В монографії наведене теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення актуальної проблеми фармакології - оптімізація фармакотерапії порушень мозкового кровотоку шляхом застосування модулятора NMDA- рецепторів алемолу (І -адаманпілетилокси-З-морфоліно-2-иропанолу гідро хлориду). На великому експериментальному матеріалі з використанням моделей білатеральної каротидної оклюзії у шурів та гербел доведено, що адемол подібно до препарату-порівняння цитиколіну сприятливо впливає на внутрішньоклітинні ланки патобіохімічного каскаду в нейронах, корегує перебіг глутаматної ексайтотоксичності. При цьому виявлено певні відмінності та перевагі адемолу перед референс-препаратом. Визначено перспективи клінічного застосування адемолу в якості церебропротекторного засобу.