Наукова бібліотека

«Сучасні інформаційні технології на допомогу науковому та освітньому процесам в діяльності бібліотек ВНЗ» (Міжвузівська науково-практична конференція)

Дата проведення : Квітень 2009р. База проведення: Бібліотека ВНМУ ім. М.І.Пирогова

Управління електронними ресурсами в сучасній бібліотеці ВНЗ

Шпукал Л.І., директор бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М. І Пирогова

На сучасну бібліотеку визначальним чином впливають загальноцивілізовані тенденції переходу до відкритого інформаційного суспільства. Основними ознаками такого суспільства є демократизація всіх сфер життя суспільства, децентралізоване управління ринковою економікою; розвинута мережа телекомунікацій, що забезпечує вільний доступ громадян до світових інформаційних ресурсів. Бібліотека повинна гідно відповісти на виклик часу.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується переходом до всеохоплюючої інформатизації усіх соціальних інституцій і процесів, пов’язаних із формуванням інформаційних ресурсів і передачею знання. Ця тенденція чітко проявляється в бібліотеці, яка в умовах інформатизації перетворюється зі «сховища книг» у соціальний інститут, що забезпечує кумуляцію, збереження і загальну доступність документів, інформації, знань. (1)

Це зумовлює принципові зміни в її діяльності як соціального інституту, що забезпечує збереження і розвиток світової та національної культури, соціально-економічний прогрес суспільства. Ці процеси стимулюють розробку і впровадження якісно нової системи управління бібліотекою, яка має забезпечити її ефективне функціонування як багатомірної соціально-культурної та інформаційно-комунікативної реальності. За такої трансформації діяльності головною функцією бібліотеки стає задоволення інформаційних потреб суспільства через забезпечення загальної доступності документів, інформації, знань.

Впровадження та використання в діяльності бібліотеки інформаційних технологій, робота по створенню електронних ресурсів, видозміна функцій бібліотеки та перерозподіл функцій структурних підрозділів — все це зумовлює потребу в перегляді управління бібліотекою ВНЗ.(2)

Сьогодні тенденції розвитку бібліотечно-інформаційних технологій та й діяльності бібліотеки в цілому вже неможливо представити без електронних інформаційних ресурсів, що, в свою чергу, призводить до формування електронних бібліотек. Адже головною перевагою останніх є доступ до віддалених ресурсів, який можливий при сучасних телекомунікаційних технологіях.

Темою виступу є управління електронними ресурсами як окремий напрям діяльності в бібліотеці.

Класифікація функцій управління бібліотекою поділяється на загальні та специфічні. Перша група виділена відповідно до основних напрямів управління.

А специфічні функції виділено згідно з розділами бібліотечного менеджменту:

загальне керівництво;
управління бібліотечною технологією, організація праці і стимулювання;
управління кадровим потенціалом;
оперативне управління;
контроль за якістю роботи, продукції та послуг.
Таким чином, основними складовими бібліотечного управління або по-сучасному «менеджменту» є планування, організація, адміністративне керівництво, кадрове забезпечення, контроль.

У комплексі організаційних проблем слід розглядати питання удосконалення організаційної структури бібліотеки.

Ні для кого не є секретом, що автоматизація бібліотечних процесів неодмінно вплине, або впливає на зміну функцій певних структурних підрозділів, їх видозміну, укрупнення, або, навпаки, роз’єднання. Тому необхідно передбачати цю зміну, чітко розприділяти функції, якщо можна так сказати, розібрати процес на конкретні деталі. В кожній бібліотеці удосконалення структури може йти своїм шляхом, виходячи з різних причин.

У адміністративному керівництві — стиль управління бібліотечним колективом.

Стиль управління повинен базуватися на чіткому розподілі виконавців, інформуванні про зміни, що чекають колектив, доведення потрібності змін, а також постійному підкресленні взаємозв’язків кожного структурного підрозділу бібліотеки в процесі створення інформаційних ресурсів.

У кадровому менеджменті — підготовка і підвищення кваліфікації. На жаль, наші вищестоящі методичні центри не розуміють потреби у чіткому навчанні окремим процесам автоматизації наших фахівців. Єдиним виходом з цієї ситуації є відвідування багатих таким досвідом бібліотек, отримання конкретних консультацій на робочому місці, спеціалізовані школи. Безпосередньо в бібліотеці це вивчення спеціалізованої літератури, практичні заняття з колективом, участь у семінарах та конференціях.

Управління ЕР можна розглядати в трьох аспектах:

об’єкт управління;
задачі управління;
механізм управління.
В механізмі управління бібліотекою взаємодіють два елементи: об’єкт та суб’єкт управління.(3) В якості об’єкту управління ми сьогодні будемо розглядати бібліотечно-бібліографічні ресурси, в першу чергу — інформаційні.

Тобто об’єкт управління електронними ресурсами містить у собі всі електронні ресурси бібліотеки: основними з них є — ЕК; фонд повнотекстових електронних документів; видання на CD-ROM та компакт-дисках.

На секційному засіданні питанням поєднання традиційних і технологічно нових підходів до обліку та наукової обробки видань буде приділено окрему увагу, т.я. необхідно дуже чітко, з однієї сторони, дотримуватись традиційних бібліотечних вимог, так і, з другої сторони, бачити і досконало знати всі можливості та взаємозв’язки Програми, в якій працює кожна бібліотека.

Як і кожен масив, інформаційні електронні ресурси потребують роботи, пов’язаної з їх впорядкуванням, тобто, до управління цими ресурсами:

формування фонду електронних ресурсів;
забезпечення до них доступу;
створення умов для надійного зберігання цих ресурсів.
Система управління інформаційними ресурсами повинна бути:
Здатною до роботи в різних ситуаціях.
Гнучкою в пристосуванні до динаміки процесів.
Містити набір інструментарію, що поліпшує управління ресурсами.
В роботі по управлінню слід враховувати і суб’єкт управління — користувачів. Адже саме студентство складає головну частку користувачів вузівських бібліотек, і саме їх потреби повинні визначати пріоритети в діяльності цих бібліотек.

«Показателями эффективности работы библиотеки являютеся способность библиотеки удовлетворить нужды потребителей и степень использования фонда.

Чтобы суметь удовлетворить эти потребности, каждая библиотека вырабатывает свой собственный комплекс рабочих процессов; но только в том случае библиотека имеет право на существование, если каждый процесс, каждая операция и каждый вид обслуживания направлен на удовлетворение нужд потребителя»

/Дж. Х. Шира, библиотековед/

Наступна наша секція і буде розглядати якість обслуговування користувачів в мовах створених інформаційних ресурсів, поліпшення доступу до них та проблеми, що існують.

Адже для удосконалення якості інформаційних послуг в бібліотеці необхідне поліпшення і якісного інформаційного забезпечення потреб університетської спільноти:

Потреби в інформації для отримання знань;
Надання джерел про методику викладання знань;
Сприяння проведенню науково-дослідних робіт.
Всі ці потреби забезпечуються інформаційними електронними ресурсами бібліотеки.

Суть управління ресурсами полягає у планомірній, систематичній діяльності щодо узгодження чіткої роботи кожного структурного підрозділу бібліотеки.

Головною метою функціонування бібліотеки в період освоєння інформаційних технологій є забезпечення доступності документів, інформації, знань для ефективного забезпечення освітніх та наукових потреб навчального закладу і максимально повного задоволення інформаційних потреб особистості.

На сучасному етапі інформатизації бібліотек України доцільно виділити такі завдання:

здійснення моніторингу динаміки інформаційного середовища;
вивчення ступенї відповідності фондів первинних документів інформаційним потребам;
аналіз відповідності складу фондів вторинних документів інформаційним потребам;
дослідження ринку зовнішніх інформаційних ресурсів;
здійснення технологічного і технічного оновлення бібліотеки;
вдосконалення існуючої, розробка і реалізація перспективної системи послуг;
розробка науково-організаційних основ інноваційної діяльності бібліотеки.
На сьогоднішній конференції ми матимемо змогу розібратися в окремих моментах системи управління, ролі певних структурних підрозділів бібліотеки в цьому процесі, побачимо зв’язок суто бібліотечних технологій і підходів до їх відображення в нових технологіях. Також будуть дані аналізи представлення інформаційних ресурсів на сайтах бібліотек як результат впровадження інформаційних технологій на допомогу науковому та освітньому процесам діяльності бібліотек ВНЗ.

Таким чином управління інформаційними ресурсами це постійний систематичний процес, і чим більш він буде вивчений, проаналізований, продуманий на кілька років і кроків вперед, тим якіснішою та ефективнішою буде вся діяльність бібліотеки та її колективу.

Список використаної літератури:
1. Алі, Халід Алі Тавальбех Стратегічне управління діяльністю бібліотеки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 07.00.08 / Алі Халід Алі Тавальбех; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2001. — 17 с.

2. Вилегжаніна Т.І. Менеджмент бібліотеки в сучасних умовах: розподілене керівництво і відповідальність/ Вилегжаніна Т.І. //Бібліотечна планета. — 2009. -№1. — С.5.

3. Управление библиотекой [Текст] : Учебно-практическое пособие / Сост. А.С. Аверьянов, А.Н. Ванеев. — СПб. : Профессия, 2003. — 302 с. — (Библиотека).-С. 13.

4. Еременко Т.В. Информатизация вузовских библиотек в России и США: сравнительный анализ: Монография.-М.:Пашков дом, 2003.-297 с.:ил.

Використання новітніх технологій для формування інформаційного поля бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського

Білоус В.С., директор бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету ім.. М. Коцюбинського

«Бачити і робити нове — дуже велике задоволення»

Вольтер

Інформаційний простір — деякий простір (територія — країна, регіон, бібліотека, галузь знання), де «циркулює» різноманітна інформація.

Людина живе і діє у визначеному інформаційному просторі. У кожної людини — своє інформаційне поле (так зване «інформаційне поле особистості»). Інформаційне поле бібліотеки ВДПУ передбачене основною місією освітянської бібліотеки, функціями бібліотеки ВНЗ, навчальними планами та програмами МОН України, педуніверситету.

Реформування вищої освіти, зміни, які характеризують нову парадигму освіти, зумовлюють зростання вимог до інформаційного забезпечення освітніх закладів як важливого інструменту навчально-педагогічної, наукової та пізнавальної діяльності ВНЗ, до формування інформаційного поля користувачів освітянської галузі.

Наразі бібліотека ВДПУ імені Михайла Коцюбинського — важливий підрозділ університету, на який покладено завдання інформаційного забезпечення навчально-виховного та науково-дослідницького процесів. Бібліотека є інформаційною серцевиною, основою навчально-педагогічного та наукового процесів, тією творчою лабораторією, від ресурсів та послуг якої в значній мірі залежить зміст навчання та наукових досліджень.

Ведеться робота за такими важливими напрямами як функціональне формування та забезпечення збереження фонду, бібліотечно-інформаційне обслуговування, впровадження нових інформаційних технологій, культурно-просвітницька робота. Всі ці напрями безпосередньо впливають на формування інформаційного поля бібліотеки.

Бібліотека для оптимального використання накопичених у ній багатств забезпечує їх упорядкування, структурування і продуктивну організацію функціонування в інформаційних системах.

Основні напрями інформаційної роботи бібліотеки:

формування інформаційного ресурсу в традиційному та електронному режимах;
створення системи вторинних документів (бібліографічних, реферативних, оглядово-аналітичних);
довідково-інформаційне обслуговування (обслуговування спеціалістів у режимах ВРІ, ДОК та «запит-відповідь», організація книжкових виставок, віртуальних виставок та виставок нових надходжень, інформаційних переглядів); проведення інформаційних заходів.
У сучасному світі глобальної інформатизації визначальним моментом є співіснування друкованих та електронних джерел інформації. У цьому зв`язку значно змінюється роль та розширюються функції бібліотек як основних накопичувачів інформаційних ресурсів. Для задоволення потреб сучасного користувача, забезпечення оперативного, вільного й необмеженого доступу до всіх бібліотечно-інформаційних ресурсів як власного виробництва, так і придбаних, бібліотека, формуючи інформаційне поле, освоює і застосовує сучасні досягнення в галузі інформаційних, комунікаційних і мультимедійних технологій, активно впроваджує їх в бібліотечні процеси. Сучасна бібліотека — доступний, прозорий заклад із гнучкою структурою і організацією обслуговування, технічно обладнаний, який для формування інформаційного поля використовує новітні технології.

Технологічна трансформація бібліотеки зумовлює структурну — вона виступає системотворним елементом комплексу, що включає гетерогенну (гібридну) бібліотеку — власне бібліотеку на традиційних і електронних носіях, наукову установу (здійснює продукування нових знань), інформаційно-аналітичний центр, навчальний заклад і культурологічну установу.

Надбанням бібліотеки педуніверситету, основою інформаційного поля, є фонд, який становить більше 500 тис. облікових одиниць. Бібліотека найкраще в регіоні укомплектована літературою з педагогіки, психології. У фондах книгозбірні — 1400 цінних та рідкісних видань (поч. ХІХ ст.). Всього за рік передплачується близько 300 періодичних видань.

Ефективність сприяння інноваціям в навчально-педагогічному процесі в значній мірі залежить від стану взаємодії бібліотеки та ВНЗ, що функціонують в єдиному інформаційному просторі і є для студентів єдиним джерелом знань, виконують єдине стратегічне завдання — забезпечити підготовку спеціалістів, які відповідають сучасним вимогам.

Стратегічні пріоритети змінюють пріоритети бібліотечного обслуговування, що вимагає від бібліотекарів постійної підтримки професійних знань, навичок володіння новою технікою, формування нового усвідомлення професії бібліотекаря.

На часі є актуальним підвищення інформаційної, комп’ютерної культури не лише користувачів бібліотеки, а й самих бібліотекарів. Для бібліотекаря важливим є уміння правильно оцінювати одержану інформацію, використовувати її, зберігати й переробляти, при необхідності передавати для колективного користування, створювати нову інформацію на якісно новому рівні.

Успішність функціонування бібліотеки як центру інформації зобов’язує бібліотечних фахівців швидко та адекватно реагувати на зміни в інформаційних потребах користувачів, удосконалювати форми обслуговування, надавати якісне інформаційне консультування, розширювати спектр бібліотечно-інформаційних послуг, вимагає систематичного вивчення та впровадження нових технологій.

Кардинальні зміни відбуваються в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету. Бібліотека змістовно змінює напрями своєї діяльності щодо формування інформаційного простору.

Поряд з традиційними каталогами й картотеками функціонує електронний каталог. Наразі створено електронну бібліотеку, яка нараховує понад 300 мультимедійних видань, понад 500 повнотекстових видань, ЕК становить 10 БД (більше 109 тис. записів). Постійно удосконалюється пошукова система, створюється повнотекстова база.

Велика увага приділяється веденню WEB-сайту бібліотеки, який є складовою частиною сайту педагогічного університету. Бібліотечний Web-сайт в Інтернеті є віртуальним обличчям бібліотеки, що надає загальні відомості про бібліотеку, доступ до електронного каталогу.

У бібліотеці педуніверситету створено електронну залу на 38 АРМ з підключенням до локальної бібліотечної мережі, університетської та Інтернет, для працівників бібліотеки — 15 АРМ. Всього комп’ютерний парк бібліотеки становить 53 ПК. В штаті бібліотеки три інженери, які чудово засвоїли бібліотечні технології і є лоцманами в автоматизації бібліотечних процесів.

Впроваджуючи сучасні інформаційні технології, бібліотека перетворюється на центр інформаційної інфраструктури університету, осередок самоосвіти та суспільного життя студентів та викладачів, який забезпечує інформаційні потреби користувачів через формування інформаційного простору та своєчасне доведення інформації до користувачів.

Персонал бібліотеки вивчає досвід інших бібліотек, самостійно розробляє технологічні інструкції, впроваджує нову технологію в роботу бібліотеки, набуває навички кваліфікованого консультування з використання електронних ресурсів в локальній мережі та мережі Інтернет, використання документів на машиночитаних носіях інформації.

Зростає роль бібліотеки як суспільної інституції, яка забезпечує кумуляцію та постійне збереження електронних ресурсів (текстові документи, мультимедійні матеріали, комп`ютерні програми). Бібліотека розширює методи та засоби роботи з інформаційними потоками, засвоює технологію архівування джерел електронної інформації і їх аналітико-синтетичного оброблення, а також створює та використовує нові інформаційні продукти. Бібліотека освоює інтегрований технологічний цикл, що включає послідовність наукомістких процесів комп`ютерного оброблення документних масивів: бібліографування, реферування, підготовка аналітичних матеріалів, проведення статистичних досліджень. Формування повнотекстових документів здійснюється з урахуванням особливостей вимог користувачів, інформаційно-пошукових систем та державних бібліотечних стандартів. Для підтримкм збереження даних в бібліотеці ведеться локальне резервування даних. Поява комп¢ютерних інформаційно-пошукових систем у бібліотеці вимагає розвиток спеціалізованих навичок: розуміння представлення інформації в базах, уміння вибирати область пошуку, використання ключових слів.

Бібліотека має великий досвід у галузі традиційного пошуку й набуває досвіду одержання необхідних даних із зовнішніх джерел.

Використання Інтернет-технологій відкрило нові можливості у віртуальному обміні документами, доступі до світових електронних ресурсів, віртуальної інформації. Працівники бібліотеки проводять пошук релевантної інформації в ЕК та базах даних бібліотек не лише України. Мережа Інтернет поєднує в собі переваги оперативної доставки інформації до споживачів, надає значні обсяги різноманітної інформації, використовується як альтернативний канал отримання інформації.

Бібліотечний працівник є посередник між користувачем й інформацією, а бібліотека — комунікаційний центр, який забезпечує формування інформаційного поля, рух документної інформації у часі і просторі, використання інформаційних ресурсів специфічними бібліотечними методами.

Структуруючи Інтернет ресурси бібліотека виступає у ролі інформаційного посередника, навігатора у морі інформації, допомагаючи користувачеві знаходити якісні, релевантні інформаційні ресурси. Саме бібліотекарі виступають провайдерами якісної інформації, які надають доступ до електронних інформаційних ресурсів, навчають ефективно шукати інформацію в Інтернеті та користуватися сучасними інформаційними технологіями.

На часі активно впроваджуються та популяризуються бібліотечно-інформаційні ресурси, створюються нові масиви власних електронних продуктів, використовується широкий спектр лінгвістичних технологій інформаційного пошуку та забезпечення оперативного доступу до інформації. Ведеться активна робота з довідково-бібліографічного обслуговування. Проводяться Дні інформації, Дні спеціаліста, Дні кафедри, місячники дипломників, які супроводжуються виставками нової літератури, оглядами, бесідами, консультаціями.

З метою повноцінного забезпечення фахових потреб науковців освітянської галузі розширюється спектр вторинної інформації, створюється галузева реферативна продукція. З метою формування інформаційного ресурсу з психолого-педагогічних питань проводиться реферування публікацій періодичних видань, затверджених ВАК. Розпочинається на корпоративних засадах співробітництва бібліотек ВНЗ та ДНПБ ім. В.О.Сухомлинського робота над формуванням всеукраїнської БД «Україніка наукова».

Бібліотека перетворюється на освітньо-інформаційний центр, який в комплексі розумно поєднує традиційні та електронні інформаційні ресурси, індивідуальні і корпоративні методи роботи, вирішує проблеми культурно-просвітницької діяльності, впроваджує інноваційні бібліотечні технології.

Інноваційний клімат в бібліотеці — невід`ємна умова розвитку бібліотеки. Бібліотека пов`язує перспективи свого розвитку з новими технологіями, орієнтованими на підвищення якості та комфортності користувачів. Ефективність та інтенсивність впровадження інновацій в умовах реформування освіти залежить від систематичного поповнення та оновлення парку ПК та пакетів програм інформаційних технологій, створення бібліотечної мережі, мережі університетського електронного спілкування з виходом в Інтернет, яка дозволяє інформаційні технології в передачі та засвоєння навчального матеріалу, широкого доступу студентів до електронної навчально-методичної інформації, електронним навчальним посібникам.

Впровадження системи штрихкодування фонду, введення пластикового читацького квитка, перехід на електронну книговидачу видань на всіх пунктах книговидачі, комп`ютеризація робочих місць обслуговування, організація електронної довідково-бібліографічної служби, електронної доставки документів — перспективні плани діяльності бібліотеки педуніверситету.

Від готовності бібліотечних фахівців до інновацій залежить не тільки ефективність бібліотечно-інформаційного обслуговування, а і престиж професії сучасного науково-інформаційного фахівця, його соціальний статус, позитивний імідж бібліотеки.

Сучасні бібліотечно-інформаційні технології підтримки навчальної та наукової діяльності ВНЗ

Яворська Т.М., зав. бібліотеки Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Початок ХХІ ст. ознаменувався прямуванням світового співтовариства до відкритого інформаційного простору, створення якого означає відсутність будь-яких перешкод в отриманні інформації, впевненість у її достовірності та якості. Немає необхідності доводити, що інформація сьогодні є важливим стратегічним ресурсом, від ступеню розвитку і доступності якого залежать практично всі області життя. З іншого боку, зростання об’ємів інформації викликає необхідність якісного її перетворення, як форми її зберігання і надання, так і функціональної структури. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліотечна — не виняток.

Характерними рисами сьогодення є:

• входження бібліотек в інформаційну цивілізацію;
• стрімкий розвиток інформаційних технологій і телекомунікаційних систем;
• зростання значення і ролі швидкісних методів пошуку і обробки інформації;
• розвиток віртуальних освітніх систем;
• поява електронних бібліотек.

Інформатизація, як визначна умова переходу до інформаційного суспільства, не лише надає додаткові можливості бібліотечним установам, а й суттєво трансформує традиційні бібліотечні процеси й уявлення про бібліотеку, як таку: нині поширена думка, що майбутнє бібліотеки не так у володінні фондом, як у наданні доступу до інформації за допомогою програмного забезпечення. Визначаючи нові функціональні пріоритети в діяльності бібліотек, можна сказати, що сучасні бібліотеки покликані не тільки збирати і зберігати, але й виробляти і розповсюджувати інформацію.

Відомо, що в Україні функціонує декілька автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, як українського та зарубіжного виробника. Це такі, як ІРБІС, LIBER -media, LIBER, ALEPF, ISIS, MARK, УФД/Бібліотека. І що характерно, кожна бібліотека, працюючи з тим чи іншим програмним продуктом, використовуючи його можливості, адаптує до своїх умов, вважає його найкращим, функціональним.

В нашій бібліотеці автоматизацію бібліотечних процесів розпочато в 1998 році. Цей процес у нас став специфічним в силу тих значних змін, що сталися в інфраструктурі економіки країни. З’явилось безліч нових напрямків, понять, термінів, визначень процесу реформування суспільства. А в навчальному процесі вузу з’явилась велика кількість нових, невідомих раніше предметів і курсів. Всі ці поняття перестали вкладатися у звичні рамки робочих таблиць класифікації ББК, що застосовувала до цього бібліотека. Тому розпочали з удосконалення робочих таблиць ББК. Було розроблено більше 300 нових рубрик і підрубрик.

Першою програмою, з якою працювала бібліотека, була автоматизована бібліотечна інформаційна система «MARK». Інформація вводилась із фонду читального залу, де зберігається обов’язковий примірник, крім того визначалось до якого типу літератури належить дана книга, вказувалась кількість примірників, назва предмету згідно учбових планів, подавався перелік ключових слів для розкриття змісту документа. Ми не обмежували наповнення електронного каталогу певними хронологічними рамками, вводили всю літературу за деяким винятком. Поряд з ретроспективою всі нові надходження вводились відразу в базу даних.

Науково-технічний прогрес в другій половині 90-х років показав, що DOS — орієнтовані програмні засоби, а саме АБІС «MARK» має принципові обмеження, які не дозволяють в повному обсязі використовувати новітні досягнення комп’ютерних технологій.

Коли бібліотека головного вузу — Київського національного торговельно-економічного університету вирішила запровадити в своїй роботі нову програму «УФД/Бібліотека», орієнтовану на операційну систему WINDOWS, це і було поштовхом до придбання для бібліотеки інституту ліцензованого програмного забезпечення «УФД/Бібліотека». Розробником цієї програми є Український фондовий дім, це український інформаційний продукт, який інстальований в багатьох вищих навчальних закладах України та в бібліотеках інших систем та відомств. Програма має сучасний інтерфейс, орієнтована на роботу в комп’ютерній мережі, на велику кількість користувачів. Система побудована за архітектурою клієнт-сервер, базується на управлінні базами даних, які підтримують стандарт SQL.

В програмі «Бібліотека» передбачена можливість експорту-імпорту інформації. Це дозволило нам експортувати базу даних із АБІС «MARK» в нову бібліотечну програму . Потрібно сказати і про велику роботу, яку провели співробітники бібліотеки після конвертації записів із однієї програми в іншу. Це корегування та редагування бібліографічних записів документів, відновлення відсутніх бібліографічних даних про документи. Була проведена дуже копітка робота, яка виконувалась паралельно із занесенням до електронного каталогу все нової і нової інформації.

Отже, система «УФД/Бібліотека» призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. Вона включає засоби автоматизації основних виробничих процесів, а саме:

1. Комплектування бібліотечного фонду, а саме: визначення потреб, замовлення літератури, аналіз фонду за наповненням, за спеціальностями, за типами літератури, (електронна картотека книгозабезпеченості), реєстрація літератури, обробка нових надходжень, розподіл літератури за місцем збереження, підготовка та друк актів надходження, друк формулярів, каталожних карток, підготовка та друк актів списання, ведення та друк книг сумарного та інвентарного обліку, облік періодичних видань, видання інформаційного бюлетня нових надходжень;
2. Ведення електронного каталогу, що передбачає реєстрацію видань, створення тематичних каталогів: у нашому випадку спочатку був словник ключових слів, а пізніше — створення пошукового тезаурусу, рубрикаторів, каталогів персоналій, складання та друк бібліографічних довідок;
3. Обслуговування читачів: це створення електронної бази читачів, контроль за поверненням документів;
4. Відбір документів (за значенням полів бібліографічного опису тобто автор, назва, рік видання, мова і т.д., за службовими даними, а саме дата реєстрації, кількість примірників, місце збереження і т. д., пошук теми, складання та друк переліків книг.

Кожен виробничий процес апробовувався поступово, адже впровадити і засвоїти все відразу неможливо. Тому наповнення електронного каталогу, його редагування відбувалось паралельно із освоєнням нових бібліотечних процесів. В той же час ми абсолютно переконані, що електронний каталог кожної бібліотеки, як основне джерела пошуку інформації — це її обличчя, тому абсолютно недопустимі помилки в бібліографічному описі документів, розрізненість полів і т.п.

Завжди цікаво освоювати щось нове, адже відкриваються нові можливості, підвищується якість інформаційних послуг, що надає бібліотека. Можна було б взяти кожен виробничий процес і прослідкувати його впровадження в роботу бібліотеки. До прикладу: для проведення аналізу забезпеченості літературою навчального процесу в АБІС «УФД/Бібліотека» розроблена технологія профільно-типологічного моделювання фонду бібліотеки. Завдяки можливостям цієї програми бібліотекою створений модуль «Електронна картотека книгозабезпечення» всіх навчальних предметів та курсів (Тематико-типологічний план). На підставі створеного модуля періодично проводиться статистичний аналіз книгозабезпеченості, визначаються основні напрямки комплектування, фіксується недостатність літератури, прогнозується доукомплектування та списання. Із застосуванням в роботі бібліотеки «Електронної картотеки книгозабезпечення» вирішується основне завдання моделювання навчального фонду: визначення кількості книг з розрахунку на одного студента, що передбачено в ліцензійних умовах надання освітніх послуг у сфері вищої школи.

Ще один важливий бібліотечний процес, який ми освоїли і впроваджуємо в життя, — це автоматизована книговидача. Наразі в електронному режимі обслуговуються групи студентів одного факультету інституту. До кінця року плануємо перевести на новий рівень весь стаціонар. В процесі роботи постає ряд технічних питань, сподіваємось на їх позитивне вирішення. Після запровадження автоматизованої книговидачі можна буде говорити про те, що всі процеси в нашій бібліотеці автоматизовані.

Не можна не сказати сьогодні і про організацію навчання співробітників бібліотеки з освоєння комп’ютера і практичного застосування комп’ютерних технологій в роботі. Був час, коли за набуттям досвіду ми звертались до інших вузівських бібліотек. Навчання наших співробітників відбувалось різними способами: це і практичні заняття по окремих виробничих процесах, консультації з впровадження нової форми роботи, розробка «Порадника користувача», який стає у пригоді як студентам, так і новим працівникам бібліотеки.

Специфіка нашого інституту полягає в розрізненості навчальних корпусів. На сьогоднішній день у нас чотири навчальних корпуси, в кожному з них функціонують читальні зали. Наразі всі комп’ютери об’єднані в єдину локальну мережу, що дає можливість одночасного доступу до баз даних бібліотеки всім користувачам.

На завершення потрібно сказати, що сьогодні одним із найактуальніших та перспективних напрямків діяльності сучасних бібліотек стає створення та підтримка власних Web-сайтів. Тому першочерговим завданням для нашої бібліотеки є створення власної сторінки на Web-сайті інституту, адже ми розуміємо, що із впровадженням цього проекту бібліотека переходить на якісно новий рівень обслуговування: розширюються її функції, надається доступ віддаленому користувачеві до власних ресурсів Інтернет. Web-сайт служить основним інструментом у виконанні місії бібліотеки — «Забезпечення наукової і освітньої діяльності шляхом надання доступу до світових джерел інформації».

Отже, бібліотека ВТЕІ підтримує тенденцію до постійного оновлення, удосконалення і впровадження новітніх інформаційних бібліотечних технологій. Тут буде доречним такий афоризм «Будеш виконувати тільки те, що виконував завжди, — позбавишся того, що мав».

Веб-сайти бібліотек методичного об'єднання бібліотек вищих навчальних закладів м.Вінниці: стан та перспективи

Гулик І.В., головний бібліотекар наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Протягом багатьох століть розвиток бібліотек визначався розширенням і збагаченням бібліотечних фондів. Що стосується вузівських бібліотек, то протягом довгого часу вони сприймалися як допоміжний підрозділ, з такими малоприємними наслідками, як фінансування за залишковим принципом, падіння престижу професії бібліотекаря і тому подібне. Проте в умовах інформаційної революції будь-який, навіть найбагатший, локальний бібліотечний фонд стає усе більш обмеженим. Впровадження сучасних інформаційних технологій в освіту вимагає залучення великого об’єму інформаційних джерел різних видів. При цьому для користувачів стає неістотним, чи є в даному бібліотечному фонді необхідний документ. Зрозуміло що бібліотеки на даний час трансформують свої основні функції, переорієнтовують системи бібліотечного обслуговування на нові інформаційні джерела , знаходять до них широкий доступ. Це сприяє оперативному отриманню читачами аналітичної та фактографічної інформації через Інтернет. Сучасні комунікаційні технології передбачають глобальне розширення способів доставки інформації від традиційної видачі книги з бібліотечного фонду і міжбібліотечного абонемента до доступу до повнотекстової бази даних і електронної доставки документа через локальну або глобальну мережу.

Таким чином, сучасна місія вузівської бібліотеки передбачає перехід від видачі книг в тимчасове користування до організації доступу до необхідних інформаційних ресурсів. З появою і формуванням електронних бібліотек, з керованим середовищем мультимедіа в цифровій формі склалося нове уявлення про бібліотеку. Тепер до основних вимог відносять:

забезпечення користувачів вільним доступом до інформації, незалежно від їх соціально-економічного статусу і місцезнаходження;
надання можливості здобуття інформації з будь-якого джерела, без тимчасових, географічних і інших обмежень;
ефективність відображення вмісту наявних в її фондах документів і швидкість отримання інформації користувачем;
забезпечення довгого життя документам (особливо культурної, історичної, наукової значущості) не лише засобами консервації, але і шляхом переведення їх зразків в електронну форму;
вміле регулювання співвідношення в своєму фонді документів на традиційних і електронних носіях інформації.
Зараз переважна більшість вітчизняних бібліотек займається створенням власних інформаційних ресурсів і представляє їх широкому колу користувачів через Інтернет-мережі. Значною мірою це реалізується через створення веб-сайтів, які найкраще представляють бібліотеку в світовому інформаційному просторі. На теперішній час сайти українських бібліотек знаходять гідне місце серед зарубіжних бібліотечних ресурсів. Саме активно працюючий, багато разів відвідуваний web-сайт є своєрідним «обличчям» бібліотеки і дозволяє реалізувати безліч завдань по просуванню і рекламуванню бібліотеки в міжнародному інформаційному співтоваристві.

В м. Вінниці вузівських бібліотек, які мають власний веб-сайт поки що чотири (бібліотека ВДПУ, науково-технічна бібліотека ВНТУ, наукова бібліотека ВНМУ, бібліотека ВДАУ). Ми спробували проаналізувати рівень інформативності веб-сайтів цих бібліотек.

Фахівці зі сайтобудування вважають основними критеріями побудови веб-сайтів такі :

глибина змісту (на веб-сайті повинна бути представлена: бібліографічна, фактографічна, реферативна повнотекстова інформація);
зовнішні динамічні зв’язки (відсилки до інших електронних документів, джерел, сайтів);
надійність (ознаками надійності і значимості веб-сйату як джерела інформації є знак копірайту та інформація про поновлення;
стабільність інформаційних ресурсів (вважається, що навіть ті матеріали, які втратили актуальність, повинні переводитися в архівну частину сайту. Це забезпечує необхідну інформаційну міцність);
оперативність відновлення інформації (створення сайту — це безперервний процес, який триває доти, поки веб-сайт знаходиться в Інтернеті);
мовні критерії (коректним вважається наявність іншомовних версій);
наявність зворотнього зв’язку з користувачем;
легкість навігації та доступність для користувачів;
єдиний дизайн (найпростіше, лаконічніше оформлені сторінки сайтів, на думку фахівців, є більш привабливими для користувачів, ніж ті, у яких використана велика кількість мультимедійних та графічних додатків, що уповільнює доступ. Необхідний розумний баланс між об’ємами графічної та текстової інформації).
За інформаційним наповненням веб-ресурси можна розподілити на ілюстративні (в лаконічній формі наводяться дані про бібліотеку), та інформативні (де, крім інформації про бібліотеку, користувачам доступні вторинні і первинні інформаційні ресурси). Переглянуті веб-сайти бібліотек є багаторівневими, інформативними.

Сьогодні в усіх бібліотеках продовжується робота зі створення і надання користувачам вторинних інформаційних ресурсів — електронних корпоративних каталогів, тематичних бібліографічних БД, доступ до електронних періодичних видань. Посилання на електронні каталоги, переліки баз даних, дані про склад фонду, списки передплачених періодичних видань, бюлетені нових надходжень представлені у всіх бібліотеках. Наприклад, цікава сторінка «Цінний та рідкісний фонд» ВДПУ ( в списку видань, внесених в базу даних, представлено більше 232 книг із 1500).

На жаль, користувачі отримують дані тільки про необхідні їм джерела інформації, не маючи можливості ознайомитися з самим документом. Це пов’язано як із збереженням авторських прав, так і з недостатніми технічними ресурсами самих бібліотек. Відсутні реферативні ресурси і повнотекстові документи, тобто ті матеріали, які найбільше цікавлять користувачів.

Тільки у ВНТУ працює сайт локальної мережі, доступ до якого відкритий для користувачів IntraNET.

Можливо це було б тимчасовим виходом для збереження авторських прав і в інших бібліотеках. В багатьох бібліотеках України та зарубіжжя доступ до повнотекстових баз відкритий лише з внутрішніх ip-адрес. IntraNET ще має властивість обмежувати доступ до інформації, засобом авторизації користувача. Дистанційний користувач міг би зареєструватись в бібліотеці і отримати пароль для користування повнотекстовими БД сайту даної бібліотеки.

Бібліотека ВНМУ для свого сайту почала розробляти блок «Дистанційна освіта», куди входитимуть такі сторінки: «Плани та програми дистанційного навчання», «Методичні рекомендації», «Списки основної і додаткової літератури на допомогу навчанню». Це надасть змогу студентам-заочникам фармацевтичного відділення оперативно та якісно готуватися до занять, навчатися з використанням комп’ютерних і телекомунiкацiйних технологій, які забезпечуватимуть інтерактивну взаємодію викладачів та студентів на різних етапах навчання i самостійну роботу з матеріалами, наданими бібліотекою та університетом.

До сервісних ресурсів сайтів можна віднести фактографічну інформацію про бібліотеку. Вона присутня на всіх сайтах в різних об’ємах і містить дані про історію бібліотеки, структуру, послуги, путівник по бібліотеці. На сайті педагогічного університету, наприклад, окрім історії створення бібліотеки, розмістили ще й блок інформації про М.Коцюбинського, ім’я якого носить університет. Там розмістили: біографію письменника,   віртуальну виставку «Коцюбинський в Вінниці», бібліографію публікацій в пресі Вінниччини, в процесі формування список творів, які знаходяться у фондах бібліотеки.

Хотілось би побажати бібліотеці ВДАУ вказати свою фізичну адресу десь на головній сторінці, а не тільки в списку сільськогосподарських бібліотек Вінниччини. Можемо знову відмітити бібліотеку ВДПУ, котра крім карти свого сайту, ще й розмістила «План розташування структурних підрозділів бібліотеки на території університету» .

Прекрасні віртуальні виставки, фото звичайних книжкових виставок розміщено саме на сайтах вище відзначених бібліотек. Взагалі хочеться відмітити, що саме в бібліотеках ВДАУ та ВДПУ використали дійсно дизайнерський підхід щодо кольорового та ілюстративного оформлення сайтів. Мушу не погодитися з думкою бібліотекознавця Л.Філіппової, яка в одній із своїх статей закликає «Спробуйте (в оформлені веб-сайта) використовувати класику — чорний текст на білому тлі». Такі сторінки виглядають скупо, хоча і лаконічно. Так оформлений сайт бібліотеки ВНТУ. Однією з переваг сайту цієї бібліотеки можна назвати україно- і російськомовну версії, і, наскільки стало зрозуміло, розробляється ще й англомовна версія, що надасть бібліотеці можливість популяризувати свої ресурси не тільки в нашій державі.

Аналіз сайтів засвідчив, що сторінки, адресовані безпосередньо бібліотечному фахівцю, і є тільки в методичних центрах. У рубриках «Профі-клуб», «Бібліотекарю» подається інформація про проекти та програми з бібліотекознавства, інформаційні матеріали конференцій, семінарів, нарад, добірки з питань законодавчого забезпечення галузі, методичні рекомендації (ВДАУ, ВНМУ)

Бібліотеки вузів займаються популяризацією краєзнавчої літератури шляхом організації виставок, експозицій у відділах та на конференціях, що проводяться університетами; екскурсій для всіх студентів 1-х курсів при проведенні занять з ББЗ. У відділах постійно діють тематичні виставки згідно календаря краєзнавчих дат. Фотозвіти виставок можна знайти на сайтах ВДПУ та ВДАУ.

Отже, можна зробити висновок: краєзнавчою інформацією у вузівських бібліотеках в основному є бібліографічні ресурси, які представляють відомості про публікації професорсько-викладацького складу і публікації про ВНЗ, а також інформація про саму бібліотеку і її співробітників.

Стабільність інформаційних сайтів теж бажає кращого. Не всі бібліотеки дбають про інформаційну міцність своїх сайтів і переносять в архівну частину сайту матеріали, що втратили актуальність. Відсутність інформації про останнє оновлення є також характерною ознакою більшості сайтів. Лише ВДПУ інформує користувачів про дату останнього оновлення.

Було б чудово налагодити зворотній зв’язок з користувачами у формі окремої сторінки «Гостьова книга» чи «Книга відгуків» для здійснення зворотнього зв’язку з користувачем, вона давала б можливість відвідувачам наших сторінок залишити свою думку про нашу роботу, поставити питання і отримати відповідь прямо із сторінки. В основному всі бібліотеки методичного об’єднання надають для зв’язку тільки свої електронні адреси поштових скриньок.

Статистику відвідувань свого сайту ведуть бібліотеки ВНМУ та ВДПУ. Лічильник відвідувань надає можливість відслідковувати ріст чи падіння популярності веб-сайту.

Таким чином, бібліотеками вузів м. Вінниці зроблена спроба створити зрозумілі, інформаційно насичені web-сайти, відповідні сучасним потребам університетської бібліотеки. І лише постійний їх розвиток, надання на сайтах нових бібліотечних послуг в електронному режимі робить їх цікавим і корисним для користувачів. Абсолютно очевидно, що постійно підтримуваний, регулярно оновлюваний новими відомостями сайт Наукової бібліотеки ВНЗ з часом повинен перетворитися на органічну частину бібліотечного обслуговування, повноцінний і ефективний інструмент роботи бібліотеки.

Інформаційні ресурси на сайті бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського

Наугольних С. Г., зав. відділу комп'ютеризації бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського

Сайт — це віртуальне обличчя сучасної освітянської бібліотеки. Створивши веб-сторінку і виставивши її на всезагальний огляд, бібліотека стає активним учасником освітнього веб-процесу, а не просто пасивним спостерігачем. Вона отримує практично необмежені можливості розповсюдження інформації, спілкування з колегами та однодумцями, організації віртуальних груп, корпорацій, клубів, музеїв тощо.

Саме відкритість та доступність інформаційних ресурсів бібліотек ВНЗ робить їх сайти привабливими для широкого кола користувачів, зокрема, контактна інформація, виставлена на сайті бібліотеки, окрім студентів та науковців університету, використовується видавничими організаціями, користувачами з Вінниці та інших міст, що звертаються до нашої бібліотеки саме після відвідування сайту.

У сайтів бібліотек вищих навчальних закладів є своя специфіка, яка полягає в тому, що сайт бібліотеки ВНЗ є частиною загального сайту університету. Сайт бібліотеки неможливо розглядати автономно, як і саму бібліотеку. Веб-сайт бібліотеки, як правило, і як показує досвід побудови сайтів у зарубіжних університетах, є важливою ланкою загальної ідеї і композиції сайту вищого навчального закладу. Рубрики «Бібліотека» і «Бібліотечні ресурси» можна побачити на головних сторінках сайтів усіх провідних університетів світу та України».

Зокрема, сайт бібліотеки ВДПУ з 2007 року є структурною складовою університетського сайту, а доступ до нього відбувається з головної сторінки сайту ВНЗ.

Наш час ставить досить високі вимоги до структури та наповнення веб-сайтів бібліотек ВНЗ. Серед них:

Регулярне оновлення
Наявність інформації про ЕК бібліотеки
Зворотний зв’язок з користувачем
Зручна система навігації по сайту
Наявність карти сайту
Версія сайту англійською або іншими мовами
Ведення статистики відвідувань сайту
Сайт бібліотеки ВДПУ ставить за мету надання інформації про бібліотеку широкому колу користувачів, популяризацію книги, веде бібліогорафічно-інформаційну, культурно-просвітницьку діяльність, сприяє науковій роботі кафедр, викладачів та студенства університету.

При формуванні Web-сайту бібліотеки ВДПУ була врахована значна частина вимог, які стосуються сайтів бібліотек ВНЗ..

Сайт побудовано за допомогою мови HTML з використанням CSS та елементів JavaScript. В основу організації сайту покладена фреймова структура, що дає можливість користувачеві, на одній сторінці сайту, отримати інформацію за багатьма темами, в межах загального блоку інформації даної сторінки.

При формуванні вeb-сайту проводилась мінімізація програмного коду та оптимізація графічних файлів з метою скорочення часу завантаження сторінок сайту в браузери, вживалися заходи для коректного відображення ресурсів сайту в основних браузерах (Internet Explorer, Opera, Mozilla Firefox).

Кожен структурний елемент супроводжується власним заголовком, а програмний код структурних елементів сайту доповнюється мета-тегами ключових слів, що дає можливість пошуковим машинам використовувати інформацію сайту при формуванні блоку відповідей на пошукові запити користувачів.

В структурі сайту використовуються як внутрішні, так і зовнішні посилання. Для комфортності сприймання застосовуються елементи інтерактивності: реакція на наведдення курсора миші, рухомі рядки, анімаційні графічні файли.

Перед святкуванням 95-річчя бібліотеки було оновлено дизайн більшості сторінок сайту, розширено використання графіки.

Структура сайту
Сайт має розгалужену структуру, складається з чотирьох основних сторінок та двох зведених, зокрема:

Головна сторінка
Інформаційна сторінка
Електронний каталог
Сторінка посилань
Карта сайту (всі посилання на одній сторінці)
Сторінка оновлення даних (включає інформацію про модулі з різних сторінок, які оновлювались упродовж останнього періоду).
Навігація сайтом здійснюється за допомогою декількох методів:

Шляхом вибору з меню відповідної сторінки (іменовані кнопки навігації) або гіперпосилання.
Шляхом навігації за допомогою графічних елементів навігації (стрілок, значків).
При відкритті структурних елементів сайту, які мають значний обсяг (зокрема бібліографічних списків на основі ЕК) передбачено систему стрілок повернення до початку відповідної сторінки.
Змістовне наповнення сайту
Зупинимось детальніше на змісті окремих сторінок сайту.

Головна сторінка сайту включає загальнобібліотечну інформацію, яка характеризує основні сторони діяльності бібліотеки. Серед них як традиційні для сайтів бібліотек інформаційні блоки, так і зумовлені специфікою нашого ВНЗ:

Контактна інформація
Новини бібліотеки
Історична довідка
Структурні підрозділи
Фонди. Формування, використання та збереження.
Графік роботи, план розташування підрозділів бібліотеки
Довідковий апарат
Методична робота
Культурно-просвітницька робота
Статистичні дані
Підбірка інформації про Михайла Коцюбинського
Підбірка «З історії книги та бібліотек»
Віртуальна виставка «Надходження за програмами МОН України, Подарункові видання»
Актуальна інформація (тематичні віртуальні виставки, добірки фотографій, привітання тощо)
На «Інформаційній сторінці» знаходиться інформація, яка деталізує характер діяльності колективу бібліотеки, зокрема розкриває специфіку діяльності бібліотеки як структурної одиниці педагогічного ВНЗ:

Фотогалерея бібліотеки
Правила користування фондами бібліотеки
План спільних заходів бібліотеки та кафедр університету на поточний рік
Календарі знаменних та пам’ятних дат (ця інформація використовуються для формування навчальних календарних планів)
Інформація про цінний та рідкісний фонд
Афористика
Сторінка гумору
Значний обсяг інформації розташовано на сторінці сайту «Електронний каталог».
Оскільки локальна мережа бібліотеки та загалом університету знаходиться на стадії формування, бібліотека ще не в змозі відкрити власні електронні ресурси для он-лайнового доступу. Компенсуючи цей недолік, ми надаємо розгорнуту інформацію про бази даних електронного каталогу на сайті бібліотеки.

Сторінка не тільки відображає інформацію про структуру ЕК бібліотеки та динаміку його формування, але подає значну кількість бібліографічних та інформаційних матеріалів на основі ЕК.

Серед них:

новинки попереднього місяця (статті, книги),
списки повнотекстових, мультимедійних видань, авторефератів дисертацій, праць викладачів, періодичних видань,
списки нових надходжень за основними розділами знань (зараз виставлені списки за 2007-2008 рр.) — як книжкових надходжень, так і статей з періодики .
Окремі виступи співробітників на конференціях чи семінарах.
Власні видання бібліотеки.
Посилання на зовнішні ресурси розміщені на окремій «Сторінці посилань».
Бібліотека долучається до виконання вимог Болонського процесу з організації самостійного та дистанційного навчання. Ці вимоги враховуються при формуванні власного каталогу навігації по мережі Інтернет, який постійно оновлюється та розширюється.

Окрім широкого набору посилань на сайти бібліотек України та світу, ми формуємо каталог посилань на освітні ресурси Інтернету. При цьому відслідковуємо навчальні та наукові матеріали в мережі Інтернет та організовуємо прямі посилання на ресурси за спеціальностями, що вивчаються в університеті.

З початку 2008 року на сторінках сайту бібліотеки встановлено власний лічильник. Статистика відвідувань показує, що сайт має значну аудиторію серед користувачів мережі Інтернет. З початку року було більше 2500 звернень до ресурсів сайту. Оновлення сайту відбувається щомісяця.

В новоствореній Електронній залі локальна версія сайту в якості самостійного ресурсу через єдиний інтерфейс приєднана до загального набору ресурсів, доступних користувачеві бібліотеки.

Після закінчення формування єдиної мережі університету всі структурні одиниці університету зможуть мати доступ до ресурсів бібліотеки в режимі прямого доступу. Передбачено використання бездротової технології Wi-Fi шляхом надання доступу до ресурсів бібліотеки з ноутбуків користувачів. При цьому користувачі бібліотеки будуть мати змогу отримувати більш актуальну інформацію, яка виставлятиметься на сайті внутрішньої мережі не раз на місяць, а частіше.

Декілька слів про організацію наповнення сайту. Основні матеріали для оновлення сайту надаються всіма структурними підрозділами бібліотеки, організаторами культурно-масових заходів, адміністрацією бібліотеки. Ми використовуємо бази даних ЕК бібліотеки для надання інформації про нього, річні та поточні звіти. Координуючу функцію, дизайн, формування програмного коду виконують працівники відділу комп’ютеризації. Плануємо залучати художника бібліотеки до для вдосконалення дизайну сайту.

Звичайно, існує широкий резерв для вдосконалення як структури, наповненості, так і дизайну сайту. На черзі створення скороченої англомовної версії сайту. В перспективі — організація он-лайнового доступу до ЕК бібліотеки через сайт, розширення можливостей зворотного зв’язку. Сподіваємося, що працівники відділу комп’ютеризації зможуть знаходити час для вдосконалення знань та умінь з основ сайтобудування, веб-технологій та запроваджувати їх на сайті бібліотеки.

URL сайту: вихід через головну сторінку сайту університету: http://www.vspu.edu.ua/

прямий вихід на сайт: http://www.vspu.edu.ua/web_bibl/bibl_main.html

Електронна скринька бібліотеки: vspu-lib@mail.ru

Список використаної літератури:
1. Майстрович Т. В. Электронный довумент в библиотеке : научно-методическое пособие. ­— М.: Либерия-Бибинформ, 2007. — 144 с.

2. Основи будування сайтів / В. Манако, Д. Манако, О. Данилова, О. Войченко. — К.: Вид. дім «Шкіл. світ» : Вид. Л. Галіцина, 2006 — 120 с.- (Б-ка «Шк. світу»).

3. Петерсон Л. Использование HTML 4 : уч. пос. 3-е изд. / Л. Петерсон, С. Шарльворс, Д. Корнелиус и др; Пер. с англ. = Using HTML 4: Third Edition / Lois Patterson, et. al — М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. — 400 с.: ил.

4. Вейтман, Виктор. Программирование для WEB : Руководство разработчика. : уч. пос. / В. Вейтман. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. — 368 с.: ил.

5. http://ru.wikipedia.org/wiki/ — відкрита електронна енциклопедія «Вікіпедія».

Представлення Інтернет-сайту бібліотеки Вінницького державного аграрного університету

Гадомський В.С., інженер-програміст бібліотеки Вінницького державного аграрного університету

Веб-сайт бібліотеки ВДАУ був створений у 2005 році програмістом — моїм попередником. Він містив лише основну інформацію про бібліотеку, її структуру, подавав необхідні адреси і телефони; сайт був схожий лише на візитку. Тому з початком роботи в аграрному університеті я отримав завдання оновити і розширити його.

Адже кілька останніх років у бібліотечному житті України й світу позначені швидким розвитком Інтернет-технологій. Бібліотеки нарешті освоюють ту сферу інформаційного простору, на якій, я вважаю, вони мали б бути господарями, тому що бібліотечна наука має величезний досвід з обробки інформації, її структуризації, класифікації та донесення до адресата — загалом, управління інформаційними потоками. І в час бурхливого, навіть стихійного розвитку Інтернету бібліотеки (звісно, в переродженому, осучасненому вигляді) мали б стати будівничими магістралей, а насправді будують щось більше схоже на придорожні магазини; я хочу сказати, що сьогодні шанс відігравати основну роль у структурній побудові Інтернету бібліотеки, на жаль, втратили, віддавши її програмістам, бізнесу, індустрії розваг та великим IT-корпораціям типу Google.

Я бачу роль бібліотек та бібліотечних спеціалістів у всесвітній мережі не лише в представленні власних інформаційних ресурсів, тобто саморекламі, що, безумовно, є головним компонентом, але й у структуруванні інформаційного простору, образно кажучи — наведенні мостів та встановленні дороговказів.

Така діяльність, звісно, розкіш, доступна лише великим науковим бібліотекам, але і їм слід не проґавити момент і вчасно влитися в інформаційні потоки. А сьогодні важко знайти бібліотечний ресурс, який би сповна на практиці реалізовував таку функцію. Можна для прикладу навести віртуальну бібліографічну довідку Об’єднаної довідкової служби бібліотек України (http://www.chl.kiev.ua/cgi-bin/sp/index.php).

Але повернемось до ближчих реалій. Отже, переді мною постало завдання: доповнити і розвинути сайт бібліотеки ВДАУ, щоб він дійсно став «віртуальним обличчям сучасної освітянської бібліотеки». Оскільки йшлося про короткі терміни, я обрав розробку за допомогою візуального редактора веб-сторінок MS FrontPage, при цьому контролюючи режим конструктора безпосереднім переглядом HTML-коду, щоб прибрати надлишковий код й усунути можливі помилки програми. В результаті маємо продукт, написаний мовою HTML з елементами та широким використанням зовнішніх каскадних таблиць стилів CSS. Сайт має фреймову структуру — це хоч і спрощує роботу розробника, а багато в чому додає переваги і для користувача, але має і суттєві недоліки, наприклад, в плані виходу на сайт через пошукові системи.

Зовнішнє оформлення сторінки намагався витримати в жовто-зелених насичених, навіть ядовитих тонах, що мало б перегукуватися з сільськогосподарською тематикою інформаційного наповнення, а також навіювати енергійний, оптимістичний настрій.

Сайт поділено на декілька розділів:

Діяльність;
Читачеві;
Аграрію;
Бібліотекарю;
Посилання;
Про нас.
Розділ «Діяльність» покликаний висвітлити різні напрямки роботи нашої бібліотеки. Тут подано офіційний звіт за попередній рік та план заходів на поточний, а також статистичні показники.

Вагомою є сторінка «Видавнича діяльність», де подаємо повні тексти інформаційно-бібліографічних та методичних видань нашої бібліотеки в популярному форматі pdf. Кожен бажаючий може завантажити і переглянути тематичні бібліографічні покажчики з актуальних тем, персональні покажчики з серії «Вчені нашого вузу», методичні матеріали.

Розділ «Читачеві» призначений пропагувати фонд бібліотеки. Тут подані основні цифри, які описують фонд, цікавими є сторінки «Рідкісні видання» та «Незаслужено забуті книги», але найцікавішим, напевне, є список нових надходжень із зображенням обкладинок книг, бібліографічним описами та анотаціями. Нещодавно бібліотека ввела таку форму роботи як інформування кафедр про новинки літератури за їхньою тематикою — такі списки для кожної кафедри виставлені і на веб-сторінку.

Також у розділі «Читач» подаємо фотографії виставок літератури, які підготовлені бібліотекарями різних підрозділів.

Ми сподіваємося, що наш ресурс буде цікавий і працівникам сільського господарства, тому маємо розділ «Аграрію». Там подаємо адреси сільськогосподарських установ області, зокрема бібліотек сільськогосподарського напрямку Вінниччини.

Розділ «Бібліотекарю» містить списки ДСТУ з бібліотечної справи, тексти законів та інших нормативних документів, які регламентують бібліотечну та інформаційну діяльність. Також тут зібрано окремі методичні матеріали, розроблені бібліотекою ВДАУ: програми семінарів, практикумів, аналіз діяльності бібліотек сільськогосподарського напрямку Вінницької області та інше.

Розділ «Посилання» пропонує адреси різноманітних ресурсів Інтернету: сайтів бібліотек, вузів, офіційних установ області та України, портали новин, довідкової інформації, електронних бібліотек та багато іншого. Цей розділ може слугувати як гідом для початкового ознайомлення з віртуальним світом Інтернету, так і підручною довідкою для досвідчених користувачів.

За кнопочкою «Про нас» ховається інформація про нашу бібліотеку: історія, структура, адміністрація, графік роботи, розташування та основні функції підрозділів, а також необхідні адреси та телефони. Є також невеличка фотогалерея.

Значно сприяє роботі те, що в університеті організовано онлайновий пошук по електронному каталогу бібліотеки. Описи з баз даних програми «Ірбіс» через спеціальний конвертер, розроблений програмістами університету, потрапляють у базу MySQL на сервер обчислювального центру і стають доступними для користувачів Інтернету. І хоч організація пошуку вимагає вдосконалення, він замінює собою частину змісту сайту (тематичні списки, поширені списки новинок тощо), яку доводилося б робити вручну. Веб-пошук по електронному каталозі — незамінний інструмент для бібліотеки.

Зворотній зв’язок з читачами здійснюємо через форум університету, де є розділ «Бібліотека»; щоправда, активність на ньому поки що невисока.

Серед складностей та недоліків сайту хочу відмітити нерегулярне оновлення, це частково пов’язано з тим, що сайт є частиною вузівського інтернет-ресурсу, і обновлення потрібно носити на компакт-дисках в обчислювальний центр, тому незручно оновлювати кожне невелике доповнення чи дрібне виправлення. Зараз переходимо на інший метод оновлення через FTP-доступ до папки сайту.

Також, на мою думку, змін потребує і дизайн сторінок, зокрема, кольорова гама і графічні елементи.

Великим недоліком є захованість посилання на сайт бібліотеки відносно головної сторінки Інтернет-сайту ВДАУ — читачеві складно віднайти бібліотечний ресурс. Так само URL сайту занадто складний для його пропагування.

Кілька слів про плани. Вимоги до бібліотечного сайту зростають, а тому є задум перевести його на систему управління конвентом (CMS), наприклад, Joomla, яка написана на PHP і формує динамічні веб-сторінки. Це знімає багато проблем, в тому числі з оновленням, зміною дизайну, додаванням нових розділів і функцій. Я б радив усім бібліотекам, які ще не мають сайту, починати з CMS, попередньо обговоривши деталі з адміністратором веб-сервера. Програмування фактично буде відділене від змісту. За такого підходу програміст потрібен практично лише на першому етапі розробки, а згодом кожен, хто має відповідні права доступу і необхідні базові знання, зможе редагувати і створювати сторінки.

Нещодавно ми запровадили правило про те, що кожен відділ із власної ініціативи готує матеріал до веб-сторінки і надає його програмісту для розміщення в Інтернеті, а не програміст по частинках виловлює інформацію по відділах. Така система, думаю, сприятиме зміні свідомості бібліотекарів, зміні їхнього ставлення до сайту, адже вони будуть самі зацікавлені в його актуальності та інформаційній насиченості.

Наостанок скажу, що, за відгуками користувачів бібліотеки, наш сайт привертає до себе увагу, інформація на ньому цікава й потрібна. Тому, не зважаючи на всі труднощі та недоліки, перспективи розвитку бачимо оптимістично.

Використання баз даних в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні користувачів бібліотеки ВНЗ

Квятковська Л. В., зав. інформаційно-бібліографічного відділу науково-технічної бібліотеки Вінницького національного технічного університету

Бібліотеки ВНЗ прагнуть активно застосовувати сучасні інформаційно-бібліотечні технології, нові методи створення, збереження, обробки інформації, надають користувачам доступ до ресурсів Інтернету, реферативних і повнотекстових баз даних, електронних довідників і енциклопедій, що значною мірою змінює цілі, завдання і функції бібліотечної діяльності.

Надзвичайно важливо, що для фахівців з бібліотечною освітою поняття «електронний каталог», «пошукові мови», «тезаурус», «авторитетний контроль записів» тощо синтезовано відображають семантичне поле професійного простору діяльності сучасного бібліотекаря. Беручи до уваги, що дані поняття безпосередньо стосуються різних аспектів впровадження й використання інформаційних систем і є принципово важливими для ефективної інформатизації бібліотек, практично доцільною може бути співпраця бібліотекарів із фахівцями з інформатизації.

Невід’ємною складовою системи інформаційного сервісу бібліотеки є інформаційно-бібліографічне обслуговування. Очолює цей напрям діяльності бібліотеки інформаційно-бібліографічний відділ, який є основним виконавцем і координатором ДБО користувачів. Модернізація змісту діяльності бібліографічної служби відбувається за такими пріоритетними напрямками: якісне формування інформаційних ресурсів; поєднання паперових та електронних носіїв інформації; спрямованість інформування на реальні потреби читачів; активне використання новітніх інформаційних технологій; розширення інформаційного сервісу.

Суттєвим чинником, що визначає рівень бібліографічної діяльності, є ДБА. Головним в автоматизації бібліотечних процесів НТБ ВНТУ стало створення в 1992 р. ЕК, який по суті став основою ЕБ університету. ЕК повністю відтворює всі види наявних видань: книги, періодичні видання, статті, дисертації, автореферати дисертацій, звіти, патенти, ДСТУ, ДБН, компакт-диски, аудіо- та відеоматеріали.

ЕК надає:

можливість багатоаспектного пошуку: за автором, назвою, словами з назви, УДК, видами документів, видавництвом, роком видання та ін.;
інформацію про розподіл та місцезнаходження видання;
вільний доступ до електронних копій власних видань університету (електронних підручників, навчальних посібників, методичних вказівок, курсів, конспектів лекцій тощо).
Доступність інформації в сучасних умовах багато в чому залежить від стану довідково-бібліографічного обслуговування. ДБО знаходиться сьогодні на новому етапі розвитку, пов’язаному з широким застосуванням комп’ютерних технологій. Використання електронних інформаційних ресурсів у ДБО розширює інформаційну базу для виконання всіх типів бібліографічних довідок в усній та письмовій формах, надання бібліографічних консультацій. ІБВ НТБ надає щорічно більше 10 тис. бібліографічних довідок, із них — 5600 в автоматизованому режимі.

Активному доведенню нової БІ до споживачів, розкриттю інформаційних ресурсів бібліотеки сприяє бібліографічне інформування — масове та індивідуальне (ВРІ, ДОК).

Входження в інформаційне середовище визначило нову стратегію подальшого розвитку бібліотек, що вийшли за межі фізичного простору, в якому раніше обслуговували користувачів. Нинішньому студенту, котрий відчув усю привабливість Інтернету, сьогодні замало звичних бібліотечних послуг. Наявність власних інформаційних баз та широке впровадження Інтернет-технологій надає можливість доступу на відстані до ресурсів бібліотеки. Запроваджена в нашій НТБ АБІС об’єднує локальну мережу з 25 ПК із виходом в Інтернет, ВЕБ-сайт, інформаційно-пошукову систему. Функціонування АБІС супроводжує український програмний продукт «УФД. Бібліотека»- сучасна інтегрована система, призначена для комплексної автоматизації. Через посилання з ЕК відкривається доступ до повнотекстових електронних версій документів, представлених на сервері бібліотеки. Наприклад, в підрозділі «періодика-on-line» виставлено 29 назв електронних вітчизняних журналів різної тематики. В перспективі — передплата на електронні академічні БД наукових журналів. Такі БД дають унікальну можливість вичерпного інформаційного пошуку на будь-якому напрямі навчання та наукових досліджень.

Одним із напрямків покращення ІБО бібліотеки в інформаційному забезпеченні освіти є створення предметно-орієнтованих ЕБД. Таким чином бібліотека виконує свою комунікативно-освітню функцію, тобто здійснює інформаційну підтримку наукової та навчальної діяльності і задовольняє потреби професорсько-викладацького складу, студентів у галузі педагогіки та освіти. У нас — це БД «Вища школа» — прообраз майбутньої повнотекстової електронної БД.

Всі вузівські бібліотеки з метою популяризації, реклами наукових надбань своїх вчених створюють БД їх праць.У нас створена і щомісячно поповнюється БД «Автори ВНТУ».

Значне місце в обслуговуванні користувачів посідають запозичені БД. Насамперед — це повнотекстова БД «Нормативні акти України»; БД «Российская национальная библиография». Цінними змістовними інформаційними ресурсами є БД Інституту наукової інформації із суспільних наук (ІНІСН) РАН та БД Всеросійського інституту наукової і технічної інформації (ВІНІТІ). Використовують бібліотеки і повнотекстові електронні ресурси — Ліга-Закон, EBSCO (універсальна повнотекстова електронна база наукової періодики компанії EBSCO Publishing), Ленорм-Інформ (каталог стандартів), Базу дисертацій Росії.

Застосовуються також БД при підготовці віртуальних виставок літератури, різноманітних за тематикою та оригінальних за формою.

Характер завдань і вимог, що висуваються сьогодні до інформаційно-бібліографічної діяльності, перехід на сучасні технології зумовлюють необхідність удосноналення ІБО у вузівській бібліотеці, від ефективної організації якого залежить успішне виконання головної задачі бібліотеки — забезпечення навчального процесу та науково-дослідної роботи у ВНЗ. Можна з певністю стверджувати, що тенденція до підвищення ролі електронних ресурсів у процесі навчання студентів та опанування ними знань, попит на інформацію з віддалених джерел, на інформацію, яка не має паперових аналогів, зростатиме. Удосконалення ІБО користувачів, його перехід на якісно новий рівень можливий лише при подальшому розвитку комплексних технологій, кооперації і координації діяльності бібліотек.

Створення повнотекстових інформаційних ресурсів та організація доступу до них

Яремчук В.Л., начальник відділу ІОЦ науково-технічної бібліотеки Вінницького національного технічного університету

Більшість бібліотек вищих навчальних закладів України користуються тими чи іншими програмними засобами автоматизації бібліотечних процесів. У вузах України використовуються різні автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС) — ALEPH, ІРБІС, UNILIB, ISIS та інші. Але найбільш поширеною є вітчизняна АБІС «УФД/Бібліотека», яка дозволяє автоматизувати процеси документообігу бібліотеки і встановлена більше ніж у 170 бібліотеках навчальних закладів, загальна кількість — близько 200. Наступним етапом комп’ютеризації бібліотек є створення повноцінних електронних або цифрових бібліотек з повнотекстовими базами даних. Роботи в цьому напрямку виконуються у багатьох бібліотеках вищих навчальних закладів.

АБІС «УФД/Бібліотека» дає можливість доступу до повнотекстової інформації, якщо така є в наявності. При вводі в електронний каталог в записах відмічають, що документ має повнотекстовий варіант і прописують де знаходиться цей документ (електронна адреса). Користувач, відібравши книгу, має можливість скористатися повнотекстовим файлом.

Електронна (цифрова) бібліотека — це бібліотека, в якій усі матеріали зберігаються в цифровому форматі та доступні для роботи на комп’ютері.

Електронні бібліотеки — це новий клас інформаційних систем, який значно поширює спектр інформаційного обслуговування користувачів із застосуванням комунікаційних переваг інформаційного середовища.

Роботи із створення електронних бібліотек підтримуються національними програмами і мають відповідне фінансування в багатьох країнах світу: США, Японії, Великобританії, Франції, Німеччині, Китаї, Росії та ін.

Найбільш широке розмаїття різновидів електронних бібліотек зібрано та узагальнено в російській концепції міжвідомчої програми «Электронные библиотеки России».

Електронну бібліотеку потрібно розглядати як складну систему: як інформативного ресурсу та як підсистеми традиційної бібліотеки.

Електронна бібліотека в електронному середовищі повинна виконувати функції накопичення і збереження документованих знань, надання доступу до них широкому колу користувачів, а також інші функції, притаманні бібліотеці як соціальній структурі.

Як сучасна інформаційна система вона надає послуги традиційної бібліотеки для віддалених абонентів через глобальні мережі в онлайновому режимі, надає користувачам можливість оперативного отримання знання, інформації, електронних документів.

Електронна бібліотека поєднує компоненти і функції бібліотеки взагалі й компоненти електронного інформаційного ресурсу: інформаційно-ресурсні складові та програмно-апаратні засоби. Сукупність та взаємозв’язок усіх компонентів створює функціонуючу систему — електронну бібліотеку.

Становлення електронних бібліотек, оцифровування культурної спадщини та накопичення цифрового контенту є як однією з основних тенденцій у сучасній культурі, так і об’єктивною умовою розвитку глобальної інформаційної цивілізації.

Заходи з координації діяльності країн-членів ЄС по оцифровуванню культурної та наукової спадщини та поширенню в Інтернеті європейського цифрового контенту почали здійснюватися в 2000 р. з прийняттям в ЄС Лісабонської стратегії. В її межах у 2001 р. була створена Група Національних Представників і прийняті Лундські принципи та Лундський план дій до 2005 р. по оцифровуванню культурної та наукової спадщини та забезпечення доступу до неї. Визнання важливості значення інформаційних технологій привело Єврокомісію до прийняття стратегії розвитку інформаційного суспільства в Європі, яка отримала назву «2010 — Європейське інформаційне суспільство для росту та зайнятості».

В грудні 2008 року з другої спроби відкрилась європейська бібліотека Europeana: під час першої спроби у листопаді проект рухнув під напливом користувачів. В Europeana подані матеріали тисячі національних бібліотек, архівів і музеїв континенту.

Запуск світової цифрової бібліотеки призначений на 21 квітня 2009 року. Вона буде працювати на семи мовах: арабскій, китайскій, англійскій, французскій, португальскій, російській та іспанській. Для створення бібліотеки знадобилось чотири роки. В проекті беруть участь національні бібліотеки Франції, Бразилії, Швеції і багатьох інших країн. Іниціатором створення проекту був директор Бібліотеки конгресу США Джеймс Біллінгтон. Задача світової цифрової бібліотеки — надання найширшого і безкоштовного доступу до культурної спадщини різних країн світу: від книг до музикальних записів і архітектурних креслень.

Цифрові бібліотеки України
В Україні роботи по формуванню повнотекстових цифрових бібліотек тільки починаються. Однією з перших ініціатив у цьому напрямі стало рішення інформаційно-бібліотечної ради Національної Академії Наук (НАН), в якому доручили Науковій бібліотеці України ім. В.Вернадського (НБУВ) організувати передачу в науково-дослідні установи НАН України копій електронного каталогу і відповідно установам організувати передачу до НБУВ своїх загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів (каталоги і картотеки, комп’ютерні файли-верстки академічних журналів, електронні версії праць співробітників науково-дослідних установ НАН України) для створення електронної наукової бібліотеки НАН України.

Ще одним кроком у розвитку електронних бібліотек в Україні є створення Національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу, складової Національної програми інформатизації (НПІ). Це передбачало, в свою чергу, формування зведених електронних каталогів відомчих і територіальних об’єднань бібліотек, баз даних ретроспективної національної бібліографії України та комплексу тематичних баз даних з реферативною, фактографічною, оглядово-аналітичною інформацією; забезпечення доступу до інформаційних ресурсів системи через Інтернет і входження українських бібліотек до глобальної мережі електронних бібліотек.

Більша частина робіт з інформатизації у межах НПІ спрямована на створення інформаційно-аналітичних систем органів державної влади (Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, МВС, РНБО, Мінекономіки, Рахункової палати, Міноборони та ін.). Важливим напрямком роботи є координація діяльності владних структур різного рівня з питань виконання НПІ, у тому числі забезпечення сумісності та інтеграції відповідних мереж.

Ще один проект, «Створення регіональних інформаційних порталів та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек» (2001-2003pp.), здійснюють спільно Міжнародний фонд «Відродження» та Міністерство культури і мистецтв України.

Слід відзначити інформаційно-аналітичну правову базу даних «Ліга-Закон», яку використовують бібліотеки, та сайт Верховної Ради України.

Крім того існує декілька комерційних сайтів, які надають можливість умовно безкоштовно скачувати оцифровані книги з різних галузей знань. Наприклад, сайт www.litportal.kiev.ua. Але правові аспекти їх існування викликають сумнів.

Є доцільність створення універсальної наукової електронної бібліотеки на інформаційній, технологічній та інтелектуальних базах традиційної бібліотеки.

Формування цифрової бібліотеки ВНТУ
У Вінницькому національному технічному університеті (ВНТУ) електронна бібліотека створюється як частина науково-технічної бібліотеки (НТБ) ВНТУ. Основою електронних цифрових бібліотек є наявність відповідних технічних і програмних засобів. Тому у НТБ ВНТУ були проведені такі підготовчі роботи по створення цифрової бібліотеки при НТБ ВНТУ:

створена локальна бібліотечна мережа з сучасними комп’ютерами і можливістю вихода в Іnternet кожного комп’ютера мережі;
впроваджується автоматизована бібліотечна інформаційна системи -АБІС «УФД/Бібліотека»;
розроблено сайт бібліотеки з можливістю пошуку в електронному каталозі бібліотеки;
На наступному етапі було визначено інформаційні джерела формування повнотекстових баз даних. В умовах ВНТУ такими джерелами можуть бути:

роботи викладачів вузу — навчальні посібники, методичні вказівки і т. п., які вийшли з друку;
дистанційні курси з окремих дисциплін;
інформаційні ресурси, що поступають у бібліотеку на оптичних і магнітних носіях — CD і DVD диски, дискети;
ресурси Internet;
відскановані підручники, журнали та інші матеріали, що надходять у бібліотеку на паперових носіях.
Локальна бібліотечна мережа включає 25 сучасних комп’ютерів, кожний комп’ютер цієї мережі підключений до Internet. Реалізований перехід на нові технології — електронний каталог з ISIS переведений на АБІС «УФД/Бібліотека». Електронний каталог містить близько 150000 видань. Функціонує сайт бібліотеки (www.lib.vstu.vinnica.ua), який забезпечує пошук в електронному каталозі бібліотеки, а також надає можливість доступу до повнотекстових робіт викладачів вузу в електронному вигляді, які розміщуються на сайті в обов’язковому порядку згідно рішенню Вченої Ради ВНТУ. Доступ до цих видань можливий лише із внутрішньої мережі університету, що пов’язано з охороною авторських прав. Таких видань уже близько 1000.

В університеті створено комп’ютерний центр дистанційної освіти (ЦДО), на серверах якого розміщуються дистаційні варіанти дисциплін, що викладаються у ВНТУ — програми дисциплін, курси лекцій, методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, тести. У ВНТУ уже розроблено близько 100 дистанційних курсів з різних дисциплін, які містять близько 1000 повнотекстових документів.

На оптичних і магнітних носіях в бібліотеку надійшло близько 1000 повнотекстових електронних видань. Для обслуговування користувачів бібліотеки створюються копії цих документів, до яких вони і мають доступ. Комп’ютери мережі мають технічні засоби для доступу до копій цих документів.

Оскільки кожний комп’ютер бібліотечної мережі ВНТУ підключений до глобальної мережі Internet, то кожний студент в принципі має можливість отримувати з мережі будь-які повнотекстові документи. З метою більш ефективного використання Internet на сайті бібліотеки (www.lib.vstu.vinnica.ua) на спеціальній сторінці розміщено посилання на сайти, які надають можливість безкоштовного скачування повнотекстових електронних видань. Зокрема, розміщені посилання на сайти науко-технічних журналів, які надають електронні версії цих видань. Це надає можливість оптимізувати видатки на періодичну літературу в умовах фінансової кризи.

Для формування бази даних відсканованих (оцифрованих) видань, що надходять у бібліотеку на паперових носіях, планується створити групу сканування. У 2009 році для цієї групи буде придбано швидкісні сканери і необхідне програмне забезпечення. Крім самостійного сканування проводяться роботи по скачуванню таких видань з мережі Internet, оскільки деякі видання можуть з’являтись у відсканованому вигляді у мережі Internet раніше чим паперові оригінали у бібліотеці.

Хотілося б ще відзначити, що для повноцінного та ефективного пошуку необхідно створювати тезауруси.

Класифікація документів по темах може надати велику допомогу при пошуку, наприклад, коли користувачу важко точно підібрати ключові слова або потрібно звузити область пошуку, уточнити тематику, по якій слід шукати документи.

Пошук по темі володіє більшою точністю і повнотою порівняно з простим контекстовим пошуком. Крім того пошук по темі дозволяє знайти документи, які не містять слів із назви заданої теми, але мають відношення до неї.

Висновки:
Становлення електронних бібліотек є як однією з основних тенденцій у сучасній культурі, так і об’єктивною умовою розвитку глобальної інформаційної цивілізації.
У вищих навчальних закладах електронні бібліотеки доцільно створювати при науково-технічних бібліотеках вузів.
Важливим джерелом повнотекстових видань в електронних бібліотеках вузів є роботи викладачів та наукових співробітників цих вузів.
Створення тезаурусів дасть можливість повноцінно та ефективно вести пошук.