Наукова бібліотека

             У 2024 році Верховна Рада законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років»   встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні. Як зазначив Інститут національної пам’яті, поступовий офіційний перехід до європейської традиції памʼятання розпочався після Революції гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні.

          5-8 травня Наукова бібліотека імені Гордія Палія організувала тематичну виставку літератури та періодичних видань «1939-1945 рр. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Це важливий крок для вшанування пам’яті про події Другої світової війни та внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Представлені документальні дослідження, історичні монографії, спогади очевидців, художні твори українських та зарубіжних авторів про Другу світову війну.

Шановні викладачі, науковці та дослідники університету!

Запрошуємо вас взяти участь у черговій серії безкоштовних вебінарів у травні від компанії Clarivate.

Вебінари проводитимуться українською мовою на платформі Zoom. Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації. Учасники, які будуть присутні понад 90% основного часу вебінару, отримають сертифікат.

7 травня 11:00–12:30 (Спільно з ДНТБ України)

Тема: Дисертації від написання до аналізу

Тези: Дисертація — це віддзеркалення шляху від ідеї до власного наукового внеску, де дослідник перетворює питання на доказ і результат.

Під час вебінару ми розглянемо:

• як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах;
• як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації;
• як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди;
• як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень.
• та представити захищені дисертації науковій спільноті

Попрацюємо з Web of Science ProQuest™ Dissertations & Theses Citation Index та повторимо як розмістити дисертації у PQDT Global
На вебінарі запрошений гість Meinhard Kettler (Clarivate), який не приховує, як показати дисертації науковій спільноті.

Реєстрація: 

https://us02web.zoom.us/meeting/register/WyQoUj7ARz22AnCEPgcgEw

Research Smarter

21 травня 10:15–11:15

Тема: Чому структуровані дослідницькі дані важливі: створення надійного пошуку, виявлення та аналітики

Тези: Обсяг і складність глобальних дослідницьких результатів продовжують зростати, спосіб структурування та категоризації наукових даних став стратегічною основою для надійного виявлення, оцінки та прийняття рішень. Погано структуровані або непослідовно категоризовані дослідницькі дані можуть призвести до неповних результатів, оманливої аналітики та хибних порівнянь, навіть коли аналізи здаються технічно обґрунтованими. На основі висновків зі звіту Інституту наукової інформації (ISI) «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних» цей вебінар досліджує, чому ретельна індексація даних, стабільні класифікації та повні метадані є важливими для змістовної дослідницької інформації. Ми розглянемо конкретні приклади того, як слабкі або неповні структури даних можуть спотворювати аналіз цитування, порівняння, показники співпраці та оцінку ефективності, а також як нормалізація за тематикою та часом, допомагають пом’якшити ці ризики. Учасники отримають глибше розуміння того, як високоякісні дослідницькі дані підтримують надійний пошук і виявлення, забезпечують справедливу та відповідальну аналітику, а також посилюють рішення, засновані на доказах, для установ, грантодавців та політиків. На сесії також будуть обговорені практичні наслідки для систем оцінки досліджень, стратегічного планування та відповідального використання метрик у швидко мінливій науковій екосистемі.

Реєстрація:
 https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_cIcVTWp7Rk2NyU6pNCrGvg

Інформацію розміщено 01.05.2026 р.

Медичні посібники та підручники як пам’ять про українізацію вищої освіти на початку ХХ століття

На поч. ХХІ ст. припадають кардинальні зміни у розвитку вищої медичної освіти України.
Сучасні реформи спрямовані на підвищення рівня якісної підготовки медичних працівників,
формування всебічно розвиненої особистості майбутнього фахівця в галузі медицини.
Раціональні зерна цього реформування було закладено ще на початку ХХ ст.
В фонді Наукової бібліотеки ВНМУ зберігається багато навчальних видань, які пропонувалися
студентам медвишів в 20-30-ті рр. минулого століття. Їх аналіз яскраво підтверджує факт
активного та міцного переходу на викладання українською мовою.

Повний текст

    23 квітня відзначається Всесвітній день книги та авторського права.

     Засноване ЮНЕСКО в 1995 році, це свято має на меті популяризацію читання, мистецтва видавничої справи та захисту інтелектуальної      власності. У цей день ми закликаємо всіх звертатися до книг – джерела знань та освіти, основи для особистісного та соціального розвитку, а також неймовірно важливого елемента культурної спадщини. У цей день ми також відзначаємо бібліотекарів, які активно підтримують та популяризують читання в місцевих громадах. Цього року ЮНЕСКО за рекомендацією Консультативного комітету оголосила місто Рабат (Марокко) Всесвітньою столицею книги 2026 року. ЮНЕСКО відзначила Рабат за його «чітку відданість розвитку літератури, розширенню прав і можливостей жінок та молоді через читання та боротьбі з неграмотністю.

А Наукова бібліотека імені Гордія Палія з цієї нагоди підготувала та запросила відвідати виставку «Українські книги, які читають у світі».

                     22 квітня 2026 року у Вінницькому кооперативному Інституті та Аkademia nauk stosowanych im. prof. E. Lipińskiego w Kіelcach відбулась весняна сесія традиційної Міжнародної науково-практичної конференції «Наука, освіта і технології майбутнього: міждисциплінарні виміри інновацій та сталого розвитку». Серед основних напрямків роботи конференції, які зацікавили студентів та співробітників Наукової бібліотеки імені Гордія Палія Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, були Секція 03 — Біологічні науки, Секція 04 — Медичні науки та Секція 18 -Історичні науки.
Під керівництвом досвідчених фахівців бібліотеки студенти 1-го курсу медичних факультетів 1 та 2 підготували змістовні та цікаві доповіді. Головною родзинкою наукових робіт студентів було використання стародруків із фонду Рідкісних книг Наукової бібліотеки. Адже завдяки праці з унікальними книгами молоді науковці змогли прослідкувати еволюцію біологічних та медичних знань за півтора століття.