Бібліотека

Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

«Співпраця та партнерство медичних бібліотек України в сучасному інформаційному просторі» (міжнародна науково-практична конференція)

Дата проведення: 15-16 травня 2013 р. База проведення: Бібліотека Вінницького національно медичного університеру ім. М.І. Пирогова, Вінницька обласна наукова медична бібліотека

ВСТУПНЕ СЛОВО
Мороз Василь Максимович - ректор Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, академік НАМН України, професор
СПІВПРАЦЯ ТА ПАРТНЕРСТВО МЕДИЧНИХ БІБЛІОТЕК В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ.
Павленко Раїса Іванівна - генеральний директор Національної наукової медичної бібліотеки України, заслужений працівник культури України

Отдельный человек слаб, как покинутый Робинзон: лишь в сообществе с другими он может сделать многое.

Шопенгауэр А.

 

Цьогорічна тема конференції яскраво відображає сучасні тенденції розвитку українських бібліотек — співпраці, координації та партнерства, оскільки, як відомо, саме спільна праця є запорукою успішного функціонування.

Оцінюючи діяльність Національної наукової медичної бібліотеки України та всієї мережі медичних бібліотек, можна стверджувати, що ми маємо значний досвід бібліотечної взаємодії. Проте, за часів колишнього Радянського Союзу, така співпраця регламентувалася, перш за все, директивним керівництвом вищих органів. Завдяки цьому розв`язувалось багато важливих практичних проблем, зокрема, було розроблено і затверджено такі важливі документи, як: „Положення про єдину загальнодержавну систему МБА”, „Положення про організацію депозитарного зберігання книжкових фондів бібліотек країни”, „Положення про міжнародний міжбібліотечний абонемент”, впроваджено спільне планування бібліографічної, інформаційної роботи, науково-методичної, науково-дослідної діяльності, створено зведені каталоги науково-технічної зарубіжної літератури, якими користувались всі бібліотеки.

Унікальним прикладом співпраці на той час було здійснення централізованого розпису вітчизняної та іноземної медичної літератури. Ця робота виконувалася нашою бібліотекою, Державною центральною науковою медичною бібліотекою м. Москви, Харківською державною науковою медичною бібліотекою і координувалася Всесоюзною книжковою палатою. Картки централізованого розпису наша бібліотека розсилала на замовлення 300 абонентам колишнього Радянського Союзу. Станом на 1990 рік було відправлено понад 2 млн. бібліографічних карток! Вже тоді це було справжнє бібліотечне виробництво на основі бібліотечної взаємодії.

Ретельно аналізуючи власний досвід співпраці минулих років та особливості функціонування системи бібліотек в умовах Централізованої бібліотечної системи, ми дійшли висновку, що економічна та соціальна переорієнтація в країні вплинули на зміни бібліотечного співробітництва.

Використання сучасних електронних комунікацій надає можливість бібліотекам  впроваджувати принципово нові форми ділової взаємодії. В новій політичній реальності інформаційного та фінансового дефіцитів бібліотеки прагнуть зміцнити професійні контакти шляхом взаємовикористання наявних ресурсів. Сьогодні бібліотеки все частіше виступають в ролі рівноправних партнерів. І поки політики з`ясовують відносини між собою, бібліотекарі наполегливо виконують свою роботу в новій реальності. Життя трансформується, народжуються нові відносини. Головна проблема нині, на мій погляд, полягає в тому, щоб навчитися жити в новій якості – на основі рівноправного партнерства. Проте, об`єднання сьогодні можливе тільки на добровільних засадах.

Важко перерахувати можливі напрями партнерства між нашими бібліотеками, бо сюди потрапляють практично всі аспекти бібліотечної діяльності: комплектування, каталогізація, інформаційне забезпечення, бібліотечне обслуговування, видавнича та наукова діяльність тощо. Уже зараз є напрацювання, які свідчать про ефективну співпрацю Національної наукової медичної бібліотеки України та мережі медичних бібліотек, зокрема це стосується взаємовигідного обміну інформацією:

  • формування зведеного електронного каталогу;
  • доукомплектування фондів мережі медичних бібліотек завдяки передачі літератури від авторів, редакцій та видавництв. Тільки за останні 5 років ННМБУ передала медичним бібліотекам 12500 примірників видань; за рахунок книгообміну фонди бібліотек поповнились більш як на 8000 примірників видань,а до обмінного фонду ННМБУ від бібліотек-партнерів надійшло близько 14 000 примірників;
  • наповнення краєзнавчої картотеки «Охорона здоров`я України», яку було започатковано понад 40 років тому! Картотека акумулює матеріали з організації охорони здоров`я та історії медицини в Україні, починаючи з 1917 року по теперішній час і є потужним інформаційним джерелом;
  • видання зведеного інформаційного покажчика іноземних періодичних видань, передплачених медичними бібліотеками України з 1978 року;
  • підготовка та видання спільних бібліографічних та біобібліографічних покажчиків. Тільки за останні 3 роки вагомим доробком стало видання, присвячене 200-річчю від дня народження М.І.Пирогова; новим проектом є видання календаря знаменних і пам`ятних дат «Імена в медицині у відгомоні часу»; підготовка серії історичних нарисів, присвячених етапам становлення та розвитку медичних бібліотек країни;
  • збереження цінних та рідкісних документальних фондів бібліотек як складової національного культурного надбання країни — створення Реєстру цінних та рідкісних видань та введення їх у базу даних „Книжкові пам`ятки”;
  • обмін досвідом у професійному середовищі: проведення науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів тощо;
  • організація професійного туризму з метою зміцнення і розширення міжкультурних і бібліотечних зв`язків;
  • співпраця з Українською бібліотечною асоціацією, видавництвами, редакціями газет та журналів;

Окремо хочеться згадати про об`єднання провідних бібліотек у Консорціум з метою одержання спільного доступу до найбільших видавництв світу, зокрема EBSCO, Elsevier, ProQuest.

Можливості співпраці необмежені. І це підтверджують форми і методи міжнародного бібліотечного співробітництва Національної наукової медичної бібліотеки України. Однією з найбільш ефективних форм співпраці є міжнародний книгообмін, на основі якого здійснюється безвалютний обмін науковими виданнями з багатьма країнами світу. Нашими партнерами сьогодні є 32 країни далекого зарубіжжя та країни колишнього Радянського Союзу: Росія, Білорусія, Латвія, Естонія, Вірменія, Татарстан, Узбекистан, Туркменістан.

Взірцем творчої співпраці стала презентація нового багатотомного видання Президента Туркменістану, доктора медичних наук, професора  Гурбангули Бердимухамедова «Лікарські рослини Туркменістану», яка відбулась у Національній науковій медичній бібліотеці України в рамках проведення Днів культури Туркменістану в Україні наприкінці 2012 року.

У 2011 році на запрошення Міжнародного фонду Ібн Сіно та Асоціації народної медицини Узбекистану я брала участь і була єдиним представником від бібліотечної громадськості України на VI міжнародній науково-практичній конференції „Авіценівські читання” на тему „Спадок великого вченого Ібн Сіно та сучасна медицина” в Бухарі. З того часу між нашими організаціями склались добрі партнерські стосунки і цього року нас знову запрошено на VІI міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену великому мислителю.

Тісне співробітництво налагоджено з Всесвітньою організацією охорони здоров`я (ВООЗ), Французьким культурним Центром, Американським Домом, Гете-інститутом, Окружною Лікарською Палатою Польщі, Всесвітньою Асоціацією Болгар та іншими міжнародними організаціями.

Тема співробітництва в світі неодноразово піднімалась на міжнародних бібліотечних форумах. Ще в 2000 році Конференція ІФЛА була присвячена темі «Інформація заради співробітництва: створення всесвітньої бібліотеки майбутнього», яка наголошувала, що саме співпраця бібліотек є унікальним шансом для подальшого їх розвитку.

На міжнародній конференції Global Media Forum (GMF), яка відбулася в Бонні в червні 2012 року, експерти з різних країн шукали відповіді на різні питання, серед яких велику увагу було приділено ролі партнерських відносин та діалогу в глобальному світі.

Питанням співпраці неодноразово присвячувались теми конференцій найбільшого бібліотечного форуму „Крим-2011”: „Бібліотеки в новому десятиріччі інформаційного століття: удосконалюючи технології та розвиваючи співробітництво”.

Свідченням актуальності та значимості партнерства бібліотек в сучасному світі є тема майбутньої конференції „Крим-2013”: „20 років Конференції „Крим”: результати та перспективи бібліотечно-інформаційної інтеграції і кооперації”.

У третьому тисячолітті бібліотечне співтовариство виділяє для своєї роботи, як пріоритетну, концепцію кооперації, точніше, співробітництва. Тільки такий шлях може привести до розвитку і процвітання.

НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ВНМУ ІМ. М.І. ПИРОГОВА В РЕАЛЬНОМУ ТА ВІРТУАЛЬНОМУ ПРОСТОРАХ
Кравчук Неліна Миколаївна - заступник директора наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

Багатофункціональна діяльність Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова супроводжується значними змінами: стрімким збільшенням кількості студентів, в тому числі іноземних, які навчаються російською та англійською мовами; введенням нових дисциплін і навчальних курсів; удосконаленням підготовки магістрантів, аспірантів, ординаторів; розширенням області дослідницької роботи студентів та аспірантів; тематики кандидатських і докторських дисертацій тощо. Крім того, студент університету змінюється як особистість: формуються певні погляди, уподобання.

Всі ці напрямки тісно пов’язані з науковою бібліотекою, місія якої полягає в забезпеченні доступу до документів, інформації, знань для ефективного розвитку освітньої та наукової діяльності. Діяльності бібліотеки передбачає максимально повне задоволення інформаційних потреб професорсько-викладацького складу і студентів, а це 1336 професорів та викладачів, 225 аспірантів, магістрантів і клін. ординаторів, 156 практичних лікарів, 7278 студентів та ін.

Основні показники за 2012 р., що характеризують різні напрямки діяльності наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова:

Читачів за єдиним обліком – 9 166

Обслужених читачів – 31 771

Книговидача – 603 260

Відвідування – 369 644

Фонд – 559 142

Абонементів – 4, Читальних залів – 5

Комп’ютерів – 20

Працівників – 48

Важливою складовою роботи бібліотеки є якісне і кількісне наповнення бібліотечного фонду. Саме бібліотечного, а не книжкового, адже бібліотека є зібранням не лише документних джерел інформації.

На 1.01.2013 року фонд бібліотеки становить 559 142 прим. видань. Із них: наукової літератури  – 209 570  прим.

навчальної літератури – 184 157 прим.,

періодичних видань – 98 442 прим.

фонд електронних видань – 530 прим.

видань іноземними мовами – 20 558 прим.

З метою удосконалення своєї діяльності бібліотека поєднує традиційні та інноваційні напрямки роботи: освоює нові види діяльності, впроваджує новітні технології, укріплює взаємовідносини з підрозділами університету та ін. Здебільшого розвиток комп’ютеризації та автоматизації бібліотечних процесів визначають нові орієнтири у діяльності бібліотеки, за рахунок чого досягаються значні успіхи.

Пріоритетним напрямком діяльності бібліотеки є перехід на новий рівень роботи – моделювання бібліотечного простору, який може задовольнити інформаційні потреби читачів шляхом організації відкритого доступу до бібліотечних фондів, створення комфортного середовища для наукового, освітнього та культурного розвитку наших користувачів. Складність і багатоаспектність інформаційних потреб користувачів зумовлює необхідність розроблення і реалізацію ефективної стратегії трансформації бібліотеки ВНМУ. Така потреба викликана ще й тим, що в недалекому майбутньому діяльність буде розширена в новому приміщенні, що будується. Тому протягом 5 років (2007-2011 рр.) бібліотека проводила дослідження стосовно вибору, розробки і послідовного здійснення інноваційної стратегії розвитку бібліотеки, яке знайшло своє відображення у науково-дослідній роботі «Створення інформаційно-освітнього середовища університетської бібліотеки як складової системи безперервної додипломної та післядипломної медичної освіти». Цей напрям бібліотека координувала з відділом наукової інформації, науковими підрозділами та кафедрами університету. Було розроблено оптимальну модель сучасної університетської бібліотеки, намічені шляхи досягнення якісних змін у бібліотечних послугах і створення інформаційних ресурсів відповідно освітнім і науковим потребам студентів, науковців та викладачів університету. Враховувалися існуючі умови діяльності бібліотеки та перспективне освоєння нового приміщення. Напрацьовані нормативні та регламентуючі документи допомогли оптимізувати основні процеси бібліотечної діяльності вже на даний час. В ході проведення науково-дослідної роботи виникла потреба у складанні «Проекту автоматизації бібліотеки ВНМУ на 2008-2011 рр.». Результати наукової роботи були відображені в 33 методичних матеріалах; 39 виступів та 25 публікаціях статей та тез. За розробленими шляхами бібліотека крокує і сьогодні.

Основними компонентами електронної університетської бібліотеки є:

  1. Електронний каталог як інформаційно-пошукова система.
  2. БД повнотекстових видань та система доступу до них.
  3. Електроний читальний зал.
  4. Система електронної доставки документів.
  5. Система створення електронних навчальних матеріалів.
  6. Система доступу до інших освітніх ресурсів.

Важливим вкладом бібліотеки в інформаційне забезпечення студентства та науковців університету є створення і функціонування ЕК. Його мобільність у використанні призвела до поступової відмови від деяких карткових каталогів. На даний момент бібліотека використовує 2 напрями в роботі з електронними ресурсами: створення власних ресурсів та використання запозичених.

До власних електронних ресурсів відноситься ЕК (загальний обсяг – 266 235 записів), який складається з наступних БД:

— БД «MEDIC» (242 270 записів) – включає відомості про книги (монографії, щорічники, збірники статей, дисертації, автореферати дисертацій, тези та матеріали конференцій з охорони здоров’я, суміжних галузей, історії, суспільних наук, культури, ін.) та аналітичний розпис статей з медичних журналів з 1998 року.

— БД «Іноземна література» (2 027 записів) – містить дані про весь фонд іноземними мовами (підручники, посібники, монографії).

— БД «Вища освіта» (1331 запис)   — аналітичний розпис статей про методику викладання, організацію навчального процесу, матеріали про кредитно-модульну систему навчання.

— БД «Профі» (9 132 записи) – аналітичний розпис статей з професійних бібліотечних видань.

— БД «Художня література» (11 475 записів)

 — БД «Політематична база статей» створена у 2013 р.

Значному масиву записів слід завдячувати міжрегіональній корпорації системи медичних бібліотек (МКСМБ), яка у 2013 р. святкує свій 10-літній ювілей. Щорічно наша бібліотека отримує від колег понад 13 000 записів. А за весь час існування корпорації це близько 130 000 – цифра вагома.

В ЕК бібліографічні описи монографій доповнюються анотаціями та змістом. А приєднання в ЕК до описів авторефератів дисертацій повних текстів дало змогу їх перегляду відразу під час пошуку. Якщо повні тексти авторефератів дисертацій знаходяться у вільному доступі, то ряд видань відкриті лише в локальній мережі бібліотеки. Планується доступ до них ззовні через індивідуальні паролі читачів,  оскільки налагоджена робота модуля «Читач» з персоніфікованими пластиковими картками читачів бібліотеки зі шрих-кодом.

Основою поліпшення якості навчального процесу, популяризації праць вчених університету та залучення нових користувачів є створення електронної бібліотеки. Її фонд становить 1724 назв електронних ресурсів. Бібліотека практикує комплектування навчальними матеріалами від кафедр університету як на традиційних, так і електронних носіях. За пропозицією бібліотеки Вчена рада університету зобов’язала всіх науковців університету передавати примірники своїх праць у фонд бібліотеки, в т. ч. на електронних носіях.

В наших планах – створення на базі бібліотеки університету електронних архівів наукових публікацій викладачів та науковців університету (статей і видань) з відповідних дисциплін та розкриття їх змісту. Він складатиметься з електронних версій підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій, навчально-методичних розробок, орієнтованих на використання студентами в ході самостійної роботи. За наявності такого фонду у перспективі буде організоване дистанційне навчання для студентів заочного відділення фармацевтичного факультету.

Важливим етапом формування ЕК є ретроконверсія фонду. У бібліотеці ВНМУ вводяться записи на видання з 1970 до 1984 років. Завдяки цьому наповнення ЕК значно зростає, що сприяє не лише хронологічно ширшому інформаційному пошуку літератури, але й ближче наблизило фонд до процесу штрихкодування та автоматизованої книговидачі. Результати роботи позитивні:

  • на абонементі навчальної літератури введений весь фонд в ЕК і заштрихкодовано близько 70 %.
  • на абонементі наукової літератури проводиться робота по ретроконверсії літератури в ЕК методом ручного вводу видань «de visu» та одночасно проводиться їх штрихкодування;

Створена БД «Читач», яка містить електронний формуляр читачів бібліотеки із фотографіями, дала можливість оперативно ідентифікувати читача, а проведення штрихкодування всього фонду – впровадити автоматизовані книговидачу та статистику читацької активності. Сьогодні ці функції у повному обсязі забезпечені у читальній залі №1, секторі літератури іноземними мовами та інформаційно-бібліографічному відділі.

Повнота інформаційного задоволення читачів бібліотеки забезпечується також завдяки співпраці з бібліотеками України та використання запозичених БД (фондів Національної медичної бібліотеки України з 2001 р., фондів Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки).

Наступні плани – створення авторитетних файлів індивідуальних та колективних авторів. Значний матеріал про видатних особистостей університету, Вінницького  краю та організацій медичного напрямку діяльності уже зібрано. Тож попереду – питання технічної розробки.

Інформаційні потреби віддалених користувачів бібліотека задовольняє сайт бібліотеки (http://library.vsmu.edu.ua). Розширюючи та урізноманітнюючи спектр бібліотечно-інформаційного сервісу у віртуальному просторі, сайт забезпечує своєчасне інформування, ефективність задоволення потреб читачів, престиж бібліотеки, її рекламу тощо. Насамперед, він надає широкий спектр інформаційних послуг в онлайновому режимі: списки передплаченої періодики, видання наших авторів, приклади бібліографічного опису для списку наукових робіт, доступ до ЕК бібліотеки тощо. Постійно поповнюється база даних сайтів медичних журналів (192 назви), які безкоштовно надають доступ до повнотекстової інформації. Для викладачів, науковців університету та студентів представляється інформаційно-бібліографічне видання “Бібліокур’єр”. Зміцнився імідж бібліотеки та підвищилася оперативність в інформуванні віддалених користувачів завдяки своєчасній підтримці 4-х блогів:

«Новини бібліотеки» – http://nbvnmu.blogspot.com,

«Методinfo»– http://metodinfo.blogspot.com,

«Бібліо Граф і Я» – http://bibliovnmu.blogspot.com,

«Літературна вежа» – http://literaturnaveza.blogspot.com.

Щорічна кількість відвідувань сайту щороку збільшується і становить понад 60 000 звернень.

Для науковців і викладачів університету проводиться пошук в мережі Інтернет. Із установкою безпровідного інтернету (Wi-Fi) у бібліотеці, у читачів з’явилася можливість самостійного пошуку необхідної інформації, використовуючи власні ПК. Нагальною є потреба в організації електронної читальної зали, яка передбачена в новому приміщенні бібліотеки.

Наукова бібліотека університету пропонує кафедрам послугу – електронну доставку вибіркової тематичної інформації з нових надходжень, що  сприяє якісному інформаційному обслуговуванню професорсько-викладацького складу університету.

Використовуються налагоджена система електронної доставки документів по замовленню та отриманню електронних копій статей із фондів інших бібліотек. Прикладом доцільності такої співпраці свідчить запит навіть із США від Jordan Shedlock.

Завдяки використанню сучасної оргтехніки, різних програм та кольорового принтера удосконалена видавнича база, що значно покращило видавничу продукцію бібліотеки, особливо дизайн видань. Поряд із друкованими виданнями бібліотека розпочала випуск біобібліографічних покажчиків серії «Вчені нашого університету» в електронному форматі (на CD). У обласному конкурсі видань бібліотек «Асоціація бібліотек Вінниччини» в спеціальній номінації «Креативний підхід до електронних видань» відзначила біобібліографічний покажчик на CD-Rom «М. І. Пирогов», присвячений 200-річному ювілею видатного хірурга.

Діяльність бібліотеки направлена не тільки на підвищення інформування студентів, але й значну увагу приділяє професійному розвитку своїх працівників. Щотижневі заняття з підвищення кваліфікації спрямовані на  розширення кругозору в різних галузях знань, особливо в медичній та фаховій. Запропонована інформація все частіше супроводжується презентаціями у вигляді слайдів та зі звуковим оформленням.

В епоху електронної комунікації міняється бібліотека, росте нове покоління. Тому бібліотека намагатиметься забезпечити своїм користувачам максимум комфорту для створення вільного доступу до інформації як в традиційній формі роботи так і за

СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ТА БІБЛІОТЕКИ ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. М.І.ПИРОГОВА: ВИДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ПОКАЖЧИКА „М.І.ПИРОГОВ: ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ"
Шпукал Леся Іванівна - директор наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова
ІМІДЖ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ: РЕСПУБЛІКАНСЬКА НАУКОВА МЕДИЧНА БІБЛІОТЕКА БІЛОРУСІ
Сороко Володимир Миколайович - директор ДУ «Республіканська наукова медична бібліотека», республіка Білорусь (Мінськ)

На примере деятельности Республиканской научной медицинской библиотеки (РНМБ) Беларуси рассматриваются наиболее существенные факторы, формирующие имидж учреждения.     Предпринимается попытка выделить что-то особенное, неординарное, отличительное и, в большей мере, характерное для РНМБ, определить так называемую «фишку» учреждения.

Особое внимание уделяется сохранению и развитию достижений библиотеки предыдущих лет, внедрению современных информационных технологий, реорганизации системы обслуживания пользователей, формированию команды высококвалифицированных специалистов, с любовью и уважением относящихся к своему делу, и создание комфортных условий для их работы, а также читателей библиотеки.

В настоящее время, когда по известным причинам количество посещений библиотек пользователями постоянно снижается, важным является внедрение и развитие нетрадиционных методов библиотечного и информационного обслуживания. Такими в РНМБ являются поддержка и развитие информационного портала Med.by на базе телекоммуникационного узла учреждения, полиграфическая и издательская деятельность, в т.ч. издание информационного каталога «Здравоохранение Беларуси. Учреждения, услуги и товары. Кто есть кто», содержащего сведения о примерно 1300 учреждениях здравоохранения Беларуси, основных предприятиях и фирмах, работающих на медицинском рынке республики, и 7,5 тыс. специалистах.

«Фишкой» библиотеки по праву считается деятельность Музея истории медицины Беларуси, являющегося структурным подразделением учреждения. Кроме основной фондовой, просветительской, экспозиционно-выставочной и научно-исследовательской работы, сотрудники музея оказывают консультативную помощь при подготовке радиопередач, телевизионных программ и документальных фильмов, тем самым еще больше укрепляя авторитет и значимость библиотеки.

Внебюджетная деятельность и оказание платных услуг библиотекой также положительно сказываются на имидже учреждения. Актовый зал для проведения различных мероприятий арендуют не только организации, учреждения, но и фирмы, в т.ч. нерезиденты Республики Беларусь. Арендаторами основных площадей являются известные в Беларуси и мире организации, посетители которых имеют возможность ознакомиться с деятельностью библиотеки.

Немаловажное значение для поддержания имиджа библиотеки имеют ее взаимоотношения с крупнейшими библиотеками Беларуси, активное участие в работе Совета по информационному взаимодействию, созданного по инициативе Национальной библиотеки Беларуси, общественного объединения «Белорусская библиотечная ассоциация», участие в работе научно-практических конференций, консорциумов, выступления сотрудников в средствах массовой информации: на радио, телевиденьи, в печати.

Еще одним направлением деятельности, работающим на имидж библиотеки, стало сотрудничество с редакцией научно-практического рецензируемого журнала «Здравоохранение». На страницах рубрики «Школа молодого ученого» публикуются статьи специалистов библиотеки и тематические списки литературы из фондов РНМБ. Совместно с редакцией журнала организуются обучающие семинары и дискуссии по наиболее актуальным проблемам медицины.

Росту авторитета учреждения способствуют организация прохождения практики студентами вузов и колледжей, курсов повышения квалификации на базе библиотеки, поддержание творческих связей с коллегами из библиотек Беларуси и зарубежья.

СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ СЬОГОДЕННЯ ПІД КУТОМ ІСТОРІЇ: ДО 80-РІЧЧЯ ВІННИЦЬКОЇ ОНМБ
Берладин Галина Василівна - директор Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки

Все в цьому світі має свою історію: коротку чи довгу, яскраву або невиразну ту, що залишає слід і ту,  що зникає безслідно. До якої ж з них можна віднести 80-літню історію бібліотеки?

Її початок пов’язаний з потребами молодого суспільства,  що активно розвивалось і потребувало знань. На виконання  Постанови ВКП(б) «Про покращення бібліотечної роботи» від 30 жовтня 1929 р. вже до кінця 30-х років  були відкриті медичні бібліотеки в Києві та обласних центрах України,  в тому числі і  в Вінниці.

Відомості про становлення бібліотеки базуються на спогадах лікаря В.Я.Кеніса, який був великим книголюбом і кілька років, до Великої Вітчизняної війни, працював у бібліотеці бібліографом за сумісництвом;  на звіті  бібліотеки за 1936 рік, підписаному  завідуючим М.І. Зецкером;  на історичній довідці директора  Премислер Анни Аронівни від 1954 року та подальших звітах про роботу.

За даними обласного архіву, відомості про організацію бібліотеки не збереглися, є лише посилання на публікацію в журналі «Профілактична медицина» за 1934 рік №1 про те, що почала діяти  обласна медична бібліотека в місті Вінниці, та в спогадах лікаря В. Я. Кеніса   вказується на весну 1933 року, як початок діяльності бібліотеки.

Вінницька обласна наукова медична бібліотека організована  спочатку як філія республіканської медичної бібліотеки, в 1935 році була реорганізована в обласну, а в 1940 –  отримала статус наукової. Штат бібліотеки в 1934 році складав 1,5 ставки, а саме: 0,5 ставки завідувача  бібліотеки та 1 ставку бібліотекаря. В 1936 році він розширився і складав 3,5 ставки. З часом було введено ще  0,5 ставки бібліографа. Ця зміна була цілком виправдана тому, що послугами бібліотеки користувалась все більша кількість наукових працівників, дисертантів та інших спеціалістів-медиків. Ішов інтенсивний ріст бібліотечного фонду. Лише за 1936 рік було придбано 1982 примірники книг, передплачувалось 57 назв радянських та 12 назв іноземних періодичних видань. Створюються алфавітний та систематичний  каталоги, правда, для прискорення опису всього фонду, додаткові та аналітичні картки не писались.

Статистичні дані

Роки Фонд Читачі Книговидача Штат
1934 3000 50 250 1,5
1936 6081 137 1057 3,5
1941 19581

В період німецької окупації найціннішу частину фонду бібліотеки було втрачено. У жовтні 1944 року бібліотека відновила свою роботу. Її фонд на той час нараховував 15528 примірників, 1057 журналів та 4053 примірники книг було втрачено. Книги, журнали та довідковий апарат знаходились  в  хаотичному стані, тому перші заходи були спрямовані на їх упорядкування. Бюджет бібліотеки на 1945 рік було затверджено в сумі 76700 крб.

Після війни бібліотека містилась там, де і на початку свого існування — в будівлі поліклініки по вулиці Першотравневій, в чотирьох невеличких кімнатах і була відчинена для читачів з 9 години ранку до 20 години вечора без вихідних днів.  Але під кінець 1947 року, у зв’язку з 50% скороченням штату, залишились директор, завідувач книгосховища, бібліотекар, бухгалтер-завгосп та на 0,5 ставки прибиральниця. Змінився і час роботи абонемента — з 15 до 20 години.

Незважаючи на ускладнення в організації обслуговування, потреба в бібліотеці та її авторитет зростав.

Роки Бюджет

(тис.крб.)

В т.ч. на

літературу

Фонд Читачі Книговидача Відвіду

вання

1944 40.000 11.000 15 528 110
1945 76.700 12.000 22 645 504 28 344 6002
1946 82.000 12.400 25 621 746 34 462 9550
1947 106.400 24.000 28 023 986 17 501 9192
1948 99.000 33.000 29 347 1165 14 144 4833

Велику шкоду розвитку бібліотеки було завдано в 1950 році, коли, під час об’єднання лікарень, їй довелось звільнити приміщення поліклініки і переїхати на територію обласної психіатричної лікарні ім. Ющенка, потім ще 3 переїзди і в результаті — кілька разів всю роботу бібліотеки доводилось налагоджувати заново.

Нарешті, розпорядженням Вінницького облвиконкому від 28.01.1980 року №34-Р медичній бібліотеці було передане приміщення будинку дитини по вулиці Л. Толстого, 11. Потрібно було знову налагоджувати роботу і відновлювати  авторитет серед медичної спільноти. З цією метою здійснюється    активна робота по залученню медичних працівників до читання. Працівники бібліотеки виступають на всіх обласних нарадах, на  радіо та в пресі, інформацію про бібліотеку та  правила користування нею було розіслано в усі медичні заклади міста та області. Для кращого задоволення потреб користувачів активно починає працювати МБА. Бібліотека стає абонентом  Київської та Харківської РМНБ, ДЦМБ, бібліотек ім. Леніна та ім. Салтикова-Щедріна. І вже в 1948 році по МБА з цих бібліотек було отримано 417 книг та журналів, замовлених читачами.

Для обслуговування лікарів та середніх медичних працівників області в кінці 1945 року було організовано поштовий абонемент. Для цього довелося збільшити ліміти на фінансування, розробити спеціальні облікові форми. В результаті проведеної роботи 140 лікарів периферії систематично, номер за номером отримували через пошто-абонемент 180 назв журналів для ознайомлення. На 1 липня 1948 року бібліотека обслуговувала 321 медпрацівника  області за допомогою заочного абонемента. Лише за перше півріччя 1948 року їм було надіслано 694 примірники книг та журналів. В основному, до користування бібліотекою були залучені лікарі майже усіх районів за винятком Чечельницького, Оратівського та Уланівського ( зі звіту).

В 1957 році, коли з’явилась можливість безлімітної передплати періодики, потреба в поштовому абонементі відпала. Але залишилась така форма обслуговування як заочний абонемент.

Лише в 1955 році формується більш чітка структура бібліотеки з окремими відділами обслуговування і комплектування, обробки та зберігання фонду. В штаті відділу обслуговування — 3 бібліотекарі, комплектування-2.

Бібліотекою користувались не лише лікарі, а й науковці та студенти, незважаючи на те, що в медичному інституті була своя досить потужна бібліотека. Добре укомплектований фонд, затишок та привітність працівників завжди були гарантовані для кожного, хто переступив  поріг обласної медичної бібліотеки, незалежно від того, де і в якому приміщенні вона знаходилась.

З метою найповнішого задоволення читацьких запитів, активно використовується  МБА, навіть якщо і не всі замовлення виконуються,  все ж можливості читачів  розширюються. В 1966 році було надіслано 891 замовлення, отримано 568 примірників книг та журналів, для порівняння:  бібліотекою медінституту замовлено 540 примірників, одержано — 312.

Активно використовуються можливості заочного абонемента. За 1966 рік ним обслужено 1014 читачів, яким за рік надіслано 6294 примірники книг і журналів. На 1 січня 1967 року  бібліотека передплачувала 162 назви періодичних суспільно-політичних, медичних та інших видань.

Щорічно бібліотека обслуговувала понад 5 тисяч читачів. Велась широка пропаганда літератури актуальної тематики, як в стінах бібліотеки, так і за її межами. За рік відділом обслуговування оформлялось понад  70 книжкових виставок, проводились перегляди літератури в медичних закладах. Для цього періоду характерна велика кількість нестаціонарних форм обслуговування, так в 1977 році функціонувало аж 30 пересувок, тоді як в 1970 — лише 18.

Якщо в 1948 році фонд бібліотеки нараховував  28347 примірників, то в 1977 році — уже 188193 примірники.

Поряд з тим, обласна наукова медична бібліотека здійснювала централізоване комплектування бібліотечного фонду для 33 медичних бібліотек області. Щороку  на придбання книг витрачалось біля 3300 крб. Так,  в 1970 році для кожної бібліотеки було придбано по 126 примірників книг. В порівнянні з 1969 роком фонд  їх збільшився на 11192 примірники, з урахуванням того, що багатьма лікарнями  ще виділялось  по 200-300 крб. на придбання журналів.  З  1977 по 1989  рік проводилась часткова централізація медичних бібліотек лікувальних установ області. ОНМБ забезпечувала централізоване комплектування фондів 34 бібліотек ЛПУ. Фонди бібліотек-філіалів ЦБС знаходились на балансі ОНМБ. Тут здійснювалась їх наукова і технічна обробка, інвентарний і сумарний облік. Медичні бібліотеки поза ЦБС (всього 7) комплектувались ОНМБ централізовано з частковою обробкою. Облік в цих бібліотеках вівся самостійно.

З 1985 року було вдосконалено технологічний процес обліку  та обробки літератури, який допоміг скоротити шлях книги до філіалу. Кожна нова партія книг потрапляла в ОНМБ, оброблялась і відправлялась у філіали протягом одного місяця, коли в інших областях цей процес займав набагато більше часу. Було розроблено регламентуючу документацію з обліку і зберігання бібліотечних фондів бібліотек-філіалів, видано методичні рекомендації. Досвід роботи бібліотеки був узагальнений методичним відділом  та відділом комплектування РНМБ і Вінниця стала всеукраїнською школою передового досвіду з питань комплектування та наукової обробки документів для обласних медичних бібліотек.  Централізована обробка літератури дозволила забезпечити надійний облік фондів і контроль за ними, в кожній бібліотеці було створено довідковий апарат.

Наказом МОЗ УРСР № 212 від 13.04.1972 р. вже до кінця  року в бібліотеці  було засновано  відділ науково-медичної інформації із сектором наукової бібліографії, всього 3 працівники, а на базі лікувально-профілактичних закладів — створено 123 групи науково-медичної інформації.

Маючи спеціальну структуру, було  вдосконалено такі комплексні форми колективного інформування як Дні інформації та Дні спеціаліста, запроваджено  в практику нові форми інформаційного забезпечення, такі як довідкове забезпечення керівництва (ДЗК) та вибіркове розповсюдження інформації (ВРІ). Працівники відділу вели тематичні картотеки, які допомагали розширити можливості довідково-бібліографічного апарата бібліотеки, виконували бібліографічні довідки.

В 1979 році у відділі НМІ була введена посада головного бібліографа. Бібліотекою ставиться акцент на оперативність інформаційного забезпечення. Паралельно з використанням видань РНМБ, працівники бібліотеки почали самостійно складати та надсилати в медичні заклади інформаційні списки нових надходжень з 23 медичних спеціальностей. Ця інформація була набагато оперативніша і доступніша. На високому рівні забезпечувалось оперативне інформування  керівників охорони здоров’я, провідних  обласних та міських спеціалістів галузі та понад  70 абонентів ВРІ, які інформувались за 130 темами. Було налагоджено тісну співпрацю з курсами підвищення кваліфікації організаторів охорони здоров’я при медичному інституті, і для них систематично проводились бібліографічні огляди літератури з організації охорони здоров’я. Велась краєзнавча бібліографія.

Дев’яності роки внесли зміни в роботу всієї бібліотеки. Почався  період дефіциту джерел інформації. Припинили своє існування видання поточної бібліографії. Бібліотека постійно була в пошуку нових джерел, які допомогли б вгамувати інформаційний голод. Понад усе страждали науковці та молоді спеціалісти.

Бібліотекою було знайдено можливість отримання нових інформаційних листів про запровадження передового досвіду з усього колишнього Союзу через обласний ЦНТІ, копіюючи їх. Почали налагоджувати контакти з книготорговельними організаціями. Організували постійнодіючу виставку нових видань, які щотижня поповнювались новинками, люб’язно наданими київською фірмою «Книга-плюс» для  влаштування виставок-продаж, де було представлено більше 2000 книг і навіть продавали книги. Ці заходи дали можливість не втратити читачів, бути для них цікавими і корисними, дозволили залучити додаткові кошти на комплектування і здійснювати комплектування найбільш актуальною і цінною літературою. Це була робота абсолютно нетрадиційна для бібліотеки, але вона принесла користь її іміджу та підняла авторитет і додала популярності відділу науково-медичної інформації і бібліографії та бібліотеці в цілому.

Завдяки такому підходу була забезпечена інформаційна функція бібліотеки. Вдалось збільшити кількість переглядів, які організовувались в районних ЛПУ та започаткувати  нову форму роботи «Виїзну читальну залу». Ці заходи забезпечували практикуючого лікаря периферії недоступними для нього джерелами інформації. Проводились перегляди літератури на обласних заходах із підвищення кваліфікації лікарів. Бібліотека стала їх незамінним учасником.

Специфіка ж обслуговування книгою змінюється відповідно до вимог часу. Обмежена кількість примірників викликала потребу жорсткіше регулювати термін користування книгою, журнали взагалі перестали видавати за межі читальної зали. Дефіцит літератури та її висока вартість викликали потребу збільшення гарантій її повернення в бібліотеку.

З 2000 року були запроваджені додаткові платні послуги, коли за можливість роботи з книгою з фонду читальної зали  вдома, необхідно було внести плату, надано можливість за плату замовити попередній пошук і підбір книг за індивідуальною темою, зробити ксерокопії та інше. З того ж таки 2000 року було введено нову платну послугу «Нічний абонемент», заставу за цінні книги, та штраф за їх затримку. Платні послуги додали клопоту працівникам відділу обслуговування, але зробили можливим збільшити суму коштів, що виділялась державою на придбання літератури.

90-ті роки принесли  дуже багато проблем, які довелося вирішувати, змобілізувавши для цього зусилля всього колективу. Після припинення  діяльності Всесоюзної книжкової палати бібліотека перестала отримувати друковані картки для предметного каталогу і співробітники  змушені були освоїти предметизацію статей.

В 1999 році були придбані перші комп’ютери і спеціалізована бібліотечна комп’ютерна програма ІРБІС. Без надійної і постійної інженерної підтримки бібліотекарі освоїли роботу з ПК, роботу в програмі ІРБІС і розпочали створення електронного каталогу.

З 2004 року бібліотека стає ініціатором утворення міжобласної корпорації по створенню Електронного каталогу статей. В корпоративному обміні беруть участь обласні медичні бібліотеки Чернігова, Житомира, Рівного, Вінниці та Одеського і Вінницького медичних університетів. Співпраця випробувана 8-річним досвідом.

Для прикладу, в 2012 році Вінницькою ОНМБ всього запредметизовано 15803 статті та впродовж року в бібліотеки корпорації було відправлено 5200 бібліографічних записів.

База даних електронного каталогу статей нараховує сьогодні 180128 записів.

Бібліотечний фонд (надходження)

Роки Всього док-тів Нові надходження % оновлення У т. ч.
Книги Брошури Періодичні видання Електронні

видання

2009 126572 1794 1.42 402 40 1320 32
2010 128768 2196 1.71 665 112 1319 100
2011 130889 2266 1.73 707 87 1136 36
2012 133917 3056 2,29 1303 1 1424 328

Зібрання документів Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки на 1.01.2013р. становило 133,9 тис. примірників. В 2012 році на придбання книг було витрачено 177,2 тис. грн., на придбання періодичних видань — 99 тис. грн. У 2003-2005 роках була проведена інвентаризація, яку не проводили 15 років та зроблено повну реорганізацію фонду. Він лише тепер був розділений на фонд читальної зали та абонемента. Було виділене основне ядро фонду бібліотеки, всі дублети залишились у фонді абонемента, який до того ж був ретельно очищений від зайвих примірників.  Усі ці заходи здійснено без закриття бібліотеки для читачів.

Всі ці роки колектив займається не лише вирішенням технологічних питань бібліотечної роботи та поліпшенням матеріальної бази самої бібліотеки, але й шукає можливості розширення  сфери свого впливу.

З 1992 року фінансовим зубожінням галузі  та дуже високою вартістю друкованої продукції була спричинена  тривала пауза в  активній діяльності  бібліотек медичних закладів області. Навіть найдіяльніші й авторитетні бібліотекарі неспроможні були змінити ситуацію, кошти на книги в лікарнях не виділялись.  Було б великою помилкою допустити, щоб така ситуація стала звичною і не спробувати її змінити.

З 1998 року, за підтримки обласного управління охорони здоров’я, з великими труднощами ситуацію було зрушено з місця. Усі бібліотеки мають періодичні видання. Ще не всі комплектуються літературою, але таких залишилось небагато. На 1.01.2005 року  10 районів передплачують понад 5 назв медичних журналів, 10 районів — понад 10 назв, 2 бібліотеки мають більше  30 назв медичних журналів. В 2003 році 12 бібліотек області мали змогу придбати нову медичну літературу всього на суму 4409 грн., у 2004 році нові книги уже придбано бібліотеками 13-ти медичних закладів області на суму 7587грн.

Зрозуміло, що це не та кількість літератури, яка може задовольнити потреби спеціалістів, але це перші реальні кроки, які відновлюють основну функцію бібліотеки. На жаль, це був перший і останній успіх. Значне недофінансування галузі тягне за собою пошук резервів економії. Вибір між ліками і книгами звичайно випадає на користь ліків. Щоб хоч якось змінити ситуацію на периферії,  обласна медична бібліотека з 2009 року до «Виїзної читальної зали» запроваджує ще одну нову форму роботи – «Пересувний абонемент». Книга їде в район на тривалий час. Сформовані дві підбірки нової медичної літератури по 60-80 книг, з інформаційними листами та власними виданнями бібліотеки, які на 3-4 тижні залишаються для користування в бібліотеці центральної районної лікарні. Посібники, які сьогодні коштують понад 500-600 грн., стали доступні лікареві завдяки бібліотеці. Поряд з цими формами, бібліотека інтенсивно працює над можливістю використання сучасних технологій дистанційного доступу спеціалістів до бібліотечного фонду. Використовується оновлений веб-сайт бібліотеки, запроваджено електронну доставку документів замовнику, комплектується фонд документів на електронних носіях, а також створюється власний повнотекстовий ресурс із забезпеченням до нього віддаленого доступу.

До 2010 року було автоматизовано майже всі процеси, починаючи від комплектування і закінчуючи обслуговуванням користувачів.

Всі вони мають електронний читацький квиток, книговидача у читальній залі ведеться в електронному режимі. Обладнано чотири автоматизованих  робочих місця з безкоштовним безлімітним доступом до Інтернету. Комп’ютерний парк бібліотеки нараховує 2 сервери, 15 персональних комп’ютерів та 6 робочих станцій.

Наразі, основними завданнями працівників бібліотеки є навчання користувачів роботі з базою даних, допомога в здійсненні пошуку інформації по ЕК та створення власного інформаційного продукту. Усі працівники бібліотеки володіють  новітніми технологіями.

У словнику бібліотечної термінології  з’явилися такі слова як: імідж, маркетинг, менеджмент. Розвиток читацької зацікавленості бібліотекою, хоч і опосередковано, але все-таки залежить від ступеня комфортності бібліотечного простору. Поруч із сучасними будівлями офісів, магазинів, переступивши поріг похмурого, не ремонтованого приміщення бібліотеки з вицвілими  саморобними плакатами, користувач моментально опиняється біля прірви соціуму. І ніяка реклама, пропаганда доступу до інформації не буде дієвою.

В 1999 році була  виготовлена проектна документація на добудову приміщення бібліотеки, а в жовтні 2000 — розпочато і саме будівництво, проектна вартість, якого складала  325 тис. грн.

В тій  складній економічній ситуації в Україні, що утворилася   після здобуття незалежності, уже сам факт будівництва приміщення бібліотеки став унікальним явищем  тому,  що заклади культури навіть не ремонтувались не те що  будувались. До 400 квадратних метрів існуючого приміщення в 2005 році додалося  іще 200. В ньому розмістились основне книгосховище, книгосховище активного фонду читальної зали та нова читальна зала  на 24 читацьких місця. Основне книгосховище в 2010 році оснащене мобільними стелажами, в 2012 році замінено на нові  усі стелажі в підсобних фондах читальної зали та абонемента. До фонду абонемента організовано відкритий доступ.

Нові меблі, гарний інтер’єр порадували усіх – і читачів і співробітників бібліотеки. В окремому приміщенні було влаштовано невеликий зимовий сад, який став улюбленим місцем читачів. Тут можна зручно попрацювати наодинці, провести ділову зустріч, відповісти на телефонний дзвінок, випити кави, чи просто зробити паузу і відпочити, споглядаючи сад бібліотеки.

В бібліотеці зручно і комфортно працювати, в ній привітно і кваліфіковано допомагають, в ній є все для того, щоб не втрачаючи дорогоцінного часу  швидко  знайти потрібну інформацію. За 2012 рік до нас звернулось 8212 користувачів, яким було видано понад 217 тисяч документів.

Цікаво відмітити, що розвиток медичних бібліотек від самого початку до 90-х років стимулювався рішеннями Ради Міністрів в галузі культури та наказами Міністерства охорони здоров’я. Широко запроваджувався досвід окремих бібліотек, виявлений та поширюваний Республіканською науковою медичною бібліотекою. Останні ж 20 років бібліотека розвивалась лише завдяки вимогам часу, як відповідь на виклики ситуації в суспільстві та у всьому світі в цілому. Інколи цей поступ був майже наосліп, без підтримки і допомоги, на ентузіазмі працівників і силі волі керівників. Проблема створення бібліотечно-інформаційної системи, процес автоматизації в бібліотеках відбувається відокремлено. На жаль, в Законі України від 4 лютого 1998 р. «Про національну програму інформатизації», що визначає засади формування, використання та коригування програми інформатизації, слово «бібліотека» зустрічається лише один раз, коли подається тлумачення терміну «інформаційні ресурси», тобто в Національній програмі інформатизації для неї не знайшлося місця. Продуманої виваженої державної політики в галузі автоматизації бібліотечної справи сьогодні, на жаль, немає. Це стосується і місця бібліотеки в системі інформатизації суспільства: при наявності техніки для обробки і передачі інформації, гостро не вистачає інформаційних ресурсів. Закони, прийняті владою, в більшості випадків декларують наміри, але не є обов’язковими до виконання. Вони не забезпечують гарантії  збереження цілісності мережі, коли для неї ще немає іншої альтернативи.

Враховуючи всю теперішню ситуацію, ще більше важить життєздатність бібліотеки, вміння колективу відповідати поточному моменту, удосконалюватись  і  бачити перспективу.

За цим невеликим літописом подій стоять люди. Люди, які творили цю історію і як працівники бібліотеки, і як користувачі її послуг. Вони жили, змінювались в цьому мінливому світі і, впливаючи на середовище, що їх оточувало, творили його. Бібліотека мала початок, період інтенсивного розквіту, період спаду, коли прийняті форми і методи вичерпали себе, бо інтенсивно почав змінюватись соціум, і ось триває період трансформації, переходу на інший, новий рівень розвитку.

І все це було вчора, все це стало 80-літньою історією обласної наукової медичної бібліотеки.  Як казав італійський письменник Джузеппе Томаза де Лампедуза: «Все повинно змінюватись, щоб усе залишилось як і раніше».

Бібліотека змінюється, але незмінною залишається її суть.

 І це вселяє надію.

ПЕРШІ КРОКИ НА ШЛЯХУ ДО СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ЦЕНТРУ МЕДИЧНОЇ КНИГИ
Кшиштоф Круліковські - лікар Відділення епідеміології та превентивних новоутворень Центру онкології -Інституту ім. Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві (Польща)
РОЛЬ КЕРІВНИЦТВА БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ У ЗАЛУЧЕННІ ПЕРСОНАЛУ В ПРОЦЕС ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ
Дрешер Юлія Миколаївна - доктор медичних наук, професор, Лауреат премії Уряду Росії в галузі освіти

Ответственность руководства

Лидерство высшего руководства, его обязательства и активное участие являются решающими при разработке и поддержании в рабочем состоянии результативной и эффективной СМК с целью достижения выгоды для всех заинтересованных сторон.  Их можно добиться, выявляя, поддерживая и повышая удовлетворенность потребителей.

Перед высшим руководством стоит задача рассмотреть такие меры, как:

1) разработка прогноза, политики и стратегических целей, соответствующих назначению организации;

2) обеспечение организационной структуры и ресурсов, необходимых для поддержки стратегических планов организации;

3) демонстрация на собственном примере стиля управления, обеспечивающего доверие персонала;

4) создание среды, способствующей вовлечению и развитию работников;

5) доведение до сведения персонала направления деятельности организации, ценностей, связанных с качеством и СМК;

6) определение процессов жизненного цикла продукции (с целью формирования ценностных ориентаций и определение вспомогательных процессов, влияющих на результативность и эффективность процессов жизненного цикла продукции;

7) участие в проектах по улучшению СМК, поиск новых методов и решений, разработка новой продукции;

8) получение обратной связи непосредственно по результативности и эффективности СМК.

Высшему руководству следует также определить методы измерения деятельности организации, чтобы установить, достигнуты ли запланированные цели, включающие:

– измерение финансовых показателей;

– измерение показателей выполнения процессов во всей организации;

– внешние измерения, такие как сравнение с лучшими достижениями и оценка третьей стороной;

– оценку удовлетворенности потребителей, работников организации и других заинтересованных сторон;

– оценку восприятия потребителями и другими заинтересованными сторонами характеристик поставленной продукции;

– измерение других показателей успеха, определенных руководством организации.

Информацию, полученную в результате таких измерений и оценок, рекомендуется рассматривать как входные данные для анализа со стороны руководства, чтобы убедиться, что постоянное улучшение СМК является движущей силой совершенствования деятельности организации.

При разработке, внедрении и управлении СМК организации высшему руководству необходимо следовать принципам:

  1. Ориентации на потребителя

Организации зависят от своих потребителей и поэтому должны понимать их текущие и будущие потребности, выполнять их требования и стремиться превзойти их ожидания.

  1. Лидерства руководителя

Руководители обеспечивают единство цели и направления деятельности организации. Им следует создать и поддерживать внутреннюю среду, в которой работники могут быть полностью вовлечены в решение задач организации.

  1. Вовлечению работников

Работники всех уровней составляют основу организации, и их полное вовлечение дает возможность организации с выгодой использовать их способности.

  1. Использованию процессного подхода

Желаемый результат достигается эффективнее, когда деятельностью
и соответствующими ресурсами управляют как процессом.

  1. Системного подхода к менеджменту

Выявление, понимание и менеджмент взаимосвязанных процессов как системы вносят вклад в результативность и эффективность организации при достижении ее целей.

  1. Постоянного улучшения

Постоянное улучшение деятельности организации в целом следует рассматривать как ее неизменную цель.

  1. Принятия решений, основанных на фактах

Эффективные решения основываются на анализе данных и информации.

  1. Взаимовыгодного отношения с поставщиками

Организация и ее поставщики взаимозависимы, и отношения взаимной выгоды повышают способность обеих сторон создавать ценности.

Успешное использование организацией вышеперечисленных принципов приведет в результате к выгодам для заинтересованных сторон, таким как:

1) увеличение денежного оборота;

2) создание ценности;

3) повышение стабильности.

Исходя из этих принципов, высшему руководству надо подтверждать лидерство и обязательства в отношении:

  • понимания текущих и будущих потребностей и ожиданий потребителей, дополняющих требования;
  • разъяснения политики и целей для повышения понимания, мотивации
    и вовлечения работников организации;
  • постановки цели постоянного улучшения всех процессов, выполняемых в организации;
  • планирования будущего организации и менеджмента изменений;
  • установления и доведения до персонала основ деятельности по достижению удовлетворенности заинтересованных сторон.

В дополнение к постепенному или продолжающемуся постоянному улучшению высшему руководству необходимо также рассматривать проекты прорыва, ведущие к изменению процессов, как способ улучшения деятельности организации. В ходе таких изменений руководству следует предпринимать шаги по обеспечению ресурсами и обмену информацией, необходимые для поддержания функций СМК.

Высшему руководству необходимо определить процессы жизненного цикла продукции, так как от них непосредственно зависит успех организации. Высшему руководству следует также определить те вспомогательные процессы, которые воздействуют либо на результативность и эффективность процессов жизненного цикла, либо на запросы и ожидания заинтересованных сторон.

Руководству надо убедиться, что процессы функционируют как результативная и эффективная система. Поэтому необходимо анализировать и оптимизировать взаимодействие этих процессов, рассматривая как процессы жизненного цикла продукции, так и вспомогательные процессы.

Необходимо обратить внимание на:

– проектирование последовательных и взаимодействующих процессов для эффективного достижения желаемых результатов;

– четкое определение и управление входами процессов, их реализацией и выходами;

– мониторинг входов и выходов для верификации того, что отдельные процессы взаимосвязаны и выполняются результативно и эффективно;

– определение и менеджмент рисков, а также использование возможностей для улучшения деятельности;

– проведение анализа данных, способствующего постоянному улучшению процессов;

– определение руководителей процессов и наделение их полнотой ответственности и полномочиями;

– менеджмент каждого процесса для достижения целей этого процесса;

– потребности и ожидания заинтересованных сторон.

Обязательства руководства

Высшее руководство должно обеспечивать наличие свидетельств принятия своих обязательств по разработке и внедрению СМК, а также по постоянному улучшению ее результативности посредством:

1) доведения до сведения организации важности выполнения требований потребителей, а также законодательных и обязательных требований;

2) разработки политики в области качества;

3) обеспечения разработки целей в области качества;

4) проведения анализа со стороны руководства;

5) обеспечения необходимыми ресурсами.

Вовлеченность сотрудников во внедрение СМК

Можно выделить несколько уровней, определяющих отношение сотрудников к организации:

  1. Удовлетворенность подразумевает, что человека в целом устраивает организация, в которой он работает. Он доволен определенными составляющими, например зарплатой, условиями труда, возможностями обучения и будет продолжать здесь работать, но не прикладывая особых усилий.
  2. Лояльность означает, что сотруднику нравится организация, и он готов трудиться здесь еще долгое время, оставаясь преданным работником, но по-прежнему не прилагая лишних усилий.
  3. Вовлеченность же считается наивысшим уровнем, когда человек радеет за свою организацию, выкладывается и старается работать как можно лучше. Таким образом, вовлечённость можно определить как состояние эмоциональной и интеллектуальной приверженности организации, которая побуждает сотрудника выполнять его работу как можно лучше.

Наши исследования показывают, что вовлеченность имеет сильную корреляцию с результатами деятельности: совокупный доход сотрудников, производительность, текучесть кадров и удовлетворенность потребителей.

По данным Gallup, исследовательской компании, в среднем отношение вовлеченных сотрудников к активно не вовлеченным в штате компаний составляет примерно 2:1, в то время как у лидеров рынка этот показатель равен примерно 10:1.

Иначе говоря, доля сотрудников, не заинтересованных в успехе организации, не удовлетворенных содержанием труда, не видящих перспектив личного и профессионального роста, не принимающих корпоративную культуру и не видящих в коллегах своих друзей, может находиться в интервале от 10 до 30 процентов от общего числа сотрудников.

Если в организации, оказывающей информационно-библиотечные и библиографические услуги, трудится 10 специалистов (заведующий отделом обслуживания, заведующий научно-библиографическим отделом и т.д.), то недостаточная вовлеченность даже одного из них почти гарантированно означает потерю около 5% производительности организации. Если же их не 10, а 5, один невовлеченный профессионал «недодает» организации не менее 10% ее производительности.

Откуда взялись приведенные значения? Дело в том, что в организациях профессионалы (носители основной компетенции, на которой основано позиционирование организации на рынке) должны принимать участие отнюдь не только в оказании услуг. Существенная доля времени каждого профессионала должна быть посвящена деятельности по внедрению СМК, поддержанию качества предоставления услуг, собственному профессиональному развитию и профессиональному развитию коллег.

В силу масштаба деятельности и с учетом специфики организаций эту работу почти невозможно поручить специализированным службам (менеджеры, консультанты по качеству и т.п.). Эффективно выполнять такую «непрофильную» работу удается лишь вовлеченным сотрудникам — тем, кто принимает цели и интересы организации, искренне заинтересован в успехе организации и связывает с ним собственные планы и амбиции.

Доля работы, связанной с внедрением СМК, разработкой документов по СМК в рабочем графике специалиста может меняться в зависимости от этапа внедрения СМК, но в среднем составляет около 50%. Невовлеченные сотрудники либо уклоняются от участия в такой работе, либо выполняют ее неудовлетворительно, то есть работают примерно вдвое менее продуктивно, чем вовлеченные. Отсюда и приведенные выше значения потерь производительности организации из-за невовлеченных сотрудников-профессионалов.

Разумеется, что, кроме профессионалов, в организациях рассматриваемого типа трудится специалисты других областей: бухгалтеры, инженеры и т.п. Эти сотрудники должны быть как минимум лояльны организации: ориентированы на длительное сотрудничество, дисциплинированы, удовлетворены условиями и содержанием труда. Вовлеченность вспомогательного персонала менее критична к результативности внедрения СМК, но может сказаться на рациональности деятельности.

Как формируется и развивается вовлеченность работников во внедрение СМК:

  1. Вовлечение персонала во внедрение СМК начинается с максимально полного информирования сотрудников о внедрении этой системы.
  2. Следующий шаг – добиться правильного понимания поставленных целей. Также важно, чтобы сотрудник видел связь своей работы с общими задачами МК. Для этого необходимо организовать систему обратной связи, чтобы убедиться, что работники все понимают правильно. При этом обратная связь может быть как централизованной, так и персональной.

Наиболее действенный инструмент обратной связи на уровне организации – это ежегодный мониторинг мнений персонала, проводимый в форме анкетирования. Результаты анализа доводятся до сведения всех руководителей, перед которыми ставится задача провести в своих коллективах информационные совещания, ответить на вопросы персонала, наиболее часто задаваемые на том, или ином этапе внедрения СМК, и выяснить, что волнует непосредственных подчиненных.

Также хорошо зарекомендовала себя практика проведения ежемесячных совещаний непосредственно в структурных подразделениях, на рабочих местах отделов. Предварительно в течение месяца собирались вопросы персонала (через почтовые ящики и электронную почту). После чего они систематизировались и направлялись руководителям, к которым они были обращены (заведующие отделом комплектования, отдела обслуживания, отдела книгохранения и т.д.). Структурные подразделения по графику посещают руководители и ведущие специалисты. Общаясь с сотрудниками, руководство сначала отвечает на поступившие заранее вопросы, а затем на текущие.

Организационно эти встречи выглядели следующим образом. Посещения начинались с краткой речи руководителя о последних изменениях, которые произошли в связи с началом внедрения системы; о документации СМК, созданной в организации. По итогам посещения-встреч сотрудник кадровой службы готовит протокол, учитывая, какие вопросы были заданы, какие вызвали отклик или недовольство, какие остались без ответа и требовали решения. Руководитель постоянно контролирует исполнение этих протоколов. В итоге руководство всегда бывает в курсе того, о чем думает персонал и насколько правильно понимает поставленные задачи. Положительным результатом можно считать, если 80% из всех осведомленных о внедрении СМК работников понимают это правильно.

  1. Следующий уровень вовлеченности работников – поддержка и принятие задач, которые возникают в связи с внедрением СМК. Обеспечить их можно, заинтересовав работников, продемонстрировав им выгоды (как материальные, так и нематериальные). В данном случае необходимо задействовать мотивационные инструменты.

Важно показать, что вовлеченность в выполнение задач повышает статус работника, доверие к нему со стороны руководства, предоставляет ему дополнительные возможности (касающиеся как собственного роста, так и непосредственного участия в принятии решений по развитию организации). Например, при внедрении в центре системы менеджмента качества нами были приняты соответствующие решения, выявлены «узкие» места, начата работа по реализации намеченных планов. Однако по прошествии четырех лет высшее руководство не заметило особого эффекта от своих усилий в этом направлении. Поэтому было решено пересмотреть подход к вовлечению рядового персонала в выполнение данной задачи. Был запущен проект «обучения действием», построенный по каскадному принципу.

Первой приняла в нем участие управленческая команда (директор, зам. директора, главный инженер, главный специалист, заведующие отделами). Поскольку все руководители уже хорошо владели теорией, обучение проходило в форме подготовки проекта улучшения. Каждый руководитель подразделения выбирал наиболее важную по его направлению задачу и разрабатывал проект ее решения. При этом он должен был включить в проект своих подчиненных (заведующих секторами, ведущих библиотекарей, ведущих библиографов), которым поручалось выполнение отдельных частей общей задачи. По итогам защиты проектов принимались управленческие решения (создание новых отделов, пересмотр структуры центра, создание Координационного совета). В частности, каждое нижестоящее подразделение получало целевую установку по направлению поиска путей улучшения.

На среднем уровне управления проводилось уже более глубокое теоретическое обучение, так как за пять лет с начала внедрения системы менеджмента на этом уровне сменилось несколько сотрудников и важно было сформировать у всех единое понятийное поле.

Такое же обучение проводилось и на уровне исполнителей. Практически перед каждым работником была поставлена задача выявить возможности повышения эффективности деятельности, выдвинуть рационализаторское предложение и осуществить (либо организовать) его реализацию.

Для активизации участия персонала в данной работе было сделано следующее:

  • организовано соревнование по числу предложений от каждого структурного подразделения;
  • введена премия за инновации, которая выделялась лучшим по итогам деятельности подразделения;
  • обязали руководителей докладывать о результатах данной работы на ежемесячном заседании научно-методического совета;
  • изменено положение об аттестации (любое продвижение по службе стало возможным только при условии, что сотрудник разработал и внедрил какое-либо предложение);
  • была создана рубрика «Внедряем СМК» в журнале «Медицинские библиотеки России», в которой описывались реализуемые проекты.

В результате уже через год работа по данному направлению активизировалась, многие инициативы, которые до этого по тем или иным причинам тормозились, были наконец реализованы.

В качестве показателя данного уровня вовлеченности можно использовать процент персонала, участвующего во внедрении инноваций (в различных проектах, деятельности рабочих групп, реализации инициатив).

Первые три описанных уровня вовлеченности работников направлены на работу со всеми сотрудниками. Тех же работников, которые демонстрируют более высокую вовлеченность, можно рассматривать как кадровый резерв организации (зав. отделом обслуживания, зав. отделом книгохранения и т.д.). Понятно, что этих сотрудников не так много и работа с ними должна носить персональный характер.

  1. Четвертый уровень вовлеченности работников предполагает не только знание, понимание и поддержку СМК, но и ее активное продвижение, привлечение сторонников. Сотрудники, которые демонстрируют данный уровень вовлеченности, – это лидеры мнений, «агенты изменений». Оценить, насколько развит в организации этот уровень вовлеченности работников, можно с помощью определения доли персонала, который участвует в корпоративных конкурсах, выдвигает предложения, выступает с инициативами.
  2. И наконец, максимальный уровень вовлеченности работников характеризуется участием в разработке новых корпоративных задач. Сотрудники, имеющие такой уровень вовлеченности, – это творцы, которые сами создают настоящее и будущее организации, участвуют в работе органов управления, причем не только в качестве руководителей, но и как инициаторы любых инноваций (рационализаторы, победители конкурса инициатив, члены общественных советов).

Критерии вовлеченности работников в процесс внедрения СМК:

  • понимание своих задач и функций, знание ожиданий руководства и критериев оценки;
  • наличие возможностей и условий (оборудование, материалы, информация) для качественного выполнения работы;
  • регулярная позитивная оценка труда, признание заслуг руководством;
  • постоянное внимание к работнику, демонстрация заинтересованности в результатах его труда со стороны коллег и руководства;
  • интерес к мнению и оценкам работника со стороны коллег и руководства, неформальное общение на рабочие темы, регулярный, свободный и заинтересованный обмен мнениями;
  • стремление учиться и развиваться, профессионально расти в процессе работы, решать новые задачи и получать помощь в их реализации;
  • осознание важности собственной работы, гордость за профессию и свою организацию.

Критерии инициативности и нацеленности на повышение качества своей работы и развитие организации:

  • самостоятельное планирование своей деятельности, правильное понимание приоритетов в работе;
  • ориентация на командный результат;
  • увлеченность работой;
  • неравнодушие к своей работе и результатам труда;

5) творческий подход, проявление инициативы.

Основное содержание программы управления вовлеченностью сотрудников:

  1. Миссия и цели организации в области качества должны быть четко сформулированы, содержательны, отражать взгляды партнеров, ориентированы на потребителя и явно связаны с деятельностью сотрудников организации.
  2. Ожидания организации в отношении вовлеченности сотрудников должны быть определены на этапе подбора профессионалов в команду. Кроме тех знаний и навыков, которые требуются для выполнения основной работы, у сотрудников могут быть знания, способности, умения, реализация которых может дать сотрудникам чувство удовлетворенности, а организации – принести пользу.
  3. Предоставление организацией возможности для профессионального роста и развития. Планирование такого развития должно выполняться на регулярной основе (хороший период для планирования – полгода), а также контроль реализации планов развития.
  4. Создание комфортных условий для работы, с учетом предпочтений сотрудников. Для каждого профессионала систематическое получение обратной связи о своей работе от одного из партнеров обязательно. Кроме того обратная связь должна включать и поощрение успехов. В небольшой организации это легче сделать, чем в крупной организации, максимально стандартизирующей рабочую среду ради рациональности.
  5. Проявление уважения и заботы по отношению к личности профессионала и его личным обстоятельствам.

Для этих целей полезно систематически использовать опросники, анкеты и другие материалы, разработанные организацией, специализирующейся на управлении вовлеченностью, для валидации своей системы управления.

Факторы, влияющие на вовлеченность сотрудников:

  • предоставление возможностей карьерного роста;
  • определение качественных показателей деятельности;
  • содействие осознанию сотрудником собственной значимости для организации;
  • расширение пакета льгот;
  • признание работников и их вклада в деятельность организации;
  • поощрение достижений работников;
  • справедливый размер заработной платы.

К числу основных факторов, влияющих на вовлеченность сотрудников, относится заинтересованность руководства в благосостоянии своих сотрудников, перспективности их работы и возможности карьерного роста. В успешных организациях работает наибольшее количество вовлеченных сотрудников, то есть таких, которые считают цели и задачи организации своим личным делом. Говоря об управлении вовлеченностью, следует заметить, что организация должна быть заинтересована в хорошем к ней отношении со стороны сотрудников.

Для эффективного управления вовлеченностью сотрудников необходимы следующие составляющие:

  1. Вдохновляющее лидерство. В организациях, характеризуемых высоким уровнем вовлеченности персонала, высшее руководство являют собой пример приверженности своей организации и своим людям. С этой целью они много личного времени, внимания и сил уделяют общению с сотрудниками: проводят встречи и интервью, лично беседуют с вновь принятыми на работу, с уважением относятся к своим подчиненным.
  2. Сильная корпоративная культура. Реализуется она через их компетенции. Организации с высоким уровнем вовлеченности персонала более тщательно сопоставляют модель компетенций кандидата с моделью компетенций организации, добиваясь таким образом более четкого соответствия вновь принимаемого на работу сотрудника ценностным ориентациям корпоративной культуры организации.
  3. Развитие талантов. Вопросы раскрытия и развития талантов сотрудника зависят от эффективно реализуемого управления кадровым потенциалом, внимательного отношения к этому руководителей. Организации, которые являются лучшими работодателями с точки зрения работающих там сотрудников, уделяют внимание развитию талантов также серьезно, как и к любым другим возможностям инвестирования средств. И, порой, эти инвестиции оправдывают себя.
  4. Сильное чувство ответственности. Высокий уровень вовлеченности характерен для организаций, которые делают многое для того, чтобы сотрудники чувствовали свой личный вклад, свою личную ответственность за достижение успеха как своего личного, так и организации в целом. В этих организациях относятся к сотрудникам как к здравомыслящим взрослым людям, которые заслуживают уважения и признания своего вклада, чьи успехи и неудачи играют важную роль для организации.
  5. Наличие и исполнение кадровой политики, соответствующей целям организации. Кадровая политика в организациях с высоким уровнем вовлеченности является, прежде всего, инструментом реализации поставленных перед организацией целей. Сотрудники организаций, характеризуемых высоким уровнем вовлеченности, лучше информированы о целях и задачах организации, о ее текущих успехах, проблемах и неудачах. Они также лучше осведомлены о значимых для организации критериях своей работы, влиянии своих результатов на результаты других подразделений, обладают большей свободой действий и возможностью проявлять инициативу.

Усилия, направленные на повышение уровня вовлеченности персонала во внедрение СМК, оправдывают себя благодаря непосредственным тесным взаимосвязям между вовлеченностью сотрудников и эффективностью и качеством их работы; между вовлеченностью сотрудников и прибылью организации.

Мотивация в условиях внедрения СМК

«Все управление, в конечном счете, сводится к стимулированию активности других людей» (Ли Якокка).

Исследование, проведенное известным кадровым агентством (октябрь 2007 г. –ноябрь 2009 г.), показало, что во время внедрения СМК важность мотивации персонала выросла в 2 раза! В условиях деятельности, ориентированной на потребителя для сотрудников главное – быть последовательным и заинтересованным во внедрении СМК.

В первую очередь здесь следует обратить внимание во время внедрения СМК на следующие методы мотивации:

  1. Отношение руководства, стиль руководства и т.д.

Руководство должно быть личным примером для своих сотрудников: Ваша вера в организацию, энтузиазм, работоспособность и оптимизм настроит сотрудников на нужную волну, ведь, как правило, персонал – это отражение своего руководства.

  1. Демонстрация готовности совместными усилиями преодолеть возникшие трудности вместе с сотрудниками.

Активное хождение в народ, обсуждение трудностей и путей их решения с сотрудниками, проблем самих сотрудников – позволяет установить более доверительное отношение к руководителю организации. Открытость руководителя также обеспечивает минимизацию искажения информации.

Пути максимального «хождения» достоверной, мотивирующей информации в организации:

Информирование персонала

Прежде всего следует помнить, что незнакомая и неясная ситуация всегда держит сотрудников в напряжении: из-за общественной нестабильности, множества противоречивой информации извне, неуверенности в завтрашнем дне. В основном это происходит от недостаточности информации, именно это порождает различные слухи и домыслы, которые могут негативно отразиться на управлении организацией и персоналом.

Информирование играя огромную роль в управлении организации, выполняет одновременно несколько задач:

  • Обеспечение специалистов нужной для приятия решения информацией
  • Обмен опытом и разностороннее рассмотрение той или иной ситуации (одна голова хорошо, а две – лучше)
  • Создание и поддержание необходимого имиджа организации
  • Сглаживание конфликтных и критических ситуаций
  • Соблюдение единства корпоративных стандартов

Информирование должно стать главным аспектом взаимодействия руководства с персоналом.

На мотивацию персонала влияет следующая информация:

  1. Стратегия и цели организации: способствуют более осмысленной деятельности персонала, задает курс действий.
  2. Корпоративные ценности (фирменный стиль, отзывы, рекомендации коллег, партнеров, клиентов): помогают сформировать приверженность и лояльность к организации.
  3. Достижения организации (достижение определенных объемов продаж, количества клиентов, награды и т.п.): вызывают чувство гордости, стабильности и надежности.
  4. Кадровые перемещения (основные назначения и увольнения), новые функции сотрудников: задают правила желательного и нежелательного поведения.
  5. Информация для персонала (вакансии, условия аттестации, показатели эффективности работы, социальные гарантии): демонстрируют перспективы и заботу о сотруднике.
  6. Доступность любой корпоративной регламентирующей документации, связанной с трудовой деятельностью сотрудника: дает чувство уверенности в серьезности и законности деятельности организации и в отношении самого работника.
  7. Нововведения, любые важные изменения в организации и их предварительное обсуждение (возможность вносить предложения до принятия окончательного решения): повышает вовлеченность в дела организации, сопричастность, чувство собственной значимости.

В качестве методов информирования обычно используются:

  • Собрания и совещания
  • Корпоративные издания (газета, сайт, доски объявлений, новостная рассылка по электронной почте и прочее)
  • Регламентирующие документы (приказы, распоряжения, постановления и т.п.)
  • Различные корпоративные конкурсы, праздники и прочие подобные мероприятия
  • Личные встречи и беседы с руководством

Собрания и совещания

Здесь ключевым фактором является регулярность мероприятий. Ведь если они происходят раз в полгода, невозможно говорить об актуальности той или иной информации. Важным также является и подготовка к совещанию: необходимо определить круг вопросов для обсуждения, а также круг лиц, участвующих в собрании. Не следует планировать слишком много тем для обсуждения, иначе совещание может затянуться надолго и стать неэффективным. Оптимальная продолжительность совещания – 1–1,5 часов. По окончании совещания необходимо подвести краткие итоги, обозначив сроки для решения имеющихся проблем.

Корпоративные издания

Они должны отражать помимо актуальной информации политику организации, ее особый подход ко всем аспектам управления в организации, чтобы сотрудники видели вашу позицию и ваше видение ситуации. Кроме того, неплохо было бы в любом формате издания разработать форму обратной связи, где сотрудники могли бы высказывать свое мнение и пожелания публично.

Регламентирующие документы

Служба персонала должна извещать сотрудников о каждом новом регламентирующем документе, касающемся их трудовой деятельности, с помощью электронной рассылки либо с помощью информационной доски. Если же организация небольшая, то лично. Персонал должен быть в курсе любых значимых кадровых изменений и особенно изменений, связанных с деятельностью организации.

Корпоративные мероприятия

Они служат хорошим способом обмена информацией в неформальной обстановке. Здесь формируется неофициальные версии и взгляды, обмен мнениями, так называемое «сарафанное радио» которые служит основой для выработки той или иной позиции и отношения к внедрению СМК. Организации следует сосредоточить свои усилия не только на развлекательной части мероприятия, но и на установлении более глубинных неформальных связей, например, используя групповое творчество и мероприятия, направленные на сплочение коллектива. Это могут быть различные командные игры, конкурсы, соревнования и т.д.

Личные встречи и беседы с руководством

Самый эффективный способ – двухсторонний обмен информацией. Здесь многое зависит от стиля управления руководителя и от принятого в организации стиля отношений на уровне «начальник-подчиненный». Если в организации практикуется принцип открытости и взаимоуважения, когда сотрудник может свободно высказать свое мнение, пожелание или претензию, а руководитель – честно и корректно выразить свое поощрение или критику, такой диалог, несомненно, будет продуктивным. Например, можно взять за правило раз в месяц проводить День открытых дверей руководителя, когда каждый работник может попасть к нему для обсуждения насущных вопросов;  можно ввести список предварительной записи для упорядочивания процесса.

Вообще для повышения эффективности информирования необходимо стремиться сделать отношения в коллективе прозрачными, создать принципы внутренних коммуникаций и придерживаться их. Например, взять за правило обсуждать трудности и недоразумения открыто, а не за спиной, оценивать результаты и ситуации, а не личности, решать конфликты путем совместных переговоров и в присутствии всех участвующих сторон и так далее.

Условия для профессионального и карьерного роста сотрудников

Для по-настоящему ценного сотрудника это будет хорошим мотиватором. Время внедрения инноваций дает возможность организации заняться оптимизацией расстановки кадров.

Повышение в должности или совмещение участков работы. При этом важно, чтобы материальная часть вопроса не осталась совсем без изменений, иначе быстро возникнет ощущение несправедливости и начальный порыв, энтузиазм быстро «испарятся».

Обучение остается актуальным,  меняется формат – приоритет краткосрочному обучению, приближенному к рабочим местам (трехчасовые семинары, тренинги непосредственно в подразделении). Разработайте модульные программы, так чтобы каждый из модулей можно было читать автономно. Проведите «ревизию» сотрудников, которые могли бы и хотели проводить внутреннее обучение.

Во время набора персонала, в том числе молодежи, необходимо ввести систему наставничества, она будет выгодна всем:

  • Организации, т.к. знания сохраняются и передаются внутри организации.
  • Опытным сотрудникам, т.к. есть возможность почувствовать свою значимость и профессионализм.
  • Новичкам, т.к. они оценят серьезный подход организации к персоналу и получат четкую информацию о требованиях к должности и особенностях выполнения работы.

Наставник, постоянно находясь в контакте со своим подопечным, видит его индивидуальный подход к работе, личные качества и понимает, какие методы мотивации к ним применимы, а какие – нет, в каком направлении корректировать, развивать новичка и т.д. Взаимодействие с наставником – это большая моральная поддержка для новичка. Кроме того, благодаря наставничеству поддерживается высокий уровень командного духа.

Составление индивидуального плана карьерного развития это – еще один очень значительный мотивационный ресурс для любого сотрудника (особенно актуален для новичков и при вхождении в новую должность).

Вовлечение персонала в жизнь и деятельность организации – это большой кладезь возможностей повышения мотивации персонала. Добиваться этого можно путем:

  • участия в совещаниях на более высоком уровне;
  • участия/ведения проектов;
  • участия/ведения стратегических, развивающих сессий;
  • ведение своей странички в Интранете организации;
  • информированности о целях, задачах, проектах, ожидаемых результатах организации;
  • планирования карьеры и т.д.

В период внедрения СМК самое время для оптимизации, разработки каких-либо недостающих, актуальных методов, инструментов и т.д. Вовлекая персонал в проектную работу, получаете «мягкое внедрение изменений» и увлеченных сотрудников, которые преданно относятся к своей организации.

Таким образом, возможностей по повышению вовлеченности персонала много, необходимо только понять какие будут эффективны для Вашей конкретной организации. Каждое учреждение должно ориентироваться на такие технологии, которые позволят ему результативно решать эту проблему, в том числе и по управлению персоналом.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ВДОСКОНАЛЕННЯ СПІВПРАЦІ МЕДИЧНИХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ
Слободяник Михайло Семенович - доктор історичних наук, професор Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України
З ДОСВІДУ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ І ПОСЛУГ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ
Осика Алла В'ячеславівна - директор Житомирської обласної наукової медичної бібліотеки

Бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій, надзвичайна активність Інтернет — середовища спонукають бібліотеки до швидких змін і визначають нові реалії та перспективи у висококонкурентному оточенні.

На колегії УОЗ ОДА пролунала інформація про заходи бібліотеки задля  активізації професійного читання медичних працівників, послуги та реальні можливості ОНМБ в інформаційному забезпеченні  користувачів. Інформаційний лист з переліком послуг та новацій ОНМБ було направлено на електронні адреси всіх медичних закладів області.

Інноваційному розвитку сприяють нові інформаційні технології, із впровадженням яких традиційне бібліотечне обслуговування збагачується наданням користувачам інформаційно-бібліотечних продуктів і послуг. Постійно здійснюється технологічна модернізація установи, локальна мережа налічує 9 автоматизованих робочих місць, усі — з доступом до Інтернету. На абонементі та у читальній залі облаштовані окремі автоматизовані робочі місця, де користувачі можуть працювати з ЕК бібліотеки, електронними журналами і газетами, які є у вільному доступі в мережі Інтернет. Проводиться опрацювання зібрання електронних ресурсів українського та російського сегментів Інтернету та мережевих матеріалів. Читачам пропонуються корисні сайти, електронні бібліотеки, перелік електронних адрес, сформований за фаховим принципом (для різних категорій користувачів).

Бібліотека продовжує активно працювати у напрямку формування електронного каталогу, як найважливішого продукту автоматизації бібліотечних процесів, обсяг якого за 10 років співпраці в Міжрегіональній корпоративній системі медичних бібліотек України становить понад 118 тис. бібліографічних записів (за поточний рік поповнився на 12859 записів).2015-11-10_1531

ЕК містить 8 власних баз даних, чотири з яких – краєзнавчої тематики. Вже три роки спеціалісти ОНМБ працюють з АІБС „IRBIS – 64”, з 2013 року — за новою технологією (вбудований тезаурус МЕSH). Користувачі бібліотеки мають доступ до корпоративного електронного каталогу, можуть повно і оперативно задовольняти свої інформаційні потреби шляхом залучення ресурсів бібліотек – партнерів по корпорації.

Унікальний сегмент ЕК ОНМБ – його краєзнавчі БД: „Охорона здоров’я Житомирщини”, „Наукові праці лікарів Житомирщини”, „Медичне краєзнавство у районній пресі”, „Історія медицини Волинської Губернії” (до 1917 року) згідно розробленої схеми (матеріали з Обласного Державного Архіву, Обласного краєзнавчого музею, архівних джерел ОУНБ).

З розвитком електронних ресурсів і послуг бібліотека пропонує новий віртуальний вхід у власні послуги через бібліотечний сайт. Користувачі мають доступ до бібліотеки і можливість використовувати її сервіси у віддаленому режимі. Триває модернізація сайту ОНМБ, де міститься вичерпна інформація про історію створення бібліотеки, її структуру, ресурси та послуги, контакти. Створено сторінки: «Віртуальні виставки», «Нові надходження», «Сторінка методиста». Контенти сторінок: «Видання» (повні тексти видань бібліотеки, краєзнавчих біобібліографічних покажчиків), перелік періодичних видань, які отримує бібліотека та блоку «Новини» регулярно оновлюються. Змінено зміст сторінки сайту «Краєзнавча робота»: виставлено нові матеріали («Календар знаменних і пам’ятних дат медицини Житомирщини» 2011-2015 рр., списки наукових праць лікарів). Онлайновий  електронний каталог бібліотеки (БД «Книги і періодичні видання ОНМБ» у повному обсязі) поповнюється новими джерелами, які надходять до бібліотеки; розширено види пошуку, що дає можливість ефективно працювати з провідним інформаційним ресурсом бібліотеки. Найактивніше в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні використовується адаптований вид, пошук в якому має такі ознаки: автор, назва, рік видання, ключове слово, предметна рубрика, шифр УДК, тощо.

Якість бібліотечного сервісу в обслуговуванні віддалених користувачів забезпечується за допомогою сервісу «Віртуальна довідкова служба» (ВДС), можливостей стільникового зв’язку, електронної пошти. «Віртуальна довідкова служба» перший рік працювала для надання оперативних довідково-бібліографічних послуг. Протягом року  прийнято та опрацьовано понад 80 запитів наукового характеру. Довідково-бібліографічне обслуговування в електронному середовищі виграє в оперативності, наданні не тільки бібліографічної, а і повнотекстової інформації, в забезпеченні доступності довідкових послуг. В цьому переконалися наші користувачі, і фізичні, і юридичні особи, про що свідчить  значне пожвавлення роботи ВДС і поява  постійних  абонентів. Оперативно здійснювалися відбір та сканування документів згідно отриманих запитів, пересилка електронних копій на e-mail користувачів  та медичних установ. Таким чином, ОНМБ розширює коло своїх користувачів.

На веб-сайті ОНМБ експонується віртуальна виставка, присвячена видатному російському клініцисту, основоположнику військово-польової терапії, активному громадському діячеві  Сергію Петровичу Боткіну з нагоди 180-річчя від дня народження. Розділи виставки: 1. Основні дати життя і діяльності  С.П.Боткіна 2.Наукові праці  С.П.Боткіна 3. Літопис життя  С.П.Боткіна. Представлені  видання з фондів ОНМБ.

Лікарі, які працюють над науковими темами, аспіранти, студенти, отримують допомогу у пошуку потрібної інформації у фондах електронних документів мережі Інтернет від спеціалістів відділу НМІ.

Бібліотека бачить перспективу в пошуку рівноваги між традиціями та реаліями часу, що дозволяє  не втрачати  актуальності і задовольняти  вимоги користувачів.

ВІДОМІ ЛІКАРІ ЧЕРНІГІВЩИНИ. (ДО 80-РІЧЧЯ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ)
Яременко Надія Дмитрівна - директор Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки

 

Чернігівська обласна наукова бібліотека  у  2013 році відзначає своє 80-річчя. Враховуючи складну економічну ситуацію в країні ми не розраховуємо на гучне свято. Але в бібліотеці протягом року буде працювати книжкова виставка «Нашій бібліотеці -80», яка також розміщена на сайті управління охорони здоров’я зі стислим  описом її  історії. Плануємо видати науково-бібліографічний покажчик літератури «Наукові праці медичних і фармацевтичних працівників (2003-2012 роки). Але сьогодні я хочу презентувати вам наше видання «Відомі лікарі Чернігівщини», яке є виправленим і доповненим виданням першого «Наші читачі-відомі лікарі Чернігівщини», що було видано до 75-річчя. Через це  видання ми хотіли і хочемо показати історію бібліотеки через особистості  лікарів читачів, за сприяння, бажання яких була організована бібліотека і як за роки історії бібліотеки формувався їх науковий світогляд, як  студенти медучилищ  протягом постійного вдосконалення своїх знань ставали головними лікарями, відомими хірургами, педіатрами, анестезіологами. Я лише зупинюсь на декількох більш яскравих  постатях, тому що розповісти  за всіх 130 не має можливостей і часу.

І насамперед це постать Маслова Івана Денисовича, провідного хірурга Чернігівської губернської лікарні. Випускник Київського медичного університету, володів п’ятьма іноземними мовами увійшов в історію медицини Чернігівщини як автор 101 наукової праці, його метод лікування «заячої губи» ввійшов у «Руководство практической хирургии и оперативной стоматологии», організатор служби з переливання крові, організатор рентген-кабінетів, ініціатор відкриття інституту фізичних методів лікування, який у 30-ті роки став всесоюзною оздоровницею. Саме він став ініціатором організації обласної наукової бібліотеки, закликав своїх колег до збору медичної літератури для бібліотеки. Під час війни залишився на окупованій території надавав допомогу пораненим партизанам  і підпільникам. Помер у 1943 році від інфаркту міокарда. Його дружина Маслова Лідія Антипівна була однією з перших працівників обласної наукової медичної бібліотеки.

Слупський Яків Миколайович, головний акушер-гінеколог області, перший кандидат медичних наук на теренах Чернігівщини, заслужений лікар України.

В 1911 році Яків Миколайович з відзнакою закінчив Київський медичний університет, у 1936 захистив дисертацію, у 1956 присвоєне звання «Заслужений лікар України». За роки його завідування ним було зроблено понад 30-ти тис. операцій.

Бабухадія Володимир Іванович славний син сонячної Грузії залишив яскравий слід на Чернігівській землі. Випускник Московського медичного університету працював у Росії, під час війни став головним партизанським хірургом у з’єднанні  Героя Радянського Союзу Миколи Попудренка. У повоєнні роки опанував акушерсво і гінекологію став головним акушером-гінекологом області, другим кандидатом медичних наук на Чернігівщині, заслуженим лікарем України. У 60-ті роки його запросили до Києва, був головним акушером-гінекологом Київського міського відділу охорони здоров’я, а потім консультантом поліклініки Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства та гінекології. Згодом сім’я емігрувала в Німеччину. Дочка Нателла Володимирівна Бабухадія  відомий дерматолог-венеролог. ЇЇ книга «Секрети жіночої краси» у 90-х була  дуже популярною і зараз зберігається у фондах бібліотек і України, і Росії. Володимир Іванович пішов з життя у 2008 році.

Фесенко Іван Петрович, син колгоспників першим серед практикуючих лікарів області здобув ступінь доктора медицини.

Його науковими консультантами був земляк, уродженець Чернігівщини професор, доктор медицини Тихон Титович Глухенький, а також дійсний член АМН СРСР Любов Трохимівна Малая. Запропоновані Іваном Фесенком біохімічні та радіоізотопні дослідження покладені в основу рекомендацій вченої ради МОЗ УРСР для лікарів-терапевтів, кардіологів і геронтологів республіки.

Одна з вулиць м. Прилуки названа на честь відомого лікаря.

Шульман Михайло Григорович – начальник медичної служби Військового госпіталю м.Чернігова, заслужений лікар України. У 1946 році перебуваючи на посаді завідуючого хірургічного відділення військового госпіталя в м. Пхеньян Корейської Народної Демократичної Республіки оперував лідера цієї країни Кім Ір Сена з приводу гострого апендицита, ускладненого перитонітом. Відповідальність була велика, тому що довідки про стан пацієнта йшли у Москву і лягали на стіл Сталіну. Операція була виконана на високому професійному рівні, а Михайло Григорович був відзначений медаллю КНДР. В подальшому очолював військовий госпіталь. Загальний стаж понад 70 років.

Киян Петро Павлович  перший  ортопед-травматолог і організатор травматологічної служби в Чернігівській обл., заслужений лікар України. Розпочата ще у 30-ті роки робота з організації травматологічної служби давала свої плоди. Вже у 1938 році в Чернігівській обл. було у півтора рази більше спеціалізованих ліжок ортопедо-травматологічного профілю, ніж у всій царській Росії. На базі місцевої лікарні працював філіал Київського інституту вдосконалення лікарів. Під час війни стає одним з організаторів військового евакуаційного шпиталю. Із сорока тисяч крупних оперативних втручань, п’ятнадцять тисяч зроблено власноручно Петром Павловичем. Смертність була мінімальною — 0,3 відсотка — найнижчий показник серед шпиталів того часу. Схема хірургічної внутрішньої шпитальної допомоги фронтового сортувального евакогоспіталю, розроблена Кияном експонувалася у військово-медичному музеї в Ленінграді. Кожен другий ортопед-хірург на Чернігівщині учень Петра Павловича Кияна.

Пасічник Василь Іванович – директор Центру медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження», к.м.н.,заслужений лікар України. Для надання комплексної допомоги дітям-інвалідам, кількість яких значно зросла після Чорнобильського лиха, у 1992 році групою лікарів під керівництвом Василя Івановича розроблено Концепцію реабілітації дітей-інвалідів, схваленою столичними науковими установами. Для реалізації Концепції було створено організацію з медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а  у 1996 Центр «Відродження». На втілення цієї програми потребувалось 2,8 млн.грн, 86 відсотків — благодійні внески. Зараз Центр відомий в Україні і за її  межами. Після ознайомлення з його роботою доктор Мартін Бакс(Лондон) – голова Європейської академії дитячої інвалідності зробив позитивні для України висновки. В цьому році Центр отримав кошти як від благолійних організацій , так і від області на розширення  і будову нового приміщення. Василь Іванович лауреат обласного конкурсу «Золоте серце», нагороджений орденом Ярослава Мудрого Y ступеня.

Романюк Микола Михайлович — головний лікар обласної лікарні, заслужений лікар України.   У 2012 році — перший лауреат Національної медичної преміїї, запровадженою у 2008 році Міжнародним благодійним фондом «Здоров’я українського народу»   в номінації «Адміністратори закладів охорони здоров’я». Серед однієї тисячи було обрано трьох керівників, до яких і потрапив Микола  Романюк. А до цього обласна лікарня стала номінантом у презинтації альманаху «Діловий імідж України. Партнерство та інтеграція у світову економічну співдружність» і нагороджена  срібною відзнакою. Микола Михайлович відзначений орденом «За заслуги» III ступеня. У 2012 році вийшла книга відомого чернігівського письменика  Олексія Брика «Врятуй життя», де показано нелегкий життєвий  шлях простого хлопця з Буковин від студента-фельдшера до посади головного лікаря.

Дубров Валерій Павлович – головний лікар обласного протитубергульозного диспансеру, заслужений лікар України.

У 2012 році Валерій Павлович Дубров став першим в історії України лауреатом премії Гузі ( азійський аналог Нобелівської премії миру), яка створена для визнання особистостей, які внесли значний вклад для досягнення миру, поваги до людськог життя і гідності. І як висловився сам Валерій Павлович: «Ця премія – не моя, а моєї молодої країни України і коллег фтизіатрів» У тому  ж році за результатами проведення щорічного загальнонаціонального проекту «Флагмани сучасної медицини» Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер визначений кращим і нагороджений грамотою за вагомий внесок у розвиток іміджу охорони здоров’я.

 Я назвала лише дев’ять яскравих імен, Але кожне в цьому виданні заслуговує на увагу.

Видання складається з 4-х розділів, які присвячені в хронологічній послідовності першим науковцям, починаючи з 30-х років, лікарям, що пройшли вогненими шляхами війни, радянській медицині і медицині незалежної України. Має іменний покажчик.

Розраховано  на широке коло читачів, яких цікавить  не тільки історія медицини, а і  історія нашої бібліотеки.

НОВЕ ВИДАННЯ - БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК „МЕДИЦИНА В УКРАЇНІ. ВИП. ІІ. ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ. ЛІТЕРИ Л-С." - ВАГОМИЙ НАУКОВИЙ ДОРОБОК НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ
Остапенко Тетяна Анатоліївна - заступник генерального директора ННМБУ з наукової роботи

         Хто не шанує видатних людей свого народу,

той сам не годен пошани.

М. Рильський

Як міцне підґрунтя фундаментальної історичної науки, біографістика посідає одне з чільних місць в сучасному інформаційному полі України.

В медичній галузі біографістичні дослідження мають вже свої традиції та певні здобутки, про що свідчить широка палітра дослідницьких напрацювань бібліотек мережі. Фундаментальні видання провідних медичних книгозбірень країни (обласних наукових медичних бібліотек, наукових бібліотек науково-дослідних інститутів та вищих навчальних медичних закладів), біографічні розвідки бібліотек середньої ланки (медичних училищ, коледжів, лікувально-профілактичних установ), віддаючи належне своїм славним співвітчизникам, землякам – попередникам і сучасникам – увічнюють імена лікарів, які є гордістю не тільки краю, але й усієї країни.

Національна наукова медична бібліотека України зробила свій вагомий внесок у багату скарбницю дослідницьких напрацювань, створивши цикл видань біобібліографічних словників під узагальненою назвою «Медицина в Україні» в серії «Медична біографістика». Її мета — увічнення імен лікарів та їхніх здобутків, що складають інтелектуальний фонд не тільки нашої держави, але й усього світу.

Зі сторінок книг, що вже вийшли друком, постають портрети видатних медиків ХІХ століття — понад 1000 персоналій, які внесли вагомий вклад у розвиток медицини Російської та Австро-Угорської імперій, до складу яких у різні часи входили й українські землі. Більшість біографій представлені в основних та додаткових випусках серії.

Перша книга “Медицина в Україні. Біобібліографічний словник. Вип.2. Друга половина ХІХ століття. Літери А-К” побачила світ у 2005 році. В цьому виданні представлені 560 життєписів лікарів, діяльність яких є на сьогодні міцним фундаментом медичної практики. Серед них цілий ряд всесвітньовідомих медиків, таких як:  Бец Володимир Олексійович — титан анатомічної науки; Буяльский Ілля Васильович — видатний анатом та хірург; Високович Володимир Костянтинович — один із найславетніших патологів та бактеріологів кінця ХІХ сторіччя; Караваєв Володимир Афанасійович — один із засновників вітчизняної хірургії — та багато інших.

Друга книга з дещо зміненою назвою “Медицина в Україні. Біобібліографічний словник. Вип.2. Друга половина ХІХ – початок ХХ століття. Літери Л-С” є продовженням серії видань «Медична біографістика». Слід відзначити, що друга книга містить у собі і більш широкий та точний фактографічний матеріал, завдяки неймовірно багатій джерельній базі, що, в основному, складається із фондів бібліотеки. Окрім років життя, були віднайдені і дати народження та смерті, що може стати серйозним допоміжним фактором у майбутніх дослідженнях історії медицини.

Критерієм відбору персоналій до цих видань визначилися широким поняттям «україніка». Саме тому до Словника включені відомості про лікарів, які народились і працювали в Україні, про тих, хто народився в Україні, але працював у різних регіонах Російської імперії, про лікарів — українців за походженням, які народилися і працювали за межами України.

На відміну від багатьох українознавчих біографічних досліджень, які надають перевагу вже відомим в історії особистостям, серія «Медицина в Україні» вирізняється своїм прагненням до висвітлення і малодосліджених біографій лікарів, адже історію медицини творять не тільки світила.

Перша частина Словника вміщує 317 життєписів осіб, які визнані медичною спільнотою всього світу. Друга частина присвячена творчим та життєвим шляхам менш відомих лікарів, вміщує в собі 244 імені і подана під назвою «Сторінки маловідомих біографій».

У порівнянні з попереднім випуском серії у даному Словнику з’явився новий фрагмент блоку «Персоналії» — 300 імен особистостей, пов’язаних з Україною лише певним епізодом своєї діяльності. Слід відзначити, що на сьогодні це чи не єдине джерело, де стисло подана інформація про лікарів, невідомих широкому загалу.

Даний Словник відкриває галерею життєписів лікарів, які продовжили і розвинули традиції своїх попередників — фундаторів сучасної медицини. Серед всесвітньовідомих імен славетна плеяда титанів історії медицини — Лямбль Вільгельм Душан Федорович, Пирогов Микола Іванович, Сєченов Іван Михайлович, Скліфосовський Микола Васильович, Мечников Ілля Ілліч та багато інших визначних науковців, які є не тільки частиною історії медицини, а й безпосередніми її творцями.

Словник подає інформацію і про представників суміжних з медициною галузей, адже неможливо уявити розвиток сучасної медицини без певних здобутків природознавців, ботаніків, хіміків, зоологів: Максимович Михайло Олександрович, Міклухо-Маклай Микола Миколайович, Нордман Олександр Давидович та ін.

Велика увага приділяється і представникам унікального явища в історії медицини — земської медицини, що зародилася саме в Україні.

Слід відзначити, що система додатків даного Словника відрізняється від попереднього випуску ще більшою інформативністю. Рубрика «Калейдоскоп медичного життя» є продовженням започаткованого в першому випуску переліку визначних подій. Блок «Цікаво знати» представляє широку палітру реалій тогочасного суспільного життя — це і відзнаки:  ордени,  знаки та інші нагороди; класифікація звань та чинів, тлумачення вживаних на той час термінів; адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії тощо. Іменний покажчик прізвищ у розділі «Персоналії» подає короткі біографічні відомості про згадуваних осіб. На окрему увагу заслуговує і портретна галерея, що, на відміну від попереднього випуску, зосередженого на фото найбільш відомих особистостей, складає близько 200 портретів.

Відтворення історії медицини в портретах її діячів, збереження їх імен у людській пам`яті дає змогу осягнути досвід попередніх поколінь і завдяки цьому творити майбутнє. Бібліотека продовжує і розвиває традиції у справі збереження галузевої історичної спадщини.

СУЧАСНИЙ ОБРАЗ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ: З ДОСВІДУ РОБОТИ КЗ „РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА НАУКОВА МЕДИЧНА БІБЛІОТЕКА". ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВІДЕОФІЛЬМУ
Горун Петро Романович - директор КЗ „Рівненська обласна наукова медична бібліотека" Рівненської обласної ради
РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ УНІВЕРСИТЕТУ У ВПРОВАДЖЕННІ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ ДО НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗНАНЬ
Павленко Тетяна Борисівна - заступник директора Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету; Киричок Ірина Василівна - директор Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету

Відкритий доступ до інформації стає сьогодні все більш затребуваною моделлю наукових комунікацій, що спрямовує діяльність університетських бібліотек до взаємодії з вузом у поширенні результатів наукових досліджень.

Це пов’язано з переходом від парадигми друкованої публікації до створення відкритих електронних архівів (репозитаріїв) наукової продукції як платформи для інтеграції у світовий інформаційний простір.

Саме бібліотеки активно впроваджують нові інформаційно-комунікаційні технології та беруть участь у створенні і підтримці репозитаріїв, пропагуючи серед вчених переваги відкритого доступу до наукової інформації та знань. Наслідком реалізації цих векторів є підвищення престижу та рейтингу навчального закладу та його науковців, зростання цитувань вітчизняних наукових праць та їх впливу на інші дослідження, а також підвищення рейтингу самої бібліотеки.

Репозитарій Харківського національного медичного університету (ХНМУ) – перший серед медичних вишів України. Як відкритий електронний архів він функціонує з 1 вересня 2011 р. і зареєстрований у світових директоріях відкритого доступу OpenDOAR, ROAR та ROARMAP. Ініціатором, координатором і методичним центром функціонування Репозитарію ХНМУ є Наукова бібліотека, яка також забезпечує його технічну і програмну підтримку.

У співпраці і з урахуванням пропозицій від кафедр постійно ведеться удосконалення структури Репозитарію щодо виділення окремих зібрань. Майже щодня надаються індивідуальні консультації стосовно реєстрації та розміщення матеріалів. Регулярно проводяться семінари, тренінги та майстер-класи для модераторів і всіх зацікавлених, де розглядаються практичні питання, наприклад, особливості бібліографічного опису різних видів документів, деякі тонкощі роботи з файлами, аналіз типових помилок, а також  надаються  відповіді  на численні  запитання.

На 1 березня 2013 року у вільному доступі знаходиться майже 2 500 публікацій співробітників різних структурних підрозділів університету, у тому числі і бібліотеки. Включення до Репозитарію ХНМУ не тільки суто наукових, але і навчально-методичних матеріалів, що забезпечують взаємовідносини процесів створення нових знань та їх поширення через викладання, робить позитивний вплив на популярність Репозитарію та його репутацію. Як свідчить світовий досвід, спостерігається і зворотний зв’язок: у міру накопичення достатнього обсягу інформації репозитарії позитивно впливають на дослідницький потенціал вишу.

Важливим фактором є також включення публікацій англійською мовою, що розширює аудиторію користувачів і забезпечує можливість доступу зарубіжних дослідників. Очікуваним наслідком першого року функціонування Репозитарію ХНМУ є його реєстрація у всесвітньому рейтингу Webometrics.

Моніторинг ресурсу показав, що вбудованих засобів програмного забезпечення недостатньо для дослідження користувацького попиту, тому додатково підключено спеціальний інструмент Google Analytics. Комплексний аналіз роботи Репозитарію ХНМУ дозволяє одержати чимало статистичних даних про розміщення і перегляд матеріалів, відвідування та відвідувачів, особливості пошукових запитів тощо.

Інформаційна аналітика є важливим завданням бібліотеки та інструментарієм визначення наукової (публікаційної) активності університету. Найбільш цікавою вважаємо інформацію про ТОП 10 публікацій місяця, яка регулярно розміщується на сайті бібліотеки (http://libr.knmu.kharkov.ua) і привертає увагу.

З метою мотивації вчених та викладачів до самоархівування публікацій керівництво ХНМУ використовує рейтингову систему оцінки наукової діяльності кафедр за рахунок впровадження інтерактивної бази даних «Наука онлайн». База спрямована на спрощення процедури підготовки звітів з науково-практичної діяльності кафедр і наукових підрозділів та передбачає введення співробітниками в інтерактивному режимі й відображення в реальному часі на сайті університету наукових здобутків, а також підсумки рейтингу кафедр та інших підрозділів університету в балах.

Одним з важливих чинників, що впливають на рейтинг, є видавнича діяльність кафедри. Кількість балів зростає, якщо електронні версії друкованих матеріалів розміщені у Репозитарії ХНМУ (про що свідчить зазначений ідентифікатор для перегляду та цитування ресурсу).

Отже, Репозитарій ХНМУ виконує стратегічно важливі для університету функції, серед яких:

  • інформаційне супроводження самостійної роботи студентів, особливо таких, що здобувають освіту англійською мовою;
  • забезпечення академічних комунікацій між дослідниками, інтеграція у світовий науковий простір;
  • кількісне визначення якості проведених наукових досліджень, що в цілому сприяє підвищенню іміджу і репутації університету як центру освіти та науки.

Таким чином, відкритий доступ об’єднує наукові інтереси вчених та професійні інтереси бібліотечних фахівців. Саме останні виконують почесну місію ініціаторів та організаторів відкритих електронних архівів публікацій, багато з яких не мають своїх каналів опублікування, хоча відіграють важливу роль у науковій роботі та навчанні. Створення репозитаріїв – перспективний напрямок діяльності бібліотек університетів і як будь-яка інновація, відкриває нові можливості та рішення.

СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ЛІКАРЯ ТА МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ЯК НОВА ФОРМА ДИСТАНЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ
Цаберябова Інна Михайлівна - директор КЗ „Дніпропетровська обласна науково- медична бібліотека"

Сучасний етап розвитку нашого суспільства супроводжується безперервним зростанням динаміки нововведень у всіх сферах діяльності людини, постійно примножуються і ускладнюються професійні завдання. Професійна діяльність лікаря – це безперервний процес інновацій. Спеціаліст буде продуктивно працювати, якщо він буде мати можливість звернутися до інформаційних джерел в потрібний час і в потрібному місці професійного простору.

Проводячи щорічний моніторинг інформаційного забезпечення медичних працівників області, ми  виявили незадовільний стан поточного забезпечення науковою інформацією лікарів, і особливо первинної ланки. Первинна медико-санітарна допомога є найважливішою ланкою охорони здоров’я, тому що саме на цьому етапі виникає перший контакт людини з системою охорони здоров’я, а 80% людей і закінчує своє лікування в амбулаторних закладах. Медицина є однією з галузей науки, що розвивається найшвидше. Медичні знання застарівають протягом 3-5 років, тому знань, отриманих у вузі чи на курсах удосконалення – недостатньо. Лікарю необхідно підвищувати свій професійний рівень постійно, отримуючи наукову інформацію про нові методи лікування та лікарські препарати.

Сьогодні роль інформації в безперервній освіті лікаря надзвичайно важлива, а оптимізація інформаційного забезпечення медичних кадрів є одним з основних напрямів розвитку вітчизняної галузі охорони здоров’я.

Зараз сформувався величезний інформаційний потік про нові технології, методи лікування та лікарські препарати, який один окремо взятий практикуючий лікар відслідкувати не в змозі. В цілому, практично всі лікарі відзначають декілька основних труднощів в отриманні наукової інформації.

Серед них :

-брак часу на її пошук;

-відсутність інформаційного забезпечення на робочому місці, що лише конкретизує першу причину;

-фінансові труднощі, пов’язані з тим, що на сьогодні більшість достовірної наукової інформації є платною (передплата наукових журналів, придбання посібників, довідників і клінічних інструкцій та ін.).

-відсутність доступу до Інтернет, що свідчить про слабку технологічну оснащеність закладів первинної допомоги, особливо в малих населених пунктах.

Як бачимо, з тих чи інших причин, лікарі не отримують ту інформацію, яка необхідна їм у роботі. На основі зроблених висновків, колективом бібліотеки було прийнято рішення переорієнтуватись і зробити пріоритетним напрямом роботу з дистанційного обслуговування користувачів.

Підготовка до цього здійснювалась колективом бібліотеки упродовж декількох років згідно з проектами “Інформаційна та популяризаторська робота ДОНМБ на допомогу розвитку галузі охорони здоров’я області”, “Концепція інформатизації ДОНМБ і мережі бібліотек на період до 2012 року”, завершених у 2012 році, та чинних цільових програм “Сайт як інструмент дистанційного доступу користувачів до сучасних інформаційних ресурсів (2010-2014рр.)” і “Система інформування медичних працівників області на період до 2017 року”.

Усвідомлюючи всі проблеми, що стоять перед нами, колектив бібліотеки планово проводить копітку роботу. За цей час в рамках проектів здійснено необхідні кроки з модернізації інформаційно-бібліотечних технологій:

-модернізовано комп’ютерний парк;

-всі комп’ютери об’єднано в локальну інформаційну мережу;

-користувачам бібліотеки забезпечено безкоштовний доступ до швидкісного Інтернету;

-встановлено точку безкоштовного доступу до мережі WI-FI;

-придбано нові планшетні сканери, що дають змогу здійснювати оцифровування книг, журналів, «складних» і зношених оригіналів документів;

-придбано все необхідне програмне забезпечення для ефективної діяльності з дистанційного обслуговування медичних закладів області;

-з персоналом ДОНМБ та бібліотекарями 44 медичних бібліотек області проводилося навчання з IT-технологій;

-проведено глибокий аналіз інформаційних потреб потенційних користувачів бібліотеки. 

Аналіз стану умов самоосвіти практикуючого лікаря в області і запропонованого нами нового сервісу “Інформаційна підтримка лікаря — практика” було представлено в Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської області,  в результаті чого Департаментом видано наказ від 15 березня 2012 року № 349 “Про поліпшення якості самоосвіти та безперервного навчання медичних працівників області ”. Цей наказ став завершальним документом у підготовчому періоді для переходу на дистанційне обслуговування лікарів-практиків області на безоплатній основі згідно договорам на інформаційне обслуговування.

Приступаючи до практичного здійснення дистанційного обслуговування медичних працівників, ми спочатку провели аналіз інформаційних потреб медичних працівників області, який показав, що на сьогодні для практикуючих лікарів найбільшу зацікавленість представляють наступні масиви інформації:

-нормативно-правові акти (загальнодержавні і регіональні, внутрішні накази закладів);

-методична інформація та інформація, пов’язана з обміном практичним досвідом;

-навчальні посібники і методичні рекомендації, що дають конкретні поради з діагностики, лікування та профілактики;

-документи на допомогу лікарю-практику;

-питання профілактики та клінічні рекомендації.

Інформаційні потреби користувачів повністю відображають їх професійні інтереси. За ступенем підвищення кваліфікації спеціаліста, зростає його потреба в першоджерелах. Інтернет, однозначно, суттєво підвищив доступність інформації. Однак з Інтернету користувач отримує величезну кількість неструктурованої інформації, причому достовірна наукова інформація перемішана з випадковою, розважальною, побутовою і недостовірною. Жоден лікар не в змозі переглянути весь масив інформації з Інтернету в пошуках тієї, яка йому потрібна, і при самостійному пошуку не знає, де і як можна отримати необхідну інформацію. Підводячи підсумки цього аналізу і враховуючи інформаційні інтереси медичних працівників області, ми намагались скомпонувати сервіс «Інформаційна підтримка лікаря-практика і медичної сестри» таким чином:

Нові надходження: книги, періодичні видання, методичні рекомендації, інформаційні листи

Електронні виставки та презентації: за поточний рік, архів віртуальних виставок та презентацій

Консультант +: здійснює консультативну і практичну допомогу з пошуку потрібної інформації:

проводить прийом заявок на пошук нормативних документів (законів, указів, розпоряджень, наказів), що регламентують діяльність системи охорони здоров’я;

надає консультації з проведення пошуку в електронних ресурсах ВЧЗ;

проводить пошук і відбір інформації в базах даних за запитом замовника.

Електронне персональне інформування за темами

Електронна бібліотека:  довідкова література, видання  з  основних медичних спеціальностей.

Нормативно-правова база медичної галузі: загальнодержавна, Дніпропетровська область

День інформації, День спеціаліста : Актуальна медична тема; На допомогу практикуючого лікарю, На допомогу роботі груп науково-медичної інформації, Інформаційне обслуговування лікувальних закладів за договорами, Дистанційне навчання з використання електронних ресурсів медичного спрямування

На допомогу медичній сестрі: Практикум для медсестри

  • Технології та методи управлінської діяльності головної медичної сестри,
  • Бібліотека медичної сестри (дайджест).

Українські медичні ресурси Інтернет

Російські медичні ресурси Інтернет

Сутність сервісу «Інформаційна підтримка лікаря-практика», який пропонує наша бібліотека, полягає у створенні інтелектуально-інформаційної підтримки професійної діяльності лікаря-спеціаліста, що забезпечує отримання необхідної інформації в потрібний час, в потрібному місці. Системоутворюючим фактором інтелектуально-інформаційної підтримки професійної діяльності спеціаліста є сформований блок професійної інформації, доступної 24 години на добу, яка формує варіанти рішення будь-якої актуальної професійної задачі з мінімальними тимчасовими та енергетичними затратами. Для цього створено електронний інформаційний ресурс з основних медичних спеціальностей, а також цілодобовий доступ до цих ресурсів медпрацівників всієї області. Простота і легкість використання системи дає необхідну і достовірну інформацію в момент прийняття клінічних рішень, що забезпечує:

-своєчасну і докладну інформацію з діагностики, лікування і профілактики захворювань, тобто безперервно підвищувати свою кваліфікацію без відриву від роботи;

-можливість порівняння потенційної користі і шкоди медичних діагностичних та лікувальних втручань;

-отримання детальної інформації  про лікувальні засоби, включаючи побічні ефекти, лікарські взаємодії, симптоми передозування та ін.

Матеріали в сервісі «Інформаційна підтримка лікаря» оновлюються щомісячно. В середньому за рік оновлюється близько 25% від загального об’єму фонду бібліотеки і 100% від загального об’єму нових надходжень бібліотеки. Починаючи з 2010 року, провідним напрямом інформаційних послуг став діалоговий пошук інформації у віддалених від користувачів БД. Відкриття нових інструментів діалогових послуг, таких як: електронна доставка документів, віртуальна бібліографічна довідка, інформаційне обслуговування як колективних, так і індивідуальних абонентів за договорами і т.д., дає можливість отримувати і поширювати інформацію майже миттєво. Працює телефон інформаційної підтримки медичних працівників Дніпропетровської області. Швидкий зворотній зв’язок підвищує ефективність праці лікаря-практика і сприяє більш ефективному впровадженню найновіших методів дослідження, діагностики та лікування в практику. У рамках сервісу впроваджена нова форма обслуговування читачів — індивідуальне інформування за заявленою читачем темою через електронну пошту (на безоплатній основі).

 З 2011року функціонує Електронна бібліотека, яка нараховує 1220 документів, з них: 130 книг фонду бібліотеки, 13 книг, які знаходяться у вільному доступі в Інтернеті, 974 статті з періодичних видань, 103 тематичні добірки.

Діяльність нашої бібліотеки спрямовано на обслуговування практичної медицини, і ми несемо повну відповідальність за забезпечення галузі професійною інформацією. Віддалений доступ до інформації для сільської медицини є доцільним. У сільських районах електронна медична бібліотека може стати одним з найефективніших шляхів використання інформаційного прогресу в клінічній медицині. Зекономлений час на вільний доступ до потрібної інформації з робочого місця стає домінуючою силою і компенсує необхідність фінансових затрат на комунікації. До кінця року планується електронна розсилка новин про нові надходження до електронної бібліотеки ДОНМБ у всі медичні заклади області.

ДОНМБ забезпечує лікарням і медичним центрам доступ до власних інформаційних ресурсів. Надання бібліотечно-інформаційних послуг віддаленим користувачам виявило ще одну проблему: лікар не може бути фахівцем високого рівня у всіх напрямах медичної галузі одночасно. Відсутність у лікаря впевнених навичок роботи в мережах свідчить про цінність працівників інформаційних служб у наданні якісної інформації працівникам практичної медицини. В сучасних умовах практикуючим лікарям необхідно мати навички роботи з науковою інформацією. Для цього було введено новий сервіс – РШБІ. Регіональна школа бібліотечної інноватики – це сервіс, створений для навчання:

-бібліотекарів мережі медичних бібліотек області;

-медичних працівників з метою полегшення процесу пошуку інформації на нашому сайті та надання допомоги в самостійній орієнтації на інших сайтах медичної тематики в Інтернеті, які надають як платну медичну інформацію, так і безоплатну.

На початку квітня у розділі «Дистанційне навчання з використання електронних ресурсів медичного спрямування» з’явився курс дистанційного навчання, який пропонує користувачам сервісу «Інформаційна підтримка практикуючого лікаря» ознайомитися з функціями системи та набути навичок роботи в ній. Курс можна пройти он-лайн або завантажити на комп’ютер користувача. Таким чином, ДОНМБ виконує роль не тільки посередника, постачальника, видавця, інтегратора, але і педагога.

Розумне планування і ретельне дотримання планів у найближчому майбутньому, зможе принести значні результати і можна буде говорити про повноправне функціонування інформаційних технологій в області надання бібліотечно-інформаційних послуг.

Сьогодні ДОНМБ намагається зайняти провідні позиції в новому інформаційному просторі області, адаптуватися, постійно змінюватися і розвиватися.

КОРПОРАТИВНА ВЗАЄМОДІЯ МЕДИЧНИХ БІБЛІОТЕК: ДОСВІД, ПОТРЕБИ ТА ПЛАНИ РОЗВИТКУ
Сухарєва Людмила Валентинівна - завідувач відділу інформаційно-бібліографічної роботи наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

 

Межрегиональная корпоративная система медицинских библиотек (МКСМБ) функционирует с 2004 года. На различных библиотечных форумах, конференциях мы неоднократно представляли нашу корпорацию. Цель данного доклада – подытожить накопленный опыт, озвучить тенденции и дальнейшие планы развития как МКСМБ, так и перспективы вхождения в другие корпоративные системы.

Девятилетний опыт корпоративной работы подтвердил правильность и необходимость нашего объединения:

  • значительно выросли эффективность, оперативность и качество информационного обслуживания потребителей,
  • стал возможным бесплатный доступ к информационным ресурсам библиотек-партнеров, и, как следствие,
  • появились новые возможности в сфере информационных услуг, например, внутрикорпоративная ЭДД,
  • более рационально используются трудовые и технические ресурсы.

За годы существования нашего объединения мы научились не только четко взаимодействовать, но и приобрели ценный опыт взаимовыручки и поддержки. Если одна из библиотек в силу каких-либо объективных причин не может выполнить взятые на себя обязательства, идет перераспределение работы. Например, сокращение финансирования одной библиотеки привело к сокращению подписки, поэтому предметизация недополученных журналов на определенный период была распределена между библиотеками-партнерами.

Основным процессом нашего сотрудничества остается корпоративная предметизация медицинской периодики.

В текущем году сводный список периодических изданий, получаемых МКСМБ, насчитывает 280 названий, совместными усилиями расписывается 157 названий медицинских журналов. Приблизительно по 26 наименований – каждой библиотеке. В самостоятельной аналитической обработке у нас находится еще 45 названий журналов.

Готовая информация пересылается 10 числа каждого месяца. Все библиотеки, входящие в корпорацию работают в программе ИРБИС-64. До 2013 года предметизаторы пользовались книжным рубрикатором MeSH 2000 г., который был отредактирован и унифицирован для внутрикорпоративного пользования. В 2012 году наша библиотека получила 13015 библиографических записей (БЗ) от наших партнеров, и было отправлено 2450 БЗ.

При всех положительных результатах совместной работы, есть несколько негативных моментов. Большую роль играет человеческий фактор. Присвоение предметной рубрики и введение информации в электронный каталог происходит вручную, поэтому допускаются ошибки. Но, как говорят, «кто не работает, тот не ошибается». Каждый месяц мы получаем приблизительно 900 записей и полностью исключить орфографические ошибки физически не возможно, поэтому мы считаем необходимым иметь в штатном расписании редактора, который будет осуществлять контроль качества БЗ. К сожалению, у нас пока нет такой штатной единицы.

Существует еще одна субъективная недоработка. Рубрикатор MeSH, которым мы пользуемся, с 2004 года глобально не корректировался. За годы сотрудничества по инициативе библиотек-партнеров было внесено значительное количество новых предметных рубрик, но изменения и дополнения, официально принятые Российской ЦНМБ не отслеживались. С одной стороны, печатный MeSH допускает самостоятельное редактирование рубрикатора, и это плюс, но с другой – он не соответствует последней электронной версии тезауруса MeSH.

Многие медицинские библиотеки в Украине уже работают  с разными версиями встроенного MeSHа. С 2013 года библиотеки нашей корпорации перешли на предметизацию медицинской литературы по встроенному рубрикатору. Предпосылкой этого шага стал официальный договор между ННМБ Украины и ЦНМБ ММА им. И.М. Сеченова о предоставлении и поддержке встроенного тезауруса MeSH медицинским библиотекам Украины. Этот договор включает в себя ежегодное обновление рубрикатора, что и стало для нашей корпорации главным мотивом к переходу на встроенный MeSH.

Мы надеемся, что переход на единую электронную версию рубрикатора MeSH:

  • сократит затраты рабочего времени на предметизацию,
  • практически исключит ошибки в словаре предметных рубрик,
  • позволит всем медицинским библиотекам корректно обмениваться информацией.

На сегодняшний день, есть возможность в более плодотворных контактах и расширении корпоративной сети медицинских библиотек на межрегиональном и региональном уровнях. Лидером реализации этих возможностей может быть только ННМБ Украины, которая взяла бы на себя организационные, методические и координационные функции. При объединении медицинских библиотек различных систем и ведомств будет достигнут максимально полный охват медицинской периодики для корпоративной предметизации.

В результате объединения, появится реальная возможность создать Сводный каталог аналитических описаний, который обеспечит читателям свободный доступ к информационным ресурсам всех медицинских библиотек Украины.

КОРПОРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВУЗІВСЬКИХ БІБЛІОТЕК ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІБЛІОТЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стасик Людмила Іванівна - директор бібліотеки Луганського державного медичного університету; Рець Людмила Василівна - заступник директора

   У сучасному світі глобальної інформатизації змінюється роль та розширюються функції бібліотек як основних накопичувачів інформаційних ресурсів. Головне в роботі сучасної вузівської бібліотеки є повнота та оперативність задоволення інформаційних потреб користувачів. Саме через упровадження корпоративних проектів у великих інформаційних центрах, якими і є бібліотеки, стають можливими більш широкий обмін інформацією, збільшення потенціалу однієї, окремо взятої інформаційної установи, ефективнішою допомога користувачеві у пошуку інформації та у використанні віддалених інформаційних джерел.

Бібліотечною корпорацією називають об’єднання кількох бібліотек для реалізації загальних цілей та задач, в першу чергу пов’язаних зі створенням і комплексним використанням інформаційних ресурсів. Функціонування бібліотек в межах корпорації передбачає наявність тісних професійних зв’язків між учасниками, обов’язкове виконання єдиних правил та норм, узгодження рішень і дій, спрямованих на кінцевий результат.

На сьогодні пріоритетними видами корпоративних бібліотечно-інформаційних систем  являються:

  1. Зведені каталоги.
  2. Бібліотечні системи корпоративної каталогізації.
  3. Регіональні корпоративні бібліотечно-інформаційні системи.
  4. Міжрегіональні і міжвідомчі об’єднання бібліотек.

Зведені каталоги є першою і, по цей час, успішно діючою корпоративною системою від міжнародних до регіональних і локальних рівнів.

В практиці роботи існують дві моделі створення і надання доступу до зведених каталогів:

єдина база даних з кодами фондоутримувачів;

розподілення системи локальних каталогів учасників (віртуальний зведений каталог), де кожний каталог учасника залишається і ведеться самостійно, але для користувача надається вся система як єдиний зведений каталог.

Бібліотечні системи корпоративної каталогізації створюються і існують з метою:

  • скорочення витрат на каталогізацію;
  • забезпечення інформаційного та лінгвістичного сумісництва електронних каталогів та БД бібліотек для надання якісного доступу до бібліотечних ресурсів будь якого рівня;
  • досягнення високої якості бібліографічного та аналітичного запису документів в ЄК бібліотек;
  • економії часу, енергетичних та технічних ресурсів;
  • підвищення eфективності обслуговування користувачів, зокрема МБА та ЕДД.

Для успішного розвитку корпоративної каталогізації необхідно наявність центру, який би здійснював:

  • керування діяльністю корпорації;
  • науково — методичну та технологічну підтримку роботи бібліотек-учасників корпорації, які здійснюють  бібліографічну обробку документів закріпленої за ними галузі;
  • збір, контроль якості бібліографічних записів та технологічну доробку документів, які надійшли від бібліотек-учасників корпорації;
  • ведення і надання доступу через Інтернет зведеного електронного каталогу (або каталогів), а також інших інформаційних ресурсів корпорації;
  • виконання усіх форм обслуговування користувачів;
  • фінансові розрахунки з постачальниками даних і користувачами.

Регіональні корпоративні бібліотечно-інформаційні системи( РКБІС).

Іншим видом корпоративних систем є регіональні корпоративні бібліотечно-інформаційні системи. Це добровільне об’єднання взаємно незалежних в адміністративному і господарському відношеннях бібліотек одного міста або області для спільного вирішення їх основних функціональних завдань. При цьому на одному з перших місць стоїть спільне створення бібліотечно-інформаційних ресурсів загального користування корпорації та забезпечення ефективного відкритого доступу до них через Інтернет.

Однією з важливих особливостей цього виду кооперації є відсутність взаємних фінансових зобов’язань між її членами.

Принципи організаційної побудови РКБІС залежать від видового і кількісного складу бібліотек та / або інформаційних органів, які входять до їх складу, відомчої підпорядкованості учасників корпорації, ступеня автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів, розвитку телекомунікаційної мережі в даному регіоні і т.п. В кожній РКБІС обов’язково присутній лідер у вигляді найбільш технічно розвиненої бібліотеки.

Бібліотеки ВУЗів беруть активну участь в створенні корпоративних бібліотечних систем.

Бібліотека ДЗ «Луганський  державний медичний університет» приймає участь в корпоративній співпраці на регіональному рівні з бібліотеками Луганська, Донецька та  медичними бібліотеками України.

Бібліотека ДЗ «ЛугДМУ» з 2003 року бере участь у створенні «Зведеного каталога періодичних видань Луганської області», який містить інформацію про газети, журнали, видання органів НТІ з фондів бібліотек різних типів. Учасниками проекту є бібліотеки вузів та публічні бібліотеки міста і області. Каталог створюється на базі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького і розміщується на сайті.

Бібліотеки шукають і знаходять нові результативні форми і методи в області поширення екологічних знань серед різних верств населення, удосконалюють інформаційно-ресурсну базу і довідково-пошукові системи екологічного профілю, використовують електронні технології, детально погоджуючи при цьому бібліотечну практику з конкретною екологічною ситуацією регіону. Виходячи з цього, наша бібліотека з 2005 року є активним учасником корпоративного екологічного Інтернет-проекту. В його організації беруть участь бібліотеки ВНЗ Луганської області. Координує роботу проекту Наукова бібліотека Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля – методичний центр бібліотек ВНЗ Луганської області. Єдина інформаційна база даних створена на базі електронного каталогу наукової бібліотеки СНУ ім. В.Даля з метою розкриття фондів бібліотек ВНЗ регіону з питань екології.

Задачі проекту:

  • підвищення зацікавленості користувачів в одержанні більш глибоких екологічних знань;
  • забезпечення доступу до інформації й інформаційних сервісів екологічної тематики для всіх учасників освітнього процесу і зацікавлених користувачів;
  • створення інформаційної бази даних екологічної спрямованості в різних галузях знань, нарощування можливостей її використання, обміну, створення необхідних умов для ефективного та оперативного поповнення інформаційних ресурсів;
  • підвищення професійної компетентності і кваліфікації користувачів, зростання їхньої інформаційної культури.

З метою системного інформаційного забезпечення розвитку освіти і медичної науки розпочато корпоративне співробітництво між бібліотеками Донецького та Луганського медичних університетів. Це стало можливим завдяки використанню єдиної АБІС UNILIB та автоматизованої предметизації за тезаурусом MeSH.

Діяльність даного проекту базується на визнаних кооперативних принципах з метою спільного створення бібліографічних записів документів і поповнення БД електронного каталогу, скорочення витрат на каталогізацію та  підвищення ефективності обслуговування користувачів, зокрема МБА та ЕДД. Було укладено Договір про співпрацю. Корпоративна каталогізація розпочалась з аналізу та розподілу журналів для аналітичного розпису, визначення  переліку обов’язкових полів для заповнення.

Як свідчить попередній досвід корпоративної діяльності медичних бібліотек, на першому етапі виникають   проблеми, пов’язані з  різною якістю записів, що створюють учасники проекту. Тому всі бібліографічні записи, якими обмінюються бібліотеки, переглядаються та, за необхідності, редагуються.

Перший етап співпраці показав, що в рамках проекту повинні постійно діяти такі органи:

координаційна рада (здійснює координацію робіт всередині проекту і поза ним);

  • програмно-технічна рада (консультує учасників про роботу з програмним забезпеченням);
  • методична рада (працює над єдиною методикою створення аналітичного бібліографічного опису документа, консультує учасників проекту щодо правил заповнення полів бази даних).

Для досягнення необхідного рівня якості записів організовано взаємодію між бібліографами бібліотек-партнерів.

Журнали, закріплені за нашою бібліотекою, розписуються якісно, ми не порушуємо термінів доставки описів до бібліотеки-партнера. Велика увага приділяється грамотній предметизації з використанням  Тезаурусу MeSH.

Корпоративний обмін аналітичними записами статей з медичних видань дає значний економічний ефект: зменшується навантаження бібліографів з обробки видань, прискорюється процес формування електронного каталогу.

Успішна реалізація корпоративної діяльності залежить від технічного рівня комп’ютерної техніки і засобів комунікації, а головне – висококваліфікованого персоналу  –  не тільки з бібліотечним фахом, але й інженерів, програмістів, мережевих адміністраторів, а також відповідного фінансового забезпечення.

ГРАНІ УСПІШНОГО ПАРТНЕРСТВА: З ДОСВІДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ
Кірішева Олена Миколаївна - вчений секретар Національної наукової медичної бібліотеки України
ІННОВАЦІЙНА ТА ІМІДЖЕВА ПОЛІТИКА В РОБОТІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ
Чорна Наталія Анатоліївна - директор Донецької обласної наукової медичної бібліотеки

Донецька обласна наукова медична бібліотека, намагаючись органічно поєднати традиційні форми і методи роботи з інноваційними, поступово стає не тільки центром доступу до інформації, а й центром комунікації, культури, реалізації соціально-гуманітарних проектів.

Активізація цієї роботи, завдяки популяризації бібліотеки, її документів та інформаційних ресурсів, сприяє підвищенню іміджу бібліотеки, залученню все більшої кількості користувачів різних категорій.

У звітному році бібліотекою було організовано та проведено чимало масових заходів, серед яких найбільш значущими були: круглий стіл за темою  «Погіршення репродуктивного здоров’я сучасної молоді – це плата за свободу?» в межах проекту – «Моральність. Репродуктивне здоров’я. Демографія — 2012», який реалізовувався ДТОВ «Асоціація Інфокультура» за інформаційної підтримки редакції газети Верховної Ради України «Голос України» та Всеукраїнського молодіжного журналу «Молодість, Краса та Здоров’я». Учасники круглого столу розглянули причини та проблеми погіршення репродуктивного здоров’я серед молоді, акцентували увагу на ефективності партнерських відносин соціальних і медичних служб у просвітницькій діяльності; необхідність висвітлення проблем репродуктивного здоров’я в ЗМІ та ін.

Круглий стіл проводився на базі ОНМБ, для його учасників бібліотекою було представлено книжкову виставку «Репродуктивне здоров’я молоді», складений анотований список літератури та підготовлено огляд матеріалів, виданих бібліотекою за період 2002-2012 рр.

До реалізації цього проекту були підключені також бібліотеки всіх медичних училищ (7) регіону через те, що вони безпосередньо працюють з молоддю.

У 2012 році Горлівський медичний коледж провів науково-практичну конференцію «Актуальні питання планування сім’ї». В студентських групах проводились бесіди про репродуктивне здоров’я молоді.

В Артемівському, Макіївському та Костянтинівському медичних училищах були представлені виставки з цього питання, складено рекомендаційні списки літератури. В Донецькому медичному коледжі проводились класні години за темою «Кохання і аборт», де розглядались моральні, етичні та медичні боки аборту. Студенти висловлювали свої думки, ставлення та оцінку даній проблемі.

Питання репродуктивного здоров’я молоді вже не один рік є актуальним, тому бібліотеки медичних училищ вирішили продовжити роботу в цьому напрямі і в своїх річних планах на 2013 рік запланували: відеолекторії, круглі столи, бесіди, книжкові виставки, списки літератури тощо.

В свою чергу, Донецька обласна наукова медична бібліотека у 2013 році бере участь у проекті «Майбутня мама. Репродуктивне здоров’я. Демографія – 2013 р.», який реалізує Донецька обласна організація «Асоціація «ІНФОКУЛЬТУРА» під егідою Управління у справах сім’ї та молоді Донецької обласної державної адміністрації.

Другий по значущості проект «Антибайдужість», в рамках якого в читальній залі бібліотеки двічі на рік впродовж одного місяця демонструвались виставки-продажі робіт дітей-інвалідів, вихованців центру соціальної реабілітації для дітей з обмеженими можливостями та молодих інвалідів «Райдуга». Кошти від продажу були передані центру з метою закупівлі матеріалів для нових виробів. Крім того працівники бібліотеки розповідають читачам про центр, пропонуючи надати посильну допомогу.

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, за ініціативою Донецької обласної бібліотеки для юнацтва, відділу культури Ворошиловської районної ради м. Донецька, Донецького училища культури та інших організацій на бульварі Пушкіна для донеччан та гостей міста відбувся бібліотечний фестиваль «Читаючий бульвар». Обласна наукова медична бібліотека також взяла активну участь у цьому заході.

Бібліотекою була підготовлена книжкова виставка «Молоді про здоров’я», крім того працівники бібліотеки брали активну участь у буккроссінгу «Ульотні книги!», що проходив під гаслом «Кожному читачу – свою книгу, кожній книзі – свого читача!», де всі бажаючі вибирали за своїм смаком будь-яку з представлених книг. Бібліотерапевти з ДОНМБ надавали консультації.

Бібліотекарі, художники, громадські активісти підготували для мешканців міста незабутнє свято.

Окремої уваги заслуговує захід з нагоди відзначення 100-річчя О. Я. Губергріца — заслуженого діяча науки, професора, видатного вченого-клініциста, який все своє життя присвятив вивченню внутрішніх хвороб людини та їх лікуванню.

В рамках цього свята бібліотекою разом з бібліотекою ДонНМУ в фойє музично-драматичного театру, де і відбувався захід, демонструвалась книжкова виставка «Александр Яковлевич Губергриц – к 100-летию со дня рождения». На виставці були представлені роботи учнів О. Я. Губергрица про нього, а також його власні праці, що зберігаються у фондах ДОНМБ, ДонНМУ, приватній бібліотеці онуки О. Я. Губергрица – доктора медичних наук, професора Н. Б. Губергріц. Крім того, було видано біобібліографічний покажчик з однойменною назвою.

Виставка демонструвалась під час проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сложные вопросы гастроэнтерологии и перспективы их решения». Участь у конференції брали понад шістсот осіб.

Важливим напрямом роботи бібліотеки було також розширення зв’язків з соціальними партнерами. Ними у 2012 році стали ДТОВ «Асоціація Інфокультура», представництво у Донецьку редакції газети Верховної Ради України «Голос України», Всеукраїнський молодіжний журнал «Молодість, краса та здоров’я», ДБФ «Доброта», газета головного управління охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації «Мир здоровья», з якою бібліотека почала новий проект на допомогу лікарю сімейної медицини – загальної практики. Щомісячно бібліотека публікує в газетах під рубрикою «Читальный зал» огляди нової літератури та тематичні огляди з проблем сімейної медицини – загальної практики.

Для розкриття користувачам фондів бібліотеки, ознайомлення їх з багатством книжкового світу, впродовж року бібліотекою готувалися книжкові виставки.

Однією з найцікавіших експозицій стала виставка «Ювілей книги», приурочена до Всесвітнього дня книги. На виставці демонструвалось понад 30 книг, що побачили світ у 1892-1912 роках, яким у 2012 році минуло 120, 115, 110, 105 та 100 років.

В експозиції були представлені роботи видатних діячів медицини: Захарьина Г. А. Кліническія лекціи проф. Г. А. Захарьина и труды факультетской терапевтической клиники Императорского Московского Университета. — Изд. 4-е. Вып. 3-й – М., 1897; Автобіографическія записки Ивана Михайловича Съченова. – М.: Научное слово, 1907. – 194 с.; прижиттєве видання І. П. Павлова Лекціи о работе главных пищеварительныхъ железъ. – СПб, 1897. – 223 с.; Дисертація на ступень доктора медичних наук Бокаріуса М. С. Кристаллы Florence’a (Флоренса) их химическая природа и судебно-медицинское значение. – Харьков: М. Зильбербергъ и с-вя, 1902. – 158 с.; Русский хирургическій архивъ. Юбилейний выпускъ въ честь ХХV лътія научно-врачебной дъятельности Н. А. Вельяминова, видатного російського лікаря. У виданні зібрані матеріали за 1877-1902 роки. Збірник вирізняється вишуканим мистецько-поліграфічним оформленням.

На виставці також було представлено серію кишенькових медичних атласів з розфарбованими малюнками, періодичні видання та видання, що продовжуються: щомісячний журнал «Бібліотека лікаря» за 1897 рік, Въстникъ психологіи, криминальной антропологіи и гипнотизма / под. общ. ред. В. М. Бехтерева. – СПб: Тип. П. П. Сойкина, 1907. – годъ ІV-й. Вып. 1 та ін.

З 2011 року в бібліотеці запроваджено нову форму співпраці з читачами – буккроссінг (вільний обмін книгами). В поточному році ця форма роботи активізувалась, тепер кожен може дати книзі нове життя: придбав – прочитав – передав іншому. В читальній залі на стенді «Книги для Вас! Безкоштовно!», без реєстрації та сплати можна вибрати необхідне видання, натомість залишивши власну книгу. Така форма співпраці дає можливість поділитись своєю книгою та поповнити власну колекцію.

Різке зменшення фінансування бібліотек поставили їх перед дилемою виживання або знищення. Таке становище змусило бібліотечних працівників шукати нетрадиційні шляхи залучення додаткових коштів. Одним з перспективних напрямів цієї діяльності, на нашу думку, є фандрайзингова діяльність. Фандрайзинг – процес залучення грошей або інших ресурсів (матеріальних, інформаційних тощо), які організація не може забезпечити самостійно та які є необхідними для реалізації певного проекту або своєї діяльності в цілому; а також це вміння успішно переконувати інших у тому, що діяльність твоєї організації заслуговує на увагу та підтримку. Пошук додаткових фінансових джерел – процес довготривалий і вимагає терпіння та напруженої праці. Успіх залежить від ретельного планування, розробки фандрайзингової концепції, визначення майбутніх спонсорів.

Для вирішення цієї проблеми бібліотекою спільно з ДГБФ «Доброта» був проведений семінар та майстер-клас з навчання фандрайзинговій діяльності для бібліотекарів Донецької обласної наукової медичної бібліотеки та бібліотекарів лікувально-профілактичних закладів.

В результаті цієї роботи, бібліотека поповнила свої фонди подарованими книгами, періодичними виданнями та неопублікованими матеріалами у кількості 2332 прим. Крім того на передплату періодичних видань на 2013 рік було залучено понад 40000 грн. спонсорських коштів. Книги та періодичні видання були подаровані благодійними фондами, видавництвами, окремими авторами, видавцями.

Створенню позитивного іміджу бібліотеки, рекламоі її роботи сприяли публікації в ЗМІ про проведені заходи, виступ на обласному радіо. Крім того, інформація з ілюстративним матеріалом щодо соціокультурної діяльності бібліотеки постійно розміщується на сайті ДОНМБ (www.donmb.dn.ua) у розділі «Новини та події», що також додає авторитету та позитиву її діяльності.

ДІЯЛЬНІСТЬ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ВНМУ ІМ. М.І. ПИРОГОВА У ВІДТВОРЕННІ ІСТОРІЇ МЕДИЦИНИ КРАЮ
Юрчишина Ольга Анатоліївна - головний бібліотекар наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

Із здобуттям Україною незалежності значно зріс у суспільстві інтерес до історії рідного краю. Чимало державних закладів, установ, громадських організацій розпочали активну роботу щодо виявлення, збереження, популяризації інформації краєзнавчої тематики. Особливе місце в цій діяльності займають бібліотеки вищих навчальних закладів, зокрема медичних, адже почуття патріотизму, знання історії рідного краю, повага до його видатних діячів – важлива складова виховання та навчання студентів – майбутніх лікарів, еліти української нації. Моя доповідь має на меті ознайомити з досвідом нашої бібліотеки в царині медичного краєзнавства, а також, можливо, залучити до співпраці учасників конференції.

Історія університету та медицини Вінниччини має глибокі традиції, значні здобутки. Широко відомі у всьому світі імена творців історії медицини нашого краю: мікробіолога й біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини Зельмана-Абрахама (Соломона Абрамовича) Ваксмана; видатного хірурга й анатома Миколи Івановича Пирогова; нейрофізіолога, академіка НАН України Пилипа Миколайовича Сєркова; відомого терапевта, професора Бориса Соломоновича Шкляра; видатного епідеміолога Володимира Костянтиновича Високовича; українського мікробіолога, епідеміолога Данила Кириловича Заболотного та багатьох інших.

Наукова бібліотека – один із структурних підрозділів університету, невід’ємна ланка медичної науки й освіти, важливим аспектом діяльності якої є медичне краєзнавство. Значного поліпшення ця робота досягла внаслідок кооперації та координації роботи з іншими бібліотеками Вінниччини й України, різними установами та організаціями, науковцями та краєзнавцями. Налагоджено тісні контакти із Державним архівом Вінницької області, працівники якого активно сприяють розширенню краєзнавчого напряму роботи в бібліотеці, а також з Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. К. А. Тімірязєва, обласною науковою медичною бібліотекою, обласним краєзнавчим музеєм, Національним музеєм-садибою ім. М. І. Пирогова, обласним відділенням Спілки письменників України, окремими видавництвами, багатьма іншим установами та організаціями, краєзнавцями. Бібліотека – постійний учасник Міжнародних краєзнавчих науково-практичних конференцій, які відбуваються на базі ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, щорічних фестивалів української книги у Феодосії, до програми роботи яких входять Дні краєзнавчої книги, Дні бібліотек та бібліотекарів.

Поряд із традиційними технологіями  в роботі використовуються новітні – комп’ютерні. Краєзнавча діяльність бібліотеки спрямована на  створення регіональних ресурсів у текстовому й електронному вигляді, забезпечення доступу до краєзнавчої інформації через мережу Інтернет (у бібліотеці є можливість скористатись WI-FI), до краєзнавчих матеріалів на різних носіях інформації. В пригоді стає електронний каталог. Створено політематичну БД, до якої входять нові аналітичні матеріали переважно краєзнавчого характеру. Використовуються також і традиційні краєзнавчі картотеки: «Праці викладачів ВНМУ»,  «Історія ВНМУ імені М. І. Пирогова». Основою краєзнавчої діяльності бібліотеки є краєзнавчий фонд, який систематично поповнюється монографіями, підручниками, навчальними виданнями, методичними посібників, у т. ч. із дарчими написами авторів в якості подарунків. Поповнення фонду краєзнавчою літературою відбувається також під час відвідування презентацій творів місцевих авторів. Значним і цікавим доповненням є теки із віднайденими краєзнавчими матеріалами, в т. ч. архівними, неопублікованими; фото- і відеоматеріали, інші документи, у т. ч. на електронних носіях.

Наукова бібліотека поставила за мету в якомога найповнішому обсязі виявити, зібрати, систематизувати, опрацювати, зберегти та популяризувати інформацію про вчених університету, їх наукову спадщину, вклад  у розвиток вітчизняної та світової медицини й фармації, історію вишу від його створення до сьогодення, його наукових шкіл, тощо; а також створення на базі віднайдених краєзнавчих матеріалів власної друкованої та електронної біобібліографічної продукції, підготовці краєзнавчих ресурсів для використання їх зареєстрованими читачами та віддаленими користувачами електронних мереж. В рамках науково-дослідної роботи проводиться збір матеріалів за темами: «Ректори ВНМУ ім. М. І. Пирогова», «Професори ВНМУ імені М. І. Пирогова з часу заснування навчального закладу до сьогодення», «Співробітники й студенти ВНМУ в роки Великої Вітчизняної війни», «Праці науковців кафедр ВНМУ», «Історія університету», «Випускники ВНМУ – слава і гордість рідного краю», «Життя і діяльність видатних медиків Вінниччини», «Медики-краяни, що здобули славу за межами України», «Прозові та поетичні твори викладачів і студентів» ін. За два роки зібрано та звірено з першоджерелами понад 100 наукових  біографій професорів та завідувачів кафедр університету. Поступово формується колекція праць вчених. Накопичується також інформація про уславлених випускників навчального закладу. Під час цієї роботи досліджувалися фонди вищеназваних організацій і установ, а також матеріали з фондів особистих зібрань краєзнавців, приватних осіб, зокрема професора, доктора медичних наук  В. В. Навроцького з Ялти, кандидата медичних наук Ю. Г. Віленського з Києва. Матеріали напрацьовані нашою бібліотекою використовують структури університету, а також різні установи й організації міста, краєзнавці.

Характерною рисою пострадянського періоду в розвитку краєзнавства є повернення до історичних витоків, відродження краєзнавчої спадщини, реабілітація  імен. З’явився доступ до розсекречених архівів, зникло табу на  імена багатьох репресованих науковців, лікарів, діячів медицини краю. Таким чином віднайдені й визволені з полону забуття документальні матеріали про незаконно репресованих, а згодом реабілітованих перших директорів Вінницького медичного інституту (нині університет) Г. Д. Брілліанта, О. П. Смолянську, професора, завідувача кафедри загальної гігієни Р. Д. Габовича та багатьох інших. Особливо цінними є знахідки довоєнного періоду розвитку університету та про науковців того часу, оскільки архіви ВНМУ не збереглися й інформацію доводиться збирати по крихтах.

Давні й плідні зв’язки склалися з Національною науковою медичною бібліотекою України. Спільно з нею підготовлено та видано книжку про нашого земляка   «Степан Руданський (1834–1873). Поет, лікар, громадянин» (К., 2009), одного з кращих лікарів свого часу, талановитого поета й перекладача, фундатора системи охорони здоров’я, предтечі соціальної медицини Південного берега Криму. Щорічно бібліотека ВНМУ бере участь у літературно-мистецьких вечорах вшанування пам’яті лікаря й поета в Національній науковій медичній бібліотеці України, а також  в Ялті, де він знайшов свій останній спочинок та на його батьківщині в с. Хомутинцях Калинівського р-ну, в селі Руданському Шаргородського району на Вінниччині, єдиному у світі, що носить ім’я поета й лікаря. З 1995 року я досліджую лікарську, громадську та літературну діяльність нашого земляка талановитого лікаря й поета С. В. Руданського. З цього часу мною написано понад 100 статей, есе, наукових розвідок,  опублікованих в різних періодичних виданнях України, у т. ч. медичних, а також наукових збірниках. Маю широкі й плідні зв’язки з багатьма дослідниками й пошановувачами його творчості. Надана ґрунтовна допомога письменнику з Феодосії Є. В. Білоусову в написанні ним художньо-документальної повісті для дітей «Степан Руданський поет і лікар» (Тернопіль, 2008). Цікавою була  зустріч в університеті з випускником цього навчального закладу 1959 року, військовим лікарем вищої категорії, правнучатим племінником С. Руданського – Олексієм Васильовичем Боржковським, яка відбулась за підтримки члена Національної Спілки письменників України Л. М. Куцого, голови Житомирського обласного об’єднання «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, заслуженого журналіста України С. К. Васильчука, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені С. Руданського, автора восьми збірок байок, гумору та сатири М. М. Сарахана. В підготовці  до 180-річчя від дня народження поета й лікаря проводиться відбір матеріалів до біобібліографічного покажчика «Степан Руданський – лікар-гуманіст». На жаль, подвижницька діяльність цього лікаря належним чином ще не поцінована.

У  2010 р. у співпраці з ННМБ України створено електронний варіант унікального біобібліографічного покажчика «М.І. Пирогов». У співдружності з цією бібліотекою проведено ретельну пошукову й аналітичну роботу з підготовки матеріалів до друкованого ретроспективного біобібліографічного покажчика, присвяченого М. І. Пирогову. В Державному архіві Вінницької області було виявлено і включено до нього близько 120 джерел, унікальних матеріалів про життєвий шлях, лікарську й громадську діяльність, вшанування пам’яті геніального хірурга й анатома.

Змістовним було спілкування з магістром Інституту славістики Гейдельберзького університету А. Ц. Кострецькою, яка, приїхавши на Батьківщину, звернулася до бібліотеки з проханням надати їй інформацію за темою: «М. І. Пирогов – керівник групи молодих вчених, відряджених у Німеччину для підготовки до професури у 1862-1866рр. Листи з Гейдельберга». В подальшому спілкування з науковцем щодо уточнення бібліографічних даних, окремих фактів продовжувалося за допомогою електронної пошти.

Цікава інформація час від часу надходить від директора літературного музею з м. Хмельницького В. І. Горбатюка, голови обласної організації Національної спілки письменників України, лауреата багатьох премій, члена Національної спілки письменників України, адже  пристрастю окремих медиків є літературна творчість. Вичерпні консультації з питань медичного краєзнавства надавала науковий працівник Вінницького обласного краєзнавчого музею І. А. Дорош. На жаль, кілька років тому цей чудовий висококваліфікований  фахівець пішла за межу… Завжди готова прийти на допомогу Нонна Миколаївна Древа, директор музею обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова.

Проводиться плідна робота з кафедрами університету. Так, спільно з кафедрою факультетської хірургії ВНМУ бібліотека підготувала до видання історію цієї кафедри, інформацію про її завідувачів з часу створення кафедри до сьогодення, ілюстративний матеріал. На прохання кафедр патологічної фізіології, патологічної анатомії, судової медицини та права, виконано краєзнавчу розвідку про перших професорів цих кафедр Я. Л. Лейбовича та М. М. Смика.

Нещодавно, спільно з вінницьким видавництвом «ПРАДА-АРТ», бібліотека розпочала підготовку матеріалів до 5-го випуску регіонального альманаху «Подільські джерела», що вийде під назвою «Під знаком Червоного Хреста». Зі сторінок цього видання користувачі дізнаються багато цікавого про історію медицини краю, університету, його науковців, видатних медиків Вінниччини, познайомляться з літературною творчістю медиків, цікавим ілюстративним матеріалом.

Особлива увага приділяється і розвитку краєзнавчої бібліографії. Великою популярністю, особливо серед професорсько-викладацького складу та співробітників університету, користується щорічне видання біобібліографічного календаря «Вінниччина медична: знаменні й пам’ятні дати», присвячене визначним подіям в історії Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, його ювілярам, які зробили вагомий внесок у розвиток університету, становлення університетської та вітчизняної медичної науки. Враховуючи те, що формування навчального закладу нерозривно пов’язане з історією краю, календар містить інформацію про знаменні дати, події, імена видатних медиків – уродженців Вінниччини. Видання розраховане на науковців, студентів, бібліотечних працівників, краєзнавців, всіх, хто цікавиться питаннями історії медицини краю. Календар представлений в текстовому й електронному вигляді. На сайті бібліотеки, згідно статистики, за 14 днів видання переглянули 180 користувачів.

Спільно з ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва здійснюється робота з підготовки щорічних «Календаря знаменних і пам’ятних дат Вінниччини», а з ННМБУ – календаря знаменних і пам’ятних дат «Імена в медицині у відгомоні часу» (надається інформація про видатних медиків краю та науковців університету).

Оскільки Вінниччина – одна з пілотних областей, яка першою приступила до реформування медицини, бібліотека підготовила рекомендаційний список літератури «Реформування системи охорони здоров’я на Вінниччині: проблеми та перспективи», до якого увійшло 235 джерел.

У серії «Вчені нашого університету» щорічно виходять у світ біобібліографічні покажчики, присвячені науковцям. Останнім часом вийшли друком такі видання: «Сенс оптимізму в мікробіології» (2011 р.) — біобібліографічний покажчик до 75-річчя від дня народження професора Г. К. Палія; «Болюх Борис Афанасійович» (2012 р.) — біобібліографічний покажчик до 75-річчя професора, завідувача кафедри онкології, променевої діагностики і терапії; в електронному варіанті створено біобібліографічний покажчик «В. М. Мороз» (2012 р.), присвячений 70-й річниці від дня народження ректора університету, академіка НАМН України, професора Василя Максимовича Мороза, ряд інших. На сайті бібліотеки представлена біобібліографічна інформація «Жінки-професори ВНМУ ім. М. І. Пирогова». Користувачі проявили до цієї сторінки надзвичайний інтерес, за статистикою — це близько 500 відвідувань щомісячно.

До 70-річчя Перемоги, у співпраці з міською організацією ветеранів Великої Вітчизняної війни та обласним відділенням пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України», здійснюється велика підготовча робота до видання біобібліографічного покажчика «Творці великої Перемоги» – про співробітників Вінницького медичного інституту учасників Великої Вітчизняної війни. Вже зібрано близько 60 біографій. Відшуковуються матеріали про воєнний період діяльності інституту, студентський рух 1941-1942 рр. у Вінниці.

Оскільки наукова діяльність багатьох вчених-медиків, в силу різних обставин, пов’язана з кількома навчальними закладами, виконуємо окремі запити, що надходять з різних куточків України, щодо уточнення бібліографічних даних, окремих сторінок біографії науковців. В нагоді стають новітні комп’ютерні технології, що прийшли на зміну традиційним: електронна пошта, глобальна мережа Інтернет; до послуг користувачів електронні бази даних, що дозволяють оперативно виконати довідку, поширювати власний краєзнавчий продукт як серед зареєстрованих користувачів бібліотеки, так і серед значної кількості віддалених користувачів. Так, на сайтах інших бібліотек, різних установ та організацій України та Російської Федерації віднайдено цікаві матеріали, у т. ч. ілюстративні, повнотекстові документи про вчених ВНМУ імені М. І. Пирогова, видатних лікарів Вінниччини і, якщо є така можливість, то згідно з рекомендаціями ІІІ Міжнародної науково-практичної краєзнавчої конференції (Вінниця, 2012), матеріали звіряються з першоджерелами. Таким чином було віднайдено цікаву інформацію про відомого терапевта, професора  Б. С. Шкляра; хірурга, професора І. А. Шраєра; ректора ВНМУ С. І. Корхова; оториноларинголога, професора, уродженця, м. Могилів-Подільський Вінницької області В. С. Лянде та багатьох інших.

Краєзнавча діяльність бібліотеки широко висвітлювалась на сторінках періодичних видань, зокрема на шпальтах всеукраїнських газет «Слово Просвіти», «Кримська світлиця» та місцевої – «Вінницька газета», журналу «Вінничанка», де свої статті друкували заслужений журналіст України С. Васильчук та журналісти М. Сарахан, І. Червінчук.

Таким чином, діяльність наукової бібліотеки ВНМУ в царині медичного краєзнавства спрямована на збереження наукової спадщини університету, віднайдення та дослідження незаслужено забутих сторінок історії  та імен в історії вузу, створення найбільш повного й  повноцінного зібрання наукових біографій вчених, їхніх праць, створення повнотекстової бази даних краєзнавчих матеріалів, упорядкування та відображення масиву краєзнавчих документів у біобібліографічній продукції з застосуванням традиційних і новітніх технологій з метою найповнішого задоволення запитів користувачів. Краєзнавча робота нашої бібліотеки допомагає не лише осягнути самобутню історію медицини краю та університету, а й сприяє вихованню в студентів почуття патріотизму, бажання досліджувати й вивчати історію медицини, відкривати нові сторінки історії Вінницького національного медичного університету. А досвід спільної діяльності всіх установ, краєзнавців регіону та України, всіх носіїв краєзнавчої інформації, у т. ч. бібліотек, показує велику результативність корпоративної й кооперативної роботи  на користь розвитку медичного краєзнавства, не лише Вінниччини, а й всієї України.

СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ЯК СТРАТЕГІЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕКИ МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Кабардіна Галина Констянтинівна - директор біліотеки Донецького національного медичного університету

Успешное функционирование современного университета на сегодняшний день невозможно без создания эффективной системы менеджмента качества, имеющей своей целью повысить качественные показатели всех видов деятельности ВУЗа.

Управление, в соответствии с требованиями стандартов ISO 9001:2008, способствует более эффективному использованию ресурсов университета для решения поставленных задач и повышает ответственность    за качество образовательных услуг.

Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького стал первым высшим медицинским учебным заведением в Украине, получившим международный сертификат ISO 9001:2008  в отношении предоставления услуг высшего медицинского образования и научно-исследовательской деятельности. Библиотека ДонНМУ, являясь структурным подразделением университета, формируется и развивается в прямой зависимости от тенденций развития университета и  для библиотеки не осталось выбора – участвовать или не участвовать в  процессе внедрения системы менеджмента качества (СМК). Перед библиотекой  была поставлена задача внедрения её в практику работы  и подготовка к сертификации университета.

В настоящее время в библиотеке ДонНМУ идет процесс внедрения системы менеджмента качества, который направлен на совершенствование деятельности библиотеки и библиотечного обслуживания. Университет должен гарантировать для своих студентов и преподавателей наличие информационной среды и библиотечных ресурсов. В свою очередь библиотека должна выступать гарантом качественного библиотечного обслуживания.

Хорошо отлаженное «библиотечное производство» должно полностью удовлетворять потребности студентов и сотрудников вуза в информационном обеспечении, и поэтому библиотека на начальном этапе провела самооценку своей деятельности.

За последние пять лет в библиотеке произошли серьезные  перемены, связанные с развитием информационных технологий, изменением стандартов в области образования.

С 2010 года компьютерный парк библиотеки увеличился  на 20 современных ПК.  В библиотеке  открыт доступ к Интернету, создана единая библиотечная сеть.

 Продолжается развитие и совершенствование программного обеспечения — автоматизированной информационно-библиотечной системы (АИБС) «UNIE LIBRARY» (г.Харьков) для комплексной автоматизации всех  технологических процессов библиотеки. Учебный  процесс в вузе   обеспечивается  посредством комплексного использования как традиционных, так и электронных документов. Создан и функционирует электронный читальный зал, где сформирована полнотекстовая коллекция электронных документов, авторами которых являются ведущие ученые ДонНМУ. В настоящее время фонд электронных документов насчитывает 3006 экземпляров на русском, украинском и английском языках, предназначенных для всех факультетов университета по различным разделам и темам учебных дисциплин. В электронном читальном зале (ЭЧЗ) предоставляются бесплатные дополнительные услуги (работа в текстовых редакторах, распечатка, сканирование, копирование информации на электронные носители). Функционирует современный электронный каталог (ЭК), доступный с любого компьютера в сети Интернет по адресу: www.katalog.dsmu.edu.ua. В библиотеке обеспечен  доступ к электронным документам в электронном читальном зале с компьютеров библиотеки и удаленно через ЭК — только для авторизированных пользователей.

Создана электронная картотека читателей, где  каждому читателю присвоены индивидуальные коды и пароли для доступа к электронным ресурсам и обслуживания в автоматизированном режиме. Внедрена автоматизированная выдача/сдача книг на абонементах. Библиотека имеет свою страницу на сайте ДонНМУ — www.dsmu.edu.ua, на которой представлена информация об истории библиотеки, её структуре, услугах и различных мероприятиях. Со страницы библиотеки по ссылкам можно перейти в электронный каталог, электронную библиотеку ДонНМУ, а также на страницы других информационных ресурсов.

Таким образом, в последние годы библиотека активно развивает и совершенствует свою деятельность.

Однако анализ проблемных ситуаций свидетельствует о том, что перед библиотекой сейчас стоят уже задачи не только автоматизации традиционной технологической деятельности и технического оснащения, которые практически решены на сегодняшний день, но и управленческие, организационные, задачи работы с персоналом, подготовки и переподготовки кадров. При этом библиотека должна гарантировать качественное библиотечное обслуживание.        Существуют различные аспекты понятия качества. Это понятие многогранно. И определений качества много. Можно остановиться на наиболее общем – «качество – это степень соответствия ожиданиям» — преподавателей, научных сотрудников, студентов вуза  от библиотеки. Это означает, что одной из главных задач вузовских библиотек на сегодняшний день является создание эффективно действующей и постоянно улучшающейся системы качества информационно-библиотечных услуг, влияющих на подготовку высокопрофессиональных специалистов.

  В июне 2011 г., согласно приказу ректора, в ДонНМУ организован отдел управления качеством (ОУК), под руководством которого происходит внедрение СМК во всех подразделениях вуза, этим же приказом были назначены уполномоченные представители по качеству от подразделений вуза. Также были организованы курсы повышения квалификации в области качества для руководителей структурных подразделений с получением сертификата для проведения внутренних аудитов.  Уполномоченный по качеству от библиотеки  получил право участвовать во внутренних аудитах.

На начальном этапе  в библиотеке была организована рабочая группа, в которую вошли администрация библиотеки и руководители основных структурных подразделений, деятельность которых попадала под намечаемую сертификацию, назначен уполномоченный по качеству.

Составлен план, который четко определил сроки выполнения работ, формы отчетности, а также ответственных  исполнителей по описанию функций сертифицируемого процесса «Библиотечное и информационное обеспечение в ДонНМУ».

Основные этапы разработки и внедрения СМК: обучение и информирование сотрудников библиотеки; самооценка деятельности библиотеки;  определение основных функций процесса и ответственных; документирование СМК; внутренний аудит; сертификационный аудит; постоянное  улучшение.

Большое внимание на первом этапе внедрения СМК было уделено определению таких понятий как миссия и политика библиотеки в области качества, определению целей и задач библиотеки, которые были документированы. Кроме того, важная роль отводилась обучению и информированию библиотекарей, так как только хорошо подготовленный и компетентный сотрудник способен понимать и поддерживать принятую руководством политику в области качества, тем самым определяя успешность этой деятельности.

Внедрение СМК началось с пересмотра и подготовки документации. Предварительно был проведен анализ всех имеющихся документов, пересмотрена номенклатура дел библиотеки. Для создания документации СМК в качестве базового уровня использовались существующие документы: организационно-распорядительная документация, нормативная (внешняя и внутренняя), технологическая и методическая документация, законодательная база, документы по стратегическому и оперативному планированию.

На первом этапе построения СМК в библиотеке мы переработали «Положение о библиотеке ДонНМУ» и  «Должностные инструкции  сотрудников библиотеки» (на должность).

На втором этапе — приступили к описанию технологических процессов библиотеки. Определение для разработки основных процессов мы начали с составления графических моделей основных и вспомогательных процессов. Применение принципа менеджмента качества — вовлечение персонала — позволило избежать ошибок в составлении технологических цепочек. На каждом рабочем месте сами сотрудники, как участники процесса, составляли схемы, что ускорило работу и повысило качество ее выполнения.

В соответствии с Реестром процессов ДонНМУ был разработан «Процесс библиотечно-информационного обслуживания и научно-образовательной деятельности». Он  представлен графически с указанием владельца процесса, основных входов, выходов и необходимых результатов. Стандарт  образовательного учреждения СТОУ 6.3.2-01-11 «Библиотечное и информационное обеспечение» разработан, в соответствии с международным стандартом ИСО 9001, он устанавливает порядок управления библиотечно-информационным обслуживанием в ДонНМУ.

За истекший период вся документация библиотеки приведена в соответствие с требованиями СМК университета.

В ноябре 2012 г. в университете международным бюро «Веритас» проводился внешний аудит. Библиотека попала в список проверяемых подразделений и прошла его без замечаний.

Для определения сильных и слабых сторон деятельности вуза был проведен SWOT-анализ в структурных подразделениях ДонНМУ. Библиотека была отмечена за творческий подход к проведению SWOT-анализа. Третьим этапом внедрения СМК в библиотеке будет мониторинг  всех процессов библиотечной деятельности в соответствии с требованиями СМК.

Стратегической целью библиотечной деятельности является превращение библиотеки в современный информационно-образовательный  центр университета. С этой целью в 2012 году была принята «Стратегия оптимизации информационно — библиотечного  обеспечения в ДонНМУ», рассчитанная на шесть лет. Реализация стратегии направлена на создание качественно новой системы оперативного информационно-библиотечного обеспечения на основе современных информационно – коммуникационных технологий, СМК и будет способствовать внедрению новых форм обучения и научных исследований в университете.

ПАРТНЕРСЬКІ ВІДНОСИНИ ЯК СКЛАДОВА ІМІДЖУ БІБЛІОТЕКИ
Головко Надія Сергіївна - головний бібліотекар наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

 

У сучасних соціально-економічних умовах розвитку суспільства стрімко зростає соціальний ефект бібліотечної діяльності. Сьогодні бібліотека є тією установою, яка може консолідувати громадськість щодо вирішення соціально-значущих проблем і бере участь у становленні громадського суспільства  в країні.

Бібліотечні працівники повинні усвідомлювати — які цілі переслідує соціальне партнерство, а саме: впровадження інновацій у діяльність бібліотек, здійснення соціально-значущих проектів, адаптація до зовнішнього середовища, поповнення фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів.

Соціальне партнерство має розвиватися згідно з принципами, які визначають правила і норми взаємодії бібліотек з іншими організаціями, такими принципами є: принцип активності; принцип зацікавленості; принцип рівноправності партнерів; принцип взаємної відповідальності; принцип систематичності і плановості.

Соціальне партнерство пронизує все професійне життя кожної бібліотеки, починаючи із запису читача. Сьогодні ми активно працюємо над пошуком нових соціальних партнерів: представників культурних спілок, благодійних фондів, асоціацій, закладів культури і освіти, видавничих книготорговельних організацій. Саме вони допомагають втілювати в життя проекти, які бібліотеці самостійно здійснювати було б складно: проводити благодійні акції, рекламувати власні послуги й ресурси.

Формування іміджу вузівської бібліотеки залежить від взаємодії та встановлення контактів із структурами університету, бібліотечної спільноти, організаціями міста та ін.

Важливого значення для розвитку бібліотеки мають зв’язки з управлінськими структурами університету. Ректор та проректор постійно інформуються про здобутки, плани та проблеми бібліотеки, спільно обговорюються питання щодо вирішення її потреб. Бібліотека також постійно займається інформуванням ректора та проректорів стосовно наукової та інформаційної діяльності і завжди є активним учасником наукових заходів університету.

Постійна участь у  засіданнях Вченої ради допомагає бути в курсі досягнень і проблем навчального закладу та відповідно будувати свою роботу. Одним із останніх виступів директора бібліотеки на такому засіданні прозвучала тема «Діяльність наукової бібліотеки у формуванні інформаційного простору: стан та перспективи», що викликала інтерес серед присутньої наукової спільноти, про що свідчив шквал запитань та пропозицій. На  таких засіданнях властиві неодноразові позапланові обговорення різних проблем та ситуацій між структурами університету та бібліотекою.

Науково-дослідна та видавнича діяльність бібліотеки обов’язково узгоджується із проректором з наукової роботи. Комплектування фонду координується спільно із проректором з навчальної роботи та завідувачами кафедр. Контакти з деканатами допомагають вирішувати проблеми з боржниками, розглядати питання обслуговування студентів та їх інформаційного забезпечення.

Вирішенню спільних інтересів і проблем сприяла співпраця з асоціацією бібліотек Вінниччини (АБВ). Директор бібліотеки Шпукал Л.І. є віце-президентом асоціації та редактором газети «Наші новини». В рамках реалізації проекту «Бібліоміст» проводилися тренінги за програмою «Нова бібліотечна послуга використання інформаційних технологій та інтернету в бібліотеці», в якому взяли участь працівники нашої бібліотеки. Вони ознайомилися із значенням інтернету у глобалізації інформаційного простору, з питаннями вільного доступу до інформації, пов’язаних з дотриманням норм законодавства про інтелектуальну власність.

Протягом 2012 року асоціація також оплатила навчання двом працівникам нашої бібліотеки участь на курсах підвищення кваліфікації у Вінницькій національній академії керівних кадрів культури і мистецтва. Щорічно до Всеукраїнського Дня бібліотек, за поданням адміністрації бібліотеки та від імені асоціації, нагороджуються Почесними грамотами та цінними подарунками кращі працівники нашої бібліотеки.

Новим напрямком є визнання бібліотеки серед видавничої громадськості нашої країни. Суттєвою підтримкою для нашої бібліотеки є їх спонсорська допомога, що дозволяє поповнити бібліотечні фонди новинками та покращити матеріальний стан. Також цікавою подією для бібліотеки є шорічне відвідування Міжнародного форуму видавців у Львові. Участь працівників бібліотеки забезпечує наш партнер – видавництво «Нова книга». На таких форумах ми мали можливість придбати художні книги сучасних авторів із автографами, а також зустрітися з книговидавцями та авторами.

Важливу роль у реалізації принципу відкритості та формуванні позитивного іміджу бібліотеки й професії бібліотекаря відіграють контакти із засобами масової інформації, які завжди виступають нашими інформаційними спонсорами. Так, діяльність бібліотеки широко висвітлюються на сторінках періодичних видань. Професійні статті друкуються у фаховому журналі «Бібліотечний форум України», газеті Вінницької асоціації бібліотек «Наші новини». Культурно-просвітницька діяльність постійно представляється на шпальтах міської «Вінницької газети». Тісні контакти підтримуються із заслуженим журналістом України С.К. Васильчуком та сатириком М.М. Сараханом,  які представляють діяльність бібліотеки на сторінках житомирської газети «Слово просвіти».

Робота гуртка польської мови та творчого об’єднання «Літературна вежа» зацікавила Вінницьке обласне радіо. Студенти різних національностей у радіопередачі «Єдина родина» із задоволенням розповідали про свої інтереси, захоплення, уподобання, з якими діляться на своїх засіданнях у стінах бібліотеки.

Тісні контакти бібліотека налагодила з Вінницьким обласним архівом, обласним краєзнавчим музеєм та музеєм Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова. Працівники цих установ активно сприяли розширенню краєзнавчого напрямку роботи у бібліотеці. Глибокі дослідження бібліографа-краєзнавця Юрчишиної О.А. відкрили багато цікавих подій і невідомих фактів, зокрема про медиків університету (проф. Двужильну К.Д. та Фішензона Ю.Я.). Ця інформація широко використовується кафедрами нашого університету.

На пропозицію німецької благодійної організації «Молодь для життя» бібліотека розпочала акцію «Збережи життя». Розмова пройшла за круглим столом «Право на життя для всіх». Представник організації Стефан Мюнц, який був частим  гостем нашої бібліотеки, не лише провів цікаву бесіду, але й роздав моделі 3-місячних ембріонів. На німецького гостя така зустріч справила досить приємне враження і було домовлено про подальшу співпрацю. Ця акція продовжила свій шлях у стінах Вінницького національного аграрного університету за активним сприянням Ліфанової Т.І., зав. сектору наукової бібліотеки медичного університету. Акція також мала резонанс у місті. Викладачі біології школи №13 у Вінниці висловили свою зацікавленість і були раді отримати муляжі ембріонів для проведення уроків у школі.

На пропозицію декана медичного факультету №2 Власенка О.В. популяризувати літературу попередніх років видань, бібліотека ініціювала акцію «Буккроссінг». Відтепер, без обмежень у часі та просторі не марнуючи вільний час в гуртожитку та в інших місцях, студенти мають можливість заповнити хвилини відпочинку за цікавою сторінкою художнього твору або пізнавальною статтею науково-популярного характеру. Університетська спільнота активно долучилася до цієї акції. Студенти із захопленням почали користуватися таким безкоштовним обміном книг під девізом: «Прочитав сам – дай прочитати іншому». Акція відвідала Вінницьку обласну психоневрологічну лікарню ім. О.І.Ющенка, до якої  було передано близько сотні книг та журналів. І пацієнти, і медичний персонал були щиро вдячні за таку підтримку та допомогу в напрямку бібліотерапії, назвавши такі подарунки «аптекою для душі», зважаючи на те, що книга має унікальну здатність лікувати людські душі та тіла.

Для подальшого залучення молоді до читання відбулося відкриття акції «Учителю, подаруй книгу студенту», яка також реалізувалася у формі буккроссінгу в студентських гуртожитках.

Бібліотека долучилась і до акції «Не будь байдужим. Допоможи здійснити дитячу мрію: одужати та бути здоровим», яка була проведена під патронатом обласної громадської організації «Вінницька асоціація медиків» до Всесвітнього дня захисту онкохворої дитини. Свою активність та ініціативність проявили бібліотечні працівники під час оформлення фотовиставки дитячих малюнків та фотографій дітей, які мають або мали в минулому діагноз онкогематологічного захворювання. Оформлені інформаційні стенди «Стань донором – врятуй життя дитині», «Здійсни дитячу мрію» закликали всіх присутніх стати донорами або волонтерами у боротьбі з важкою хворобою. За  активну участь у проведенні інформаційно-просвітницької акції організація «Вінницька асоціація медиків» вручила бібліотеці «Подяку».

Бібліотека брала активну участь у акції «Допоможи сільській бібліотеці». Разом із читачами були зібрані книги і журнали та подаровані бібліотеці           с. Марківка  Тиврівського району.

Бібліотека завжди була і є осередком спілкування творчих людей: письменників, художників, музикантів. Популяризація  їхніх творчих здобутків підвищує статус бібліотеки як надійного соціального партнера, сприяє поповненню бібліотечних фондів. Так і в нашій бібліотеці уже понад 15 років діє об’єднання «Літературна вежа», ініціатором і натхненником якого є головний бібліотекар Лізановська Л.Ф. Вона згуртовує і об’єднує талановиту молодь, залучаючи до участі в літературно-музичних вечорах, зустрічах з цікавими людьми, презентаціях, конкурсах, голосних читаннях та ін. Допомагають їй у цьому декани факультетів, зав. кафедр та окремі викладачі. Підтримує талановиту і творчу молодь студентський профком, відзначаючи активних студентів подарунками.

Важливо і те, що свої стосунки бібліотека зміцнила з Вінницьким гуманітарно-педагогічним коледжем завдяки участі в конкурсі читців до Міжнародного дня рідної мови. Студенти нашого університету, які є членами «Літературної вежі», відвідали цей навчальний заклад із місією представити творчість майбутніх лікарів на розсуд майбутнім педагогам, а також ближче познайомитись із життям, інтересами та захопленнями інших студентів. Знайомство виявилося вдалим, про що засвідчило бажання продовжувати таку практику організації культурно-просвітницьких заходів і надалі.

Здружилася бібліотека і з учасниками художньої самодіяльності університету. Ні один мистецький захід, підготовлений творчим об’єднанням «Літературна вежа», не відбувається без участі народного ансамблю «Візерунки», який завжди вносить своєрідну «родзинку», що надихає на оптимістичний і веселий настрій.

Працівники бібліотеки – організатори польських гуртків (Лізановська Л.Ф. та Мельник М.І.) підтримують зв’язки з міським товариством «Світлиця польська».  Крім вивчення мови, польської культури, традицій, організовуються різноманітні заходи. На вечорі польської поезії «…а я родом з України» був присутній Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці пан Кшиштоф Свідерек. Під час проведення в університеті незалежного тестування польською мовою для вступу до ВНЗ Польщі, де були присутні консул Польщі та представники польської спільноти у Вінниці, бібліотека організувала книжкову виставку «Історія, одягнута в роман», яка була представлена на сайті бібліотеки.

Ми давно зрозуміли, що такі заходи є чудовою нагодою прорекламувати себе, свої послуги, залучити до бібліотеки потенційних читачів, друзів і, звичайно, партнерів.

Отже, розвиток партнерського співробітництва бібліотеки з іншими установами та організаціями сприяють розширенню асортименту бібліотечних послуг, поліпшенню якості інформаційно-бібліографічної діяльності, становленню бібліотеки як соціально-культурного інституту.

МЕДИЧНА ІНФОРМАЦІЯ : СТАРІ МЕТОДИ, НОВІ ЦІЛІ
Соцька Марія Олександрівна - завідувач відділу наукової медичної інформації та бібліографії Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки

Інформаційна потреба члена суспільства визначається як «властивість окремої особи, колективу або якої-небудь системи, що відображає необхідність отримання інформації, яка відповідає характеру виконуваних дій або роботи», а також як «потреба в інформації, необхідної для вирішення наукової або практичної задачі». Поняття «інформаційна потреба» за своїм наповненням  ширше, ніж поняття «інформаційний запит», перше вбирає в себе друге. Разом з тим, вивчення інформаційних запитів визначає інформаційні потреби цілих «пластів» споживачів. Визначення та розмежування потоків інформаційних запитів допомагає і комплектувати фонди бібліотеки, і обслуговувати користувача — медика.

Що ж ми розуміємо під інформаційною потребою медичного фахівця?

Визначимо два рівні класифікації споживачів медичної інформації.

Початковий рівень пропонує поділ на дві основні групи:

  • Колективний — це групи фахівців, які здійснюють свою діяльність у якомусь одному напрямі і мають схожі інформаційні потреби (це може бути колектив відділення лікарні у пошуках вірного діагнозу або груповий студентський проект);

Індивідуальний — це медичні фахівці, керівні працівники всіх рівнів, студенти навчальних медичних закладів, що займаються самостійними розробками (аспіранти, лікарі, що підвищують кваліфікацію тощо);

Другий рівень класифікації споживачів медичної інформації поділяється за сферою діяльності, яких три:

  • Сфера управління (Департаменти охорони здоров’я обласного та міського виконкомів);
  • Сфера наукової діяльності (викладачі медичних закладів, магістратура, дисертанти);
  • Сфера практичної діяльності, спрямованої на передачу та застосування накопичених знань (практикуючі лікарі лікувально-профілактичних закладів міста та області).

Етап виявлення інформаційних запитів і потреб на кожному рівні є постійним і безперервним процесом. Особлива проблема тут — передача інформації. Інформаційні ресурси, виявлені за запитами читача — медика, не повинні залишатися затребуваними тільки цим читачем. Як правило, такі матеріали мають цінність і для його колег. Завдання бібліотекаря — всебічно і оперативно розкрити перед користувачем все те, чим володіє бібліотека, яка в даному випадку виступає в якості комутатора (провідника) ідей, відображених в бібліотечних ресурсах, тому  повинна сприяти залученню уваги до переданої інформації.

Останніми роками значно зросла кількість інформації в галузі медико-біологічних досліджень, клінічної медицини та фармацевтичної діяльності. Уся ця інформація пропонується в доволі  зручній формі, що дозволяє використовувати її безпосередньо без будь-якої обробки як лікарю – клініцисту, так і науковому діячу. Але тут постає питання, як саме вибрати та визначити потрібний матеріал. В світі друкується понад 100 тис. найменувань журналів медико-біологічної тематики. Надлишок інформації заважає спеціалісту знайти необхідні йому документи. В той же час, доступ до першоджерел  ускладнюється, тому що бібліотеки не мають можливості робити передплату на всі потрібні їм періодичні видання. З іншого боку, не можна забувати ще про одну проблему: ріст кількості нової інформації відбувається значно повільніше, ніж загальний ріст інформації. Спеціалісти наводять дані про те, що з 4 тисяч статей лише 15 були визнані експертами такими, що заслуговують на увагу. Як же наша медична бібліотека долає всі ці складності?

Вінницька обласна наукова медична бібліотека  була заснована  навесні 1933 року спочатку як філія республіканської медичної бібліотеки, в 1935 році — реорганізована в обласну, в 1940 році вона отримала статус наукової.  Бібліографічна  служба розпочала свою роботу ще в 1941 році лікарем Кенісом В.Я. З перших днів розпочалася робота із створення довідково – бібліографічного апарата бібліотеки, велися тематичні картотеки, в медичні заклади області надсилалися бюлетені нових надходжень, видавалися інформаційні покажчики. В бібліотеці  було організовано відділ науково-медичної інформації із сектором наукової бібліографії згідно Наказу МОЗ УРСР від 13 квітня 1972 року за №212 «Про подальший розвиток і удосконалення наукової медичної інформації у системі Міністерства охорони здоров’я УРСР».

На базі лікувально-профілактичних закладів було створено 123 групи науково-медичної інформації. Це був період розквіту бібліографічно-довідкової служби.

Робота відділу будувалась в тісній взаємодії з роботою груп інформаційного забезпечення системи підвищення кваліфікації медичних працівників. Часто практикувались виїзди в медичні заклади області для участі в медичних конференціях з переглядами та бібліографічними оглядами. Єдиною слабкою ланкою в цій системі була відсутність власного транспорту. Допомагав обласний онкодиспансер та обласна санітарно епідеміологічна станція, які включали працівників бібліотеки  до бригад обласних спеціалістів, що їхали в райони.

Маючи спеціальну структуру, було вдосконалено такі комплексні форми колективного інформування  як  Дні інформації та Дні спеціаліста, запроваджено в практику нові форми інформаційного  забезпечення  такі, як  ДОК та ВРІ.

Працівники відділу  вели тематичні картотеки, які допомагали розширити можливості   довідково-бібліографічного апарата бібліотеки, виконували бібліографічні довідки. Одним з головних завдань відділу було і є постійне вивчення та задоволення інформаційних потреб медичних працівників.

Сьогодні довідково-інформаційна служба ВОНМБ включає в себе такі елементи:

  • первинний фонд документів;
  • довідково-пошуковий апарат, представлений в конкретних формах каталогів, картотек, поточних інформаційних видань;
  • сукупність спеціалізованих бібліотечно-бібліографічних процесів, спрямованих на створення в бібліотеці довідково-інформаційної інфраструктури;
  • бібліотечну техніку;
  • ІТ-технології.

Застосовуючи сучасні інформаційні технології, використовуючи фонди документів на традиційних носіях, електронні бази даних, власну видавничу базу та ресурси глобальної мережі Інтернет, ВОНМБ відкриває нові можливості для інформаційного забезпечення медицини Вінниччини. Звичайна медична бібліотека трансформувалась в сучасний галузевий інформаційний центр.

Довідково – бібліографічне обслуговування вийшло на новий рівень і здійснюється не тільки за допомогою традиційних каталогів і картотек, але і за допомогою Інтернет – технологій, електронного каталогу, які відкривають ряд нових, раніше недоступних бібліографу можливостей.

Останніми роками  потреба в інформації на електронних носіях значно зросла і, як показав досвід, використання ЕК та його баз даних дозволяє підвищити якість обслуговування наших користувачів, здійснювати швидкий пошук за елементами бібліографічного запису, виконувати складні запити, роздруковувати результати пошуку тощо. Щороку здійснюється близько 400 пошуків в різних базах електронного каталогу, обслуговується понад 200  користувачів у відділі та кілька десятків віддалених.

Сьогодні для виконання запитів читачів використання традиційних методів обслуговування вже недостатньо, тому бібліотека пропонує інтерактивні сервіси: власний WEB-сайт, який забезпечує вільний доступ до інформаційних ресурсів ВОНМБ, інформує про всі аспекти діяльності, цілі, роботу та структуру бібліотеки, електронну доставку документів, створення електронних повнотекстових колекцій. Минулого року було виконано 33 замовлення з електронної доставки документів, які склали 674 статті.

Створення власного сайту дозволило розділити спектр послуг на дистанційне та стаціонарне обслуговування. До послуг користувачів в дистанційному режимі надаються електронний каталог, власні видання бібліотеки (списки для вузьких спеціалістів та для організаторів охорони здоров’я, бібліографічні тематичні списки), повнотекстова база книг, оцифровані документи («Інформаційні листи МОЗ України»), перелік періодичних видань, передплачених бібліотекою тощо. Кожен рік наш сайт відвідують більше ста користувачів. Планується надавати бібліографічно-довідкову допомогу в віртуальному режимі.

Треба підкреслити, що зараз успіх взаємодії бібліотеки з користувачем, його належне  бібліотечно-інформаційне обслуговування залежить не  від того, чи знаходяться документи у стінах конкретної бібліотеки, а від того, чи якісно і своєчасно вона організовує доступ до них, застосовуючи сучасні високоефективні технології, створюючи бібліотечні продукти. Головним напрямом вдосконалені роботи бібліотеки залишається посилення уваги до читача як особистості, надання найширшого спектру інформаційних послуг, створення комфортного інформаційного середовища всім категоріям користувачів.

МЕДИЧНІ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ - ЯК ЦЕНТРИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Хміль Ольга Олегівна - завідувач відділу організаційної та науково - методичної роботи ННМБУ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ: НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ, НОВІ МОЖЛИВОСТІ
Сідлярчук Ганна Михайлівна - директор Івано-Франківської обласної наукової медичної бібліотеки
З ДОСВІДУ СПІВПРАЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ І КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Телегіна Ольга Петрівна - завідувач відділу наукової обробки і каталогізації літератури; Шадріна Нінель Олександрівна - завідувач відділу наукової індексації літератури; Сухачова Ольга Петрівна - головний бібліотекар відділу наукової індексації літератури ННМБУ

Навчально-виробнича практика є важливою частиною системи підготовки студентів. Правильна організація і проведення виробничої  практики є одним з важливих умов покращення якості підготовки спеціалістів. Завдання практики – закріплення і поглиблення знань, одержаних студентами при вивченні спеціальних дисциплін, оволодіння навичками і умінням застосовувати одержані знання при вирішенні практичних завдань. Згідно договору з Національним університетом культури і мистецтв України, фахівці нашої бібліотеки беруть участь в навчальному процесі,  оскільки Національна наукова медична бібліотека є науковою базою для проведення практичних занять студентів.

Принципи співробітництва КНУКіМ і ННМБУ засновані на взаємній зацікавленості в підготовці висококваліфікованих спеціалістів бібліотечної справи.

Спеціалісти бібліотеки і викладачі університету аналізують ефективність і відповідність методичним вимогам бібліотечних форм  роботи, розробляють методики нових форм  (методів) роботи з книгою.

Практичні заняття проводяться згідно з розробленою в університеті програмою. Тематичний план практики включає різні курси :

  • організація бібліотечної справи;
  • організація бібліотечних фондів;
  • бібліотечні каталоги;
  • довідково-бібліографічний апарат бібліотеки;
  • організація і методика бібліографічної роботи;
  • довідково-бібліографічне обслуговування користувачів;
  • методична робота бібліотеки;
  • управління бібліотекою.
  • В процесі проходження  практики студенти знайомляться з необхідною документацією, досвідом роботи бібліотеки, досвідом організації бібліотечного фонду, його складом, структурою, з методами бібліотечного обслуговування користувачів, новими  інформаційними технологіями, організацією бібліографічної роботи і т.ін.

Навчальний курс «Бібліотечні каталоги» включає в себе ознайомлення з каталогами, як з традиційними картковими, так і з електронним.      На практиці студенти знайомляться з каталогізацією документів, яка включає сукупність  процесів, що забезпечують створення і функціонування бібліотечних каталогів — бібліографічну обробку документів, введення інформації в бази даних електронного каталогу, організацію, ведення і редагування каталогів.

Студенти безпосередньо працюють з алфавітним, систематичним і предметним каталогами – поповнюють їх картками, редагують деякі розділи, знайомляться з регламентуючою документацією.

Особлива увага приділяється організації карткового предметного каталогу, який до появи електронних каталогів був унікальним за своєю структурою і обсягом наповнення. Універсальність його полягає в тому, що він відображає документи всіх видів – книги, автореферати дисертацій, статті з журналів і збірників, а також літературу, яка є в бібліотеці,  всіма мовами.

Студенти опановують методику індексації за таблицями Універсальної десяткової класифікації, роботу з тезаурусом MEsH (Медицинские предметные рубрики Национальной медицинской библиотеки США), який використовується практично в усіх зарубіжних базах даних  біомедичної тематики.

Таким чином, практичні заняття студентів на базі ННМБУ, як складова частина навчального курсу «Бібліотечні каталоги», дають змогу майбутнім фахівцям з бібліотекознавства оволодіти комплексом сучасних знань щодо організації і ведення довідково-пошукового апарату і основної його частини – каталогів і картотек.

Практика дає можливість проведення практичного навчання студентів в реальних умовах професійної діяльності.

«БУЛО» ТА «БУДЕ». ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОБСЛУГОВУВАННІ ЧИТАЧІВ НА АБОНЕМЕНТІ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Гулик Інна Вікторівна - завідувач сектора абонемента наукової літератури наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

Процес обслуговування користувачів є основним у діяльності будь-якої бібліотеки. Її імідж безпосередньо залежить саме від його організації. Великим вузівським бібліотекам, які займаються забезпеченням навчальної та наукової діяльності університету, доводиться розглядати не один варіант організації системи обслуговування.  Необхідно взяти до уваги основні завдання абонементу – забезпечення оперативності і доступності, необхідність обслуговування все більшої і більшої кількості студентів, диференційований підхід у роботі з користувачами, особливості комплектування та використання  фонду.  Нові інформаційні технології дають змогу економити час свій і читача.

В назві виступу не дарма випущено  слово “Є”. Хоча ми поки ще  використовуємо традиційну технологію обслуговування, але на абонементі наукової літератури вже активно проводиться підготовка до автоматизованої книговидачі завдяки програмі ІРБІС: штрихкодування фонду, ретроввод, формується БД “Читач”. Саме сьогодні ми будуємо “Буде”.

Хочу докладніше зупинитися на деяких складових процесу обслуговування: книговидачі, управлінні фондами, читацькою заборгованістю, оперативному обліку та статистиці.

Згадаймо схему традиційної книговидачі: читач називає номер свого формуляра, потім формулює свій запит усно або надає письмову вимогу. Бібліотекар, взявши формуляр, дивиться, чи не є даний користувач боржником, потім йде у фонд за потрібною літературою. За декілька хвилин повертається і задовольняє запит або відмовляє у ньому на підставі відсутності документа у фонді абонементу. Основною причиною відсутності – це “вже видано”. Як бачимо, в умовах традиційної технології оперативне управління обслуговуванням здійснюється найчастіше в самому кінці процесу, коли користувач отримує книгу або відмову. За допомогою ІРБІС ми зможемо: автоматизовано здійснювати облік документів в підсобному фонді абонементу, облік їх видачі та повернення, електронне замовлення і бронювання, електронну перевірку фонду. Крім оперативного доступу до всіх видів документів, наявних у фонді бібліотеки, можна буде отримати відомості про їх доступність на даний момент, здійснити бронювання документа.

Процес обслуговування передбачає обов’язкову наявність контролюючих функцій, таких як: збереження бібліотечних документів в процесі видачі, контроль за термінами повернення, ліквідація читацької заборгованості.  Виявлення боржників за традиційною системою вимагає часу: постійний перегляд читацьких формулярів, розсилання листів з нагадуваннями, телефонні дзвінки на робочі та домашні телефони. Така діяльність викликає ряд труднощів і вимагає додаткових витрат часу і сил бібліотекарів.

Наявність спеціальних блокувальних полів в автоматизованій бібліотечній системі дозволить персоналу оперативно контролювати терміни користування документами, виданими на абонемент. На електронні адреси читачів автоматично будуть посилатися електронні листи-нагадування про заборгованість.

Щоденний облік роботи сектору проводиться традиційними методами. За “Типовими нормами часу на основні процеси бібліотечної роботи” (згідно наказу МКіТ № 1631/0/16-08 від 29.12. 2008  р.) на цей процес дається близько двох годин. В умовах впровадження нових інформаційних технологій з’являється можливість за лічені хвилини здійснювати оперативний кількісний облік за багатьма аспектами без ведення щоденників та інших додаткових записів. Так, на автоматизованому робочому місці бібліотекаря абонементу шляхом автоматичного запису в електронний читацький формуляр всіх виданих документів, буде здійснюватися облік книговидачі: загальний, по видах видань, за галузями знань, по факультетах, курсах, за типами читачів, за будь-який період часу. Опираючись на ці дані, можна буде розрахувати навантаження на конкретного бібліотекаря, тобто раціонально використовувати протягом дня бібліотечний персонал на видачі, збільшуючи його кількість при потребі з метою попередження черг на обслуговуванні.

Вважається, що ефективність бібліотеки або окремого підрозділу визначається високим відсотком використання фонду. Це актуально, в першу чергу, для тієї частини фонду, яка максимально наближена до користувача.

Для проведення статистичного вивчення традиційними методами певного розділу бібліотечного фонду надається 1 година (для однієї таблиці). Сюди входять такі процеси: перегляд документів певного розділу книжкового фонду на стелажах, внесення даних у таблицю первинної статистики, узагальнення  статистичних даних, розрахунок показників книгозабезпеченості, обертаності, читаності.

Маючи на озброєні програму ІРБІС, досить просто можна буде визначити інтенсивність використання будь-якої частини фонду або систематичного розділу за будь-який проміжок часу, можна буде отримати не тільки кількість, але і повний список документів, які не були затребувані користувачами за семестр, рік і т.д. Така інформація буде отримана оперативно, точно і, що дуже важливо, без додаткових трудовитрат бібліотекарів.

Успішна реалізація планів залежить, в першу чергу, від персоналу бібліотеки. Потрібно виховувати у працівників розуміння того, що використання нових методів в обслуговуванні  користувачів,  робота з новими інформаційними ресурсами, надання кваліфікованої консультації, зміна якості обслуговування сьогодні більше затребувана і набагато престижніша, ніж просто пошук на полицях і видача книги.

Для цього був запропонований чіткий і зрозумілий всім шлях та визначений кожному співробітнику обсяг робіт. Весь процес перетворень, який сьогодні проходить на абонементі наукової літератури, контролюється й іноді, задля покращення, вносяться зміни.

Використовуючи нові інформаційні технології, бібліотекар позбавляється від рутинної роботи і може спрямувати свої зусилля на вдосконалення обслуговування. Це не перебільшення ролі і можливостей автоматизованої бібліотечної інформаційної системи, оскільки з її допомогою бібліотека може кардинально змінити організацію і технологію своєї роботи і, в підсумку, надати сучасні сервісні послуги користувачам.

ЯК НАБЛИЗИТИ КНИГУ ДО ВІДДАЛЕНОГО КОРИСТУВАЧА: ДОСВІД РОБОТИ ВІННИЦЬКОЇ ОНМБ
Анненкова Ірина Анатоліївна - завідувач відділу обслуговування Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки

Питання організації бібліотечного обслуговування надзвичайно важливі, адже від їх вирішення залежить рівень задоволення користувачів та репутація бібліотеки, особливо зараз, коли проходить реформування структури галузі охорони здоров’я. Зміни, які  відбуваються в професійній діяльності сучасної людини, в нашому випадку практикуючих лікарів, наукових працівників та спеціалістів суміжних професій, обумовили появу нового користувача, з новими потребами до друкованої продукції.

Що може запропонувати бібліотека сучасному користувачу?

Створити такі умови та надати такі можливості для того, щоб кожен користувач зміг ознайомитися з найкращими зразками світової наукової думки відображеної на сторінках книг. Адже книга як і досі залишається однією із досконаліших форм зберігання інформації, основою духовної культури людства. Виховну, наукову та культурну функції книга зможе виконувати тільки тоді, коли її зміст стає доступним по можливості більшій кількості людей. Власне, через книгу людина долучається до досягнень в галузі культури, науки, відбувається професійне становлення особистості.

Вінницька ОНМБ, як інформаційний, освітній та культурний центр, намагається наблизити бібліотечні послуги до місця роботи, навчання та проживання користувача області і міста. Забезпечити лікаря необхідною інформацією, розширити культурний та освітній простір, сприяти культурі читання. Робота поза стінами бібліотеки набуває сьогодні дуже великого значення.

В практиці бібліотеки активно використовуються такі форми нестаціонарного обслуговування:

— пересувний абонемент (пересувка);

— виїзна читальна зала;

— огляди нової літератури на п’ятихвилинках, нарадах, конференціях та колегіях медичних працівників міста та області.

Обслуговування медичних працівників віддалених населених пунктів існувало з часів створення бібліотеки, тоді організовували пересувні бібліотеки та пункти видачі літератури, працював заочний абонемент. До речі, заочний абонемент (ЗА) набув розповсюдження ще на початку 30-х років минулого століття  коли, як форма обслуговування, був застосований в роботі Української державної медичної бібліотеки. Видача літератури по ЗА передбачала особливі вимоги: читач, який мав намір скористатися цією послугою, повинен був надіслати в бібліотеку заяву — зобов’язання з основними відомостями про себе. Підприємство, де працює або навчається читач, бере на себе зобов’язання гарантуючи виконання ним правил користування ЗА.

Пересилка книг поштою відбувалася за рахунок бібліотеки.

По ЗА пересилається лише ділова література, не пересилаються журнали, художня література. Зараз, у зв’язку з розширенням електронних комунікацій і технологій,  бібліотечне обслуговування по ЗА, так само, як і по МБА, дуже видозмінилося і з часом використання деяких нестаціонарних форм обслуговування почало скорочуватися.

Сьогодні з’являються нові форми нестаціонарного обслуговування, що наближають книгу до користувача. На наш погляд, найбільш ефективним способом наближення книги до користувача є пересувний абонемент.

При його організації ми визначили для себе першочергові завдання:

  • вивчили потреби в інформації різних категорій читачів: організаторів охорони здоров’я, практикуючих лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу;
  • проаналізували склад фондів на предмет наявності матеріалів, що цікавлять віддаленого читача;
  • сформували фонд пересувного абонемента;
  • створили приблизний графік обслуговування читачів області та читачів лікувальних закладів міста.

Його основна мета — дати можливість лікарям та середнім медичним працівникам лікувальних закладів області ознайомитися з новою медичною літературою, придбаною бібліотекою.

Вибір нестаціонарних форм обслуговування, їх організація і проведення здійснюється відділом обслуговування.

Робота з обслуговування користувачів області здійснюється на підставі договору, що укладається ОНМБ з керівництвом медичного закладу. В договорі визначені права та обов’язки сторін та відповідальність за збереження переданих у тимчасове користування книг.

Пересувний абонемент – це комплексний захід, який крім видачі книг, включає перегляд нових надходжень, виконання індивідуальних замовлень користувачів на книги та періодичні видання.

Це активна співпраця бібліотекарів лікувально-профілактичних закладів області з ОНМБ, яка дає можливість активізувати їх спільну роботу.

Пересувний абонемент розпочав свою роботу в 2009 році. Впродовж місяця бібліотекар районної лікарні обслуговує користувачів: видає книги; інформує про нові послуги (наприклад, електронну доставку документів (ЕДД); збирає інформаційні запити потенційних користувачів; веде статистичні форми.

Сьогодні постійно функціонують 2 «пересувки», фонд яких складає понад 260 примірників книг, переважно останніх років видання (загальною вартістю близько 46 тис. грн.). Кількісний та якісний склад фонду пересувного абонемента диференційовано комплектується медичною літературою підвищеного  попиту орієнтуючись на інформаційні потреби медичних фахівців всіх професійних категорій та специфіку закладу. Враховуючи потребу користувачів в тій чи іншій інформації, фонд «пересувки» регулярно поновлюється.

 Минулого року послугами пересувного абонемента мали можливість  скористатися  медичні працівники 14 районів (Нові користувачі — 501, книговидача склала — 985 примірників). Не залишилися поза увагою лікарні міста: Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова, Обласна дитяча клінічна лікарня, Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги (МКЛ ШМД), які теж скористалися фондом пересувного абонемента.

Керівники ЛПЗ міста та області здебільшого позитивно ставляться до можливості співпраці. Протягом минулого року відділом обслуговування було здійснено 26 виїздів до лікарень міста та 16 до лікарень області.

Найактивнішими користувачами нестаціонарних форм обслуговування в місті є: Вінницький обласний клінічний  протитуберкульозний диспансер, Міський лікувальний Центр матері та дитини, Вінницький обласний клінічний онкодиспансер, Вінницький обласний клінічний ендокринологічний диспансер, КЗ ВОНД «Соціотерапія» та інші.

Статистичні дані, отримані ОНМБ в 2012 році свідчать, що процес скорочення мережі медичних бібліотек на базі лікарень області та міста триває. В минулому році була ліквідована бібліотека в Міській лікарні, Центрі матері та дитини, скорочено бібліотеку в Обласній психіатричній лікарні №2. Слід зазначити, що і в області були закриті п’ять бібліотек ЦРЛ: Немирівського, Калинівського, Піщанського, Тиврівського і Липовецького районів. А працюючі бібліотеки не отримують належної фінансової підтримки на придбання нової літератури. У цьому контексті виникає питання доцільності  ширшого застосування нестаціонарних форм обслуговування: пересувних бібліотек, бібліотечних пунктів, колективних абонементів тощо.

Практика показала, що проведення оглядів на лікарських п’ятихвилинках, виїзні читальні зали дають тимчасовий ефект. Завжди заклопотаний лікар встигає нашвидкоруч перегорнути сторінки книги і знову повернутися до праці. А відкриття в ЛПЗ бібліотечного пункту з чітким графіком роботи, дозволить вирішити проблему відсутності стаціонарної бібліотеки і максимально полегшити доступ до книги.

Нестаціонарні форми обслуговування корисні як медичним працівникам, так і бібліотекарям. З одного боку, вони дозволяють ознайомитися з бібліотечною книгою, з іншого — це гарний спосіб для бібліотекарів підвищити статус бібліотеки, свою компетентність. Та активізувати роботу бібліотеки, як інформаційного центру медичного закладу.

Колектив ВОНМБ постійно в пошуку, аналіз ефективності форм роботи дає можливість вчасно внести корективи в поточні плани бібліотеки.

Нова книга не стоїть на полиці. Вона повинна працювати, використовуватись, ми робимо все, щоб так і було.

ДОСТУП ДО СВІТОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ МЕДИЦИНИ НАУКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
Шестак Наталія Вікторівна - науковий співробітник Державної наукової установи „Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами

Доступ до світових знань є особливо актуальним для України, яка потребує інтелекту­ального забезпечення у всіх сферах життя людини: суспільства, економіки, медицини. Є певне співвідношення, чим кращий доступ до інформації, тим вищий рівень розвитку науки.

Українська наука, попри всі втрати, зберегла здатність виконувати дослідження світо­вого рівня з цілої низки актуальних напрямів. Українські науковці зобов’язані бути інтегрованими в єдиний інформаційний науковий простір.

Для повноцінного забезпечення  наукового процесу в ДНУ «НПЦ ПКМ»  ДУС приділяється постійна увага розвитку бібліотеки, яка продовжує підтримувати її традиційну роль у забезпеченні лікарів книгами та іншими друкованими матеріалами, і робить доступними Інтернет-ресурси та електронні матеріали.

Інформаційне забезпечення здійснюється через поточне бібліографічне інформування тематичних рекомендаційних покажчиків, в яких відображаються найновіші вітчизняні та іноземні видання; щорічного покажчика «Періодичні видання (вітчизняні та зарубіжні), передплачені бібліотекою.

Впровадження новітніх інформаційних технологій у практику інформаційної діяльності бібліотеки сприяло її виходу на якісно новий  інформаційний рівень соціальних комунікацій. Ці тенденції виявляються в активному створенні реферативної, оглядової, фактографічної інформації.

Широке використання Інтернет-технологій призвело до появи нової категорії користувачів — онлайнових, які можуть користуватися електронними ресурсами бібліотеки в режимі віддаленого доступу.

Постійно проводяться тестові доступи до баз даних світових наукових видань. У 2013 році тріал періоди були відкриті до таких колекцій Clinical Key Elsever.

Веб-сайт бібліотеки забезпечує користувачам доступ до поновлювальної інформації про роботу бібліотеки та нові можливості у користуванні ресурсами, зокрема електронними.

Продовжувалося наповнення електронного каталогу бібліотеки, який складається з електронного каталогу книг та баз даних журналів.

Крім створення електронного каталогу, основними напрямами діяльності бібліотеки в плані створення ін­формаційного середовища є:

— формування бази даних власних повнотекстових ресурсів (придбання книг на компакт-дисках, формування повного електрон­ного архіву та ін.);

— забезпечення доступу науковців до повнотекстових баз даних, як через їх придбання, так і через аналіз ресурсів, наявних у відкритому доступі та рекомендацій щодо їх використання;

— інформаційно-консультативна та популяризаторська робота.

Виконуються тематичні, аналітичні, фактографічні, адресні, уточнювальні бібліографічні довідки з використанням новітніх бібліотечних технологій.

Ресурсно-інформаційне забезпечення науковців-медиків здійснюється наданням доступу до вітчизняних баз даних, зокрема таких, як реферативна база Національної бібліотеки України ім. В. І Вер­надського та Національної наукової медичної бібліотеки України на компакт-диску серії «Медичні науки», бібліографічна база «Российская медицина», реферативна база даних «Україніка наукова». Це свідчить про сталу тенденцію активізації використання медичними фахівцями національних та зарубіжних електронних ресурсів.

Саме бібліотека сьогодні і є тією рушійною силою, яка дозволить активізувати та знач­но прискорити роботу із  формування доступної наукової інформації в Україні. Тому система інформаційного забезпечення в сучасній медицині має формуватись у єдиному інформаційному просторі, враховувати досягнення світового рівня та високі темпи розвитку медичної науки і практики. Для її реалізації необхідно ефективно використовувати національні та світові ресурси інформації, виховувати інформаційну культуру медиків та оперативно задовольняти їхні потреби.

Розвиваючи бібліотечне обслуговування, удосконалюючи традиційні форми та освоюючи нові бібліотечно-інформаційні послуги, пов’язані з сучасними інформаційними технологіями, бібліотека реалізовує завдання якісного й оперативного забезпечення доступу лікарів та середніх медичних працівників до потрібної їм інформації.

ФОРМУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ: ПРОБЛЕМНИЙ ПІДХІД
Виноградська Юлія Володимирівна - завідувач відділу комплектування та наукової обробки документів Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки

Основою будь-якої бібліотеки є, безумовно, її фонд, а управління формуванням фонду — один з головних бібліотечних процесів. Добре скомплектований та стабільно оновлюваний фонд – основа ефективності роботи бібліотеки. Сьогодні наукові бібліотеки стоять на порозі трансформації в науково-інформаційні центри. В рамках наукової роботи проводиться дослідження динаміки розвитку фонду, аналіз його змісту за галузями знань і його відповідності потребам користувачів. Формування бібліотечного фонду – це сукупність процесів комплектування, організації та вилучення документів.

Технологічний цикл створення бібліотечних фондів розпочинається з процесу комплектування. Одна з головних цілей комплектування фонду бібліотеки – забезпечення повноти відбору, оперативності придбання, відповідності його складу читацьким потребам, які динамічно розвиваються та досягнення максимального використання видань, що надходять до фонду. На політику комплектування фондів бібліотек сьогодні серйозно впливають такі фактори, як: інфляція і пов’язане з нею зростання цін на твори друку; скорочення асигнувань бібліотекам, наявність Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який повністю перекреслює всім відомі принципи комплектування, а саме: якість, науковість фондів, оперативність отримання документів, повнота придбання нових видань з урахуванням тематико-типологічних планів комплектування.

Зупинимось на болючому питанні проведення тендеру на закупівлю медичної літератури. Проаналізуємо поповнення фонду ВОНМБ за останні два роки: 2011 р. без проведення тендеру та 2012 р. з проведенням тендеру.

Таблиця 1. Оперативність отримання книг

Рік Придбано книг (назв) Книг поточного року %
2011 594 148 25
2012 819 114 14

Як видно з таблиці, в 2011 році 25% поповнення книг відповідали оперативному поповненню фонду, а з проведенням тендеру в 2012 році цей показник знизився до 14%.

Головним в роботі комплектатора є правильний добір по-справжньому цінної змістовної літератури, що відповідає потребам читачів та вимогам сучасного реформування галузі охорони здоров’я. Ще одна дуже глибока проблема комплектування фондів – відсутність інформації про нову літературу на книжковому ринку та відсутність планів видавництв. Зараз книжковий ринок відрізняється зростанням документального потоку, проте кількісні показники далеко не завжди відповідають якісним. І навіть при  достатній кількості  книжкової продукції, ми постійно стикаємося з дефіцитом галузевої медичної літератури. Вивчивши декілька видавничих каталогів можна відзначити, що відсоток пропозицій медичної літератури в порівнянні з соціально-економічною набагато менший. Особливо це стосується українських видань. Отримати повну та оперативну інформацію про нові видання книг та брошур можна лише передплативши видання «Нові надходження України», яке випускає Книжкова палата України. Інформацію про російські видання можна знайти на сайтах російських видавництв та підприємців-посередників на книжковому ринку, а також передплативши доступ до Каталогу книг Росії на сайті Російської книжкової палати.

Частиною ефективного управління фондом є його аналіз. Аналіз фонду – це не разове дослідження; це систематична планомірна робота, яка дає можливість з’ясувати об’єм фонду, темпи його розвитку, глибину, різноманітність, тематику, а також необхідність заходів щодо збереження та консервації, списання книг або корегування передплати, допомагає виявленню дублетів у процесі замовлення літератури.

Кількісні показники розвитку бібліотечного фонду передбачають розрахунок надходжень, вибуття і планового зростання галузевого фонду у порівнянні з минулим роком. Хочу звернути увагу, що немає жодного законодавчого акту, який би регулював питання комплектування бібліотечних фондів на сучасному етапі. Всі норми, стандарти та рекомендації ІФЛА, наведені у статті, орієнтовані на публічні бібліотеки. Частину кількісних показників наведено у підручнику Васильченко М. П. «Бібліотечні фонди», іншу частину — у статтях російських колег.

Оптимальний розмір фонду обчислюється за формулою: Ф=А*К, де А – кількість читачів бібліотеки, К – оптимальна книгозабезпеченість. Оптимальна книгозабезпеченість для спеціальних бібліотек становить 15-20 видань на одного читача. Отже, при кількості читачів у 8 тис. оптимальний розмір фонду становить 120-160 тис. екземплярів видань. За даними ІФЛА склад фонду бібліотеки повинен бути таким: видання, що надійшли за останні 2 роки – 10%; видання, що надійшли за останні 5 років – 30-40%. Для наукових бібліотек існує пропорційний розподіл фонду за галузями знань – для спеціальних бібліотек не менше 75% видань становлять документи відповідно до головного профілю бібліотеки. Певні пропорції можуть існувати і для визначення форми фонду – виду, мови. Так, для наукових бібліотек періодичні видання мають становити 50% фонду.

Організація доступу до джерел інформації в електронній формі стала одним з найважливіших завдань інформаційного обслуговування читачів. Тому ВОНМБ активно використовує сучасні засоби комп’ютерних комунікацій і мереж, інформаційних технологій і систем управління інформаційними ресурсами. Постає питання приведення параметрів бібліотечного фонду у відповідність із завданнями бібліотеки і запитами користувачів, а саме пропорційне співвідношення видань на електронних носіях до традиційної форми відображення інформації.

За оптимальну величину поточних щорічних надходжень, за даними різних науковців, прийнято вважати 10%, вибуття – 6-8% від величини бібліотечного фонду для публічних бібліотек, оновлюваність фонду – 5% для спеціальних фондів. За даними ІФЛА оновлюваність фонду для публічної бібліотеки становить 10% і призводить до повного оновлення фонду за 10 років. Зрозуміло, що для медичної бібліотеки оновлення фонду у десятирічний термін не потрібне, оскільки 30-35% книжкового фонду – це фундаментальні видання, які не втрачають актуальності. Оновлюваність фонду на рівні 5% передбачає його  поповнення, що становить 120-160 тисяч видань, на 6-8 тисяч примірників, з них, як зазначалося раніше, 50% періодичні видання – це 3-4 тисячі примірників.

Існує показник зростання фонду – 3%, але якщо фонд досягнув верхньої границі оптимальності, то бібліотеці потрібно або постійно збільшувати кількість читачів, або оновлюючи фонд, списуючи застарілу літературу у відповідному обсязі.

Одним з основних  напрямів політики формування книжкового фонду має стати його оптимізація на основі поетапного кількісного скорочення шляхом систематичного очищення фондів від зношеної, морально застарілої, непрофільної, дублетної літератури.

У зарубіжних країнах вилучення документів у публічних бібліотеках становить 3 — 5% від загального фонду, а за рекомендаціями ІФЛА має складати навіть до 8% від загального фонду.

Основним документом, який на даний час регламентує списання літератури в бібліотеках України, є «Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства України та Мінекономіки України №142/181 від 10.08.2001р., зареєстрована в МінЮсті України 05.09.2001 за №786/59783 (втратила чинність). Відповідно до цього документу бібліотечні фонди є необоротними активами і, як усі матеріальні цінності, підлягають списанню з таких причин:

  • виявлені в результаті інвентаризації як недостача;
  • морально застарілі;
  • фізично зношені;
  • пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що їх відновлення є економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані) (п. 3 Інструкції).

У залежності від вартості дозвіл на списання матеріальних цінностей з балансу надається:

  • до 2500 грн. — з дозволу керівника установи;
  • від 2500 грн. до 5000 грн. — з дозволу установи вищого рівня;
  • понад 5000 грн. — з дозволу місцевої держадміністрації

 (п.11 Інструкції).

Результати аналізу ефективності фонду є основою для прийняття управлінських рішень при складанні бюджету бібліотеки, у процесі управління колективом і бібліотечними фондами та розширення спектру сучасних бібліотечних послуг.

Проаналізувавши багато наукових праць, нормативно-правову базу Міністерства культури і туризму України, створюється враження, що про спеціалізовані наукові бібліотеки забули. І міжнародна бібліотечна асоціація, і Українська бібліотечна асоціація, і Міністерство культури, видаючи нормативні документи, орієнтуються на універсальні бібліотеки або на ЦБС. А наукові бібліотеки є, і йдуть в ногу з часом, як в сучасному комп’ютерному забезпеченні, так і у відповідному кадровому. Маємо надію, що в недалекому майбутньому з’являться стандарти для управління бібліотечними фондами, які будуть враховувати і інтереси наукових медичних бібліотек.

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО КОРПОРАТИВНОГО ОБ'ЄДНАННЯ БІБЛІОТЕК "ІРБІС-КОРПОРАЦІЯ"
Рудзський Савелій Львович - директор Асоціації "ІРБІС Україна"

Причини, з яких вигідно брати готові записи, а не створювати їх самим, очевидні. Нова пошукова система ІРБІС-корпорації забезпечує отримання записів максимально швидко, з мінімальними трудовитратами і в оптимальній формі. Тому каталогізатори, використовуючи корпорацію, вже сьогодні без зусиль створюють понад 100 записів у день.

ІРБІС-корпорація – не комерційний проект. Ніхто і ніколи не буде отримувати прибуток від продажу записів. Проект був і буде безкоштовним. Його єдина мета — спростити роботу каталогізаторів і підвищити ефективність діяльності бібліотек!

Вступ в корпорацію дозволяє також:

  1. Отримати офіційне свідоцтво про роботу в корпоративному проекті від Асоціації ЕБНІТ. Участь бібліотек в консорціумах є показником їх високого професіоналізму.
  2. Надалі брати участь у сервісах МБА і ЕДД, організованих на базі розподіленого каталогу корпорації. Це, зрозуміло, не обов’язково і буде пропонуватися лише зацікавленим бібліотекам.
  3. Автоматично отримувати повідомлення про проблеми на сервері. Якщо протягом тривалого часу ні читачі, ні ІРБІС-корпорація не можуть отримати доступ до сайту бібліотеки, система повідомить про це по e-mail, вказаному в реєстраційній анкеті. Тому, в разі зависання або відключення електрики на вихідних, системний адміністратор буде поінформований і зможе вжити заходів.
  4. Уникнути дублетних записів у каталозі. При вказанні абревіатури власної бібліотеки в налаштуваннях, учасник корпорації буде на початку списку записів бачити описи своєї бібліотеки і лише потім — всі інші. Тому, запозичувати вже наявні в каталозі бібліотеки записи можна буде лише за запитом.

До якості записів, наданих бібліотекою для запозичення, претензії пред’являтися не будуть.

ІРБІС-корпорація — це міжнародне об’єднання, що включає понад 120 бібліотек з 6 країн: Росія, Білорусь, Азербайджан, Казахстан, Киргизія.

 Членами ІРБІС-корпорації є 30 бібліотек України, в тому числі:

— Національна бібліотека України імені В.Вернадського;

— Державна науково-технічна бібліотека України;

— Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка;

— Національна історична бібліотека України;

— Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України;

— Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека;

— Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека;

— НТУ «Харківський політехнічний інститут»;

— Вінницький національний медичний університет ім. Н.І. Пирогова;

— Запорізький державний медичний університет.

СУЧАСНИЙ ІМІДЖ БІБЛІОТЕКИ
Абрамова Надія Ігорівна - завідувач сектора книгозберігання Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки

Бібліотеці відводиться особлива роль у формуванні нової людини – людини ХХI століття. Вона – один з найдоступніших для широких мас центрів культури, спілкування з книгою. Роблячи вплив на культуру людини, уявлення людей про життя,  про самих себе, на суспільну свідомість,  формування і розвиток культурно – інформаційного середовища, бібліотеки тим самим виконують функції з поширення знань і інформації гуманітарного і етичного спрямування. Сьогодні бібліотеки займають провідні позиції в рішенні глобальної задачі побудови інформаційного суспільства. Їх діяльність підпорядкована реалізації базових вимог, що визначають рух України  до інформаційного суспільства, до яких відносяться: формування єдиного інформаційно – комунікаційного простору як частини світової інформаційної інфраструктури; інтенсивний розвиток нових технологій; створення системи забезпечення прав громадян на вільне здобуття,  поширення і використання інформації;  задоволення потреб суспільства в інформації;  підвищення рівня науково – технічного і культурного обміну за рахунок розширення регіональної, національної і міжнародної інформаційної взаємодії.

Складність поставлених завдань викликає необхідність вдосконалення інформаційно – бібліотечного обслуговування, розширення функцій бібліотек, діяльність яких в нових умовах стає динамічною і багатоаспектною. З’являються нові напрями і форми бібліотечної роботи,  націлені на задоволення потреб користувачів, що все зростають під впливом інтелектуалізації соціально – економічного життя України.

Добре поставлена реклама бібліотечних послуг і бібліотечних ресурсів багато в чому визначає успішну діяльність бібліотеки. Бібліографічні посібники, книжкові виставки, представлені в традиційній і віртуальній формі, найбільш цікаві оригінальні заходи, нові надходження до фонду, публікації, проекти і програми, що ініціюються бібліотекою, – все це може стати об’єктом реклами і сприяти створенню позитивного іміджу бібліотеки. Досить ефективним каналом поширення рекламної інформації про бібліотеку є засоби масової інформації (ЗМІ). Рекламні матеріали в пресі можуть бути представлені досить різноманітно. Багато жанрів більшості з нас знайомі: статті, репортажі, інтерв’ю, замітки, кореспонденції, рецензії, анотації, реферати (на документ або групу документів з фонду), нариси, прес-релізи.

Суспільство, в якому ми живемо, називають інформаційним, і вислів “Хто володіє інформацією, той володіє світом ” знають всі. Тому найважливішим завданням бібліотеки є оперативне і якісне забезпечення інформацією всіх спеціалістів, які стоять на варті здоров’я . Традиційною формою для визначення інформаційних потреб спеціалістів є опитування, вивчення планів використання нововведень в практиці лікарень. Після вивчення інформаційних потреб спеціалістів, відбувається комплектування фонду бібліотеки періодичними виданнями, як України, так і Росії. Таким чином, завдання бібліотеки по вдосконаленню інформаційно-бібліографічного забезпечення спеціалістів можна визначити як: аналіз ресурсного потенціалу і його відповідність потребам користувачів; підтримка існуючої системи бібліотечних послуг, створення нових послуг, відповідних запитам користувачів; створення позитивного іміджу бібліотеки; участь бібліотеки у заходах лікувальних закладів, організація виставок, презентація нових видань.

Яскраве і привабливе оформлення книжкового стенду заохочує користувача до потреби читання, розкриває інформаційний потенціал бібліотеки. Організація книжкових виставок і тематичних полиць допомагає нам бути сучасними та актуальними, поділяючи з читачем професійні медичні свята, надає можливість читачу відчувати себе в курсі важливих подій, що відбуваються в медичному осередку міста, області, країни та в світі.

Спілкування з користувачами за допомогою соціальних мереж, бібліотечних блогів, форумів – один із найважливіших способів наближення бібліотекаря до споживача інформації. Віртуальні книжкові виставки, рекомендовані віддаленим користувачам бібліотеки для перегляду та ознайомлення розміщені на сайті бібліотеки.

Читач буде із задоволенням відвідувати ту бібліотеку, де комфортно, затишно і сучасно не лише завдяки інноваційним методам роботи, але і сучасному зовнішньому вигляду. Бібліотеці необхідно формувати свій фірмовий стиль, створити цілісне уявлення про її діяльність, щоб її запам’ятовували і впізнавали як доброго і гарного знайомого.

Провідне місце у фірмовій атрибутиці займають офіційні документи бібліотеки: бланки, читацькі квитки, бейджі. Елементи фірмового стилю дозволяють бібліотеці підвищити свій рекламний ефект. Фірмовий стиль бібліотеки (розробка логотипу, символіки, атрибутики) повинен знайти віддзеркалення в наступному:  логотип,  візитки,  бланки,  теки,  конверти,  читацькі квитки,  закладки, запрошення, бирка для гардероба. Фірмовий стиль бібліотеки сприяє зміцненню позитивної установки на бібліотеку, формує її імідж.

Фахівці в області реклами визначають фірмовий стиль як набір постійно використовуваних колірних, графічних, словесних, друкарських, дизайнерських елементів. Всі ці елементи-константи створюють цілісне уявлення про діяльність бібліотеки. Фірмовий знак і логотип утворюють фірмовий блок бібліотеки, який розміщується на всіх виданнях, в рекламній продукції, на бланках, читацьких квитках, конвертах, візитках, бейджах. Слоган бібліотеки – це коротка фраза, заклик, девіз, що виражає основну думку пропонованої послуги, фірмове гасло бібліотеки.

Іміджева реклама знаходиться на стику реклами і PR. Її створенню бібліотека приділяє все більшу увагу – видання на високому поліграфічному рівні путівників, підготовка сувенірної продукції, яка найчастіше виготовляється до різних ювілейних дат і подій в житті бібліотеки і поширюється серед реальних і потенційних користувачів. Сьогодні, коли велика частина інформаційної продукції і рекламних матеріалів створюється і тиражується за допомогою персонального комп’ютера, це зробити нескладно, досить розробити типові бланки і макети і з їх допомогою оформляти всю документацію, що виходить за стіни інформаційної служби бібліотеки. Кожне видання ми намагаємось зробити оригінальним, привабливим. Створенню позитивного образу бібліотеки і підтримці фірмового стилю сприяє також її зовнішній і внутрішній вигляд. Особлива увага при цьому надається обладнанню, так званих «контактних зон» і навчанню співробітників.   Нам приємно, коли читачі, заходячи до нашої бібліотеки, кажуть:  “Як у вас тут затишно!” Отже, ми на вірному шляху.

Сучасне становище бібліотек в інформаційному середовищі змушує їх активізувати свої зусилля для того, щоб довести свою значимість, необхідність, постійно підвищувати свій престиж. Престиж та імідж бібліотеки, в першу чергу, залежить від рівня та комфортності бібліотечно-інформаційного обслуговування. Під поняттям „комфортність” мається на увазі: максимум зручностей, технічна оснащеність, освітлення, художнє оформлення інтер`єру, розклад роботи, високий рівень бібліотечно-інформаційних послуг, атмосфера доброзичливості тощо. Всі ці „дрібниці” і створюють позитивний образ нашої бібліотеки. Це – невід`ємні складові культури обслуговування, істотним компонентом якої є культура спілкування бібліотечного працівника з читачем.

Імідж кожної бібліотеки створюється її кадрами, головними якостями яких повинні бути не тільки професіоналізм та інтелект, але і креативність, красномовство, працездатність, винахідливість, невпинний пошук нових ідей тощо.  Адже імідж бібліотекаря – це вміння імпонувати читачеві, повноцінно та якісно задовольняти його запити. Бібліотечні працівники часто виконують функції, притаманні науковим співробітникам, а тому інколи їх можна вважати співавторами багатьох кандидатських і докторських дисертацій.

Можливості успішної співпраці читача і бібліотекаря, а, отже, і взаєморозуміння, пошана, значно збільшаться, якщо добре розібратися в теорії іміджу-технології. Фахівці виділяють у складі  іміджу бібліотекаря такі компоненти: внутрішній (тобто знання, уміння, здібності, самооцінка  і т. д.); зовнішній (вербальний, кінетичний);  процесуальний (індивідуальний стиль діяльності,  що включає також  індивідуальний стиль спілкування, і індивідуальний стиль керівництва). Для того, щоб у читача сформувався оптимальний образ бібліотекаря, останньому, стверджують професіонали, необхідно позиціонувати себе, що означає «перевести» інформацію з власного розуміння  в розуміння читача. При цьому необхідно пам’ятати, що образна модель бібліотекаря може в уявленні читача бути досить далекою від тієї, яка є у бібліотекаря. По-перше, потрібно «прорватися» крізь образ, що вже існує в свідомості читача, по-друге, межі і характеристики, значимі для нього, можуть не збігатися з пріоритетами бібліотекаря. І тут слід пам’ятати, що головний закон позиціонування — на першому місці має бути думка читачів. У створенні свого образу бібліотекар повинен дотримуватися міри, а в цілому — прагнути до того, щоб викликати у читача довіру і пошану.

З ким би не порівнювали бібліотечних працівників, представники нашої професії завжди вважалися людьми високодуховними, освіченими, розумними. Для того, щоб відчувати себе впевненіше в  інформаційному світі, що швидко змінюється, бібліотекареві варто включати в коло свого професійного читання не лише видання бібліотечної тематики, але і нові публікації по економіці, праву, педагогіці, психології, історії. Важливе вивчення іноземних мов, читання літератури з комп’ютерних технологій (це відкриває нові можливості для самостійного пошуку і аналізу професійної інформації в іноземних джерелах). Позитивним моментом самоосвіти, як форми підвищення кваліфікації, є  те, що людина може вибирати свою дорогу розвитку самостійно, у відповідності з індивідуальними особливостями. Сприятливими умовами для успішної самоосвіти бібліотечних кадрів будуть: підтримка колег і керівництва, правильна організація робочого часу. Результатами самоосвіти можуть бути: впевненіше відчуття себе на робочому місці, підвищення самооцінки,  вдосконалення навиків самостійної роботи, розвиток уміння досягати поставленої мети, значне поліпшення якості професійної діяльності.

Професія бібліотекаря,  як і професія педагога, журналіста, артиста,  вимагає мистецтва володіння мовою. В умінні професійно рекомендувати книги або інші документи, аргументувати свою точку зору, вести дискусію бібліотекар не може покладатися лише на власну інтуїцію, особистий досвід,  йому необхідні і знання основ риторики. Уміння володіти словом –  запорука успіху в житті, необхідна умова високого професіоналізму. В бібліотеці існує своя специфіка мовного спілкування.  Особливо яскраво вона виявляється в індивідуальних і масових формах обслуговування читачів. Готуючись до заходів,  бібліотекар завжди ставить собі питання: “ Як зацікавити слухачів,  як торкнутися їх професійних і особистих інтересів, яких форм варто уникати, щоб дати читачеві максимальний обсяг знань? ”.

Отже, піднімати авторитет бібліотеки мають її співробітники. Це можливо, якщо ми  будемо яскравими, розумними, амбіційними. Від нашої життєвої та професійної позиції напряму залежить успіх та престиж бібліотеки. Імідж — це репутація, уявлення про бібліотеку, яке залежить від щоденної  її роботи і формується довгі роки. Тому перше і найважливіше для майбутніх успіхів бібліотеки завдання — робота над створенням для неї сприятливого іміджу. Мати позитивний імідж, означає  бути першим, бути найкращим, бути не таким, як інші.

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ВИДАНЬ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ ДЛЯ ЯКІСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В МЕДИЧНОМУ ВУЗІ
Лозан Людмила Вікторівна - бібліотекар І категорії ВНМУ ім. М.І. Пирогова Мельник Майя Ігорівна -головний бібліотекар наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І. Пирогова

Впродовж багатьох десятиліть здобувають медичну освіту іноземні громадяни у Вінницькому національному медичному університеті імені М. І. Пирогова. Зараз навчається  близько 1500 представників із 62 країн. Серед них Польща, Швеція, Велика Британія, країни Північної та Південної Америки, Азії та Африки.

Навчання іноземних студентів у нашому вузі та на підготовчому факультеті розпочинається з розподілу за мовним принципом:

  • російською мовою – 632 студенти;
  • англійською мовою (з 2004 року) — 521студент;
  • українською мовою (з 2012-2013 навчального року) — 13 студентів.

Тож контингент читачів літератури іноземними мовами значний. Тому актуальними є питання забезпечення бібліотеки англомовною літературою, її доступності та відображення в довідковому апараті бібліотеки.  Загальний фонд видань іноземними мовами становить 20 558 прим.

Бібліотека ВНМУ належить до спеціалізованих університетських медичних бібліотек. Більшість літератури фонду є навчальною медичною. Відділ наукової обробки літератури виконує комплекс робіт, які забезпечують ефективне використання фондів бібліотеки через надання користувачам повної та багатоаспектної інформації про їх зміст через систему каталогів. Відділ організовує, веде та редагує каталоги, проводить індексування статей з наукових медичних журналів, формує бібліографічні записи в електронному каталозі згідно діючим  ДСТУ.

Доступ інформації до читачів значно залежить від якісної обробки іноземної літератури. Довідково-пошуковий апарат літератури іноземними мовами складається з карткових: службового алфавітного й систематичного каталогів та бази даних » Книги на іноземних мовах».

Службовий алфавітний каталог виконує функції пошуку та обліку документів іноземними мовами. Для зручності користування описи видань розміщені за такими ознаками: документи написані латинською графікою в порядку латинського алфавіту; документи написані кирилицею; документи написані іншими мовами (арабською, хінді тощо) з англійським перекладом за латинським алфавітом.

Електронний каталог об`єднує функції всіх каталогів, містить відомості про книги, періодичні видання та статті з них, дисертації, магістерські, електронні та повнотекстові документи. Для користувачів on-line можливий доступ до електронного каталогу через WEB-сайт бібліотеки. Кількість записів іноземними мовами в ЕК — БД «Іноземна література» містить близько 2 500 записів – дані про весь фонд іноземними мовами (підручники, посібники, монографії).

Наукова обробка документів іноземними мовами має деякі особливості. Бібліографічний опис, усі відомості даються мовою документа. Тому співробітник, який займається цією справою, повинен бути не лише професіоналом в бібліотечній методиці, але також і лінгвістом, який знає і любить іноземні мови. Дуже необхідним є знання хоча б однієї іноземної мови і навички роботи із словниками з інших мов.

Читачам також складно працювати з такими документами, а тому матеріал має бути чітко систематизований і предметизований, щоб під час пошуку шлях документа до читача був коротким. Для систематизації використовується «Схема індексів систематичного каталогу медичної літератури», розроблена Українською республіканською науковою бібліотекою на основі десятичної класифікації  Н. В. Русанова й таблиці ББК- для немедичної літератури. Поєднання схем класифікації та списку предметних рубрик допомагає повніше відобразити інформаційні ресурси, а читачам знайти їх.

Невід’ємною складовою ДПА бібліотеки є предметний каталог. Предметизація здійснюється за російською версію MeSH (Medical Subject Headings) Національної медичної бібліотеки США, яку використовують практично у всіх закордонних базах з біомедичної тематики.

В англомовних виданнях, особливо останніх документах ВООЗ, інколи надається бібліографічний опис бібліотеки конгресу США (Library of Congress Cataloging in Publication Data) та англійської національної бібліотеки (British Library  Cataloging in Publication Data). Там вказують всі предметні рубрики по MeSH, що дуже полегшує завдання, і потрібно лише знайти російський переклад рубрики. Позитивним моментом є те, що в російському перекладі MeSH збережені оригінальні рубрики англійською мовою. Інколи навіть легше визначитися з англійським варіантом, ніж російським, наприклад, язык – мова та язик – language or tongue;  шаперони, хаперони – chaperones, вініри – зубная коронка с покровной фасеткой – dental veneers; коффердами, раббердами – rubber dams – резиновый изолятор слюны та ін.

Сьогодні бібліотека працює по вбудованому MeSH (нова версія) в програмі ИРБИС. Рубрики вводяться двома мовами — російською та англійською і пошук також буде можливий російською та англійською мовами.

Для часто вживаних іноземних слів ми користуємося «ГОСТ 7.11-2004 (ИСО 832:1994) Библиографическая запись. Сокращения слов и словосочетаний на иностранных европейских языках».

З часу викладання в університеті предметів англійською мовою, необхідність в літературі іноземними мовами значно зросла. Нещодавно надійшла перша партія магістерських робіт англійською мовою.

Беззаперечно, виникають деякі проблеми, запитання. Оформлення книг є не завжди звичним для нас, важко буває визначити належність вказаної особи до автора,  редактора, чи видавця; рік видання потрібно шукати, оскільки він вказується в різних місцях книги, а не на титульній сторінці та ін.  Дещо приходиться змінювати в програмі, довводити, перекладати, наприклад, Master’s Degree, [speciality]  в «Расширенном 328 поле – сведения о диссертации». Всі такі питання вирішуються в процесі роботи. А головне — залишається велике задоволення – ти опанував цю справу, зрозумів та визначив правильну адресу книги в бібліотеці.

Ефективне забезпечення потреб іноземних студентів залежить від використання не тільки друкованих видань, але й електронних інформаційних ресурсів. Більшість студентів нині є активними користувачами новітніх технологій: електронних каталогів, повнотекстових баз даних, web-сайтів тощо. Актуальними є процеси автоматизації бібліотечної діяльності, спрямованої на взаємообмін інформацією. Використання інтернет-технологій надає вихід до світового інформаційного простору, відкриває більші можливості доступу до мережі каталогів найвідоміших бібліотек світу, до текстів документів у традиційній та електронній формі.

Досвід роботи свідчить про постійне зростання й урізноманітнення спектру інформаційних потреб серед іноземних студентів, наявність характерних особливостей у процесі їх обслуговування. Це передусім і професійність бібліотекарів, і соціально-комунікативні умови, подолання мовних, етичних, психологічних бар’єрів при спілкуванні.

Іноземні студенти, а студенти-першокурсники зокрема — це специфічна категорія користувачів, яка має певні особливості. Саме при обслуговуванні цієї категорії користувачів необхідно проявляти високий професіоналізм та розуміння, прагнути знайти спільну мову з усіма студентами, адже кожний студент — це представник іншої культури.

При формуванні комплектів підручників для студентів-першокурсників важливим чинником є правильність їх розподілу. Проблема в тому, що ми не можемо передбачити кількість студентів, оскільки період зарахування та формування груп триває з вересня до грудня.

Відділ літератури іноземними мовами постійно займається вивченням потреб забезпечення англомовних студентів навчальною літературою. Проте правильно сформувати фонд відділу неможливо без координації зусиль з адміністрацією та кафедрами університету, які постійно перебувають в курсі відповідності ресурсів бібліотеки до програм дисциплін, що читаються на факультетах університету.

Станом на 1.01.2002 фонд видань іноземними мовами становив 13812 примірників. Саме із 2002 р. він почав активно поповнюватись переважно документами англійською мовою. А з 2004 р., коли у вузі розпочалося навчання студентів-іноземців англійською мовою, необхідно було укомплектовувати фонд підручниками відповідно до вимог навчального плану. Так, за період  2002-2009 рр. ріст фонду іноземної літератури становив 5067 документів, а на кінець 2012 року активний фонд складає 9017 примірників. Але, попри все, необхідність в навчальних виданнях залишається великою. Тому періодично працівники відділу проводять  аналіз книгозабезпеченості студентів всіх курсів та факультетів: «Стан книгозабезпеченості та використання англомовних видань для організації навчального процесу в університеті» (2009 р.), «Аналіз книгозабезпеченості та книговидачі студентам англомовних груп протягом 2011-2012 рр.» (2012 р.).

Такі дослідження дають змогу прослідкувати певну відповідність між відвідуваннями наукової бібліотеки, кількістю використаних видань та успішністю студентів. Крім того, стабільною протягом всіх років навчання є читацька активність студентів з окремих країн, що можна пояснити їх високою мотивацією до здобуття якісної медичної освіти за географічною ознакою.

Проведені дослідження не розкривають всіх аспектів та проблем обслуговування іноземних студентів. Подальшого вивчення потребують такі питання як:

  • повніше формування фонду друкованими виданнями англійською мовою;
  • формування фонду електронними документами;
  • розвиток та вдосконалення електронного доступу до світових освітньо-інформаційних ресурсів.

Перші кроки на шляху до автоматизації бібліотечних процесів відділу було зроблено влітку 2012 року. Протягом червня-серпня всі документи, які відображені в ЕК, було ідентифіковано штрих-кодами, створено електронну базу читачів та виготовлено пластикові читацькі квитки для англомовних студентів. Штрих-кодування зарекомендувало себе як простий, надійний і ефективний засіб, який має значні переваги в роботі, а саме:

  • оперативність при обслуговуванні користувачів;
  • здійснення контролю руху кожного примірника;
  • перевірка фонду з використанням штрих-кодів.

Зокрема, така система обслуговування викликає більше довіри у студентів, оскільки така методика застосовується в них на батьківщині.

Надзвичайно важливим питанням для відділу є питання збереження фондів. Потрібно відмітити, що всі заходи, які проводить бібліотека, спрямовані на повноцінне використання читачами видань. Гарантією збереження фонду є свідоме відношення до підручника самого користувача.

Особлива увага приділяється студентам-першокурсникам. Під час отримання комплекту підручників студентам пояснюються привила користування літературою, терміни її повернення та зберігання, ставиться акцент на дбайливе відношення до книжкового фонду, надається інформація про відповідальність за втрату або пошкодження книг. Усі заходи, що проводяться у бібліотеці для першокурсників, мають єдину мету: з перших днів перебування студентів в університеті залучити їх до користування бібліотекою, виховати свідоме ставлення до бібліотечного документа як суспільного надбання, домогтися дотримання правил користування бібліотекою. Але статистика показує, що саме студенти-першокурсники повертають в бібліотеку книги в незадовільному стані.

Студенти ж старших курсів більш шанобливо поводяться з книгами, що пояснюється цілеспрямованою просвітницькою діяльністю з цього питання як бібліотеки, так і деканату по роботі з іноземними студентами.

Актуальним питанням збереження бібліотечного фонду є проблема боротьби з читацькою заборгованістю. В університеті прийнята обов’язкова позначка “Бібліотека” в обхідних листах при вибутті студентів. Але контроль за іноземними студентами набагато складніший. Робота з боржниками ведеться постійно і систематично. В деканат передаються списки студентів-боржників для кураторів груп, які проводять зі студентами відповідну роботу. Після повернення книг, бібліотекар видає користувачу довідку про розрахунок  з бібліотекою, яку він зобов’язаний пред’явити своєму куратору для підтвердження факту розрахунку. Також двічі на рік звіряються списки студентів.

Попри всі труднощі в обслуговуванні іноземних студентів та знаходженні компромісних рішень при спілкуванні з ними, бібліотекарям приємно працювати зі студентами, які є висококультурними та старанними  користувачами. Дирекція наукової бібліотеки використовує різні форми роботи для заохочення англомовних студентів. Зокрема, в 2012 році найактивніші та найвідповідальніші читачі були нагороджені «Подякою». Такий метод стимулює інших іноземців до співпраці з бібліотекою.

Таким чином, діяльність нашої бібліотеки з контингентом іноземних студентів багатогранна і направлена не лише на забезпечення їх навчальними виданнями для освіти, а й на створення комфортних умов для отримання необхідних знань та інформації, адаптації їх в наших умовах, створенні позитивного іміджу університету, міста та нашої країни.

 

 

 

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ФОРМ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНОЇ КООПЕРАЦІЇ У СФЕРІ СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ
Діхтярук Ліліана Петрівна - директор бібліотеки

Черкаська обласна наукова медична бібліотека існує з 1954 року. За майже 60 років існування вона неодноразово змінювала місце свого розташування. З 1982 р. бібліотека займає окреме крило міської дитячої поліклініки в центрі міста площею 268 кв. м., збудоване на початку минулого сторіччя. Тому прийшлося докласти чимало зусиль та коштів, щоб надати бібліотеці сучасного вигляду. З 1998р., що я керую даною бібліотекою, проведений капітальний ремонт із заміною вікон, дверей, сантехнічного обладнання та перепланування внутрішніх приміщень, придбані нові сучасні меблі, стелажі, виставочні вітрини, каталожні шафи, спеціальні шафи для газет і т. інш.

Бібліотека є науково-інформаційною та культурно-просвітницькою установою, регіональним книгосховищем документально-інформаційний ресурсів (книг, документів та інших носіїв інформації), галузевим органом наукової інформації з питань медицини, центром інформаційної бібліографії, координаційно-методичним центром для районних та міських медичних бібліотек.

Вона забезпечує інформаційні, наукові і культурні потреби медичних працівників міста та області, підвищення їх кваліфікаційного та професійного рівня.

Основними напрямами діяльності бібліотеки є формування, збереження документально-інформаційний ресурсів та бібліотечно-інформаційне обслуговування.

Стрімке зростання кількості інформації змушує нас змінювати, трансформувати свої основні функції, перш за все, з урахуванням інформаційних запитів та інтересів користувачів. Сьогодні це неможливо без пошуку та впровадження нових форм обслуговування, комунікаційних технологій, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів. Бібліотека оснащена достатньою кількістю комп’ютерів, приладами для копіювання. Завдяки автоматизованій бібліотечній програмі Ірбіс, створено електронний каталог, який налічує 35484 електронні бібліографічні записи.

Своєчасному та повному забезпеченню  інформацією користувачів приділяється велика увага відділом обслуговування та пропаганди наукової літератури. Здійснюються виїзди безпосередньо до лікувальних закладів міста та області з видачею документів (книг, методичних рекомендацій, інформаційних листів, періодичних видань) на місцях. Також відділ обслуговування разом з відділом науково-медичної інформації виїжджають на кожне засідання колегії ГУОЗ та МК ЧОДА, де оперативно надається інформація керівникам медичних установ регіону шляхом видачі літератури та розповсюдження інформаційних списків. Велика увага приділяється фахівцям районних лікарень області. В разі  термінової необхідності література їм  видається (на певний термін) навіть із читального залу.

Працівники бібліотеки широко використовують в своїй роботі новітні технології. Так, відділ науково-медичної інформації вже другий рік поспіль використовує e-mail повідомлення для надання бібліографічної інформації абонентам ДЗК (8 абонентів, 22 теми) і ВРІ (22 абонента, 55 тем), використовує електронну пошту для розповсюдження інформаційних бюлетенів «Нові надходження літератури», сканує необхідні для користувачів статті та розсилає по всім лікувальним закладам міста і області. Також інформаційні бюлетені і рекомендаційні списки літератури розповсюджуються на комплексних масових заходах – обласних Днях інформації та Днях фахівця.

Доступність отримання інформації через Інтернет для всіх бажаючих безпосередньо вдома або на робочому місці створює нові виклики для бібліотек. Це змушує нас впроваджувати нові форми роботи з читачами. В 2012 році ми ввели нову форму обслуговування користувачів заочного абонементу, запозичену в Вінницькій обласній науковій медичній бібліотеці. Кожен квартал складаються інформаційні списки нових публікацій з медичних журналів по шести проблемах: акушерство та гінекологія, кардіологія, неврологія, педіатрія, психіатрія та хірургія.

Ці списки за допомогою електронної пошти розсилаються по всіх районних лікарнях області. Лікарі мають змогу через бібліотекаря своєї лікарні замовити статтю, працівники відділу інформації сканують потрібний матеріал та відсилають на електронну пошту лікарні або ж передають копії на паперових носіях. Вся ця робота дає позитивні результати. Кількість читачів не тільки не зменшується, але й має стабільний зріст. Зараз бібліотекою користуються більше 5 тисяч читачів, за останній рік їм видано 100 487 документів.

В бібліотеці існують і постійно поповнюються усі види каталогів – алфавітний, систематичний, предметний. Об’єм довідково-пошукового апарату нараховує 1 169 927 карток.  Також розпочато формування електронної ретроконверсії алфавітного каталогу.

В 2010 р. наша бібліотека вступила в систему корпоративної каталогізації. Головною перевагою цієї системи є можливість використовувати досвід медичних бібліотек-членів корпорації  та зменшення трудових витрат на підготовку власних бібліографічних ресурсів із забезпеченням належної якості. В бібліотеці постійно ведуться картотеки «Розвиток охорони здоров’я Черкащини», «Державні та Урядові документи», «Персоналії»  з великою кількістю рубрик та підрубрик, що дає змогу користувачам знаходити потрібну інформацію.

Картотека “Розвиток охорони здоров’я Черкащини” ведеться також і  в “Каталогізаторі” (електронному варіанті) і індексується згідно з класифікацією розробленою Національною науковою медичною бібліотекою.

Для системи корпоративної каталогізації описується 10 журналів:

Велику допомогу у  бібліографічній діяльності Черкаській обласній науковій медичній бібліотеці надає завідуюча бібліографічним відділом  Національної наукової медичної бібліотеки України – Корнілова Лідія  Євгенівна. І взагалі, ННМБ, як методичний центр, надає велику допомогу по всім напрямкам роботи бібліотеки, завжди підтримує та направляє в пошуках подальшого розвитку бібліотечної діяльності.

Вже багато років поспіль проводиться значна робота по формуванню та збереженню унікального фонду бібліотеки. На жаль, внаслідок складних економічних умов, зростають проблеми з комплектування фонду, але наша бібліотека в межах своїх можливостей дбає про їх поповнення.

Незважаючи на складність фінансування, бібліотекою здійснюється у повній мірі передплата періодики, що випускається на теренах України та Росії, крім цього фонди поповнюються методичними рекомендаціями з медицини від різних інститутів, також завдяки тісній співпраці з Укрмедпатентінформ бібліотека постійно отримує інформаційні листи з нововведень в галузі медицині.

Бібліотечний фонд Черкаської обласної наукової медичної бібліотеки на сьогоднішній день становить біля 150 тис. примірників видань.

Ефективне функціонування будь-якої бібліотеки в першу чергу залежить від кадрового забезпечення та професійної підготовки її співробітників. На базі ОНМБ кожного року проводиться атестація бібліотекарів ЛПУ міста та області. На жаль, у штатному розписі бібліотеки не передбачено посаду методиста, але, не дивлячись на це, спеціалісти бібліотеки роблять все можливе, щоб допомогти бібліотекарям області в їх професійній діяльності.

 Для бібліотекарів області видаються методичні матеріали, проводяться семінари, надаються методичні консультації по всім напрямам бібліотечної роботи як упродовж року, так і під час прийому річних звітів. По результатам звітів щороку готується  аналіз, який розсилається в усі лікувальні заклади області.

Працівники обласної бібліотеки багато роблять для підвищення свого фахового рівня. Всі працівники пройшли комп’ютерні курси в Регіональному тренінговому центрі на базі ОУНБ ім. Тараса Шевченка, який створений за програмою «Бібліоміст», де набули навичок роботи в світовій мережі Інтернет.

Бібліотека підтримує постійні професійні зв’язки та контакти з бібліотечними фахівцями інших регіонів, безпосередньо знайомляться з досвідом роботи наукових медичних бібліотек України та ближнього зарубіжжя. За останні 5 років співробітники бібліотеки брали участь в 6-ти семінарах, науково-практичних конференціях, міжнародних форумах, які організувала Національна наукова медична бібліотека України, побували з метою обміну досвідом в Житомирській, Полтавській, Дніпропетровській та Вінницькій обласних наукових медичних бібліотеках. Кожний такий виїзд приносить свої корисні плоди. Наприклад, після відвідування Житомирської ОНМБ ми змогли отримати ІІ категорію. Полтавчани допомогли розібратися з розподілом функцій відділу комплектування, наукової обробки та каталогізації. В Дніпропетровську наші співробітники працювали на робочих місцях, вчилися робити електронні бібліографічні описи. До речі, хотілося б сердечно подякувати колективам цих бібліотек за теплий прийом та надання професійної методичної допомоги. Всі вони працюють на високому професійному рівні, а керівники бібліотек прекрасно організують роботу всіх підрозділів.

Особисте спілкування, створення ділових контактів під час таких творчих відряджень працюють на тривалу перспективу та нові досягнення у нашій спільній праці.