Бібліотека

Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

«Бібліотека ВНЗ як середовище інтелектуального та творчого розвитку молоді» (Семінар)

Дата проведення: 19 квiтня 2011 р. База проведення: Бiблiотека ВДПУ iм. М. М. Коцюбинського

ВСТУПНЕ СЛОВО.
Шпукал Леся Іванівна – директор наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова
Роль громадської організації "Асоціація бібліотек Вінниччини" в реалізації проектів програми "Бібліоміст" на Вінниччині".
Слотюк Галина Миколаївна – заст. директора з наукової роботи та інформатизації Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. Тімірязєва
Роль вузівської бібліотеки у формуванні інформаційної культури користувачів в умовах автоматизації бібліотечних процесів.
Ровінська Людмила Антонівна – зав. відділу обслуговування бібліотеки ВТЕІ

В наш час, в умовах інформатизації суспільства, досить актуальною є проблема формування інформаційної культури. Вміння знаходити і використовувати потрібну інформацію є важливим елементом освіти. А головна роль у навчанні основам інформаційних знань традиційно відводиться бібліотекам, бо саме вони формують інформаційне се­редовище. Без глибокого і різнобічного оволодіння обсягами і потоками інформації, які весь час зроста­ють, соціальний розвиток суспільства неможливий. Саме цим визначається роль і значення інформаційної культури, діяльність бібліотек у цьому напрямку

За даними МОН України, у вузах держави III—IV рівня акредитації навчається більше двох мільйонів студентів. Тому про­блеми обслуговування цієї аудиторії стоять перед усі­ма бібліотеками закладів освіти. Вибір його стратегії і тактики залежить від конкретних умов роботи тієї чи іншої бібліотеки, від загальних завдань, які вона пе­ред собою ставить.

Поняття “інформаційна культура” багатоаспектне і різнопланове, тісно пов’язане з інформа­ційним аспектом життя людей. Інформаційна культура — це діяльність людини, яка з одного боку спрямована на ефективний пошук та використання інформації, а з іншого боку – на її формування, збереження та перетворення.

Інформаційна культура нами розуміється як си­стема знань і навичок відповідно формулювати по­требу в інформації, здійснювати пошук необхідної ін­формації в традиційному і автоматизованому режимі в усій сукупності інформаційних ресурсів, вміння від­бирати, оцінювати, зберігати і створювати якісно но­ву інформацію.

Інформаційна культура особистості як складова загальної культури, передбачає здатність сприймати та аналізувати нову ін­формацію, вільно орієнтуватися в сучасному інформа­ційному середовищі та готовність до застосування су­часних інформаційних та комунікаційних технологій у процесі реалізації професійних функцій.

Формування інформаційної культури є дуже важливим завданням і для вузівських бібліотек. Автоматизація бібліотек поставила це завдання на якісно новий рівень і зробила можливим його виконання в нових умовах.. Високий рівень технології передбачає високий рівень культури. Для студентів інформаційні технології відкривають доступ до світової інформації, дають нові можливості для підвищення професіоналізму. В умовах постійного збільшення потоку інформації необхідні вміння та навички різноманітного пошуку інформації та її використання: від роботи з електронним каталогом бібліотеки до пошуку, сортування, відбору  інформації в мережі Інтернет.

Бібліотека Вінницькогго торговельно-економічного інституту КНТЕУ приділяє велику увагу організації інформаційної підготовки своїх читачів.  Згідно постанови методичної ради ВТЕІ КНТЕУ передбачено виділення погодинного фонду працівникам бібліотеки для  проведення занять з інформаційної культури. Щорічно бібліотека проводить із студентами перших курсів бібліотечно-бібліографічні заняття в розрізі курсу «Університетська освіта» на тему «Інформаційна культура»

Мета їх – сформувати у студентів сукупність знань, вмінь та навичок раціонального використання інформації та інформаційних технологій під час навчання. Тобто студенти повинні навчитись різноманітним методам пошуку та аналізу інформації.

Заняття з “Університетської освіти ”, які проводяться бібліотекою – лекційно-практичні. На лекціях відбувається знайомство студентів з структурою  бібліотеки, графіком роботи, правилами користування бібліотекою, базами даних і т.д. При цьому теоретичні заняття з автоматизованого пошуку проводяться на комп’ютері, що робить їх більш наочними та цікавими. Обов’язковим і важливим елементом є практичні заняття, які дозволяють закріпити здобуті навички. Навчання студентів автоматизованому пошуку інформації передбачає:
— пошук літератури за допомогою електронного каталога
— пошук інформації на сайті бібліотеки
— використання в роботі повнотекстових баз даних «НАУ» та «ЦУЛ»

Головне місце на заняттях для студентів 1 курсу займає знайомство з електронним каталогом. Користувачам надається доступ до електронного каталогу і в режимі он-лайн, і безпосередньо, через програму. Студенти опановують навички пошуку інформації в електронному каталозі за різними параметрами: автор, назва, рік видання та інші. Але найголовніше – вивчають тематичний пошук за кон­текстним пошуком, в цьому їм допомагає створений нами предметний рубрикатор — інформаційно-пошуковий тезаурус електронного каталогу. Це дає змогу більш результативно знаходити інформацію, звертається увага студентів на можливість пошуку документів за кількома темами, а також на багатоаспектні можливості електронного каталогу. Ставиться мета навчити користувачів в автома­ти­зованому режимі проводити сортування інформації за певними ознаками, створювати списки літератури, які за потребою можна записати на носії інформації та роздрукувати на принтері.

Звертаємо увагу студентів на такі бази даних як «Довідники», «Словники», «Енциклопедії», “Персоналії”, “Інформаційно-пошуковий тезаурус», «Праці викладачів ВТЕІ КНТЕУ”, «Рубрикатор», які є складовими електронного каталогу та мають аналогічні пошу­кові можливості.

Знайомимо користувачів з web-сторінкою бібліотеки. На сайті бібліотеки користувачі можуть знайти інформацію про газети та журнали, які передплачує бібліотека.  Це дає змогу студентам самостійно орієнтуватися у великій кількості періодичних видань (біля 200 назв). Інформаційний бюлетень “Нові надходження” щоквартально інформує про літературу, яка надійшла до бібліотеки, що дозволяє оперативно знайомитись з новими виданнями.

Сьогодні в навчальному процесі дуже важливу роль відіграють ресурси Інтернет. У студентів, які працюють над науковою роботою викликає інтерес доступ до електронного каталогу інших бібліотек. В пер­шу чергу до електронного каталогу Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського, бібліотеки ім. Тімірязєва. Тому на заняттях розглядається можливість такого пошуку фахової інформації. Заслуговує на увагу база даних «Електронні бібліотеки», яка містить зібрання книг і текстів різного профілю, спеціалізовані віртуальні бібліотеки, енциклопедії та словники різного призначення.

Фундаментом будь-якої діяльності є законодавча база. Тому вміння швидко знаходити правову інформацію теж необхідно студентам всіх спеціальностей. В цьому допомагає знайомство на заняттях “Університетської освіти” з правовою системою “Нормативні акти України ”,  яка призначена для оперативного доступу до всього спектру актуальної правової, нормативної та ділової інформації. Вона має достатньо зручний пошуковий апарат і дає можливість, за необхідністю, зберегти необхідну інформацію на електронні носії і рооздрукувати на принтері. Але треба зауважити, що проведення практичних занять із студентами 1 курсу викликає певні труднощі через різний рівень комп’ютерної грамотності (мається на увазі слабка матеріально-технічна база в деяких школах). Тому студенти протягом року, звичайно, потребують додаткових консультацій бібліотекарів. Для зручності користування електронним каталогом, відділом автоматизації розроблено порадники користувачів, які дають студентам можливість самостійно опанувати правила пошуку необхідної інформаці в електронному каталозі. Практика показала, що проведення занять з “інформаційної культури” має позитивний результат як для студентів так і для  бібліотечних працівників.

Бібліотекою ВТЕІ КНТЕУ було проведено соціологічне дослідження серед користувачів бібліотеки з метою покращення якості обслуговування. Предметом дослідження була інформаційна культура користувачів, методом дослідження – анкетування користувачів (студентів,  магістрантв, науково-педагогічних працівників). Опитуванням було охоплено 178 користувачів бібліотеки, з них 10% — науково-педагогічні працівники. У результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що переважна більшість 99% користувачів вміють шукати потрібну інформації у мережі Інтернет. Більшість опитуваних мають вдома комп’ютери підключені до мережі Інтернет. 21% користувачів  в навчальній діяльності користуються тільки електронними ресурсами Інтернет, 24% — друкованим виданням з фонду нашої бібліотеки і фондів інших бібліотек, 55% —  віддають перевагу і традиційним джерелам інформації  і мережі Інтернет. 29% користувачів звертаються в бібліотеку щотижня, 8% один раз на місяць, а 63% — тільки за необхідністю

На питання «Що спонукає вас звертатися до біб­ліотеки» —  98% респондентів відповіли, що до бібліоте­ки звертаються тільки з питань навчання або науко­во-дослідної діяльності  При пошуку інформації в бібліотеці 20% опитуваних самостійно користуються електронним каталогом, 48% звертається все ж таки до бібліотекаря  за кваліфі­кованою консультацією з пошуку, 32% — користуються і електронним каталогом і послугами бібліотекаря.

При цьому значна кількість опитаних — 78,6% відчуває труднощі при користуванні електронним каталогом і віддає перевагу допомозі бібліотекаря, тільки 21,4% користувачів труднощів не відчувають при користуванні ЕК. Насторожує те, що 26% студентів в процесі користування електронним каталогом вказують на відсутність ключового слова по темі, це означає, що користувачі не обізнані з правилами пошуку інформації, інколи не вірно вводять запит. 43% студентів недостатньо користується інформаційно-пошуковим тезаурусом електронного каталогу, 44% користувачів не знають, що в читальних залах бібліотеки є доступ до електронних версій літератури видаництва ЦУЛ (більше 600 книг).

Слід підкреслити, що рівень інформаційної культури науково-педагогічних працівників, аспіран­тів та студентів, які навчаються на 4-5 курсах знахо­диться на більш вищому рівні. 72% користувачів шукають інформацію самостійно. Лише    25% з цієї категорії користувачів не вміють або відчувають тру­днощі при користуванні інформаційно-довідковою системою бібліотеки. На питання якщо вам потрібна допомога бібліотекаря, то яка саме 54%  користувачів відповіли, що хотіли б послухати консультацію бібліотекаря, 32% —  спрямування на шляху пошуку,  14%  відповіли — краще бібліотекар знайшов би сам.

Практично всі опитані 92,3% виявили бажання  користуватися ІДС бібліотеки та основам роботи з мережею Інтернет та електронним каталогом.

Як бачимо, трансформація користувача бібліо­теки ВНЗ зумовлена всезростаючим масивом джерел отримання інформації. Основний висновок  проведеного дослідження бібліотекою ВТЕІ КНТЕУ наступний —  абсолютна більшість корис­тувачів 98% звертається до бібліотеки з метою навчальної та науково-дослідної діяльності.

В нашій бібліотеці функціонує 5 читальних залів, 4 з яких оснащені АРМ для користувачів, що бслуговуються кваліфікованими  бібліотечними працівниками, які добре обізнанні з пошуком інформації. Кожний бібліотекар може надати користувачеві допомогу, направити на шляху пошуку. Найбільш ефективна форма взаємодії бібліотекаря і читача – це діалогова форма спілкування. Анкетування показало, що майже всім читачам потрібна допомога бібліотекаря, вони віддають перевагу індивідуальному консультуванню. Воно повинно переважати в роботі з читачами.

Дуже важливим є момент одночасного підвищення інформаційної культури і тих, хто навчається, і тих, хто навчає. Тому, як бачимо, автоматизація бібліотечних процесів потребує від бібліотекарів підвищення інформаційної культури – вміння працювати з електронними базами даних, володіння комп’ютерними технологіями. Виникає проблема підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, які сьогодні повинні бути не тільки «лоцманами книжкових морів», але й навігаторами комп’ютерних мереж, чия діяльність формує нове інформаційне середовище.

Відділом автоматизації нашої бібліотеки проводяться заняття по підвищенню кваліфікації працівників з метою розширення і оновлення професійних знань і навиків.

Ми постійно вчимося, освоюємо нові можливості програми, тому важливе місце займає постійна самоосвіта співробітників. Крім того, піклуючись про формування інформаційної культури читачів, бібліотека не забуває  про якість електронного каталогу та баз даних. Співробітники намагаються забезпечити найбільш оптимальний пошук інформації. Тому дуже багато уваги приділяється у бібліотеці редагуванню електронного каталогу, створенню нових дескрипторів для інформаційно-пошукового тезаурусу,  що зви­чай­но розвиває інформаційну культуру бібліотекаря.

Як результат дослідження, можна зробити висновки. Для покращення стану інформаційної культури користувачів бібліотеки ВТЕІ КНТЕУ бажано проводити заняття з інформаційної культури з  студентами старших курсів, а не лише з студентами перших курсів. Адже ми бачимо, що і студенти старших курсів потребують знань, умінь і навич­ок інформаційного самозабезпечення навчаль­ної і науково-дослідної діяльності. Проблемним для нашої бібліотеки є той факт, що комп’ютери застарілі, при користуванні повільно відкриваються вікна, а той зовсім зависають, тому парк комп’ютерів потребує оновлення. Користувачі також вказують на ці труднощі, які виникають в процесі роботи в читальних залах.

Отже, процес формування інформаційної культури є комплексним і має здійснюватися в бібліотеці у таких напрямах:
1)  робота з удосконалення комплектування та розкриття бібліотечних фондів;
2) систематичне вивчення інформаційних потреб читачів, особливо пов’язаних з навчальною, науково-дослідною роботою

     3) створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб читачів;
4) удосконалення роботи по підвищенню рівня бібліотечно-бібліографічних та інформаційно-комп’ютерних знань;
5) популяризація та реклама інформаційних послуг бібліотеки  серед користувачів.

Таким чином, вся діяльність бібліотеки направлена на підвищення інформаційної освіти як користувачів так і бібліотечних працівників. В цьому ми вбачаємо одне із головних завдань бібліотеки. Ми розуміємо, що проблема розвитку інформаційної культури особистості невичерпна і має вирішуватись у бібліотеці на сучасному рівні.

Трансформація інформаційних потреб користувачів: чи потрібен студенту традиційний підручник?
Киричок Людмила Олексіївна бібліотекар ІІ категорії відділу навчально-методичної літератури бібліотеки ВДПУ

Важко переоцінити значення книги для людства. Спочатку рукописна, а потім – друкована книга була і залишається невичерпним джерелом знань. Мабуть, про жоден витвір людського генія не складено стільки мудрих і хороших слів, як про книгу. Видатні постаті всіх епох складали їй гімни, звеличували це чи не найбільше чудо з чудес. Адже книги – володарі простору. Вони запрошують нас до захоплюючих подорожей найрізноманітнішими куточками нашої планети й загадковими всесвітами вимислу. Книга – справжній маг. Скільки дивовижних таємниць відкривається перед нами завдяки їм.  Перегортаючи сторінки улюбленої книги розумієш, що вона – наш вчитель , що спочатку виховує, а вже потім розважає. Хороша книга – це ковток води для спраглого, це друг і порадник. А для студента книга, підручник – вірний  помічник, який допомагає оволодіти певною сумою знань, засвоїти соціальний досвід попередніх поколінь, долучає їх до культурних надбань, звичаїв, традицій.

За вікном уже ХХІ століття, ера інформації. Традиційні книги витісняють інноваційні технології, світ давно опанував не тільки терміни, а й саму техніку і вільно оперує електронною поштою, електронними каталогами, копіювальною технікою, принтером. Всіх об ‘ єднав Інтернет. Багатотомні видання замінили компакт-диски, пошук інформації відбувається за хвилини. Задіяли віртуальні бібліотеки. На сьогодні, коли інформаційні технології утворили суттєву конкуренцію друкованим виданням, виникає проблема взаємодії традиційного підручника і засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Постають питання щодо області їх розповсюдження на освітньому полі вищої школи, їх впливу на цілі навчального процесу, питання щодо статусу навчальної книги взагалі, та області використання тієї чи іншої форми її реалізації – друковане видання, чи електронна версія.

Друкований підручник є традиційною формою подання навчального матеріалу з певної дисципліни. Довідковий матеріал, необхідний для пошуку відповідних відомостей, у такому підручнику розміщується у вигляді змісту, переліку рекомендованої літератури, системи посилань, коментарів та приміток. Традиційний книжковий текст в цій якості – не тільки джерело інформації, що отримується, але і відповідним чином модельований посередник мислення. Слід особливо відмітити, що « спілкування» з друкованим виданням взагалі є елементом всесвітньої культури людства, має свої гносеологічні корені, органічно відповідає антропології освіти. В електронному підручнику обов’язковим елементом є пошукова система, за допомогою якої стає можливим аналіз змісту книги, пошук необхідних відомостей за ключовими словами,система гіперпосилань, що забезпечує практично миттєве знаходження потрібного фрагменту тексту. З цим пов’язано підсилення активно-спрямовуючої складової організації книжкового матеріалу по відношенню до читача- студента. В той же час, людська психіка більш пристосована до послідовного сприйняття інформації, без переміщень за гіперпосилками, що робить традиційний підручник більш природним.

Суттєва перевага електронного підручника перед друкованим полягає в його доступності та оперативному використанні. Його можна за лічені хвилини замовити в Інтернет-магазині або «скачати» з електронної бібліотеки. У нього немає тиражу в традиційному сенсі цього слова.

Таке видання можна копіювати необмежену кількість разів, а за необхідністю і роздрукувати на принтері, що значно підвищує ступінь забезпеченості навчального процесу відповідною літературою.

В традиційному підручнику головне смислове навантаження несе текст, що супроводжується ілюстраціями. Явна перевага е-книги полягає в супроводженні тексту звуком та відеоматеріалами. В той же час, широке використання засобів мультимедіа для подання навчального матеріалу веде до зниження рефлективності сприймання матеріалу, що характерне для роботи з традиційним підручником. Все ж таки електронна бібліотека не стане повноцінною заміною бібліотеці традиційній. Тут швидше відбувається взаємодоповнення за функціями та можливостями розширення колекцій, збереження та доступу.

В зв’язку з впровадженням інформаційних технологій, розповсюдження засобів масової комунікації, змінюється також читання користувачів. Реальна поведінка студентів свідчить про зниження культурної, естетичної ролі друкованого слова та збільшення його ролі як джерела інформації про конкретні явища, факти, тобто спостерігається суто прагматичний, споживацький, а не естетичний, культурний інтерес до книги. Все більшу частину їхнього вільного часу займають засоби масової інформації та комп’ютерні технології. Причому переважна більшість використовують комп’ютер для ігор, розваг. Така діяльність формує пасивне,поверхове сприйняття інформації, гальмує формування активного, творчого мислення, духовності, культури. Сьогодні всі стурбовані втратою інтересу до читання, до книги. Підростаюче покоління прагматичніше, ніж попередні. Якщо і надалі миритися з цією тенденцією, не вживати дієвих заходів, то на нас чекає втрата майбутнього дорослого читача.

Співробітники нашої бібліотеки намагаються різноманітними формами та методами бібліотечної роботи залучати студентів до книги. Першочерговим своїм завданням вбачають в обслуговуванні користувачів, своєчасне і повне виконання їх запитів з урахуванням завдань, які ставить вища школа. В зв’язку з цим ми проводимо масову та групову видачу навчальної літератури всім категоріям студентів. Працівники бібліотеки разом з викладачами прагнуть організувати навчально-виховний процес так, щоб студенти вміли і могли використати всі можливості нашої «цитаделі мудрості». Для прикладу, наші студенти 5-ті та 4-ті курси йдуть на педпрактику. Відповідно проводяться конференції по педпрактиці на всіх факультетах та інститутах, де ми пропонуємо як навчальну, так і методичну літературу, журнали, книги з психології та педагогіки для класних керівників. І знову все для студента,  для швидкого і зручного використання методичної літератури, одиничні екземпляри ми підняли зі сховища у читальну залу навчально-методичної літератури, що теж стало приємним для користувачів. Також  проводяться цікаві літературні вечори, дні кафедри, дні фахівця, презентації книг, тематичні виставки та інформаційні перегляди. Наприклад, з 4 по 8 квітня 2011 року у відділі обслуговування навчально-методичною літературою відбувся «Тиждень підручника для вищих навчальних закладів». На ньому пропонувався перегляд надходжень літератури за 2010-2011 рік, праці викладачів ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, раритетні видання, компакт-диски, аудіовізуальні видання. Студенти щиро вдячні за такі виставки, пишуть багато позитивних відгуків.

Бібліотека – море книг.

Бібліотека – храм науки.

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки.

Вони – це згусток давнини,

Вони – це всіх епох розмова,

Вони прийшли із давнини

Як наша виспівана мова.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що книга у своїй довготривалій еволюції все більше набувала рис людинорозмірності: за формою і форматом, за обсягом і вагою, за довжиною рядка і читабельністю шрифту. Книга є тим, що можна сприймати безпосередньо, такою вона була вчора і такою буде надалі. Це гарантовано стабільністю її форми і змісту. Можна багато говорити «за» і «проти» електронного майбутнього бібліотек, але воно неминуче, якби ми до цього не ставилися. Варто зазначити наступне: з якою б швидкістю не крокував науково-технічний прогрес, віртуальним бібліотекам, електронним книгам ніколи остаточно не знищити традиційних з причин практичних, психологічних і, врешті, духовних властивостей. Книга як матеріальний об’єкт не має естетичного замінника. Комп’ютерну революцію не зупинити, однак і паперових книг читається у світі все більше. Адже книга – це мудрий, розважливий, найвірніший наш друг, який супроводжує нас протягом усього життя. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова, допомагає усвідомити його велику силу.

Ти можеш із другом своїм посваритись,

І навіть, образившись, тиждень мовчать.

А книжка не сердиться, книжка не злиться,

Вона лиш добра тебе буде навчать.

І сонце ясніше засвітить для тебе,

І небо засяє таке голубе!

Тобі подружитися з книжкою треба,

І книжка ніколи не зрадить тебе.

Видавнича робота в бібліотеці.
Шевчук Олена Адольфівна – головний бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки ВНАУ

Сьогодні задовольнити потребу в інформації більшості населення і насамперед науковців може тільки бібліотека – найбільше сховище інформаційних носіїв, які чинять могутній вплив на хід суспільних процесів в інтелектуальному та духовному сенсі. Бібліотеки завжди були провідними закладами у створенні єдиного інформаційного та культурного простору, виконуючи важливі соціальні та комунікативні функції. Вони становлять основу культурної, освітньої та інформаційної інфраструктури. Дбайливо зберігаючи культурні історичні традиції, книжкові колекції, виконуючи свою найважливішу місію – формування культури читання і поваги до книги, бібліотеки активно запроваджують у свою діяльність нові технології. Сьогодні бібліотеки – це інформаційні заклади, яким притаманна динаміка розвитку, справжні центри інтелектуального і духовного життя.

Реалії сучасного соціально-економічного життя неминуче позначаються на роботі бібліотек. За останні роки значно поширились і збагатилися творчі аспекти їх діяльності, виділилися нові перспективні напрямки в обслуговуванні користувачів та популяризації літератури, розробляються нетрадиційні види додаткових послуг, змінюється ресурсний потенціал бібліотек. В останнє десятиріччя XX століття бібліотеки почали застосовувати бібліотечно-інформаційний маркетинг з метою вивчення інформаційних продуктів і послуг та визначення свого місця в ньому як виробників, постачальників та інформаційних посередників. На основі цих досліджень вони розпочали свою видавничу діяльність.

Видавнича діяльність бібліотек відрізняється від роботи звичайного видавництва. Свої інформаційні дослідження бібліотеки представляють у вигляді друкованої продукції за заданими напрямами.

Найпоширеніший вид видавничої діяльності бібліотек – бібліографічні та інформаційні матеріали. В основному це покажчики нових надходжень, реферативно-бібліографічна інформація та ін.

Одним із різновидів бібліотечної видавничої діяльності є створення бібліографічних покажчиків. Основною метою створення персональних (біобібліографічних) покажчиків є пропаганда досягнень вітчизняної науки, провідних наукових шкіл для наступних поколінь, створення інформаційної бази для вивчення історії окремих наукових дисциплін та інформаційно-бібліографічного забезпечення сучасного розвитку науки.

Науково-допоміжні бібліографічні покажчики ми присвячуємо видатним представникам аграрної науки і приурочуємо, як правило, до ювілейних та пам’ятних дат. Така серія відображає увесь комплекс наукових праць персоналії, літературу, яка висвітлює її життя та діяльність, внесок у розвиток вітчизняної науки.

Серійний характер видання потребує дотримання єдиних організаційно-методичних підходів до підготовки бібліографічного покажчика (типове оформлення і типова структура кожного випуску, принципи відбору матеріалів та їх розташування в розділах покажчика, формування довідково-пошукового апарату тощо).

СТРУКТУРА ПЕРСОНАЛЬНОГО ПОКАЖЧИКА

1. Портрет вченого.

2. Слово про вченого.

3. Основні дати життя і діяльності в хронологічному порядку.

4. Життєвий і творчий шлях вченого (нарис подається колегами вченого).

5. Наукова стаття вченого, яка висвітлює основні напрями його наукової діяльності (не обов’язковий елемент, подається за згодою вченого).

6. Покажчик праць, викладений у хронологічному порядку за роками видань (в межах року – в алфавітному порядку).

7. Авторські свідоцтва та патенти.

8. Праці, опубліковані за редакцією вченого.

9. Наукова школа (захищені під науковим керівництвом вченого дисертації та інші наукові праці).

10. Література про життя та діяльність вченого.

11. Іменний покажчик (вказуються відомості про всіх осіб, прізвища яких зустрічаються в тексті бібліографічних описів).

12. Предметно-тематичний покажчик (детально відображає основні напрями, теми, об’єкти наукової діяльності вченого).

Видавнича робота бібліотеки ВНАУ була розпочата у 2002 році з підготовки бібліографічного покажчика про життя та діяльність професора нашого вузу «Василя Климовича Юрченка». Цим покажчиком було започатковано серію персональних бібліографічних покажчиків «Вчені нашого вузу». Серія відображає весь комплекс наукових та методичних праць, внесок вчених ВНАУ у розвиток вітчизняної аграрної науки. На сьогодні нараховується  7 покажчиків із цієї серії (Василь Климович Юрченко, Професор Іван Федорович Підпалий, Володимир Васильович Власенко, Анатолій Дмитрович Гаркавий, Анатолій Григорович Мазур, Олександр Лаврентійович Зозуля, Петро Савелійович Макаренко). Плануємо і надалі видавати, як мінімум один біобібліографічний покажчик, оскільки робота над таким покажчиком досить копітка та займає багато часу.

Робота над тематичними покажчиками починається з вибору та вивчення теми. Тема повинна бути актуальною та суспільнозначимою, відповідати реальним і потенційним запитам користувачів (буває, що викладач сам звертається з пропозицією про створення покажчика, оскільки предмет, який він викладає недостатньо забезпечений літературою і деякі прогалини можна замінити статтями з періодичних видань, або просто створити вибірку джерел у яких висвітлена дана тема).

Наступним етапом є складання плану-проспекту покажчика, де відображають загальний задум такого видання, визначається його цільове і читацьке призначення, встановлюють принципи відбору літератури.

Визначають структуру бібліографічного запису: чи буде вона складатися тільки з бібліографічного опису, або ж супроводжуватиметься анотацією (або) рефератом та ін. Визначають мовні межі відбору.

Встановлюють структуру покажчика, способи групування включених до нього матеріалів (систематичні, тематичні алфавітні або хронологічні). Складають перелік найважливіших розділів, рубрик, підрубрик, а також визначають склад довідкового апарату (наявність допоміжних покажчиків, додатків, вступної статті, передмови).

3. Виявлення літератури. Використовуються каталоги, картотеки, тематичні збірки, хрестоматії, зібрання творів та ін. Можуть здійснювати повний або вибірковий перегляд бібліографічних джерел.

4. Складання бібліографічного покажчика. Укладач при формуванні бібліографічного покажчика проводить бібліографічний аналіз документа, обов’язково звіряє бібліографічний запис з оригіналом.

Бібліографічний опис має відповідати ГОСТу «Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги і правила складання» і низки супровідних до нього методичних посібників.

Важливий елемент – це бібліографічний запис, його оформлення та групування.

Групування бібліографічних записів допомагає читачеві краще орієнтуватися в інформаційному просторі покажчика. Групування  бібліотечного запису включає три основні операції: розділення всього масиву записів на певні групи за вибраною ознакою;     визначення послідовності розділів, підрозділів, рубрик та ін.; вибір способу розташування записів усередині ділень.

Завершальний етап складання бібліографічного покажчика — це підготовка довідкового апарату, редагування і оформлення і видання.

Художнє оздоблення можна здійснити за використанням різних ілюстрованих матеріалів.

Остаточний варіант покажчика в електронному вигляді передається в редакційно-видавничий центр ВНАУ для друку.

Структура тематичного покажчика

1.      Вибір та вивчення теми.

2.      Складання плану-проспекта покажчика.

3.      Виявлення літератури.

4.      Складання бібліографічного покажчика.

5.      Підготовка довідкового апарату, редагування і оформлення.

6.      Художнє оздоблення.

7.      Друк.

Видавничу роботу нашої бібліотеки можна проілюструвати цілою низкою покажчиків на різні теми.

2008 році були укладені такі тематичні покажчики: «Виробництво м’яса та м’ясних продуктів», «Молочна продуктивність ВРХ», «Основні напрямки розвитку картоплярства», «Молоко та молочні продукти»;

В 2009 році були надруковані: «Екологія», «Євро інтеграція», «Корми», «Альтернативні джерела енергії», «Дорадництво: становлення і перспективи». Останні покажчики були укладені за пропозицією викладачів.

У 2010 році вийшли такі тематичні покажчики як: «Птахівництво», «Страхова справа: проблеми та перспективи» та укладені згідно з календарем знаменних та пам’ятних дат такі покажчики як «Сторінками Великої Вітчизняної війни», до 200-річчя з дня народження Пирогова – «Пирогов Микола Іванович» та «Шлях до себе: В. Стус» про життя та діяльність Василя Стуса.

У 2011 році  до 120 річниця з дня народження був укладений тематичний покажчик «Павло Григорович Тичина». Тематичним покажчиком відмічена така історична подія, як Битва під Хотином у 1621 році, та до 25-річчя Чорнобильської трагедії виданий покажчик «Чорний біль України». На завершальному етапі ще два покажчики. Тематичний з робочою назвою «Свинарство» та біобібліографічний «Професор Микола Олександрович Мазуренко».

З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що потрібно спрямовувати зусилля на розвиток видавничої діяльності бібліотек адже такі видання   потрібні нашому читачеві як в науковій так і в навчальній роботі.

Видавнича діяльність потребує удосконалення. Крім того, розвиток видавничої діяльності неможливий без впровадження сучасних технологій, зміцнення поліграфічної бази. На жаль коштів на друк не вистачає, прослідковується залежність нашої бібліотеки від видавничого центру і тому багато цінних розробок не можуть побачити світ та надійти до читача. Маємо надію, що такий стан у майбутньому зміниться на краще.

Виховання народознавчих та етнічних смаків сучасної молоді.
Радер Наталія Ісаківна
Вплив культурно-просвітницької діяльності бібліотеки ВНЗ на формування творчої особистості студентів.
Федорук Броніслава Іванівна провідний бібліотекар загального читального залу бібліотеки ВДПУ

Бібліотеки – найдавніші культурні інститути, що десятиріччями формували осередки духовної культури, завдяки яким виростали видатні громадяни нашої країни: вчені і письменники, інженери і вчителі, державні діячі і полководці. І сьогодні бібліотеки є потужними інформаційними та культурними осередками, справжніми цент рами дозвілля. Завдяки широкому спектру культурно-просвітницьких акцій вони розкривають сучасні тенденції розвитку суспільства, заохочують талановитих людей, пожвавлюють творче життя в різних регіонах країни. Ставлення до бібліотек можна вважати мірилом духовності, книгозбірня допомагає здобувати знання, лікувати душі, підвищувати професіоналізм, розвивати інтелект, розширювати кругозір, збагачуватися духовно.

Бібліотека вищої школи – це особливий тип бібліотек, що не тільки сприяє освітньому процесу, а є його складовою частиною. Вони допомагають студентам в освіті та науці, в підвищенні культурного рівня, в змістовному проведенні вільного часу.

Пріоритетною діяльністю бібліотек на сьогоднішній час є не тільки комплектування фондів, створення електронних каталогів, запровадження нових методів, які полегшують роботу користувача при пошуку потрібної літератури, але й розширення видів культурно-дозвільної і дозвільно-освітньої діяльності. Бібліотеки вищих навчальних закладів України почали сприймати свою культурну діяльність не тільки як супроводжуючу, але й як пріоритетну. Адже в сучасних умовах важливо виховати особистість, здатну до постійної самоосвіти та саморозвитку. Виховання – процес складний, довготривалий, неперервний. Тому помилково думати, що процес виховання людини завершується закінченням загальноосвітньої школи. Скільки людина живе, стільки вона зазнає виховних впливів. Розпочатий у родині, дошкільній установі, у школі процес національного виховання логічно й органічно має бути продовжений у вищій школі. Великого значення набуває й формування у молоді позитивного ставлення до національних та загальнолюдських цінностей. Бібліотеки беруть активну участь у виховному процесі університетів, проводячи багато різних просвітницьких заходів, які сприяють формуванню у молоді  позитивного ставлення до національних та загальнолюдських цінностей.

Нова концепція системи освіти і національного виховання вимагає у бібліотеки університету переорієнтації культурно-просвітницької діяльності, пошуків нових форм і методів роботи.

Основоположною умовою успіху культурно-просвітницької роботи у сучасній бібліотеці вищого навчального закладу є розуміння того, що нинішні студенти – це освічені, всебічно розвинені люди, які завдяки новітнім інформаційним технологіям мають колосальний доступ до будь-якої інформації, а тому за умови відсутності існуючої раніше системи примусового відвідування культурно-просвітницьких заходів, змусити їх стати пасивними слухачами часом далеко не нової і неактуальної інформації – справа безперспективна. Отже, культурно-просвітницька робота бібліотеки повинна орієнтуватися в першу чергу не на пошук нової інформації заради самої інформації, а на інші цінності. Новітні інформаційні технології попри всю їх прогресивність і значущість мають і негативну сторону. У першу чергу це пов’язано із несприятливою дією комп’ютерного «наркотику» на організм людини, про яку попереджають спеціалісти країн з достатнім досвідом роботи в умовах комп’ютеризації. Надмірне захоплення спілкуванням з віртуальним світом призводить до скорочення безпосередніх контактів людини з людиною, при цьому поступово втрачається здатність співпереживання, пригнічується емоційна сторона відносин з іншими людьми, що завдає помітної шкоди формуванню гармонійної, морально досконалої особистості. Саме ця слабка сторона сучасної техніки може стати основою, на якій ґрунтуватиметься культурно-просвітницька робота бібліотеки, головним завданням якої повинно стати сприяння подоланню відчуження студента від людського спілкування. Вибір форм проведення заходів повинен схилятися на користь тих, у яких студенти виступають не пасивними слухачами, а найактивнішими учасниками, оскільки у порівнянні з іншими структурними   підрозділами університету бібліотека має найкращі для цього можливості. Досвід роботи дає підставу вважати, що саме ті заходи, сценарії яких передбачають залучення до активної участі найбільшої кількості їх учасників, користуються серед студентів найбільшою популярністю.

Виходячи з основних завдань університетської бібліотеки, культурно-просвітницька діяльність була направлена на максимальне задоволення інформаційних потреб користувачів, на допомогу навчально-виховному процесу, вихованню інтелектуальних, фізичних, моральних, естетичних якостей особистості студентської молоді, педагогічної майстерності майбутніх педагогів. Для цього використовувались різноманітні форми і методи інформування та популяризації літератури: це книжкові виставки, бібліографічні огляди, тематичні та тематично-коментовані перегляди, бесіди, літературні вечори, творчі зустрічі, презентації.  Всі заходи проводились в читальних залах бібліотеки та в навчальних аудиторіях, на засіданнях кафедр, під час загально університетських заходів.

Виховуючи майбутніх педагогів справжніми патріотами своєї країни, з чіткою громадянською позицією, бібліотекою проведено комплекс заходів «Рідної мови скарби». Тематичні виставки з цього питання дають можливість студентам отримати і поглибити знання з питань удосконаленого вивчення рідної мови, розкрити багатобарвність і значення української мови. Українська мова розглядається як складова мовного різноманіття планети, про необхідність збереження якого виступає організація ЮНЕСКО. Головна ідея таких виставок, оглядів та переглядів – рідна мова, мов золота нитка тягнеться крізь час, пов’язуючи сучасників з безцінним досвідом предків – знаходить підтвердження у прочитаних студентами українських, польських, болгарських поезіях. Студентська аудиторія прийде до очевидного висновку, що збереження національних мов – справа планетарного значення, оскільки із зникненням однієї мови гине неповторна національна культура, закривається окрема сторінка людської історії.

Цій тематиці були присвячені ілюстровані книжкові виставки:

—          «Ти наше диво калинове, кохана українська мова!»

—          «Мова рідна, мова колискова – совісті народної дзвіниця»

     Тематичні коментовані перегляди:

—          «Мова кольорів»

—          «Біля витоків моделювання мовної свідомості слов’ян».

В оглядах, присвячених цій тематиці особливий наголос ставився на мові бібліотекаря, культура якої вказує як на професійний рівень спеціаліста, так і на його людські якості.

З метою виховання творчої особистості у сучасного студента, вивчення свого роду та родоводу бібліотекою було проведено захід-презентацію книги В. Косаківського «Легенди з-над Сивого Бужка», присвячену дослідженням природи, археології, історії, етнографії, фольклору сіл Хмельницької області. До цього заходу був підготовлений тематичний етнографічний перегляд «Наш край Поділля». Перегляд був представлений різноманітними документами, прикрашений вишитими рушниками подільського краю.

Свою аудиторію мають етнографічні виставки «Великдень в Україні», «Новорічні та різдвяні свята», «Скарбниці народного надбання», на яких читальний зал розквітає писанками, рушниками, сорочками, вінками, витинанками, малюнками на склі, виготовленими руками студентів.

Спостереження за реакцією студентської аудиторії при проведенні культурно-просвітницьких заходів вказує на величезне значення манери ведення і образність мови ведучого. Погано сприймається лекторська манера викладу, підвищений, чи, навпаки, безбарвний тон. Вирішальне значення має мова ведучого. Звиклі до прагматичного наукового стилю, студенти-педагоги виказують виразну потребу у мові інакшій – образній, поетичній, чаруючій самим своїм звучанням.

Велике значення у вихованні творчої особистості студента має презентація книг, написаних самими студентами. Яскравим прикладом є презентація книги студентки українського відділення А. Горобець, молодого вчителя, недавньої випускниці університету А. Сулими, молодого науковця, викладача інституту філології, який ще недавно був нашим студентом, Віталія Борецького.  Просліджується зв’язок поколінь і прагнення самовираження в поетичній, музичній та художній  творчості нинішніх студентів. Доречно зауважити, що на цих заходах автори не тільки читають свої вірші, але й демонструють вміння гри на музичних інструментах, художні та вокальні здібності. Так  А. Горобець представила свої вишиті рушники, а читання віршів супроводжувалось грою на сопілці. В таких заходах приймають участь одногрупники, друзі, викладачі, батьки, які читають вірші авторів, співають пісні, виказують свої побажання.

Тісна співпраця з викладачами, кафедрами, народознавчим центром, спілкування з студентами допомагає бібліотекарям виявляти юні таланти. Так в загальній читальній залі були влаштовані персональні виставки студентки інституту історії та етнології А. Денисюк – вироби з бісеру, студентки інституту філології Ю. Грінчук – вишивки, світлини з поїздки по світу з ансамблем «Барвінок», студентки інституту філології – петриківський розпис, постійно діюча виставка студентських робіт , зібраних викладачем В. Косаківським. Такі виставки дають змогу студентам заявити про себе, про свої уподобання, свій світогляд, свої захоплення.

Пошук бібліотекою свого місця в загально університетській культурно-просвітницькій роботі – процес творчий і безперервний, у результаті якого бібліотека має усі шанси стати центром гуманітарної культури, під якою розуміється не тільки набір гуманістичних знань, а формування способу життя і спілкування з іншими людьми.

Проаналізувавши просвітницьку роботу бібліотеки, можна з впевненістю сказати, що бібліотеки вищих навчальних закладів беруть активну участь у вихованні всебічно розвинутих і знаючих спеціалістів, готових до запровадження нового, здатних займатися самоосвітою, працювати з інформаційними технологіями, а також духовно збагачених людей, які сприятимуть розвитку нашої держави.

Форми і методи масової роботи серед студентської молоді.
Кручнова Ірина Сергіївна – бібліотекар І категорії відділу обслуговування бібліотеки ВНАУ

Сьогодні гостро стоїть питання, яке майбутнє створить нове покоління? Адже воно залежить від неординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, формування якої залежить і від нас.

Молода людина має можливість задовольняти пізнавальні та професійні інтереси та запити за допомогою різноманітних джерел і численних відео – та аудіовізуальних каналів одержання інформації. Але ні кінофільми, ні теле – чи радіопередачі, ні дискотека не замінять спілкування з книгою.

Адже книга – це той найцінніший скарб і основне багатство, яким володіє бібліотека і через який впливає на серця та розум молоді.

В Україні склалась нова соціокультурна ситуація. Читання стало іншим. У коло читацьких інтересів молоді увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу, або ця увага штучно нівелювалась.

Макро і мікросередовище впливають на розвиток молодої людини, тому завдання бібліотек – створити умови для задоволення та розвитку інформаційних потреб молоді.

Одним із засобів створення таких умов є масова робота в бібліотеці.

Інформаційно-масова робота бібліотеки – це сукупність форм і методів усної та наочної популяризації творів друку та інших документів серед користувачів і населення.

Методи масового обслуговування за типами носіїв інформації поділяються на наочні та усні. До наочних відносяться книжкові виставки, перегляди літератури, тематичні полиці, альбоми, стенди, плакати.

До усних відносяться: читацькі конференції, вечори запитань та відповідей, обговорення книг, голосні читання, диспути і круглі столи, вечори-зустрічі, вечори портрети, літературно музичні вечори, усні журнали.

Масова робота виконує такі функції:

— сприяє формуванню читацького активу бібліотеки;

— cприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;

— здійснює рекламу бібліотеки , створює її імідж.

Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.

Проводячи масові заходи, бібліотеки задовольняють потреби молоді в освіті та самоосвіті, професійному вдосконаленні, розширенню світогляду, духовному, естетичному розвитку.

Як показують результати соціологічних досліджень, які проводять бібліотеки різних систем і відомств більшість респондентів висловлюють побажання щодо проведення масових заходів. Рейтинг популярності форм масової роботи виглядає таким чином: зустрічі з цікавими людьми, тематичні

вечори, театралізовані вистави, бесіди, ігри вікторини.

Важливою формою роботи бібліотеки респонденти вважають діяльність клубів за інтересами та любительські об’єднання при бібліотеках, що сприяють розвитку творчої самореалізації особистості.

Серед тематичних спрямувань клубів за інтересами слід відзначити науково – пізнавальний, літературний, краєзнавчий, екологічний, історичний, естетичний, правовий напрями. Користувачі бібліотеки зацікавленні у створенні при бібліотеці ігрових кімнат, музеїв книг, правових центрів.

Активно впроваджуються в практику роботи бібліотек такі сучасні форми, як відеолекторії, сучасні форми виставкової діяльності, віртуальні виставки, різні інтерактивні форми.

До сучасних форм виставкової діяльності належать:

§  Виставка–вікторина – яка передбачає наявність питань вікторини і експозицію літератури, яка допомагає читачеві надати відповіді на запитання;

§  Виставка – вернісаж демонстрація картин, або репродукцій;

§  Виставка – діалог – це діалог двох точок зору, двох авторів, де експонується література авторів із діаметрально протилежними поглядами на проблему питання;

§  Виставка – роздум – складається з цікавих для читачів гостропроблемних тем із представленням двох чи більше поглядів на це питання та відповідних груп літератури;

§  Виставка — колаж – носить рекламно –інформаційний характер

§  Експрес – виставка – це позапланова виставка з актуальної теми, книги, статті;

§  Виставка – досьє є виставкою документів, фактів, даних, творів із певного питання, за допомогою яких користувачеві надається можливість самостійно визначити свою позицію, дати відповідну оцінку події, явищу;

§  Виставка – питання – збирання цікавих питань, підбираються книги, в яких читачі знайдуть відповіді на ці питання;

§  Виставка — подорож — література про подорожі, відкриття;

§  Виставки – аукціони, презентації – поєднують літературу про окремого народного майстра чи окремий вид народної творчості з популяризацією самих виробів;

§  Виставка – роздум – цікаві гостропроблемні теми;

§  Електронні виставки – це показ певної книги через слайд, супроводжується виступом бібліотекаря;

§  Мультимедійна виставка – поєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих та рухомих зображень;

§  Творча галерея — розгорнута тематична виставка – експозиція, яка поєднує у собі книги та предметні аксесуари, презентує результати творчої діяльності науковців, бібліотекарів, студентів.

Застосування сучасних інформаційно–комунікаційних технологій дозволяє впроваджувати у бібліотеках нову форму виставкового експонування документів – віртуальну (онлайнову, електронну) виставку. Її безумовною перевагою є те, що це – умовно необмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок Інтернет — ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо – або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Користувачі у зручний для себе час можуть знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них. Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень і витрат, супутніх традиційним виставкам, наочно ознайомитися з інформаційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію. Це, безумовно, сприятиме зверненню користувачів до ресурсів бібліотеки, більш активному її відвідуванню.

Отже, віртуальні виставки надають широкий спектр можливостей для суб’єктів виставкової діяльності. Їхні організатори можуть таким чином популяризувати бібліотечні фонди та рекламувати бібліотеку, а відвідувачі – задовольняти свої інформаційні потреби.

При організації віртуальних виставок велику увагу потрібно приділяти дизайнерському оформленню, тому що це чудовий спосіб продемонструвати рівень заходу. Основна мета виставки – інформаційне обслуговування, реклама бібліотеки та її інформаційних послуг.

Інтерактивні форми є різновидом активних методів інформаційно-бібліотечної роботи з молоддю, але разом з тим вони виділяються в окремий різновид бібліотечних практик, оскільки вимагають високого рівня як професійної підготовки працівника, так і відповідальності за результати впровадження цих форм у діяльність бібліотеки.

Використання інтерактивних методів роботи з молоддю – це засіб для створення комфортного середовища, такої атмосфери, яка б найкраще сприяла співпраці, порозумінню між молодим користувачем і бібліотекарем.

Деяким бібліотекарям буває складно розкрити себе перед користувачами, висловити своє особисте ставлення до матеріалу. Безумовно, не всі «створені» для інтерактивних форм роботи з молоддю, проте саме використання цих форм дає можливість для фахового зростання, для зміни себе, для навчання разом з користувачами.

Зробити перший крок допоможе новий підхід до роботи, відповідно до якого бібліотекар відверто може визнати себе «не фахівцем» і отримати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань будь-якого тематичного спрямування не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять бібліотекар зможе відчути, як змінилося ставлення користувачів до нього, а також сама атмосфера — і це стане додатковим стимулом активізації заходів інтерактивного спрямування.

Серед усіх інтерактивних форм роботи з молодим користувачем тренінги розвиваються найбільш динамічно.

Тренінг приваблює всіх конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією

Уже півстоліття, спочатку в Америці, потім у Європі, а тепер, нарешті, і у нас в Україні, бурхливо розвивається тренінговий рух. Тренінг суттєво відрізняється від традиційних форм роботи бібліотекаря з молодим користувачем, оскільки зорієнтований перш за все на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми мають на меті використання всього потенціалу людини: її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійності, здатності до прийняття рішень, взаємодії .

До методів соціально-психологічного тренінгу належать групова дискусія і рольова гра в різних модифікаціях і поєднаннях.

Груповою дискусією називається така публічна суперечка, метою якої є з’ясування й зіставлення різних точок зору, визначення істинної думки, знаходження правильного вирішення проблеми. Дискусія вважається ефективним засобом переконання, оскільки її учасники самі приходять до того чи іншого висновку.

Існують такі різновиди групових дискусій як :

Біографічні, де група аналізує труднощі особистого або професійного життя окремого учасника, на якого спрямовані інтеракції. Решта учасників висловлює свою думку про його проблеми та свої почуття, реагує на його поведінку, тобто забезпечує зворотний зв’язок.

Тематичні, спрямовані на обговорення питань і проблем, які є значущими для всіх учасників групи. Тематика може не плануватися заздалегідь, група сама шукає проблеми й обговорює їх. З іншого боку, тема може бути заздалегідь обрана керівником або групою; тоді всі учасники готуються брати участь в обговорені цієї проблеми. Можна запропонувати такі теми: «Конфлікт із батьками», «Конфлікт із другом», «Угруповання в колективі», «Як керувати собою в складних ситуаціях?» тощо.

Ігрові методи включають ситуаційно-рольові, дидактичні, творчі, імітаційні та ділові ігри. Ці методи є найбільш поширеними в груповій роботі. Вони себе добре зарекомендували як у різних формах групової роботи, так і на різних етапах групової динаміки. Гра дозволяє учасникам тренінгу долати бар’єри, відчуженість, «знімати маски», відкриватися, імпровізувати, творчо виражати своє «Я».

У певному розумінні ділова гра — це імітація професійної діяльності, один із методів організації активної роботи учасників тренінгу, спрямований на розробку певних способів ефективної професійної діяльності учасників.

Рольова гра. Метод, суть якого полягає у «програванні ролей», що дозволяє уявити члена групи не просто в міжособистісній взаємодії в групі, а в процесі виконання певної соціальної ролі. Рольова гра також використовується для формування психологічних навичок у сфері комунікації.

В бібліотеці ВНАУ з метою популяризації літератури та створення іміджу поряд з традиційними методами масової роботи широко впроваджуються сучасні форми роботи з використанням новітніх технологій.

Систематично на нашому бібліотечному веб сайті розміщуються віртуальні перегляди та книжкові виставки.

Таку форму , як відео лекторій, вперше наші бібліотекарі використали у проведенні масового заходу «Шкідливі звички – шлях у безодню» Після перегляду відео лекції відбувся діалог студентів за круглим столом.

При проведенні усного журналу «Шевченко крізь призму віків» за допомогою медіа – проектора студенти змогли здійснити віртуальну подорож сторінками життя та творчості славетного Кобзаря . Слайд – шоу було використано при проведенні масового заходу до Дня боротьби зі Снідом « Любов, романтика, а хвороба – ні ! »

В інтерактивній формі , був проведений масовий захід «Час етики» студентам пропонувались конкретні ситуації і вони у вигляді рольової гри повинні були програвати, як би вони вчинили у даній ситуації.

Наші бібліотекарі разом з молодіжною організацією «Надійне майбутнє» організовували психологічні тренінги .

Тренінги проводились по актуальних для молоді питаннях

Як дотримуватись чіткої життєвої позиції?
Як знайти вірних друзів ?
Як протистояти негативному впливу?
Як вийти з небезпечної ситуації?
Стосунки між хлопцями та дівчатами?
Навички спілкування
Була підготовлена книжково – ілюстративна виставка «Нове покоління», виставка розроблена за такими розділами

Якісна освіта — вимога часу
Молодь шукає гідну роботу
3. Уміння кохати – це талант

Цими заходами ми намагались навчити молодь розуміти інших людей, їхні потреби, інтереси, оволодіти навичками культури спілкування, урізноманітнити коло своїх інтересів.

Не залишили поза увагою наші бібліотечні працівники і таку форму роботи, як театралізована вистава. Організували театралізований вечір українських народних традицій — Андріївські вечорниці .

У створенні святкової атмосфери українських вечорниць допомогла книжково – ілюстративна виставка «Калейдоскоп зимових свят » та виставка – експозиція «Щедрі дари до Андріївських вечорниць», а також пісні вокального гурту «Вишня» та смачні вареники, які приготували наші бібліотекарі.

Також дуже цікавий захід був проведений нашими працівниками До дня сім’ї «Моя сім’я, моя родина в житті і долі України», була організована традиційна виставка та фотовиставка — експозиція на якій були представлені родинні фотокартки сімей наших бібліотекарів, викладачів та студентів кількох поколінь.

Особливу увагу наших читачів привернула фотовиставка «Світ через об’єктив», яку організувала наша бібліотекар разом з студентами.

Для того ,щоб читачі мали змогу максимально розкрити свій творчий потенціал та розвити свої здібності у нашій бібліотеці діє літературно – мистецьке об’єднання « А’ Еліта».

Основні заходи та напрямки роботи об’єднання:

 — представлення авторських робіт учасників об’єднання

 — зустрічі та бесіди з майстрами народної творчості ;

 — організація майстер класів;

— зустрічі з письменниками і поетами Вінничини, презентації книг;

— Друк поетичних доробок членів мистецького об’єднання у газеті «Мій університет» ;

— Видання поетичної збірки, в яку ввійдуть кращі вірші членів

літературно – мистецького об’єднання.

З ініціативи студентів об’єднання А’Еліта на передодні Великодніх свят вперше в університеті оголошено мистецький проект «Примнож добро на планеті Земля », який буде діяти протягом 18 -21 квітня.

До програми входять наступні заходи^

ПОНЕДІЛОК 1. Виставка – експозиція до Великодня

«Раз добром зігріте серце

Вік не прохолоне » Т. Г. Шевченко

2.Духовна бесіда «Живи з БІБЛІЄЮ »

ВІВТОРОК 1.Творча – галерея декоративно – прикладного мистецтва учасників літературно-мистецького об’єднання А’Еліта

1. Конкурс – виставка ескізів Великодньої писанки.

Презентація творчості та зустріч з обдарованим студентом

4 курсу агрономічного факультету Сергієм Бугаєм

3. Семінар – практикум «Трагедія Японії – це й біль України»

ЧЕТВЕР Майстер – клас народної майстрині Світлани Малої «Доки пишемо писанку ми на Землі, Переможно добро воскресає!»

Справити враження на сучасного читача, зробити бібліотеку яскравою, показати нестандартний зміст і форму, внести ауру новизни, створити засоби комунікації, працювати у прискореному режимі завдання не із легких. Зміни ,які відбуваються навкруги, потребують нових рекламних рішень, нових підходів, свого стилю та діалогу за допомогою новітніх технологій, віртуальних комунікацій. Професіоналізм, ентузіазм, комунікативні навички ,вміння працювати у команді та вирішувати проблеми, ініціативність, гнучкість, іноваційність і креативність, наших працівників, допомагають створити позитивний імідж бібліотеки, та привернути увагу читачів до бібліотеки.

Сьогодні гостро стоїть питання, яке майбутнє створить нове покоління? Адже воно залежить від неординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, формування якої залежить і від нас.

Молода людина має можливість задовольняти пізнавальні та професійні інтереси та запити за допомогою різноманітних джерел і численних відео – та аудіовізуальних каналів одержання інформації. Але ні кінофільми, ні теле – чи радіопередачі, ні дискотека не замінять спілкування з книгою.

Адже книга – це той найцінніший скарб і основне багатство, яким володіє бібліотека і через який впливає на серця та розум молоді.

В Україні склалась нова соціокультурна ситуація. Читання стало іншим. У коло читацьких інтересів молоді увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу, або ця увага штучно нівелювалась.

Макро і мікросередовище впливають на розвиток молодої людини, тому завдання бібліотек – створити умови для задоволення та розвитку інформаційних потреб молоді.

Одним із засобів створення таких умов є масова робота в бібліотеці.

Інформаційно-масова робота бібліотеки – це сукупність форм і методів усної та наочної популяризації творів друку та інших документів серед користувачів і населення.

Методи масового обслуговування за типами носіїв інформації поділяються на наочні та усні. До наочних відносяться книжкові виставки, перегляди літератури, тематичні полиці, альбоми, стенди, плакати.

До усних відносяться: читацькі конференції, вечори запитань та відповідей, обговорення книг, голосні читання, диспути і круглі столи, вечори-зустрічі, вечори портрети, літературно музичні вечори, усні журнали.

Масова робота виконує такі функції:

— сприяє формуванню читацького активу бібліотеки;

— cприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;

— здійснює рекламу бібліотеки , створює її імідж.

Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.

Проводячи масові заходи, бібліотеки задовольняють потреби молоді в освіті та самоосвіті, професійному вдосконаленні, розширенню світогляду, духовному, естетичному розвитку.

Як показують результати соціологічних досліджень, які проводять бібліотеки різних систем і відомств більшість респондентів висловлюють побажання щодо проведення масових заходів. Рейтинг популярності форм масової роботи виглядає таким чином: зустрічі з цікавими людьми, тематичні

вечори, театралізовані вистави, бесіди, ігри вікторини.

Важливою формою роботи бібліотеки респонденти вважають діяльність клубів за інтересами та любительські об’єднання при бібліотеках, що сприяють розвитку творчої самореалізації особистості.

Серед тематичних спрямувань клубів за інтересами слід відзначити науково – пізнавальний, літературний, краєзнавчий, екологічний, історичний, естетичний, правовий напрями. Користувачі бібліотеки зацікавленні у створенні при бібліотеці ігрових кімнат, музеїв книг, правових центрів.

Активно впроваджуються в практику роботи бібліотек такі сучасні форми, як відеолекторії, сучасні форми виставкової діяльності, віртуальні виставки, різні інтерактивні форми.

До сучасних форм виставкової діяльності належать:

§  Виставка–вікторина – яка передбачає наявність питань вікторини і експозицію літератури, яка допомагає читачеві надати відповіді на запитання;

§  Виставка – вернісаж демонстрація картин, або репродукцій;

§  Виставка – діалог – це діалог двох точок зору, двох авторів, де експонується література авторів із діаметрально протилежними поглядами на проблему питання;

§  Виставка – роздум – складається з цікавих для читачів гостропроблемних тем із представленням двох чи більше поглядів на це питання та відповідних груп літератури;

§  Виставка — колаж – носить рекламно –інформаційний характер

§  Експрес – виставка – це позапланова виставка з актуальної теми, книги, статті;

§  Виставка – досьє є виставкою документів, фактів, даних, творів із певного питання, за допомогою яких користувачеві надається можливість самостійно визначити свою позицію, дати відповідну оцінку події, явищу;

§  Виставка – питання – збирання цікавих питань, підбираються книги, в яких читачі знайдуть відповіді на ці питання;

§  Виставка — подорож — література про подорожі, відкриття;

§  Виставки – аукціони, презентації – поєднують літературу про окремого народного майстра чи окремий вид народної творчості з популяризацією самих виробів;

§  Виставка – роздум – цікаві гостропроблемні теми;

§  Електронні виставки – це показ певної книги через слайд, супроводжується виступом бібліотекаря;

§  Мультимедійна виставка – поєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих та рухомих зображень;

§  Творча галерея — розгорнута тематична виставка – експозиція, яка поєднує у собі книги та предметні аксесуари, презентує результати творчої діяльності науковців, бібліотекарів, студентів.

Застосування сучасних інформаційно–комунікаційних технологій дозволяє впроваджувати у бібліотеках нову форму виставкового експонування документів – віртуальну (онлайнову, електронну) виставку. Її безумовною перевагою є те, що це – умовно необмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок Інтернет — ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо – або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Користувачі у зручний для себе час можуть знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них. Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень і витрат, супутніх традиційним виставкам, наочно ознайомитися з інформаційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію. Це, безумовно, сприятиме зверненню користувачів до ресурсів бібліотеки, більш активному її відвідуванню.

Отже, віртуальні виставки надають широкий спектр можливостей для суб’єктів виставкової діяльності. Їхні організатори можуть таким чином популяризувати бібліотечні фонди та рекламувати бібліотеку, а відвідувачі – задовольняти свої інформаційні потреби.

При організації віртуальних виставок велику увагу потрібно приділяти дизайнерському оформленню, тому що це чудовий спосіб продемонструвати рівень заходу. Основна мета виставки – інформаційне обслуговування, реклама бібліотеки та її інформаційних послуг.

Інтерактивні форми є різновидом активних методів інформаційно-бібліотечної роботи з молоддю, але разом з тим вони виділяються в окремий різновид бібліотечних практик, оскільки вимагають високого рівня як професійної підготовки працівника, так і відповідальності за результати впровадження цих форм у діяльність бібліотеки.

Використання інтерактивних методів роботи з молоддю – це засіб для створення комфортного середовища, такої атмосфери, яка б найкраще сприяла співпраці, порозумінню між молодим користувачем і бібліотекарем.

Деяким бібліотекарям буває складно розкрити себе перед користувачами, висловити своє особисте ставлення до матеріалу. Безумовно, не всі «створені» для інтерактивних форм роботи з молоддю, проте саме використання цих форм дає можливість для фахового зростання, для зміни себе, для навчання разом з користувачами.

Зробити перший крок допоможе новий підхід до роботи, відповідно до якого бібліотекар відверто може визнати себе «не фахівцем» і отримати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань будь-якого тематичного спрямування не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять бібліотекар зможе відчути, як змінилося ставлення користувачів до нього, а також сама атмосфера — і це стане додатковим стимулом активізації заходів інтерактивного спрямування.

Серед усіх інтерактивних форм роботи з молодим користувачем тренінги розвиваються найбільш динамічно.

Тренінг приваблює всіх конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією

Уже півстоліття, спочатку в Америці, потім у Європі, а тепер, нарешті, і у нас в Україні, бурхливо розвивається тренінговий рух. Тренінг суттєво відрізняється від традиційних форм роботи бібліотекаря з молодим користувачем, оскільки зорієнтований перш за все на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми мають на меті використання всього потенціалу людини: її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійності, здатності до прийняття рішень, взаємодії .

До методів соціально-психологічного тренінгу належать групова дискусія і рольова гра в різних модифікаціях і поєднаннях.

Груповою дискусією називається така публічна суперечка, метою якої є з’ясування й зіставлення різних точок зору, визначення істинної думки, знаходження правильного вирішення проблеми. Дискусія вважається ефективним засобом переконання, оскільки її учасники самі приходять до того чи іншого висновку.

Існують такі різновиди групових дискусій як :

Біографічні, де група аналізує труднощі особистого або професійного життя окремого учасника, на якого спрямовані інтеракції. Решта учасників висловлює свою думку про його проблеми та свої почуття, реагує на його поведінку, тобто забезпечує зворотний зв’язок.

Тематичні, спрямовані на обговорення питань і проблем, які є значущими для всіх учасників групи. Тематика може не плануватися заздалегідь, група сама шукає проблеми й обговорює їх. З іншого боку, тема може бути заздалегідь обрана керівником або групою; тоді всі учасники готуються брати участь в обговорені цієї проблеми. Можна запропонувати такі теми: «Конфлікт із батьками», «Конфлікт із другом», «Угруповання в колективі», «Як керувати собою в складних ситуаціях?» тощо.

Ігрові методи включають ситуаційно-рольові, дидактичні, творчі, імітаційні та ділові ігри. Ці методи є найбільш поширеними в груповій роботі. Вони себе добре зарекомендували як у різних формах групової роботи, так і на різних етапах групової динаміки. Гра дозволяє учасникам тренінгу долати бар’єри, відчуженість, «знімати маски», відкриватися, імпровізувати, творчо виражати своє «Я».

У певному розумінні ділова гра — це імітація професійної діяльності, один із методів організації активної роботи учасників тренінгу, спрямований на розробку певних способів ефективної професійної діяльності учасників.

Рольова гра. Метод, суть якого полягає у «програванні ролей», що дозволяє уявити члена групи не просто в міжособистісній взаємодії в групі, а в процесі виконання певної соціальної ролі. Рольова гра також використовується для формування психологічних навичок у сфері комунікації.

В бібліотеці ВНАУ з метою популяризації літератури та створення іміджу поряд з традиційними методами масової роботи широко впроваджуються сучасні форми роботи з використанням новітніх технологій.

Систематично на нашому бібліотечному веб сайті розміщуються віртуальні перегляди та книжкові виставки.

Таку форму , як відео лекторій, вперше наші бібліотекарі використали у проведенні масового заходу «Шкідливі звички – шлях у безодню» Після перегляду відео лекції відбувся діалог студентів за круглим столом.

При проведенні усного журналу «Шевченко крізь призму віків» за допомогою медіа – проектора студенти змогли здійснити віртуальну подорож сторінками життя та творчості славетного Кобзаря . Слайд – шоу було використано при проведенні масового заходу до Дня боротьби зі Снідом « Любов, романтика, а хвороба – ні ! »

В інтерактивній формі , був проведений масовий захід «Час етики» студентам пропонувались конкретні ситуації і вони у вигляді рольової гри повинні були програвати, як би вони вчинили у даній ситуації.

Наші бібліотекарі разом з молодіжною організацією «Надійне майбутнє» організовували психологічні тренінги .

Тренінги проводились по актуальних для молоді питаннях

Як дотримуватись чіткої життєвої позиції?
Як знайти вірних друзів ?
Як протистояти негативному впливу?
Як вийти з небезпечної ситуації?
Стосунки між хлопцями та дівчатами?
Навички спілкування
Була підготовлена книжково – ілюстративна виставка «Нове покоління», виставка розроблена за такими розділами

Якісна освіта — вимога часу
Молодь шукає гідну роботу
3. Уміння кохати – це талант

Цими заходами ми намагались навчити молодь розуміти інших людей, їхні потреби, інтереси, оволодіти навичками культури спілкування, урізноманітнити коло своїх інтересів.

Не залишили поза увагою наші бібліотечні працівники і таку форму роботи, як театралізована вистава. Організували театралізований вечір українських народних традицій — Андріївські вечорниці .

У створенні святкової атмосфери українських вечорниць допомогла книжково – ілюстративна виставка «Калейдоскоп зимових свят » та виставка – експозиція «Щедрі дари до Андріївських вечорниць», а також пісні вокального гурту «Вишня» та смачні вареники, які приготували наші бібліотекарі.

Також дуже цікавий захід був проведений нашими працівниками До дня сім’ї «Моя сім’я, моя родина в житті і долі України», була організована традиційна виставка та фотовиставка — експозиція на якій були представлені родинні фотокартки сімей наших бібліотекарів, викладачів та студентів кількох поколінь.

Особливу увагу наших читачів привернула фотовиставка «Світ через об’єктив», яку організувала наша бібліотекар разом з студентами.

Для того ,щоб читачі мали змогу максимально розкрити свій творчий потенціал та розвити свої здібності у нашій бібліотеці діє літературно – мистецьке об’єднання « А’ Еліта».

Основні заходи та напрямки роботи об’єднання:

 — представлення авторських робіт учасників об’єднання

 — зустрічі та бесіди з майстрами народної творчості ;

 — організація майстер класів;

— зустрічі з письменниками і поетами Вінничини, презентації книг;

— Друк поетичних доробок членів мистецького об’єднання у газеті «Мій університет» ;

— Видання поетичної збірки, в яку ввійдуть кращі вірші членів

літературно – мистецького об’єднання.

З ініціативи студентів об’єднання А’Еліта на передодні Великодніх свят вперше в університеті оголошено мистецький проект «Примнож добро на планеті Земля », який буде діяти протягом 18 -21 квітня.

До програми входять наступні заходи^

ПОНЕДІЛОК 1. Виставка – експозиція до Великодня

«Раз добром зігріте серце

Вік не прохолоне » Т. Г. Шевченко

2.Духовна бесіда «Живи з БІБЛІЄЮ »

ВІВТОРОК 1.Творча – галерея декоративно – прикладного мистецтва учасників літературно-мистецького об’єднання А’Еліта

1. Конкурс – виставка ескізів Великодньої писанки.

Презентація творчості та зустріч з обдарованим студентом

4 курсу агрономічного факультету Сергієм Бугаєм

3. Семінар – практикум «Трагедія Японії – це й біль України»

ЧЕТВЕР Майстер – клас народної майстрині Світлани Малої «Доки пишемо писанку ми на Землі, Переможно добро воскресає!»

Справити враження на сучасного читача, зробити бібліотеку яскравою, показати нестандартний зміст і форму, внести ауру новизни, створити засоби комунікації, працювати у прискореному режимі завдання не із легких. Зміни ,які відбуваються навкруги, потребують нових рекламних рішень, нових підходів, свого стилю та діалогу за допомогою новітніх технологій, віртуальних комунікацій. Професіоналізм, ентузіазм, комунікативні навички ,вміння працювати у команді та вирішувати проблеми, ініціативність, гнучкість, іноваційність і креативність, наших працівників, допомагають створити позитивний імідж бібліотеки, та привернути увагу читачів до бібліотеки.

Місце художньої літератури в освітньому та дозвіллєвому середовищі читачів бібліотек ВНЗ.
Гулик Інна Вікторівна – головний бібліотекар відділу методичної роботи бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Невпинний розвиток комп’ютерних технологій, популярність соціальних інтернет-сайтів  типу «В контакті», «Фейсбук» та інших, а також вплив телебачення призвели до різкого зменшення інтересу населення до художньої літератури. Помічено, що молодь стала гірше писати. Бо коли люди читають книги, відбувається повільне розгортання логіки, а в Інтернеті та телебаченні є можливість тільки схопити новину чи якийсь квант інформації, але не обдумати її. Сьогодні книга втрачає першість у житті сучасної людини, вже  не являється основою інтелектуального і духовного росту. Сучасний  стан читання у нашій державі можна охарактеризувати як кризисний. Це пов’язано  як із економічними негараздами, так і втратою суспільства інтересу до художньої літератури. За даними соціологічних опитувань, 46% населення України не купує книжок,  тому що не має потреби в читанні. Ця проблема актуальна для всіх країн світу. У багатьох державах прийняті національні програми популяризації читання. Адже відродження книги, як джерела духовних цінностей, розвиває моральний світогляд і культуру населення. Це питання піднято на державний рівень і в нашій країні. В 2009 році була прийнята «Концепція Державної цільової програми підтримки та розвитку читання на період до 2015 року».

Безпосереднє спілкування з читачами підтверджує думку, що бажання читати ту чи іншу книгу виникне тільки за умови, коли вона буде професійно рекомендована бібліотекарем, обізнаним з кращими творами  літератури. Для того щоб зацікавити людину читанням, бібліотека повинна запропонувати цікаву, захоплюючу  і часто нову книгу, в той же час залишаючи за собою можливість формувати читацькі смаки саме відбором і популяризацією видань.

Відомо, що серед бібліотечних працівників мало професійних соціологів. В той же час інтерес до соціологічних аспектів бібліотечної діяльності зростає. Ми відчуваємо, розуміємо, що ця діяльність допомагає не тільки отримати актуальну та достовірну інформацію, а й знайти правильний підхід до читача, визначити ефективні форми діяльності в складних економічних умовах. Методичне об’єднання вузівських бібліотек  м. Вінниці активно займається соціологічними дослідженнями, зокрема моніторингом читання і запитів користувачів. В першому кварталі  2011 року було проведено міжвузівське дослідження  «Місце художньої літератури в вашому житті».

Метою дослідження було: визначення рівня знань  художньої літератури та пріоритетів читання користувачів.

В опитувані прийняло участь 216 читачів з п’яти вузівських бібліотек (ВДПУ, ВНТУ, ВНАУ, ВТЕІ, ВНМУ). З них 16% співробітники університетів (викладачі, науковці та інші) і 84% студентів. В бібліотеках ВНТУ і ВТЕІ в основному опитувалось студентство. В бібліотеці ВНМУ найбільший відсоток опитаних працівників університету — 38%.

Загалом 31% користувачів — чоловічої статі, 69%- жіночої статі. Цікаво поглянути на статевий поділ користувачів по вузах в діаграмі.2015-11-16_1035

Зрозуміло, що в Технічному університеті, де в основному «чоловічі» спеціальності, користувачів-чоловіків було більше.

 Психологи та соціологи відзначають, що жінки частіше звертаються до художньої літератури. Це пов’язано з тим що в дівчат життєве та професійне самовизначення не пов’язані між собою. У  чоловіків же професійний вибір органічно входить в русло загальної життєвої перспективи, тому вони в основному надають перевагу  науково-практичній, науково-популярній літературі.

За віком користувачі розподілилися так :

17-25 років-82,6% опитаних(основна кількість респондентів- студентство),

26-35 – 2,5%

36-45 – 4,1%

45-55 – 4,8%

55-70 – 6%

2015-11-16_1037

Наступний блок питань мав показати нам задоволення користувачів наповненістю фондом художньої літератури вузівських бібліотек.

На питання «Де ви знаходите художню літературу, яка вас цікавить?», 55% респондентів відповіли, що тільки на абонементі художньої літератури бібліотеки університету. 45% окрім вузівської бібліотеки користуються іншими джерелами, наприклад: 3,8 % опитаних  одночасно записані в інші бібліотеки міста.

Нас цікавило, наскільки активно використовуються комп’ютерні технології для читання дозвіллєвої літератури . 58% респондентів надають перевагу друкованому тексту і 42% користуються електронними книгами, «скачуючи» з безкоштовних електронних бібліотек, або читають їх он-лайн  (в даному відсотку відповіді тільки студентів і жодної  людини старше 25років).

Не дивно,  що найбільше читачів електронних книг серед студентів ВНТУ-59%, вони мають більше можливостей і навиків в користуванні інтернет-ресурсами. На другому місці ВДПУ- 45% опитаних. Далі по мірі зменшення:

 ВНАУ- 44%,

 ВТЕІ- 36%,

 ВНМУ-24,5%.

Можливо,малий відсоток користування е-книгами, говорить ще й про якісне наповнення фонду абонементу художньої літератури бібліотеки вузу друкованими книгами.2015-11-16_1038

 14% респондентів — іноді купують книги в магазині, 27,5% позичає у друзів. І лише   21% респондентів мають свої домашні книгозбірні. 2015-11-16_1039

Прогрес іде вперед і молодь частіше звертається до електронних книг, хоча традиційні друковані носії поки ще тримають першу позицію. Інтернет та бібліотеки, користуються популярністю серед користувачів, тому що більш доступні. Нема різниці якими джерелами, електронними чи друкованими будуть користуватися, головне щоб то була хороша, якісна література.

Щотижня відвідують абонемент художньої літератури 40% опитаних, в основному це користувачі віком «за 35»,  в них більш стала потреба у читанні. Щомісяця – 18% і дуже рідко 42%. Останню позицію відмічали тільки студенти.

Користувачі на питання:  чи задовольняє  їх якість фонду абонементу художньої літератури?- відповіли в такому порядку:

61,8 % задовольняє,

22 % частково задовольняє,

16,2 % не задоволенні вибором представленої літератури.

Цікаво поглянути на діаграму по кожній бібліотеці окремо

2015-11-16_1040

                 %                                  ВНМУ     ВДПУ            ВНТУ            ВНАУ        ВТЕІ

Задовольняє                                   79,6                  55                    50                     69               57

Не задовольняє                                18,9                 4                     4,8                   15               6    

Частково задовольняє                    1,5                  41                  45,2                    16              37

Високий відсоток задоволених користувачів, говорить про достатню якість сформованого фонду художнього абонементу.

Метою читання для 73% опитаних є розширення кругозору. Отримують задоволення від читання 68%, за для розваги  читають 18%, щоб зайняти вільний час 26%, інше — 9%. Цілком закономірно, що молодь частіше використовує читання книг за для заповнення інформаційних та естетичних лакун, тоді як старші, маючи вже багаж життєвого досвіду, надають перевагу отриманню насолоди від читання гарної книги.2015-11-16_1041

Найбільш популярними авторами серед зарубіжних письменників є:  Е.М. Ремарк, М. Булгаков,  П. Коельо (ці три письменника найчастіше називались студентами всіх вузів),  Н. Нестерова, Б. Акунін, М. Март, Марк Фішер, Стефані Майер, Вишневський Януш, серед українських — Люко Дашвар, Роздобудько Ірен, Костенко Ліна, Забужко Оксана,     Романчук Леся, Матіос Марія, Лада Лузіна (і все тільки жіноцтво!!!).

Часто зазначали у своїх відповідях «сучасна українська література» без уточнення прізвищ письменників. Інтерес до української книги не залежить від віку респондентів та їх соціального статусу.  Візьмемо на себе сміливість зробити висновок, що криза, яка передувала в національній літературі, пішла на спад. З’явилися нові автори з цікавими сюжетами та гарним стилем написання – і це привернуло увагу читачів.

Називаючи твори, які були прочитані останнім часом, користувачів виявили надзвичайно широку обізнаність творчостю українських, російських, зарубіжних авторів. Список літератури дуже різноманітний. Окрім авторів зазначених в попередніх відповідях були названі – О. Дюма, Б. Ансуорт, К. Кізі, Т. Драйзер, Анхель де Куат’є, Ю. Шилова, Г. Данилова, Л. Уліцкая, М. Воронова, С. Кінг, Ч. Абдулаєв, Т. Полякова, Д.  Сеттерфільд, П. Зюскінд, та багато інших.

Заради цікавості, ми зайшли на студентський форум медичного університету. В розділі «Дозвілля, розваги, відпочинок» студентами в 2007році була розпочата тема «Улюблені книги». Для порівняння приведу цитати з форуму:

 у 2007 молодь рекомендувала прочитати:

Ремарк «Триумфальная арка», Пауло Коэлье «Алхимик», Лопе де Вега «Собака на сене», П.Загребельний «Роксолана». Всі твори М. Булгакова, Сомерсет Моэм «Бремя страстей человеческих» и «Луна и грош». Ильф и Петров «12 стульев», «Золотой телёнок», Стругацких(«Пикник на обочине» — ОБЯЗАТЕЛЬНО), К.Булычёв на любителя, Энтони Бёрджес «Механический апельсин». Мартин Эмис «Деньги». Кен Кизи «Полет над гнездом кукушки», Г. Г. Маркеса «Сто лет одиночества», В.Головачев»Посланник» , Саша Чубарьян «Полный root», К.Скрябін «Я, Побєда і Берлін».

 А в 2010 році вже були названі :

М.Матіос «Нац1я»,»Солодка Даруся», М.Семенова «Волкодав», Чак Паланик «Бойцовский клуб», Милорад Павич, Стругацкие и Р.Бредбери.,«Блуда и МУДО» А.Иванова,«Раковый корпус» Солженицина, А. Азимов, Бегдебер «99 франков», Ибби Каслик «Худышка«.

Як бачимо, молодь читає досить якісну літературу. І якщо в студентства улюбленим автором є Е.М. Ремарк, то можна вважати що в них гарний смак!

Але повернемося до результатів опитування, проведених в бібліотеках.

На питання «Яким жанрам надаєте перевагу?» відповіді розподілилися таким чином

психологічно-філософські твори       44%

класика                                                40%

детективи                                            38%

історичні твори                                  27%

пригоди                                              26%

          «жіночі» романи                               24%

фантастика                                          11%

езотерика                                             6%

     Інше                                                     3%

В кожному університеті виявився «улюблений» жанр. Наприклад: в педагогічному університеті надають перевагу класичній літературі (88%), в технічному – пригодницьким романам(45%) та фантастиці(36%), в медичному — класиці (43,4%)  та психологічно-філософським творам (39,6%), а от в аграрному університеті та торгово-економічному інституті смаки користувачів збігаються — цікавляться всіма жанрами, але не вважають цікавими езотерику (по 6%) та фантастику(5-8%).

В блоці запитань щодо періодичних видань, цікавляться журналами  38% , і не цікавляться  62%. Користуються попитом – «Караван историй», «Биография», «Viva» та інші.. Серед літературно-художніх були названі «Радуга», «Дніпро», «Смена». Змушені відзначити, що «товсті» журнали читають менше, «глянець» (більш ілюстративний ніж інформативний) популярніший за інтелектуальну літературу. Дуже часто в відповідях вказувались фахова періодична література, а не дозвіллєва.

Отож, підсумовуючи вищесказане, слід зазначити: існує думка, що книгу (в класичному розумінні) витісняє Інтернет. В Інтернеті ми не тільки можемо швидко й безкоштовно знайти та прочитати будь-яку літературу, також ми знаходимо критику до цього твору, коментарі тощо. У мережі ми можемо не обмежуватись читанням, а й переглядати відео, зображення і т.д. Проте, відомий нам Білл Гейтс казав, що Інтернет «відірвав» людей не від книги, а від телевізора. Отже Інтернет є не головною причиною втрати популярності книги серед молоді!

 Є немало серйозних проблем у сфері залучення молоді до духовної спадщини, яка закладена в книгах. Звичка читати поступово йде з дозвілля. Але стверджувати, що молодь не читає взагалі- теж не можна!

Шкільна програма з літератури часто випереджає учнівські вікові особливості сприйняття. Через це, засвоюючи шкільну програму, багато учнів нічого не розуміє й пропускають інформацію, ніщо не залишаючи в собі. Можливо від бібліотекарів вузівських бібліотек залежить підтримання інтересу та формування любові до художньої літератури в студентства, адже не раз чуємо від користувачів фрази на кшталт : «Дивно, а в школі мені ця книга здалась не цікавою!». Можливо саме в період навчання у вузі молодь матиме змогу «повернутись» до того що було не зрозуміле раніше. Потрібно знаходити можливість надавати користувачам якісну, і головне, цікаву літер

Добровільне об’єднання при бібліотеці як засіб виховання культури читання та поповнення фонду художньої літератури.
Кравцова Меланія Іванівна – зав. сектору абонементу художньої літератури наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

Початок третього тисячоліття характеризується серйозними негативними тенденціями в культурі, серед яких «глобальне» падіння інтересу до читання, особливо серед молоді. Читання, як засіб отримання інформації та необхідна передумова інтелектуального розвитку, втрачає свою актуальність поряд із телебаченням і електронними комунікаціями. Спостерігається зниження авторитету друкованого слова, витіснення книги на периферію суспільної свідомості, що призводить до руйнування ментальності читаючої нації. Так, за даними німецького «Суспільства читання» в Німеччині молодь за книгою проводить 9 хв. на день, у той час дивиться телебачення – 135 хв.  Серед американських читачів 20% за останній рік припинили купувати паперові книги, віддавши перевагу читанню електронних видань. Така тенденція прослідковується і в наших читачів, особливо це стосується студентів юнаків, які в нашій бібліотеці читали фантастику і детективи.

Згідно «Концепції Державної цільової програми підтримки та розвитку читання на період до 2015 року», діяльність бібліотек спрямована на всебічне розкриття інтелектуального, освітнього потенціалу людини, яке без читання неможливе. Таким чином саме бібліотеки повинні стати тим ядром, стрижневим центром, навколо якого можливе об‘єднання всіх сил для вирішення проблем у сфері читання.

Одним із варіантів цієї Програми є здійснення на місцевому рівні заходів, пов‘язаних із стимулювання інтересу до читання, поповнення бібліотечних фондів за бюджетні кошти. В умовах малобюджетного фінансування наших бібліотек поповнення фонду художньої літератури за бюджетні кошти практично не здійснюється. Ось тут особливу актуальність набуває максимальне використання в бібліотечній практиці різних форм і методів поповнення фонду художньою літературою.

 Саме тому, в 1999 році, щоб розширити репертуар улюблених видань, ми звернулися до читачів з таким оголошенням: «Шановні читачі! Сучасний економічний стан не дозволяє нашій бібліотеці запропонувати Вам цікаві видання художньої літератури різних жанрів, які користуються підвищеним  попитом, а  Ваші можливості не дозволяють придбати улюблене видання в домашню бібліотеку, що позбавляє Вас змоги розширювати репертуар прочитаних книг та знайомитися з новинками. Тому пропонуємо цікаву, на наш погляд форму, яка дозволить об‘єднати наші інтереси.

Отже, всі хто любить чи віддає перевагу художній літературі:

·        детективного чи пригодницького;

·        фантастичного жанрів;

·        любовного чи жіночого роману;

·        інших.

Запрошуємо об‘єднатися в спеціальний клуб і створити свій фонд такої літератури.

        Умови прийняття до клубу:

Ø    ваше добровільне бажання;

Ø    членський внесок ( 1 раз в рік ) у вигляді книги улюбленого жанру, або грошової суми».

Членські внески можуть складатися як з примірника твору вибраного жанру, так із грошового еквіваленту, сума якого визначається членами клубу. Грошові внески ідуть на придбання книг даного жанру за складеним членами клубу списком необхідних видань.

Фондом клубу користуються члени клубу безкоштовно. Інші читачі бібліотеки, які не є членами клубу, можуть користуватися книгами клубу за певну плату ( 50 коп. за книгу в м‘якій обкладинці і 1 гр. – за книгу в твердій ).

Це все фіксується в книзі обліку грошового фонду клубу, де ми записуємо:

№п/п
Прізвище
№ читацького квитка
Грошовий внесок
Інвентарний номер книг
Автор книги
Підпис читача

Таким чином «Клуб любителів художньої літератури» діє при абонементі художньої літератури вже 12-й рік, з кожним роком оновлюється новими членами, кількість яких зростає. На сьогодні їх кількість складає 206 чоловік. Клуб щоразу підтверджує свою ефективність і необхідність.   Спочатку, коли він ще тільки зароджувався більшість колег і читачів якось насторожено віднеслись до нього. Першими хто нас підтримав і стали першими членами клубу, було керівництво бібліотеки.

 Перший запис нових надходжень датується 6-го травня 1999 р. На кінець цього року кількість книг зросло до 245 примірників. Якщо на початку ми укомплектовували свій фонд з книг, яких не було в бібліотеці, то зараз ми, проаналізувавши запити читачів, купуємо книги, які б задовольнили їх читацькі потреби. При цьому нам допомагає картотека «Хочу прочитати», в яку ми вносимо замовлення читача на книгу  і ставимо дату виконання. В нашому «Клубі» переважає література «дозвіллєвого» характеру, це в основному: детективи, наукова фантастика, фентезі, любовні романи, містика. Ми розуміємо, що це не є найкраща література, але якщо   вона користується таким попитом, то – має право на існування.

Останні роки зростає інтерес наших читачів ( особливо студентської молоді) до сучасної української літератури. Очевидно це зумовлено двома мотиваціями: прагненням отримати знання та бажанням стати національно свідомою людиною. Спостерігається збільшення популярності творів сучасних авторів та тих, які колись були заборонені. Читачі дорікають нам, що дуже мало книг українських сучасних авторів заповнюють стелажі. Але це вже залежить не так від нас, як від видавництв. Ми розуміємо, що вони, знаходячись у страшному ринковому вирії, зазвичай не ризикують друкувати сучасних українських авторів, бо ті «не розкручені» і їх художні твори не конкуруватимуть з творами знаних закордонних письменників. Тому щорічна поява трьох-чотирьох десятків якісних творів своїх рідних письменників для нас як свято.

Зараз в Україні проводяться конкурси на кращу книгу. Списки найкращих рейтингових книг ми вивішуємо на абонементі, щоб читачі могли з ними ознайомитися. Необхідно зазначити, що книжкові рейтинги, оцінки експертів далеко не завжди збігаються зі сприйняттям молодих людей. І далеко не завжди твори переможців літературних премій і конкурсів викликають справжній інтерес саме наших читачів. Вони до нас приходять зі своїми списками, які передруковують з Інтернету. В книжкових магазинах нам важко знайти ці твори.

Останніми роками смаки читачів виховуємо придбавши книги лауреатів не тільки українських літературних премій, але й зарубіжних. Найбільш популярний серед молоді став Пауло Коельо, книги цього автора в клубі розходяться на «ура». Активно використовується така форма популяризації як відкрита поличка «Знайомтесь: невідоме про відомих», де зібрані цікаві матеріали  про популярних авторів: «Стівен Кінг – король жахів», «Оксана Забужко – жінка скандал», «Сергій Жадан: поет чи прозаїк» та інші.

У фонді клубу сформовані повні колекції творів відомих авторів:

—  українська фантастика (М.і С.Дяченки, Г. Олді, А.Валентинов);

—  зарубіжний детектив (Крісті А., Чейз Дж., Абдуллаєв Ч., Незнанський Ф., Акунін Б., Марініна О.);

 — жіночий роман (Макнот Дж., Смолл Б., Стил Д., Вільмонт К. та інші).

Високий культурний рівень медичного працівника нерозривно пов‘язаний з читанням художньої літератури не тільки для підвищення культурного і морального самовиховання, а також для підвищення професійного рівня, удосконалення творчих здібностей майбутніх лікарів.   Допомогу у засвоєнні медичних знань надає і така суто бібліотечна форма роботи, як тематична картотека: «Медицина в літературі та мистецтві». Матеріали до неї збираються ретельно, що допомагає розкрити багато аспектів медичної деонтології, описів хвороб через художнє слово, що збагачує не тільки духовно, але й професійно. Такою картотекою активно користуються як студенти так і молоді науковці. Готується до друку рекомендаційний список літератури: «Професія лікаря в літературі».

Наприкінці 2009 року, ми підвели підсумки найбільшої читацької активності членів нашого клубу і визначили переможців. Було визначено декілька номінацій: «Суперчитач», «Майстер детективу», «Леді любовного роману», «Закоханий в історію» та «Поезія – частинка душі». Напередодні Нового року в секторі було оформлено макет – яскрава ялинка, на якій розміщувалися бутафорські іграшки з назвами номінацій та іменами переможців. Вони нагороджувалися вітальними листівками і невеличкими подарунками. Відзначені були як студенти так і викладачі університету. Так, у номінації «Суперчитач» першу премію отримала старший викладач каф. норм. фізіології (член клубу) Леонтьєва Е.М., «Майстер детективу» — зав. каф. медицини катастроф (член клубу) Матвійчик М.В., «Леді любовного роману» — студ. 4 курсу мед. ф-ту Бугай Р., «Закоханий в історію» студ. 5 курсу мед. ф-ту Серденок С., «Поезія – частинка душі» — студ. 6 курсу мед. ф-ту Маловічко Т.

Таким чином, діяльність нашого читацького об’єднання приносить користь як бібліотеці, так і читачам, адже ми намагаємось виконувати одну із основних функцій  — повне задоволення різноманітних читацьких  запитів, в тому числі  і на художню літературу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

      1. Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення Концепціі Державної цільової програми підтримки та розвитку читання на період до 2015 року: розпорядження Кабінету Міністрів від 30.09.2009р. № 1228-р. // Урядовий кур‘єр. – 2009. – 28 жовтня. – С. 18.

      2. У паперових книг все менше читачів // Бібліотечна планета. – 2010. — №1. – С. 21.

      3. Капустіна Н. Регіональний дослідницький проект «Харків – територія читання молоді: підґрунтя формування регіональної програми молодіжного читання / Н. Капустіна, Ю. Ходарєва // Бібліотечна планета. – 2010. — № 1. – С.18-20.