Бібліотека

Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

«Інформаційна діяльність бібліотек ВНЗ в роботі зі cтудентською молоддю»

Дата проведення:  28 квітня 2015 р. База проведення: Бібліотека Вінницького національно медичного університеру ім. М.І.Пирогова  

Інформаційно-масова діяльність бібліотеки ВНЗ в умовах сучасного суспільства знань.
Остапчук Ірина Іванівна, бібліограф І категорії бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського
Інноваційні аспекти культурно-просвітницької діяльності бібліотеки вищого навчального закладу.
Крисько Наталія Миколаївна, зав. сектору бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

На переломному етапі розвитку суспільства переглядаються  традиційні методи бібліотечної роботи, виникає необхідність оновлення та збагачення колишніх теоретичних і практичних установок з тим, щоб найкращим чином відповісти на численні питання часу.

Згідно древній китайській філософії, жити в епоху перемін це не дарунок долі, але ми в цю епоху живемо. Зміни стають все більш глибинними та всеохоплюючими. Динамічний розвиток суспільства, а також комп’ютерних технологій потребує від всіх нас постійного і активного впровадження інновацій в свою діяльність. Сучасна бібліотечна система дозволяє автоматизувати всі технологічні процеси, починаючи від комплектування літератури до видачі її користувачам в автоматизованому режимі; вона повинна відповідати сучасним вимогам: від використання технологій штрихового кодування до підготовки і розміщення власних електронних ресурсів і повнотекстових баз даних в Інтернет і т.д.

Бібліотечна інновація – це оригінальна, нестандартна ідея, методика, проект, які виходять за межі існуючих канонів і традиційних форм і відображають новий підхід до змісту і організації бібліотечного обслуговування, до технології управління бібліотекою.

До основних видів інновацій відносять:

  • продуктові та сервісні інновації, коли зміні підлягають послуги та продукція;
  • технологічні інновації, якщо змінюються процеси бібліотечної технології;
  • організаційні інновації, коли виробляються структурні зміни, реорганізуються існуючі відділи або створюються нові;
  • соціальні інновації, якщо підлягають зміні методи управління бібліотечним персоналом, традиції формування колективу та інші соціальні аспекти.

 Інновації стрімко вриваються в наше бібліотечне життя, а їх розмаїття вражає – продуктні, сервісні, техніко-технологічні, організаційні, соціально-економічні… Намітилися нові тенденції в організації бібліотечного простору, соціокультурній, маркетинговій, фандрейзинговій діяльності закладів, з’явилося нове поняття – «адвокація в бібліотечній сфері».

Джерелами запозичення інновацій можуть бути конкурси і ярмарки ідей та проектів, професійне читання, вивчення соціальних практик суміжних інститутів (шкіл, музеїв, рухів), Інтернет, участь у системі безперервної освіти, професійні візити тощо.

  Особливого імпульсу інноваційному розвитку бібліотечних закладів надав проект «Бібліоміст». Участь у конкурсі та отримання сучасного технічного обладнання дало змогу багатьом бібліотекам запровадити ряд важливих ініціатив, спрямованих на реальне покращення життя людей.

До вашої уваги в мережі Інтернет є чимало інформації з публікаціями, відеороликами, форумами і соціальними мережами. Але необхідно пам’ятати, що будь-яка запозичена ідея, не пропущена через розум і серце, без творчої інтерпретації може призвести до компрометування найгарнішої авторської ідеї. Найцінніша ж інновація – та, що створена самостійно і відповідає очікуванням користувачів. Слід зазначити, що у бібліотечній практиці вже чітко вимальовується образ інноваційного менеджменту. Моніторинг, оцінка, трансляція, стимулювання, практичне засвоєння інноваційних практик і технологій, мінімізація ризиків повинні увійти в практику кожного керівника, який хоче бачити свою бібліотеку сучасною та такою, що розвивається. Як сказав американський вчений-економіст П. Друкер, «щоб мати майбутнє, потрібно бути готовим зробити щось нове»

Бібліотечні сторінки у соціальних мережах  дають можливість удосконалити форми інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, підвищити його ефективність, забезпечити надання оперативного доступу до нових надходжень, інформування стосовно виставок, конференцій та інших бібліотечних подій. Отже, мережева сторінка бібліотеки задовольняє потреби користувача, тобто відповідає одному з критеріїв інформаційних продуктів.

Бібліотечна сторінка в мережі має й іншу ознаку інформаційного продукту – нею можна користуватись постійно, або багаторазово, причому, на відміну від традиційних бібліотечних продуктів, інформація в яких піддається старінню, інформація мережевої сторінки регулярно оновлюється, тобто користувач завжди має справу з актуальною інформацією. Причому, на відміну від сайту, інформація мережевої сторінки бібліотеки, у випадку, якщо вона одного разу була вподобана користувачем,  надходить до нього «самостійно», з’являючись у його стрічці новин, не вимагаючи спеціального входження користувача на сторінку бібліотеки та вивчення ним її оновлення.

Варто зважати на те, що нині соціальні мережі стають одним з основних, а головне, найшвидшим розповсюджувачем новин, що стосується культурно-просвітницької діяльності бібліотеки. Більше того, повідомлення користувачів соціальних мереж, зокрема, відомих політиків і громадських діячів, дедалі частіше стають матеріалами на сайтах новин. Дослідження компанії CNN, яка проаналізувала поведінку міжнародних читачів щодо вибору каналів отримання новин в Інтернеті, показало – 43 % новин поширюються через соціальні сайти, зокрема Facebook, Twitter, MySpace і YouTube. Решта способів доставки новинного контенту – використання електронної пошти – 30 %, SMS – 15 % і миттєвих повідомлень (ICQ тощо). Є багато прикладів миттєвого поширення новин у соціальних мережах, що значно випереджають повідомлення традиційних ЗМІ.

Щоб утримувати цільову аудиторію на сторінці бібліотеки, необхідно постійно підживлювати інтерес до неї, оновлюючи сторінку, викладаючи новий цікавий контент. Таким чином, інформаційні продукти на сторінці стають мобільними, такими, що змінюються.

Активне використання інноваційних технологій у бібліотеці Вінницького педуніверситету, дає можливість проводити культурно-просвітницькі заходи на якісно новому рівні, запроваджуючи нові форми їх проведення. Впроваджується інноваційна ідея популяризації читання. Оскільки молодь орієнтується на аудіовізуальну інформацію, то цим необхідно заохочувати. Відтак, створенні буктрейлери на книги І.Котляревського «Енеїда», М. Міхновського «Самостійна Україна», В. Симоненко «Народ мій завжди буде», «Події, що нас змінили» відеоролик присвячений річниці Революції Гідності, та зустрічі з учасниками АТО.

Одним із видів інноваційної діяльності є написання проекту «Бібліотека ВДПУ імені Михайла Коцюбинського – модель сучасної бібліотеки ВНЗ». Проектна діяльність – це є складова наукової роботи бібліотеки, культурно-просвітницької діяльності та професійного зростання бібліотекаря. Перші етапи реалізації приносять дуже цікавий результат, працівники бібліотеки, студентська молодь набувають дослідницьких навиків, поповнюють свої знання, з інтересом знайомляться з фондом бібліотеки, приймають участь у різноманітних заходах.

Нововведення потребують регулярного відстеження, експертної оцінки. Процес розробки інноваційних проектів справа досить трудомістка. Потрібне зусилля з боку  керівників бібліотек і молодих фахівців для здійснення задуманого, фінансове забезпечення інноваційної роботи бібліотекарів, інформаційна підтримка їхньої творчості.

Важливе у діяльності бібліотеки – популяризація читання, що полягає у вироблені та підтримці нових, унікальних, непересічних ідей у бібліотечному середовищі. Таким чином виникла нова форма роботи «БІБЛІО-time» та «Музико- time».

Працівники читальних залів один раз на тиждень виходять в інститути до студентів, яким пропонують ознайомитися з літературою по визначеній тематиці: «Інновації в світі», «Виховання обдарованої молоді», «Світове мистецтво», «Сучасна українська проза».

Бібліотекарі пропонують студентам цікаві висловлювання відомих людей, постатей, для розширення кругозору та підняття настрою. Знайомлять з літературою, яка є в фонді книгозбірні і могла б стати в пригоді під час підготовки до занять. При цьому враховуються побажання молоді щодо наступних переглядів.

Активно проводиться робота клубів за інтересами: книжковий клуб «Автограф»,  творчий клуб «Креативне рукоділля», мистецький салон «Гармонія». В рамках клубів проводяться зустрічі з цікавими людьми (вінницькими письменниками В. Сторожук, Н. Доляк, О. Пуніна, В. Гальянова, композитором і співаком І. Юрковським, радіожурналістом О. Блажко та ін.).

До Всеукраїнського дня працівників освіти  було організовано флешмоб – вітання «Книга – вчитель», яким привітали освітян та ще раз підтвердили значимість та важливість книги у житті людини, зокрема вчителя.

Основу інновацій становить професіоналізм. Коли інновація усвідомлена, вона стає нововведенням загальним надбанням. Істинність інновацій полягає в її позитивному впливі на якість обслуговування, коли у кожного читача зростає задоволеність роботою бібліотеки.

Візитна картка бібліотеки: культурно-дозвіллєва робота зі студентською молоддю в науковій бібліотеці ВНМУ імені М.І. Пирогова.
Мельник Майя Ігорівна, заст. директора наукової бібліотеки ВНМУ імені М.І. Пирогова

Сучасне суспільство характеризується динамічними змінами в економіці, політиці, культурі, у відносинах між особистістю, суспільством і державою. Під впливом цих змін вища освіта як частина соціальної системи перебудовує власну структуру, зміст і напрями розвитку. Одним з найважливіших компонентів змін є збільшення уваги до особистості, розвиток її свідомості, самосвідомості, культурного та професійного потенціалу. Закон України “Про вищу освіту”  зазначає про необхідність розвитку творчої особистості, здобуття нею додаткових знань, умінь та навичок за інтересами, підготовку до соціально-громадської діяльності. Провідну роль у вирішенні цього завдання відіграє бібліотека вищого навчального закладу, яка повина налаштовуватися не тільки на забезпечення навчального процесу, а й на активну виховну діяльність та організацію дозвіллєвих заходів. Наше завдання  полягає у підготовці майбутнього спеціаліста, здатного до різноманітних видів творчої діяльності, адже студентська молодь у вільний час може обрати будь-який вид занять і повноцінним він буде лише тоді, коли сприятиме розкриттю талантів і здібностей.

Організація дозвілля студентів в науковій бібліотеці ВНМУ базується на функціонуванні ряду гуртків та клубів за інтересами. Велика увага приділяється  напрямку морального виховання, яке  здійснюється такими формами роботи, як   проведення бесід, організація вечорів, концертів, залучення студентів до участі в акціях гуманістичного характеру.

Однією з  форм роботи бібліотеки є діяльність Творчого об’єднання «Літературна вежа», яке діє при бібліотеці  уже 19 років і сприяє розвитку творчої самореалізації особистості кожного студента, додає впевненості у власних силах, допомагає розкрити творчий потенціал.

Ряд заходів, які організовує бібліотека уже стали традиційними – можна назвати кульмінаційними.  Це такі, як літературно-музичні вечори «Як у нас на вечорницях», «Два крила однієї любові»,  «Милосердя  – твоє покликання», приурочені річниці «Вежі» та нашим випускникам.

Програма будується   таким чином, щоб всі члени об’єднання брали у ньому участь.

Все, чого досягли за творчий  рік, представляється авторськими піснями, віршами, романтичними  сценками та дотепними жартами з життя студента-медика. Всім випускникам вручаються дзвіночки – символ «Літературної вежі», пам’ятні листівки  з побажаннями.

  Слід відмітити, що робота творчого об’єднання «Літературна вежа» активізувалась. Діапазон творчих напрацювань значно виріс. Якщо в попередні роки серед студентів в основному були поети-початківці, то тепер – музиканти-аматори, художники, що надзвичайно урізноманітнює форми різних заходів і спрощує їх підготовку. І відрадно відмітити, що з несміливих першокурсників виростають талановиті випускники, які достойно будуть представляти наш університет.

В рамках проведення на обласному рівні Всеукраїнського Дня бібліотек проходили Шевченківські читання в online режимі. Бібліотека взяла активну участь у цій формі роботи, залучивши молодь нашого університету, в тому числі іноземців. Хочеться зауважити, що всі студенти проникливо, з почуттям великої любові і шани читали поезії  Великого Кобзаря. Відеоролик «Шевченківських читань» представлений в соцмережах.

Велику аудиторію студентства зібрав вечір «Вогненне слово Кобзаря». Всесвітньовідомий «Заповіт» вітчизняні  студенти виконали різними мовами: англійською, польською, білоруською, російською, азербайджанською, болгарською, французькою, арабською та мовою есперанто. На наше запрошення взяти участь у читаннях із задоволенням відгукнулися іноземні студенти і навіть самі проявляли ініціативу. Надовго запам’ятається виступ студента з Ізраїлю, який  надзвичайно емоційно та артистично прочитав вірш «Садок вишневий коло хати».

Варто згадати і про  Свято української писемності і мови «Як парость виноградної лози, плекайте мову», яке проходило у стінах університету. Ініціаторами виступили бібліотека та кафедра українознавства. Заходи проводились таким чином, щоб у них брали участь якнайбільше студентів.  Залучались  студенти першого та другого курсів усіх факультетів. Захід перетворився у справжнє свято: звучали вірші, лунали пісні про Україну, українську мову. Студенти першого курсу підготували газети-плакати до тематики свята. На свято були запрошені також члени Клубу бойових мистецтв міста, які продемонстрували бойовий гопак.

Гостей свята, як і належить, за українським звичаєм зустрічали короваєм, яким потім пригостили і учасників, і глядачів.

У «Літературної вежі» частими гостями є відомі поети Вінниччини, декани факультетів та інші цікаві особи.

Нині, зважаючи на міжнародні зв’язки нашої держави, інтер­націоналізацію усіх аспектів життя, знання іноземних мов є необхідним в різних сферах діяльності людини та відіграє вирішальне значення в житті кожної людини. Інформаційний простір займає все більше місця в повсякденному житті: подорожі, робота і просто спілкування без кордонів. Як виявилось, потреба у вивченні польської мови  є у різних вікових категорій читачів нашої бібліотеки. Тому при  бібліотеці уже продовж 5 років продовжує свою роботу гурток польської мови. Він передбачає вивчення  мови від усного мовлення до читання і письма, а також розвиток моральних та естетичних якостей, виховання свідомого громадянина України, який поважає традиції своєї нації, а також толерантно ставиться до інших народів. Навчальний курс є абсолютно безкоштовним і вдало поєднує в собі новітні технології  з традиційними методами засвоєння знань.

Студенти-гуртківці активно долучалися до заходів, які проводила бібліотека спільно з  товариством «Світлиця польська», а саме:

  • брали участь у відкритті молодіжного центру «Відкрий Польщу для себе»;
  • приймали участь у літературно-музичних вечорах присвячених творчості Юлія Словацького, Юліана Тувіма, польсько-українського поета Томаша Падури – нашого земляка уродженця м.Іллінці, Ярослава Івашкевича – теж нашого земляка, уродженця м.Кальник, Ванди Хотомської – польської поетеси;
  • з культурною програмою Zwiedzamy  zabytki   kraju відвідали  культурні пам’ятки Вінниччини.
  • Наш захід відвідав Кшиштоф Свідерек – Генеральний консул республіки Польща у Вінниці та як відповідь на гостинний прийом  презентував виступ Ансамблю народного танцю університету Марії Кюрі Складовської із м.Люблін ;
  • Наші заходи були висвітлені засобами масової інформації газета «Кур’єр галіцийський», «Слово Польське», телеканалом ВДТ.

 Серед суспільно корисних і спрямованих на творчий розвиток та формування всебічно розвинутої особистості студента, пiдвищення культурного рiвня молодi в бібліотеці використовуються рiзноманiтнi форми виховної роботи. Перевага надається тим, що забезпечують активну участь студентiв. Одним із таких є  клуб «Що? Де? Коли?, який другий рік поспіль активно працює при нашій бібліотеці та бере участь у різних інтелектуальних змаганнях та займає призові місця. І цьогоріч на Відкритому Кубку міста з інтелектуальних ігор на приз міського голови серед студентських команд вибороли ІІІ місце, а у Всеукраїнському фестивалі інтелектуальних ігор до Дня української писемності та мови – ІІ місце.

Виховання майбутніх фахівців авторитетними, високоосвіченими, носіями високої інтелектуальної, соціально-психологічної культури полягало у залученні молоді до загальнолюдських цінностей. Використовувалися  форми і методи, що спиралися  на народні традиції, кращі національні надбання. Серед чисельних заходів хочеться згадати книжково-ілюстративні виставки «Від Різдва до Святого Водохреща», «Великодні барви», «На Трійцю чи Зелені свята в теплі купається земля», що традиційно оформлялися з використанням національної символіки та атрибутики, предметів домашнього вжитку.

Для розширення правових знань студентської молоді, виховання правової культури, поваги до прав і свобод людини та громадянина спільно з кафедрою патологічної анатомії, судової медицини та права був проведений цикл заходів з правових питань. Зокрема, в рамках відзначення Міжнародного дня прав людини додатково до книжкової виставки «Уроки права – уроки життя» була створена презентація, яка демонструвалася на екрані  в холі університету.

Тема Єдиної Соборної держави була висвітлена на виставці «Історичний урок єднання». У цьому напрямку роботи заслуговувала на увагу також книжково-ілюстративна виставка-роздум «Розсекречена пам’ять» – до Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій.  Про відомих лікарів-жертв репресій розповідала виставка «Реабілітовані історією», де були презентовані матеріали з історії Вінниччини, зокрема про репресованих та реабілітованих викладачів та ректорів ВНМУ ім. М.І. Пирогова, представлені матеріали «Справи лікарів». Виставку ілюстрували також тогочасні плакати, матеріали з газет 50-х рр. ХІХ ст.,  відскановані матеріали з Державного архіву Вінницької області: обкладинки та сторінки слідчих і кримінальних справ колишніх ректорів Вінницького медичного інституту Брилліанта Г.Д., Смолянської О.П., Васильця М.О., а також місця вшанування репресованих та реабілітованих медичних працівників на Вінниччині.

Події в сучасній Україні знаходять відображення у багатьох аспектах виховної роботи.  У бібліотеці проводяться бесіди на засіданнях творчого обєднання «Літературна вежа». Студенти–гуртківці брали активну участь у вечорі-реквіємі «Пам’яті Небесної Сотні», який проходив у актовій залі університету. Вірш  Марини Падалко – студентки … курсу, яка кілька років відвідує «Вежу» надруковано у збірці, присвяченій героям майдану .

За участі працівників бібліотеки  та студентів-гуртківців був  проведений благодійний ярмарок, виручені кошти з якого надіслані у Військово-медичний центр, де лікуються поранені в АТО бійці. Студенти неодноразово відвідували їх, носили гостинці, розмовляли з ними, намагалися морально підтримати.

Такі заходи  і активна участь у них студентів свідчать про зріст патріотичної свідомості молодих людей, небайдужості до тих подій, які відбувалися та відбуваються в державі.

В наш час, коли престиж читання у молодіжному колі став падати, залучали студентів до духовних надбань попередніх поколінь. При цьому використовували різноманітні форми, які впливали на зміст і характер читання молоді, а також на професійне, моральне і етичне виховання. Працівники бібліотеки надзвичайно творчо підійшли до організації надання можливості користувачам висловити власні думки щодо читання. Адже найкраща реклама читання – це самі читачі. В бібліотечній практиці з’явився ще один метод – презентації прочитаних книг, які вилилися в ряд виставок «Читайте класику сьогодні», «Почитай не пожалкуєш», «Ці книги отримали добрий відгук», «Уподобання наших читачів». Оскільки для наших студентів є взірцем наші викладачі, то серед них було проведене опитування «Що б Ви порекомендували молоді прочитати з «високої» літератури?». Логічним завершенням стало проведення конкурсу «Читач року» та у різних номінаціях були визначені та нагороджені переможці.

Традиційним є дарування книг до фонду бібліотеки.   Дарують книги не лише з власних книгозбірень, а й придбані нові видання як українських, так і світових авторів.    Книги, подаровані в бібліотеку небайдужими читачами, користуються неабияким успіхом. Прекрасну традицію дарувати бібліотеці книги активно підтримують студенти, випускники та викладачі нашого університету.

Щоб залишатися актуальною, цікавою для читачів бібліотека, впроваджує  найрізноманітніші форми і методи у своїй роботі. До того ж наші студенти – майбутні лікарі, які прагнуть поєднання корисного та прекрасного у своїй професії, адже лікар, це посланець Бога на землі, який творить вищу волю своїми руками, а тому він має бути людиною гармонійно розвинутою та чуттєвою. Щоб лікувати не тільки тіло, але й душу пацієнта, вміти втішити  та розрадити, подарувати віру, приписати надію, мотивувати людину до самозцілення…Тому лікар та поет – це не професія, а покликання, талант, божа іскра…

Обдарована молодь  не тільки активно долучається до участі у проведенні заходів, які проходять  в університеті, але й ділиться з присутніми своїми першими здобутками, ніби першими весняними квітами жасмину, що вражають нас своєю свіжістю та залишають в пам’яті неповторний аромат…. Однією із них  стала презентація книги «Портал», студентки 6 курсу Олександри Басько.

Не один рік відвідувала засідання творчого  об’єднання «Літературна вежа» та брала  активну участь у підготовці і проведенні усіх  заходів, які проводить бібліотека наша випускниця Гюлане Мусаєва. Її творчим  доробком  став вихід у в світ збірки віршів «Вічність – загадка», написаної у стилі  синквейн. Перша збірочка з побажанням подальших творчих успіхів була вручена   авторці якраз на вечорі випускників. До речі, це вже не перша спроба пера. Інша наша випускниця – Ольга Швець за час навчання в університеті теж видрукувала власну збірку віршів «Схованки душі». Колективним надбанням став вихід збірки віршів «На крилах натхнення», яких вийшло уже два випуски. І робота в цьому напрямку продовжується, тому  що з кожним роком з’являються нові творчі особистості, нові таланти. Дуже приємно бачити, що студенти медичного університету встигають гарно вчитися і всесторонньо розвиватися.

Гарним прикладом для молоді є завідувач кафедри гістології Пушкар Михайло Степанович – чудовий та обдарований педагог, лікар із душею поета. Маючи золоте серце і щиру душу завжди приємно радіє за успіхи своїх талановитих учнів.  На суд студентської молоді та співробітників університету  представив свою поетичну збірку «Все побеждает любовь». Він прагне, щоб в майбутньому студенти не тільки майстерно володіли словом, а й зуміти надати хворим допомогу як лікуванням, так і теплою щирою розмовою.

Нещодавно відбулася також  презентація книги професора нашого університету Бориса  Федоровича  Мазорчука «Дорога в люди: історія мого життя».

 Хочеться підкреслити особливу роль Лізановської Лілії Федорівни у творчому згуртуванні молоді. Вона не лише організовує навколо бібліотеки активне молодіжне середовище, але й власним творчим талантом допомагає розкритись юним поетам-початківцям. З під її пера останнім часом вийшло дві збірки віршів «Мелодія золотої осені» та «Троянди від сина».

Відбулася також презентація книги «І я знов живий світ оглядую…» до 180-річчя від дня народження Степана Васильовича Руданського, співавтором якої є бібліограф-краєзнавець нашої бібліотеки, дослідниця творчої спадщини поета О.А. Юрчишина.

На захід, який проходив двічі, у бібліотеці ВНМУ ім. М.І.Пирогова та  у музеї Михайла Коцюбинського, завітали члени Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського:  В. О. Цимбал, Л. М. Куций, В. С. Рабенчук та батько з сином А. Г. та А. А. Бендовські. Гості читали власні поезії, багато цікавого про лікаря й поета розповів   В. Рабенчук, автор відомого документального кінофільму про життя й творчість С. Руданського «Смерті першої не пригадую» («Укртелефільм», 1993). Лауреати Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського Л.М. Куций та В.С. Рабенчук подарували бібліотеці книги. У відповідь студенти-медики та студенти педагогічного училища продемонстрували власне декламування творів поета-гумориста Руданського.

Взагалі великої уваги заслуговував весь цикл заходів присвячений 180-річчю від дня народження поета-гумориста, за фахом лікаря, нашого земляка Степана Руданського, який включав книжково-ілюстративну   виставку  «Відомий лікар-подолянин Степан Руданський», літературно-мистецький вечір «Степан Руданський – поет, лікар, гуманіст», видання біобібліографічного нарису «Степан Руданський – лікар-гуманіст» та  видання біобібліографічного нарису до  80-річного ювілею правнучатого племінника С. Руданського «Лікар Олексій Боржковський – нащадок славетного роду».

Культурно-просвітницький напрям в рамках відкритого інформаційного простору передбачав створення умов для ефективного інформаційного спілкування і ознайомлення користувачів з цінностями світової культури. Саме цьому допомогли презентації електронних виставок, анонси книг, представлених на сайті бібліотеки. Кожен користувач дистанційно, здійснюючи віртуальну подорож,  у будь-який час зміг переглянути виставку, отримати повну інформацію за певною темою.

Працівники бібліотеки, оволодівши новими уміннями та навичками популяризації книги, а саме створення буктрейлерів та відеороликів, почали активно впроваджувати їх в роботу. Цікавим був відеоролик  про нашу бібліотеку «Знайомтеся, наукова бібліотека ВНМУ» до Всеукраїнського дня бібліотек. Зацікавив членів Вченої ради університету буктрейлер «Симфонія життя» по книзі професора нашого університету Денесюка В. І. «Етапи життя людини». Також популярним серед  користувачів You Tube був буктрейлер за твором Дж. Оруелла «1984».

Творчо попрацювали над створенням фільму «По волнам моей памяти» режисери – працівники бібліотеки, створюючи його для Маєвської Ліни Василівни, яка 52 роки життя присвятила бібліотеці. Це фільм — подарунок, в якому  відображено  період трудової діяльності, починаючи з часів  молодості.  У відеозаписі прозвучали слова вдячності від працівників бібліотеки.

Важливу роль у залученні до духовних надбань українського народу, його культури, звичаїв та традицій  відіграло залучення іноземних студентів до різних культурно-просвітницьких заходів, які проводила бібліотека. Вони із задоволенням відгукувалися на наші запрошення, а також самі проявляли ініціативу. Також часто зверталися з проханнями допомогти: чи то з перекладом, чи то з читанням  або просто доступно пояснити.

Організація виховної роботи вимагала постійного вдосконалення, пошуку і приведення в дію нових форм впливу на студентів, опрацювання нових методик та видів діяльності. Таким центром віртуального спілкування  між бібліотекарем та користувачем сьогодні слугують соціальні мережі, які  дають можливість найбільш оперативно анонсувати діяльність бібліотеки та  надають можливість віддаленого діалогу з користувачем.

Сучасна молодь – креативна, енергійна, талановита, відповідальна. Саме вона значною мірою визначатиме зміст, спрямованість та характер завтрашнього дня суспільства, адже має великий потенціал, запал та енергію, які саме у молодому віці потрібно спрямувати у правильне русло. Тож важливо, щоб у всіх починаннях її у потрібний момент могли підтримати, розрадити та допомогти. Також велику увагу слід приділяти вихованню патріотичної, сильної духом молоді, яка в майбутньому зможе будувати і розвивати нашу Батьківщину.

Сучасні аспекти культурно-просвітницької та виховної роботи бібліотеки ВТЕІ КНТЕУ
Літвінова Олена Євгеніївна, головний бібліотекар бібліотеки ВТЕІ КНТЕУ

Бібліотека вищої школи – це особливий тип бібліотек, що не тільки сприяє освітньому процесу, але є його складовою частиною. Вона допомагає  студентам в освіті та науці, в підвищенні культурного рівня, в змістовному проведенні вільного часу.

Бібліотеки вищих навчальних закладів України почали сприймати свою культурно-просвітницьку діяльність не тільки як супроводжуючу, але й як пріоритетну. Адже в сучасних умовах важливо виховати гармонійну, морально-досконалу, відкриту до інтелектуального та творчого розвитку особистість.

Пріоритетною діяльністю культурно-просвітницької роботи бібліотеки є популяризація шляхом реклами книги головних загальнолюдських цінностей, історичної наукової та культурної спадщини, ідей національного державотворення.

Культурно — просвітницька робота нашого навчального закладу, це складова виховної діяльності інституту ВТЕІ  КНТЕУ. Вона сприяє розвитку й вихованню моральних якостей особистості, розвиває почуття гуманізму, орієнтації на українську культуру, мову, національно — патріотичні традиції.

Основними завданнями культурно-просвітницької роботи бібліотеки ВТЕІ КНТЕУ є:

  • створення єдиної комплексної системи виховання студентської молоді, використовуючи наукові та літературно-художні інформаційні ресурси бібліотеки;
  • зберігання та примноження культурних традицій бібліотеки та інституту;
  • заохочення студентської молоді до читання шляхом популяризації творів класиків національної та світової літератури;
  • утвердження у виховній роботі пріоритету національної культури при обов’язковому опануванні загальнолюдських цінностей.

Культурно-просвітницька робота бібліотеки проводиться в тісній   координації із заступником  директора інституту з навчально-виховної роботи, кураторами академічних груп та відділом технічних засобів навчання. Програми заходів складаються з урахуванням специфіки навчання, особистісних, вікових, індивідуальних властивостей студентів, а також досвіду кураторів щодо визначення професійної спрямованості студентів, виявлення їхніх потреб та інтересів і аналізу рівня вихованості студентів.

При складанні річного плану роботи бібліотеки масові заходи обов’язково узгоджуємо з планом виховної роботи інституту.

З метою реклами бібліотеки, книжкового фонду та залучення читачів до бібліотеки щорічно проводиться курс лекцій першокурсникам. Культурно — просвітницька діяльність бібліотеки особливо важлива для студентів 1-го курсу. Від того, наскільки зацікавимо цих студентів, залежить те, як часто будуть приходити до нас потім, на 2-му чи 3-му курсах.

У культурно-просвітницькій роботі бібліотека використовує як випробувані часом, так і впроваджує нові підходи, напрямки та форми культурно-масової роботи.

Книжкова виставка, як одна із форм масової роботи є обов’язковою в роботі бібліотеки інституту. При плануванні книжкових виставок беруться до уваги ювілейні і знаменні дати, наукові конференції та інші цікаві події року.

Крім традиційних, є необхідними віртуальні виставки-презентації, які інформують читачів про нові надходження, про наявність підбірки наукової, навчальної та періодичної літератури, присвяченої конкретній історичній події чи постаті.

Орієнтуючись на нового користувача, ми оновлюємо і модернізуємо традиційні форми роботи для популяризації друкованих видань.

Новітні інформаційні технології попри всю їх прогресивність і значущість мають і негативну сторону. Надмірне захоплення спілкуванням з віртуальним світом призводить до скорочення безпосередніх контактів людини з людиною, при цьому поступово втрачається здатність співпереживання, пригнічується емоційна сторона відносин з іншими людьми, що завдає помітної шкоди формуванню гармонійної, морально досконалої особистості.

Останніми роками відбувається певне переосмислення суті культурно-просвітницької роботи. На зміну пафосним композиціям, монотонним лекціям прийшли різноманітні камерні заходи з безпосередньою участю студентів. Інноваційність у проведенні просвітницьких заходів проявляється в наявності елементів театралізації у викладі інформації, використання новітніх комп’ютерних технологій, у залученні читачів до  активної участі в самому заході.

Так, у рамках ювілейних Шевченківських заходів бібліотекою була проведена літературно-музичний вечір «І генії також кохають…», який присвячений розкриттю теми кохання великого поета.

Працівники бібліотеки перебувають в постійному творчому пошуку, змінюючи стандартні форми і методи роботи для того, щоб зацікавити сучасного користувача. Передбачається активна участь студентів у заходах культурно-виховної спрямованості.

Студентство, куратори академічних груп виступають ініціаторами проведення культурно-просвітницьких заходів в бібліотеці інституту, звертаючись до бібліотеки зі своїми пропозиціями щодо організації та проведення тих чи інших заходів.

Так, вшановуючи пам’ять про загиблих бійців Антитерористичної операції, студенти групи ДФ-21, на чолі з куратором виступили ініціаторами проведення в бібліотеці інституту  патріотичного дійства «В пам’ять загиблим, в підтримку живим».

До Всеукраїнського Дня бібліотек, працівниками бібліотеки було організовано благодійний ярмарок «Тепло твоїх долонь». На ярмарку були представлені вироби, виготовлені руками наших колег: поробки із українською національною символікою, домашня випічка.

До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом  для студентів І-го курсу відбулась відкрита лекція  фахівців Вінницького обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом  Яворського Я.П. та Кифарської Л.В. на тему: «СНІД та його профілактика».

Сьогодні, в незалежній Україні, гостро стоїть питання української мови. Тому важливою є популяризація хорошої, якісної сучасної української літератури. Виховуючи майбутніх спеціалістів справжніми патріотами своєї країни, з чіткою громадянською позицією, бібліотекою проведено комплекс заходів «Я люблю українську мову». В стінах бібліотеки цікаво і змістовно проходять літературні зустрічі студентів із вінницькими митцями слова. Однією з таких зустрічей була презентація творчого доробку заслуженого працівника культури України, лауреата премії ім. М. Коцюбинського Тетяни Яковенко, яка була приурочена до 150-ї  річниці від дня народження М. Коцюбинського.

З метою виховання у студентів поваги та любові до української мови та  скарбів поетичного слова  до Дня української писемності та мови відбулося свято «Мова єднання». На свято була запрошена поетеса і прозаїк, політик та громадський діяч, фундатор краєзнавчої літературно-мистецької організації «Велика рідня», колишня студентка нашого інституту Олена Вітенко.

З нагоди 85-річчя з дня народження перлини сучасної української поезії- Ліни Костенко бібліотека  підготувала і провели літературно-мистецьку вітальню «Душа належить людству та епохам». Студенти майстерно передали силу і велич художнього слова Ліни Костенко.

Перед кожним масовим заходом готується анонс про проведення того чи іншого заходу на веб-сайті інституту, та після його проведення виставляється текстовий та фото звіти про захід. Вся інформація зберігається в архіві веб-сторінки.

Пошук бібліотекою свого місця в загально інститутській культурно-просвітницькій роботі – процес творчий і безперервний, у результаті якого бібліотека має усі шанси стати центром гуманітарної культури, під якою розуміється не тільки набір гуманістичних знань, а формування способу життя і спілкування з іншими людьми.

Проаналізувавши просвітницьку роботу бібліотеки, можна з впевненістю сказати, що бібліотека ВТЕІ КНТЕУ бере активну участь у вихованні всебічно розвинутих і знаючих спеціалістів, готових до запровадження нового, здатних займатися самоосвітою, працювати з інформаційними технологіями, а також духовно збагачених людей, які сприятимуть розвитку нашої держави.

Щоб залишатися цікавими, привабливими і потрібними для користувачів, ми повинні йти в ногу з часом: обов’язково оновлювати звичні форми роботи і орієнтуватися на нового користувача, чимало зусиль докладати  до пошуку нових форм популяризації літератури.

Інформаційна культура в бібліотеці ВНАУ: практичний підхід
Латуша Наталія Миколаївна, головний бібліотекар бібліотеки ВНАУ

Вузівська бібліотека є одним із основних осередків, що забезпечують користувачам безкоштовний та оперативний доступ до інформаційних ресурсів. Завданням бібліотеки у даному випадку є не тільки створення та забезпечення можливостей доступу до інформаційних ресурсів, але й пошук нових підходів до підготовки користувачів, які б володіли сучасними методами багатоаспектної інформаційної діяльності.

Для охоплення інформуванням як найбільшого кола читачів співробітниками бібліотеки ВНАУ проводяться різні заходи.

Першими кроками до здобуття інформації є уроки з інформаційної культури в бібліотеці, які проводяться для груп студентів перших курсів або ж індивідуально.

Процеси інформатизації та комп’ютеризації в суспільстві вплинули на вимоги щодо отримання інформації читачами, склад інформаційних ресурсів бібліотек, вибір джерела інформації. Зміна методики стосується і формування інформаційної культури користувачів.

Сучасна бібліотека має оперативно і якісно формувати свій фонд необхідними документами, забезпечувати доступ читачів до інформаційних, освітніх і наукових ресурсів. Для задоволення потреб своїх користувачів ми використовуємо традиційне бібліотечне обслуговування в поєднанні з віртуальним. Ми створюємо власні електронні ресурси та пропонуємо доступ до ресурсів, що належать іншим суб’єктам інформаційного простору.

Однією з традиційних форм бібліотечної діяльності залишається книжкова виставка. Потрапивши до віртуального інформаційного середовища бібліотекарі одразу відчули ряд переваг і можливостей при оформленні віртуальних виставок.

З’явився новий напрям бібліографічної діяльності – вебліографія (бібліографування web-сайтів). Це має бути якісно відібрана і перевірена інформація, згрупована в результаті моніторингу мережі Інтернет. Тема вебліографічного списку може бути вибрана з врахуванням запитів користувачів, профілю вузу, наукових досліджень.

Навчання бібліотечних працівників є ще одним напрямком формування інформаційної культури нашої бібліотеки. На даний момент 8 бібліотекарів здобувають спеціальну освіту, проходять курси підвищення кваліфікації, беруть участь у семінарах, практикумах.

Бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів інституту.
Вергелес Алла Василівна, бібліотекар ІІ категорії бібліотеки ВКІ

Самостійна робота здебільшого виступає чи не єдиним способом виховання самостійності у набутті знань. Вона є однією з основних складових навчально-виховного процесу, творчого розвитку студентів, провідним чинником підготовки висококваліфікованих кадрів у вищій школі. Її значення особливо зростає в умовах підвищення вимог до якості навчання, інтенсифікації та індивідуалізації навчального процесу, впровадження нових технологій навчання (в т.ч. дистанційного), скорочення обсягів аудиторного навантаження. У цих умовах вузівські бібліотеки, традиційно включені в навчально-виховний процес і наукові дослідження вищої школи, мають взяти на себе бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів.

Проблема бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів є традиційно важливою для вузівської бібліотеки, оскільки лише за умови її активізації студент може оволодіти системою знань, умінь і навичок, що забезпечують якісні характеристики фахівця професіонала, здатного ефективно діяти в сучасних умовах розвитку суспільства.

Реальна необхідність удосконалення системи бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів стимулює розробку засад її формування у цілісну систему інноваційної моделі. Вузівська бібліотека, діючи одночасно в двох взаємопов’язаних аспектах – функціонального впливу на систему освітніх комунікацій і зворотного впливу цієї системи на бібліотеку – має забезпечити синхронне та упереджене бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів власними і (або) інтерактивними ресурсами Інтернет через документну, інформаційну, когнітивну(знаннєву) її підтримку.

На підставі поєднаного використання документних, інформаційних і когнітивних ресурсів системи бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів дозволяє визначити основні напрями діяльності вузівської бібліотеки, а саме:

  — придбання, збереження, збагачення широкого доступу використання документів, інформації і знань у різних форматах та різними засобами комунікації;

      — доступ до акумульованих людських знань, як актуальних, так і ретроспективних;

        — відхід від концентрації та стабілізації комунікативних засобів до керування можливостями доступу до накопичених знань в електронно-цифровому середовищі через використання сучасних бібліотечних технологій і автоматизованих бібліотечних комплексів;

         — надання допомоги користувачам при роботі з інформаційно- пошуковою системою, підвищення інформаційної культури та професійної компетенції користувачів вузівських бібліотек.

Сайт науково-технічної бібліотеки ВНТУ як інформаційний ресурс забезпечення якісної освіти та науки в університеті.
Андронік Людмила Дмитрівна, головний бібліотекар бібліотеки НТБ ВНТУ

На сучасному етапі розвиток науки та освіти безпосередньо залежить від якості бібліотечно-інформаційного забезпечення. Вченому, фахівцю, студенту, викладачеві потрібні потужні інформаційні ресурси і оперативний доступ до них. Електронна інформація набуває все більшого розповсюдження і для окремих категорій користувачів стає більш вагомою. Це спонукає бібліотеки до пошуку нових форм і методів організації обслуговування.

Цілком очевидно, що просування бібліотечно-інформаційних продуктів неможливо без власного представництва в мережі Інтернет. Якщо ви не представлені в Інтернеті, ви не існуєте! (Білл Гейтс) – так можна визначити важливість веб-сайту для будь-якої установи чи організації.

Для НТБ ВНТУ це є нагальною потребою сьогодення, тим більше при наявності в університеті віддалених навчальних корпусів та кафедр. Тому, в 2014 році створена нова версія веб-сайту бібліотеки, котра надає можливість удосконаленому віртуальному обслуговуванню користувачів.

Бібліотечний сайт є навігаційним інструментом, позаяк володіє цілим рядом унікальних можливостей, а саме:

  • забезпечує доступність інформації впродовж 24 годин необмеженій кількості користувачів;
  • надає можливість дистанційного доступу до віддалених інформаційних масивів;
  • дає можливість представити спеціально відібрані і структуровані інформаційні ресурси;
  • дозволяє оперативно поновлювати та розповсюджувати інформацію;
  • уможливлює інтерактивний характер комунікації.

Сьогодні веб-сайт НТБ ВНТУ відповідає всім вищенаведеним вимогам. Він є зручним інструментом, який поєднує інформаційні, пошукові, освітні, навігаційні функції. Сайт має єдиний стиль оформлення, просту навігацію, логічну схему побудови, дає можливість без зусиль пересуватися від розділу до розділу або легко повертатися назад.

За ініціативи бібліотеки університет уклав договір з асоціацією Інформатіо Консорціум на 2014-2015 рр. на безоплатне підключення до електронних ресурсів, зокрема міжнародних.

Слід відзначити, що електронні ресурси нашого сайту представлені на порталі Національної бібліотеки України ім. Вернадського в тематичному Інтернет-навігаторі, що робить їх ще більш затребуваними. Користувачами нашого сайту (а, значить, і бібліотеки) є читачі Росії, Китаю, Америки, Європи.

З сайту бібліотеки є посилання на електронний ресурс власної генерації –  інституційний репозитарій ВНТУ, який являється електронним архівом університету, місією якого є популяризація наукових здобутків університетської спільноти (науковці, студенти, співробітники), підвищення рейтингу університету через зростання рівня цитованості наукових праць шляхом забезпечення вільного довготривалого та надійного доступу до них через Інтернет.

Для інформаційного обслуговування віддалених читачів на сайті бібліотеки працює ВДС – віртуальна довідкова служба. Це онлайнова служба, яка виконує разові запити віртуальних користувачів, пов’язані з пошуком різного спектру інформації. Усім нашим зареєстрованим користувачам надано доступ до свого електронного формуляра через сайт бібліотеки.

Для задоволення інформаційних потреб молодих науковців на сайті створено рубрики:

  • «На допомогу науковцю», де зібрана вся необхідна інформація для роботи над здобуттям наукових ступенів;
  • «Ресурси», де представлені ресурси власної генерації та Інтернет-ресурси;
  • «Корисна інформація», що дозволяє знайти необхідну наукову інформацію, та інші рубрики, з якими детально можна ознайомитися на сайті НТБ ВНТУ http://lib.vntu.edu.ua/

Також на сайті функціонує електронний каталог, котрий надає доступ до всіх баз даних, в тому числі до повнотекстових БД.

Сайт відображає також всю діяльність бібліотеки на допомогу освітній та науково-дослідній роботі вишу. На інформаційно-ділових зустрічах, які відбуваються з молодими науковцями в стінах бібліотеки, презентується бібліотечний сайт з представленням всього комплексу інформаційно-пошукових ресурсів.

Крім цього,  наш сайт містить посилання на соціальні мережі Інтернет «Facebook» та «ВКонтакте», в яких бібліотека має свої офіційні сторінки.

Якісне функціонування сайту НТБ ВНТУ дає можливість удосконаленому обслуговуванню студентства та молодих науковців.

Спілкування через соціальні мережі як один із видів роботи зі студентською молоддю в бібліотеці ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Сахарова Марія Петрівна, бібліотекар наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова
Етико-моральний аспект культури бібліотечного обслуговування.
Головко Надія Сергіївна, головний бібліотекар наукової бібліотеки ВНМУ імені М.І. Пирогова

Сучасна інформаційна ситуація і динамізм життя ставлять особливі вимоги до професії бібліотекаря. Читач завжди бажає бачити освіченого,  готового прийти на допомогу бібліотекаря, який повинен бути начитаним, ерудованим в різних галузях знань, володіти комп’ютерною грамотністю, іноземними мовами та ін. Проте поряд з цими вимогами важливими критеріями є доброзичливість та професійний такт, які складають основу бібліотечного етикету.

Етикет – це сукупність правил поведінки, які характеризують зовнішні прояви відносин між людьми.

Норми бібліотечного етикету були розроблені вченими на початку 20 століття. Автор книги «Теорія і практика бібліотечної справи» (1924 р.) Гофман  визначав такі основні правила:

  1. Бібліотекар в період роботи не повинен вести особистих розмов, виконувати посторонню роботу, а бути повністю в розпорядженні читача і приділяти йому максимум уваги.
  2. Обслуговувати читача потрібно спокійно, обдумано, не беручись відразу за кілька справ.

       3.«Дивись на читачів як на людей, а не як на «публіку». Тоді бібліотека стане місцем, про яке населення буде думати з добрими почуттями, а бібліотекар буде отримувати задоволення від своєї праці.

  1. «Постійно проявляй готовність дати довідку і пораду, але роби це обережно, не нав’язуючись».

З роками правила бібліотечного етикету удосконалювались. Про важливість етичних норм у бібліотечному середовищі свідчить той факт, що  26 листопада 2013 р. Українською бібліотечною асоціацією затверджено в новій редакції Кодекс етики бібліотекаря. Він пропонує набір етичних положень і рекомендується для використання кожним бібліотекарем для гідного здійснення  своєї професійної діяльності та підвищення ефективності виконання посадових обов’язків.

Мета цього кодексу – визначення і втілення в життя принципів професійної етики бібліотечних працівників та всіх,  хто забезпечує бібліотечно-інформаційне обслуговування в умовах розвитку незалежної  України, розбудови бібліотечної справи та забезпеченні її громадян повною та об’єктивною інформацією шляхом вільного і рівноправного доступу до бібліотечних ресурсів.  Бібліотечні працівники  покликані сприяти забезпеченню принципів інтелектуальної свободи і вільного висловлення ідей та інформації, свободи читання.

Взірець бібліотекаря як соціально активної особистості представлений такими нормами: дотримання загальнолюдських принципів моралі, повага до особистості як вищої цінності суспільства, формування етичного і естетичного ідеалу людини тощо.

Дотримання тонкощів професійного етикету сприяє успіху у роботі бібліотекаря, його професійного росту, підвищення престижу професії і бібліотеки та забезпечує спокійну, творчу, доброзичливу атмосферу в колективі.

Правила етикету вимагають від бібліотекаря зустрічати відвідувачів привітною посмішкою. Відомо, що усмішка – одна із основних якостей культури людини. В багатьох країнах усмішка піднесена до рангу економічних  категорій,   оскільки  без  неї  неможливо   вирішити  жодного ділового питання. Якщо в Японії керівник не усміхається підлеглим, його осуджують, а за переконанням спеціалістів, без усмішки керівника знижується продуктивність праці на виробництві. «Усмішка на обличчі -любов в словах» – основний принцип культури спілкування цієї нації.  Така порада не буде зайвою в практиці бібліотечного обслуговування.

Якщо в бібліотеці під час спілкування з читачем виникло відчуття дискомфорту, нервовості, а, можливо, й ворожості, хто перший повинен усміхнутися і виправити негативну морально — психологічну ситуацію? Звичайно, бібліотекар. Інколи читачі своєю некоректною поведінкою та зневажливим ставленням до книг змушують працівників бібліотеки вдаватися до застосування адміністративних заходів. Тут, звичайно, усмішка недоречна.

Приязна усмішка супроводжується мовним етикетом, тобто культурою спілкування. Мовний етикет включає в себе форми звернень і привітань, відносини між виступаючими і слухачами, систему жестів, міміки. Як правило, бібліотекарі самі вибирають стилі мовного спілкування. Дехто надає перевагу більш діловим, офіційним відносинам, дехто користується доброзичливим тоном спілкування. Але в будь-якому випадку неможливо повністю виключити офіційні відносини між бібліотекарем і читачем.

Спілкування бібліотекаря і читача починається з привітання. Це важлива етикетна норма. Існує багато інтонацій для привітання: радісна, щира, тепла, шаноблива, коректна, офіційна. Абсолютно недопустимі: зневажлива, пихата, поблажлива, презирлива, фамільярна, улеслива. За етикетом вітається той, хто заходить в приміщення. Читач може й не привітатися першим. Тоді з виховною метою бібліотекар вітається першим.

Форма звернення, на жаль, в бібліотеці ще не відпрацьована. Можна чути в більшості «молодой человек», «девушка». Етикет змушує вибирати форму звернення до читача на «Ви«(незалежно від вікової різниці),  що свідчить про культуру людини, підкреслює повагу до особи, з якою розмовляє бібліотекар. Мовний етикет рекомендує вимовляти слово»Ви» голосно і чітко, з привітними інтонаціями, а слово «Я» тихіше і скромніше.

Головне в спілкуванні — вміння говорити. Безліч разів бібліотекар має привітатися, попрощатися з читачем, порадити книгу і навчити користуватися довідковим апаратом, провести масовий захід і запросити читача до участі, зробити зауваження і заспокоїти та інше. Чи завжди бібліотекар вміє це зробити? Професія бібліотекаря, як і педагога, журналіста, актора, потребує майстерного володіння культурою мови. Вона повинна бути  граматично правильною, по необхідності короткою, точною, логічною, емоційно забарвленою. Одна справа підготувати гарний виступ, а інша – донести до слухача.

Але важливо не тільки це. Грамотна розмова не є запорукою приємного спілкування. Іноді людина розмовляє правильно, а спілкуватися з нею не хочеться: пронизливий голос, чварні інтонації, нечітка дикція. Є бібліотекарі, котрі розмовляють так, що їх не можна зрозуміти, ковтають слова або окремі їх частини, деякі взяли на озброєння роздратований тон. Необхідно, щоб мова була звільнена від вигуків та слів на зразок: «е, е, е», «так сказать», «значить»,»это самое». Вони дратують співрозмовника.

Важливою рисою бібліотекаря є ввічливість. Ввічливість — це дотримання правил пристойності, вихованості, делікатності. Вона створює атмосферу доброзичливості, свідчить про високу культуру і повагу до оточуючих. В бібліотеці кожному важливо як з ним вітаються, яким тоном розмовляють, як проявляють готовність виконати його запит.

Однією з форм ввічливості є слова вдячності, вибачення. Хоча вони ні до чого не зобов’язують, але служать важливим фактором культури спілкування. Знайомі всім ситуації: «Вибачте, на жаль, цієї   книги немає,» «вибачте, що вам прийшлося зачекати».

Зайнятий з одним читачем, бібліотекар, атакований другим, дуже збудженим, повинен спокійно закінчити обслуговувати першого читача, а потім з усмішкою і привітним поглядом звернутися до невдоволеного: «Вибачте, чим я можу Вам допомогти?». Ймовірно, у  читача пропаде агресія і обійдеться без конфлікту.

Професійна тактовність проявляється в повазі до відвідувачів, в розумінні їх потреб і інтересів. Такт — це вміння вести себе пристойно, поважати оточуючих, відчувати межу в поведінці і вчинках. Тактовний бібліотекар проявляє почуття міри у виявленні емоцій, знає межу в розмові, у особистих і службових відносинах. Тактовність допоможе бібліотекареві обійти гострі теми, які можуть викликати конфлікт, знайти слова, які допоможуть людині, заспокоять і знімуть напругу. Тактовний і делікатний бібліотекар:

  • пом’якшить дрібну помилку недосвідченого читача,
  • не помітить фізичних вад відвідувача,
  • ненав’язлиіво запропонує допомогу,
  • непомітно виправить безтактність колеги.

Хоча спілкування в бібліотеці є на три чверті мовним, всім добре відомі ситуації, коли слова не потрібні. По обличчю людини можна іноді пізнати більше, ніж вона може чи хоче сказати, а своєчасна усмішка, можуть суттєво допомогти налагодити контакт з читачем. Вираз обличчя відображає емоції людини, всю гаму переживань: радість і відчай, любов і ненависть, зацікавленість і зневагу. Культура бібліотекаря полягає в тому, щоб вміти керувати виразом свого обличчя, намагатися відобразити на ньому лише позитивні емоції, які сприяють доброзичливому спілкуванню в бібліотеці.

Бібліотекар має слідкувати за своєю мімікою. Корисно порозмірковувати над питанням: «Якою мене бачать люди? Який вираз мого обличчя – доброзичливий чи розлючений? Чи схиляє моє обличчя до відвертості? Чи немає на ньому пихатості? Варто замислитись, як відчувають себе читачі, побачивши хмикаючий вираз обличчя бібліотекаря, з кривою усмішкою, або бібліотекаря, обличчя якого виражає незадоволення всім і всіма? У бібліотекаря має бути вироблене уміння контролювати вираз свого обличчя, тому що читачі сприймають спочатку саме його і  можуть прогнозувати результати задоволення своїх потреб.

Важливою складовою мовного спілкування в бібліотеці є також вміння слухати, а це складна наука. Розповідають, що Сократ, вислухавши юнака, який хотів навчитися в нього ораторському мистецтву, запросив за навчання подвійну плату. « За що ж? — здивувався юнак. «Я буду змушений навчити тебе не тільки розмовляти, але й слухати», -відповів філософ.

Яким би не був читач, у нього є право бути вислуханим. Справжній бібліотекар завжди вислухає читача і дасть йому корисну пораду. Фаховий бібліотекар вислухає і недовірливого користувача, він не роздратується, не відмахнеться від людини, яка іноді не знає, що їй потрібно взагалі. Отже за будь-якої ситуації бібліотекар має бути терплячим, спокійним, підкреслено ввіфчливим, відкритим.

Спостереження за спілкуванням бібліотекарів і користувачів дає змогу констатувати, що уважно вислуховують відвідувачів 33% фахівців, з інтересом — 37%, не вміють слухати — 29%. Таке опитування бібліотекарів показало, що вони недооцінюють важливість вміння вислухати користувача до кінця: обривають його на півслові, часто перебивають тощо.

Для престижу бібліотекаря дуже важливі і такі риси, як точність, обов’язковість, пунктуальність. Всі зустрічі, екскурсії, бесіди в бібліотеці повинні починатися вчасно. Чим більша аудиторія, тим більш пунктуальними повинні бути організатори заходів. Немає більш безтактного відношення до слухачів і організаторів, ніж запізнення. Приходити вчасно на роботу- теж ознака сумлінності і пунктуальності. Ці якості викликають довіру до бібліотекаря у колег, читачів і адміністрації. Причини невиконаної вчасно роботи рідко беруться до уваги читачами, колегами, керівниками. І, як правило, це лише створює думку про працівника як про невідповідальну  людину, якій не можна довірити важливу справу.

Відмінною   рисою   бібліотекаря   має   бути   доброзичливість,   яка відбивається в особливостях поведінки і ставленні до людей. Важливо, щоб бібліотечний працівник зберігав високий внутрішній духовний стан, стримував себе від проявів емоцій, мав добрий смак.

Слід зазначити, що бібліотекарям по життю не вистачає винахідливості, тому вони не достатньо пристосовані в нових умовах, проте слід відмітити і те, що найбільше винахідливіші фахівці, повні ентузіазму, енергії зникають з бібліотечного середовища, їх запрошують на роботу в адміністрацію, комерційні структури, тобто бібліотека була для них гарною шкалою кар’єрного росту.

Етичні аспекти нашої професійної діяльності складні і суперечливі. Описати й перерахувати всі ситуації, коли бібліотекар морально правий і навіть повинен відмовити читачу в задоволенні запиту неможливо і непотрібно. Бібліотекар повинен бути просто мудрою людиною і пам’ятати про те, що ми працюємо для читача. Одним із перших професійних кодексів можна вважати Клятву Гіппократа, що виникла ще у 5-4 ст. до н.е., головним принципом якої є «Не нашкодь», «Де любов до людини, там і любов до мистецтва» та ін. Ці канони доречні в кожній професійній діяльності, об’єктом якої є людина.

У будь-який професійний кодекс слід закладати християнські заповіді, одна з яких –  «Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть і ви їм». Вона проходить червоною ниткою крізь усі моральні кодекси світу, не залишаючи осторонь і бібліотечні кодекси етики.