Бібліотека

Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

«Інформаційні ресурси бібліотек: від системи формування до якості послуг та ефективного використання»

Дата проведення:  20 листопада 2013 р. База проведення: Бібліотека Вінницького національно медичного університеру ім. М.І. Пирогова.

Вступне слово
Шпукал Леся Іванівна, директор наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І.Пирогова
Електронна бібліотека - основа інтегрованої технологічної системи формування інформаційного поля та швидкого доступу до інформації.
Білоус Валентина Степанівна, директор бібліотеки ВДПУ

Анотація. Подано визначення поняття «електронна бібліотека». Організація електронної бібліотеки – стратегія розвитку бібліотеки вищого навчального закладу. Гармонізація паперових та електронних ресурсів – важлива умова якісного та ефективного інформаційного забезпечення наукового та навчального процесів університету.

Ключові слова: бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, інновації, електронна бібліотека, інституційний репозитарій.

Інформатизація суспільства, реформування освіти вимагають від бібліотеки якісного та оперативного бібліографічно-інформаційного забезпечення, формування інформаційного поля та швидкого доступу до інформації користувачів освітянської галузі.

Стратегія розвитку бібліотеки вищого навчального закладу – впровадження інновацій в інформаційне середовище. Ключем до цього є використання сучасних засобів наукових комунікацій: баз даних, електронних публікацій, створення електронної бібліотеки, електронних колекцій, веб-сайту тощо.

Показати значення формування та використання електронної бібліотеки в освітньому просторі – основна мета статті.

Електронна бібліотека, як інформаційна система, являє собою достатньо складний комплекс, що включає програмні, апаратні, технологічні, організаційні та інші складові. Західна та вітчизняна спеціальна література подає наступні визначення поняття «електронна бібліотека» як:

  • управління ресурсами за допомогою комп’ютера; можливість зв’язувати постачальника інформації з споживачем інформації через електронні канали; можливість для співробітників виступати у якості посередників в електронній взаємодії; можливість зберігати, організовувати та передавати інформацію до споживача через електронні канали [6].
  • сукупність електронних ресурсів та супровідних технічних можливостей для створення, пошуку і використання інформації.
  • бази даних, що містить цифрові інформаційні об’єкти у різноманітних форматах, надає безпосередній доступ користувачів та має наступні додаткові характеристики: універсальний інструмент доступу (наприклад, каталог), дає можливість пошуку та отримання інформації у базах даних [7].
  • сукупність розподілених інформаційних ресурсів, об’єднаних єдиним інтерфейсом, яка складається з: модуля адміністрування, апаратно-програмного комплексу, змістовних ресурсів (реферативних БД, засобів аналізу рефератів, доступу до повних текстів документів, гіперпосилань на інші ресурси Інтернет).
  • апаратно-програмний комплекс із широким спектром можливостей в галузі пошуку і надання необхідної інформації, вид інформаційних систем, у якому документи зберігаються і можуть використовуватися в електронній («машинозчитуваній») формі, причому програмними засобами забезпечується єдиний інтерфейс доступу до електронних документів, що містять тексти і зображення. База даних електронної бібліотеки може складатися з різного виду електронних колекцій документів.
  • комплекс взаємозалежних гетерогенних масивів інформації і засобів, що забезпечують доступ користувачів до цих масивів у функціонально й організаційно однорідному середовищі.

Створення електронної бібліотеки спрямовано на досягнення таких цілей:

  • забезпечення доступу до документів, надання яких користувачам обмежене (рідкісних книг, фотоальбомів, рукописних книг, дисертацій, архівів і т.п.);
  • забезпечення доступу до інформації, що існує винятково в електронній формі;
  • надання користувачам якісно нових можливостей роботи з великими обсягами електронних документів;
  • цілеспрямоване інформаційне забезпечення різних галузей науки, культури, освіти шляхом створення і надання повнотекстових баз даних.

В основі роботи з формування електронних бібліотек лежать Закони України:

  • «Про авторські і суміжні права»;
  • «Про електронні документи та електронний документообіг»;
  • «Про інформацію»;
  • «Про захист інформації в автоматизованих системах»;
  • «Про Національний архівний фонд та архівні установи»;
  • «Про Національну програму інформатизації» та ін.

Електронні бібліотеки зовсім не є альтернативою ні традиційним бібліотекам, ні технологіям автоматизації бібліотечних процесів. Для бібліотеки розвиток електронних бібліотек означає перш за все сканування і формування колекцій в електронному вигляді, її організацію і обслуговування локальних і віддалених користувачів.

Електронні бібліотеки покликані істотно розширити спектр послуг, пропонованих користувачам бібліотек, надати новий сервіс службам МБА і електронної доставки документів. Електронна бібліотека повніше задовольняє запити користувачів, надає їм інформацію незалежно від часу і місця знаходження,підвищує оперативність надання користувачам необхідних документів і даних.

Після прийняття в Україні проекту «Електронна бібліотека України: створення центрів знань в університетах України» бібліотека акумулювала та систематизувала значні масиви електронних ресурсів.

Електронна бібліотека є інформаційною системою, яка містить в собі упорядкований фонд електронних документів, сформованих у відповідних параметрах та програмно-технологічне забезпечення, яке дозволяє створювати, опрацьовувати та зберігати даний фонд [1, с. 70].

Питання впровадження інновацій у роботу бібліотеки вищого навчального закладу та формування електронної бібліотеки актуальні та є темою дослідження науковців та практиків бібліотечної галузі. Проблематиці створення електронних бібліотек присвячено чимало робіт, дана тема розглядається на наукових конференціях, висвітлюється на сторінках фахових видань вітчизняними та світовими науковими працівниками, практиками освітянської та бібліотечної галузі, серед яких Я. Шрайберг, Т. Ярошенко, О. Таланчук, Л. Ворфлік, З. Жеребкіна, Г. Гуцол, Л. Дубровіна, О. Крайнюк, О. Онищенко та багато інших. Останніми роками розробки і дослідження в галузі організації електронних бібліотек стали одним з актуальних і дуже привабливих направлень розвитку інформаційних систем. Чисельними дослідницькими проектами і реалізацією конкретних електронних бібліотек займаються фахівці різного профілю. Теорію розвитку бібліотек в електронному середовищі розглянули Т. Бахтуріна, Т. Кузьмішина, І. Моргенштейн, Ю. Столяров та інші.

Спеціалісти бібліотечної справи бачать в електронних бібліотеках нові можливості для вдосконалення автоматизованих бібліотечних систем.

У сьогоденних реаліях життя українського суспільства бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського трансформується у науковий інформаційний центр. Створення потужної електронної бібліотеки – стратегія розвитку бібліотеки Вінницького педуніверситету. Бібліотека орієнтується на актуальні для сучасного вищого навчального закладу інформаційні потреби, прагне розширити склад літератури та періодичних видань новими видами документів, у тому числі електронними. У цьому напрямі зроблені деякі кроки: формуються електронні ресурси, здійснюється створення баз даних, а також електронної бібліотеки та нових систем обслуговування користувачів (електронна доставка документів, зала електронної інформації, медіатека та корпоративні бібліотечно-інформаційні мережі).

Комп’ютеризація бібліотеки розпочалися у 2002 р. із придбання ліцензованої АБІС ІРБІС-32. Перед бібліотекою були поставлені завдання необхідності переходу від традиційних методів роботи до засвоєння навичок комп’ютерних технологій та реалізації програми автоматизації окремих процесів, створення перших машинозчитуваних баз даних. У 2005 р. створено відділ комп’ютеризації, що значно активізувало процес автоматизації бібліотеки. Важливими подіями було відкриття у 2007 р. сайту та електронної скриньки бібліотеки; у 2009 р. – введення в дію зали електронної інформації на 40 автоматизованих робочих місць.

Ректоратом університету затверджено «Стратегію розвитку бібліо­теки на 2010-2015 рр.» та розроблено «Перспективний план створення Електронної бібліотеки». У цих документах визначено стратегічний контекст діяльності бібліотеки. При поточному і стратегічному плануванні та реалізації бібліотечних стратегій враховуються різні контексти – як традиційні так і інноваційні, що впливає на якість роботи всієї бібліотеки. Майбутнє бібліотеки та її документального ресурсу є розумне поєднання традиційних та електронних видань, що визначає успішне задоволення інформаційних потреб користувачів. Гармонізація традиційних і но­вітніх інформаційних ресурсів – важлива умова якісного та ефектив­ного інформа­ційного забезпечення наукового та навчального про­цесів університету.

Стратегічні плани та перспективи книгозбірні університету пов’язані з забезпеченням широкого доступу користувачів до світових інформаційних ресурсів, корпоративними взаємодіями з бібліотеками, вдосконаленням інформаційного забезпечення викладачів та студентів, впровадженням автоматизованої видачі документів. Векторами розвитку бібліотеки є:

  • формування потужної електронної бібліотеки із забезпеченням віддаленого доступу до електронного каталогу й електронних джерел;
  • організація репозитарію відкритого доступу (цифрових колекцій статей науковців університету);
  • створення реферативної продукції з метою повноцінного забезпечення фахових потреб науковців і практиків освітянської галузі;
  • ведення електронної картотеки та автоматизований аналіз забезпеченості за допомогою АРМ «Книгозабезпеченість»;
  • штрих-кодування фондів та впровадження автоматизованої книговидачі:
  • підвищення якості та комфортності бібліотечного середовища, формування позитивного іміджу бібліотеки.

У 2013 р. з метою покращення інформаційно-бібліотеч­ного обслуго­вування придбано ще 50 комп’ютерів та встановлено у читальній залі навчально-методичної літератури. Всього до послуг користувачів 86 комп’ютерів. Наразі Інформаційно-сервісний центр бібліотеки включає залу електронної інформації, електронну читальну залу, фонд медіатеки. В електронних залах бібліотеки виконуються довідково-інформаційні та офісні послуги, проводиться антивірусне сканування носіїв інформації. Технологічна карта обслуговування користувачів електронних залів регулює всі процеси та встановлює правила використання ресурсів електронних залів бібліотеки. Адміністрування серверів та системних папок ПК, які здійснюють інженери бібліотеки, захищені паролем. Щоденно понад 200 користувачів відвідують залу електронної інформації, майже 500 разів на добу користувачі звертаються на сторінку сайту бібліотеки. Консультантами електронних залів надається доступ до БД ЕК, сайту та інших Інтернет-ресурсів, медіатеки. Обмін даними відбувається через клієнт-серверну бібліотечну мережу.

Електронна бібліотека університету – основа інтегро­ваної техно­логічної системи доступу до електронних загальноосвітніх ресурсів. Основні компоненти електронної бібліотеки: електронний каталог (ЕК), інформаційно-пошукова система, бази даних (БД) повнотекстових видань, інституційний репозитарій, електронні зали, система електронної доставки документів, система створення електронних навчальних матеріалів, яка забезпечує підсистеми (авторизація доступу, обміну, оперативного аналізу статистичної інформації). Основу архітектури електронної бібліотеки складає принцип Інтернет / Інтранет технологій. Електронна інформація, доступна як у локальному, так і у віддаленому режимі, дає змогу досягти максимально можливого рівня інформаційного забезпечення.

Працівники бібліотеки продовжують активну роботу з обслуговування та наповнення БД ЕК, в т.ч. службових БД та формування власних ресурсів бібліотеки. Сьогодні бібліотека надає своїм користувачам Інтернет-послуги, а також використовує їх у своїй професійній діяльності.

Загальний об’єм файлів, створених або накопичених бібліотекою, як на сервері мережі, жорстких дисках відділу комп’ютеризації, так і в мережі Інтернет – понад 150 Гб. Наразі, електронний ресурс бібліотеки становить понад 222 тис. записів, у т. ч. ЕК – 200 тис.

Створення фонду електронних документів – не нова, але ще не достатньо освоєна бібліотечна технологія. Основна відмінність від традиційної технології формування фондів полягає у специфіці носія інформації. Електронний документ може зберігатися безстроково і використовуватися без обмежень за умови періодичного його перезапису і ретрансляції в актуальні формати представлення даних [4].

БД «Повнотекстові видання» (більше 4 тис. назв) комплектується на основі: надходжень на електронних носіях, подарунків кафедр, науковців університету та колег з бібліотек України, видань вільного доступу мережі Інтернет та цифрових копій окремих видань. Медіафонд бібліотеки нараховує 834 мультимедійних видань.

Інтернет-ресурси бібліотеки включають:

  • Інтернет-каталог на базі зведеного ІРБІС-каталогу бібліотек України та Росії (доступ через сайт бібліотеки та за прямим URL); Koha-каталог сервера бібліотеки, що працює в режимі тестового доступу (доступ через сайт бібліотеки); сайт, блог та гостьову книгу бібліотеки;
  • Інституційний репозитарій (пілотний проект), до якого надано доступ із сайту бібліотеки;
  • електронну скриньку бібліотеки;
  • Google-альбоми подій тощо.

Сьогодні бібліотеку ВНЗ не можливо уявити без такого потужного засобу інформаційного обслуговування віртуальних користувачів як веб-сайт. Зросла кількість звернень до web-сайту та блогу бібліотеки (у 2001 р. – 53 тис., 2012 р. – 156тис.). Досить активно для листування, виконання віртуальних довідок та електронної доставки документів (ЕДД) використовується електронна скринька бібліотеки (vspu.lib@gmail.com).

Одним із шляхів розповсюдження результатів дослідження наукових працівників університету, максимізації їх відкритості, доступності та наукового впливу стало створення Інституційного репозитарію (електронного архіву наукових публікацій). Бібліотека звернулася до науково-методичної ради з проханням розглянути та затвердити на вченій раді університету пакет документів щодо функціонування Електронної бібліотеки та створення Інституційного репозитарію як джерела забезпечення вільного доступу до наукових матеріалів університету, сприяння підвищенню престижу університету.

Пакет документів складався із «Положення про Електронну бібліотеку», «Положення про електронний каталог бібліотеки», «Положення про Інституційний репозитарій (IrVSPU)», «Угоди про передачу до бібліотеки електронних версій наукових та навчально-методичних матеріалів (ЕННММ)» та пілотного проекту «Створення та функціонування Інституційного репозитарію Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського», який передбачає формування репозитарію у три етапи. Інституційний репозитарій відкритого доступу є веб-орієнтована, кумулятивна та постійна база даних, електронний архів наукових публікацій, у якому накопичуються документи наукового, навчального та методичного призначення, створені працівниками будь-якого структурного підрозділу педуніверситету. Бібліотека розпочала активну роботу з організації та формування репозитарію відповідно до затвердженого «Положення». Наразі репозитарій складається із 126 видань.

Будь-яка автоматизована технологія несе за собою суттєві фінансові витрати, разом з тим, веде до: прискорення процесів обробки інформації та внесення даних; підвищення точності та надійності обліково-звітної інформації та збільшення можливостей всебічного статистичного аналізу; надання швидкого доступу до інформації та підвищення комфортності в обслуговуванні користувачів. Для успішної реалізації перспективних планів необхідна достатня кількість комп’ютерної техніки бібліотеки для персоналу, придбання оновленої версії АБІС ІРБІС-64 та щоденної актуалізація інформації працівниками бібліотеки.

Працівники книгозбірні, за підтримки ректорату, докладають максимум зусиль для того, щоб бібліотека розвивалася та відповідала вимогам сучасного навчального закладу. На часі бібліотека, успішно подолавши попередні етапи перспективного плану створення електронної бібліотеки, планує активізувати виконанням третього етапу: обслуговування користувачів в автоматичному режимі (використання електронних читацьких квитків та автоматична книговидача). У перспективі освоєння програмного забезпечення бібліотека планує подальше використання інноваційних технологій в організації роботи. З метою прогнозування майбутнього персонал книгозбірні впроваджує інновації у бібліотечні процеси, формує електронну бібліотеку, що є важливим інструментом модернізації сучасної моделі бібліотеки ВНЗ.

Звичайно, бібліотеки вищого навчального закладу швидко змінюються, і електронні видання займають у них домінуюче місце. Однак, жодні електронні бібліотеки не замінять паперові документи, електронний каталог, різні компоненти автоматизованих технологій. Лише при гармонійному поєднанні паперових та електронних ресурсів можливе якісне та ефективне інформаційне забезпечення наукового та навчального процесів університету.

Підводячи підсумки можна сказати, що бібліотека Вінницького педуніверситету, динамічно змінюючись під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, адаптується до нових вимог вищої освіти, визначає свою стратегію в активному постійному впровадженні інновацій у бібліотечні процеси, створює електронну бібліотеку та заслуговує якісної визначеності своєї діяльності.

Список використаних джерел

  1. Ворфлік Л. В. Електронні бібліотеки як один із напрямів організації електронних інформаційних ресурсів / Л. В. Ворфлік, З. Г. Жеребкіна // Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ : збірник матеріалів науково-практичної Інтернет конференції, Вінниця, 12-18 квітня 2010 р. – К. : Кондор, 2010. – С.70.
  2. Бочаров Б. Особливості формування фонду електронної бібліотеки навчального закладу// Б. Бочаров, М. Воєводіна, І. Рябченко// Вісник книжкової палати. – – № 12. – С. 37-38.
  3. Влащенко Л. Електронні бібліотеки та інформаційно-бібліотечні системи/ Л. Влащенко, Т. Грищенко, О. Нікітенко // Бібліотечний форум України. – – № 3. – С. 2-3.
  4. Гуцол Г. Формування фондів електронних бібліотек: шляхи розв’язання проблеми / Г. Гуцол // Бібліотечна планета. – 2010. – №4 – С.7-9.
  5. Ткаченко Ю. «Електронні», «цифрові» та «віртуальні» бібліотеки: термінологічні зауваження / Ю. Ткаченко // Бібліотечний вісник. – – № 2. – С. 14-16.
  6. Dowlin K. The Electronic Library / K.Dowlin. – S. l., 1984.
  7. Graham P. Rutgers University Libraries / P.Graham. – S. l., 1997.
Інтернет-сервіси в роботі сучасної бібліотеки (нові погляди).
Гадомський Вячеслав Станіславович, інженер-програміст бібліотеки ВДПУ; Тукало Олена Михайлівна, бібліотекар І кат. ВДПУ

 

Розглянуто можливості використання хмарних технологій в бібліотеці для головних напрямків її діяльності на прикладі комплексу сервісів Google.

Ключові слова: хмарні технології, інформаційні технології в роботі бібліотеки.

Протистояти домінуванню Інтернету в інформаційному просторі можна його ж засобами, його ж зброєю — хмарними технологіями.

Хмарні технології — це “модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів)”[1].

Ефективність бібліотек знижена через низьку інформатизацію їх роботи. Спеціалізовані бібліотечні програми (ІРБІС, УФД/Бібліотека тощо) автоматизують лише специфічні задачі книгозбірень, як-от: ведення каталогу, комплектування, книговидача тощо. Але бібліотека, як кожна організація, має загальні процеси, які теж потребують оновлення й автоматизації: документообіг, планування та організація роботи, зв’язки з громадськістю, дослідницька робота та інші. На нашу думку, це можна зробити за допомогою хмарних технологій.

Хмарні технології дозволяють не лише економити кошти й ресурси (за рахунок того, що не потрібно купувати дорогі сервери, обслуговувати їх, оновлювати програмне забезпечення), але й підвищити загальну ефективність роботи за рахунок оперативної взаємодії. Також суттєвими перевагами цієї технології є її доступність (доступ співробітників та користувачів до інформації з будь-якого місця і з будь-якого пристрою — комп’ютер, планшет, мобільний телефон), мобільність (немає прив’язаності працівника до конкретного робочого місця), гнучкість, висока технологічність та надійність (оскільки великий дата-центр, який надає послуги, має більше ресурсів зробити це якісніше, ніж коли організація-споживач цих послуг забезпечуватиме роботу локально)[2]. Разом із тим, слід згадати певні недоліки: проблема конфіденційності даних, які фактично передаються в руки сторонніх осіб, незначні можливості індивідуалізації робочого середовища, слабка інтеграція з іншими сервісами тощо.

Аналітики прогнозують, що до 2015 року буде створено близько 14 мільйонів нових робочих місць по всьому світу за рахунок застосування хмарних сервісів[3].

Хмарні технології в бібліотеці можуть бути застосовані в кількох напрямках:

  1. Організація власної роботи. Це підготовка документів, статистичних таблиць, резервування важливих файлів, внутрішній чат, відеозв’язок з філіями тощо.
  2. Створення та розповсюдження контенту. Підготовка текстів, презентацій, діаграм, малюнків, інших інформаційних, довідкових та навчальних матеріалів для використання на заходах, на власному сайті або блозі, відеозаписи заходів або навчальне відео на відеохостингу YouTube.
  3. Зв’язок з користувачами. Анкетування, опитування, їх обробка, відгуки та коментарі користувачів бібліотеки та її сайту, онлайн-календарі, популяризація послуг.
  4. Зв’язок з колегами та іншими організаціями. Це електронна пошта, блоги, групи, соціальні мережі.

Розглянемо можливі варіанти використання хмарних технологій у роботі бібліотеки на прикладі сервісів, які надає компанія Google. Як відомо, транснаціональна корпорація Google Inc. — одна з лідерів інтернет-простору, ініціатор багатьох проектів та законодавець моди в багатьох напрямках інформаційних технологій. До речі, Google є конкурентом бібліотек, оскільки теж шукає і надає доступ до інформації, а сервіс Google Books фактично є електронною бібліотекою. І все ж, незважаючи на такий конфлікт інтересів, ми хочемо довести, що “Корпорація добра”, як ще називають Google, може принести багато користі бібліотечній спільноті.

Більшість людей, які не надто близькі до сфери ІТ, напевне, вважають, що Гугл — лише пошуковик. Але насправді це не тільки один рядок для введення пошукового запиту, а великий перелік додаткових сервісів, більшість із яких, на нашу думку, можна використати в роботі бібліотеки.

Для підприємств та організацій корпорація пропонує Google Apps — для використання багатьма користувачами сервісів Google з доменним ім’ям організації. Для навчальних закладів вона безкоштовна. Але й з окремими, незалежними обліковими записами поза Google Apps практично всі служби Google доступні і безкоштовні. У світі цим рішенням користуються понад 5 мільйонів компаній — від фірм з колективом менше 10 чоловік до великих транснаціональних корпорацій, від громадських організацій до банківських мереж і урядових структур (деякі з них мають у штаті понад 80 тис. співробітників).

Google Apps змінює парадигму роботи як такої: відбувається перехід на новий рівень, від індивідуальної роботи до колективної, адже для організацій важлива не індивідуальна продуктивність, а ефективність колективу в цілому, продуктивність команд. Досягається це, зокрема, тим, що всі сервіси Google поєднані в єдину екосистему, і елементи однієї служби використовуються в іншій.

Найвідоміший і найпоширеніший сервіс Google, окрім пошуку в Інтернет, є поштова служба GMail. Окрім базових функцій отримання і відправки електронних листів слід відзначити її інтеграцію з іншими сервісами для спілкування: чат, відеозв’язок, телефонний зв’язок (тільки в США) та Google+. Радимо скористатися можливістю створення папок і автоматичного розподілу вхідних листів за папками або пересилання їх на інші скриньки — для цього потрібно в меню налаштувань створити необхідні мітки і фільтри. Тоді, наприклад, усі листи від видавництв будуть потрапляти у папку “Комплектування”, а листи з темою “Вітаємо” — до привітань.

Найбільш поширені альтернативні поштові служби надає Яндекс, i.ua, mail.ru, ukr.net.

Також у пошті від Google доступний розділ “Контакти”, який може розглядатися як самостійний додаток. За допомогою Менеджера контактів можна зберігати та впорядковувати дані про організації та осіб, з якими працює бібліотека. Наприклад, можна організувати групу контактів бібліотек, внести туди їхні адреси e-mail і легко організувати розсилку листів, які призначені для колег — оголошення про семінар, привітання з професійними святами тощо. Або ж є сенс згрупувати всі видавництва для можливості швидше дізнатися про наявність у них книги з необхідної теми.

Google Контакти використовуються не тільки в пошті, а й інтегруються з іншими сервісами Google, зокрема, Диском та Календарем. Завдяки цьому можна швидко ділитися певними документами чи складати спільний графік роботи над певними задачами.

Як бачимо, сервіс надає частину функціоналу CRM (англ. Customer Relationship Management) — системи управління взаімовідносин з клієнтами, яка покликана поліпшити ефективність взаємодії з зовнішніми суб’єктами (клієнтами, постачальникми) та всередині організації (між співробітниками).

Альтернативні рішення CRM: Битрикс24, AmoCRM, BPMonline CRM, Microsoft Dynamics CRM, TeamLab. Альтернативний менеджер контактів — MS Outlook. Також повноцінну систему управління взаємовідносин з клієнтами можна підключити до облікового запису GoogleApps через сторонні сервіси.

Диск Google (Google Drive) — це сервіс надання місця на сервері для файлів користувача з можливістю редагувати офісні документи онлайн.

Варіантів використання цього сервісу безліч. Це може бути просто віртуальна флешка, яка убезпечена від вірусів та ризику її загубити. Також через Диск можна надавати доступ до великих файлів замість того, щоб пересилати їх електронною поштою, зберігати і публікувати через сайт бібліотеки документи та інші файли для економії хостингу (місця на дисках провайдера, відведеного під сайт). Але найбільш потужно використовувати Диск Google можна завдяки інструментам редагування офісних файлів — текстів, таблиць, презентацій, форм. Сервіс підтримує різні формати документів, у тому числі додатків MS Office (Word, Excel, PowerPoint). Важливо також те, що редагувати їх можуть кілька користувачів одночасно — для цього їм потрібно надати відповідні права. За замовчуванням до кожного файлу надається доступ лише того користувача, який його завантажив, а через кнопку “Спільний доступ” іншим можна надати права трьох рівнів: може переглядати, може коментувати, може редагувати. Або ж документ можна зробити доступним будь-якому користувачу Інтернету.

Переваги роботи з презентаціями на Диску Google, окрім іншого, в тому, що таку презентацію можливо показати всюди, де є мережа Інтернет, незалежно від програмного забезпечення, а також опублікувати на сайті зі збереженням усього форматування.

За допомогою форм Google Forms (складової частини Google Drive) можна організувати онлайн-опитування практично будь-якого рівня складності для зворотнього зв’язку з користувачем[4].

Сервіс Google Drive виводить на новий рівень мобільність працівників: над документами можна працювати не лише в офісі, але й удома, у відрядженні, навіть в іншій країні, просто зайшовши до інтернет-кафе — користувач отримає все те ж саме, без проблем з установкою програмного забезпечення, різниці у форматах тощо. Зручно також використовувати клієнт Google Drive, який слід установити на комп’ютері — тоді з хмарним диском можна буде працювати як зі звичайною папкою, оскільки програма сама синхронізує локальну папку з Диском.

Альтернативні рішення Google Drive: найвідоміші файлові хостинги — Dropbox, Яндекс.Диск, Файлы@Mail.ru, SugarSync, SkyDrive; робота з документами онлайн — Office 365, Zoho; публікування презентацій — Slideshare.net.

Дотичний до Диску сервіс — Picasa веб-альбоми, який надає можливість організовувати фотоальбоми та публікувати їх у зручному для користувача вигляді. Перед публікацією фотографії можна обробити в онлайн-редакторі Picnic. Альтернативні сервіси: Фото@Mail.ru, Яндекс.Фотки, fotki.com, Flickr.com (хостинг фотоальбомів для аматорів), Pixlr.com, fotostars.net (редактор фотографій онлайн).

Календарі Google — це зручний спосіб планування як індивідуальної, так і колективної роботи, а також публікації планів в Інтернеті. Наприклад, можна створити календар для масової роботи бібліотеки, додати туди всі заплановані масові заходи (дату, час, місце проведення) і опублікувати його для користувачів на сайті або бібліотечному блозі. Також можна додавати собі календарі святкових днів, календарі інших користувачів для узгодження роботи, календарі днів народження співробітників, щоб не забути їх привітати, календарі доступності ресурсів, наприклад, щоб узгодити використання проектора або ноутбука. Сервіс може нагадати про початок якоїсь події заздалегідь — через електронну пошту або безкоштовне SMS.

Альтернативні онлайн-календарі: Яндекс.Календарь, 30 Boxes, календар Online.ua, Календарь@Mail.ru. Крім того, календарі є частиною великих потужних сервісів управління проектами (TeamLab, Zoho Projects).

Google+ (Google Plus) — соціальна мережа, яка допоможе спілкуватися та обмінюватися досвідом, знаходити знайомих та колег з усього світу. На 2012 рік це 250 млн. активних користувачів, переважно з США, Європи та Індії. Одна з головних переваг мережі — розділення сфер діяльності людини для різних груп користувачів (концепція кіл) та інтеграція з іншими сервісами Google. Досвід різноманітних організацій свідчить, що ведення сторінки в одній із соціальних мереж позитивно впливає на імідж організації та збільшує інтерес до її діяльності.

Альтернативні соціальні мережі — Facebook, LinkedIn, ВКонтакте, Одноклассники.

Google Sites та блоги (blogspot.com) — сервіси для публікацій своїх матеріалів, ведення щоденників, популяризації  власних здобутків тощо. І якщо блогами бібліотеки уже досить давно користуються в своїй роботі, то сайти бібліотек ведуться переважно не через хмарні технології, а на власних серверах або на хостингу. Сайти гугл — зручний інструмент ведення бібліотечних сайтів, перш за все, через можливість тієї ж інтеграції з іншими сервісами, а також через те, що внесення матеріалів та дизайн можливі без знання програмування — через веб-інтерфейс, як і блоги.

Альтернативні сервіси блогів — LiveJournal.Ru, LiveInternet, Blogger.com, WordPress.com. Альтернатива конструктору сайтів — ucoz.ru, narod.ru.

Окрім названих сервісів, Google пропонує інструменти для організації чатів, відеозв’язку багатьох користувачів одночасно, оповіщення електронною поштою, аналізу аудиторії сайту, інтернет-закладок, роботи з географічними картами та багато іншого, які теж знадобляться вузівській бібліотеці.

Розглянемо етапи впровадження хмарних сервісів у роботу бібліотеки:

  • Аналіз існуючої ІТ-інфраструктури (наявна техніка, програмне забезпечення, комп’ютерна мережа, кадровий ресурс, рівень комп’ютерної грамотності співробітників, географічне розташування філій);
  • Створення з нуля або налаштування існуючої ІТ-інфраструктури під розгортання рішення (створення або налаштування локальної мережі, налаштування операційних систем і програмного забезпечення, інтеграція з інтранет);
  • Налаштування поштових сервісів (підключення власного домену, реєстрація співробітників, налаштування папок, автоматичного пересилання, фільтрів);
  • Налаштування рівнів доступу (призначення адміністратора, створення груп, налагодження зв’язків між користувачами)
  • Міграція бази облікових записів з існуючої системи на нову і (або) розробка системи автоматичного створення нових облікових записів;
  • Навчання ключових користувачів і адміністраторів. Цьому сприяє велика кількість навчального відео, створена як розробниками, так і інтернет-спільнотою;
  • Інструкції користувача, а також рекомендації для більш ефективної роботи з сервісами (або використання готових довідкових матеріалів)[5].

Отже, хмарні сервіси здатні бути потужним інструментом не тільки для представлення бібліотеки в інтернет-просторі, а й організації власної роботи. Сучасний розвиток онлайн-служб дозволяє використовувати все багатство інформаційно-телекомунікаційних технологій, не відходячи від власного комп’ютера або смартфона, причому безкоштовно і без знань програмування. Хмарні технології — це шанс для бібліотеки перейти на новий рівень діяльності.

[1] Хмарні обчислення / Wikipedia. — Режим доступу uk.wikipedia.org/wiki/Хмарні_обчислення

[2] Глазунов С. Бизнес в облаках. Чем полезны облачные технологии для предпринимателя / С.Глазунов. — Режим доступа: http://skbkontur.ru/articles/225.

[3] Хмарні технології: ціна питання. — Режим доступу: http://cis.algsystems.com/node/322.

[4] AutoKassir. Как быстро создать опрос на вашем сайте с помощью форм Google? / AutoKassir. — Режим доступа: http://habrahabr.ru/post/169047/.

[5] Впровадження Microsoft Office 365 в навчальному закладі. — Режим доступу: http://pinpoint.microsoft.com/uk-UA/services/Techexpert-12884944702-4295494577

Сервіс з доставки інформації про нові надходження у бібліотеці ВТЕІ КНТЕУ.
Романюк Тетяна Анатоліївна, зав. сектору бібліотеки ВТЕІ КНТЕУ
Інформаційно-бібліографічна діяльність бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського.
Балатюк Тетяна Михайлівна, гол. бібліотекар бібліотеки ВДПУ

Пріоритетним напрямом бібліотечної вищої освіти є інтеграція до європейського простору. Модернізація вищої освіти в Україні зумовлює необхідність трансформації бібліотеки ВНЗ, яка нині розглядається як невід’ємна складова загальнодержавного механізму накопичення, систематизації та розповсюдження знань. У процесі формування і розвитку інформаційного суспільства необхідно сформувати сучасну інформаційну інфраструктуру бібліотеки вищого навчального закладу, надавати якісні послуги, забезпечувати високий рівень доступу до інформації та новітніх технологій, розвиваючи та використовуючи інформаційні технології, підвищувати якість освіти.

Все це знаходить відображення в організації і технології діяльності бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Своє функціональне призначення наша бібліотека визначає як інформаційне забезпечення і підтримку навчального процесу а також завдань, які стоять перед університетом.

Інформаційно-бібліографічна діяльність бібліотеки спрямована на задоволення інформаційних потреб студентів і викладачів. В умовах розвитку інформаційних технологій вона набуває особливого значення та вимагає ефективного використання накопиченого документального потенціалу.

Сьогодні рівень інформаційно-бібліографічної діяльності входить до найважливіших показників, які характеризують роботу бібліотеки і здійснюється за такими напрямами:

  • формування інформаційних ресурсів шляхом комплектування документальних фондів, створення довідково-бібліографічного апарату;
  • інформаційне обслуговування користувачів шляхом індивідуального та групового інформування, організації тематичних виставок, виставок нових надходжень, інформаційно-масових заходів;
  • створення власної видавничої продукції.

Доступність до інформації значною мірою залежить від стану інформаційно-бібліографічного обслуговування, яке є важливою найскладнішою та найперспективнішою сферою бібліографічної діяльності. В умовах сучасної інформатизації цей вид обслуговування набуває особливого значення, адже рівень інформованості користувачів залежить від ступеня розвитку і доступності інформаційних ресурсів та послуг. Використання електронних інформаційних ресурсів у ДБО розширює інформаційну базу для виконання всіх типів бібліографічних довідок: тематичних, фактографічних, адресних, уточнюючих.

Фундаментом цієї діяльності є довідково-бібліографічний апарат бібліотеки, бо саме від його якісної організації залежить ефективність всієї інформаційно-бібліографічної діяльності. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки університету складається із вказаних нижче каталогів та картотек:

каталоги:

  • Абетковий каталог
  • Генеральний абетковий каталог
  • Систематичний каталог

картотеки:

  • Систематична картотека статей
  • Історія ВДПУ
  • Картотека праць викладачів
  • Знаменні та пам’ятні дати
  • Навчально-методичні матеріали та програми
  • Наукові записки
  • Література на іноземних мовах
  • Дисертації та автореферати дисертацій (законсервована з 1.01.2012 р.)
  • Дипломні роботи
  • Картотека назв художніх творів
  • Картотека забезпеченості навчальними посібниками.

Традиційні бібліотечні технології, помножені на можливості програмно-технічних засобів та мереж дають нову якість інформаційно-бібліографічній діяльності. У 2002 році бібліотека розпочала програму впровадження комп’ютеризації, якою передбачено поетапну автоматизацію всіх технологічних процесів. За базове було обрано програмне забезпечення «Ірбіс», створене на базі сучасних технологій і стандартів опрацювання та передачі інформації. З таким програмним забезпеченням працюють більшість бібліотек вищої школи України.

Розвиток процесів автоматизації в нашій бібліотеці проходить досить швидкими темпами. На схемі зображено основні етапи впровадження інформаційних технологій в діяльність нашої бібліотеки. Впровадження комп’ютерних технологій є вже не модою, а нагальною вимогою до підвищення продуктивності та якості інформаційно-бібліографічного обслуговування на основі створення та використання електронних ресурсів, а також автоматизації бібліотечних процесів.

Електронний каталог бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського формується з 2004 року і являє собою сукупність окремих баз даних та відображає різноманітні типи документів фонду бібліотеки. З 2005 року проводиться ретроконверсія активних фондів всіх структурних підрозділів бібліотеки.

Електронний каталог бібліотеки включає наступні бази:

  • База «Книги» – формується з 2004 року, налічує понад 25000 записів;
  • База «Аналітичних описів» – формується з 2004 року, налічує понад 127000 записів;
  • База «Праці викладачів» – формується з 2005 року, налічує 19000 записів;
  • База «Мультимедійні видання» – формується з 2005, налічує 890 записів;
  • База «Цитати» – формується з 2005 року, являє собою електронний варіант картотеки цитат;
  • База «Повнотекстові видання» – формується з 2006 року, налічує 4280 записів;
  • База «Автореферати та дисертації» – формується з 2007 року, налічує понад 2000 записів;
  • База «Цінний та рідкісний фонд» – формується з 2008 року, включає видання ХVІІ ст. – поч. ХХ ст., налічує 845 записів.

Загальна кількість документів, доступних користувачам – більше 200000.

При задоволенні запитів користувачів активно використовуються ресурси Інтернету: пошукові системи, онлайн-довідники, енциклопедії, електронні каталоги бібліотек, сайти наукових установ, університетів, видавництв та ін.

В умовах впровадження комп’ютерних технологій не втратив свого значення й традиційний ДБА. В нашій бібліотеці паралельно з електронним каталогом продовжують використовуватися традиційні каталоги і картотеки на паперових носіях.

Допомогу в користуванні ДБА читач отримує від чергових бібліографів. Активне впровадження в життя нових інформаційних технологій ставить і нові вимоги до професійної майстерності бібліографів, обумовлює необхідність постійної освіти, де пріоритетним повинно бути знання основ інформатики, професійна орієнтація у великому масиві інформаційних ресурсів, їх оцінка та аналіз, організація доступу до них.

Від того, наскільки користувачі будуть задоволені інформаційно-бібліографічним обслуговуванням, залежать подальші відносини між користувачем і бібліотекою. Тому однією з головних функцій бібліотеки є формування інформаційної культури, яка включає традиційну бібліотечно-бібліографічну культуру і вміння оперувати інформацією з використанням сучасних комп’ютерних засобів.

Бібліотека активно використовує сучасну методику дистанційного навчання. З цією метою на сайті бібліотеки сформовано інформаційно-навчальний блок «Методичні модулі (бібліотеки)».

Серед них:

  • Основи інформаційної культури майбутнього вчителя : дистанційний курс лекцій
  • Бібліотечна система ІРБІС. АРМ «Читач» : методика проведення пошуку : методичний модуль
  • Бібліографічний опис документів : [основні елементи та правила складання : методичні рекомендації
  • Універсальна десяткова класифікація (УДК). Історія та сучасний стан
  • Електронні ресурси бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського : склад та способи доступу

З метою популяризації бібліотечно-бібліографічних знань проводяться практичні заняття зі студентами перших курсів, організовуються екскурсії бібліотекою. Під час цих занять бібліотекарі розповідають про підрозділи бібліотеки, вчать студентів користуватись ДБА та здійснювати інформаційний пошук в електронному каталозі бібліотеки.

Однією із форм інформаційного обслуговування користувачів є інформування в системі ВРІ, яке являються найбільш раціональною формою доведення інформації до користувача і дозволяє регулярно надавати абонентам відомості про нову літературу щодо їх запитів. Інформування здійснюється електронною поштою.

В системі ВРІ інформуються кафедри Інституту історії за темою «Історія. Розвиток української та зарубіжної культури»; кафедрам Інституту педагогіки і психології надсилається інформація з психолого-педагогічної тематики.

У режимі диференційованого забезпечення керівництва інформується керівний склад університету за темами «Проблеми вищої школи» та «Виховання студентської молоді».

Бібліотека запровадила «Бюлетень нових надходжень», який складається щомісячно і розсилається електронною поштою. Наразі інформуванням в автоматизованому режимі охоплені всі підрозділи університету.

Для бібліотеки імені Михайла Коцюбинського стала традиційною інформаційно-масова робота. Працівники бібліотеки плідно співпрацюють з викладачами і на замовлення кафедр організовують «Дні кафедри», «Дні Інформації», «Дні фахівця».

«Дні кафедри» проводяться щоквартально. Викладачам надається інформація про стан комплектування та забезпечення навчальною та навчально-методичною літературою, розглядаються різні організаційні питання.

Добре зарекомендував себе комплексний захід «День інформації», який містить в собі наочну популяризацію: виставки нових видань, бібліографічні огляди.

Високоефективною є така форма як «День фахівця». Під час цього заходу, як правило, студентам та викладачам відповідної кафедри пропонується перегляд літератури за тематикою навчальних предметів та консультації бібліотекаря щодо користування ДБА.

Всі ці заходи надзвичайно результативні, адже вони спрямовані на популяризацію літератури та сприяють налагодженню спілкування між читачем і бібліотекарем.

Одним із важливих напрямків роботи нашої бібліотеки є створення власної інформаційної продукції. З впровадженням комп’ютерних технологій у змісті і якості традиційних для бібліотеки видань відбулися важливі зміни. Доступ до ресурсу Інтернету дає можливість створювати більш сучасні бібліографічні покажчики, надавати користувачам широке поле джерел, серед яких не тільки друковані, а й електронні видання. Змінилися на краще зовнішній вигляд, оформлення бібліографічних посібників. Відмінним від попередніх років є те, що бібліографічна продукція тепер існує в друкованому і в електронному вигляді, і читач, зайшовши на сайт бібліотеки, може отримати її в будь-який час.

Добре зарекомендували себе такі тематичні покажчики: «Теорія і практика громадянського виховання майбутніх вчителів», «Болонський процес», «Наступність у навчанні», «Інформаційні технології в навчально-виховному процесі». Ці видання розраховані на викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, учителів та всіх, хто цікавиться проблемами освіти і виховання.

Бібліотека ВДПУ імені Михайла Коцюбинського започаткувала серію видань «Педагоги Вінниччини». До ювілеїв наукових працівників університету були підготовлені біобібліографічні покажчики: «Олександр Васильович Шестопалюк. Ректор. Учений, Педагог: До 60-річчя від дня народження», «Тарасенко Галина Сергіївна: До 55-річчя від дня народження», «Іван Іванович Заєць. Історик. Археолог. Педагог: До 90-річчя від дня народження».

З 2012 року бібліотека видає довідники «Ювіляри ВДПУ», де розповідається про видатних педагогів, які своїм життям та професійною діяльністю тісно пов’язані з університетом.

Особливе місце серед видань бібліотеки займають бібліографічні покажчики наукових праць викладачів ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, які містять праці всіх викладачів університету і публікуються кожні п’ять років. Започатковану серію «Основи бібліотечно-бібліографічних знань» представили методичні рекомендації «На допомогу науковцю». В книзі висвітлено основні вимоги до підготовки курсових, дипломних робіт, монографій, наукових статей тощо.

Значним явищем для університету став випуск бібліографічного покажчика «Вінницькому державному педагогічному університету імені Михайла Коцюбинського – 100 років».

Характерною ознакою сучасної системи інформаційно-бібліографічного обслуговування є налагодження зв’язків між бібліотеками для забезпечення ефективної діяльності в області надання інформації. Прикладом таких зв’язків є організація ЦУКК (Центральний український корпоративний каталог), РКК (Регіональний корпоративний каталог), об’єднання педагогічних бібліотек під керівництвом ДНПБ ім. В. О. Сухомлинського, з якими бібліотека плідно співпрацює. Бібліотека ВДПУ імені Михайла Коцюбинського бере участь у формуванні всеукраїнської реферативної бази даних «Україніка наукова».

Застосування комп’ютерних технологій у практиці інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів змінює образ бібліотеки, що позитивно впливає на її імідж.

Б. Є. Патон назвав бібліотеки передовою базовою ланкою інформатизації, підкреслюючи, що «рух в інформаційне суспільство починається від мережі бібліотек, бо вони є володарями усієї досі накопиченої і оприлюдненої інформації». (З виступу Президента НАН України, академіка НАН України Б. Є. Патона на засіданні Президії НАН України при обговоренні питання «Про стан та завдання розвитку в НАН України бібліотечно-інформаційної справи»).

Інформаційне забезпечення потреб студентів та викладачів.
Задворна Тетяна Григорівна, бібліотекар І категорії бібліотеки ВКІ

         В умовах інформаційного суспільства, де однією з основних характеристик соціокультурних процесів є особливе ставлення до інформації та знань, цінується вміння їх створювати, зберігати й передавати, а також забезпечувати доступ до них, провідна роль, безумовно належить сучасним бібліотекам.

         Сьогодні в бібліотечній сфері спостерігається поєднання усталеної практики з можливостями нових інформаційних технологій, традиційне бібліотечне обслуговування збагачується наданням користувачам електронних продуктів і послуг за допомогою телекомунікаційних засобів.

         Висловлюються побоювання стосовно того, що тотальна віртуальна бібліотека остаточно знищить традиційні бібліотеки. На мою думку, книга як матеріальний об′єкт не має естетичного замінника. Комп′ютерну технологію не зупинити, однак і паперових книг читається  у світі все більше і більше. Традиційні бібліотеки виживуть, тому що нашій свідомості вони невіддільні від слова «людина». Тут не лише читають, але й разом міркують, досліджують, обмінюються ідеями.

         Інформаційна культура – це здатність ефективно використовувати інформаційні ресурси й засоби інформації та впровадження інформаційних технологій. Саме вона стає важливою складовою соціокультурних процесів. Сьогодні людина повинна вміти не тільки одержувати, але й якісно оцінювати та розуміти корисність інформації, відсіювати соціально небезпечну.

         З появою нових технологій люди не змінюються. Бібліотекарі, як і раніше, створюють інформацію, але в іншій формі, котра повинна відповідним чином організовуватися, зберігатися і розповсюджуватися. Користувачам все одно  потрібно знайти інформацію, які створили інші, і використати її.

         Кожен відвідувач повинен мати впевненість у тому, що знайде в бібліотеці не тільки корисну, цікаву книжку, але й привітну людину, помічника, висококваліфікованого фахівця, який всіма силами намагатиметься задовольнити його культурні, інформаційні потреби. Результативність  роботи бібліотеки  залежить від ефективності інформаційного забезпечення, від того, наскільки повно та своєчасно задовольняються інформаційні потреби користувачів.

         Суть діяльності вузівської бібліотеки  міститься у сприянні ефективному здійсненню освітньої діяльності вищим навчальним закладом як його допоміжної структури через формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу.

         Характер запиту  визначає вибір виду інформаційного обслуговування. Представлені такі види обслуговування, як довідково-бібліографічний (різновид бібліографічного), інформування (бібліографічне інформування, індивідуальне, групове, масове інформування), інформаційне забезпечення (інформаційно-бібліографічне забезпечення), які спрямовані на отримання користувачами інформації за так званим «постійним інформаційним запитом».

          До найбільш ефективних форм і методів індивідуального обслуговування відноситься індивідуальне інформування. Індивідуальне інформування це метод індивідуального бібліотечного обслуговування, насамперед, читачів-фахівців. Його суть полягає в постійному інформуванні їх про нову літературу за фахом. Важливість і актуальність цього методу надзвичайно висока.

         У ході індивідуального інформування користувач і бібліотекар працюють як партнери: уточнюється тема, узгоджуються джерела інформації, визначаються типи, жанри документа, що надаються, форми подачі інформації: власне документ (книга) або підбірка, тематичний список, бібліографічні посібники, роздрук бази даних по темі. В сучасних умовах однією  з форм  допомоги при індивідуальному інформуванні є доступ до Інтернету.

          Читальний зал нашої бібліотеки здійснює оперативне і повне обслуговування викладачів та співробітників інституту, виконує усі види бібліотечних довідок. Особливу увагу приділено аспірантам, кандидатам наук, докторантам, здобувачам, які займаються науково-дослідницькою роботою. Для цієї групи користувачів  запроваджено індивідуальне  інформаційне обслуговування  науковців інституту в режимі ВРІ (вибіркове розповсюдження інформації). Таких абонентів у нас є на сьогоднішній день – 10. Це здобувачі і аспіранти, які отримають інформацію з конкретних тем, над якими вони працюють.

          Сучасній бібліотеці недостатньо мати інформацію, потрібно організувати доступ до неї в зручній для читача формі. Одним із  напрямків роботи є інформаційно-бібліотечне інформування. Основна мета такої роботи – регулярне інформування про книжковий фонд бібліотеки, про нові надходження.

         Проведення занять з інформаційної культури сприяє підвищенню рівня культури читання  та більш швидкій адаптації студентів першокурсників щодо бібліотечного обслуговування. На цих заняттях  розкриваються інформаційні можливості бібліотеки, даються навички самостійної роботи з книгою, вміння працювати з різними видами видань, газетними та журнальними статтями.

         Користувачі бібліотеки завжди мають можливість переглянути нові надходження книг та періодичних видань. На стенді «Куточок читача» представлений «Інформаційний список нових надходжень». Традиційною формою інформування стала підготовка інформаційного списку нових надходжень, який  надається всім кафедрам та цикловим комісіям в електронному вигляді, списків літератури на допомогу науковій та навчально-виховній роботі інституту, а також тематичних списків з окремих навчальних дисциплін.

         Найпоширенішою формою роботи є організація книжкових виставок яка є засобом популяризації бібліотечних зібрань, інформування про нові надходження, висвітлення актуальних питань сьогодення. На абонементі регулярно демонструються книжкові перегляди нових надходжень на тему «Все нове – для Вас», які інформують про новинки літератури. Для відвідувачів експонуються тематичні та інформаційні виставки, перегляди літератури на різноманітні теми. Часто перегляди літератури проводяться під час конференцій, семінарів, нарад, що проходять у бібліотеці. До ювілейних дат народження письменників оформляється «Календар знаменних та пам′ятних дат». Найбільш поширеними є тематичні виставки, які розкривають певну частину інформаційних ресурсів бібліотеки і присвячені  тій чи іншій актуальній проблемі. Виставкова робота крім розкриття книжкових фондів забезпечує усвідомлення мотивів до інформації, а також стимулює здатність до інформаційного спілкування.

            З метою поліпшення обслуговування бібліотека постійно працює над вивченням інтересів студентів та викладачів, досліджує їх попит на бібліотечні продукти і послуги. Так, результатом довгострокового спостереження й аналізу стала часткова реорганізація бібліотечного простору.

         Фонд як бібліотечний продукт змінюється з урахування інформаційних  потреб користувачів, відповідно до реалій сучасного книговидання. Незважаючи на стабільність у кількісних показниках нових надходжень, їх видовий склад постійно змінюється. Так, протягом останніх років суттєво зросла кількість електронних  документів, книг з електронними додатками. Простежується чітка динаміка збільшення цього сегмента бібліотечного фонду, що суттєво змінює інструментарій бібліотеки.

          З більшості навчальних дисциплін створені бібліотечно-інформаційні комплекси з числа підручників, навчальних посібників, опорних конспектів лекцій, методичних посібників. В фонді читального залу представлена найновіша, найактуальніша навчальна література, наукова література, словники, довідники, енциклопедичні видання, методичні видання, які необхідні для поглибленого вивчення навчальних дисциплін, написання рефератів, курсових робіт та самостійної роботи студентів.  Зберігаються і надаються для користування методичні матеріали для самостійного опрацювання, підготовлені викладачами інституту.

         Для кращого забезпечення інформаційних потреб бібліотекою передплачується більше 60 періодичних видань, необхідна кількість статистичних та інформаційних матеріалів. Це, в основному фахові періодичні видання відповідно профілю дисциплін, які вивчаються в інституті.

         Працівники бібліотеки намагаються стимулювати інтерес і любов молоді до читання, розкрити можливості в пізнанні себе та оточуючого світу, допомогти студентам включити книгу в контекст реального життя, розвинути естетичний смак. Саме вони виступають  провідниками в морі книг, консультантами споживання інформації. Щоб зацікавити молодь читанням в студентських групах проводяться бібліографічні огляди. З цікавістю сприймались такі огляди як «Магія книжкових сторінок» (про творчість сучасних письменників), «Пристрасті французької літератури», «Нові імена в сучасній художній літературі», «Вільні в ув′язненні» (про репресованих маловідомих письменників), «Пропонуємо читати», «Величність детектив» та ін.

         Пріоритетними напрямами діяльності закладу стало впровадження нових інструментів та методів роботи, використання прогресивних інформаційних технологій, забезпечення мережевої інтеграції інформаційних ресурсів.

          З метою підвищення рівня інформаційного забезпечення навчального процесу і наукової діяльності інституту  проводяться такі ефективні заходи, як «Дні інформації» та «Дні кафедри».

 В програму цих заходів входить перегляд нових надходжень літератури з навчальних дисциплін, презентація профільної літератури видавництв «Кондор», «ЦУЛ», «Новий Світ-2000», «Магнолія 2006» та ін. Проводяться  індивідуальні консультації із замовлення та комплектування книгами видавництв. Проходять виставки-огляди науково-методичних комплексів, розроблених на кафедрах інституту,  профільних журналів, а також представлення книг на електронних носіях, які надійшли в бібліотеку.

          Забезпечення широкого доступу до інформаційного продукту, максимальне використання існуючих інтелектуальних інформаційних технологій дозволяє компенсувати нестачу книжкових видань і забезпечити потребу у різноманітній інформації.

         З поширенням електронних засобів масової інформації, переведенням випуску видань із друкованого на електронний формат щорічно змінюється                                                                                                репертуар періодичних видань. В читальному залі бібліотеки обладнано автоматизовані робочі місця, які об′єднані в локальну загальноінституцьку мережу з підключення до мережі Інтернет.

          Сучасному користувачу лише документального ресурсу замало, тому бібліотека розширює свій інформаційний потенціал за рахунок створення власних інформаційних ресурсів та передплати запозичених. Користувачі мають змогу ознайомитися з оцифрованим виданням, роздрукувати потрібну сторінку. Окрім цього, за потреби, вони можуть скористатися друкованим аналогом.

         Особливу увагу бібліотека приділяє формуванню електронного каталогу як найважливішого продукту автоматизації бібліотечних процесів, відображенню в ньому нових надходжень та ретроконверсії активної частини бібліотечного фонду. Загальний обсяг бази електронного каталогу становить близько 20 000 бібліографічних записів книг, періодичних видань та статей, компакт-дисків тощо.

         Створення сучасного довідкового апарату, до якого, крім алфавітного та систематичного каталогів на традиційних носіях, входять три бази даних  — електронний каталог періодичних видань, картотека реєстрації періодичних видань та електронна картотека статей.

         Електронний каталог бібліотеки забезпечує одночасний багатоаспектний оперативний пошук, котрий здійснюється за кількома параметрами, що є набагато зручнішим порівняно з традиційними бібліотечними каталогами.  Найактивніше в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні використовується адаптований вид, пошук в якому має такі ознаки: автор, назва, рік, місце видання, ключове слово, предметна рубрика, шифр бібліотечно-бібліографічної класифікації тощо. Користувач має змогу не тільки працювати з електронним каталогом, а й роздрукувати результати пошуку, що суттєво зменшує час для заповнення читацької вимоги.

         Щороку збільшується користування Інтернет-ресурсами, працівниками бібліотеки  надаються консультації  з пошуку в Мережі, поглиблений пошук з відповідної теми, відповідаючи на найрізноманітніші запитання, допомагають у доборі літератури відповідної тематики, радять якими бібліографічними ресурсами можна скористатися самостійно.

         Доступ до Інтернету став невід′ємною складовою бібліотечного сервісу. Можна зазначити, що студенти вже оцінили перевагу інформаційних технологій. Вони активно використовують каталог для більш швидкого пошуку документів та Інтернет-ресурси, щоб задовольнити свої інформаційні потреби.

          В полі зору бібліотеки чимало цікавих напрацювань, а ще більше амбітних планів у різних напрямах бібліотечно-бібліографічної, інформаційної, інноваційної діяльності із широким застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. А кінцевою метою є підвищення повноти та оперативності задоволення інформаційних потреб користувачів – як фізичних, так і віртуальних, і репрезентація бібліотеки, її ресурсів у інформаційному просторі.

Формування інформаційно-бібліографічних ресурсів цінних та рідкісних видань.
Щукіна Лариса Борисівна, зав. сектору бібліотеки ВНМУ; Маєвська Ліна Василівна, бібліотекар І кат. бібліотеки ВНМУ
Відкритий доступ до наукової інформації: можливості університетського репозитарію для висвітлення наукових досягнень.
Дончевська Ольга Павлівна, бібліотекар І категорії бібліотеки ВНАУ

 

Слайд 1

 

Що таке репозитарій? Слово репозитарій походить від англійської мови. Репозитарій, це сховище, архів електронних документів для тривалого зберігання, накопичення та забезпечення довготривалого та надійного доступу до результатів наукових досліджень в установі.

Слайд 2

Основними принципами і напрямами, які характеризують систему розвитку інформаційних технологій у бібліотеці, з урахуванням сучасних  тенденцій її сьогоднішньої діяльності і майбутнього бачення в інформаційному просторі є:

  • сприяння конкурентоспроможності інституту на ринку освітніх послуг за рахунок формування інституційного репозитарію наукового та навчального призначень;
  • забезпечення відповідності та обсягу інституційного репозитарію, надання електронних послуг, необхідних користувачам;
  • збереження інституційного репозитарію як наукової спадщини інституту;
  • підвищення якості ослуговування усіх категорій користувачів;
  • модернізація бібліотечних технологій;
  • координація діяльності з інформаційною системою інституту;
  • збереження і розширення партнерських зв’язків і співробітництва з бібліотеками різної відомчої приналежності регіону і держави в рамках спільних проектів із формування електронних інформаційних ресурсів;
  • інформаційна підтримка інноваційної діяльності інституту;
  • формування інформаційної культури користувачів.

Слайд 3

Розглянемо основні функції інституційного репозитарію:

  1. Кумулятивна – формування, нагромадження, систематизація, аналітико-синтетичне опрацювання та організація зберігання документальних ресурсів;
  2. Сервісна – надання інформації про наявні наукові ресурси, організація пошуку, надання і приймання документів і інформації щодо запитів різних категорій користувачів, забезпечення доступу до віддалених джерел інформації;
  3. Науково-методична – вивчення інформаційних потреб користувачів, інструктивно-методичне забезпечення діяльності, науково-дослідна робота в галузі нових інформаційних технологій, розроблення навчально-методичних матеріалів з основ інформаційної культури користувачів;
  4. Соціальна – сприяння розвитку здатності користувачів до наукового пошуку, самоосвіти та їхній адаптації в сучасному інформаційному суспільстві;
  5. Координувальна – узгодження своєї діяльності зі всіма підрозділами інституту у сфері науково-інформаційної підтримки та забезпечення навчально-виховного процесу, науково-дослідній роботі, а також надання методичної допомоги в організації регіональних та міжнародних бібліотечних інформаційно-комунікативних технологій.

Слайд 4

         В нашому вузі   інституційний репозитарій було створено в 2010 році.  На сьогоднішній день введено 5947 статей. Це є економічні, технічні та сільськогосподарські науки, а також матеріали конференцій молодих викладачів та магістрів.

Завдяки інститутському репозитарію Вінницького національного аграрного університету відбувається розповсюдження наукових статей, навчальних програм, конференцій, дисертацій.

Тепер я розповім, як проходить шлях наповнення нашого репозитарію в вузі. Я на кафедрах скидаю на флешку файли із статтями, перекидаю в свою робочу папку, розархівірую. Спочатку стаття вводиться до бази даних Аналітика, потім створюються колекції.

Слайд 5

 Стаття розрізається в PDF, відправляю статтю на галузеву кафедру і виставляю на сайт бібліотеки.

Слайд 6

 Для того, щоб знайти потрібну статтю, ми користуємося пошуком. У вікні зліва вибираємо статтю по назві, у вікні справа здійснюємо пошук по автору. Відібрана стаття відкривається в форматі PDF, що дає змогу переглянути її  в повнотекстовому форматі.

Слайд 7

Додатково можемо переглянути документи репозитарію по темах, також переглянути архів за останній тиждень.

В основу створення  інституційного репозитарія ВНАУ закладені такі принципи: пріоритетність потреб користувачів; відкриті стандарти і програмне забезпечення; технології електронної бібліотеки як додаткові компоненти до автоматизованих бібліотечно-інформаційних технологій, спрямованих на удосконалення комплексу бібліотечно-інформаційних послуг; наступність підходів, правил і методик, прийнятих у бібліотечній практиці для збереження єдності документного та інформаційного простору; системний підхід до формування інституційного репозитарію ВНАУ; тісна взаємодія з факультетами та кафедрами.

Слайд 8

На сьогодні репозитарій надає своїм користувачам такі послуги:

Формування електронного архіву (електронних копій документів) зі зручними та широкими можливостями довідково-пошукового апарату;

— постійне та тривале зберігання праць науковців;

— забезпечення оперативного та безоплатного доступу до джерел наукової інформації ВНАУ;

— розповсюдження результатів наукових досліджень співробітників ВНАУ;

— забезпечення доступу до наукових фахових збірників ВНАУ

Отже, інституційний репозитарій ВНАУ є WEBз-орієнтованою, кумулятивною базою даних цифрових копій та електронних публікацій – колекції записів, призначених для постійного поповнення, зберігання і надання доступу на довготривалій основі, що визначена Вінницьким національним аграрним університетом.

Використання інформаційних технологій в обслуговуванні читачів та збереженні бібліотечного фонду.
Гулик Інна Вікторівна, зав.сектору бібліотеки ВНМУ

 

ІТ — це комплекс взаємопов’язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їхні практичні додатки, а також пов’язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми.

                        (згідно визначення, прийнятого ЮНЕСКО)

 

Процес обслуговування користувачів є основним у діяльності будь-якої бібліотеки. Її імідж безпосередньо залежить саме від його організації. Великим вузівським бібліотекам, які займаються забезпеченням навчальної та наукової діяльності університету, доводиться розглядати не один варіант організації системи обслуговування.  Необхідно взяти до уваги основні завдання абонементу – забезпечення оперативності і доступності, необхідність обслуговування все більшої і більшої кількості студентів, диференційований підхід у роботі з користувачами, особливості комплектування та використання  фонду.  Нові інформаційні технології дають змогу економити час свій і читача.

В назві виступу не дарма випущено  слово “Є”. Хоча ми поки ще  використовуємо традиційну технологію обслуговування, але на абонементі наукової літератури вже активно проводиться підготовка до автоматизованої книговидачі завдяки програмі ІРБІС: штрихкодування фонду, ретроввод, формується БД “Читач”. Саме сьогодні ми будуємо “Буде”.

Хочу докладніше зупинитися на деяких складових процесу обслуговування: книговидачі, управлінні фондами, читацькою заборгованістю, оперативному обліку та статистиці.

Згадаймо схему традиційної книговидачі: читач називає номер свого формуляра, потім формулює свій запит усно або надає письмову вимогу. Бібліотекар, взявши формуляр, дивиться, чи не є даний користувач боржником, потім йде у фонд за потрібною літературою. За декілька хвилин повертається і задовольняє запит або відмовляє у ньому на підставі відсутності документа у фонді абонементу. Основною причиною відсутності – це “вже видано”. Як бачимо, в умовах традиційної технології оперативне управління обслуговуванням здійснюється найчастіше в самому кінці процесу, коли користувач отримує книгу або відмову. За допомогою ІРБІС ми зможемо: автоматизовано здійснювати облік документів в підсобному фонді абонементу, облік їх видачі та повернення, електронне замовлення і бронювання, електронну перевірку фонду. Крім оперативного доступу до всіх видів документів, наявних у фонді бібліотеки, можна буде отримати відомості про їх доступність на даний момент, здійснити бронювання документа.

Процес обслуговування передбачає обов’язкову наявність контролюючих функцій, таких як: збереження бібліотечних документів в процесі видачі, контроль за термінами повернення, ліквідація читацької заборгованості.  Виявлення боржників за традиційною системою вимагає часу: постійний перегляд читацьких формулярів, розсилання листів з нагадуваннями, телефонні дзвінки на робочі та домашні телефони. Така діяльність викликає ряд труднощів і вимагає додаткових витрат часу і сил бібліотекарів.

Наявність спеціальних блокувальних полів в автоматизованій бібліотечній системі дозволить персоналу оперативно контролювати терміни користування документами, виданими на абонемент. На електронні адреси читачів автоматично будуть посилатися електронні листи-нагадування про заборгованість.

Щоденний облік роботи сектору проводиться традиційними методами. За “Типовими нормами часу на основні процеси бібліотечної роботи” (згідно наказу МКіТ № 1631/0/16-08 від 29.12. 2008  р.) на цей процес дається близько двох годин. В умовах впровадження нових інформаційних технологій з’являється можливість за лічені хвилини здійснювати оперативний кількісний облік за багатьма аспектами без ведення щоденників та інших додаткових записів. Так, на автоматизованому робочому місці бібліотекаря абонементу шляхом автоматичного запису в електронний читацький формуляр всіх виданих документів, буде здійснюватися облік книговидачі: загальний, по видах видань, за галузями знань, по факультетах, курсах, за типами читачів, за будь-який період часу. Опираючись на ці дані, можна буде розрахувати навантаження на конкретного бібліотекаря, тобто раціонально використовувати протягом дня бібліотечний персонал на видачі, збільшуючи його кількість при потребі з метою попередження черг на обслуговуванні.

Вважається, що ефективність бібліотеки або окремого підрозділу визначається високим відсотком використання фонду. Це актуально, в першу чергу, для тієї частини фонду, яка максимально наближена до користувача.

Для проведення статистичного вивчення традиційними методами певного розділу бібліотечного фонду надається 1 година (для однієї таблиці). Сюди входять такі процеси: перегляд документів певного розділу книжкового фонду на стелажах, внесення даних у таблицю первинної статистики, узагальнення  статистичних даних, розрахунок показників книгозабезпеченості, обертаності, читаності.

Маючи на озброєні програму ІРБІС, досить просто можна буде визначити інтенсивність використання будь-якої частини фонду або систематичного розділу за будь-який проміжок часу, можна буде отримати не тільки кількість, але і повний список документів, які не були затребувані користувачами за семестр, рік і т.д. Така інформація буде отримана оперативно, точно і, що дуже важливо, без додаткових трудовитрат бібліотекарів.

Успішна реалізація планів залежить, в першу чергу, від персоналу бібліотеки. Потрібно виховувати у працівників розуміння того, що використання нових методів в обслуговуванні  користувачів,  робота з новими інформаційними ресурсами, надання кваліфікованої консультації, зміна якості обслуговування сьогодні більше затребувана і набагато престижніша, ніж просто пошук на полицях і видача книги.

Для цього був запропонований чіткий і зрозумілий всім шлях та визначений кожному співробітнику обсяг робіт. Весь процес перетворень, який сьогодні проходить на абонементі наукової літератури, контролюється й іноді, задля покращення, вносяться зміни.

Використовуючи нові інформаційні технології, бібліотекар позбавляється від рутинної роботи і може спрямувати свої зусилля на вдосконалення обслуговування. Це не перебільшення ролі і можливостей автоматизованої бібліотечної інформаційної системи, оскільки з її допомогою бібліотека може кардинально змінити організацію і технологію своєї роботи і, в підсумку, надати сучасні сервісні послуги користувачам.

 

 

 

Впровадження автоматизованої книговидачі науково-технічної бібліотеки ВНТУ: проблеми та перспективи.
Притуляк Тетяна Евгенівна, директор бібліотеки ВНТУ

 

В доповіді викладено досвід роботи по переходу на автоматизовану видачу літератури в НТБ ВНТУ. Розглянуто подальші перспективи розвитку інформаційних технологій по впровадженню електронного обслуговування користувачів.

Ключові слова: користувачі, автоматизована книговидача, штрих-кодування, електронний формуляр, АРМ.

Наразі якісна освіта є однією із умов інноваційного розвитку країни. І від університетської бібліотеки, від її спроможності на належному інформаційному рівні забезпечити освітній і науково-дослідний процес, в чималій мірі залежать і якість підготовки кадрів і ефективність дослідницької роботи вишу.

Науково-технічна бібліотека Вінницького національного технічного університету йде шляхом якісних змін в системі інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, впровадженню нових технологій. Головна мета змін – відповідати вимогам і запитам користувачів, сучасному рівню освіти.

Сьогодні задовольнити зростаючі запити студентів та науковців можливо лише на базі нових інформаційних технологій, тому бібліотека університету активно веде роботу по їх впровадженню в виробничі процеси.

Виходячи зі своїх умов та можливостей, кожна бібліотека йде власним шляхом автоматизації бібліотечних процесів та обслуговування користувачів.

На сьогодні НТБ ВНТУ набула значного досвіду в цій справі. А розпочали ми з того, що, вивчивши досвід автоматизації провідних бібліотек України та країн співдружності, пішли шляхом комп’ютеризації інформаційного обслуговування користувачів з послідуючим переходом до автоматизації всіх технологічних бібліотечних процесів.

В далекому 1991 році було придбано програмне забезпечення CDS/ISIS/M, можливості якого згодом були вичерпані, але на той час це був крок вперед.

В цьому ж 1991 р. в нашій бібліотеці було започатковано електронний каталог (ЕК), який став основною електронною базою університету і платформою для подальшого просування шляхом інновацій. В 1994 році ЕК було виставлено для користування читачам, що значно підвищило якість і швидкість пошуку інформації.

Подальші інноваційні зміни стали можливими завдяки придбанню в 2004 році АБІС (автоматизованої бібліотечної інформаційної системи) «УФД/Бібліотека», яка передбачає як автоматизацію основних технологічних циклів бібліотеки, так і інформаційне обслуговування користувачів, і може працювати під керуванням операційних систем Windows і Linux.

На той час ми мали в базі даних електронного каталогу під ПЗ CDS/ISIS/M більш, як 150 тис. записів (назв) інформації. Це кропітка робота бібліотекарів на протязі 15 років. Тож було дуже важливо при переході на інше ПЗ зберегти накопичену інформацію. На відміну від інших бібліотек-користувачів АБІС «УФД/Бібліотека», які могли з нуля почати впровадження системи, ми пройшли не простий багатомісячний шлях конвертування інформації. Для виконання цих робіт було розроблено спеціальне ПЗ, оскільки в розробників АБІС «УФД/Бібліотека» не було практики конвертування таких великих масивів інформації. В результаті було зконвертовано 98,7% записів.

Так було зроблено ще один важливий крок на шляху до впровадження в НТБ університету автоматизованого обслуговування користувачів.

Запуск електронної книговидачі було заплановано розпочати на абонементі молодших курсів відділу обслуговування навчальною літературою. Автоматизовані робочі місця (АРМ) бібліотекарів були укомплектовані персональними комп’ютерами, підключеними до локальної мережі, двома моніторами (другий для читачів) і двома USB-клавіатурами (друга для читачів), лазерним штрих-кодовим сканером.

Наявність ЕК – одна з основних умов впровадження автоматизованої книговидачі. На момент, коли бібліотека впритул підійшла до реалізації поставленої задачі, в базу даних ЕК були внесені документи, що надійшли до бібліотеки в період з 1976 року до теперішнього часу.

Ретроспективна каталогізація документів, записи на які відсутні в ЕК, проводиться і нині. В перспективі плануємо внести в ЕК практично всі наявні в бібліотеці документи, за винятком деяких видань.

Іншою важливою умовою переходу на автоматизовану книговидачу стало маркування бібліотечних документів штрих-кодами.

Штрих-кодування – фундаментальна технологія, що дозволяє контролювати систему обслуговування і забезпечувати зв’язок між АБІС та фізичними потоками бібліотечних документів. Кожний примірник забезпечується етикеткою зі штрих-кодом, який, як і інвентарний номер, стає унікальним ідентифікатором документа. Штрих-код зчитується сканером, що забезпечує оперативність та безпомилковість введення інформації. Бібліотекою самостійно було розроблено схему генерування штрих-кодів, які несуть в собі необхідну інформацію про документ. Штрих-код містить в собі сигнатуру ВНТУ (яка показує належність книги нашому університету),  інвентарний номер, шифр, авторський знак, автора та назву документу, рік видання, що дозволяє уникнути помилок при наклеюванні штрих-кодів і поновити пошкоджений чи затертий штрих-код в разі необхідності.

Такої технології штрих-кодування наша бібліотека дотримується і при здійсненні ретроконверсії, і при штрих-кодуванні нових надходжень.

Масове маркування штрих-кодами документів розпочалося з активної частини фонду навчальної літератури, призначеної насамперед для групової видачі студентам – першокурсникам. Напередодні працівниками відділу була проведена велика робота по очищенню бібліотечного фонду від застарілих та зношених видань, здійснено необхідний ремонт книг.

В кінці навчального року добились максимального повернення літератури в бібліотеку студентами, які закінчували перший курс. За цей період було марковано штрих-кодами практично всю навчальну літературу, рекомендовану фундаментальними кафедрами університету для першокурсників всіх форм навчання.

Штрих-кодування бібліотечного фонду стало, по суті, його звіркою. Ідентифікувавши кожний примірник, ми чітко побачили його місцезнаходження або ж відсутність.

Паралельно зі штрих-кодуванням бібліотечного фонду йшла робота по створенню електронної бази користувачів «Читачі».

АБІС передбачає, що кожному користувачу, занесеному в базу даних, і кожному примірнику документа, занесеному в ЕК, присвоюється ідентифікаційний номер – штриховий код, на основі якого здійснюється їхній взаємозв’язок.

З метою формування бази декілька років поспіль ми проводили збір інформації про прийом студентів до університету. Щорічно БД студентів-першокурсників та студентів, що поступили на навчання за ОКР спеціаліст та магістр, як денної так і заочної форми навчання, яку отримували з приймальної комісії університету, конвертували в БД «Читачі».

Сьогодні створена єдина електронна база користувачів, яка містить всі необхідні відомості про них і постійно поповнюється. Електронний читацький формуляр, який є єдиним для всіх обслуговуючих підрозділів бібліотеки, відображає інформацію як про поточну видачу, так і її історію, здійснює контроль терміну повернення документів. І хоча БД «Читачі» звільняє від необхідності ведення паперових читацьких формулярів, на сьогодні ми не можемо від них відмовитись з ряду об’єктивних причин (насамперед, чисто технічних). Тому ми продовжуємо бути заручниками проблеми «подвійних» технологій.

У квітні 2011 року, в порядку експерименту, на електронне обслуговування абонементами навчальної літератури було переведено студентів І-ІІІ курсів двох навчальних інститутів університету: машинобудування та транспорту (ІнМТ) і автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління (ІнАЕКСУ).

Цій події передувала велика роз’яснювальна робота серед студентства: відвідувались старостати, проводились бесіди в студентських групах, на яких говорилось про те, що основною метою впровадження новітніх інформаційних технологій є якісна зміна обслуговування користувачів бібліотеки. Йшлося і про деякі зміни в правилах обслуговування користувачів в зв’язку з використанням електронного формуляра читача і введенням цифрового підпису (PIN-CODE) за отримані документи.

Вся інформація і роз’яснення виставлялись також на сайті бібліотеки.

Експеримент пройшов вдало, тому стало можливим вперше в автоматизованому режимі провести групову видачу навчальної літератури студентам першокурсникам всіх інститутів ( а їх в нашому університеті – 7) і форм навчання на 2011-2012 навчальний рік. Автоматизовано обслуговувались першокурсники і на абонементі відділу суспільно-політичної та гуманітарної літератури.

В спеціальному зошиті користувачі особистим підписом підтвердили свою згоду на збір персональних даних для забезпечення роботи АБІС «УФД/Бібліотека» і введення цифрового підпису (PIN-CODE) за отриману літературу.

Вивчивши питання забезпечення студентів читацькими квитками, ми прийняли рішення обслуговувати користувачів за студентськими квитками. Для АБІС це не принципово, а університету дає певну економію коштів.

Студентам заочної форми навчання студентські квитки не виготовляються, тому працівники відділу навчальної літератури опанували технологічні процеси створення ламінованих читацьких квитків зі штрих-кодом, що генерується системою.

На сьогодні в НТБ університету практично всі користувачі-студенти занесені в єдину БД «Читачі» і переведені на електронне обслуговування.

Придбання в кінці 2012 року нових потужних комп’ютерів дало змогу організувати АРМ  бібліотекаря на абонементах всіх обслуговуючих підрозділів бібліотеки і розпочати переведення на електронне обслуговування професорсько-викладацького складу, співробітників університету та аспірантів.

Абонемент наукової літератури, який обслуговує викладачів та співробітників вишу, оцифрував лише половину своїх фондів, тож поряд з електронним формуляром читача тут паралельно використовується і паперовий. Але надіємось, що в недалекому майбутньому ми зможемо від нього відмовитись.

Досвід впровадження в діяльність бібліотеки новітніх технологій показав необхідність приділяти особливу увагу підвищенню кваліфікації працівників. З кожним бібліотекарем проводиться індивідуальне навчання з практичними заняттями. Багато працівників успішно закінчили комп’ютерні курси при ВНТУ. Всі бібліотекарі володіють методикою пошуку в ЕК, що позитивно відображається на використанні інформаційних ресурсів користувачами бібліотеки.

Автоматизована книговидача дала реальну можливість управляти процесом обслуговування, дозволила упорядкувати всі технологічні процеси в бібліотеці від обліку книги в ЕК до отримання статистичних даних: про читача, відвідування, книговидачу. АБІС дає відомості про наявність вільних примірників на полиці, допомагає при перевірці бібліотечного фонду, повідомляє про читачів-боржників, контролює терміни користування літературою, автоматично блокуючи боржникам подальше користування всіма структурними підрозділами бібліотеки.

Та основним у запровадженні електронної книговидачі є перспективи розвитку. Тим більше, що в нашому університеті з ініціативи керівників вишу, вперше в Україні виконуються роботи по переведенню АБІС «УФД/Бібліотека» на потужний Microsoft Server 2012 та СУБД MS SQL, що підніме на якісно новий рівень всю автоматизацію університетської бібліотеки.

Наразі електронний формуляр читача доступний лише бібліотекарю, але до наступного навчального року користувач буде мати можливість самостійно звернутись до свого формуляра через сайт бібліотеки і в будь-який час уточнити кількість взятих документів, термін їх повернення, узнати причину блокування, зробити електронне замовлення та ін..

Плануємо ввести принципово нову послугу для користувачів на базі ЕК – продовження терміну користування документами без втручання бібліотекаря.

В недалекому майбутньому плануємо відпрацювати алгоритм автоматизованої видачі в читальні зали з відділу центрального книгозберігання, запровадити технологію електронного замовлення документа  та його електронної доставки, бронювання літератури.

Таким чином, ми бачимо, що автоматизована книговидача відповідає потребам університетської бібліотеки і співпадає з уявленням наших читачів про сучасні можливості бібліотеки.

Список використаних джерел:

  1. Барановская, Л. И. Организация автоматизированного обслуживания читателей в МИФИ /Л. И. Барановская // Научная сессия МИФИ – 2007. – Т. 10.: Телекоммуникации и новые информационные технологии в образовании. – С. 122‒124.
  2. Воропаєва, В. Завдання і проблеми впровадження нових систем автоматизації бібліотечної діяльності на прикладі НТБ Донецького національного технічного університету / В. Воропаєва, А. Клочко // Бібліотечна планета – 2011. ‒ № 2. ‒ С. 33‒35.
  3. Татарчук, Л. Впровадження інноваційних технологій в обслуговування користувачів державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України / Л. Татарчук // Бібліотечна планета. ‒ 2011. ‒ № 2 (52). ‒ С. 30‒32.
  4. Яремчук, Л. В. Автоматизована книговидача користувачам НТБ Національного університету «Львівська політехніка» / Яремчук Л. В. // Матеріали науково-практичої конференції «Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства », Львів, 29 вересня 2011 р.- Л. : Вид-во Нац. Ун-ту «Львів.політехніка», 2011. – С. 368-374.
Автоматизована книговидача у форматі АБС «Софія».
Дорошкевич Неоніла Анатолівна, гол. бібліотекар бібліотеки ВНАУ

Слайд 1

Бібліотека – це той підрозділ університету, який має перебувати в стані постійного вдосконалення своєї діяльності, активно впроваджувати нові технології для ефективного інформаційного забезпечення навчального-виховного процесу та наукової роботи в університеті.

Задовольнити сучасні потреби бібліотеки можна лише за умови комплексної автоматизації технологічних процесів. Перспектива розвитку бібліотеки передбачає її подальше переоснащення сучасною комп’ютерною технікою та використання відповідного програмного забезпечення.

Якщо говорити про стратегічне програмне рішення в автоматизації бібліотеки, є два головних шляхи: це або купівля програми стороннього розробника, або ж розробка власного продукту. Кожен із цих шляхів має свої переваги й недоліки, і необов’язково котрийсь із них є беззаперечно досконалим і єдино правильним.

Сьогодні на українському ринку програмного забезпечення для бібліотек є досить багато як відомих, так і менш популярних у професійному середовищі програм. Більшість із них пропонує комплексне рішення для автоматизації всіх бібліотечних процесів, об’єднує в одному програмному комплексі всі функції, які повинна виконувати бібліотека.

З червня 2001 року бібліотека ВНАУ почала працювати в демоверсії автоматизованої бібліотечної інтегрованої системи ІРБІС32, згодом закупили ліцензію для версії 2003.1. Вводилися нові книги, велася база аналітики, розпочали ретроконверсію фонду, частково вели передплату періодичних видань, наші напрацювання складали понад 14 000 записів книг, та 65 000 аналітичних описів.

Але з часом ми почали відчувати обмеження роботи з нашою версією програми, які передусім пов’язані з інтеграцією інформаційних середовищ бібліотеки і вузу.

Слайд 2

Наприкінці 2009 року почалася розробка програми, яку ми згодом назвали «Софія». Куратором проекту став кандидат технічних наук, доцент Паламарчук Євген Анатолійович, код під його керівництвом писав студент 4-го курсу спеціальності «Економічна кібернетика» Юрій Околодько. Інженер-програміст бібліотеки В’ячеслав Гадомський та головний бібліотекар з питань автоматизації та інформатизації бібліотечних процесів Ніоніла Дорошкевич складали технічне завдання, розробляли загальну структуру програми та інтерфейс.

Почавши з процесу імпорту записів ІРБІСу, ми розробили структуру модуля Каталогізатор для наповнення бази книг, основні елементи введення, розміри і типи полів, і після кількох пробних імпортів зробили імпорт остаточний, після якого припинили роботу в ІРБІСі.

Одразу після імпорту бази даних літератури, почалося впровадження автоматизованої книговидачі у читальних залах. Робоче місце для автоматизованої видачі книг — комп’ютер з двома моніторами і двома клавіатурами.

Слайд 3 

Завдяки тісній інтеграції із навчальною мережею університету модуль книговидачі використовує базу студентів та викладачів, яка наповнюється приймальною комісією при вступі студента до вузу чи відділом кадрів при прийомі співробітника на роботу. Таким чином переміщенням студента із групи в групу, зміною відомостей про нього, зміною відомостей про співробітників університету, заміною фотокарток займаються відповідні підрозділи університету, а не працівники бібліотеки. Бібліотеці вже не потрібно дбати про актуальність відомостей про читачів, ми лише використовуємо готову та актуальну базу даних. І навпаки, якщо студент або викладач заборгував у бібліотеці літературу, отримав від неї штрафні санкції, про це одразу ж можуть дізнатися деканати і проводити з ним виховну роботу або ж не підписувати обхідний листок при звільнені співробітника.

Слайд 4 

Першим етапом був запуск процесу видачі книг у напівавтоматизованому режимі, який передбачав видачу літератури за інвентарним номером, або ID. (Унікальний ідентифікатор в базі даних екземплярів видань). Така технологія використовувалась як проміжний етап. Наступним етапом стало запровадження технології штрихкодування. Завдяки чому процес видачі надзвичайно спростився і прискорився.

Сьогодні процес книговидачі має наступний вигляд.

Слайд 6 

Видача літератури здійснюється на електронний формуляр читача.  Для того, щоб одержати книги, студент повинен знати свій логін і пароль.

Логін і пароль студентам присвоюється в обчислювальному центрі університету. Вони  для студента є єдиними, він може користуватися ними і в мережі ІНТРАНЕТУ вузу.

Слайд 7 

Студент набирає свій логін, відкривається його електронний формуляр. На формулярі відображаються відомості про читача, книги які зараз у нього на руках, історія виданої йому літератури, наявні санкції за порушення.

Слайд 8 

Софія відслідковує не тільки історію взятих книг кожного читача (що дає аналіз читацьких інтересів студента), але й те, хто видавав книги.

За цими даними формується щоденна статистика видач.

Слайд 9 

За допомогою системи «Софія» бібліотекар може уточнити дані про книги.

Слайд 10 

За допомогою сканера з книги зчитується штрихкод і ця книга автоматично заноситься до електронного формуляру користувача..

 Слайд 10 

Читач ознайомлюється з записами на формулярі і проставляє свій пароль. Ви бачите внизу формуляра графу –пароль-, який замінює особистий підпис читача. Потім, поряд свій пароль вносить бібліотекар, який видав літературу.

 Слайд 11 

Для того, щоб списати літературу, достатньо книгу піднести до сканера, автоматично зчитується штрихкод і відкривається електронний формуляр читача. Бібліотекар своїм паролем підтверджує, що книга здана.

Слайд 12 

Видані книги прикріплюються до електронного формуляру читача. Список узятих книг та історію видачі викладачі і студенти також можуть переглянути навіть удома, увійшовши до свого персонального кабінету.