Усі академічні бібліотеки збирають колекції відповідно до потреб досліджень та викладання. Статутні зобов’язання університетських бібліотек вимагають від них збирати, серед іншого, і художню літературу для студентів та викладачів, забезпечуючи відповідний робочий простір та доступ до матеріалів для читання. Художня література входить і до складу спеціалізованого фонду Наукової бібліотеки імені Гордія Палія Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова. У зібранні зарубіжної літератури особливе місце займають книги Зигмунта Мілошевського, якого називають «польським Стівеном Кінгом». Його роман «Уплутаність» вийшов у 2007 році і визнаний найкращим європейським детективом, був екранізований. Усі книги Мілошевського були опубліковані за кордоном. Вони були перекладені більш ніж десятком мов, включаючи англійську, французьку, німецьку, російську, українську, іврит, японську, італійську та іспанську. Британські та американські видання «Уплутаність» (Uwikłanie) були відзначені галузевим виданням *Publishers Weekly* та отримали престижну «зіркову рецензію». Продовження цієї кримінальної серії, *Зерно правди* (*Ziarno prawdy*), також отримало таку ж відзнаку від *Publishers Weekly*. Цікаво, що у романах «Терапія злочину» (Львів: Урбіно, 2012), переклала Божена Антоняк, «Зерно правди» (Львів: Урбіно, 2013), переклала Божена Антоняк «Гнів» (Львів: Урбіно, 2015), переклала Божена Антоняк події розгортаються у медичних закладах, а одними з головних героїв є лікарі та медичні працівники.
В художньому фонді Наукової бібліотеки імені Гордія Палія є примірник книги Зигмунта Мілошевського з дарчим підписом! А на нещодавньому Літературному Пленері у Гдині директор бібліотеки зустрілася з письменником та обговорила його творчі плани. Колектив художнього відділу наукової бібліотеки ВНМУ запрошує читачів і бажає приємного читання!
Шановні викладачі, науковці та дослідники університету!
Хочемо звернути Вашу увагу
Наказ Міністерства освіти і науки України від 11 червня 2026 року № 928
Про включення наукових періодичних видань до Переліку наукових фахових видань України
Включити до Переліку наукових фахових видань України у межах відповідних кластерів строком на три роки з 01 червня 2026 року по 31 травня 2029 року з присвоєнням категорії «Б» наукові періодичні видання за списками, що додаються.
Список наукових періодичних видань, включених до Переліку наукових фахових видань України у межах кластеру «Біологія, біотехнології, медицина та реабілітація», «Хімія, хімічні технології та фармація», «Гуманітарні науки та мистецтво»
Запрошуємо Вас взяти участь у безкоштовному вебінарі у червні від компанії Clarivate.
Вебінар проводитиметься українською мовою на платформі Zoom. Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації. Учасники, які будуть присутні понад 90% основного часу вебінару, отримають сертифікат.
Research Smarter
25 червня 10:15–11:15
Тема: Journal Citation Reports™ 2026
Тези: Journal Citation Reports™ (JCR) за 2026 рік надає світовій дослідницькій спільноті достовірні та прозорі показники для оцінки ефективності журналів та наукового впливу. На вебінарі ми представимо JCR 2026 року, у т. ч. оновлення ключових показників, висвітлення в журналах та аналіз змін у моделях публікацій та цитування. Учасники отримають чітке розуміння того, як JCR підтримує прийняття обґрунтованих рішень авторами, редакторами, бібліотекарами, керівниками досліджень, а також найкращі практики відповідального використання показників на рівні журналів, включаючи імпакт-фактор журналу (JIF), доступний у профілях JCR разом з описовою інформацією про відкритий доступ та авторів. Сесія завершиться практичними прикладами та сесією запитань.
Реєстрація:
https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_ER-QeqOdTHiBmpt2pYH5qw
15-22 червня у фойє Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова проходить виставка архівних документів «Пам`ять серця». Вона присвячена випускникам, студентам, науковцям і співробітникам ВНМУ – учасникам Другої світової війни. Виставка висвітлює долі тих, хто працював та навчався у Вінницькому медичному інституті та приймав участь у воєнних діях, а також демонструє їх наукові праці (монографії, статті, нариси), які зберігаються у фонді Наукової бібліотеки імені Гордія Палія.
Чимало працівників та студентів брали участь у найбільших битвах та військових операціях: у Прикордонній оборонній операції Південно-Західного фронту, героїчній обороні Києва та Харкова, на підступах Криму, форсували Дніпро… На полі бою, у шпиталях, партизанських загонах, часто по декілька діб без сну і відпочинку під безперервним ворожим вогнем надавали медичну допомогу пораненим та хворим бійцям і командирам. Всі вони – герої. Багато із них, переживши пекло війни, дійшли до Берліна, розписалися на стінах Рейхстагу.
З давних давен людину цікавили та лякали отруйні рослини. З розвитком медицини до цього приєдналось практичне значення: як розпізнати, якою саме рослиною був отруєний пацієнт або небіжчик. Так патологічний вплив отруйних рослин на органи та системи органів людини стали у центрі уваги студентів 1-го курсу 14-б групи Олійника Станіслава та Воробйя Олександра.Студенти ознайомилися з найбільш поширеними отруйними рослинами та впливом їх отрути на організм людини, які були відомі лікарям вже у ХІХ сторіччі. Для цього вони використали працю лікаря Гуго Миттенцвейга у перекладі В.Крилова «Повчання до судових розтинів трупів» (Типографія М. Зильберберга, місто Харків, 1878 рік). Особливу увагу молоді дослідники звернули на шишконосну рослину козацький ялівець (Sabina officinali), описали незвичні прояви отруєння саме цією рослиною: ротова порожнина, глотка,стравохід та шлунок при отруєнні зафарбовані в зелений колір. Вміст шлунково-кишкового тракту схожий на суп з зеленого горошку, а при його розведенні осаджується зелений порошок, що є характерною ознакою отруєння козацьким козацьким ялівцем. При цьому на трупі немає ніяких змін: ні почервоніння, ні крововиливів в шлунок або черевну порожнину.
Ця цікава та змістовна доповідь студентів отримала найвищу нагороду на International scientific interdisciplinary conference for young scientists and medical students (25-27 травня 2026 року, Харківський національний медичний університет), а їх науковими керівниками були доцент кафедри медичної біології Білошицька Аліна Василівна, завідуюча відділом рідкісної книги Наукової бібліотеки імені Гордія Палія Щукіна Лариса Борисівна та викладач кафедри філології Мазур Наталія Валентинівна, адже вся конференція і всі доповіді були на англійській мові.