Наукова бібліотека

«Університетська бібліотека: від традицій до інновацій»

Дата проведення: 17 листопада 2010р. База проведення: Наукова бібліотека ВНМУ ім. М. І. Пирогова    

Роль вузівської бібліотеки в забезпеченні інформаційних потреб користувачів.

Комар Олеся Йосипівна - зав. сектору інформаційно-бібліографічного відділу ВНТЕІ

Головним завданням вузівської бібліотеки сьогодні – забезпечити оперативну і якісну інформаційну підтримку розвитку освітнього і наукового процесів у вузі з максимально ефективним використанням бібліотечних ресурсів і сучасних інформаційних технологій. Тому розвиток інформаційних послуг бібліотеки має проводитись в двох напрямках – максимальному насиченні інформаційних ресурсів бібліотеки і збільшенні об’ємів послуг при постійному підвищенні їх якості.

Чим вищий рівень наданих інформаційних послуг в вузівській бібліотеці, тим якісніше інформаційне забезпечення потреб вузу. Отже, дуже важливим є якісне і кількісне наповнення книжкового фонду, фонду електронних, мультимедійних видань, а також каталогів, баз даних бібліотеки.   Наша бібліотека надає доступ до шести баз даних, 4 з яких створені співробітниками бібліотеки.

Це такі електроні бази даних:

—             електронний каталог, в якому відображений весь фонд бібліотеки, включаючи також аналітичний опис періодичних видань;

—              база «Книгозабезпечення»;

—               повнотекстова база праць викладачів вузу;

—          база читачів, потреба в якій виникла в зв’язку з впровадженням в бібліотеці автоматизованої книговидачі. В ній знаходиться індивідуальна інформація про кожного користувача.

—               повнотекстова база НАУ(Нормативні акти України);

 —      зібрання повнотекстових видань видавничої компанії «ЦУЛ», яке містить більше 500 назв за різними тематиками: аудит, бухгалтерський облік., маркетинг, менеджмент, фінанси, економіка, правова література. Доступ до всієї збірки видань можливий в усіх читальних залах бібліотеки інституту.

Більш детально зупинюсь на інформаційних базах даних нашої бібліотеки, головним інформаційним ресурсом якої є її фонд. Він налічує 230 тис. примірників, і є універсальною базою для навчального процесу та наукових досліджень інституту в галузі економіки. Завдяки можливостям програми «УФД/Бібліотека» створена електронна картотека книгозабезпечення усіх навчальних предметів та курсів, куди заноситься інформація про навчальні дисципліни вузу, кафедри, кількість студентів. Зі створенням електронної бази «Книгозабезпечення» і з введенням її в загальноінститутську мережу, ми надали можливість нашим викладачам користуватись інформацією по книгозабезпеченню безпосередньо на своїх робочих місцях на кафедрах.

Фонд періодичних видань нараховує близько 200 найменувань журналів і газет.

Головним електронним ресурсом бібліографічної інформації – це електронний каталог, який на даний час відображає понад 55 тис. бібліографічних документів. Складовими частинами електронного каталогу практично є: алфавітний каталог, систематичний каталог (рубрикатор якого побудований за цифровим варіантом системи ББК) та інформаційно-пошуковий тезаурус, який є найефективнішим засобом предметного пошуку в електронному каталозі. Він розроблений нашими бібліографами у відповідності з інформаційними потребами користувачів. Його створення посприяло більш досконалій організації багатоаспектного пошуку документів, задоволенню як найвужчих і найпростіших  так найширших і найскладніших запитів, організації інформаційного пошуку від загального до конкретного.

Бібліотека нашого інституту, як сучасна комунікативна система, використовує нові придбані повнотекстові електронні ресурси. Важливою для студентів та науково-педагогічних працівників є правова інформація. Користувачі бібліотеки мають можливість працювати з повнотекстовою базою даних програмного продукту «НАУ» (Нормативні Акти України), яка є повною нормативною базою законодавчих актів України, надійним джерелом нормативно- правової та ділової інформації. ЇЇ оновлення проводиться щоденно через Інтернет, а копіювання інформації доступне кожному користувачу.

Постійно проводиться наповнення бази «Праці викладачів вузу», яка на даний момент містить понад 200 праць. Користувачі бібліотеки через електронний каталог можуть знайти не тільки назву та джерело статей наших науковців , але й повний текст наукових праць і використовувати їх в режимі читання.

Піднесенню ролі вузівської бібліотеки сприяє також використання Інтернету. Усі наші читальні зали обладнані автоматизованим робочим місцем для користувачів, які об’єднані в єдину локальну мережу, що дає можливість одночасного доступу до баз даних бібліотеки та Інтернету всім користувачам.

Таким чином в бібліотеці зібрані значні інформаційні фонди, які дозволяють забезпечити інформаційні потреби в документах. Завдяки чому викладачі і студенти інституту мають можливість займатися своєю основною діяльністю вже на новому рівні, отримуючи необхідні знання. І тут дуже важливо наскільки повно, оперативно і якісно створюються і поповнюються бібліотечні каталоги, картотеки, різноманітні бібліографічні бази даних, покажчики та ін.

Для більш повного інформування читачів про наукові здобутки викладачів нашого вузу, у 2005 році ми започаткували серію персональних  бібліографічних покажчиків «Нехай не згасне світ науки». За цей період видано 5 покажчиків, структура яких сформована таким чином: передмова, біографічний нарис, основні дати життя і діяльності,  список праць вченого та літератури про нього. Це дає можливість отримати максимальну інформацію про конкретного вченого нашого вузу.

Вимоги сьогодення диктують і нові потреби. Споживачам необхідна не тільки оперативна інформація, але й оперативні форми її надання. В бібліотеці  використовуються можливості  електронної пошти при інформуванні ректорату, викладачів кафедр інституту. Саме таким методом розповсюджується «Інформаційний бюлетень бібліотеки» про нові надходження літератури.

Завданням сучасної вузівської бібліотеки є надання допомоги користувачам в їхній самостійній інформаційно-пошуковій діяльності. Тому студенти-першокурсники всіх факультетів мають можливість отримати теоретичні знання та практичні навики користування інформаційними базами даних бібліотеки в розрізі курсу «Університетська освіта».

Важливу роль в забезпеченні інформаційних потреб користувачів займає бібліографічне інформування. В роботі нашої бібліотеки проводяться як інноваційні так і традиційні методи  інформування. Це такі як: Дні інформації, Дні кафедри, Дні відкритих дверей. Така комплексна форма як День інформації включає тематичні виставки-перегляди нових надходжень, усний бібліографічний огляд літератури чи періодичних видань, бесіди, консультації. У цьому році, згідно плану, були проведені такі тематичні Дні інформації, наприклад: «Управління персоналом: мистецтво чи наука?», «Права споживача – одне з найголовніших прав людини», «Інвестиційна діяльність – шляхи активізації», «День довкілля».

Розвитку співробітництва бібліотеки і кафедр вузу сприяють Дні кафедр, в якому беруть участь кафедра, бібліотека та інші інформаційні підрозділи вузу. Їх змістом є: відкритий перегляд літератури по профілю кафедри або окремим темам, обговорення питань інформаційно-бібліографічного обслуговування, організація консультацій по методиці пошуку потрібної інформації. Таким чином програма Дня кафедри дозволяє обговорювати актуальні питання спільної роботи кафедри і бібліотеки.

Постійно проводиться і індивідуальне інформування, яке задовольняє окремі запити, постійні або разові. Чергові бібліографи надають кваліфіковану допомогу студентам при пошуку їхніх тем рефератів, доповідей, курсових, дипломних і магістерських робіт, так як в темі важливо виділити головне і правильно сформулювати ключові слова, за якими буде здійснюватись пошук. Крім того, на допомогу читачам у користуванні електронним каталогом біля кожного комп’ютера створені і віддруковані  «Порадники користувача», за допомогою яких студенти самостійно можуть ознайомитись із роботою щодо пошуку інформації в електронному каталозі.

Найбільш ефективною формою індивідуального інформування є Вибіркове Розповсюдження Інформації (ВРІ). Вона має такі особливості як:

— орієнтація при обслуговуванні на весь документальний потік , а не тільки на нові надходження;

— наявність зворотнього зв’язку,

В електронному каталозі створена картотека пошукачів із зазначенням прізвища, посади, теми наукової роботи з ключовими словами по цій темі. Таким чином, постійно готуються і роздруковуються бібліографічні списки для пошукачів і здобувачів, які включають книги і публікації в періодиці по їхній тематиці. В залежності від бажання абонента ВРІ, він може отримати списки як на паперовому носії, так і в електронному вигляді.

Отже, бібліотека сьогодні – це центр надання бібліотечно- інформаційних послуг. І забезпечення інформаційних потреб  могло б бути більш ефективним і якісним, якби довідково-бібліографічна, інформаційна діяльність вузівських бібліотек  направлялась і координувалась на рівні держави, а не вирішувалась силами окремо взятої бібліотеки.

Формування фонду бібліотек ВНЗ в умовах електронних інформаційних технологій

Андроник Людмила Дмитрівна - головний бібліотекар наукової бібліотеки ВНТУ.

Ми живемо в час коли досягнення комп’ютерних та інформаційних технологій так швидко проникають у наше приватне та професійне життя, що навіть така інституція як Бібліотека набуває дещо іншого значення. Сучасні користувачі бібліотек вже не задовольняються колишнім асортиментом послуг, які надаються бібліотеками, себто традиційний пошук за відповідним запитом, отримання інформації про наявну літературу на традиційних носіях інформації та одержання її у користування у традиційному вигляді. З появою нових носіїв інформації – аудіовізуальних матеріалів, газет, журналів, довідкової літератури на електронних носіях, книг та баз даних на компакт-дисках, змінює їх видове та типове наповнення. Дійсно бібліотека нашого часу – це місце зберігання як традиційних документів, так і нових електронних ресурсів. Одним із неперевершених досягнень сучасності є комп’ютерна мережа Інтернет, впровадження можливостей якої можна порівняти лише з винаходом радіо або телебачення у свій час, а можливо й більш революційним винаходом, який у недалекому майбутньому змінить всі, в тому числі традиційні бібліотечні технології – будь-яка інформація у будь-який час без будь-яких географічних чи інших перепон.

Комплектування бібліотечних фондів традиційним шляхом досить довготривалий та трудомісткий процес, який послідовано складається з багатьох етапів і має багато часових і трудових витрат. Але останнім часом ми маємо унікальну можливість використання ресурсів Інтернет у комплектуванні вітчизняних та іноземних видань. Такі ж ресурси мають вітчизняні видавництва, передплатні агентства та книготоргівельні організації, що дає змогу тісно з ними спілкуватися.

Бібліотека, маючи вихід до цієї глобальної мережі, користується не тільки повнотекстовими базами даних, а й інформаційними ресурсами, спеціально призначеними для відбору, замовлення та придбання документів для бібліотечних фондів. Ці ресурси складаються зі спеціалізованих web-сайтів для комплектаторів, онлайнових універсальних і спеціалізованих книжкових магазинів з анотованими каталогами видань і можливостями їх діалогових замовлень, серверів видавництв, книжкових дилерів і передплатних агенств, електронних версій вітчизняних та зарубіжних каталогів, що надає змогу оперативного перегляду великих обсягів своєчасно поновлюваної інформації, містить відомості про наявність нових видань у межах предметної галузі, анонсів бібліотечних телеконференцій, присвячених обговоренню політики формування бібліотечних фондів.

Веб-сайти, пошукові системи, електронна пошта є зараз самим популярним та зручним засобом роботи з інформацією в Інтернет, що дозволяє користувачу не тільки працювати з текстом, а й з графікою, звуком, відео. Не менш важливим є те, що Інтернет забезпечує он-лайновий доступ до інформації та можливість гіпертекстового переходу із сторінки на сторінку, з сайту на сайт.

Комплектатор, який використовує у своїй роботі Інтернет-сайти,  може отримувати швидко й просто найновітнішу інформацію про книги, періодичні видання, компакт-диски та інші носії інформації, їх репертуар, вартість, умови замовлення та поставки, а також виконувати замовлення в он-лайновому режимі, що займе мінімум часу.

Унікальні можливості для комплектатора в Інтернет надає мережа комплектування AcqWeb – це спеціальна сторінка, створена групою бібліотекарів з різних країн, яка надає інформацію про бібліотеки, їх каталоги, про видавців та книготоргівельні фірми, асоціації та організації, конференції, семінари, ресурси у мережі, розповідає про новини та події бібліотечного життя, надає останню інформацію про публікації з бібліотекознавства та інформатики, має практично повний перелік періодичних видань бібліотекознавчої тематики, а також надає можливість комплектатору користуватися великим довідковим апаратом: від тлумачних словників до курсів валют, часу та погоди тощо. Наприклад, такий розділ AcqWeb як “Бібліотечна та інформаційна наука” складається з 12 підрозділів:

—         Відділи комплектування та загальна інформація;

—          Сайти для каталогізаторів;

—          Розвиток бібліотечних фондів;

—          Авторські права та ліцензування інформації;

—          Сайти доброчинних внесків та обміну;

—          Проблеми збереження та оправи;

—          Сайти періодичних видань;

—          Бібліотечно-інформаційні сайти;

—         Бібліотечно-інформаційні школи;

—          Програмне забезпечення;

а також сайти для забави та “гарячих” тем.

Тобто, ресурси Інтернет дають необмежені можливості в пошуку та отриманні необхідної інформації та все більше наближають нас до створення віртуальної бібліотеки.

Впровадження засобів комп’ютеризації внесло суттєві корективи в організацію основних технологічних процесів, в саме розуміння технології комплектування. Інноваційна технологія комплектування зумовлює новий підхід до накопичення документно-інформаційних ресурсів бібліотеки ВНЗ. Застосування новітніх інформаційних технологій допомагає відділу комплектування оперативно знайомитись з асортиментом книжкового ринку, використовуючи нові форми та джерела комплектування.

Перед проведенням робіт з комплектування вузівських бібліотек ресурсами Інтернет необхідно визначитися з інформаційними джерелами, які підлягають включенню до сховищ Інтернет-даних. Насамперед, складовою сховища таких даних мають стати колекції профільних документів національної складової Інтернет. При цьому принципово важливо розглядати ці ресурси як складову єдиного електронного документного простору держави і відбивати їх у національній бібліографії України. Також сховище Інтернет-даних повинно включати колекції зарубіжних профільних інформаційних ресурсів.

До архівування ресурсів Інтернет слід залучити всі суб’єкти вітчизняної системи документальних наукових комунікацій (провідні галузеві та регіональні бібліотеки, інформаційні центри, наукові установи та навчальні заклади тощо). В межах цієї системи доцільно організувати формування відповідних галузевих сховищ Інтернет-ресурсів (технічних, медичних, сільськогосподарських тощо).

Неабияке значення для формування фонду мають електронні книги та журнали. Технологія представлення електронних документів розвивається в двох напрямках:

—         за допомогою зчитувальних пристроїв, що дозволяють завантажувати текстові файли в якості електронної книги;

—         та електронні книги в он-лайновому доступі.

Перший напрямок, що виник ще в 90-х роках, але не отримав загального визнання, наразі входить в ужиток. Але зчитувальні пристрої поки не знаходять свого місця в бібліотеках, хоча мають непогані технічні показники та доступні ціни.

Все ширше використовуються електронні книги в он-лайновому доступі. Провідні видавці наукової літератури не тільки представляють електронні версії нових видань, але й створюють електронні архівні колекції за старі роки.

Але висока вартість електронних зібрань і гнучка цінова політика видавництв спонукає до використання електронних ресурсів на умовах кооперації.

В той же час в Інтернеті можна знайти безліч пропозицій безкоштовних електронних книг. На певний запит інколи отримуємо понад мільйон посилань. Але працювати з такими джерелами важко, тому що зазвичай там потрібна авторизація, без якої не можливо досить повно побачити, які джерела реально доступні, як вони структуровані, що собою являють з змістовної сторони. Інтернет-сторінки рясніють рекламами, котрі ніяк не відносяться до справи. І також не зрозумілий правовий статус пропозиції.

Сучасний стан інформатизації вимагає від бібліотек абсолютно нових підходів як до формування фондів, так і надання інформації користувачеві. Тут можна говорити про такий напрямок діяльності бібліотек, як створення електронних бібліотек. Формування традиційного фонду та електронного виду має відбуватися у тісному взаємозв’язку, так як вони повинні доповнювати один одного і забезпечувати бібліотечно-інформаційне обслуговування на якісному рівні.

Контент електронних бібліотек становлять: електронні версії видань, що випускаються бібліотеками; документи методичного, нормативно-правового характеру; колекції відсканованих видань з бібліотечного фонду, вільні від зобов’язань по авторському праву.

Є різні версії відношення до інформаційних джерел віддаленого доступу. Одні спеціалісти вважають, що до складу електронної бібліотеки можуть входити тільки документи, що находяться на сервері бібліотеки. Інші притримуються точки зору, що документи, до яких забезпечений доступ на постійній основі являються елементом електронної бібліотеки і відомості про них, по можливості, повинні бути включені в електронний каталог.

Щодо формування фонду нашої електронної бібліотеки.

Вона створюється як частина фонду, тому для її функціонування були проведені підготовчі роботи. Це:

—          створена локальна мережа з сучасними комп’ютерами і можливістю виходу в Іnternet кожного комп’ютера мережі;

—         Впроваджено АБІС «УФД/Бібліотека»;

—         розроблено сайт бібліотеки з можливістю пошуку в електронному каталозі бібліотеки;

Наступному етапом було визначено інформаційні джерела формування повнотекстових баз даних. В умовах нашого університету такими джерела є:

—         роботи викладачів – навчальні посібники, методичні вказівки і т. п., які вийшли з друку (в електронному вигляді вони розміщуються на сайті в обов’язковому порядку згідно рішенню Вченої Ради ВНТУ. Доступ до цих видань можливий лише із внутрішньої мережі університету, що пов’язано з охороною авторських прав. Таких видань уже близько 700);

—         дистанційні курси з окремих дисциплін (в університеті створено комп’ютерний центр дистанційної освіти, на серверах якого розміщуються дистанційні варіанти дисциплін, що викладаються у ВНТУ – програми дисциплін, курси лекцій, методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, тести, що є вагомим вкладом у формування фонду нашої бібліотеки);

—         інформаційні ресурси, що поступають у бібліотеку на оптичних і магнітних носіях – CD і DVD диски, дискети (в бібліотеку поступило близько 1000 повнотекстових електронних видань. Для обслуговування користувачів бібліотеки створюються копії цих документів, до яких вони і мають доступ);

—         ресурси Internet;

—         відскановані підручники, журнали та інші матеріали, що надходять у бібліотеку на паперових носіях.

Оскільки кожний комп’ютер бібліотечної мережі ВНТУ підключений до глобальної мережі Internet, то кожний студент в принципі має можливість отримувати з мережі будь-які повнотекстові документи. З метою більш ефективного використання Internet на сайті бібліотеки (www.lib.vstu.vinnica.ua) на спеціальній сторінці розміщено посилання на сайти, які надають можливість безкоштовного скачування повнотекстових електронних видань. Зокрема розміщені посилання на сайти науково-технічних журналів, які надають електронні версії цих видань. Це надає можливість оптимізувати видатки на періодичну літературу в умовах фінансової кризи.

   Для формування бази даних відсканованих (оцифрованих) видань, що надходять у бібліотеку на паперових носіях, планується створити центр сканування. До кінця року для цього центру буде придбано 4 швидкісних сканера і необхідне програмне забезпечення. Планується зберігати відскановані матеріали у форматі *.PDF. Крім самостійного сканування проводяться роботи по завантаженню таких видань з мережі Internet, оскільки деякі видання можуть з’являтись у відсканованому вигляді у мережі Internet раніше чим паперові оригінали у бібліотеці.

В якості висновків можна сказати, що політика формування бібліотечно-інформаційного фонду сучасної вузівської бібліотеки будується на основі вивчення ринку науково-технічних публікацій, де особлива увага приділяється виявленню безкоштовних джерел інформації, вивченню їх контенту та умов доступу. В умовах цінової політики видавництв важливим є участь у кооперуванні бібліотек і консорціумах. Важливим напрямком роботи являється розвиток власної електронної бібліотеки, створення довідково-пошукового апарату бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Бібліотерапія як інноваційна форма бібліотечного обслуговування. Бібліотекар чи бібліотерапевт - в межах і за межами компетенції

Пелимська Світлана Іванівна - головний бібліотекар бібліотеки ВДПУ.

Бібліотерапія – порівняно нова форма у сфері роботи бібліотекаря з читачем, але зміст бібліотерапії, деякі її функції завжди були притаманні бібліотекам.

Сама обстановка в бібліотеці, де тихо, затишно, квіти на підвіконнях і, звичайно, книги – сприяє заспокоюванню, зосередженості, розсудливості, бажанню залишитись сам на сам з книгою.

Психологічний вплив на читача починається з перших його кроків до бібліотеки. Будемо виходити з того, що в бібліотеці існує сприятливий психологічний клімат. Далі читач підходе до бібліотекаря, і тут дуже важливий зовнішній вигляд бібліотекаря. До нас звертаються люди з різним настроєм, в різному психологічному стані: тривожність, напруженість, стрес, афект… Тому, щоб привернути відвідувача, треба створити свій власний професійний імідж, який би працював на вас, а не проти вас.

Існують деякі загальні правила: косметику краще підбирати пастельних відтінків. Стиль одягу для роботи, краще вибирати класичний, а щоб не виглядати занадто консервативно, жінці треба використовувати деякі аксесуари, які підкреслять її індивідуальність.

В підборі кольорів бібліотекарю може допомогти такий напрям психотерапії, як кольоротерапія:

• червоний колір призводить до патологічного перенапруження нервової системи;
• жовтий, рожевий викликають відчуття радості;
• блакитний, зелений підвищують енергетику і т.п.

Інноваційність бібліотечного обслуговування  полягає в тому, що в наш напружений, завантажений інформацією і подіями час, бібліотекар повинен брати на себе деякі функції бібліотерапевта. А це вимагає від нього дотримання певних правил.

Бібліотерапія – це лише один із видів психотерапії, до яких відносяться арт-терапія, музикотерапія, сміхотерапія, кольоротерапія та інші.

Бібліотерапія – це психотерапевтична допомога людині безпосередньо через книгу, через слово друковане чи записане на електронні носії. Термін «бібліотерапія» з’явився у 20-ті роки минулого століття в США.

В бібліотерапевтичній роботі, що найменше, поділяють чотири напрями:

• Ситуаційна бібліотерапія застосовується у важких психологічних ситуаціях: стреси, фрустрації, особистісні конфлікти.
• Проблемна бібліотерапія використовується для позбавлення людей різноманітних комплексів: труднощів  в спілкуванні, страх аудиторії, тощо.
• Ігрова бібліотерапія пов’язана з розігруванням деяких сценок з художніх творів. Окремо виділяється казкотерапія, яка позитивно впливає на психіку людини, тимчасово «перетворюючи» її у дитину.
• Бібліотерапія на засадах структурного аналізу  зводиться до того, що клієнт веде щоденник з прочитаного, аналіз якого дозволяє об’єктивно оцінити стан хворого.

Розглянемо, як ці види бібліотерапії можуть бути застосовані бібліотекарем. Після того як відвідувач підійшов до бібліотекаря, між ними починається діалог. Індивідуальну бесіду з читачем треба проводити десь на грані між діловою розмовою і товариською. Треба враховувати типи людей, з якими ми спілкуємось. Але головне – це зміст бесіди, слова, які ми вживаємо; тон нашого голосу. Занадто голосний сміх, гучний голос, чи «сухий» байдужий тон руйнують образ бібліотекаря як бібліотерапевта–аматора, якому більш притаманні інтелігентність, стриманість, доброзичливість.

Після замовлення читача бібліотекар повинен враховувати, що люди, як правило, цікавляться тим, чого їм не вистачає в житті. Так, якщо не вистачає пригод, гострих відчуттів — читають пригодницьку літературу, детективи.

На цьому етапі взаємодії з читачем бібліотекарю краще уникати робити будь які оцінки (Це низькопробна література. Як можна це читати?). Краще ненав’язливо запропонувати читачеві, разом з «крутим»  детективом твори Агати Крісті, Жоржа Сіменона, Едгара По, Гільберта Честертона. Класика завжди сприяє розвитку читацького смаку.

Фантазери і мрійники полюбляють наукову фантастику. Ця література не лише заколисує людину, як це роблять казки, а й примушує мозок працювати  гостріше, пробуджує уяву.

Якщо людина знаходиться у пригніченому стані, їй на допомогу прийде сміхотерапія, а саме гумористична література. Це один з доступних засобів поліпшення емоційного стану людини. Сміх викликає розслаблення м’язів і дозволяє зняти напругу.

Ще декілька слів, про психологічну допомогу самому бібліотекарю.

Професія бібліотекаря примушує його стикатися з чималою кількістю людей. Головне, що не повинен бібліотекар, спілкуючись з читачем – це не заглиблюватись в розмову, особливо,  коли вона з професійного рівня, переходить на особистісний. Треба пам’ятати, що є люди, які несвідомо намагаються перенести свій негатив на співрозмовника. Психотерапевт знає, як цього не допустити і позбутися, якщо такий негатив він все ж таки отримав.

Ми – не психотерапевти. Тому інколи після спілкування, відчуваємо  роздратованість, слабкість, навіть хворобливість. Тому компетентний бібліотекар своєчасно і тактовно припинить розмову. Але ми ні в якому разі не повинні лікувати людину. Це справа фахівців, які мають відповідну підготовку, вміють діагностувати, володіють різноманітними формами та методами психологічної допомоги. Наша мета — не нашкодити. Так, якщо до нас, прийшла роздратована людина, треба намагатися не довести ситуацію до конфлікту. Для цього краще не виходити за суто діловий тон спілкування. Коли людина навмисне загострює ситуацію, намагається вас принизити – попередьте, що позбавите її права користування бібліотекою. Але ніколи не опускайтеся до образ і сварок.

Можливо вся ця робота займе у бібліотекаря трохи більше часу, але якщо він відчуває необхідність душевної співпраці з читачем, то ця непроста робота обов’язково принесе свій добрий плід, який дозволить з оптимізмом дивитися на подальший творчий розвиток бібліотечної справи.

Список використаної літератури:

1. Абрамова Г.С. Библиіотерапия / Г.С. Абрамова // Практическая психология : учебник для вузов.- М. : Академический проект, 2000. — С. 372-373.
2. Браун Л. Имидж – путь к успіху / Л. Браун. – СПБ. : Питер, 2000. –192 с.
3. Вознесенська О. Бібліотерапія (qreative writing) / О. Вознесенська,  Мова Л. //Арт-терапія в роботі практичного психолога : використання арт-технологій в освіті. -К. : Шк.світ, 2007. – С.17.
4. Вознесенська О. Казкотерапія / О. Вознесенська, Л. Мова //Арт-терапія в роботі практичного психолога : використання арт-технологій в освіті. -К.: Шк.світ, 2007. — С. 16-17.
5. Дрешер Ю. Библиотерапия: теория и практика / Ю. Дрешер // Библиотека школьника. – 2002. — №13.
6. Задая Л. Колір і здоров’я дитини / Л. Задая // Початкова школа. -1997. — №11. – С. 54-56.
7. Клюшина Н. Библиотерапия / Н. Клюшина // Библиотекарь. – 1991. — № 9 – С. 51.
8. Лозова О.М. Бібліотерапевтичне спілкування з читачем / О.М. Лозова // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. — № 7. – С. 64-69.
9. Лозова О.М. Бібліотерапевтичність тексту очима майбутніх психологів / О.М. Лозова // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль, 2003.- Ч.2 – С. 103-108.
10. Соколов Д. Сказкотерапия. Воздушные шарики сказок на ниточках психологии / Д. Соколов // Частная школа. — 1995. — № 3.

Власна програма автоматизації бібліотеки: з досвіду роботи.

Головко Надія Сергіївна - директор бібліотеки ВНАУ.

Історія та шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів.

Дякун Ольга Олександрівна - провідний бібліотекар Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки.

Серед іншого світова мережа Інтернет дарує людству реальну можливість інтегрувати свої інформаційні ресурси для кращого їх використання [1]. Перелік мотивації і технологічних засобів такої інтеграції на сьогодні вже є достатньо широким: Інтернет красується великим розмаїттям. Наразі в Інтернет виникає усе більше установ, у тому числі і бібліотек усього світу, які об’єднують свої інформаційні ресурси в корпоративні інформаційні системи на основі протоколу Z39.50. Цей протокол дозволяє реалізувати одночасний пошук інформації в неоднорідному комп’ютерному середовищі з динамічним підключенням різноманітних баз даних. І, до речі, незалежно від їхньої структури та методу доступу до даних на місці їх фізичного існування. Це бібліотечно-інформаційні консорціуми. Зазвичай – регіональні. Інколи – галузеві. В разі потреби – локальні галузеві та гібридні. Є певна тенденція до побудови загальнодержавних і міждержавних.

Відомо, що кооперативні бібліотечно-інформаційні системи на основі протоколу Z39.50 почали вперше з’являтись на початку 90-х років минулого століття в США і приблизно через десять років – у Західній Європі. Сьогодні практично всі більш-менш значні бібліотеки США і Європи забезпечують корпоративний доступ до своїх каталогів. Останнім часом корпоративні системи стали створюватися й у Росії [2]. З побудовою нового комплексу Національної бібліотеки Білорусі у Мінську по такому шляху крокують і бібліотеки цієї країни.

Зазначимо, консорціуми бібліотек можуть створюватися за будь-якими мотивами і принципами, але мета такого заходу завжди одна: взаємна консолідація, об’єднання спільних ресурсів і зусиль на вирішення певної проблеми, вирішити яку самостійно кожний учасник такого консорціуму не в змозі. Додамо, коли мова йде про інформаційну діяльність, то йдеться про віртуальне об’єднання бібліотек, чи то інформаційних служб, заради спільного створення і використання інформаційних ресурсів [3,4,5].

Світова практика показує, що бібліотечні консорціуми зазвичай створюються за територіальним або відомчим (галузевим) принципом. А на початковому етапі навіть за технологічним принципом – по одному чи двом бібліотечним процесам. Як правило, принцип об’єднання бібліотек у бібліотечні консорціуми обирають власне бібліотеки, які погодилися на таку співпрацю, якщо ці бібліотеки є юридичними особами.

Цілком зрозуміло, що приступаючи до практичного створення бібліотечно-інформаційного консорціуму, необхідно знати і розуміти не тільки принцип створення такого консорціуму, але й світовий досвід у цій непростій справі [6]. З усього ж навколишнього світу найближчим до України на сьогодні є фактично російський досвід. Відомо, що у Росії, наприклад, основним дороговказом шляхів і принципів створення бібліотечних консорціумів стали у 90-ті роки конкурси під гаслом «Російські корпоративні бібліотечні системи», що проводились під егідою інституту «Відкрите суспільство».

З урахуванням специфіки Російської Федерації – величезні території, у цьому заході перевага віддавалась створенню регіональних бібліотечних консорціумів. На такому ґрунті, серед інших, виникла бібліотечна мережа закладів освіти та науки Північно-Західного регіону Росії – RusLaNet. Вона створена ще у 1998 році. Тепер загальновизнано, що це – цілком вдалий проект. Сьогодні в Російській Федерації лише у складі асоціації регіональних бібліотечних консорціумів «АРБИКОН» діють вже декілька потужних бібліотечно-інформаційних консорціумів. А враховуючи велику спорідненість принципів побудови і функціонування бібліотек України і Росії, що ґрунтується на їх спільній «бібліотечній» історії, російський досвід заслуговує на особливу увагу для дослідження, концептуального запозичення принципів розвитку і робочої взаємодії за сучасних соціально-політичних реалій.

Повчальним є, наприклад, таке. В рамках цього російського проекту створення консорціуму RusLaNet почалося з побудови зведеного каталогу бібліотек-учасниць консорціуму. Такий електронний каталог було створено на базі сервера «Руслан». Спочатку – фізично централізований на одному сервері, а згодом – на більш прийнятних організаційних принципах – концепції територіально розподілених баз даних.

В Україні елементи аналогічного проекту втілюються сьогодні у Кіровоградській ОУНБ [7]. Цією бібліотекою на солідарній основі з іншими ОУНБ південно-західного регіону країни створюється та використовується каталог періодичних видань. Це – так званий Центрально-Український корпоративний каталог – ЦУКК. На жаль, цей український проект не наслідує весь спектр сервісів проекту RusLaNet, бо у ньому відсутній блок спільної каталогізації книжкового фонду, а головне – немає спільної електронної бібліотеки. Ані зведеної, ані розподіленої.

Прикладом практичного втілення корпоративних проектів, тобто консорціумів, безпосередньо в Україні є також проект Національної бібліотеки імені Вернадського [8]. Його змістовна сутність – створення національної електронної наукової бібліотеки України. Цей проект був ініційований у 1999 році і передбачає формування фонду електронних наукових документів (наукових праць) на основі принципу зацікавленості авторів у висвітленні результатів своїх інтелектуальних напрацювань в національних інформаційних ресурсах. Наразі у створюваній електронній бібліотеці зібрано, опрацьовано та надано для публічного доступу вже більш як 100 тисяч документів. Ознак корпоративного цьому проекту надає участь у ньому Інституту проблем реєстрації інформації НАН України [9]. Ця установа у співпраці з Національною бібліотекою імені Вернадського здійснює аналітичний розпис статей із серіальних наукових видань на основі інформації, що надається авторами. Відомо: механізм працює.

Іншим прикладом створення бібліотечно-інформаційного консорціуму, але в освітній сфері за регіональним принципом, може бути досвід Миколаївського Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова [10]. Фахівці бібліотечної сфери цього регіону своїми реальними діями і практичними досягненнями показали доцільність регіональної інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів ВНЗ [11]. Головною особливістю реалізації «миколаївського проекту» став той факт, що чи не вперше в Україні практично реалізована спроба інтеграції регіональних інформаційних ресурсів бібліотек різнопрофільних та різногалузевих вузів.

На цьому проекті фахівці ще раз дійшли висновків, що гібридні консорціуми – це більш складні і менш керовані бібліотечні утворення в порівнянні з суто галузевими або суто територіальними бібліотечно-інформаційними консорціумами. І хоча процес створення такого консорціуму на цей час ще не завершено, набутий досвід та його наукові узагальнення сьогодні вже можуть використовувати інші. Бо «миколаївці» відкриті до плідної співпраці.

Більш повчальним для бібліотек вищих навчальних закладів України щодо створення бібліотечного консорціуму може бути досвід Національного авіаційного університету [12]. Бо це – приклад суто галузевого бібліотечно-інформаційного консорціуму. І хоча офіційна назва цього консорціуму – «об’єднання», його функціональна сутність – «консорціум». Бо учасники цього бібліотечного проекту об’єднались не за рішенням Уряду чи іншого владного органу, а на добровільних засадах. Разом з тим, на сьогодні це – юридична особа, з усіма похідними від цього юридичними наслідками у сфері регулювання спільного господарювання. Зрозуміла річ, що виключно в інформаційній царині.

Збираючи досвід створення бібліотечно-інформаційних консорціумів, проведеним дослідженням встановлено, що на теренах України окремої уваги заслуговує Кримська міжвузівська електронна бібліотека [13]. Вона створена на засадах об’єднання творчих потенціалів кримських вузів разом з ресурсними можливостями регіональних органів державної влади – Верховної ради Республіки Крим, Уряду РК, мерій міст Криму – при активній допомозі спонсорів та меценатів. Реальна практика створення бібліотечно-інформаційних консорціумів тепер знає і таке. А це значить, що консорціуми торують собі шлях до життя – без надмірної догматизації принципів, а насамперед – творчо.

Оцінюючи наведений досвід Російської Федерації та українських вишів, зрозуміло, що першим кроком майже завжди стає створення зведеного електронного каталогу періодики. Але, поза те принципи і послідовність побудови бібліотечно-інформаційних консорціумів бібліотек вищих навчальних закладів України, на наш погляд, вже з перших кроків такої діяльності мають забезпечувати:

по-перше: створення служб електронного замовлення і доставки документів;

по-друге: створення зведеної електронної бібліотеки освітніх ресурсів.

Відомо, що створення бібліотечно-інформаційного консорціуму – це технологічна інновація, яка потребує на свою реалізацію певних коштів. Бо дійсно, в такому разі кожному учаснику, або партнеру необхідно значно збільшити кількість комп’ютерів, що використовуються. До того ж, у кожній бібліотеці необхідно облаштування локальної комп’ютерної мережі. Зрозуміло, що кожному учаснику потрібні також комп’ютери для облаштування серверів взаємодії в межах консорціуму. Цілком вірогідно, що для потреб консорціуму знадобиться також створення потужного, спільного для усіх бібліотек-учасниць консорціуму, Інтернет-порталу. Це – щодо технічної інфраструктури цього проекту.

А щодо організаційного боку цієї справи, то слід зазначити таке. На наш погляд, у кожній бібліотеці-учасниці консорціуму необхідно створити РБІЦ – регіональний галузевий бібліотечно-інформаційний центр. З одного боку – це структурний підрозділ вищого навчального закладу, а з іншого – регіональний галузевий Центр Знань. А це також тягтиме за собою певні витрати на таку реорганізацію бібліотеки вузу та утримання такої дещо розширеної бібліотечної організаційної структури.

Не менш значне фінансове навантаження на учасників бібліотечно-інформаційного консорціуму виникатиме і у зв’язку з необхідністю оцифрування власних інформаційних ресурсів бібліотечних фондів. І це – також певні витрати. Крім цього, кожна бібліотека буде зобов’язана створити електронний каталог наявного бібліотечного фонду. Бо це – стрижень взаємодії у бібліотечно-інформаційному консорціумі. Те ж саме стосується створення цифрового контенту підручників, навчальних та методичних посібників ВНЗ.

Виходячи з відомого афоризму «критерій істини – практика», наведемо деякі приклади практичного втілення ідей корпоративного вирішення нагальних для суспільства інформаційних проблем. Зрозуміло – на ґрунті використання мережі Інтернет. Не бібліотеками ВНЗ, а звичайними ентузіастами. Мова йде про так звані Інтернет-бібліотеки. Таких прикладів вже є досить багато у Світовій Павутині. Якщо серед усіх виділити лише україномовні та російськомовні, які прийнятні для вітчизняного користувача, то таких бібліотек за даними веб-сайта сьогодні налічується понад п’ять тисяч. Це – статистика станом на вересень 2010 року [14]. А в цей час Інтернет-простір вирує: постійно виникають нові і нові проекти таких Інтернет-бібліотек.

Питання змісту бібліотечних веб-сайтів в Інтернеті дедалі все більше починає цікавити фахівців бібліотечної справи. Класичні бібліотеки на своїх веб-сайтах полюбляють наводити посилання на вже створені Інтернет-бібліотеки. А це вже певний крок до їх корпоративної консолідації. А проведеним дослідженням в українському секторі мережі Інтернет серед інших виявлено бібліотеку «Ізборник» [15]. Це – проект електронної бібліотеки давньої української літератури. Принагідно з наявного контенту цієї Інтернет-бібліотеки можна створити медіа-версію на CD- та DVD- дисках для користувачів бібліотечних послуг, як складову загального інформаційного ресурсу їх корпоративної електронної бібліотеки. Можливі й інші технологічні рішення.

Крім електронної Інтернет-бібліотеки «Ізборник» бібліотекарям в Україні відомо багато інших електронних Інтернет-бібліотек. Особливо це важливо для тих бібліотек, які вже запровадили до використання Інтернет-центри і так звані «електронні читальні зали». Вельми цікавою для вищих навчальних закладів є бібліотека електронних підручників [16]. Цей веб-сайт – фактично найбільша в Україні електронна бібліотека навчальної літератури. В українському сегменті мережі Інтернет таким проектом є, безумовно, цілком успішний веб-сайт української книги з назвою «Буквоїд» [17]. Ще одним прикладом бібліотечного веб-сайту української книги є, безумовно, «Народна бібліотека» [18].

Загалом на сьогодні у світовій мережі Інтернет електронних бібліотек з україномовним контентом вже нараховується десятки. А вкупі з тими, що запроваджені представниками української діаспори за кордоном, – фактично вже сотні. І ця кількість постійно множиться. Бо в українському суспільстві є чітке усвідомлення феномену Інтернет. Бо ментальність світового українства відзначається неабиякою працьовитістю та прагненням до прогресу.

Особливо цікавим для українського користувача бібліотечних послуг є такий потужний російський бібліотечно-інформаційний корпоративний проект, як «Інтернет-бібліотека Мошкова». Бо є там і вагомий український сегмент. Цікавим з такої точки зору є також проект електронної бібліотеки «Альдебаран», що налічує понад п’ятдесят тисяч електронних копій різноманітних друкованих видань практично усіх літературних жанрів. Не менш цікавою є також електронна Інтернет-бібліотека «Славянская библиотека».

Досить цікавим є ще один російський Інтернет-проект; мова йде про бібліотеку Янко Слави Fort/Da. Особливістю  цього проекту є те, що його організатори пропонують бібліотечній системі країн СНД кваліфіковані послуги сканування друкованих видань і створення на такій основі електронних книг та їх колекцій на платній основі – на замовлення користувачів цих послуг. А це для бібліотечно-інформаційних консорціумів – зовсім не лишній партнер.

Все це – приклади Інтернет-бібліотек так званого гуманітарного контенту, що цікавий усім. Наразі Інтернет-простір насичений і, скажімо, електронними ресурсами видань медичної галузі знань. Це насамперед різноманітні наукові журнали. Їх багато. І бібліотеки медичних університетів зазвичай на усі такі веб-сайти дають посилання на сторінках своїх власних сайтів. Тож близьким стає той час, коли ці бібліотеки зроблять ще один крок заради задоволення інформаційних потреб своїх користувачів бібліотечних послуг.

Багаточасовою навігацією в мережі Інтернет нами встановлено, що на багатьох веб-сайтах поступово запроваджується відео-контент. Розмаїття доволі значне. Але, серед інших вирізняється і так званий «музичний». Цей різновид контенту слугує для посилення наочності у демонстрації таланту композиторів. Це стосується також оранжировщиків. Відеоконтент є дуже цінним для демонстрації виконавської майстерності музикантів, співаків, музичних та хорових колективів, оркестрів. Тому це мають приймати до уваги вищі навчальні заклади музичної освіти, якщо братимуться до створення бібліотечно-інформаційного консорціуму у своїй галузі.

Останнім часом на веб-сайтах почали з’являтися інтерактивні навчальні системи для он-лайнового використання. Самої різноманітної тематики! А це – ще один щабель, на який піднімається інформаційний сервіс, що базується на програмно-технічній платформі світової мережі Інтернет. І практично все це доцільно використовувати тим, хто наважиться створювати бібліотечно-інформаційний консорціуми для своєї галузевої, чи то територіальної, ланки бібліотек. Мають брати до уваги такі факти і вищі навчальні заклади, які мають згодом стати регіональними Центрами Знань.

Дослідженням встановлено і те, що в мережі Інтернет сьогодні діють багаточисельні веб-сайти Інтернет-магазинів. Серед інших – української книги, а саме: «Українська книга», «Центр навчальної лiтератури», «Книжник-ревю», «Книжковий Клуб», «Знайка», «Бамбук», «Книга», «Фантазер», «Книжна лавка», «Книга», «Петрівка», «Зелений пес», «Професія», «Ліберея», «Матрікс Прес», «Ідея», «Книгоноша», «Фоліо» та інші. Є в Україні також Інтернет-магазини букіністичної книги. Серед іншої літератури на цих сайтах постійно пропонується для реалізації досить великий перелік літератури. Зазвичай добре представлені потрібні культурологія та мистецтвознавство, історія і філософія. Усі ці Інтернет-магазини – потенційні партнери майбутніх і вже діючих бібліотечно-інформаційних консорціумів. І про це слід пам’ятати та активно залучати їх до дієвого партнерства.

Все це розмаїття варіантів і варіацій збирання і подання інформаційного контенту користувачам красномовно вказує на те, що ми вже сьогодні починаємо реально жити в благодатному інформаційному середовищі для запровадження бібліотечно-інформаційних консорціумів. Розрізнених партнерів – вдосталь. Потрібна «кристалізуюча» роль бібліотек. І бібліотеки ВНЗ у цьому процесі мають стати фактично базовими.

А ось ще один вражаючий факт. Вже світового порядку. У році 2008-му, 20 листопада в Брюсселі відбулась презентація Європейської цифрової бібліотеки EUROPEANA. В ній – два мільйони цифрових об’єктів: текстів, графічних зображень, аудіо та відео файлів, що представляють інформаційні ресурси європейських музеїв, архівів та бібліотек. І все це розмаїття подається на двадцяти п’яти мовах народів Європи. Це – факт. І це також – консорціум. Бібліотечно-інформаційний! Континентальний! Фактично – глобальний!

Тому, викладення здобутків проведеного дослідження буде не повним, якщо не викласти наступне. До створення консорціумів бібліотеки спонукає ще й такий бік справи. Отримання найновішої інформації з усього світу – нагальна потреба науковців, викладачів, студентів, дослідницьких інституцій будь-якої галузі знань у кожній країні. Проте, більшість бібліотек українських вишів сьогодні не мають відповідних коштів на одноосібну передплату зарубіжних друкованих наукових періодичних видань. Тому корпоративні об’єднання бібліотек заради спільної передплати зарубіжних періодичних наукових і культурологічних видань, або іншого доступу до них, поступово стали метою і прагненням на теренах усієї української освітньої системи. Виникла потреба у певній «локомотивній» ролі.

На цьому тлі у 2003 році в Україні за ініціативою наукової бібліотеки НаУКМА було створено «Інформатіо-Консорціум» [19] – громадську організацію, яка сьогодні об’єднує в Україні понад п’ятдесят організацій-учасниць, що бажають мати доступ до західноєвропейської наукової періодики. Це – також різновид консорціуму. Реалізація такого проекту відкриває університетам-членам постійний он-лайновий доступ через Інтернет до широкого переліку наукових журналів з усього світу в електронному форматі. А для охочих – навіть отримання відповідних баз даних на CD- або DVD- дисках. Закордонним партнером цього консорціуму є поважна у світі видавнича компанія EBSCO [20]. Крім доступу до інформаційних ресурсів системи EBSCO «Інформатіо-Консорціум» пропонує доступ до мережі міжнародного бібліотечного консорціуму Eiffel.NET. До того ж, – на основі низки ексклюзивних знижок за надані інформаційні послуги. А це вже світовий рівень. Воістину – глобальний!

З огляду на усі виявлені проведеними дослідженнями факти необхідно зробити висновок: цілком зрозуміло, що право на існування мають електронні бібліотеки усіх організаційних форм і джерел фінансування, усіх різновидів тематичної направленості і усіх мов народів світу, усіх напрямків науки, культури і мистецтва та усіх форм власності. Мають право на існування як суто корпоративні електронні бібліотеки, так і відкриті для усього суспільства, міжнародні і трансконтинентальні. Не зайвими будуть платні і не можуть бути заборонені безоплатні. Нехай будуть державні і приватні. Мають право на існування як малі так і великі електронні бібліотеки. І при цьому – жодного елемента будь-якого монополізму. Навпаки, – для усіх і кожного учасника цього напрочуд насиченого і яскравого ринку інформаційних послуг чи не єдиним гаслом має стати заклик до найширшої консолідації на рівноправних партнерських засадах, тобто до участі у створенні бібліотечно-інформаційних консорціумів та активної діяльності у їх складі.

Розглядаючи корпоративний рух бібліотек вищих навчальних закладів України саме в такому контексті і з таких позицій, приємно відзначити значну активізацію цього руху у 2010 році. Так, згідно з повідомленням веб-сайту наукової бібліотеки імені М.Максимовича цей рух вже охопив п’ять методичних зон, тобто більше їх половини. А загалом до цієї важливої справи вже долучилися десятки університетів. Так, це не більш як чверть-відсоткова частина ВНЗ України. Так, це ще дуже хитка кількісна потуга бібліотек ВНЗ України. Але той рубікон, який інколи називають так званою «точкою неповернення», вже пройдено. І це – реальний фундамент для подальшого нарощування будь-якої конкретики у цій творчій справі.

Яскравим прикладом дієвості корпоративного руху у бібліотечній справі України може слугувати ще зовсім молодий корпоративний проект «ElibUkr – Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України». Та позаяк – напрочуд активний. Бо вірно визначено його концепцію. Враховано реальні потреби університетів. Відкинуто все не суттєве, побічне і вторинне. І тому немає жодних сумнівів, що цей проект буде жити. А це – консорціум за визначенням. Бібліотечно-інформаційний консорціум. Український!

Приємно повідомити, що у нас в Дніпропетровську ВНЗ також поступово рухаються в бік корпоратизації. І цей рух очолює наукова бібліотека Дніпропетровського національного університету. Ми усвідомлюємо, що цей рух не надто активний. У ньому учасниками є лише чотири ВНЗ з тих 18-ти, які ми маємо під прапором обласного методичного об’єднання ВНЗ області. І охоплює цей рух не таке вже й широке коло бібліотечних процесів, бо наразі мова йде тільки про «Корпоративний електронний каталог статей українських періодичних видань».  Але, «дорогу подолаєш ідучи». Саме так народна мудрість визначає потенції до перемоги на філософському рівні. І ми віримо, що така філософія вірна.

Дуже приємно відзначити, що не відсторонюється від корпоративного руху, як такого, і наукова бібліотека Вінницького медичного університету ім. М.І.Пирогова. Ця бібліотека, як обласний методичний центр бібліотек ВНЗ, ще з 2004 року працює над проектом «Міжрегіональна корпоративна система медичних бібліотек». За п’ять років, що минули, є певні здобутки. Про це своє вагоме слово скажуть фахівці цієї бібліотеки. Я – лише про цей факт.

Музичні бібліотеки України, на превеликий жаль, наразі ще до цього руху ще не долучилися. Та маємо свої сподівання на радикальну зміну ситуації на краще вже найближчим часом. Бо висловлюю з цієї трибуни як свої особисті устремління, представника цієї ланки бібліотек ВНЗ України, так і точку зору Української бібліотечної асоціації, членом якої я є і маю право її точку зору тут презентувати.

Узагальнюючи викладене, і заглядаючи трохи «за обрій», зробимо наступні висновки. З огляду на світову, в Україні формується національна політика і стратегія подальшого руху по шляху втілення корпоративних принципів у бібліотечній системі. Попереду, зрозуміла річ, НАН України. Далі – університети потужних відомств. Є успіхи і в університетах системи МОНУ та ВНЗ системи МКТУ. Очевидно, що тут МОНУ є лідером.

В усіх ланок бібліотечної системи України шляхи і темпи корпоративного руху різняться. Часом навіть дуже радикально. Діючі бібліотечно-інформаційні консорціуми ще надто слабкі. Їх фактично не бачить і не оцінює суспільство. Але загальнодержавна тенденція така: усі ланки бібліотечної інфраструктури країни вже свідомо сприйняли цей рух, як цілком природний та необхідний. Усі працюють і набирають обертів. А за кінцеву мету мають створення в Україні так званого Інфополісу. Цей феномен представляє собою синтез бібліотечного, інформаційного, наукового та видавничого комплексів країни в єдине ціле на принципах ідеї і концепції консорціуму. Таке воістину мега-утворення буде виступати в якості системностворюючої компоненти інформаційної сфери суспільства, що має сприяти кардинальному підвищенню статусу та ролі бібліотек. За оцінками експертів бібліотеки із інформаційної інфраструктури, що зараз вважається у суспільстві допоміжною, мають перетворитися в інформаційні основи виробничих, наукових, освітніх та культурологічних структур майбутнього.

Така національна інформаційна політика держави України. Але Україна сьогодні будує громадянське суспільство, в якому держава не домінує тотально в усіх інфраструктурних змінах. Тому бібліотечна система має іти до побудови Інфополісів суто демократичними шляхами. Саме тому, зважаючи на глибинну сутність процесу корпоратизації у бібліотечній сфері, експерти визначають, що найближчим часом в Україні очікується «злива» корпоративних бібліотечних проектів, тобто консорціумів. І нехай так і буде!

Список використаних джерел і літератури

1.              Ярошенко,Т. Наукові комунікації 21-го століття: електронні ресурси для науки та освіти України [Текст] / Т. Ярошенко // Бібл. вісн. – 2006. — №5. — С. 17-22.

2.              Компанія «Росийские корпоративные библиотечные системы». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://consortium.ruslan.ru/rus/.

3.              Антопольский, А.Б. Мультимедиа, как феномен культуры [Текст] / А.Б.Антопольский // Библиография. – 2004. — №6. – С. 84-86.

4.              Артемов, Ю. Формирование электронных фондов документов в библиотеках [Текст] / Ю. Артемов // Бібл. форум України. – 2007. — №4. — С. 13-16.

5.              Баркова, О. Електронна бібліотека як перспективний засіб організації доставки документів та обслуговування по МБА [Текст] / О. Баркова // Бібл. вісн. – 2002. — №1. — С. 47-54.

6.              Ільганаєва, В.О. Корпоративний рух в Україні : стан та перспективи розвитку [Текст] / В.О. Ільганаєва. // Бібл. форум України.- 2006. — №2 – С.13-15.

7.              Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека імені Д.Чижевського. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.library.kr.ua.

8.              Національна бібліотека імені В.І.Вернадського НАН України. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/.

9.              Інститут проблем реєстрації інформації НАН України. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ipri.kiev.ua/ukr/.

10.           Миколаївський національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nuos.edu.ua/.

11.           Костирко, Т. Бібліотеки ВНЗ в інформаційно-освітньому просторі Миколаївського регіону [Текст] / Т.М. Костирко // Вісн. Харк. Держ. Акад. культури: зб. наук. праць. – Х.: ХДАК. 2006. — Вип.18. — С. 173-181.

12.           Російська Національна бібліотека. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nlr.ru/inter/work.htm.

13.           Кримська міжвузівська електронна бібліотека. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://elib.crimea.edu/.

14.           Проект «Центр міжнародних освітніх програм». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.edu-cip.kz/ru/index.php.

15.           Електронна Інтернет-бібліотека давньої української літератури «Ізборник». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.litopys.org.ua/.

16.           «Библиотека электронных учебников». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.book-ua.org/.

17.           Електронна Інтернет-бібліотека української книги «Буквоїд». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bukvoid.com.ua/.

18.           Українська електронна книга в Інтернеті «Народна бібліотека». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.biglib.com.ua/.

19.           Компанія «Інформатіо-Консорціум» в Україні. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.informatio.org.ua/.

20.       Сайт Західноєвропейського партнера «Інформатіо-Консорціум» –  видавництва (EBSCO). — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.realib.ru/docs/EBSCO.html

Формування авторитетних файлів в ВОНМБ: перші кроки.

Соцька Марія Олександрівна - зав. відділу науково-медичної інформації ВОНМБ.

Всім нам відомо, що краєзнавча робота – це невід’ємна частина роботи бібліотекаря на сьогодні. Ми ведемо таку роботу, збираючи всі матеріали та публікації з періодики та книг. Наша газетна БД «Краєзнавство» нараховує близько 400 записів починаючи з 2000 року.

Біля 1000 статей та 200 книжок наших авторів-медиків нараховує та зберігає наш фонд.

Для успішного і  ефективного функціювання пошукової системи IRBIS-64, в якій працює бібліотека, для досягнення високої результативності пошуку записів, ми прагнемо максимально використовувати всі технологічні особливості програми, в тому числі, можливість створювати власні електронні ресурси.

Такими ресурсами є авторитетні файли, формування яких даною програмою передбачено.

Що таке «авторитетний файл»? В основному, це файл, який містить важливу інформацію щодо автора, колективного автору або предметної рубрики. Авторитетний файл є допоміжним інструментом як катологізаторам при описі документів, так і бібліографам при організації пошуку. Так, при заповненні заголовку поточного запису можна користуватися полем «введення через AUTHORITY- файл».

Таким чином при занесенні інформації з одного джерела в інше знижується кількість помилок при введенні та кількість друкарських помилок, а також скорочується час складання бібліографічного опису та досягається високий рівень стандартизації в каталогізації.

Нові записи створюються в процесі аналітико-синтетичної оброки поточних надходжень краєзнавчої тематики. Данні про авторів та організації беруться з книг, журнальних та газетних статей. Для уточнення  даних та додавання невистачаючих відомостей використовуються  джерела, які вже є в фондах бібліотеки, інформація з Інтернет або інколи навіть дзвінки безпосередньо в цю організацію чи використання електронної пошти.

З 2003 року, коли наша бібліотека перейшла на користування автоматизованою системою «IRBIS» , всі краєзнавчі матеріали були переведені з паперових картотек в електронний вигляд. Але на той час ми ще не володіли поняттям «авторитетний файл»,

Тому сьогодні нас очікує велика робота по доопрацюванню цієї бази даних.

Ми знайшли всі статті в БД «Аналітика» з ключовим словом «краеведение» та перенесли авторів цих статей в словник БД Авторитетного файлу «Індивідуального автору». Для пошукової мети необхідно, щоб всі записи мали єдиний вигляд, тому тепер цю базу необхідно доповнити відомостями про авторів:

• рік закінчення та назва ВУЗу;
• рік захисту та назва дисертації;
• спеціальність;
• місця роботи з точним вказуванням періоду часу;
• звання та нагороди;
• вчений ступінь тощо.

Оскільки для створення цієї БД всі автори статей вводились з клавіатури, то

наступним кроком  буде переведення їх через «AUTHORITY- файл», уніфікуючи при цьому всі розбіжності у написанні прізвищ. Це також допомогає при пошуку всіх статей даного автора та статей про  даного автора.

Вказуючи місце роботи  автора, надалі ми зможемо при здійсненні пошуку за місцем роботи вибрати всіх авторів даної організації.

 Завдячуючи введенню через «AUTHORITY- файл» при здійсненні пошуку ми також отримуємо одночасно всі статті вибраного автора незалежно від того, якою мовою  вони були введенні – українською чи російською.

(Приклад: «Мостовий або Моставой»).

При створенні бібліографічного покажчика праць лікарів певної організації ми здійснюємо пошук в БД Авторитетного файлу «Індивідуального автору» за місцем роботи і отримуємо список всіх лікарів даного колективу, а з БД «Аналітика» знаходяться всі їх публікації.

 Отже для повноцінної роботи з  БД Авторитетного файлу «Індивідуального автору» нам доведеться провести ще таку роботу:

• Додати відомості про цих авторів (місце роботи, ім’я на іншій мові, звання, ступінь, роки роботи в організаціях, посада тощо).
• Вибрати статті з БД «Аналітика» з ключовим словом «краеведение» та перевести їх через «АФ».
• Відсканувати повні тексти статей з газет, ксерокопії яких зберігаються в паперовому вигляді та приєднати їх до відповідних попередньо створених бібліографічних записів  в  ЕК.

Щодо БД Авторитентних файлів «Колективного автору». В минулому році ми зібрали історичні відомості про виникнення та розвиток центральних районних лікарень області, міських лікарень, медичних коледжів. Цю інформацію нам надали бібліотекарі ЦРЛ і  ми розмістили її на сайті нашої бібліотеки.

В цьому році розіслали до ЦРЛ з проханням надати нам інформацію краєзнавчого характеру, а саме: ксерокопії статей з газет місцевого( районного) значення за останні 10 років , що висвітлюють питання :

• організації охорони здоров’я в районі;
• історичні відомості щодо розвитку медичних закладів району та їх діяльності;
• діяльність окремих лікарів закладу та району з їх повними бібліографічними даними.

Таким чином наші БД Авторитетного файлу «Індивідуального автору» та «Колективного автору» будуть вміщувати не тільки авторів м. Вінниці, а й Вінницької області.

Подальшим кроком нашої роботи буде введення зі бранного матеріалу в ЕК та сканування статей та прикріплення їх в електронному вигляді.

При створенні нових записів  в БД «Колективних авторів» заповнюються обов’язкові поля, створюючи при цьому перехресні посилання. Це означає, що створюється також і самостійний авторитетний запис.

(Приклад: Чечельницька центральна районна лікарня див. також:

ЧЦРЛ(див. на основний)?????

Таким чином при створенні АФ  «Колективний автор» нам треба :

• виділити та однозначно ідентифікувати  визначені назви колективних авторів;

• зібрати всі варіанти визначеної назви, встановив при цьому нормативне (або основне) ім’я, створене відповідно до правил каталогізації;

• вказати додаткову інформацію про колектив, яка може бути корисною користувачу як-то час виникнення, вид колективу тощо.

В результаті введення журнальної статті чи газетної публікації через АФ «Колективний автор » в подальшому при пошуку ми легко знайдемо матеріал як авторів, працюючих в цій організації так і статті про цей колектив.

На перспективу ми плануємо використовувати Авторитетні файли для створення  бібліографічних покажчиків до ювілейних дат та пам’ятних дат, працівників даної організації, покажчики по лікарням тощо.

Таким чином Авторитетний файл дозволяє:

• Уніфікувати введення інформації (досягається однаковість введення, скорочується кількість помилок);
• Виконувати повний і при цьому точний пошук в базах даних ЕК;
• При пошуку робіт автору, внесеного в Авторитетний файл, отримувати відомості про всі його видання, які є наявні в бібліотеці, незалежно від мови видання, різночитання його прізвища, ім’я та по-батькові;
• Проводити фактографічний пошук інформації про авторів та інших персонах організації, а також за місцем їх роботи;
• Ефективно виконувати адресні, тематичні фактографічні , уточнюючі, бібліографічні довідки.

Використання можливостей Web-2 для входження бібліотеки в світовий інформаційний простір

Шпукал Леся Іванівна - директор наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І.Пирогова

Ресурси Інтернету для бібліотекарів.

Бурдейна Вікторія Анатоліївна - бібліотекар бібліотеки ВНАУ.

Заняття «Школи ІРБІС»

Шаповалова Вікторія Юріївна - зав. відділом автоматизації наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І.Пирогова

«Бібліотека ВНЗ і її роль у формуванні інформаційного та культурного простору університету» 14 грудня

База проведення: Науково-технічна бібліотека Вінницького національного технічного університету

Круглий стіл.   Питання для обговорення:

—         електронна бібліотека: формування та використання;

—         вектор успішності сучасної бібліотеки в обслуговуванні студентства;

—         сучасні стратегії збереження бібліотечних фондів

—         масова робота бібліотеки ВНЗ в умовах інформаційного суспільства: зміна стереотипів;

—         бібліотечні кадри сьогодні і завтра: шляхи вирішення проблем кадрів.