Наукова бібліотека

«Пам`ять серця»

     15-22 червня у фойє Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова проходить виставка архівних документів «Пам`ять серця». Вона присвячена випускникам, студентам, науковцям і співробітникам ВНМУ – учасникам Другої світової війни. Виставка висвітлює долі тих, хто працював та навчався у Вінницькому медичному інституті та приймав участь у воєнних  діях, а також демонструє їх наукові праці (монографії, статті, нариси), які зберігаються у фонді Наукової бібліотеки імені Гордія Палія.

     Чимало працівників та студентів брали участь у найбільших битвах та військових операціях: у Прикордонній оборонній операції Південно-Західного фронту, героїчній обороні Києва та Харкова, на підступах Криму, форсували Дніпро… На полі бою, у шпиталях, партизанських загонах, часто по декілька діб без сну і відпочинку під безперервним ворожим вогнем надавали медичну допомогу пораненим та хворим бійцям і командирам. Всі вони – герої. Багато із них, переживши пекло війни, дійшли до Берліна, розписалися на стінах Рейхстагу.

Читати повністю

Плідна співпраця Наукової бібліотеки зі студентами нашого університету

З давних давен людину цікавили та лякали отруйні рослини. З розвитком медицини до цього приєдналось практичне значення: як розпізнати, якою саме рослиною був отруєний пацієнт або небіжчик. Так патологічний вплив отруйних рослин на органи та системи органів людини стали у центрі уваги студентів 1-го курсу 14-б групи Олійника Станіслава та Воробйя Олександра.Студенти ознайомилися з найбільш поширеними отруйними рослинами та впливом їх отрути на організм людини, які були відомі лікарям вже у ХІХ сторіччі. Для цього вони використали працю лікаря Гуго Миттенцвейга у перекладі В.Крилова «Повчання до судових розтинів трупів» (Типографія М. Зильберберга, місто Харків, 1878 рік). Особливу увагу молоді дослідники звернули на шишконосну рослину козацький ялівець (Sabina officinali), описали незвичні прояви отруєння саме цією рослиною: ротова порожнина, глотка,стравохід та шлунок при отруєнні зафарбовані в зелений колір. Вміст шлунково-кишкового тракту схожий на суп з зеленого горошку, а при його розведенні осаджується зелений порошок, що є характерною ознакою отруєння козацьким козацьким ялівцем. При цьому на трупі немає ніяких змін: ні почервоніння, ні крововиливів в шлунок або черевну порожнину.

Ця цікава та змістовна доповідь студентів отримала найвищу нагороду на International scientific interdisciplinary conference for young scientists and medical students (25-27 травня 2026 року, Харківський національний медичний університет), а їх науковими керівниками були доцент кафедри медичної біології Білошицька Аліна Василівна, завідуюча відділом рідкісної книги Наукової бібліотеки імені Гордія Палія Щукіна Лариса Борисівна та викладач кафедри філології Мазур Наталія Валентинівна, адже вся конференція і всі доповіді були на англійській мові.

Військова медицина на відстані століть

 З історії відомо, що до Кримської війни 1853–1856 рр., військових лікарів було вкрай мало. Проте, у війнах кінця XIX ст. військові лікарі брали в них активну участь, повертаючи до лав велику кількість поранених та хворих воїнів. В Україні військових лікарів готували у військово-медичної академії, навчали при Київському шпиталі та у медико-хірургічній школі в Єлисаветграді (Кропивницький). По науковим працям медиків того часу, які знаходяться в Науковій бібліотеці ВНМУ, можна простежити всю історію теорії і практики надання допомоги військовим. Історія зберегла нам багато відомих імен і цікавих тем.    

Читати далі

          Незважаючи на важкі обставини, які склалися останніми роками, та й мінливу погоду, 12 травня ми дочекалися справжнього дива. Адже цей місяць багатий святами, у нашому університеті проходить тиждень Фармацевтичного факультету. Саме у рамках цього тижня щиро та відверто пройшов Круглий стіл: «Аптеки 18-19 ст.: традиції, розвиток, спадщина».
Співробітники кафедри фармації та бібліотекарі відділу рідкісної книги Ольга Петрівна Мазур та Щукіна Лариса Борисівна, разом зі студентами фармацевтичного факультету, постарались донести атмосферу аптечної справи 18-19 ст. на Поділлі, розповісти про досвід Миколи Івановича Пирогова як фармацевта, проаналізувати бібліотечну колекцію одного з перших професорів фармацевтичного технікуму та інституту К.І. Лане. Круглий стіл проходив в коворкінг-центрі. Емоції студентів зігрівали серця присутнім, оскільки добрі вчинки приносять радість не тільки слухачам , але і учасникам дійства. Залучення студентів до виконання добрих і корисних справ (підготовка доповіді, презентацій) виховує в них такі риси людського характеру, як доброзичливість, тактовність, милосердя, уміння розуміти проблеми оточуючих та бажання безкорисливо допомагати. Людина створена для добра, вона живе в суспільстві, а тому повинна нести у цей світ чистоту своєї душі, бути відкритою у думках, чесною у діях, милосердною і чуйною.

             У 2024 році Верховна Рада законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років»   встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні. Як зазначив Інститут національної пам’яті, поступовий офіційний перехід до європейської традиції памʼятання розпочався після Революції гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні.

          5-8 травня Наукова бібліотека імені Гордія Палія організувала тематичну виставку літератури та періодичних видань «1939-1945 рр. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Це важливий крок для вшанування пам’яті про події Другої світової війни та внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Представлені документальні дослідження, історичні монографії, спогади очевидців, художні твори українських та зарубіжних авторів про Другу світову війну.