Бібліотека

Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

Краєзнавство – шлях до формування іміджу бібліотеки (семінар)

Дата проведення: 12 квітня 2016 р. Місце проведення: бібліотека Вінницького кооперативного інституту

Краєзнавча діяльність наукової бібліотеки ВНМУ імені М. І. Пирогова у висвітленні історії університету. Обмін досвідом
Юрчишина Ольга Анатоліївна, головний бібліотекар наукової бібліотеки ВНМУ імені М. І. Пирогова

У світлі останніх доленосних подій в Україні: Революції Гідності, жертовного подвигу Героїв Небесної Сотні, збройного протистояння на сході країни зростає роль краєзнавчої діяльності, зокрема в царині історико-медичного краєзнавства. Любов до рідної мови, рідного краю, знання його правдивої історії, глибока шана до предковічних традицій свого народу, поваги до його видатних діячів, шани до інших народів є могутнім засобом виховання національної свідомості та патріотизму, духовності, моральності й загальної культури студентів – майбутніх лікарів, еліти української нації.

Наукова бібліотека ВНМУ – один із структурних підрозділів університету, невід’ємна ланка медичної науки й освіти. Важливим напрямом діяльності бібліотеки є історико-медичне краєзнавство. На жаль, медичне краєзнавство поки що не представлене у жодній фундаментальній праці, тому цей напрямок роботи доводиться проводити з дотриманням загальнонаукових та конкретно-історичних методів. Втілюється це через вивчення історико-медичного краєзнавчого фонду не лише бібліотеки, а й регіону; постійно здійснюються пошуки в мережі Інтернет, тобто по усьому світі. Основними принципами, якими керується бібліотека в краєзнавчій діяльності є повнота, достовірність та науковість.

Наукова бібліотека поставила за мету в якомога найповнішому обсязі виявити, зібрати, систематизувати, опрацювати, зберегти та популяризувати серед студентів, викладачів, співробітників ВНЗ та громадськості інформацію про вчених університету, їх наукову спадщину, вклад у розвиток вітчизняної та світової медицини й фармації, історію університету від його створення до сьогодення, його наукових шкіл, тощо; а також створення на базі віднайдених краєзнавчих матеріалів власної друкованої та електронної біобібліографічної продукції, підготовці краєзнавчих ресурсів для використання їх зареєстрованими читачами та віддаленими користувачами електронних мереж.

Важливе значення надається дослідницькій, пошуковій роботі. Активно проводиться пошук матеріалів в установах нашого міста, які займаються краєзнавчою діяльністю. Тісні контакти бібліотека налагодила із Державним архівом Вінницької області, працівники якого активно сприяють розширенню краєзнавчого напрямку роботи в бібліотеці, а також з Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. К. А. Тімірязєва, обласною науковою медичною бібліотекою, обласним краєзнавчим музеєм, Національним музеєм-садибою ім. М. І. Пирогова, обласним відділенням Спілки письменників України, окремими видавництвами, багатьма іншим установами та організаціями, окремими краєзнавцями, не лише м. Вінниці, а й України.

Цікава робота проводиться з науковцями зарубіжжя. Кшиштоф Круліковський лікар Відділення епідеміології та превентивних новоутворень Центру онкології  Інституту ім. Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві (Польща) надав відомості про Вікторію-Марію Веркентін, першу жінку-радіолога у відродженій Польщі після 1918 року. Разом з науковцем та працівниками ННМБУ в селі Корделівка на Вінниччині була проведена дослідницька робота. 7 листопада 2014 р. в селі за участю бібліотеки ВНМУ,  віце-консула Генерального консульства Республіка Польща у Вінниці Войцеха Мрозовського, представників місцевої влади, мешканців села відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Вікторії-Марії Веркентін. Під час поїздки були відшукані старі житлові будинки Корделівського цукрового заводу, один із них 1889 р. побудови.   За словами старожилів, в одному із них могла мешкати на той час сім’я директора заводу Оттона Веркентіна – батька славетної землячки. Інформація та фото про відкриття меморіальної дошки були надіслана К. Круліковському з яким бібліотека продовжує підтримувати творчі зв’язки. Змістовним було спілкування з магістром Інституту славістики Гейдельберзького університету А. Ц. Кострецькою, яка, приїхавши на Батьківщину, звернулася до бібліотеки за допомогою надати їй інформацію за темою: «М. І. Пирогов – керівник групи молодих вчених, відряджених у Німеччину для підготовки до професури у 1862-1866 рр. Листи з Гейдельберга». В подальшому спілкування з науковцем щодо уточнення бібліографічних даних, окремих фактів продовжувалося за допомогою електронної пошти.

Основою краєзнавчої діяльності бібліотеки є краєзнавчий фонд, який систематично поповнюється монографіями, підручниками, навчальними виданнями, методичними посібників, у т. ч. із дарчими написами авторів в якості подарунків. Значним і цікавим доповненням є теки із віднайденими краєзнавчими матеріалами, в т. ч. архівними, неопублікованими; фото- і відеоматеріали, інші документи, у т. ч. на електронних носіях. Фонд краєзнавчої літератури розкривають книжково-ілюстративні та електроні виставки та їх презентації, бібліографічні огляди («Легенда століття» – до 105-ї річниці від дня народження П. М. Сєркова, всесвітньо відомого вченого-нейрофізіолога, доктора біологічних наук, професора, академіка НАН України. З 1942 по 1943, з 1944 по 1953 рр. Пилип Миколайович очолював кафедру нормальної фізіології Вінницького медичного інституту; «Лікар Боржковський – примножувач духовної спадщини славетного роду» – до 80-річчя випускника ВНМУ, нащадка С. Руданського; «Vivat, ректоре» –до 70-річчя ректора ВНМУ В. М. Мороза та багато ін.

З будівництвом нового корпусу бібліотеки з’явиться можливість виокремити фонд краєзнавчої літератури з загального фонду бібліотеки.

В рамках науково-дослідної роботи проводиться збір матеріалів «Персоналії вчених ВНМУ імені М. І. Пирогова з часу заснування навчального закладу до сьогодення», «Почесні професори університету», «Праці науковців кафедр ВНМУ», «Історія університету», «Випускники ВНМУ – слава і гордість рідного краю», ін. Зібрано та звірено з першоджерелами близько 200 наукових біографій вчених університету. Поступово формується колекція праць науковців.

Особлива увага приділяється розвитку краєзнавчої бібліографії, видавничій діяльності. Великою популярністю, особливо серед професорсько-викладацького складу та співробітників університету користується щорічне видання біобібліографічного календаря «Вінниччина медична: знаменні й пам’ятні дати», присвячене визначним подіям в історії Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. Календар містить також інформацію про ювілярів – науковців та випускників, які зробили вагомий внесок у розвиток університету, становлення університетської та вітчизняної медичної науки. Враховуючи те, що формування навчального закладу нерозривно пов’язане з історією краю, календар містить інформацію про знаменні дати, події, імена видатних медиків – уродженців Вінниччини. Видання розраховане на науковців, студентів, бібліотечних працівників, краєзнавців, всіх, хто цікавиться питаннями історії медицини краю. Календар представлений в друкованому й електронному вигляді.

Спільно з ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва проводиться робота з підготовки щорічних «Календаря знаменних і пам’ятних дат Вінниччини», а з ННМБУ – календаря знаменних і пам’ятних дат «Імена в медицині у відгомоні часу» (надається інформація про визначні події в житті університету, видатних медиків краю та науковців університету).

Вінницький національний медичний університет носить ім’я М. І. Пирогова. У бібліотеці зібрані матеріали про вченого починаючи з 50-х рр. 19 ст. У 2010 р. у співпраці з ННМБУ бібліотекою створено електронний варіант унікального біобібліографічного покажчика «М. І. Пирогов». Ретельна робота з підготовки матеріалів до друкованого ретроспективного біобібліографічного покажчика, присвяченого М. І. Пирогову була закінчена у 2015 році. В Державному архіві Вінницької області було виявлено і включено до нього близько 120 джерел, унікальних матеріалів про життєвий шлях, лікарську й громадську діяльність, вшанування пам’яті геніального хірурга й анатома. Проводиться плідна робота з кафедрами університету. Так, спільно з колективом кафедри хірургії № 2 підготовлено та видано біобібліографічний покажчик «Кафедра факультетської хірургії: історія та сьогодення» (2013). У виданні представлені історія кафедри, науковий шлях її завідувачів і завучів, короткі відомості про співробітників кафедри від її заснування до наших днів. Всі розділи доповнені бібліографічними списками літератури. 80-річний літопис кафедри супроводжують маловідомі фотоматеріали, надані у т. ч. працівниками кафедри.

До 80- річчя кафедри пропедевтики внутрішньої медицини бібліотека надала видання праць науковців кафедри, інформацію про історії кафедри, фото ректорів ВНМУ. Ці матеріали стали цікавим доповненям до створеного працівниками кафедри відеофільму. До 75-річчя від дня народження професора, онколога Б. А. Болюха у серії «Вчені нашого університету» вийшов у світ біобібліографічний покажчик «Болюх Борис Афанасійович». На прохання кафедр виконуємо краєзнавчі розвідки про перших професорів, про історію становлення цих структурних підрозділів ВНЗ. Співробітники кафедр охоче діляться цікавими матеріалами з бібліотекою. Наприклад, професор кафедри нормальної фізіології ВНМУ О. Власенко подарував бібліотеці диск із записом лекції колишнього завідувача цієї ж кафедри П. М. Сєркова, який прочитав її у 100-річному віці в переповненій залі Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця. Колишня співробітниця кафедри мікробіології Р. В. Раковська надала для бібліотеки кілька десятків фотографій, матеріали з історії кафедри.

Спільно з вінницьким видавництвом «ПРАДА-АРТ» у 2013 р. бібліотека підготувала матеріали до 5-го випуску регіонального альманаху «Подільські джерела», що вийшов за назвою «Під знаком Червоного Хреста». Серед членів редакційної колегії – директор Н. М. Кравчук та головний бібліотекар бібліотеки О. А. Юрчишина. На сторінках цього видання, що побачило світ у 2013 році, багато цікавого розповідається про історію медицини краю, університету, його науковців, видатних медиків Вінниччини. Видання вміщує праці співробітники університету: Ю. М. Мостового, С. М. Шувалова, Л. П., Солейко, О. В. Солейко, О. А. Юрчишиної.

У співпраці з ННМБУ у 2014 році побачила світ книжка «І я знов живий світ оглядую…», яка стала дипломантом Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. С. Руданського 2015 року.

У 2016 році започаткована наукова робота на тему: «У бронзі, мармурі й граніті» (збір відомостей про пам’ятники, меморіальні дошки видатним медикам Вінниччини та науковцям, видатним випускникам ВНМУ ім. М. І. Пирогова).

Особливе місце в краєзнавчій діяльності бібліотеки ВНМУ займає висвітлення історії університету, одного з провідних ВНЗ України. Університет має славну історію, добрі традиції й непересічні здобутки. Широко відомі імена науковців минулого і сьогодення : нейрофізіолога, академіка НАН України Пилипа Миколайовича Сєркова; видатного українського терапевта, професора Бориса Соломоновича Шкляра; видатного хірурга Миколи Миколайовича Болярського; українського гігієніста, міністра охорони здоров’я УРСР (1947–1952), засновника і керівника Інституту екогігієни і токсикології Лева Івановича Медведя; мікробіолога, професора, Академіка вищої школи України, Г. К. Палія; академіка, Героя України (2003), Академіка Національної академії медичних наук України, ректора університету Василя Максимовича Мороза та багатьох інших.

Характерною рисою пострадянського періоду в розвитку краєзнавства є повернення до історичних витоків, відродження краєзнавчої спадщини, реабілітація імен. З’явився доступ до розсекречених архівів, зникло табу на імена багатьох репресованих науковців, лікарів, діячів медицини краю. Таким чином, віднайдені й визволені з полону забуття документальні матеріали про незаконно репресованих, а згодом реабілітованих перших директорів Вінницького медичного інституту (нині університет) Г. Д. Брілліанта, О. П. Смолянську, М. О. Васильця, професора, завідувача кафедри загальної гігієни Р. Д. Габовича, бібліотекаря Т. С. Поленс та багатьох інших викладачів, співробітників, студентів.

Підготовлено до друку біобібліографічний покажчик «Ректори ВНМУ ім. М. І. Пирогова: 1930-2016», де на основі архівних матеріалів віднайдено раніше невідомі документи про ректорів вузу. Видання також містить віднайдені в ДАВО раніше не опубліковані фотоматеріали. Йдеться про вклад ректорів навчального закладу в його створення, розбудову, становлення та розвиток, відновлення з руїн після Другої світової війни, в організацію та вдосконалення навчального процесу, зміцнення та розвиток матеріально-технічної бази вузу.

Налагоджено листування з родиною М. М. Хращевського, який у 20-х рр. 20 ст. викладав у фармацевтичному технікумі, що працював на правах ВНЗ, (предтечі Вінницького фармацевтичного, а згодом медичного інститутів) латинську мову та був репресований у 1944 р. Донька вченого Оксана Хращевська надіслала в подарунок бібліотеці кілька примірників книги власних спогадів «Зламаний цвіт» (2012), онука та правнука – фотографії та інші матеріали.

Білою плямою в історії університету є робота ВНЗ в роки нацистської окупації, не досить освітлений довоєнний період університету. У 2016 році розпочалися активна пошукова й дослідницька діяльність з метою встановлення історичної істини. Ретельно переглянуто підшивки газети «Вінницькі вісті», яка виходила у Вінниці під час нацистської окупації. Встановлено, що в цей період Вінницький медичний інститут працював. Знайдено матеріали про керівників ВНЗ періоду окупації  (Замятін Михайло Костянтинович (10.04.1895, — ?), професор, з 22.07.1941 по 05.02.1942 – тимчасово в. о. директора законсервованого Вінницького медичного інституту, з 02.1942 по 19.10.1942 рр. – в. о. директора Вінницького. Ган Георгій Станіславович (09.04.1902-1964), професор, з  20.10.1942 по 01.10.1943 року – в. о. директора цього ВНЗ). Віднайдено деякі матеріали про воєнний період діяльності інституту, студентський рух 1941-1942 рр. у Вінниці. Цікавими знахідками для бібліотеки були віднайдений альбом випускників Вінницького медичного інституту 1940 року, студентські залікові книжки та дипломи про закінчення медичного інституту періоду окупації Вінниці. Уже встановлена частина прізвищ студентів, співробітників, викладачів ВНМУ, полеглих під час Другої світової війни і тих, хто зазнав репресій. Зібрано понад 100 фотографій, 200 біографій учасників 2-ї світової війни, викладачів та співробітників ВНМУ, тих, хто повернувся після війни та працював в університеті. Особливо цінними є знахідки довоєнного періоду розвитку університету та про науковців того часу, оскільки довоєнні архівні матеріали ВНМУ не збереглися й інформацію доводиться збирати по крихтам. Зокрема, віднайдено матеріали про професорів, які працювали у ВНМУ до початку Другої світової війни: Г. П. Калину, М. Ю. Лорина-Епштейна, О. О. Севастьянова, В. Л. Бедера та інших. Віднайдено також матеріали про участь студентів в ОУН і УПА, матеріали про історію створення Обеліску Слави на території ВНЗ.

Найактивнішими нашими помічниками і консультантами є відомі вінницькі краєзнавці Ярослав Андрійович Бранько, Микола Григорович Домненко. Дослідницька робота проводиться також у співпраці з Вінницьким обласним відділенням пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України».

Працівники бібліотеки систематично й наполегливо працюють в ДАВО, Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, науковій бібліотеці ВОУНБ. ім. К. А. Тімірязєва, інших установах і організаціях. Краєзнавець, студент Вінницького торговельно-економічного інституту Іван Моканюк, використовуючи власну техніку, відсканував сотні аркуші з документів архіву ВНМУ ім. М. І. Пирогова та Державного архіву Вінницької області, а також описи справ Вінницького медичного інституту, що знаходяться у тому ж архіві та надав їх для користування до бібліотеки.

Оскільки наукова діяльність багатьох вчених-медиків пов’язана в силу різних обставин з декількома навчальними закладами, виконуємо окремі запити, що надходять з різних куточків України, щодо уточнення бібліографічних даних, окремих сторінок біографій науковців. Так, на сайтах інших бібліотек, різних установ та організацій віднайдено цікаві матеріали, у т. ч. ілюстративні, повнотекстові документи про вчених ВНМУ імені М. І. Пирогова, і якщо є така можливість, матеріали звіряються з першоджерелами. Таким чином було віднайдено цікаву інформацію про відомого терапевта, професора Б. С. Шкляра; професорів І. А. Шраєра, Г. П. Калину, К. Д. Двужильну; ректора ВНМУ С. І. Корхова та багатьох інших.

Продовжується робота з пошуку інформації про випускників ВНМУ: заслужених лікарів України, почесних професорів ВНМУ, науковців, керівників медичних та оздоровчих закладів, талановитих лікарів, пов’язаних з університетом та краєм. Допомогу в краєзнавчій діяльності бібліотеки надають також випускники університету: військовий лікар-отоларинголог, нащадок лікаря й поета С. Руданського О. В. Боржковський з м. Житомира та О. Я. Щупка з м. Суми. Зокрема, для студентів і викладачів університету у 2011 році відбулася зустріч з лікарем О. В. Боржковським, а в квітні 2015 року – презентація книжки «І я знов живий світ оглядую…» (К. : ПАТ «ВІПОЛ», 2014. – 224 с.) за його участю, присвячена 180-й річниці від дня народження С. Руданського. Випускник подарував бібліотеці диски з записами передач «Пам’ять серця» та «Мамина доля», присвячених йому та відзнятими на Житомиській ДТРК.

Збираємо також матеріали про викладачів університету – учасників АТО.

В рамках бібліографічного дослідження «Наукові праці вчених ВНМУ ім. М. І. Пирогова» лише за період 1921-1945 рр. віднайдено понад 200 праць. Таким чином формується колекція праць вчених університету.    У 2013 році створена політематична БД, яка є складовою частиною довідково-пошукового апарату наукової бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова, однією з ланок автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи. Значна частина матеріалів, що входять до бази даних – краєзнавчого характеру незалежно від їх місцезнаходження: використовуються фонди наукової бібліотеки та архіву Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, Державного архіву Вінницької області, Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. А. Тімірязєва, Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки, ін. Дана база орієнтована на викладачів, студентів університету, працівників галузі охорони здоров’я та фармації, істориків медицини, краєзнавців. Станом на 06.04.2016 ця БД нараховувала 2407 бібліографічних аналітичних записів, 1007 з них стосуються університету, персоналій його викладачів, випускників, тощо. Використовуються у роботі також і законсервовані карткові картотеки: «Праці викладачів ВНМУ», «Історія ВНМУ імені М. І. Пирогова». До багатьох записів цієї БД  прикріплені повнотекстові документи.

Ефективним шляхом формування історичної пам’яті та популяризації медичного краєзнавства є ЗМІ, зокрема Інтернет. Наприклад, лише на початку 2016 році на сайті Національної спілки краєзнавців України виставлена стаття «Мандрівка до Буші – свято для душі» про подорож колективу працівників наукової бібліотеки ВНМУ до Державного історико-культурного заповіднику, що знаходиться в Ямпільському р-ні Вінниччини. У Всеукраїнській газеті «Спорт ветеранів України» вміщена стаття про колишнього завідувача кафедри фізичного виховання та лікувальної фізкультури ВНМУ О. Н. Іванова. Статті та замітки з історико-медичного краєзнавства були надруковані у газетах «Кримська світлиця», «Слово Просвіти», «Літературна Україна», виданні «Приватний лікар» (додаток до журналу «Участковый врач»), а також виставлені на сайтах цих видань. Як подарунок за надіслану статтю «Лікар Степан Руданський: відомий і невідомий…» ТОВ «РедМед Агенства Популярних медичних видань» подарувало для бібліотеки річну передплату на це видання. Краєзнавча діяльність бібліотеки широко висвітлюється на сторінках всеукраїнських та місцевих періодичних видань.

Краєзнавчі напрацювання використовують у своїй діяльності кафедри. факультети ВНМУ, інші навчальні заклади, науковці, студенти, письменники, музеї, краєзнавці, дослідники історії краю.

Таким чином, діяльність наукової бібліотеки ВНМУ в царині медичного краєзнавства спрямована на збереження наукової спадщини університету, віднайдення та дослідження незаслужено забутих сторінок історії та імен в історії вузу, створення найбільш повного й повноцінного зібрання наукових біографій вчених, їхніх праць, створення повнотекстової бази даних краєзнавчих матеріалів, упорядкування та відображення масиву краєзнавчих документів у біобібліографічній продукції з застосуванням традиційних і новітніх технологій з метою найповнішого задоволення запитів користувачів. Краєзнавча робота наукової бібліотеки ВНМУдопомогає не лише осягнути самобутню історію університету, а й сприяє вихованню в студентів почуття патріотизму, бажання досліджувати й вивчати історію медицини, відкривати нові сторінки історії Вінницького національного медичного університету.

Презентація виступу

Вінницьке реальне училище: історія і сьогодення. Обмін досвідом
Яворська Тетяна Михайлівна, зав. бібліотеки ВТЕІ

Будівля Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, що по вул. Соборній є пам’яткою історії та архітектури ХІХ століття, в якому наприкінці ХІХ на початку ХХ століття розміщувалось реальне училище – найбільший культурно-освітній осередок м. Вінниці в ті часи.

 Поява наприкінці ХIХ ст. у м. Вінниці учбового закладу нового типу –  реального училища, пов’язана зі змінами економічної ситуації в країні, вимогами  до підготовки технічних кадрів. Важливою умовою формування освітнього середовища того часу був стан економіки Вінницького краю. Більшість промислових підприємств орієнтувались на обслуговування сільськогосподарського виробництва. Провідну роль в економіці регіону тих часів відігравала цукрова промисловість, яка потребувала, зокрема, і підготовлених технічно грамотних  працівників.

Для вирішення цієї проблеми в кінці 80-х років ХIХ ст. передова громадськість міста порушує питання перед органами влади про необхідність відкриття в місті учбового закладу політехнічного типу. 12 червня 1889 р. на засіданні міської думи обговорюється питання про можливе переведення  реального училища з м. Могилева-Подільського до м. Вінниці; вiдповiдне клопотання направляють до Міністерства народної освіти. Міністерство надає згоду але за умови, що в м. Вінниці училище буде перетворене в шестикласний заклад та щорічно на його утримання буде надаватись 8 тис. крб. сріблом за рахунок місцевого бюджету. Всі роботи з переобладнання та пристосування під реальне училище новозбудованого учбового будинку профінансує міська дума.

Будинок був збудований на кошти купця Цаля Лейбовича Вайнштейна, який  заповів все своє рухоме і нерухоме майно на будівництво навчального закладу. А краєзнавець Л. І. Шипович (1893-1990 p.p.) переказував, що купець Вайнштейн мріяв бачити цей будинок, як пам’ятник передчасно померлому сину — студенту Петербурзького політехнічного інституту.

Проект будівлі розробив архітектор Київського учбового округу М.І. Чекмарьов. Керував будівництвом австрійський підданий архітектор Краузе. У 1897 році до головного корпусу було добудовано ліве крило, а на подвір’ї училища був зведений двоповерховий корпус для квартир адміністрації та викладачів. Якщо дивитись із архітектурної точки зору, то будинок являє собою еклектичну споруду з використанням елементів давньоруської та візантійської архітектури.

В 1906 році міський архітектор Г.Г.Артинов виконує проектні пропозиції щодо перепланування окремих приміщень головного корпусу у зв’язку iз збільшенням кількості учнів.

Однією з важливих сторінок історії тогочасного реального училища було те, що в училищі була відкрита та освячена Домова церква в ім’я вчителів писемності Рівноапостольних Кирила та Мефодія, про що свідчать архівні дані та листування між директором училища і попечителем київського учбового округу, а також лист Міністерства народної освіти на ім’я директора реального училища, який засвідчує дозвіл на відкриття церкви в ім’я Кирила та Мефодія. [4] Іконостас для церкви училища був виконаний київським майстром О. І. Мурашко. Храм проіснував з 1892 по 1920 роки.

У двотисячних роках була відновлена Домова церква, проходили служби.

Також на честь історичної події в 2008 році на фасаді корпусу виконана мозаїчна робота із зображенням Рівноапостольних Кирила та Мефодія. [3]

Навчання в училищі було платним – 50 карбованців на рік. Відтак, здобували освіту в реальному училищі діти переважно із заможних родин. Для дітей з малозабезпечених сімей значним бар’єром для вступу була плата за навчання та відсутність загальної підготовки. Діти дворян та буржуазії поступали до закладу переважно після закінчення повітових училищ, маючи до того ж і всебічну домашню підготовку.

В навчальній програмі училища головне місце відводилось предметам природничого і математичного циклів. Тижневий розклад уроків в 90-х роках передбачав заняття з таких предметів: російської мови та літератури, німецької і французької мов, географії, історії, математики, фізики, природничої історії,  малювання, креслення, каліграфії в молодших класах. У перший рік в училищі навчалось 150 учнів, а в 1897 році — більше 280 учнів. [1]. На початку XX ст. у Вінницькому реальному училищі відкрили сьомий спеціальний клас, в якому учні готувались до вступу у технічні вузи. Також після закінчення сьомого класу можна було вступати на природничо-математичний чи медичний факультети університету.

Виховна робота в реальному училищі мала неабияке значення. Особлива увага приділялась вивченню Закону Божого. У неділю обов’язкове відвідування учнями церкви.

Першим директором реального училища був статський радник Ярослав Йосипович Нємец, який обіймав цю посаду з 1890 по 1899 р. Чех за національністю, освіту отримав в Мюнхенській королівській академії промисловості та мистецтва.

З 1899 р. училище очолював статський радник Петро Олександрович Турчанінов, кандидат С.-Петербурзького університету, а пізніше — статський радник Григорій Анатолійович Ляхницький, власник диплому першого ступеня С.-Петербурзького університету.[1]

Колектив викладачів училища мав заслужений авторитет у влади. Серед викладачів були  видатні люди, зокрема, Б. В. Скитський, Д.Жалковський, П. Савін та ін.

  Закон Божий викладав священик, відомий краєзнавець, автор ряду наукових праць з історії Поділля І. О. Шипович. Освіту здобув у Київській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я. Він став також одним із засновників Вінницького краєзнавчого музею.

Як дослідник історії нашого краю він співпрацював з Кабінетом виучування Поділля, що був провідною науковою установою 20-х рр. ХХ ст. З 1924 р. І.О.Шипович працював священиком у Браїлівському жіночому монастирі. Саме тут і сталася подія, що радикально змінила його життя. Під час так званої хлібозаготівлі, що була насправді пограбуванням, селяни з навколишніх сіл сховали в монастирі трохи зерна. Більшовицький режим у грудні 1932 р. засудив І.О. Шиповича і відправив його у віці 75 років до Сибіру.

У 1896 р. посаду учителя малювання зайняв український художник, один із засновників Вінницького краєзнавчого музею, пізніше його директор В’ячеслав Федорович Коренєв. Він став талановитим організатором навчально-виховного процесу училища, громадським і культурним діячем.

Його зусиллями була створена в училищі художня студія, в якій отримували освіту здібні учні, серед них був наш земляк, відомий художник – авангардист Натан Альтман. (Всі знають його відому роботу – портрет Анни Ахматової). Власне, саме у Вінницькому реальному училищі в студії Вячеслава Коренєва і здобував художні ази Натан Альтман. Відомо, що художню освіту здобув в Одеському художньому училищі у 19021907 рр. Удосконалював художню майстерність у Парижі в приватній художній студії.

 Весною 1910 р. на кошти місцевого мецената графа Грохольського та інших заможних вінничан В. Ф. Коренєв створив училищний яхт-клуб «Спорт». Клуб працював з розмахом, перетворюючись у «спортивне містечко» для молоді (причал для човнів, великий басейн, малий басейн для малюків, трамплін, кегельбан, крокет, гімнастичний майданчик, щогла для прапорів, буфет., тощо). Розташовувався клуб на острові на Кумбарах. Учнівська молодь здійснювала човнові переходи по Бугу в бік Сабарова, до маєтку Грохольських у Стрижавці і далі до Михайлівки та Петрівки. Щороку восени влаштовувалися змагання приблизно на дистанцію 100 метрів.

Отже, фізичне виховання учнів було поставлене на високий рівень, за що у Петербурзі на Всеросійській виставці гігієни училище було відзначене золотою медаллю.

В 90-тi р.р. ХIХ лікарем реального училища працював Микола Васильович Оводов, вихованець медичного факультету Московського університету,  який у 1899-1917р.р. був вінницьким міським головою. Це був відомий громадський діяч, реформатор. За його головування (1899-1914) місто отримало «економічне диво»: річний бюджет зріс у 11, 2 рази. В цей час споруджено Народний дім на Замості, міський театр, електростанції, з’явились перші електричні ліхтарі, водогін, готель «Савой» з водяним опаленням та ліфтом, телефонна станція, закладено міський парк.

Зараз вулицю Козицького перейменували на вулицю Миколи Оводова.

У роки першої світової війни в будинку училища було відкрито шпиталь для поранених воїнів російської армії

В 1920 році, після остаточного встановлення на Подiллi Влади Рад, реальне училище було ліквідовано. В 30-тi р.р. в будинку училища розміщувалась партійно-просвітницькі установи; в 60-тi р.р. головний корпус використовував радгосп Вінницького району.

Новий відлік історії корпусу бувшого реального училища було розпочато в 1968р., коли за наказом міністра торгівлі України було засновано новий навчальний заклад на теренах області — Вінницький філіал Київського торговельно-економічного інституту, який пізніше перетворився у Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету.

Ще один цікавий історичний факт, який близький бібліотечним працівникам є те, що в училищі в жовтні 1891року видатний український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський склав екстерном іспит на звання народного вчителя, про що свідчить запис у журналі педради, який зберігається в музеї Коцюбинського.

Зазначу, що в читальному залі є художнє панно із зображенням М. Коцюбинського, яке виконав заслужений художник України. М.В. Бабій.

В своїй роботі бібліотека інституту намагається приділяти цьому історичному факту відповідну увагу. Так, в 2014 році до 150-ї річниці з дня народження М. Коцюбинського цікаво і змістовно пройшла літературна зустріч студентів із вінницькою поетесою, заслуженим працівником культури України, лауреатом премії ім. М. Коцюбинського Тетяною Яковенко (16.10.2014р., чит. зал №5, корп. 4). Працівники бібліотеки презентували книжково-ілюстративну виставку «Літературні обрії М. Коцюбинського»

В 2008 році до 40 річчя із дня заснування ВТЕІ КНТЕУ було відкрито меморіальну дошку з написом: «У цьому будинку, колишньому реальному училищі, в жовтні 1891 року видатний український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський склав екстерном іспит на звання народного вчителя». Письменник брав активну участь в житті міста. У березні 1888 р. його було обрано гласним Вінницької міської думи, де він опікувався, зокрема, відкриттям міської бібліотеки.

Крім того, бібліотека є ініціаторами покладання квітів до меморіальної дошки з нагоди дня народження М. Коцюбинського.

Презентація виступу

Популяризація наукових надбань вчених ВНТУ – важлива складова краєзнавчої роботи університетської бібліотеки. Обмін досвідом
Суровенко Ганна Федорівна зав. відділу НТБ ВНТУ

«Науково-дослідна діяльність є особливим видом діяльності,

який вимагає особливих умінь, знань, навичок,

компетенції та таланту. Науку творять обрані».

(А.А. Чухно. Анадемік НАН України,

док. екон. наук, професор)

            Вагомою складовою в поширенні краєзнавчих знань є система національної освіти. Завдання, які стоять перед краєзнавством тісно переплітаються з освітніми пріоритетами, зокрема, виховання у молоді почуття національної свідомості, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій українського народу, а також інших народів, пов’язаних з ним своєю долею, всебічне сприяння розвиткові незалежної України, відродження духовності та історичної пам‘яті в суспільстві.

            Розвиток краєзнавства, стан його впровадження в усі ланки системи освіти засвідчує актуальність взаємозв’язків і взаємообумовленості цих двох систем: системи освіти та краєзнавства як системи знань про конкретний край, «малу батьківщину». На сучасному етапі механізм взаємодії цих систем поступово вибудовується. Глибоке поширення краєзнавства в українську освіту зробить її по-справжньому національною за змістом і формою.

            Соціально-гуманітарні дисципліни у вищих технічних навчальних закладах є важливим чинником змісту підготовки майбутнього інженера – фахівця, який не лише професійно підготовлений, має теоретичні знання й практичні вміння та навички, а й творчо осмислює надбання науки, техніки, економіки, бажає і вміє використовувати отримані знання на користь суспільства, розбудову економіки та виробництва України.

            В свою чергу краєзнавство виступає як важливий інструмент науково-інтелектуального та духовного впливу на формування державницької свідомості та патріотичних почуттів в молодих громадян нашої країни.

            Краєзнавство як гуманітарна наука досліджує край в різноаспектній направленості як історично розвиваючий, багатогранний об’єкт. Як навчальна дисципліна воно покликано не тільки оптимізувати інтерес молоді до історії своєї «малої батьківщини», особливостей її розвитку, культурної спадщини, видатних постатей краю, але допомагає усвідомити власне місце в історії, спрямувати свій інтелектуальний потенціал, здібності, можливості на процвітання краю, а отже і країни в цілому.

            Краєзнавство не вписується в рамки звичних дисциплін. Приймаючи участь в конкурсі “Світло провінції — 2015” в номінації “Історію пишемо самі! Бібліотека — територія краєзнавства” нами було представлено проект Науку творять обрані”. Він розкриває діяльність науковців ВНТУ, які примножують наукову славу Вінниччини, України, світу. Метою проекту є популяризація наукових надбань вчених  Вінницького національного технічного університету, висвітлення їхньої  ролі в розвитку науки краю, держави та світу, їхнє достойне місце в світовій науковій еліті; осмислення суспільством  необхідності підготовки інженерно-технічних кадрів для збереження наукових шкіл і спадкоємності поколінь у професійному середовищі.

            Проект “Науку творять обрані” розпочато в 2014 році циклом заходів до 90-річчя І. В. Кузьміна, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України, доктора технічних наук, професора ВНТУ. До його ювілею науково-технічна бібліотека університету підготувала біобібліографічний покажчик, до якого увійшли матеріали про наукову, педагогічну, організаторську, громадську діяльність і основні друкарські праці ученого. Крім того, була оформлена персональна виставка, присвячена ювіляру, на якій всі бажаючі мали змогу ознайомитися з невеликою частиною наукових праць із величезного доробку І. В. Кузьміна, які зберігаються у фондах НТБ. Оскільки професор Кузьмін є людиною, достойної великої шани і поваги, макет цієї виставки знайшов своє відображення у віртуальній виставці, яку ми розмістили на сайті нашої бібліотеки. Праці професора І. В. Кузьміна та видання про нього розміщено в Інституційному репозитарії ВНТУ, що сприяє популяризації наукових здобутків вченого. Бібліотекою були організовані зустрічі студентів, молодих вчених з Іваном Васильовичем Кузьміним, на яких шанований професор  розповідав про свій не простий, але такий змістовний життєвий, науковий та творчий шлях.

            Наразі в університетській бібліотеці відкрито міні-музей І. В. Кузьміна, де зібрані різноманітні матеріали, які стосуються життя і діяльності вченого: наукові та літературні праці, видання про нього, література з домашньої бібліотеки, фото з сімейного архіву та ін.

            Отже, початок був вдалим. На сьогодні бібліотекою видано вже цілий ряд біобібліографічних покажчиків  до ювілейних дат науковців. Для покажчиків ретельно ведеться пошук інформації з різних джерел  про життєвий та професійний шлях ювіляра, максимально виявляються усі опубліковані праці вченого та література про нього. Доповнюють покажчики світлини. В збиранні фактів, матеріалів допомагають колеги, учні, друзі ювілярів. Електронна версія усіх біобібліографічних покажчиків є на сайті бібліотеки. Вони користуються популярністю, оскільки є джерелом інформації для спеціалістів у відповідних галузях науки та виробництва.

            З метою популяризації знань краєзнавчого напрямку використовується вся різноманітність форм і методів бібліотечної пропаганди.  На підтвердження цього можна було б навести величезний перелік виставок про наших науковців, як от “Він стояв у витоків університету (до 90-річчя професора Р. Ю. Кігеля, першого керівника університету)”.

Створено ряд віртуальних виставок серії “Штрихи до портрету вченого”, присвячених знаним науковцям ВНТУ (“Вчений, педагог, новатор (до 65-річчя від дня народження д.т.н., проф. О.Д. Азарова)”, “Життя, праця і любов професора І. В. Кузьміна (до 90-річчя від дня народження),

У відділах обслуговування бібліотеки функціонують постійнодіючі книжкові виставки “Внесок вчених ВНТУ в науку та виробництво”.

Тематична картотека “Праці викладачів ВНТУ” ведеться з 1971 р. Вона відображає праці викладачів, а також статті із збірників, щорічно поповнюється на 1200-1300 описів.  Джерельною базою для картотеки слугує фонд НТБ та робота з річними звітами Науково-дослідної частини університету (для виявлення джерел, відсутніх у фонді). Завдяки такій роботі досягається більш високий ступінь повноти реєстрації інформації.  З 1992 р. створена БД в електронному вигляді “Автори ВНТУ”, яка на  сьогодні нараховує біля 10 тис. описів. Створена також картотека “Автореферати дисертацій”.

            Бібліографи протягом року відстежують всю інформацію в друкованих ЗМІ про наш університет, його досягнення, науковців, студентів, значні події. Багато років ведеться картотека “Історія ВНТУ”.

Ще одним джерелом інформації краєзнавчого характеру є університетська газета “Імпульс”. На сторінках цього видання постійно висвітлюється діяльність університету та бібліотеки. Саме на основі добірки статей цього часопису на сайті бібліотеки була оформлена профорієнтаційна віртуальна виставка для старшокласників та абітурієнтів “Майбутньому студенту (обери свою професію)”. Метою цієї виставки було якомога більше ознайомити молодь з нашим університетом, його багатою історією, традиціями, а також надати інформацію про спеціальності, які готує наша альма-матер, перелік професій, за якими можна працевлаштуватися по закінченню вузу.

Вже традиційно щороку наш університет відзначає професійне свято День науки. Цікавим доповненням до цих заходів є яскраві виставки, підготовлені працівниками бібліотеки “Освіта і наука — важливі  чинники розвитку України”, де представлені монографії, навчальні посібники та підручники наших науковців, хто не покладаючи рук піклується про прогрес української науки.

            Вінниця — третє місто після Києва і Львова, де 25 лютого 2016 р. у ВНТУ відбулась презентація виставки «Трагічні скрижалі української науки».    Виставку представив автор і керівник проекту Василь Шендеровський, член Ради Всеукраїнської правової організації «Меморіал» ім. Василя Стуса, доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України. На основі нарисів про славетних українських науковців, культурних діячів, в тому числі уродженців Поділля, котрі видрукувані в тритомнику Василя Шендеровського «Нехай не гасне світ науки», і створена ця експозиція, яка назавжди залишиться у ВНТУ.

            «Ми не знаємо своїх видатних вчених. Ця виставка і має зробити молодь обізнанішою щодо того, які видатні науковці народжені нашою нацією. Про кожну з представлених особистостей можна багато говорити» (В. Шендеровський).  Користуючись нагодою, працівники НТБ мали змогу поспілкуватися з автором проекту В. Шендеровським, отримати відповіді на свої питання щодо історії вітчизняної науки, оскільки заплановано на базі нашої бібліотеки провести наукову годину “Ім’ям своїм прославили Україну” (про видатних вчених Поділля, які плідно доклалися до науково-технічного прогресу. Вважаю, що тут доречно згадати слова Григорія Сковороди : “Знамениті наші земляки є нашими духовними орієнтирами, вчителями, нашою духовною опорою і гордістю перед усім світом”.

            Краєзнавча робота НТБ не обмежується тільки проектом, який популяризує діяльність саме науковців університету.

            За роки існування бібліотеки простежується оптимізація окремих аспектів бібліографічної роботи з питань краєзнавства, яка здійснюється шляхом формування та організації довідково-бібліографічного апарату, бібліотечного обслуговування тощо.

            Науковобібліографічна і краєзнавча робота бібліотеки  направлена на більш повне задоволення зростаючих потреб читачів. Для цього застосовуються різноманітні методи та форми роботи.

            Великим попитом серед читачів користується краєзнавча картотека “Вінниччина”, яка  охоплює різноманітні питання політичного, економічного та культурного життя міста і області. Основними джерелами її поповнення є місцева періодика, адже на сторінках місцевої преси постійно з’являються актуальні публікації, що висвітлюють маловідомі сторінки історії нашого краю, народних звичаїв, традицій і т. ін.).

            Велике значення надається збиранню краєзнавчих матеріалів про різні сфери життя міста і краю в цілому та об’єднанню їх у тематичні папки “Історія Вінниччини”, “Події і люди Вінниччини”, “Вінниччина у роки Вітчизняної війни”. На абонементі суспільно-гуманітарної літератури діє книжково-ілюстративна виставка  “Гордість Поділля — Вінниця”, яка  регулярно оновлюється та розповідає про минуле і сучасне нашого рідного міста, знайомить з людьми, які прославили Вінницю своєю натхненною працею.

            Оформлено ряд віртуальних виставок на сайті НТБ, як от «Великий сонцепоклонник» (до 150-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського); Перлини Подільського краю (розділ віртуальної виставки “По музеям Європи”, присвячений історичним місцям Вінниччини.

            Розроблено комплекс заходів “Славетна плеяда Вінниччини”, в рамках якого нещодавно було проведено тематичний вечір, присвячений 155-річчю від дня народження вінницького архітектора Г. Г. Артинова, ім’я якого стало невід’ємною частиною історії Вінниці, розбудові якої зодчий присвятив майже два десятиліття свого життя. До підготовки вечора працівники бібліотеки підійшли відповідально і креативно. Було зібрано багато цікавих матеріалів та досліджено маловідомі факти з біографії зодчого. Про це та багато іншого працівники бібліотеки розповідали присутнім у залі студентам, викладачам та співробітникам університету. Розповідь супроводжувалась цікавим слайд-шоу Бажаючі мали можливість переглянути ілюстративну книжкову виставку, зібрану з матеріалів з фондів НТБ, яка розповідала про життєвий шлях та архітектурний доробок Г. Артинова.

            Не оминаємо своєю увагою і інших відомих митців Поділля. Це і В. Стус, і С. Руданський, і М. Коцюбинський та ін.

22 березня 2016 р. у конференц-залі ВНТУ відбувся вечір пам’яті відомого українського гумориста Анатолія Гарматюка (який, до речі,  за першою освітою був саме інженером).  Науково-технічна бібліотека також приєдналась до вшанування пам’яті нашого відомого земляка, розгорнувши яскраву книжкову виставку  «Усміхнена слава поета у рідній країні живе». Вдова письменника  Ніна Михайлівна подарувала бібліотеці 10-томне видання творів великого майстра гумору.  Це справді безцінний подарунок!

            Наразі ведеться пошук матеріалу для циклу заходів «Ім’ям своїм прославили Україну», в якому плануємо розповісти про всесвітньовідомих вчених, уродженців Подільського краю. Розпочне цей цикл наукова година, присвячена фізику-ядернику А. М. Будкеру,  який веде свій рід з Шаргородського району.

            Вся краєзнавча діяльність НТБ відображається у соціальних мережах на наших сторінках (у Фейсбуці та Вконтакті).

            Отже, краєзнавство як складова національної освіти має великий потенціал і широкі можливості для виховання молоді України. У своїй роботі з поліпшення ефективності освіти ми повинні керуватись тим, що молода людина має відбутися не лише як кваліфікований фахівець, здатний працювати в ринковій економіці, а й як особистість, громадянин, патріот української держави, свого краю. І саме навчальний процес, виховна робота повинні сприяти досягненню поставленого завдання. Тому, розглядаючи національну освіту як загальносуспільну і загальнодержавну справу, ми нерозривно пов’язуємо її з краєзнавством.

Презентація виступу

Краєзнавча робота в бібліотеці в рамках проекту «Мій край – моя історія жива. На шляху розвитку нових технологій краєзнавчої роботи». Обмін досвідом
Федорук Броніслава Іванівна, провідний бібліотекар бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

Основним завданням сучасної освіти є формування творчої особистості, свідомого громадянина України. Цьому сприяє залучення краєзнавчої науки до навчального та виховного процесів у сучасному ВНЗ. Пізнавальна цінність краєзнавчого пошуку полягає у розширенні знань з історії, географії, літературознавства України та Поділля, активізації мислення, формуванні світоглядних орієнтирів.

Актуальність вивчення історії рідного краю в змісті  вищої освіти в університеті не викликає сумніву, адже історія рідного краю розкриває студентам зв’язок рідного села, міста з великою Батьківщиною, допомагає з’ясувати нерозривну єдність історії краю з історією України.

Бібліотека, як соціокультурний центр, осередок духовної і просвітницької роботи сприяє виконанню освітянських вимог. Краєзнавство є одним з провідних напрямків діяльності бібліотеки, це – характерна риса нашого часу, коли українське суспільство приділяє значну увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної історії, літератури та географії.

Нові технології інноваційного розвитку включають в себе реорганізацію та модернізацію бібліотечної роботи.

Проектна діяльність університетської бібліотеки є одним із інноваційних методів роботи. Основою її є забезпечення наукового та навчального процесів шляхом організації доступу усіх категорій користувачів до наукових і освітніх ресурсів, до світових знань. Прямуючи до відкритого інформаційного простору книгозбірня Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського розробила проект «Бібліотека ВДПУ імені М. Коцюбинського – модель сучасної бібліотеки вищого навчального закладу», що включає декілька міні-проектів із різних напрямів бібліотечної діяльності.

Відділом обслуговування науковою та художньою літературою розроблено краєзнавчий проект «Мій край – моя історія жива. На шляху розвитку нових технологій краєзнавчої роботи».

Метою проекту є пошук нових форм і методів роботи:

– виявлення краєзнавчих досліджень з історії, літературознавства, географії, які є в фонді бібліотеки;

– визначення ролі краєзнавчих досліджень з усіх галузей знань;

– широко використовувати краєзнавчу літературу;

– проведення зустрічей та презентацій книг з краєзнавцями.

Об’єктом проекту стала краєзнавча діяльність бібліотеки ВДПУ, яка передбачає формування краєзнавчого фонду, відображення його у довідковому апараті, організації обслуговування користувачів.

Матеріалом для цієї роботи послужили книги з географії, історії, літературознавства, які містять краєзнавчі дослідження і є наочно ілюстративним тлом для теоретичних суджень про краєзнавство.

Практична цінність роботи в можливості застосування результатів дослідження для подальшого, більш повного вивчення та пропаганди серед студентів і всіх користувачів, шляхом оглядів, переглядів та інших масових заходів, що проводить бібліотека.

Заходи, заплановані у рамках проекту, спрямовані на створення зразкової книгозбірні, що відповідає сучасним вимогам бібліотеки вищого навчального закладу.

Працівники бібліотеки приймають активну участь у науково-практичних історичних та літературних краєзнавчих конференціях.

В рамках проекту «Краєзнавча робота в бібліотеці ВДПУ» працівники взяли участь  у проведенні днів Михайла Коцюбинського. Біля пам’ятника письменника була організована виставка. На виставці представлені розділи:

– подільськими стежками Михайла Коцюбинського (вінницький період життя);

–  спогади про Михайла Коцюбинського та література про нього;

– художні твори письменника;

– вшанування пам’яті Михайла Коцюбинського (музеї, вищі навчальні заклади, названі в його честь).

Образ письменника, патріота і сьогодні живе у серці нашого народу. І ми, жителі Вінниччини, горді тим, що у нашім краї, саме на нашій землі народився, жив і працював Михайло Коцюбинський.

Лихоліття війни широким крилом пройшлося мальовничим Поділлям. В загальній читальній залі пройшла зустріч з кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії культури України Войнаровським А. В. Він розповів присутнім про події, які відбувалися на Вінниччині під час окупації, про визволення Вінниці та Поділля від нацизму. Була представлена виставка книг «Поділля в роки ІІ світової війни: 1939-1945 рр.». Проведені огляд та перегляд літератури по даній тематиці. Під час зустрічі було продемонстровано документальний фільм про трагічні сторінки в історії Вінниці.

Голодомор 1932–1933 років – акт геноциду українського народу. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

Офіційне вшанування пам’яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді.

19 листопада у бібліотеці спільно з викладачем Кравчуком О.М. та студентами історичного гуртка проведено літературні читання та презентацію книги В. Борисенко «Свіча пам’яті». У книзі на основі матеріалів усної історії розкривається глибина трагедії українського народу під час Голодомору-геноциду у 1932-1933 роках. Студенти інституту історії, етнології та права зачитали усні свідчення про Голодомор, вміщені у книзі.

Працівники бібліотеки підготували відео сюжет про трагічні події та запалили свічки пам’яті у читальній залі університетської книгозбірні.

Все кращою і кращою останнім часом стає перлина Поділля — Вінниця. Важливе місце займає і екологія в нашому житті. Екологічне виховання набуває практичного змісту. Цікавою та змістовною була зустріч та презентація наукових праць доктора географічних наук, професора Гудзевича А. В. Метою цієї зустрічі було залучення студентів до природничого краєзнавства. Наукові доробки автора свідчать про його активну дослідницьку роботу на тему: «Природно-заповідна Вінниччина». Велика увага була приділена актуальній на сьогодні книзі «Вулиці міста Вінниці». Виставка «Природоохоронна Вінниччина», огляд книг «Заповідними стежками Вінниці» та перегляд літератури «Екологічні стежки» (парк «Дружби народів», «Стежками Олександрівського парку», «Сквери та парки міста») зацікавили молодь.

В бібліотеці працює клуб «Автограф». Клуб є ще досить молодим. Головна мета клубу – це популяризація читання як одного з найбільш доступних і розвиваючих видів дозвілля. Підготовкою до зустрічей в клубі (опрацювання матеріалів, підбір літератури, підготовка виставок, створення афіш, запрошення гостей) займаються працівники бібліотеки.

Засідання клубу викликають велику зацікавленість серед студентської молоді. Головним гостей одного із такого засідань була знатна вінницька поетеса, фольклористка, прозаїк та краєзнавець Валентина Сторожук. Звучала поезія у виконанні авторки та бібліотекарів. Валентина Петрівна розповідала про часи навчання у альма-матер, про свої плани на майбутнє. Свято закінчилося фотосесією та автографами на пам’ять.

Ще одним цікавим засіданням клубу був творчий вечір «Подих на аркуш», присвячений пам’яті К. Крижанівського та презентація авторської книги «Діагноз – імперія». Комир Петрович – видатний історик та філософ народився в Вінниці та довгий час працював у Вінницькому педінституті. Упродовж вечора у виконанні доньки науковця, Асі Крижанівської, звучала лірика Комира Петровича та вірші його дружини.

Вже вкотре напередодні Всеукраїнського дня бібліотек працівники університетської книгозбірні подорожують, поєднуючи професійне збагачення та знайомство з визначними місцями рідного краю. Цього року була поїздка до найкращого адміністративного центру Вінницької області м. Бар. Ознайомившись з цікавою інформацією з історії міста, відвідали монастирі Сестер Бенедиктинок та жіночий.

Екскурсія залишила гарний настрій та позитивні незабутні враження. Ми відкрили для себе нові куточки нашого чарівного Поділля.

Сьогодні навіть важко уявити, якби не було бібліотек – осередків історії , духовності, збереження національної культури, народних традицій і звичаїв. Переконує нас в цьому краєзнавчий проект «Мій край моя — історія жива. На шляху розвитку нових технологій краєзнавчої роботи», в рамках якого відбулася краєзнавча екскурсія «Заповідні куточки Вінниці».

Вінницький історик, Олександр Федоришен провів екскурсію для бібліотекарів ВДПУ вулицями рідного міста. Вони мали можливість дізнатися про історію Вінниці, почути місцеві легенди і познайомитися з містом ближче. Екскурсія розпочалася біля вінницької вежі, на якій майорить прапор міста. Екскурсовод розповів, що на ньому зображені якореподібний хрест з двома шаблями, що символізують Вінницю, як форпост Речі Посполитої. На Європейській площі міста знаходяться Меморіал Слави та пам’ятник героям Небесної Сотні. Екскурсанти перейнялися героїчним подвигом та патріотизмом загиблих, що відстоювали свободу та незалежність України.

Прогулюючись по відомим і загадковим вуличкам міста О. Федоришен майстерно передавав дух старої Вінниці – старі забудови, храм 18 ст., готель «Савой»(1913), Майдан Незалежності. Багато цікавого бібліотекарі дізналися про готель «Франція», який нещодавно відкрився на вулиці Соборній.

Завершилася екскурсія в приватному музеї-кафе «Пан Заваркін». Вінниця в виконані О. Федоришена – чарівна, чудова та мила, містична та загадкова, старовинна та сучасна, знайома та таємнича. Бібліотекарі набравшись позитивних емоцій ще більше полюбили наше місто Вінницю.

В грудні в читальній залі університетської бібліотеки відбулась презентація книги історика, дослідника вінницької старовини Олександра Федоришена «Вінниця. Історія іншого часу (історичний хроноскоп)».  Разом з автором видання завітав до книгозбірні один із авторів проекту, засновник Вінницького міського товариства колекціонерів А. О. Гродецький.  Автор дозволяє читачеві поринути в атмосферу Вінниці початку минулого століття, скласти своє враження про тогочасну Вінницю: «Хроноскоп тут як машина часу, що допомагає порівняти два часових інтервали, що вже минули – рік 1914 та рік 2014. Читач, ведений автором, прямую вулицями Вінниці, споглядає будівлі, відчуває стиль життя вінничан та атмосферу міста». Автор не просто здійснює історичний виклад фактів, він включив чимало цікавих історій зі звичайних буднів людей, які жили у Вінниці 100 років тому. У книзі історія міста представлена на поштових листівках, світлинах та побутових речах того часу. Гості залишили свій автограф та подарували бібліотеці презентовану книгу.

Сонячного березневого дня відбулася творча зустріч «Восьмий вітер», за назвою однієї із пісень вінницького музиканта, композитора, професійного  співака Ігоря Юрковського. На зустріч зійшлося чимало читачів: викладачів, студентів-філологів, які мали можливість ознайомитися з творчістю молодого митця, побувати на його міні-концерті, насолодитися ліричними творами у виконанні автора, відчути їх дивовижну легкість та якийсь сум, притаманний українським пісням, українському народу.

Поки на Сході України точаться жорстокі бої, українські митці взялися до справи. Зібравшись у невеликий, але дуже жвавий мистецький батальйон, вони вирушили до військових госпіталів, де лікуються українські бійці, з благодійним туром, аби піснями підтримати їхній бойовий дух.

У подарунок захисникам, що добровольцями поїхали в зону АТО, артисти привезли патріотичні пісні. Ігор Юрковський переконаний, що місія артистів сьогодні об’єднувати людей, підтримувати патріотичні настрої та бойовий дух захисників України, які ризикують своїм життям на лінії вогню. Присутні мали можливість прослухати композицію, яку автор присвятив нашим захисникам.

На завершення зустрічі студенти мали можливість сфотографуватися і взяти автограф у співака, який запросив талановиту студентську молодь спробувати свої сили і долучитися до проекту «Дефіляда», у якого він виступає продюсером.

Результатом проекту має стати модернізація книгозбірні. Проект сприятиме підвищенню престижу як бібліотеки, так і закладу в цілому, адже кожний запланований захід – це величезне дійство, у підготовці якого братимуть участь і студенти, і викладачі, і бібліотекарі.

Діяльність учасників проекту сприятиме розвитку творчого потенціалу, формуванню активних якостей особистості, що відображають її творчу компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість, професійну самореалізацію і зумовлюють здатність задовольняти як особисті духовні потреби, так і потреби суспільства.

Презентація виступу

Бібліотечне краєзнавство: традиційні та інноваційні аспекти. Обмін досвідом
Зубар Оксана Василівна, бібліотекар ІІ кат. бібліотеки ВНАУ

 Сьогодні, в час духовного відродження країни, значно збільшився інтерес читачів до її історичного минулого, та одночасно і зросла соціальна значущість краєзнавчої діяльності бібліотек.

Краєзнавча робота – одна із благодатних сфер діяльності бібліотек, яка робить їх важливими центрами життя, дає можливість найповніше розкривати та використовувати свої можливості, сприяє усвідомленню свого коріння, витоків, допомагає зрозуміти загальний процес на окремих прикладах і врешті дозволяє людині ідентифікувати себе, не втратити самобутність рідної мови і культури.

Одними з найголовніших напрямків краєзнавчої роботи є:

формування, зберігання та використання фонду краєзнавчих і місцевих документів;

  • формування, ведення та використання краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату;

 – створення системи краєзнавчих бібліографічних посібників, баз даних та бібліотечно-бібліографічного обслуговування щодо надання краєзнавчо-інформаційних ресурсів користувачам.

Краєзнавча робота бібліотеки починається з формування краєзнавчого фонду. Краєзнавчий фонд за змістом відображає структуру усього фонду бібліотеки: історію, природу, сільське господарство, мистецтво, культуру, художню літературу. Тобто, краєзнавчий фонд бібліотеки – це не лише художня література місцевих письменників, поетів, а документи що охоплюють всі аспекти життя району, міста.

Основні сучасні краєзнавчі продукти та послуги бібліотеки, це: електронний каталог та тематичні бази даних, електронні бібліографічні покажчики, краєзнавчі повнотекстові ресурси, мультимедійна інформація, образотворчі документи, посилання на інформацію про регіон. Варто зазначити, що одним з пріоритетних напрямів розвитку краєзнавчих ресурсів є створення «електронних бібліотек». Цей інформаційний ресурс з’явився на бібліотечних сайтах недавно, але він стрімко набуває популярності як серед користувачів (можна віртуально ознайомитися і з раритетними документами, і з творами сучасних авторів), так і бібліотечних фахівців (популяризація фонду книгозбірні, зокрема, краєзнавчого характеру).

Впровадження в бібліотечну галузь комп’ютерних та телекомунікаційних технологій відкрило нові можливості для реалізації цих завдань, зумовило перехід від традиційних до електронних форм роботи, дало змогу розширити репертуар краєзнавчих ресурсів, поліпшити обмін краєзнавчою інформацією, удосконалити зберігання краєзнавчої документної інформації, підвищити доступ до краєзнавчих бібліографічних ресурсів.

У краєзнавчій роботі популярності набуває практика створення тематичних колекцій мультимедійних краєзнавчих ресурсів (CD/DVD), які включають цифрові копії неопублікованих документів (фото, тексти) аудіофайли з авторським виконанням поезії, пісень, відеофільмів про важливі події сьогодення краю, бесіди з живими свідками подій, записами майстер-класів, відеоекскурсій. Розробляються тематичні слайд-презентації про музейні експозиції, про життя та діяльність відомих краян, присвячених до знаменних та пам’ятних дат.

Актуальним для бібліотек є наповнення краєзнавчими продуктами бібліотечних web-сайтів, адже за допомогою всесвітньої мережі можна популяризувати краєзнавчий фонд книгозбірні та сформувати віртуальну бібліотеку, що розширює можливості не лише самої книгозбірні (представлення різних видів документів на web-сайті: раритетних творів чи праць місцевих авторів), а й користувача (відшукати і завантажити потрібне видання в онлайн-режимі); налагодити співпрацю між бібліотечними фахівцями як України, так і зарубіжжя. Web-сайти сучасних книгозбірень багатогранні за своєю структурою та інформаційним наповненням, тому одним з найважливіших принципів роботи такого web-сайту має бути доступність інформаційних ресурсів віддаленому користувачу.

Однією з ефективних форм популяризації краєзнавчих документів залишаються книжково-ілюстративні виставки. Вони дозволяють як найповніше розкрити фонд бібліотеки, привернути увагу читачів до краєзнавчої роботи бібліотеки. Застосування найсучаснішої комп’ютерної техніки та використання Інтернет-технологій в практику роботи бібліотек дозволило на якісно новому рівні презентувати краєзнавчу діяльність та її поширення. Активно популяризує краєзнавчий фонд бібліотеки така сучасна форма роботи, як віртуальна виставка: порівняно новий вид інформаційно бібліотечного обслуговування користувачів – синтез традиційного книжкового та новітнього електронного способів презентації краєзнавчої інформації.

В останні роки відбулося переосмислення основних напрямів краєзнавчої роботи з метою відродження національної духовної культури, форми краєзнавчої роботи набувають нового забарвлення, сьогодні книгозбірні виконують музейну функцію, тобто в арсенал сучасного бібліотечного краєзнавства входить пошук унікальних елементів етнокультури українського народу: старовинних обрядів, напівзабутих звичаїв, усної народної творчості, предметів народного побуту. Так з’являються музейні, етнографічні куточки, міні-музеї, музейні кімнати історії краю, навіть інноваційні типи бібліотек – це бібліотеки-музеї, які демонструють несхожість та унікальність.

Новацією бібліотекарів стає бібліотечно-краєзнавчий туризм, це розробка туристичних маршрутів рідним краєм, їх популяризація з використанням новітніх технологій, Інтернету, мультимедійного обладнання; забезпечення інформаційної підтримки. В основному розробка маршрутів здійснюється в екологічному, історичному, меморіально-мистецькому напрямі. Бібліотекарі стають помічниками у створенні екскурсійних маршрутів або самостійно розробляють цікаві маршрути визначними місцями рідного міста, вулицями, скверами, парками як реально, так і віртуально. Основу віртуально краєзнавчої екскурсії та віртуальних прогулянок, які відрізняються від традиційних екскурсій відсутністю послідовного маршруту, можуть складати презентації, наповнені фотографіями різних років, що можуть бути авторськими, й з усними коментарями.

Бібліотека ВНАУ проводить популяризацію краєзнавчих матеріалів серед широкого загалу користувачів за допомогою:

 – публікацій працівників бібліотеки;

 – публікацій про бібліотеку;

 – публікацій про університет;

 – праць вчених університету;

  • інституційного репозитарію ВНАУ;
  • в модулі ЕК Каталогізатор «Краєзнавство Вінницької області»;

 – в СКС – розділу «Краєзнавство Вінниччини».

Основним надбанням краєзнавчого характеру нашого університету є книга видана з нагоди 30-ти річчя Вінницького національного аграрного університету. Ця книга – важлива справа не тільки для нашого університету, але й без перебільшення, всієї Вінниччини. Адже наші випускники, нинішні студенти і майбутні абітурієнти живуть чи не в кожному селі області.

Значним внеском у краєзнавчу роботу бібліотеки Вінницького національного аграрного університету є створення бібліографічних та біобібліографічних покажчиків: рекомендаційні бібліографічні покажчики різної тематики на допомогу навчальному процесу, біобібліографічні покажчики серії «Видатні вчені університету», бібліографічні покажчики до знаменних та пам’ятних дат, тематичні покажчики з краєзнавчої тематики. Усі покажчики доступні для перегляду на web-сайті бібліотеки ВНАУ.

З метою ознайомлення користувачів з літературою, сторінками історії рідного краю, його етнічними, мовними, культурними традиціями, творчістю його талановитих людей організовуються тематичні книжкові виставки краєзнавчої тематики, віртуальні виставки, буктрейлери.

Дієвою формою залучення до читання краєзнавчої літератури у нашій бібліотеці став цикл інформаційних годин: «Цікаві факти про наш край».

Стало звичним проведення у бібліотеці оглядів творчості, бесід, мистецьких годин з рекомендацією кращих краєзнавчих матеріалів про життя та діяльність письменників, поетів, художників.

Бібліотекою були організовані зустрічі студентів з відомими на Вінниччині творчими особистостями: вінницьким поетом Дмитром Пічкуром; письменницею Оленою Вітенко; українським поетом, публіцистом, драматургом, перекладачем Миха́йлом Каменюком; членом Національної спілки письменників України Віктором Мельником; солісткою фольклорного гурту «Мокоша» Русланою Поник та фіналісткою телешоу «Маленькі гіганти» Софією Власюк»; художником Олександром Пелешком.

Перед зустріччю з художником Олександром Пелешком студенти мали нагоду ознайомитися з картинами художника, які було розміщено в читальній залі бібліотеки, а на заході художник провів майстер-клас по створенню воскових картин у техніці енкаустики.

З метою ознайомлення наших користувачів з історією, культурою, визначними місцями та краєвидами рідного краю за допомогою мультимедійних технологій головним бібліотекарем Наталією Латушею була підготовлена віртуальна подорож вуличками міста.

Студенти мали прекрасну можливість віртуально помандрувати вулицями рідного міста, познайомитись з пам’ятками архітектури та здійснити цікаву подорож музеями Вінниці.

Тематика книжкових виставок та заходів нашої бібліотеки з питань краєзнавства була такою «Літературне мистецтво краю», «Джерела чистої води», на заході були представлені рушники з різних районів Вінниччини. Яскраво була представлена виставка-подорож «День туризму — свято усіх, кого ваблять близькі і далекі мандрівки, активний і змістовний відпочинок на Вінниччині». Цікавою була фотовиставка «Визначні пам’ятки на карті Вінницької області». Книжкова виставка «Невідома Вінниччина» розкрила історію вінницької геральдики та архітектурних об’єктів, були представлені історичні та сучасні фото міста.

Одним з напрямів бібліотечного краєзнавства є проведення  краєзнавчо-просвітницьких заходів про Другу Світову війну, вшанування учасників визвольного руху та пам’яті жертв політичних репресій.  У цьому напрямі заслуговують на увагу Уроки мужності, під час яких студенти мають нагоду дізнатися про маловідомі факти оборони Вінниччини, ознайомитися з рідкісними фотографіями нашого міста воєнної пори,  книжковими виставками присвяченими даній темі (наприклад «Вінниччина, опалена війною).

Традиційно, на протязі багатьох років студенти нашого університету мають унікальну можливість поспілкуватися з живими свідками тих буремних подій – першим ректором університету, професором кафедри Садово-паркового господарства, садівництва та виноградарства, ветераном війни Зрібняком Борисом Івановичем та колишнім помічником ректора, полковником у відставці Рибаковим Андрієм Єрмолайовичем. Тому щороку бібліотека нашого університету в рамках заходів до святкування Дня перемоги, річниці визволення Вінниччини від фашистських загарбників організовує зустрічні з нашими ветеранами.

Відображення народних свят, звичаїв, традицій, це ще один напрямок краєзнавчої діяльності бібліотеки. Традиційними в нашій бібліотеці стали заходи, присвячені релігійним святам та народним традиціям, серед чисельних заходів хочеться виділити вечори: «Андріївські вечорниці на Поділлі», «Різдво у нашому домі».

Одним з найбільш улюблених краєзнавчих свят є Великдень. До цього свята було проведено майстер-клас «Магія Великодньої писанки Поділля», на якому були розкриті таємниці українського писанкарства, а також розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Величне свято Воскресіння».

Завдяки таким заходам відроджуються українські традиції та міцніє зв’язок поколінь.

Бібліотеки сьогодні займають вагоме місце у громадському житті краю, формуванні культурологічного середовища та духовному збагаченні особистості. Краєзнавча інформація нині виходить за стіни бібліотеки і стає вагомою компонентою світових інформаційних ресурсів. Представляючи її в глобальній мережі, бібліотека не лише поширює знання про свій край, але й сприяє формуванню, розвитку інформаційних краєзнавчих запитів.

Сьогодні у нашій бібліотеці нові мультимедійні форми роботи набувають широкого використання. Усі заходи, віртуальні подорожі, віртуальні книжкові виставки та буктрейлери ми запрошуємо переглянути на сайті нашої бібліотеки за адресою lib.vsau.org.

Презентація виступу

 Вашій увазі пропоную переглянути буктрейлер на книгу «Вінниччина».

Краєзнавчий сегмент в онлайновому середовищі бібліотеки ВДПУ. Обмін досвідом
Кирик Олена Іванівна, бібліотекар І категорії бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

  Інтернет впевнено увійшов в наше життя, набув глобального характеру. Він активно впроваджується у різних сферах життєдіяльності людства – соціальній, економічній, культурній тощо. За допомогою Інтернету відкриваються нові можливості для самоосвіти, підвищення культурного рівня особистості, створюються конкурентні умови для діяльності бібліотек, видавництв, преси. Переважна більшість установ та організацій намагаються підкорити віртуальний простір. До цього процесу активно долучаються й бібліотеки України різних рівнів та відомств, створюючи свої сайти.

Створення сайту та наповнення його саме краєзнавчим контентом є актуальним для бібліотек.

Краєзнавство є одним з провідних напрямів діяльності бібліотек, і це – характерна риса нашого часу, коли українське суспільство приділяє значну  увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної історії та літератури. Не випадково, ще в 2002 році в  Україні була затверджена «Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року». Мета програми – популяризація краєзнавчих досліджень, залучення широких мас до національної культурної спадщини.

 За допомогою всесвітньої мережі можна:

  • популяризувати фонд книгозбірні, у т. ч. й краєзнавчий;
  • сформувати віртуальну бібліотеку, що розширює можливості не лише самої книгозбірні (за допомогою, наприклад, представлення різних видів документів на сайті, раритетних творів чи праць місцевих авторів), а й користувача (який може швидко відшукати і завантажити потрібне видання в он-лайн режимі);
  • налагодити співпрацю між бібліотечними фахівцями як України, так і зарубіжжя.

Тобто, інформаційні технології дають змогу забезпечувати доступ до краєзнавчої інформації більшого числа абонентів, використовувати краєзнавчі інформаційні ресурси з максимальною повнотою і зручністю.

Важливим завданням бібліотек вищих навчальних закладів є наповнення сайтів інформацією про краєзнавчі ресурси, адже саме книгозбірні є культурними та науково-інформаційними центрами, депозиторами краєзнавчих документів, а їх сайти – базою, де зібрані та представлені інформаційні ресурси закладу. Веб-сайти сучасних  книгозбірень багатогранні за своєю структурою та інформаційним наповненням, тому одним з найважливіших принципів роботи такого сайту має бути повнота та різноманітність інформаційних ресурсів.

Для сучасного користувача вкрай важливо, щоб така інформація була актуальною і вчасно представлялася на сайті. Сайти ВНЗ досить динамічні, вони регулярно наповнюються інформацією про події та новини, що відбулись у регіоні, посиланнями на краєзнавчі джерела.

Виходячи з базових завдань сучасних бібліотек ВНЗ, з формування краєзнавчих веб-ресурсів бібліотека нашого університету накреслила такі напрями краєзнавчої діяльності:

  1. Історичне краєзнавство.
  2. Народні звичаї і фольклор України та Поділля.
  3. Життя та творчість земляків.
  4. Віртуальне інформування користувачів про краєзнавчі ресурси та заходи.
  5. Розповідь про культуру та мистецтво Поділля.
  6. Публікація світлин та відео за тематикою.

  Одним з джерел краєзнавчої інформації є сайт бібліотеки. Практично кожен блок сайту містить відомості краєзнавчого спрямування.

 Соціальні мережі нині є важливим джерелом поширення оперативної інформації, тому бібліотека публікує краєзнавчі матеріали на YouTube, в різних соціальних мережах  та на хмарах.

Враховуючи рекомендації щорічної Всеукраїнської краєзнавчої конференції, з метою запобігання розпорошення краєзнавчої інформації на сторінках сайтів, бібліотекою університету сформовано окремий розділ «Краєзнавчі Інтернет-ресурси бібліотеки», що акумулює посилання на краєзнавчі ресурси бібліотеки незалежно від місця їх розташування в мережі Інтернет. Розділ розміщено на карті веб-сайту.

Зупинюсь на окремих краєзнавчих Інтернет-ресурсах бібліотеки. Зокрема,  на головній сторінці сайту  представлено історичну довідку про нашу книгозбірню, що включає розповідь про створення та розвиток бібліотеки від  1913 року до наших днів.

За цей час книгозбірня пройшла великий та складний шлях становлення та розвитку. Їй доводилося долати чимало труднощів, разом з тим її діяльність була різноманітною і динамічною, з постійним впровадженням нових ідей, розвитком новітніх бібліотечних технологій, реалізацією накреслених планів. Керівниками бібліотеки у різні  роки були П. Я. Чупира, Л. М. Четверик, З. М. Шелягова, Г. П. Янківська, Д. І. Псенюк, О. В. Бойван та теперішній директор В. С. Білоус.

Працівники бібліотеки дбайливо ставляться до духовної та інтелектуальної спадщини, збагачуючи її, зберігаючи і формуючи у традиційній паперовій та електронній формі. На 1914 рік книжковий фонд становив 2032 примірника,   сьогодні – понад 520 тис.

Популяризуючи книжкову та бібліотечну справу, бібліотека формує розділ «Книги в історії: від каменю до електронних бібліотек», де окремо виділено тему «Книга на Поділлі». В основу розвитку теми покладено багаторічні дослідження Якова Запаска, викладені ним в творі «Українська рукописна книга» та інші джерела, в яких просліджується історичний шлях подільської книги.

В рамках віртуальної мультимедійної виставки «Світ театру», розповідається про театральне життя України та подільського краю зокрема. Театральне мистецтво – це, взагалі, самобутня ділянка культури кожного народу. Виникнення театру тісно пов’язане з народною творчістю, трудовими і релігійними обрядами та іграми.

Масова робота займає чільне місце в діяльності бібліотек, а при плануванні та проведенні масових заходів значна увага приділяється історії, людям, звичаям подільського краю. Зупинюсь на деяких з них. Народознавчу годину «Благослови мати весну зустрічати», проведено на базі народознавчого центру університету. В заході приймали участь викладачі, студенти університету та працівники бібліотеки.

Ще один захід – вечір духовності «Великодні традиції Подолян» – відбувся в загальній читальній залі бібліотеки. За результатами обох зустрічей сформовано цифрові звіти і розміщено на каналі бібліотеки на YouTube.

Цікаве знайомство з історичним центром нашого міста провів для працівників бібліотеки молодий історик Олександр Федоришен. Бібліотекарі  дізнались чимало невідомих фактів про наше місто, його історію, архітектуру, відомих осіб. Екскурсія закінчилася у кав’ярні-музеї «Панъ Заваркін та синъ». Більше фото на нашому блозі.

Вже більше 5 років бібліотека формує та постійно поновлює мультимедійну тематичну добірку «Михайло Коцюбинський», що включає значний масив інформації про життя та творчість нашого видатного земляка. Серед матеріалів:

  • добірка «Коцюбинський та Вінниччина»
  • віртуальна панорама музею М. Коцюбинського в музейно-просвітницькому центрі ВДПУ.

До 150-річчя з дня народження письменника створено «Віртуальну полицю творчості Коцюбинського», на якій представлені електронні тексти творів письменника та матеріали про його життя та творчість. Дана інформація користується неабияким попитом у наших віртуальних користувачів.

 До 200-річчя з дня народження великого Кобзаря бібліотека підготувала віртуальну виставку «Тарас Шевченко в українському вимірі: поет, художник, етнограф».  За влучним визначенням невтомного дослідника життя та творчості поета, професора Вінницького державного педуніверситету Бориса Хоменка «своїм духовним зором поет обіймав усю Україну, об’їздив і обходив як співробітник Археографічної комісії Київщину, Черкащину, Запоріжжя, Чернігівщину, Полтавщину». Одним із визначних епізодів його неспокійного життя стала подорож на Поділля і Волинь в вересні-жовтні 1846 року. Серед матеріалів виставки і поетичні рядки подолян, присвячені поетові.

Віртуальна виставка до сторіччя з дня народження «літописця Поділля», нашого видатного земляка Михайла Стельмаха висвітлює його життєвий та творчий шлях. Письменник надзвичайно любив свій рідний край та дарував йому багато прозових та віршованих рядків. Він писав:

Земле моя, запашна, барвінкова,

Ріки медові, дощі золоті,

Тільки б побачить тебе у обнові,

Більше нічого не хочу в житті.

Серед новинок сайту бібліотеки –  міні-довідник персоналій, життя яких пов’язане з Поділлям. Довідник знаходиться на стадії формування та включає короткі біографічні довідки про наших відомих земляків. Наразі, розміщені біографії Григорія Артинова, Христофора Барановського, Кузьми Гриба, Віталія Газінського, всесвітньо відомого математика Віктора Буняковського, театрального діяча Федора Верещагіна та ін. Всього – понад  50 біографій.

Бібліотека формує інформаційну-бібліографічну теку «Вінниччина в базах даних електронного каталогу», де на основі всіх баз даних сформовано списки краєзнавчої інформації про Вінницьку обл., Вінницю, освітнє, наукове та культурне життя подільського краю.

          Краєзнавство представлено і в Інтернет-каталозі бібліотеки. Серед ключових слів: Поділля, Подільський рушник, Подільський говір, Вінниця, вінничани та ін.

В інституційному репозитарії бібліотеки виділено окремо колекцію «Краєзнавчі видання». Колекція наповнюється працями викладачів, студентів, працівників  бібліотеки на краєзнавчу тематику.

Вже декілька років бібліотека акумулює на своєму сайті збірку афоризмів на основі:

  • бази даних ЕК «Цитати»;
  • літератури відповідного напряму з фондів бібліотеки;
  • інтернет-цитатників.

Збірка включає в себе цитати Коцюбинського, Стельмаха, Стуса та ін. Зокрема, в ній виділені рубрики «Поділля» та «Подільські прислів’я».

Електронний повнотекстовий Інтернет-архів видань бібліотеки включає в себе краєзнавчі видання, серед яких:

  • «Сто років духовності»,
  • науково-краєзнавче дослідження Білоус В. С. «Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: історія, сьогодення, постаті»;
  • серію довідників «Ювіляри ВДПУ» (2013-2016 рр.);
  • ряд біобібліографічних покажчиків викладачів університету.

Окремо хочеться виділити інформаційний веб-проект «Інтернет-ресурси Вінниці та Вінницької області». Колекція включає понад 260 посилань. Особлива увага при її формуванні приділяється історії, культурі та освіті регіону.

Знаковою традицією нашої бібліотеки стали зустрічі з відомими подолянами в рамках книжкового клубу «Автограф». Інформація про дані заходи постійно публікується на блозі бібліотеки.

Світлини подій, флеш-альбоми та інша інформація  краєзнавчого характеру публікується та поширюється в соціальних мережах.

Постійно поповнюється колекція відеороликів на каналі бібліотеки в YouTube. Серед них: «Арсенал творчих ідей», літературно-мистецький вечір «Зачарований красою», презентація виставкової зали цінних та рідкісних видань, розповідь про історію та сьогодення бібліотеки.

Отже, Інтернет-краєзнавство є важливим вектором інноваційного розвитку нашої книгозбірні.

Сподіваємось,  що  запропонована нами методика формування  краєзнавчих  Інтернет-ресурсів буде корисною в  роботі краєзнавчих підрозділів бібліотек ВНЗ.

Презентація виступу