскільки у відповідності з цілями і завданнями своєї діяльності кожна бібліотек збирає найбільш широкий спектр відомостей.
Дана інформація є основою для прийняття управлінських рішень адміністрацією бібліотеки, в тому числі в галузі технологій, використання наявних ресурсів, роботи з персоналом та громадськістю тощо Дані відомості також використовуються засновниками бібліотек для контролю за діяльністю створеного ними установи та внесення, необхідних коректив.
Отримані на низовому рівні відомості є основою для статистики наступних рівнів : регіонального , відомчого або галузевого і національного. З кожним наступним рівнем кількість відомостей скорочується, тому органи управління і громадськість все менше цікавлять численні показники, що відображають технологічні аспекти діяльності бібліотек .
Статистика кожного з названих рівнів — це також реклама бібліотеки. Адже «персональний» рядок у статистичному збірнику — прекрасна можливість для кожної бібліотеки заявити про своє існування як органам державної влади, так і потенційним користувачам.
Національний рівень передбачає інші цілі. Його завдання – отримати відомості про розвиток бібліотек країни в цілому.
Національна статистика служить основою для формування системи бібліотек країни, визначення бібліотечної політики держави, нормативів фінансування, стратегічних пріоритетів, технологічних підходів і формування громадської думки про діяльність бібліотек країни.
Вершину піраміди складає міжнародна бібліотечна статистика, яка узагальнює статистичні дані про діяльність бібліотек різних країн і представляє їх світовій спільноті. Вона містить тільки вузький спектр показників і тому найменш повна, тому що базується на даних національних статистик окремих країн,.
Як правило, в демократичних країнах статистичну інформацію, що не містить державних і комерційних таємниць, намагаються різними способами довести до широких верств населення .
Це здійснюється, як правило, через публікацію великими тиражами численних статистичних збірників і статистичних даних велектронних ЗМІ. Зараз для цих цілей також активно використовуються комп’ютерні мережі, в тому числі Інтернет .
Отже, для ефективного управління бібліотечної сферою статистична інформація необхідна як менеджерам нижчого рівня (керівникам бібліотек і їх структурних підрозділів бібліотек), так і керівникам підприємств, організацій та установ, у структурі яких функціонують бібліотеки, державним службовцям, керівникам професійних організацій та об’єднань.
Відомо, що інформаційно-комунікаційні технології покликані спростити і полегшити роботу установи в цілому, або спростити її окремі технологічні процеси. Не виключенням є АБІС. Завдяки тим функціональним можливостям, які надають АБІС, ми отримуємо чітку статистичну інформацію про ті чи інші бібліотечні показники, адже саме статистичні показники є відображенням будь-якої діяльності установи, організації.
Сьогодні я хочу зупинитись на окремих процесах обліку в нашій бібліотеці. Варто наголосити. що важливим завданням обслуговування в системі «УФД /Бібліотека» стало автоматизоване отримання підсумкових статистичних даних з кожної бібліотечної операції, як то — кількість читачів; відвідування; книговидача.
Слід відмітити, що спочатку система статистичного обліку відвідувань була напряму зв‘язана з книговидачею – програмою було передбачено рахувати відвідування тільки за виданими документами. На сьогодні система обліку доповнилась і вдосконалилась. Так, користувачам, які повертають книги, або просто Окрім автоматизованої програми «Облік довідково-бібліографічного обслуговування», у відділі бібліографії ведеться також журнал реєстрації бібліографічних довідок, де вказується дата, прізвище користувача, тема та мета запиту, що надає додаткову інформацію про тематичні запити наших користувачів.
відвідали абонемент чи читальні зали з різних причин (масовий захід, повернення літератури), програма дає можливість рахувати відвідування через функцію Надання послуги.
При виборі обумовленої дати можливо дізнатись кількість виданих документів, кількість відвідувань за день, місяць, рік. В програмі відображаються статистичні дані абонементу навчальної та наукової літератури та читального залу №5, які працюють в автоматизованому режимі.
Хоча відомості про заборгованість не є предметом бібліотечної статистики, але боржники є в кожній бібліотеці, ми з ними працюємо. Тому, на мій погляд не менш важливим пунктом в автоматизованому статистичному обліку вважаються дані про заборгованість по документах і боржники бібліотеки. Виявленню заборгованості сприяє автоматизований контроль за терміном користування документами. При несвоєчасному поверненні видань в електронному формулярі назви виданих документів модифікуються в червоний колір. Це сигнал для бібліотекаря про реальну заборгованість і блокування формуляра. Через функцію «Зовнішня вихідна форма» можна отримати дані про боржників, завдавши конкретну дату.
Слід відмітити, що облік користувачів та технічні можливості системи «УФД Бібліотека» дозволяють швидко здійснити статистичний підрахунок необхідних показників.
Облік бібліографічних довідок
Іінформаційно — бібліографічний відділ бібліотеки, використовуючи зовнішню вихідну форму надання послуг, облікує кількість наданих довідок. Програма використовує БД «Читачі» і призначена для вводу даних по бібліографічним довідкам, консультаціям та додатковим послугам, що надає інформаційно-бібліографічний відділ бібліотеки.
Кількість наданих бібліографічних довідок можна дізнатись, відкривши вікно «Зовнішня вихідна форма» «Статистика по видачі літератури», і вводячи необхідну дату ми можемо дізнатись про кількість наданих бібліографічних послуг.
Облік нових надходжень
Відомо, що облік нових надходжень поділяється на індивідуальний та сумарний. Сумарно обліковуємо нові надходження по партіях.
Індивідуальний облік нових надходжень здійснюється при вводі кожної назви до бази даних «Каталог документів».
У «Бібліографічному описі документа» заповнюються всі поля у т.ч. поле «Примірники» з його підполем «Додати номерні».
Таким чином, кожен примірник партії одержує інвентарний номер. Після чого роздруковується інвентарна книга.
Після вводу всіх назв і примірників даної партії задавши команду перерахувати. програма порахує їхню кількість в цілому та по видах документів і галузях знань, а також за типами літератури
Облік нових надходжень по підрозділах
Під час реєстрації нових надходжень систематизатор вказує і місце збереження кожного примірника, що дає змогу зробити у електронному вигляді статистику нових надходжень по структурних підрозділах. Наприклад, у «Бібліотечному фонді» знаходимо примірники потрібної нам партії і робимо почергово вибірку по місцю збереження примірників.
Вибуття з фонду
АБІС «УФД/Бібліотека» дозволяє здійснювати статистику документів, які вибули з фонду. Акти на списання формуються у базі даних «Вибуття з фонду», в яку вносяться дані про черговий акт на списання. А у «Бібліотечному фонді» вводяться інвентарні номери примірників, які вибувають. і у вікні «Списання» заповнюються відповідні поля.
Коли всі примірники певного акту пройшли процедуру списання, у вікні «Акт списання» програмою рахується кількість списаних примірників та інші показники по певному акту.
На завершення хочу сказати, що статистика заради статистики нікому не потрібна. Статистичний облік проводиться для того, щоб використовувати зібраний матеріал для напрацювання будь-яких оцінок і рішень. Будемо сподіватись,що ті дані, які ми збираємо і подаємо в міністерство будуть відповідно оцінені.

Адаптація АБІС ІРБІС до вимог статистичного обліку

Шаповалова Вікторія Юріївна, зав. відділу автоматизації бібліотеки ВНМУ ім. М.І.Пирогова

 Создавать ЭК мы начали в 1994 году. Основное внимание уделялось правильности введения библиографического описания. Когда в 2002 году мы перешли на ИРБИС, там мы начали вводить характер документа, раздел знаний – это имело информативный характер. Благодаря этому мы видели количество введенной литературы по типу/виду, характеру, языку, году издания, по дате ввода. Это вид наглядной статистики. Разработчики предложили словарь Характер документа, содержащий более 175 значений и мы охотно распределяли литературу так дробно. Благодаря введенной информации мы могли получить статистический анализ, позволяющий определить соотношение введенной литературы. При этом появляется соотношение сколько литературы введено и сколько прошло обработку по определенному запросу. Если обработку прошло меньше записей, значит в определенное поле информация не была введена и надо доработать записи.
Начиная с 2006 года мы активно начали внедрять АРМ Комплектатор. Когда его хорошо освоили, мы поняли, что теперь должны формировать и книги суммарного учета. А для этого большое значение нужно уделять не только библиографическому описанию (комплектование полностью описывает издание при поступлении), но и характер документа и раздел знаний, т.к. на этих кодах формируется отчетность по новым поступлениям. Поэтому, мы взяли книгу суммарного учета и годовые отчеты библиотеки и проанализировали, по каким критериям оценивается работа библиотеки. И поняли, что характер документа должен иметь 4 основных критерия – это деление литературы на научную, учебную, художественную и научно-популярную. Требования к отчетности со временем изменились и были добавлены еще неопубликованные и редкие. Программа ИРБИС позволяет ставить несколько значений Характер документа, но статистическая обработка ведется только по первому значению. Для удобства сотрудников было создано 2 словаря: характер документа для первого значения и последущих. Отдел комплектования вводит только первый характер документа, т.к. это им необходимо для статистики, а все остальные – отдел научной обработки. Мы отошли от сильно дробного его описания и оставили только необходимые. Например, все методические издания идут под одним кодом, а не делятся на рекомендации, указания и т.д. А, зато, у нас стали требовать давать отчетность о полученной литературе с грифами МОН, МОЗ Украины, поэтому были введены новые коды для быстрой выборки такой литературы. Нам пришлость откорректировать всю базу на основе новых кодов. Были обязательно заполнены и коды раздела знаний. По шифру УДК отбиралась литература и присваивался соответствующий номер раздела знаний.
После проделанной работы мы теперь могли увидеть полную информацию о регистрируемой партии. И выходные формы КСУ уже по цифрам не отличаются от ручного подсчета и обработки партий.
В Комплектовании всегда вели учет подаренной литерары. И по мере поступления записывали в отдельную тетрадь имя дарителя и количество. Партия в Комплетаторе описывалась без уточнения дарителя. В один момент к нам обратился один преподаватель и попросил дать цифру – сколько книг он подарил в текущем году (эта информация нужна была в его научный отчет). И тогда по тетради за год нужно было сделать выборку. После этого мы создали словарь, где в описании каждого подаренного экземпляра ставится фамилия дарителя и год, тогда нагляднее получается словарь.
Большое значение имеет статистика работы наших сотрудников. В программе существует 2 статформы по двум видам работ – это создание записи и корректировка записей. На данный момент все процессы автоматизированы и поэтому очень важно их учесть правильно. Поэтому было сделано перераспределение функций между сотрудниками.
В ИРБИС все статистические формы представлены в виде шаблонов, которые нужно заполнить значениями критериев отбора.
Вся информация, вводимая в Комплектаторе, используется не только при учете поступлений, но и в статистике книговыдач. Тогда же, учитывая требования к годовой отчетности, мы четко определились, какой должен иметь вид словарь категории читателей.
Кстати, анализируя статистику книговыдач было замечено, что некоторое кол-во изданий не попадало в статистику. Проанализировав, я поняла, что мы совсем не ставили характер документа на журналы – программой не было предусмотрено это поле при описании журнала. А у нас много научных журналов. Была внесена доработка в программу и проставлены коды во все номера.
Для правильной статистики мы изменили принцип работы с электронным формуляром. После подписания обходного листа – электронный формуляр блокируется, ставиться дата отчисления из библиотеки, удаляется номер читательского билета, но сама запись остается в электронном каталоге читателей до начала следующего года. В январе снимаются все статистические формы за прошедший год и только тогда все читатели, подписавшие обходной лист удаляются. И чистятся читательские формуляры – удаляется история выдач за предыдущие года, остаются только за прошедший.

Використання режимів статистичного обліку АБІС ІРБІС у практиці обслуговування бібліотеки ВНМУ

Гулик Інна Вікторівна, зав. сектору бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

 Для проведення статистичного вивчення традиційними методами певного бібліотечного процесу надавалася 1 година (для однієї таблиці). В ІРБІС така інформація буде отримана більш оперативно, точно і, що дуже важливо, без додаткових трудовитрат бібліотекарів.
У АБІС «ІРБІС» існує група режимів і технологій, пов’язаних з отриманням статистичних даних — це можуть бути як вихідні форми, так і наочна інформація в інтерфейсі.
1. НАОЧНА СТАТИСТИКА. Під наочної статистикою розуміються статистичні дані, які відображаються безпосередньо в користувача інтерфейсах різних АРМ у вигляді словників або написів.
Прикладами такої статистики є словники БД Читачів (видно в АРМ «Каталогізатор» і «Книговидача»): ДАТА ВИДАЧІ, ДАТА ПОВЕРНЕННЯ, ВІДВІДУВАНІСТЬ — числові дані в цих словниках (колонка посилань) визначають кількість видач, кількість повернень, кількість відвідувань за певний день відповідно.
У БД електронного каталогу є словник ТЕХНОЛОГІЯ, в якому оперативно подається інформація про кількість документів, введених визначеним каталогізатором за певний день.
Прикладом наочної статистики, яка представляється у вигляді написів, може бути інформація в статусному рядку АРМ «Книговидача» ІРБІС64 (червоним кольором) про кількість відвідувань на СЬОГОДНІ по заданому місцю видачі.
2.РЕЖИМ «СТАТ. ФОРМИ» в Арм« КАТАЛОГІЗАТОР » (і в АРМ «Книговидача »- лише для БД Читачів). Даний режим також є універсальним, тобто застосовний до будь-якої БД. Список доступних статистичних форм задається в спеціальному словнику (в нашій бібліотеці використовується 20 стат. форм) .
Він призначений для отримання двомірних статистичних форм, тобто для отримання розподілів документів БД за значеннями двох елементів опису. Прикладом двомірної статистичної форми може бути таблиця, в якій по горизонталі (колонки) вказуються дати (з точністю до місяця заданого року), а по вертикалі (рядки) – категорії записаних читачів. Така таблиця буде містити статистику введення різних видів документів по місяцях.
Основним елементом опису статистичної форми є шаблон, який містить розміри, постійні тексти форми, задається у вигляді шаблону Excel.
Тим, хто працює з книговидачею, слід звернути особливу увагу на стат. форми, створені для БД Читачів (доступні і з АРМ «Каталогізатор», і з АРМ «Книговидача») за допомогою цих форм можна отримувати найрізноманітніші статистичні дані, пов’язані з технологією книговидачі (розподіл книговидач за категоріями читачів і місцям видачі чи по місцях видачі та характером видань). Дані форми базуються на певних влаштованих словниках (наприклад, КАТЕГОРІЇ ЧИТАЧІВ, ХАРАКТЕР ДОКУМЕНТА, РОЗДІЛИ ЗНАНЬ, місце видачі тощо) — у тому вигляді, в якому вони представлені в системі.
Так само як і режим СТАТИСТИКА, режим СТАТ.ФОРМИ в АРМ «Каталогізатор» залежить від поточного контексту роботи — тобто статистичній обробці може піддаватися як вся БД, так і її фрагменти, що визначаються пошуком або ручною «відміткою» документів. ;
3. РЕЖИМ «СТАТИСТИКА» в АРМ «КАТАЛОГІЗАТОР».
Даний режим є універсальним, тобто носить загальний характер, і застосовується до будь-яких баз даних в ІРБІС. Режим дозволяє отримувати вихідні форми зі статистичними розподілами документів БД за значеннями якогось ОДНОГО елемента опису.
Якщо говорити про БД Читачів (RDR), то це можуть бути наступні завдання: скільки в БД читачів різних категорій, яка кількість читачів проходило перереєстрацію по різних датам і т.п.
Треба мати на увазі, що в залежності від вихідного контексту роботи АРМ «Каталогізатор» в режимі СТАТИСТИКА обробці може піддаватися як вся БД цілком, так і її фрагменти, які визначаються за допомогою пошуку. Наприклад, можна провести пошук в БД RDR по категорії читачів (ІНТЕРНИ), а потім отриманий результат піддати статистичному обліку по елементу опису «дата перереєстрації» — в результаті отримати відомості про те, як велася перереєстрація певної категорії читачів і в яких підрозділах бібліотеки Очевидно, що не всі елементи опису має сенс вибирати для отримання статистичних показників. Найзручніше в ІРБІС те, що бібліотека має можливість змінювати цей список на свій розсуд.
4. РЕЖИМИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СТАТИСТИКИ. Тут маються на увазі режими статистики, специфічні для окремих АРМ (тобто йдеться НЕ про універсальну статистику). Такі режими є в АРМ«Комплектатор», «Книгозабезпеченість» і «Книговидача». Наприклад: режим СТАТИСТИКА ПОПИТУ в АРМ «Книговидача».

Бібліотека ВДПУ в глобальному інформаційному просторі: особливості формування, статистика та облік Інтернет-ресурсів

Тукало Олена Михайлівна, бібліотекар І кат. бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

 Почати свій виступ хочу словами провідного бібліографа Національної бібліотеки України ім. Вернадського Валентини Медведєвої: «Інформація нині стає дедалі важливішим економічним, політичним та соціальним ресурсом людства. Його ефективне використання передбачає вдосконалення процесів управління даним ресурсом, мобілізацію усіх активних членів суспільства на постійну самоосвіту, а за таких умов різко зростає роль бібліотек».
Вагомою складовою документо-інформаційного ресурсу сучасної бібліотеки стають електронні інформаційні ресурси.
Термін «ресурс» має на увазі не тільки поширення інформації, але і її виробництво. Тому бібліотека не тільки відбирає в Інтернеті найбільш цінну інформацію, забезпечує зручний доступ до неї, але і виробляє власну продукцію та розміщує її в ТКСМ (телекомунікаційні системи та мережі). За даних умов, важливим процесом в діяльності сучасної бібліотеки є класифікація та облік Інтернет-ресурсів.
Бібліотека ВДПУ – бібліотека модульного типу, яка гармонійно поєднує традиційні фонди і послуги з інноваційними, серед яких:
 Електронні ресурси локального доступу (доступ в електронних залах бібліотеки,ТКМ (телекомунікаційні мережі) бібліотеки та університету);
 Інтернет-ресурси бібліотеки;
 ресурси віддаленого доступу власної генерації (розміщуються на сервері бібліотеки);
 корпоративні ресурси та ресурси інших користувачів (з правами доступу);
 віртуальна довідкова служба (ВДС) та інші засоби віртуального бібліографічного та вебліографічного інформування;
 служба формування цифрових копій;
 служба електронної доставки документів (ЕДД);
 міжбібліотечний абонемент (МБА), що активно використовує можливості ЕДД.
Електронна бібліотека університету об’єднує як локальні так і Інтернет-ресурси. При цьому спостерігається динаміка розширення сектору Інтернет-ресурсів бібліотеки.
Стратегія розбудови електронної бібліотеки університету базується на інноваційному міні-проекті «Бібліотека Web 2.0» (Бібліотека 2.0) – стратегія розбудови електронної бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету». Він розроблявся в складі загальнобібліотечного проекту «Модель сучасної бібліотеки ВНЗ» і розрахований на період 2014 – 2019 рр.
Бібліотека Web 2.0 (Бібліотека 2.0) – бібліотека відкритого типу, що реалізує максимальний об’єм традиційних ресурсів та послуг в телекомунікаційних системах та мережах, зокрема в мережі Інтернет.
По суті, термін «Web 2.0» означає проекти і сервіси, які активно розвивають і покращують самі користувачі: блоги, wiki, соціальні мережі і т. п. Тому основними принципами WEB 2,0 є колективізм, кооперація, відкритість, доступність, інтерактивність.
«Бібліотека Web 2.0 для ВНЗ» базується на додаткових принципах:
 освітньо-наукова та соціально-виховна орієнтація;
 реалізації моделі «Освіта впродовж життя»;
 популяризації читання серед різних груп;
 системності, оперативності та ефективності.
Ядром Інтернет-ресурсів бібліотеки є її сайт, навколо якого групуються:
 Інтернет-каталог;
 Інституційний репозитарій;
 Віртуальна довідкова служба;
 ресурси google+;
 сторінки в соціальних мережах.
Зараз популярною формою обслуговування користувачів є прозорий офіс. Наш сайт практично є аналогом прозорого офісу, так як висвітлює всі сторони життя і діяльності бібліотеки та реалізує значний об’єм інноваційних ресурсів та сервісів.
Комфортне середовище для користувача Інтернет-ресурсів бібліотеки — це один із її пріоритетів. Тому доступ до важливих ресурсів бібліотеки організовано з головної сторінки сайту та через «Єдине вікно доступу (ЄВД)».
Єдине вікно доступу, є однією з вимог Бібліотеки 2.0. Це окрема сторінка, що забезпечує доступ до всіх зовнішніх, по відношенню до сайту Інтернет-ресурсів бібліотеки.
Дістатися до електронних ресурсів бібліотеки можна не тільки через сайт, окремі з них мають власні адреси в Інтернеті.
Саме через банери відбувається доступ до важливих Інтернет-ресурсів бібліотеки.
З метою полегшення орієнтації серед значного об’єму ресурсів сайту (майже 150 окремих сторінок) створено «Візитку сайту» – це інформаційний ролик, розташований на YouTube, з репостами на сторінках бібліотеки в соцмережах. «Візитка» детально описує структуру, контент та Інтернет-сервіси бібліотеки.
Карта сайту – одна зі сторінок сайту, інформація на якій аналогічна розділу «Зміст» звичайної книги. Використовується як елемент комплексної навігації Інтернет-ресурсами бібліотеки. У карті сайту представлений повний перелік розділів і / або всіх сторінок, наявних на сайті.
Інтернет-ресурси та інноваційні послуги бібліотеки умовно можна поділити на декілька груп:
 організаційно-інформаційні;
 соціально-просвітницькі;
 навчальні та науково-допоміжні;
 довідково-бібліографічні та вебліографічні.
Оскільки бібліотека неодноразово презентувала ресурси сайту на семінарах МОБ, зупинюсь лише на важливих та нових ресурсах.
Серед них – навчальні та науково-допоміжні.
До них відноситься Інтернет-каталог бібліотеки, який в складі корпоративного проекту «Зведений ІРБІС-каталог» забезпечує пошук за: ключовими словами, автором, назвою, роком видання.
На сайті проекту організовано словники для основних пошукових термінів. Недоліком є відсутність (з поточного року), рейтингів на сторінках користувачів. Не думаю, що такий важливий ресурс не проводить вебліометричні дослідження, схоже на те, що формуються приховані рейтинги.
Оскільки зараз в нашій бібліотеці виникли проблеми з сервером, на якому розміщено Інституційний репозитарій, не буду детально зупинятись на даному ресурсі, скажу лише, що бібліотека формує з вільним доступом такі колекції:
 автореферати та дисертації;
 наукові публікації;
 навчально-методичні видання;
 краєзнавчі видання;
 видання бібліотеки;
 електронні видання (художня література на яку закінчився термін дії Закону про авторське та суміжні права, планується формування теки сучасних подільських авторів).
Інтернет-ресурсом є і Віртуальна довідкова служба бібліотеки (ВДС) – це безкоштовна онлайнова послуга, спрямована на оперативне виконання разових запитів віддалених користувачів, які пов’язані з пошуком інформації. Відповіді на запити готуються із застосуванням інформаційних ресурсів ВДПУ та мережі Інтернет. Скористатися послугою можуть всі віддалені користувачі, незалежно від того, чи є вони користувачами бібліотеки ВДПУ.
Прийом запитів від користувачів відбувається з використанням «Гостьової книги бібліотеки ВДПУ», в робочі дні з 10 до 16 год. Максимальний термін виконання запитів – 2-3 робочих дні (в залежності від їх специфіки та складності).
Відповідь розміщується безпосередньо під запитом. Виконані довідки переносяться в тематичний «Архів відповідей», в якому також знаходиться інформація про «Останні довідки» і добірка відповідей на «Популярні теми» (запити, за якими звертаються найчастіше).
На базі ЕК бібліотека формує готові інформаційно-бібліографічні списки за дисциплінами, які вивчаються в університеті. Ця послуга називається «Галузева бібліографія», доступ до неї розташований в окремому розділі сайту, а інформація представлена у вигляді сортованих за автором (назвою) списків, з повною інформацією про видання. Розділ користується особливим попитом серед науковців та кафедр університету (понад 30 тис. звернень в 2014р.).
Наступним електронним ресурсом бібліотеки є дистанційні навчально-методичні курси на сайті.
Всі ці модулі ви бачите на екрані (останнім серед них є «Індекс цитування. Імпакт фактор. Наукометричні БД»):
 «Бібліотечна система Ірбіс. Арм «Читач» : методика проведення пошуку»;
 «Основи інформаційної культури користувача бібліотеки : курс лекцій»;
 «Бібліографічний опис документів : [основні елементи та правила складання»;
 «Універсальна десяткова класифікація (УДК). історія та сучасний стан : [структура УДК : приклади індексування]»;
 «Електронні ресурси бібліотеки ВДПУ: склад та способи доступу»,
 «Індекс цитування. Імпакт фактор. Наукометричні БД».
Велику увагу бібліотека приділяє краєзнавчій роботі. З цією метою створено добірку «Вінниччина в БД ЕК». Інформацію сортовано за типами видань: книги, аналітичні описи і т. п.
Активно формується веббібліотека, яка складається с понад 2250 лінків.
Це і каталог посилань за навчальними дисциплінами, сайти для науковців, бібліотекарів і краєзнавча тека «Вінниччина в Інтернеті», а також нові ресурси соціальної направленості – працевлаштування та профорієнтація.
Соціально-просвітницькі Інтернет-ресурси бібліотеки виділені в окремий просвітницький блок сайту.
Їх перелік ви бачите на слайді:
 віртуальні виставки (останнім часом – мультимедійні) та перегляди;
 календарі знаменних та пам’ятних дат;
 фото-відео галерею;
 блок інформації про М. Коцюбинського (в тому числі мультимедійну полицю творчості);
 історію книги та бібліотек (в т. ч. відео-лекцію «Елементи книги»);
 афористику;
 цікаві факти про книги, авторів та бібліотеки.
Останнім є віртуальна полиця творчості М. Коцюбинського.
Хмарні технології — це потужний інструмент не тільки для представлення бібліотеки в Інтернет-просторі, а й для організації її власної роботи. Це шанс для бібліотеки перейти на новий рівень діяльності. Тому наша бібліотека широко використовує хмарні технології у своїй діяльності для створення та публікації документів, маркетингових досліджень, обміну інформацією, резервного копіювання даних.
На слайда ви бачите перелік Google-хмар бібліотеки:
 блог;
 google-диск, в тому числі його додатки (програмне забезпечення);
 YouTube;
 google-фото.
Серед останніх розробок — Google-форми віртуального анкетування.
Блог нашої бібліотеки об’єднує декілька тематичних сторінок, серед нових: Книжковий клуб «Автограф», Творчий клуб «Креативне рукоділля».
Перейдемо до другої частини виступу – до обліку електронних ресурсів та формування бібліометричних характеристик інноваційних фондів та послуг. Дуже багато питань щодо обліку Інтернет-ресурсів та ресурсів віддаленого доступу не врегульовано на державному рівні. Чіткої нормативної бази не існує.
Тому облік електронних ресурсів в бібліотеці здійснюється на основі нормативних документів України в галузі бібліотечної справи, рішень методичної ради бібліотеки, рекомендацій МОБ (метод. об’єднання біб-к) ВНЗ м. Вінниці, рекомендацій МОБ педагогічної галузі, а в окремих випадках з посиланням на Міжнародні стандарти, зокрема ISO 2789 : 2006: «Інформація і документація — Міжнародна бібліотечна статистика». Серед його положень існує стаття: «Бібліотечний фонд сьогодні включає усі документи, що надаються бібліотекою її користувачам; включаючи документи, наявні у бібліотеці, і віддалені ресурси, для яких оформлені права доступу, постійного або тимчасового значення».
Формами обліку електронних ресурсів бібліотеки ВДПУ є:
 електронний щоденник відділу ІТ (включає таблиці обліку користувачів, відвідувачів, документовидачі, бібліографічного інформування та інших послуг, що надаються в ЗЕІ, відділі ІТ та ТКС);
 електронна щотижнева та зведена (річна) форми формування БД ЕК на базі якої формується «Паспорт електронного каталогу бібліотеки»;
 вихідні статистичні форми-характеристики ресурсів АБІС ІРБІС (використовується для формування річних та поточних звітів);
 електронна книга сумарного обліку видань на знімних носіях (формується паперовий аналог);
 електронна книга сумарного обліку мережевих локальних електронних документів (БД ЕК «Повнотекстові видання»);
 Паспорт інтернет-ресурсів бібліотеки, що формується на основі рейтингових систем: top.mail.ru, googleanalytics, liveinternet.ru та вбудованих статистичних даних соціальних мереж.
Детальніше хочу зупинитися на рейтингу сайту бібліотеки, оскільки саме він є найбільш точним та включає комплексну інформацію про Інтернет-ресурси бібліотеки. Веб-сайт бібліотеки став першим її Інтернет-ресурсом (2007 р.). Вже тоді виникла потреба аналізу використання його ресурсів. В 2008 році сайт приєднався до провідного на той час рейтингового ресурсу – top.mail.ru. З часу розміщення лічильника top.mail.ru сторінками сайту бібліотеки скористалися понад 1 млн. разів.
Статистичні розподіли бібліотеки формуються в групі сайтів ВНЗ. На сьогодні в групу входять понад 2000 сайтів ВНЗ, науково-дослідних установ країн СНГ, освітніх порталів, систем дистанційного навчання,освітніх мереж (зокрема URAN).Рейтингом користуються окремі ВНЗ зарубіжних країн (зокрема університет YorkСША, портали освіти за кордоном). Щоденний рейтинг нашої бібліотеки коливається між 185-220 місцем в рейтингу).
За 7 років використання рейтингу значно розширилась база його статистичних показників. На схемі ви бачите основні статистичні розподіли, що формуються рейтинговою системою.
Крім табличних форм, формуються статистичні діаграми за основними показниками рейтингу; зберігається історія рейтингів за 15 років. Зручним засобом формування статистики за окремими сторінками сайту, який активно використовується бібліотекою, є пошуковий фільтр. В кінці бібліотечного року ми збираємо статистику за кожною з сторінок, а на її основі формуємо статистику використання окремих блоків сайту.
Хочу зупинитись на новій формі обліку електронних ресурсів – Паспорті інтернет-ресурсів бібліотеки, який складається з паспортів:
 веб-сайту бібліотеки;
 блогу бібліотеки;
 Інтернет-каталогу бібліотеки;
 Інституційного репозитарію;
 YouTube-контенту бібліотеки;
 контенту бібліотеки в соціальних мережах.
Розглянемо базові характеристики ресурсів на прикладі Паспорта сайту бібліотеки. В ці характеристики входять:
 повна та скорочена назва ресурсу;
 дата розміщення в мережі Інтернет;
 URLадреса ресурсу;
 тип та коротка анотація (з якою метою формується);
 структура ресурсу;
 системні та апаратні вимоги до ресурсу (зокрема для сайту – підтримка HTML, дозвіл моніторів, під які оптимізований сайт, основні браузери, в яких тестується сайт);
 участь у рейтингах.
Решта ресурсів описуються за такою ж методикою, з урахуванням особливостей кожного ресурсу.
В Паспорт сайту також вносяться кількісні характеристики його використання (для кожного ресурсу окремо).
Існують різні підходи до класифікації Інтернет-ресурсів. Відмінності в підходах обумовлені цілями, для яких розробляється класифікація. На схемах представлено wiki-класифікацію для ресурсів Інтернету, зокрема:
 за способом доступу (відкритий, обмежений (авторизований);
 за способом виробництва;
 за авторством (власної генерації, авторство третьої сторони);
 за розміщенням (автономні сайти, розділи сайтів);
 за складом (моноресурси, колекції);
 за оновленням (періодично оновлювані, не регулярно оновлювані, не оновлювані);
 за способом представлення інформації (текст, графіка; аудіо, відео; мультимедіа; квести).
Питання обліку документовидачі Інтернет-ресурсів до цього часу ще не врегульовано. Тому неможливо прирівняти видачу мережевих електронних ресурсів до показників традиційної видачі.
Парадокс полягає в тому, що для роботи з електронними ресурсами бібліотека витрачає стільки ж часу, як і для роботи з традиційними, але результати цієї діяльності у ДСТУ не відображені.
Отже, настав час удосконалення обліку статистичних показників роботи бібліотек ВНЗ. Тому при обліку документовидачі Інтернет-ресурсів ми пропонуємо враховувати Інтернет-ресурси сайту, власної генерації (крім інформації про бібліотеку та довідково-бібліографічної інформації), використання репозитарію, використання ресурсів власної генерації в соц. мережах (дописи, відео, фото, мотиватори…) , флеш та відео на YouTube.
Бібліотека значну увагу приділяє бібліометричним дослідженням.
Зокрема, щорічно проводить моніторинг використання інноваційних ресурсів та послуг. Детальніше з нашими статистичними показниками ви можете ознайомитися за адресою, яка розташована на екрані:
http://library.vspu.edu.ua/html/stat.htm

Статистичні дані по персоналу бібліотеки (кадрова статистика)

Дудкевич Наталія Григорівна, заст. директора бібліотеки ВНАУ

 

Без статистичного забезпечення неможливо уявити розвиток жодної сфери діяльності, зокрема і бібліотечної, фахівці якої сьогодні розглядають статистичні дані як важливий інформаційний ресурс управлінської та дослідницької діяльності. Без статистичного забезпечення важко провести аналіз ефективності державної політики управління та планування подальшої роботи.
Бібліотечна статистика (БС) – галузь науково-практичної діяльності, спрямована на вивчення явищ і процесів бібліотечної дійсності методами статистичного дослідження в межах певного хронологічного періоду та прогнозування розвитку бібліотечної справи в системі соціальних комунікацій.
Структура та штатні нормативи бібліотеки навчального закладу визначаються відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27 вересня 2012 року № 1058 «Про затвердження Типової структури та Типових штатних нормативів бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2012 р. за № 1729/22041.
Нині для обліку бібліотечної діяльності ми користуємося ДСТ 7.20-2000 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліотечна статистика», дата введення 2002-01-01.
Більш детально діяльність бібліотек відображена у формах звітності № 6 — НК «Звіт про діяльність державних, публічних бібліотек, централізованих бібліотечних систем (ЦБС), що віднесені до сфери управління Міністерства культури і туризму України» та № 80–а-рвк «Зведена звітність державних, публічних та інших бібліотек», які були затверджені наказом Міністерства культури і туризму України 05.12.2007 № 75.
Аналізуючи та вивчаючи звіти, інформацію про штатний розклад за 2015 рік, зміни, що відбулися за 5 останніх років (2011-2015 рр.) в кадровому забезпеченні бібліотеки Вінницького національного аграрного університету, виявляючи сучасні проблеми, і визначаючи перспективи розвитку бібліотечної справи підготовлена інформація по кадровій статистиці ВНАУ.
Теперішній кількісний склад співробітників складає 24 бібліотечних працівники. За останні п’ять років колектив зменшився в середньому на 6 осіб. Плинність кадрів відмічена, але передумови різні, вихід на пенсію, вступ у шлюб та зміна місця проживання.

Кількісний склад працівників бібліотеки ВНАУ за 2011-2015 рр.
№
за /п 2011 2012 2013 2014 2015
1. 30 32 29 29 24
Нове інформаційне середовище вже призвело до суттєвих змін діяльності бібліотечних працівників і визначило нові вимоги до професії бібліотекаря, фаховий рівень яких має піднятися до світових стандартів. Стає все більш очевидним, що перевагу перед іншими матимуть ті бібліотеки, які приділяють велику увагу відбору та підготовці співробітників, найбільш зорієнтованих на впровадження і виконання нових послуг, які ми сьогодні ще називаємо інноваційними. Таким чином, доля бібліотек в прийдешньому інформаційному суспільстві великою мірою залежить від самих бібліотекарів. В Україні ВНЗ I-II рівнів акредитації – училища культури, у яких функціонують бібліотечні відділи чи предметно-циклові комісії бібліотечних дисциплін, що пропонують підготовку молодших спеціалістів і бакалаврів зі спеціальності «Бібліотечна справа». На базі ВНЗ III-IV рівнів акредитації діють інститути післядипломної освіти та центри безперервної освіти, які пропонують своїм слухачам вивчення лише фахових та професійно-орієнтованих дисциплін у різних формах і форматах (заняття за спеціалізованою навчальною програмою, методичні практикуми, семінари, лекції, практичні заняття, тренінги тощо).
12 співробітників бібліотеки ВНАУ мають вищу фахову освіту, 8 осіб здобувають, – із них, 5 співробітників виходять на захист, а 3 завершують першу сесію; 3 – мають середню-фахову освіту і лише 2 – вищу не фахову.

Склад бібліотечних кадрів бібліотеки ВНАУ за освітою

№
за /п Прізвище, ім’я та по батькові Посада Загальна середня Середня спеціальна (фахова) Вища
не фахова (інша) Вища фахова Здобувають фахову
1. Губанова О. Ф. бібліотекар 1 к. В (технол) В/Ф
2. Добриднюк О. П. головний бібліотекар В/Ф
3. Дорошкевич Н. А. бібліотекар 1 к. В/Ф
4. Дубчак С. В. бібліотекар В (пед) З/Ф
5. Дудке Дудкевич Н. Г. головний бібліограф В (екон) В/Ф
6. Зелінська Н. О. бібліотекар В (технол) З/Ф
7. Зозуля Н. Ю. зав. відділу обслуговування В (технол) З/Ф
8. Зубар О. В. бібліотекар В (агном) В/Ф
9. Калінкіна Г. М. зав. відділу книгозберігання В/Ф
10. Кірпун Л. В. бібліотекар В/Ф З/Ф
11. Коваленко В. А. бібліотекар 2 к. В (пед) З/Ф
12. Козак Н. В. бібліотекар В (техніч) В/Ф
13. Кондратова М. В. директор бібліотеки В (пед) З/Ф
14. Крючкова І. С. бібліотекар 1 к. В (екон) З/Ф
15. Кулакевич Л. В. бібліограф 1 к. С/Ф
16. Латуша Н. М. головний бібліотекар В (техніч) В/Ф
17. Лесько О. П. бібліотекар В (пед)
18. Малашій Н. С. бібліотекар 1 к. В (технол)
19. Непорочна Н. А. бібліотекар 1 к. С/Ф
20. Савіна А. М. бібліотекар 2 к. В (технол) З/Ф
21. Саідова О. М. бібліотекар В/Ф
22. Топольська Н. А. бібліотекар С/Ф

23. Шевчук О. А. зав. інформ.-бібліогр. відділом В (екон)
В (технол) В/Ф
24. Щербатюк Л. С. зав. відділу комплектуванн В/Ф
Всього: 24 чол. — 3 16 12 8

Кадровий склад бібліотечних фахівців неоднорідний за віком, досвідом і творчим потенціалом. Найбільш чисельною групою за віком є бібліотекарі від 50 до 60 років 9 чоловік. Другу групу складають співробітники віком від 40 до 50 років 7 чоловік. На третьому місці знаходяться молоді спеціалісти до 30 років – 5 чоловік. Група фахівців від 30 до 40 років складає 3 чоловіки. Кількість фахівців пенсійного віку складає 2 чоловіки. Це говорить про те, що в колективі переважає вікова категорія людей 50-ти річного віку.

Склад бібліотечних кадрів бібліотеки ВНАУ за віком

№
за /п Прізвище, ім’я та по батькові Посада Від 20 до 30 років Від 30 до 40 років Від 40 до 50 років Від 50 до 60 років
1. Губанова О. Ф. бібліотекар 1 к. 49
2. Добриднюк О. П. головний бібліотекар 50
3. Дорошкевич Н. А. бібліотекар 1 к. 60
4. Дубчак С. В. бібліотекар 50
5. Дудкевич Н. Г. головний бібліограф 45
6. Зелінська Н. О. бібліотекар 38
7. Зозуля Н. Ю. зав. відділу обслуговування 31
8. Зубар О. В. бібліотекар 50
9. Калінкіна Г. М. зав. відділу книгозберігання 57
10. Кірпун Л. В. бібліотекар 49
11. Коваленко В. А. бібліотекар 2 к. 26
12. Козак Н. В. бібліотекар 33
13. Кондратова М. В. директор бібліотеки 50
14. Крючкова І. С. бібліотекар 1 к. 48
15. Кулакевич Л. В. бібліограф 1 к. 53
16. Латуша Н. М. головний бібліотекар 33
17. Лесько О. П. бібліотекар 31
18. Малашій Н. С. бібліотекар 1 к. 46
19. Непорочна Н. А. бібліотекар 1 к. 50
20. Савіна А. М. бібліотекар 2 к. 39
21. Саідова О. М. бібліотекар 28
22. Топольська Н. А. бібліотекар 47
23. Шевчук О. А. зав. інформ.-бібліогр. відділом 46
24. Щербатюк Л. С. зав. відділу комплектуванн 54
Всього: 24 чол. 5 3 7 9

Важливими умовами ефективної діяльності бібліотекаря є його досвід, стаж роботи: до 5-ти років працює 2 чол., до 10 – 3 чол., від 10-20 років – 9 чол., від 20 до 30 років – 7 та від 30 до 40 років – 3 чол., 10 співробітників мають понад 20 років бібліотечного стажу.

Склад бібліотечних кадрів бібліотеки ВНАУ за стажем

№
за /п Прізвище, ім’я та по батькові Посада Загальний
трудовий стаж Бібліотечний стаж До 5 років Від 5 до 10 років Від 10 до 20 років Від 20 до 30 років Від 30 до 40 років
1. Губанова О. Ф. бібліотекар 1 к. 31 25 25
2. Добриднюк О. П. головний бібліотекар 28 28 28
3. Дорошкевич Н. А. бібліотекар 1 к. 41 34 34
4. Дубчак С. В. бібліотекар 25 16 16
5. Дудкевич Н. Г. головний бібліограф 25 21 21
6. Зелінська Н. О. бібліотекар 12 10 10
7. Зозуля Н. Ю. зав. відділу обслуговування 14 9 9
8. Зубар О. В. бібліотекар 32 10 10
9. Калінкіна Г. М. зав. відділу книгозберігання 30 24 24
10. Кірпун Л. В. бібліотекар 30 12 12
11. Коваленко В. А. бібліотекар 2 к. 11 8 8
12. Козак Н. В. бібліотекар 16 8 8
13. Кондратова М. В. директор бібліотеки 25 3 3
14. Крючкова І. С. бібліотекар 1 к. 30 27 27
15. Кулакевич Л. В. бібліограф 1 к. 33 21 21
16. Латуша Н. М. головний бібліотекар 14 11 11
17. Лесько О. П. бібліотекар 4 4 4
18. Малашій Н. С. бібліотекар 1 к. 28 20 20
19. Непорочна Н. А. бібліотекар 1 к. 32 31 31
20. Савіна А. М. бібліотекар 2 к. 12 12 12
21. Саідова О. М. бібліотекар 10 10 10
22. Топольська Н. А. бібліотекар 23 12 12
23. Шевчук О. А. зав. інформаційно-бібліогр. відділом 31 14 14
24. Щербатюк Л. С. зав. відділу комплектуванн 36 35 35
Всього: 24 чол. 2 3 9 7 3

Вивчення статистичних матеріалів показало, що на сьогоднішній день, всі співробітники бібліотеки працюють повний робочий день і на повну ставку. Є вакансії і ми сподіваємось, що до нашої бібліотеки прийдуть молоді фахівці з новітніми знаннями, новими ідеями і бажанням працювати.

Ставки бібліотечних працівників бібліотеки ВНАУ за штатним розкладом

Посада Кількість Працює/Вакансії
Директор бібліотеки 1 1
Заступник директора 1 1
Головний бібліограф 1 —
Головний бібліотекар 2 2
Завідувач відділу збереження літератури 1 1
Завідувач інформаційно-бібліографічного відділу 1 1
Завідувач відділу комплектування і обробки літератури 1 1
Завідувач обслуговування бібліотеки 1 1
Бібліотекар 1 категорії 10 6
Бібліотекар 2 категорії 4 2
Бібліотекар 3 8
Бібліограф 1 категорії 3 —
Інженер-програміст 2 категорії 1 —
Методист 2 категорії 1 0,5
Всього: 31 24,5 (вакансії – 6,5)

Майже всі бібліотекарі отримують надбавку за особливі умови праці в розмірі 15%-25% та доплату за вислугу років в розмірі 10%-20%-30%. Хто має вищу фахову освіту чи здобуває фахову освіту, отримує 25% надбавки, хто має середню фахову освіту, отримує 15 % надбавки, бібліотекарі без фахової освіти зовсім не отримують надбавку.

Доплати бібліотечним працівникам бібліотеки ВНАУ

№
за /п Прізвище, ім’я та по батькові Посада Бібліотечний стаж Надбавка за особливі умови праці Доплата за вислугу років
1. Губанова О. Ф. бібліотекар 1 к. 25 25% 30%
2. Добриднюк О. П. головний бібліотекар 28 25% 30%
3. Дорошкевич Н. А. бібліотекар 1 к. 34 25% 30%
4. Дубчак С. В. бібліотекар 16 25% 20%
5. Дудкевич Н. Г. головний бібліограф 21 25% 30%
6. Зелінська Н. О. бібліотекар 10 25% 20%
7. Зозуля Н. Ю. зав. відділу обслуговування 9 25% 10%
8. Зубар О. В. бібліотекар 10 25% 20%
9. Калінкіна Г. М. зав. відділу книгозберігання 24 25% 30%
10. Кірпун Л. В. бібліотекар 12 25% 20%
11. Коваленко В. А. бібліотекар 2 к. 8 15% 10%
12. Козак Н. В. бібліотекар 8 25% 10%
13. Кондратова М. В. директор бібліотеки 3 25% –
14. Крючкова І. С. бібліотекар 1 к. 27 25% 30%
15. Кулакевич Л. В. бібліограф 1 к. 21 15% 30%
16. Латуша Н. М. головний бібліотекар 11 25% 20%
17. Лесько О. П. бібліотекар 4 – –
18. Малашій Н. С. бібліотекар 1 к. 20 – 30%
19. Непорочна Н. А. бібліотекар 1 к. 31 15% 30%
20. Савіна А. М. бібліотекар 2 к. 12 – 20%
21. Саідова О. М. бібліотекар 10 25% 20%
22. Топольська Н. А. бібліотекар 12 15% 20%
23. Шевчук О. А. зав. інф.-бібл. відділом 14 25% 20%
24. Щербатюк Л. С. зав. відділу комплектуванн 35 25% 30%

Щорічно, за графіком, група працівників бібліотеки ВНАУ проходить атестацію. Комісія визначає відповідність посаді, яку вони займають, чи на яку претендують, рівень кваліфікації, враховують стаж бібліотечної роботи.
Бібліотекарі постійно підвищують свій фаховий рівень, це і курси підвищення кваліфікації, практикуми, стажування також участь у міжвузівських конференціях та семінарах в межах методичного об’єднання та України.

Підвищення кваліфікації бібліотечних працівників бібліотеки ВНАУ
2011-2015 рр.
№
за /п Прізвище, ім’я та по батькові Посада Курси підвищення кваліфікації
Стажування
Семінари,
конференції,
практикуми

1. Губанова О. Ф. бібліотекар 1 к. м. Київ
НУБі ПУ «Бібліотечні працівники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації» м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ

2. Добриднюк О. П. головний бібліотекар м. Вінниця ВНАУ
Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва;
м. Вінниця, ВНАУ
3. Дорошкевич Н. А. бібліотекар 1 к. м. Вінниця ВНАУ Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва;
м. Вінниця ВДПУ;
м. Вінниця ВНМУ;
м. Вінниця ВНАУ
4. Дубчак С. В. бібліотекар м. Вінниця ВНАУ

5. Дудкевич Н. Г. головний бібліограф м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ м. Вінниця ВНТУ;
м. Вінниця ВДПУ;
м. Вінниця ВНМУ;
Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва;
м. Вінниця ВНАУ;
м. Київ ННСГБ НААН
6. Зелінська Н. О. бібліотекар м. Київ ДНСГБ НААН Курси підвищення кваліфікації м. Вінниця ВНАУ м. Вінниця ВНАУ
7. Зозуля Н. Ю. зав. відділу обслуговування м. Вінниця ВНАУ;
м. Вінниця ВНТУ м. Вінниця ВНТУ
8. Зубар О. В. бібліотекар м. Київ НУБі ПУ «Бібліотечні працівники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації» м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ

9. Калінкіна Г. М. зав. відділу книгозберігання м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва;
м. Вінниця ВНТУ;
м. Вінниця ВНАУ
10. Кірпун Л. В. бібліотекар м. Вінниця
ВНАУ

11. Коваленко В. А. бібліотекар 2 к. м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва;
м. Вінниця ВНТУ;
м. Вінниця ВДПУ;
м. Вінниця ВНМУ;
м. Вінниця ВНАУ

12. Козак Н. В. бібліотекар м. Київ НУБі ПУ «Бібліотечні працівники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації» м. Вінниця ВНАУ м. Вінниця ВНАУ
13. Кондратова М. В. директор бібліотеки м. Вінниця ВНАУ м. Вінниця ВНАУ;
м. Київ ННСГБ НААН;
м. Вінниця ВДПУ
14. Крючкова І. С. бібліотекар 1 к. м. Київ ДНСГБ НААН Курси підвищення кваліфікації м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ

15. Кулакевич Л. В. бібліограф 1 к. м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ
16. Латуша Н. М. головний бібліотекар м. Вінниця ВНАУ(МО);
Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва;
м. Вінниця ВНАУ;
м. Вінниця ВНТУ м. Вінниця ВНТУ;
м. Вінниця ВДПУ;
м. Вінниця ВНАУ
17. Лесько О. П. бібліотекар м. Вінниця ВНАУ
18. Малашій Н. С. бібліотекар 1 к. м. Київ
НУБі ПУ «Бібліотечні працівники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації» м. Вінниця ВНАУ
19. Непорочна Н. А. бібліотекар 1 к. м. Вінниця ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва;
м. Вінниця ВНАУ
20. Савіна А. М. бібліотекар 2 к. м. Вінниця ВНАУ
21. Саідова О. М. бібліотекар м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ
22. Топольська Н. А. бібліотекар м. Київ НУБі ПУ «Бібліотечні працівники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації»;
м. Київ ДНСГБ НААН Курси підвищення кваліфікації м. Вінниця ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва
23. Шевчук О. А. зав. інформаційно-бібліогр. відділом м. Київ
НУБі ПУ «Бібліотечні працівники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації» м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м Рівне РДГУ;
м. Вінниця ВНАУ Вінницька ОУНБ
ім. К. А. Тімірязєва;
м. Вінниця ВНАУ
24. Щербатюк Л. С. зав. відділу комплектуванн м. Вінниця
ВНАУ(МО);
м. Вінниця ВНАУ м. Вінниця ВНТУ;
м. Вінниця ВДПУ;
м. Вінниця ВНАУ
Всього: 9 47 47

В бібліотеці ВНАУ для співробітників бібліотеки проводяться методичні дні та практикуми кожної останньої п’ятниці місяця. Практикуми включають консультації по основних розділах бібліотечних стандартів, наприклад, стандарту Мінагрополітики України «Основні вимоги до функціонування сільськогосподарських бібліотек»: «Складання монографічного бібліографічного опису», «Індивідуальний облік документів. Ведення інвентарної книги», «Ведення книги сумарного обліку», «Заповнення щоденника роботи бібліотеки». Проводяться консультації за темами: ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»(ГОСТ 7.1-2003IDT), ДСТУ 3582–97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила», «Бібліографічний опис електронних ресурсів віддаленого доступу та соціальних сервісів Веб 2.0» та багато інших.
Професіоналізація бібліотечних кадрів, удосконалення системи підвищення кваліфікації та професійної адаптації бібліотечних фахівців є одним з найважливіших напрямків в бібліотечній справі сьогодення і актуальне для нашої бібліотеки.
Варто відмітити, що майже всі працівники бібліотеки були неодноразово нагороджені почесними грамотами, подяками, грошовими преміями, пам’ятними подарунками, путівками на оздоровлення та відзначені на Дошці пошани університету.