День слов’янської писемності і культури відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Це свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов’янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов’янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. за № 1096/2004.
Своєю діяльністю Кирило і Мефодій заклали підвалини оригінальної слов’янської писемності й літератури, зокрема болгарської. Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури. На сьогодні близько 252 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до Європейського Союзу, кирилиця стала 3-м офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.
Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.