Бібліотека

Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

«Комунікаційний простір сучасної бібліотеки» (семінар)

Дата проведення:  24 жовтня 2018 р.......................................................................................................... База проведення: Бібліотека Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Основна суть комунікаційного простору сучасної бібліотеки
Кравчук Неліна Миколаївна, директор бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова

Сучасний розвиток освіти і науки, соціокультурна ситуація, динамічний розвиток інтернет-технологій вимагають від бібліотек розширення та урізноманітнення напрямків роботи для забезпечення освітньої, наукової, дозвіллєвої діяльності, використання засобів масової інформації, локальних та віддалених комунікаційних мереж для забезпечення інформаційних запитів читацької аудиторії.

Сьогодні бібліотека розглядається не тільки як система збереження та передачі знань, а як комунікаційний простір. Часто поняття «комунікативність» і «комунікаційність» розглядаються як синоніми, що є не обґрунтованим. Поняття «комунікативний» ми розглядаємо як такий, що «має властивість, здатність до комунікації» і «…являє собою сукупність умов, які забезпечують можливість встановлення діалогу, взаємодії між суб’єктами» (А. Ненашев). А «комунікаційний» має процесуальне значення, що характеризує комунікацію як процес і «в умовах інформатизації та комп’ютеризації невід’ємною умовою взаємодії стає наявність налагоджених каналів трансляції й репродукування інформації…» (А. Ненашев).

Специфіка сучасної комунікації полягає в об’єднанні двох рівнів: реального й віртуального, які сприяють формуванню єдиного комунікативного простору зі своїми особливими правилами, нормами і законами.

Комунікація виконує кілька важливих функцій, зокрема:

  1. Задоволення потреби у спілкуванні. Всі люди – соціальні особи. Ми маємо потребу в інших людях: можемо годинами обговорювати важливі новини, різні ситуації і дрібниці, важливі професійні питання.
  2. Обмін інформацією, що сприяє підвищенню нашого особистісного і професійного рівня.
  3. Розбудова стосунків. Через спілкування ми не тільки знайомимося з іншими людьми, а і, що найважливіше, встановлюємо стосунки, які можуть розвиватись і поглиблюватись, або псуватись і заморожуватись.
  4. Демонстрування поваги до іншого. Зустрівши знайому людину, ми говоримо: «Як справи?», «Що нового?», «Привіт!» тощо. В такий спосіб ми показуємо, що вирізняємо цю людину з-поміж інших, тобто демонструємо повагу. Якщо нічого не говорити – ризикуємо заслужити репутацію зверхньої і нетактовної людини.
  5. Вплив на інших. Ми висловлюємо власні думки і позиції, намагаючись переконати у доцільності певних дій і поступків. (Н-д, дирекція і підлеглі)
  6. Уточнення уявлення про себе. За допомогою комунікації ми дізнаємося, якими ми є та як люди реагують на нашу поведінку. Тут треба бути психологом.

 Внутрішні комунікації здійснюються в рамках самої організації, тобто обмежені територіально – це територія бібліотеки. До них відносяться колективні збори, оголошення, корпоративні заходи, міжособистісні відносини між співробітниками та співробітниками і відвідувачами. Важливою складовою є будівля бібліотеки, інтер’єр бібліотеки, природний ландшафт. На вибір і побудову оптимальних внутрішніх комунікацій впливає призначення організації —  її мета, завдання, статус, напрям діяльності та ін.

 Зовнішні комунікації розповсюджуються за рамки організації. Функціональні зв’язки при зовнішніх комунікаціях включають:

  • Ієрархічні відносини університетської бібліотеки з адміністрацією навчального закладу
  • Партнерські відносини з науковими товариствами, соціальними і освітніми інститутами, різними об’єднаннями, громадськими організаціями, приватними особами та ін.
  • Інформативні відносини, які здійснюються через особливі канали комунікації, де відбувається самопрезентація бібліотеки. Наприклад, прес-релізи в ЗМІ, власні видання для широкої аудиторії, публічні виступи на конференціях, дні відкритих дверей, бібліотечний сайт, соціальні мережі, тощо.

Різноманітні види й способи комунікації можна поділити на три групи:

  • усну,
  • письмову
  • візуальну.

Складові комунікаційного простору:

 1. Перформансна комунікація

Перформанс (з англ. «виконання», «здійснення») – це символічна діяльність, яка здійснюється індивідом або групою з метою справити враження та привернути до себе увагу. У сучасному трактуванні в основі перфомансної комунікації лежить колективна творча діяльність, для якої характерними є: драматургійність, сценарність, елементи свята, карнавальність.

Професійні перформанси: прес-конференція; брифінг; телебесіда.

Сучасні форми перформансної комунікації — флеш-моб. Учасники того самого заходу можуть переслідувати різні цілі. Серед можливих варіантів — розвага, порушення повсякденного ходу життя, справити враження на навколишніх, відчуття причетності до спільної справи, самоствердження (випробувати себе: «Чи зможу я це зробити на людях?»), спроба одержати гострі відчуття.

  1. Візуальна комунікація.

Сприйняття – це перший момент зустрічі людини і оточуючого середовища, внаслідок якої закладається перше пізнавальне враження. У сучасному світі спостерігається посилення візуальних комунікацій, текстуальне сприйняття поступається візуальному розумінню.

До візуальної комунікації відносяться:

  • Імідж, образ комунікатора (зовнішність, фізичні дані)
  • Невербальне спілкування (міміка, жести кисті та руки, постави, положення тіла). Останнім часом існує тенденція включати до структури невербальних засобів спілкування навколишні соціально-побутові умови, меблі, інтер’єр, архітектурний стиль, колір, музику; об’єкти, які використовують для зв’язків з навколишнім світом: одяг, косметику, прикраси та ін.
  1. Вербальна комунікація

Здається, що може бути простішим за спілкування: один говорить, а другий слухає. Однак цей процес не такий простий, адже нерідко трапляється, що зміст нашого повідомлення не збігається з тим, як його розуміє співрозмовник.

У вербальній комунікації для бібліотечного працівника важливі елементи — риторика і ораторське мистецтво.

Комунікативне поле кожної країни складається із його ментальних, культурних характеристик. Всі компоненти комунікативного простору бібліотеки сприймаються як елементи особливої «бібліотечної» мови.

Презентація виступу

Мова невербального спілкування та вербальна комунікація в бібліотечній професії
Головко Надія Сергіївна, головний бібліотекар ВНМУ ім. М. І. Пирогова

Сьогодні пріоритетним джерелом інформації у суспільстві став Інтернет,який  взяв на себе частину функцій бібліотеки, тому її традиційна роль змінюється.  Професія сучасного бібліотекаря потребує певних змін, адже він і психолог, і актор, і режисер, і знавець сучасних комп’ютерних технологій, і що найголовніше –  справжній товариш та порадник для користувача.

Бібліотекарі можуть подавати свій професіоналізм кількома способами:

  • за рахунок зовнішності, тобто природна врода, модний одяг самі собою все зроблять та привернуть увагу;
  • через ставлення до читача, яке виявляється як у вербальній, так і в невербальній формі.

На основному, вербальному, рівні в якості засобу передачі інформації  використовується людська мова, за допомогою якої під час спілкування із читачами проявляється щирість, скромність, або навпаки.

Головне у мові — загальний стиль. Безумовно, бібліотекар має говорити грамотно, без помилок, з вірним наголосом,  по необхідності коротко, точно, логічно.   Мова повинна бути помірної гучності, плавною по інтонації, м’якою, чіткою, наповненою вишуканими словами. При розмові в першу чергу вживайте слова «Ви», «будь ласка», «прошу Вас», «вибачте», «дякую». Зовсім неприпустимо приказне «відійдіть», «принесіть», «підійдіть». У відповідь на подяку читача бібліотекар зобов’язаний проявляти скромність, сказати щось начебто «не варто», «не турбуйтеся», не можна залишати вдячні слова без відповіді.

 Бібліотекарю протягом дня доводиться багато говорити. Безліч разів він має привітатися, попрощатися з читачем, порадити, розповісти, як знайти потрібну книгу, як користуватися послугами бібліотеки, запросити читача на захід, зробити зауваження, заспокоїти розгніваного читача, відповісти нахабі та ін. Чи завжди бібліотекар вміє це зробити? Для цього  необхідно володіти культурою мови. Адже професія бібліотекаря, як і педагога, журналіста, актора, потребує майстерного володіння мовою.

Також для виступу перед аудиторією важливо володіти дикцією. Одна справа підготувати гарний виступ, а інша – донести до слухача.  Але важливо не тільки це. Людина розмовляє правильно, а спілкуватися з нею неприємно, заважає вульгарний, пронизливий голос, чварні інтонації, погана дикція. Є бібліотекарі, котрі розмовляють так, що їх не можна зрозуміти, ковтають слова або окремі їх частини, деякі взяли на озброєння роздратований тон.  Необхідно,  щоб мова була звільнена від вигуків та слів на зразок: «е, е, е», «так сказать», «значить»,»это самое». Вони дратують співрозмовника.

   Для того, щоб професійно рекомендувати послуги бібліотеки, аргументувати свою точку зору, вести дискусію, бібліотекар має знати основи риторики як науки про слово, що навчає мистецтву спілкування, впливу слова на розум та серце людей, формує світогляд. Під час спілкування із користувачами слід проявляти щирість, cкромність.

 Бібліотекар повинен завжди обдумувати, як сформулювати запитання до користувача, як відповісти на його запити. Отже при спілкуванні вживають різні форми запитань:

Закриті запитання – це запитання на які можна відповісти просто «так» чи «ні» або всього декількома словами. Наприклад: «Ви хочете записатися до нашої бібліотеки?»; «Ви знайшли потрібну Вам літературу?» тощо. Закриті запитання дозволяють отримувати точну інформацію, але з їх допомогою важко зрозуміти мотиви, відчуття співрозмовника, його оцінювання ситуації, яка склалася.

Відкриті запитання передбачають розгорнуту відповідь і починаються словами «що», «як», «чому» та ін. Наприклад, «Що Вас цікавить?», «Яку літературу Вам треба замовити по МБА?», «Як користуватися каталогом?». Відкриті запитання використовують для прояснення складної ситуації або для того, щоб зрозуміти відношення людини до проблеми, яка обговорюється.

 Контрольні запитання використовують для підтвердження достовірності того, що ви чуєте від співрозмовника. У практиці бібліотечного обслуговування такі запитання досить рідкісні. Їх використовують, наприклад, коли бібліотекаря відволікли від діалогу на деякий час, і він не пам’ятає, що саме запитав читач.

 Уточнюючі запитання використовують, коли хочуть щось уточнити з того, що промовив співрозмовник. Наприклад: «Поясніть, що це означає?», «Що Ви мали на увазі, коли говорили це?».

Прямі – це питання, які ставлять без будь-яких «обхідних шляхів», ні в якому разі не маскуючи предмет розмови. Наприклад: «Де Ви живете?», «Скільки Вам років?», «Чому Ви вчинили саме так?» та ін

Непрямі запитання використовують у тих випадках, коли немає упевненості, що на пряме запитання людина відповість щиро. Запитання про думку співрозмовника можна замінити запитанням про думки які розповсюджені з даного питання у суспільстві сьогодні.

 Розмовляти з читачем потрібно лише коректно, ввічливо, що обумовлено повагою до нього. Це виявляється в манері ставити питання та робити зауваження, нагадування. Наприклад: «Цю книгу ми можемо Вам видати лише на кілька днів, її просять щоденно десятки читачів, тому просимо повернути її вчасно, не затримувати», «Підійшов час закриття бібліотеки, просимо повернути книги».  Не можна грубо наказувати, підганяти.

Важливою складовою мовного спілкування в бібліотеці є також вміння слухати. Правильно слухати — складна наука. Розповідають, що Сократ, прослухавши молодого юнака, який хотів навчитися в нього ораторському мистецтву, запросив за навчання подвійну плату. « За що ж? — запитав юнак. «Я буду змушений навчити тебе не тільки розмовляти, але й слухати», — відповів філософ.

Дуже важливе для бібліотекаря є уміння слухати. Яким би не був читач, у нього є право бути вислуханим. Використовуйте прийоми активного слухання: повторення, цитування партнера,  перефразування, інтерпретація.

Розглянувши основні принципи мовного етикету бібліотекаря, можна зробити висновок, що він вимагає виконання неписаних законів, твердих моральних переконань і принципів. В бібліотеці існує безліч важливих ситуацій, які вимагають вживання правил мовного етикету.    Звернення: офіційне чи товариське, до одного чи кількох людей, до знайомих, чи не знайомих, до чоловіка чи жінки і т. д. Форма звернення, на жаль, в бібліотеці ще не відпрацьована. Можна чути в більшості «молодой человек», «девушка». Бейджик  Мовний етикет рекомендує вимовляти слово»Ви» голосно і чітко, з привітними інтонаціями, а слово «Я» тихіше, скромніше.

 Окрі вербальної мови, існує ще невербальна, так звана мова жестів. Вченими було зареєстровано більше 1000 невербальних знаків та сигналів. Психологами встановлено, що у процесі взаємодії людей 60-80 відсотків комунікації здійснюється за рахунок невербальних засобів вираження і тільки 20-40 відсотків інформації передається за допомогою вербальних.

До «невербалики» ми вдаємося в тих випадках, коли не довіряємо словам партнерів. Тоді жести, міміка і контакт очима допомагають визначити щирість іншого. Емоційний стан людини відображається також у тембрі голосу, відтінках і інтонаціях слів.

Не можу не згадати цю історію…Понад дві тисячі років тому китайський мудрець випадково зустрів незнайомого юнака, з яким поспішив зав´язати дружні стосунки, більше того — посватав йому за дружину свою доньку. Прозорливості мудреця можна дивуватися: через кілька років невідомий юнак проголосив себе повелителем Піднебесної, першим імператором династії Хань. Щасливий тесть стверджував, що виняткові здібності та велике майбутнє він прочитав у рисах обличчя юнака.

Бібліотекарю необхідно знати значення жестів, міміки, інтонації голосу, виразу очей. Зміст повідомлення передається словами, однак настрій і атмосферу створюють саме невербальні сигнали: гучність голосу, інтонація, артикуляція, побудова речень, виділення окремих висловів, слів, паузи тощо. Бібліотекар має слідкувати за своєю мімікою. Корисно порозмірковувати над питанням: «Якою мене бачать люди? Який вираз мого обличчя — доброзичливий чи розлючений? Чи схиляє моє обличчя до відвертості? Чи немає на ньому пихатості?. Варто замислитись, як відчувають себе читачі, побачивши хмикаючий вираз обличчя бібліотекаря, з кривою усмішкою, або бібліотекаря, обличчя якого виражає незадоволення всім і усіма? У бібліотекаря має бути вироблене уміння контролювати себе, своє обличчя тому, що читачі сприймають спочатку саме його і, виходячи з цього, можуть прогнозувати  навіть результати обслуговування.

Хоча спілкування в бібліотеці є на три чверті мовним, всім добре відомі ситуації, коли слова не потрібні. По обличчю людини можна іноді пізнати більше, ніж вона може чи хоче сказати, а своєчасна усмішка, бажання спілкуватися можуть суттєво допомогти контакту з читачем. Вираз обличчя відображає емоції людини, на ньому написана вся гама переживань: радість і відчай, любов і ненависть, зацікавленість і зневага.

    Культура бібліотекаря полягає в тому, щоб вміти управляти виразом свого обличчя, намагатися відобразити на ньому лише позитивні емоції, які сприяють доброзичливому спілкуванню.
Важливе і уміння  самоподачі, виразом якої є такі параметри, як швидкість, чіткість, правильність, оперативність, увага, спостережливість, пам’ять, ерудиція, начитаність, обізнаність, вміння дати корисні рекомендації.

Вівдповідно самоподача може відбуватися і в негативному вигляді: монотонність розмови, дратівливість, негативні жести (покачування головою,  насуплене обличчя, руки на стегнах, пальці сплетені в замок, погляд убік тощо). Інколи бібліотекар застосовує сховану самоподачу: зовнішньо він виявляє зацікавленість, лояльність до читача, а про себе думає, коли вже зможе обговорити його з іншими.

Внаслідок самоподачі в цілому формується ставлення і до бібліотекарів. Саме самоподача і сформувала в суспільстві негативні образи бібліотекаря: «синя панчоха», «тихоголоса жінка», «сіра мишка» тощо.

Яким хотять бачити  сучасного бібліотекаря?

 Говорячи про вимоги до сучасного бібліотекаря, американські колеги звернулися до духовної спадщини одного зі своїх президентів, а саме – Бенджаміна Франкліна. Він був видатним політичним діячем, новатором, і високоосвіченою людиною. Крім того, що любив читати і вчитися, був засновником першої в США передплатної бібліотеки, певний час працював у ній.

Своїм співвітчизникам Б. Франклін заповів 13 чеснот (заповідей), які сформулювали кодекс бібліотекаря ХХІ століття. Отже, бібліотекарю мають бути притаманні:

Відвага — її не випадково ставлять на перше місце, оскільки лише смілива людина така, що не боїться ризиків, може розвиватися як професіонал

Вміння швидко пристосовуватися до нових умов —  технології сьогодні стрімко розвиваються, і бібліотека повинна встигати за вимогами часу та потребами своїх користувачів;

Орієнтація на обслуговування — бібліотекар має бути здатним почути користувача і зрозуміти його потреби;

Збалансованість — вміння правильно співвідносити бюджетні кошти, часові витрати, потреби користувачів і застосування технологій;

Колегіальність — уміння працювати в команді, ділитися досвідом і знаннями з колегами, бути готовим прийти на допомогу;

Допитливість —  бібліотекар не повинен лякатися складних запитань, а має знаходити на них відповіді;

Креативність — не варто обмежуватися лише стандартним вирішенням проблем, спираючись на свій або чийсь попередній досвід. Бібліотекар майбутнього повинен не боятися запитати: «А чому ні?»;

Розважливість — не можна гарячкувати, адже прийняті рішення мають бути мотивованими та аргументованими;

Уміння зацікавити — варто вносити елементи гри у свою роботу. Так буде простіше вам і цікавіше користувачам;

Партнерство — потрібно шукати способи і шляхи співпраці з іншими установами і структурами;

Цілеспрямованість — необхідно ставити перед собою мету і наполегливо рухатися до неї, незалежно від того, чи є це вирішення якогось поточного питання або проблеми, важливої для кар’єри загалом;

Відданість справі —  не може пасивно і байдуже виконувати свою роботу, щоб досягти результату, слід повністю віддаватися своїй справі.

 Наполегливість. Потрібно руйнувати стереотип боязного бібліотечного працівника. Бібліотекар – це людина, що активно відстоює як власні переконання, так і потреби користувачів.

       Спілкування бібліотекаря і читача починається з привітання. Це важлива етикетна норма. Як краще привітатися? Дуже важливим є тон привітання. Є багато інтонацій для привітання: радісна, щира, тепла, шаноблива, коректна, офіційна. Абсолютно недопустимі: зневажлива, пихата, поблажлива, презирлива, фамільярна, улеслива. За етикетом вітається той, хто заходить в приміщення. Читач може й не привітатися першим, тоді вихований бібліотекар вітається першим, адже вважається, що думка про людину складається в перші 15—20 секунд спілкування.

       Слід доповнити, що важливою рисою бібліотекаря є ввічливість. Ввічливість створює атмосферу доброзичливості, свідчить про високу культуру і повагу до оточуючих.

 Правила етикету вимагають від бібліотекаря зустрічати відвідувачів привітною усмішкою. Відомо, що усмішка — одна із основних якостей культури людини. В багатьох країнах усмішка піднесена до рангу економічних категорій, оскільки без неї неможливо вирішити жодного ділового питання. Якщо в Японії керівник не усміхається підлеглим, його осуджують, а за переконанням спеціалістів, без усмішки керівника знижується продуктивність праці на виробництві. «Усмішка на обличчі — любов в словах«, — основний принцип культури спілкування цієї нації. Думаю, що це варто унаслідувати.
Якщо в бібліотеці під час спілкування з читачем виникло відчуття дискомфорту, нервовості, а, можливо, й ворожості, хто перший повинен усміхнутися і виправити? Звичайно, бібліотекар. Ми знаємо, що інколи в бібліотеку приходять такі читачі, які своєю поведінкою, вживанням грубих висловлювань, псуванням книг чи крадіжкою змушують вдаватись до застосування адміністративних заходів. Тут, звичайно, усмішка недоречна. Якими ж нормами етикету тут можна скористатися? Відповісти грубістю на грубість? Але ж відомо, що зло породжує тільки зло. І опуститися до рівня грубіяна бібліотекар ніяк не може.

Дуже важливою рисою для бібліотекаря є професійна тактовність, яка виявляється в повазі до відвідувачів, в розумінні їх потреб і інтересів. Тактовний бібліотекар проявляє почуття міри у виявленні емоцій, знає межу в розмові, у особистих і службових відносинах. Тактовний і делікатний бібліотекар:

  • пом’якшить дрібну помилку недосвідченого читача,
  • не помітить фізичних вад відвідувача,
  • ненав’язлиіво запропонує допомогу,
  • непомітно виправить безтактність колеги.

Для престижу бібліотеки дуже важливі і такі форми етикету, як точність, обов’язковість, пунктуальність. Основний принцип бібліотечного обслуговування — точно, своєчасно виконати замовлення. Всі зустрічі, екскурсії, бесіди в бібліотеці повинні починатися вчасно. Чим більша аудиторія, тим більш точними повинні бути організатори заходів. Немає більш безтактовного відношення до слухачів і організаторів, ніж запізнення. Приходити вчасно на роботу- теж ознака сумлінності і пунктуальності. Ці якості викликають довіру до бібліотекаря у колег, читачів і адміністрації. Принцип пунктуальності розповсюджується також на вимогу все робити своєчасно: здавати звіти, оформляти документацію, готувати масові заходи, виконувати різні доручення. Невиконана вчасно робота повинна ж все одно бути виконана, а причини, які завадили виконанню того чи іншого завдання, рідко беруться до уваги читачами, колегами, керівниками. І, як правило, це лише створює думку про працівника, як про необов’язкову людину, на яку не можна покластися.

В деяких бібліотеках країн Заходу популярний «Закон Мерфі», суть якого полягає в тому, що всі справи займають більше часу, ніж передбачається, а всі перешкоди, які можуть виникнути, обов’язково виникають. Тому, якщо бібліотекар, який виконує завдання, додасть до реальних термінів його виконання ще 25 відсотків часу, це допоможе йому реально планувати і прогнозувати свою роботу.

 Не абияке значення приділяється зовнішньому  вигляду, манерам, поведінці. Бездоганний зовнішній вигляд викликає довіру.

Принцип «Все для читача» — основний для бібліотекаря. Для справжнього бібліотекаря читач – це не статистична одиниця, а людина з індивідуальними особливостями і запитами.

Специфічною рисою бібліотечного фахівця є знання книги, вміння визначити на кого вона розрахована, її призначення. Тому бібліотекар повинен постійно працювати над собою. «Робити з себе бібліотекаря можна все життя», — слова відомого російського бібліотекознавця Е. Сукіасяна.

Все вище зазначене є левовою часткою іміджу бібліотеки, який формується постійно. Цьому сприяють колектив бібліотеки, її керівники, які постійно повинні тримати його в полі зору і  повсякденно, багато працювати для того, щоб його підтримувати.

Деякі поради бібліотекареві

 Пам’ятайте, що при першому спілкуванні на враження про людину впливає первинна інформація, при постійному –остання.

Не говоріть слова “ні” користувачеві, який прийшов уперше.

Визначайте дистанцію комфортного спілкування: 0-45 см–інтимна,  45-120 см – особиста,120-360 см –соціальна, 360 -… см –публічна, дистанція має велике значення для успішного спілкування.

Якщо це можливо, звертайтеся до співрозмовника частіше на ім’я, адже ім’я – це найважливіше, що має людина.

Щирий та впевнений погляд сприяє контакту. А гарний, позитивний настрій викликає у співрозмовника бажання спілкуватися.

 Не забувайте про особистий підхід до кожного відвідувача:

деякі користувачі прагнуть теплих і дружніх стосунків;

деякі бажають всі справи вирішувати дуже оперативно, не відхиляючись від тем;

деякі потребують технічної допомоги без зайвих розмов;

деяким необхідно пояснити все методично, крок за кроком.

Намагайтеся спілкуватися з читачем не «ніс до носа», а пліч-о-пліч.

Під час спілкування не бійтеся виходити з-за столу.

Відвідувачі не завжди праві, але завжди слід пам’ятати, що вони наші читачі і заслуговують на нашу повагу та ввічливе ставлення.

                   Не прагніть домінувати понад усе.

                   Пам’ятайте! Прямолінійність не завжди сприяє порозумінню.

                   Сказати правду теж треба вміти.

                   Будьте незалежні, але не самовпевнені!

                   Не перетворюйте наполегливість у настирливість!

                   Не чекайте справедливості до себе, якщо ви самі несправедливі!

                   Не переоцінюйте свої здібності й можливості.

                   Виявляйте доброзичливість!

                   Реалізуйте себе у творчості, а не у конфліктах

                   В будь-якій ситуації залишайтеся спокійними та врівноваженими.

Дозвольте відвідувачу «виговоритися», не перебивайте. Використовуйте методику «активного вислуховування», тобто   перефразовуйте  почуту інформацію і перепитуйте, чи правильно ви зрозуміли відвідувача.

Завжди демонструйте  розуміння. «Я бачу, що Вас дуже засмутило…» (намагайтеся зрозуміти емоційний стан), проте, не ставайте на бік  читача, виступаючи проти бібліотеки чи своїх колег.

Якщо ви перепрошуєте за щось, робіть це щиро. Просіть вибачення за   непорозуміння, навіть якщо воно сталося не з Вашої вини.

Беріть відповідальність на себе. Не перекладайте відповідальність і не звинувачуйте інших, не шукайте собі виправдань.

Будьте чесними. Якщо ви не знаєте відповіді на питання, скажіть, що ви її пошукаєте.

Дотримуйтеся обіцянок.

Не сперечайтеся.

Доводьте справу до кінця. («Мене звати…, якщо потрібно, то звертайтеся…)

Незабудьте подякувати відвідувачам за те, що вони повідомили про щось важливе або допомогли виявити проблему.

Не оцінюй інших. Не порівнюй інших людей між собою, хто «кращий», а хто «гірший». Не оцінюй людину за те, якою вона є, як виглядає, як поводиться, які в неї проблеми.

Не давай порад, що повинні робити інші, а чого не повинні. Немає причин вва­жати, що ти наймудріший.

Говори «до людини», а не «про людину». Якщо під час занять ти хочеш щось ска­зати учаснику, не говори, дивлячись на стелю, вбік або на когось іншого: «Він…», «Вона…», а звертайся безпосередньо, на­приклад : «Я хочу тобі сказати…».

Постійно практикуйтесь у спілкуванні зі своїми знайомими чи незнайомцями, особисто з кимось “тет-а-тет” і при великій аудиторії. Тоді ваше спілкування стане успішним, легким і приємним.Остання фраза розмови повинна будуватися з використанням таких слів: ви справили на мене приємне враження; ви дуже цікава людина;

    ГОЛОВНИЙ ДЕВІЗ СПРАВЖНЬОГО БІБЛІОТЕКАРЯ ТАКИЙ:

  • «Завжди обслуговуй читачів так:
  • Нетерплячих – терпляче,
  • Горделивих – турботливо,
  • Образливих – тактовно,
  • Педантичних – делікатно,
  • Роздратованих – запобігливо

Презентація виступу

Корпоративна культура бібліотеки як умова формування її іміджу та забезпечення якісних бібліотечних послуг
Білоус Валентина Степанівна, директор бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

Бібліотекар – благородна професія,

професія з високими ідеалами,

і якщо нам приходиться за них боротися,

будемо робити це з оптимізмом і

почуттям власної значимості.

Міхаел Горман

У статті подається аналіз поняття, пов’язаного з феноменом «корпоративна культура», її значення у підвищенні іміджу бібліотеки та забезпеченні бібліотечних послуг. Показано діяльність бібліотеки Вінницького педуніверситету щодо формування корпоративної культури.

Ключові слова: корпоративна культура, корпоративна культура бібліотеки, імідж бібліотеки, бібліотечний сервіс, інформаційно-комунікаційні технології, бібліотека Вінницького педуніверситету.

Бібліотекам в умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, поширення маркетингу, реклами, політичних технологій, аналітики і консалтингу, дезінформації, інформаційних провокацій, віртуальних перфомансів дедалі складніше відстоювати свої позиції в суспільстві. Такий стан зумовлює пошуки стратегій та нових моделей розвитку бібліотечного інституту, який є одним з основних учасників системи соціальних комунікацій [11, с.15].

Для успішного функціонування бібліотеки в конкурентних умовах важливо формуваннякорпоративної культури (КК), що є потужним інструментом організаційного управління, являє собою поєднання професійних цінностей, принципів діяльності, моральних норм поведінки.

Розвинена КК бібліотеки допомагає вижити організації в соціально-економічному середовищі та забезпечити внутрішню єдність, згуртованість колективу бібліотеки [12, с.30.]. Спробуємо розібратися що таке КК і які особливості КК бібліотеки ?

Термін «корпоративна культура» виник у ІІ-й пол. ХХ ст. Вперше його заснував німецький фельдмаршал та політичний діяч Хельмут Карл Бернар фон Мольтке, характеризуючи середовище офіцерів. Основу для такого визначення на поч. ХІХ ст. створив німецький військовий практик Карл Філіп Готліб фон Клаузевіц, сформулювавши цей феномен як «корпоративний дух». У «Бібліотечному словнику» КК формулюється як «сукупність домінантних в установі ціннісних уявлень, норм і зразків поведінки, що визначають зміст і модель діяльності співробітників незалежно від їх посадового становища і функціональних обов’язків» [10, с.265].

Існує понад 250 визначень терміну КК. Головними виділяються наступні аспекти: корпоративна культура – поняття багатогранне, яке включає основні структурні блоки: філософію організації, систему колективнихцінностей й створених на їх основі норми і правила поведінки, прийняті в даній організації, традиції, ритуали, символи тощо.

КК є елементом, що впливає практично на всі сторони діяльності організації, на процес і ідеологію управління, цінності орієнтації, поведінку в колективі та на роботу установи в цілому, визначає її індивідуальність, формуючи співучасть до вирішення стратегічних і тактичних цілей і завдань організації [1, с.46-47].

Узагальнення спільних рис терміну «корпоративна культура бібліотеки» визначає, що КК бібліотеки – це система, яка складається з набору цінностей, які визначають філософію її діяльності, ідеологію та місію, формують традиції, норми й стиль керівництва, способи службових та міжособистісних взаємовідносин, організаційну поведінку персоналу, що відображає рівень бібліотеки в сучасному соціокультурному та науково-освітньому просторі [7, с.8].

Цінності, якими керується у своїй діяльності персонал бібліотеки, впливають на корпоративну стратегію, а цінності керівника бібліотеки – на усі інші форми корпоративної поведінки, включаючи вибір системи мотивації, взаємини керівництва з працівниками, лідерство, рівень конфліктів [5].

Ще вкінці минулого століття активізувалося питання престижу бібліотечної професії, що було обумовлено новим підходом до організації діяльності бібліотеки. На формування престижу бібліотеки впливають і різні параметри професійної свідомості. Серед яких: місія бібліотеки, професійна етика, відношення з керівництвом, бібліотечні ідеали.

КК бібліотеки є «внутрішньою свідомістю» організації, яка забезпечує її успішну діяльність практично на «автопілоті», створює свідому відданість співробітників, робить труд персоналу бібліотеки більш творчим та результативним [12, с.24].

Процес формування КК бібліотеки відбувається як під впливом свідомих дій керівництва організації, так і хаотично – за умови відсутності або неефективності таких дій. Якщо даним питанням не займаються цілеспрямовано – культура формується колективом. У такому випадку немає гарантій, що культура буде відповідати цілям та стратегіїбібліотеки, і це може призвести до негативних наслідківта погіршення іміджу як бібліотеки, так іЗВО, структурним підрозділом якого вона є. Тому вважаю за необхідне здійснювати управлінняпроцесом формування КК.

Ключовою фігурою формування КК, безумовно, є керівник-лідер, що виступає генератором ідеології бібліотеки.Раціональне і чітке управління бібліотекою можливе за умови єдиної політики, єдиної лінії керівництва, чіткої, злагодженої, узгодженої роботи керівника і колективу. Оптимальна, золота формула управління колективом – це керувати командою однодумців[9].

Успішність функціонування бібліотеки Вінницького педуніверситету як центру інформації, соціального інституту зобов’язує бібліотечних фахівців швидко та адекватно реагувати на зміни в інформаційних потребах користувачів, удосконалювати форми обслуговування, надавати якісне інформаційне консультування, розширювати спектр бібліотечно-інформаційних послуг, вимагає систематичного вивчення нових технологій, оперативного впровадження передового бібліотечного досвіду.

Варто підкреслити, що імпульс до інноваційних перетворень бібліотечної діяльності народжений в професійному бібліотечному середовищі, важливою складовою якого є КК.

Ми переживаємо не найкращі часи: відсутність належного фінансування, скорочення бібліотечних фахівців (з 63 до 24), незадовільна матеріально-технічна база, але не дивлячись на це бібліотека має багато досягнень і здобутків.

Бібліотека, у відповідності до покладених на неї завдань та цілей, формує бібліотечну політику. Вагомим механізмом захисту цілісності бібліотеки, що забезпечує її життєздатність є ККбібліотеки. До основних принципів формування КК бібліотеки відносяться: створення згуртованого колективу; формування психологічного клімату; створення атмосфери, що сприяє інноваційній, професійній діяльності.

КК має чітку послідовність, що передбачає визначення цінностей, стратегії, цілей, місії, завдань, норм і правил поведінки, яких бібліотеки повинні дотримуватися. Розвиток КК бібліотеки дає можливість гарантувати ефективну роботу, гармонізувати відносини в колективі привабити читачів та створити умови для прийняття ефективних рішень, відігравати дієву роль у соціальній комунікації з іншими організаціями та забезпечувати визнання книгозбірні в широких соціальних колах.

Бібліотека швидкими кроками просувається до того, щоб рівень наданих нею послуг відповідав європейським стандартам. Пройшовши славний історичний шлях, зберігаючи та примножуючи традиції, змінюючи пріоритети, бібліотека гідно виконує свою основну місію. КК бібліотеки проявляється через цінності, які задекларовані у місії (концепції, стратегії) бібліотеки, які відображають філософію, місію, цілі бібліотеки. Перспективи розвитку бібліотеки – доступ до світових інформаційних ресурсів, корпоративна взаємодія з бібліотеками, якісне інформаційного забезпечення  викладачів та студентів, впровадження автоматизованої видачі документів, формування сучасної моделі бібліотеки ЗВО, що є стратегією розвитку освітянської книгозбірні.

Ефективність сприяння інноваціям в навчально-педагогічному процесі в значній мірі залежить від стану взаємодії бібліотеки та ЗВО, що функціонують в єдиному інформаційному просторі і є для студентів єдиним джерелом знань, виконують єдине стратегічне завдання – забезпечити підготовку спеціалістів, які відповідають сучасним вимогам. Бібліотека педуніверситету є інформаційною серцевиною, основою навчально-педагогічного та наукового процесів, тією творчою лабораторією, від ресурсів та послуг якої в значній мірі залежить зміст навчання та наукових досліджень [2, c.39].

Вся діяльність університетської бібліотеки направлена на підвищення престижу як бібліотеки, так і бібліотекаря, формування КК освітянської книгозбірні, що залежить не від фінансування, не від ректорату університету, а саме від бібліотекарів. Нові бібліотечні сервіси сприяють створенню позитивного іміджу бібліотеки, позиціонуючи бібліотеку як важливий науково-інформаційний та культурно-просвітницький центр.Зазначу, що КК, окрім впливу на такі фактори, як базові цінності бібліотеки, ефективність організації роботи, координація та інтеграція, процес прийняттярішень, мотивація персоналу, готовність до інновацій, моральний клімат у колективі, здійснюєсуттєвий вплив на імідж бібліотеки та навчальний заклад, структурним підрозділом якого вона є [3]. КК бібліотеки є важливою умовою формування її іміджу та забезпечення якісних бібліотечних послуг. Імідж – це своєрідна призма, крізь яку трансформується кожна комунікація від керівника до підлеглого.

Повноцінне представлення фонду бібліотеки, якісне інформаційне забезпечення, розширення спектру бібліотечного сервісу – тенденцій розвитку моделі сучасної бібліотеки, реалізація стратегії змін та умов, за яких ці зміни впливають формування іміджу та КК бібліотеки.

КК або рівень артефактів бібліотеки включає фірмовий стиль бібліотеки (інтер’єр, оздоблення приміщень, логотип, архітектуру бібліотеки, веб-сайт, візитки працівників, рекламні буклети бібліотеки, бланки листів з емблемою бібліотеки, логотипу тощогасло бібліотеки, корпоративні заходи, видання бібліотеки в серії «Педагоги Вінниччини» та «Основи бібліотечно-бібліографічних знань» з логотипом бібліотеки, стиль спілкування тощо), усталені бібліотечні традиції, сформовані на основі історії бібліотеки і підкріплені звичаями, святами, символами та загальною емоційною атмосферою, демонструючи психологічний клімат бібліотеки.

На основі цінностей вироблені норми і форми поведінки в бібліотеці, що є ключовою ланкою у згуртованості колективу [6, с.91]. Бібліотекою розроблені регламентуючі та нормативні документи (посадові інструкції тощо), розглянуті методичною радою бібліотеки та затверджені керівництвом університету. Регламентуюча документація бібліотеки сприяє формуванню та дотриманню КК. Так, чим вище її рівень, тим у меншому ступені персонал має потребу у чіткому регламентуванні діяльності, в детальних схемах і інструкціях. У бібліотеці, за традицією, існують правила, які в жодному внутрішньому документі не прописані, вони склалися протягом певного періоду, були сприйняті колективом та використовуються співробітниками як керівництво до дій.Також у бібліотеці розроблено внутрішній корпоративний документ – Корпоративний кодекс бібліотеки, погоджений методичною радою та затверджений директором бібліотеки.

Спосіб взаємодії працівників бібліотеки в колективі в залежності від досвіду роботи, рівня освіти, життєвих планів, форми спілкування між ними, стиль керівництва формують відповідну культурну атмосферу (корпоративну культуру), яка у свою чергу впливає на поведінку працівників бібліотеки між собою та людьми поза межами бібліотеки.

Функціонування бібліотеки залежить безпосередньо від професійного рівня та особистих якостей її працівників. Бібліотекарі педуніверситету працюють систематично над підвищенням інформаційної культури, підвищують свою кваліфікацію. Однією з позитивних форм в практиці підвищення професіональної компетенції персоналу бібліотеки є використання тренінгових методик.

Персонал бібліотеки вивчає досвід інших бібліотек, самостійно розробляє технологічні інструкції, впроваджує нові технології в роботу бібліотеки, набуває навички кваліфікованого консультування з використання електронних ресурсів в локальній мережі та мережі Інтернет, використання документів на електронних носіях інформації.

Систематично проводиться організаційна робота з виконання планових завдань: виробничі наради, щотижневі засідання при директорові. Адміністрацією бібліотеки постійно здійснюється методичний моніторинг, якісний та кількісний аналіз бібліотечних процесів (плани, звіти), вивчається бібліотечна документація, контролюються основні планові показники, проведення масових заходів згідно календарних планів. Регулярно за планом проводяться збори трудового колективу, засідання методичної ради. Згідно плану роботи бібліотеки проводяться комплекси заходів з забезпечення раціонального впорядкування діяльності бібліотечних працівників, удосконалення бібліотечних процесів, їх регламентація.

Шановане ставлення до історії освітянської бібліотеки, збереження традицій попередніх поколінь – це ті цінності, які є основою формування КК. Цінності бібліотеки відображені у її видавничій продукції Літературно історичний краєзнавчий нарис «Бібліотека ВДПУ ім. М. Коцюбинського: історія, сьогодення, постаті» та науково-літературне есе «Бібліотека ВДПУім. М. Коцюбинського в особах», «Сто років духовності: спогади про бібліотеку», підготовлені з нагоди ювілеїв бібліотеки, надає можливість сучасним бібліотекарям перейняти традиції попередніх поколінь, розповідає про становлення та розбудову бібліотеки, показує її досягнення та перспективи подальшого розвитку, розкриває діяльність багатьох поколінь бібліотекарів. Також до 105-річчя бібліотеки підготовлено бібліографічний покажчик «Скарбниця духовності», у якому зібрано багатий краєзнавчий матеріал про історію становлення та розвитку книгозбірні та представлено пріоритетні напрями роботи.

Важливу роль у КК бібліотеки відіграє становлення професійної самосвідомості, об’єднання у бібліотечні спільноти, громадські організації, корпорації. Бібліотека є членом Української та регіональної бібліотечних асоціацій, активно співпрацює з бібліотеками різних відомств, здійснює корпоративну діяльність з формування інформаційних ресурсів, бере участь у конкурсах, оголошених бібліотечними асоціаціями. Бібліотека тісно працює з Вінницькою Суспільною службою, з обласними організаціями національних спілок краєзнавців, обласною спілкою письменників. Вектором розвитку бібліотеки є креативність, неординарність рішень, нова інтерпретація традиційного.

В діяльності бібліотеки важливу роль відіграє корпоративна реклама – популяризація та поліпшення іміджу бібліотеки. Інформуючи про бібліотеку, про її послуги, про нові надходження та цікаві видання у фонді, використовується інформативна реклама, що також створює позитивну думку, формує імідж бібліотеки. Іміджева реклама представляє бібліотеку у фірмово-стильовому оформленні. Використання цікавого логотипу та слогану на книжкових виставках, друкованих матеріалах про бібліотеку, її структурні підрозділи сприяють  виконанню означених завдань, створенню позитивного іміджу [4, с.8]. За носієм інформації використовується друкована реклама, радіореклама, телереклама, Інтернет-реклама.

Широко використовується форма паблік-рилейшнз (ПР) – реклама бібліотеки через маркетинг особи, тобто через найбільш кваліфікованих працівників. Враховуючи, що рейтинг організації зростає разом з рейтингом її спеціалістів, бібліотека надає можливість працівникам проявляти свої здібності в якості консультантів, доповідачів, експертів.

До КК належать соціально-психологічний клімат у бібліотеці, творча ділова атмосфера,«писані» та «неписані» правила, які визначають норми поведінки, ставлення до користувачів, співробітників, колег, до навчального закладу, самої бібліотеки, щосприяєякісному інформаційному та бібліотечно-бібліографічному обслуговуванню користувачів.

На згуртування колективу, створення позитивної атмосфери впливають заходи, які проводяться у бібліотеці. Це і віншування ювілярів, участь у культурно-просвітницьких заходах, відзначення важливих знаменних подій. Ніщо так не об’єднує колектив, як спільне відзначення свят. Творчо підходять працівники бібліотеки до проведення професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек. Вже стало традицією своє професійне свято відзначати в краєзнавчих туристичних подорожах. Ми відвідали:Кам’янець-Подільський, Немирів, Бушу, Меджибіж, Бар, Браїлів, Ямпіль, Могилів-Подільський (Лядово).

Важливим для формування КК та підняття престижу бібліотеки є участь у різноманітних конкурсах. Будь-який конкурсний захід – це форма підвищення кваліфікації, обмін досвідом, рекламна кампанія. Це акумуляція творчого потенціалу бібліотеки, вміння подати свою бібліотеку, позиціонуючи при цьому себе.

Бібліотека Вінницького педуніверситету активно долучається до конкурсів, організованих ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, методичним об’єднанням бібліотек ЗВО м. Вінниці, бібліотечними асоціаціями. Бібліотека взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «З ІТ на ТИ», «Кращий сайт», які проводила Українська бібліотечна Асоціація.

У 2010 р. отримали подяку за участь у конкурсі «Бібліотека року 2010», у 2014 – диплом за ІІ-е місце у конкурсі «Бібліотека року 2014» та Грамоту Міністерства культури України та Української бібліотечної асоціації.

У конкурсі Асоціації бібліотек Вінниччини у номінації «Кращий бібліографічний покажчик» бібліотека виборола призове місце за покажчик «Праці викладачів ВДПУ».

2018 р. до конкурсу ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва подані видання бібліотеки «Бібліотека ВДПУ в особах» та БП «Скарбниця духовності», на конкурс МО» підготовлено відеопрезентацію про діяльність бібліотеки «Портфоліо».

За участь у конкурсі 2018 р. «Культурна спадщина та видатні постаті краю» отримали подяку від ГО «Вікімедіа Україна»

Затишок у своїх бібліотечних оселях ми створюємо теж спільно. Наводимо лад у відділах. Започатковано конкурс «Бібліомагія», де бібліотекарі презентують свій відділ. А у конкурсі «Бібліопані» відбувається презентація власне бібліотекаря.

Бібліотека здійснює культурно-просвітницьку діяльність. Започатковані інноваційні заходи під гаслом «Бібліотека іде в люди». Серед заходів – флешмоб, бібліомарафон, бібліо-time, акції тощо. Практикуються «уікенди» на свіжому повітрі (open-air) («Бібліогалявина», «Поезія і проза бабиного літа», інсталяції та книжкові виставки на території університету.

Коли бібліотека робить важливий внесок у життя університету, залучена до багатьох сфер життя навчального закладу – це говорить про її високу популярність та авторитет. Бібліотека бере активну участь у загальноміських та загально університетських заходах – Дні міста, дні Європи, ювілеї університету, дні народознавства. Бібліотека організовує виїзні книжкові виставки, інсталяції, проводить майстер-класи.

Бібліотека проводить значну наукову діяльність, впроваджує та активно використовує наукометричні та бібліометричні методи вимірювання, сприяє підвищенню рейтингу університету та власне бібліотеки, бере участь у наукових конференціях, семінарах, форумах, вебінарах, круглих столах.

Робота бібліотеки відмічається ректоратом та бібліотечною спільнотою. Працівників бібліотеки відзначають на Дошці пошани педуніверситету. До професійного свята День бібліотек, ювілеїв університету та бібліотеки працівників бібліотеки нагороджують почесними грамотами, подяками адміністрації міста, області, профспілкової організації, педуніверситету та бібліотечних асоціацій.

Змінюється життя університету і, звичайно, його бібліотеки, яка є візитною карткою навчального закладу, робить важливий внесок у життя університету, залучена до багатьох сфер життя навчального закладу, що говорить про її високу популярність та авторитет[3].

Освітянська книгозбірня, дотримуючись КК, йде в ногу з часом, розвивається професійно, впроваджує нові ідеї та замисли, відповідає високому призначенню університетської бібліотеки. А сприяє цьому – КК бібліотеки, її високий імідж та якісний інформаційний бібліотечно-бібліографічний сервіс. Робота над формуванням КК демонструє, що бібліотека думає про своє майбутнє. Адже тільки ми, бібліотекарі, маючи свою КК бібліотеки, зможемо довести суспільству свою цінність, унікальність, незамінність.

Література:

  1. Арутюнов С. Корпоративная культура в школе / С. Арутюнов // Воспитат. работа в шк. – 2014. – № 9. – С.45-50.
  2. Білоус B. C. Електронна бібліотека вищого навчального закладу як середовище швидкого доступу до інформації / B. C. Білоус // Електронні інформаційні ресурси: створення використання, доступ : зб. матер. Республіканської наук.-практ. Інтернет-конф., м. Вінниця, 12-18 квітня 2010 р. – Київ : Кондор, 2010. – С. 29-39.
  3. Білоус В. С. Престиж і привабливість бібліотечної професії та бібліотеки вищого навчального закладу / В. С. Білоус // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів : матеріали наук.-практ. конф., 15-16 берез., 2012 / редкол.: О.Б. Айвазян [та ін.]. – Хмельницький : ХНУ, 2012. – С.71-84.
  4. Булах Т. Класифікація реклами у книговиданні та книго розповсюдженні / Тетяна Булах // Вісник книжкової палати. – 2008. – № 8. – С. 7-11.
  5. Дікунова О. А., Корпоративна культура як чинник формування позитивногоіміджу бібліотеки вищого навчального закладу [Електронний ресурс]/ О.А. Дікунова // Бібліотека вищої школи на новому етапі розвитку соціальних комунікацій : міжнародна науково-практична конференція «», 24-25 жовтня 2013 року / Криворізький педагогічний інститутДВНЗ «Криворізький національний університет». — Кривий ріг, 2013.
  6. Зоріна В.М. Корпоративна культура та її складові / В.М. Зоріна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми та і пошуки : зб. наук. пр. . – Київ ; Запоріжжя, 2005. – Вип. 34. – С.91-95.
  7. Кривоносова О. Корпоративна культура в контексті перспективного розвитку сучасних бібліотек / Олена Кривоносова // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2015. – №1. – С. 7-10.
  8. Макеєва І. Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу / І.Макеєва // Бібліотечний вісник. – 2008. – №3. – С.22- 27.
  9. Падафет Ю. Ключові аспекти формування позитивного іміджу керівника / Ю. Падафет // Вісник бюджетної організації. – 2010. – №14. – С.29-32.
  10. Справочникбиблиотекаря / науч. ред. А.Н. Ванеев, В.А. Минкина. – Санкт-Петербург. : Профессия, 2004. – 448 с. – (Сер. «Библиотека»).
  11. Шемаєва Г. Коеволюційні стратегії розвитку бібліотек / Ганна Шемаєва // Бібліотечний вісник. – 2017. – №3. – С. 15-19.
  12. Ястребова Е.М. Корпоративная культура библиотеки : теория, истори, современныетенденции : учеб.-метод. пособие / Е.М. Ястребова. – Москва : Литера, 2009. – 254 с.

Белоус В.С.

Корпоративная культура библиотеки как условие формирования его имиджа и обеспечения качественных библиотечных услуг

В статье дается анализ понятия, связанного с феноменом «корпоративная культура», ее значение в повышении имиджа библиотеки и обеспечении библиотечных услуг. Показано деятельность библиотеки Винницкого педуниверситета по формированию корпоративной культуры.

Ключевые слова: корпоративная культура, корпоративная культура библиотеки, имидж библиотеки, библиотечный сервис, информационно-коммуникационные технологии, библиотека Винницкого педуниверситета.

Bilous V.S.

Corporate culture of the library as a condition for the formation of its image
and providing quality library services

The article analyzes the concept associated with the phenomenon of «corporate culture», its importance in enhancing the image of the library and providing library services. The activity of the library of Vinnytsia Pedagogical University regarding the formation of corporate culture is shown.
Key words: corporate culture, corporate culture of the library, image of the library, library service, information and communication technologies, library of Vinnytsia Pedagogical University.

Презентація виступу

Організація комунікаційного простору сучасної бібліотеки. Обмін досвідом
Савіна Алла, бібліотекар відділу обслуговування бібліотеки ВНАУ

В наш час бібліотеки охоплюють усі сфери життя людини і суспільства: освіту, науку, культуру, виробництво та управління. Це єдина інституція, що надає широкий доступ до інформації, знань і культурного надбання нації та світу і сприяє просвіті. Сьогодні все частіше можна почути вираз «відкритий простір бібліотеки».  У сучасному світі бібліотека перестає бути місцем,  де зберігаються книги, а дедалі більше стає центром спілкування, комфортним і максимально зручним місцем для відвідувачів з можливістю  реалізувати власні культурно-освітні, дозвільні, інтелектуальні потреби.

В сучасних умовах інформаційне середовище постає як нова форма культури, у якій комунікація стає своєрідним способом існування людей. У філософсько-методологічному вимірі під інформаційним простором розуміється середовище поширення інформації в соціумі, що перебуває під впливом культурних, економічних, політичних, технологічних та інших факторів. Інформаційний простір, з погляду комунікаційного підходу, – це сукупність комунікаційних технологій, що забезпечують взаємодію між виробником, передавачем і споживачем інформації. Простір сучасної бібліотеки – це фокус-зони, велика частина яких пов’язана з новими IT-технологіями. Адже більшість відвідувачів приходять до бібліотеки не тільки для читання книг, а для отримання доступу до інформації через мобільні пристрої – смартфони, планшети і ноутбуки.

В наш час бібліотека виступає як певна комунікаційна структура, діяльність якої має документно-комунікаційну сутність, пов’язану з документальними фондами, ресурсами, системою інформаційного сервісу.

Комуніка́ція  загалом це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами) між двома або більше особами, спілкування із метою передавання та одержання інформації.

Модернізаційні зміни, що відбуваються в системі сучасної вищої освіти, розширюють спектр завдань бібліотек ВНЗ, адже бібліотека є важливою  складовою інформаційно-комунікаційного простору навчального закладу. Тут  зосереджені основні навчально-виховні ресурси що сприяють формуванню світоглядного розвитку особистості майбутнього фахівця, здатного опанувати нові інформаційні технології.

Сьогодні бібліотека ВНАУ – це потужний інформаційний та комунікативний центр. Бібліотека вирішує завдання інформаційного забезпечення навчального процесу, підвищення професійного та культурного рівня як студентів так і викладачів.

В бібліотеці створені комфортні умови для ефективної роботи, як читачів, так і працівників. До послуг користувачів надаються бібліотечні фонди, які знаходяться у вільному доступі.

Вільний доступ до ресурсів, це не просто одна із форм організації використання бібліотечного фонду, це свобода вибору користувачем із усіх багатств ресурсів, послуг і можливостей бібліотеки. Зважаючи на різке збільшення обсягу інформації, сучасний читач постає перед вибором. Використовуючи пошук по електронному каталозі, читач отримує у відповідь, як правило, декілька позицій. Якщо він має безпосередній доступ до видань у фонді, то на полицях сам може знайти інші праці з необхідної теми, про які не повідомила у відповідь на запит комп’ютерна система.

Бібліотека ВНАУ працює у власній автоматизованій інформаційній системі управління бібліотечними процесами «Софія», перевага якої в тому, що вона інтегрована в єдину інформаційну мережу університету. Це дає можливість доступу через персональний кабінет користувача до всіх ресурсів бібліотеки.

Розроблено модулі для роботи з базою книг, аналітики, книговидачі, книгозабезпеченості та пошуку для користувачів. У читальних залах та на абонементах організовано автоматизовані робочі місця видачі книг.

На допомогу відвідувачам обладнано    комп’ютеризовані робочі місця, надано Wi-Fi доступ до всесвітньої мережі Інтернет, створено належні умови, що сприяють раціональній організації праці користувача.

Забезпечення доступу через Інтернет до бібліографічної інформації та повнотекстових баз даних, наявність електронних засобів пошуку й обслуговування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки є першочерговими завданнями університетської бібліотеки. Тому важливе місце у інформаційно-комунікаційному просторі бібліотеки ВНАУ займає веб-сайт бібліотеки, на якому розміщені інформаційні ресурси та матеріали: бібліографічні покажчики; інформаційно-бібліографічні списки літератури; списки нових надходжень; матеріали семінарів, що пройшли на базі бібліотеки ВНАУ; методичні розробки тощо.

В сучасних умовах, коли читачі перетворюються на «віддалених користувачів», коли відбувається глобальне відчуження аудиторії від книги, бібліотека приваблює користувачів віртуальними виставками: «Рідкісні і цінні видання бібліотеки ВНАУ», «Рідна Вінниччина: огляд літератури з фонду бібліотеки ВНАУ»; буктрейлерами: на книгу Олеся Гочара «Собор», на книгу Альфреда Брема «Життя тварин», на книгу «Вінницький національний аграрний університет: становлення і розвиток»» та інші.

Значна увага приділяється висвітленню діяльності бібліотеки на власному web-сайті та на сторінці у Facebook, що дозволяє розширювати межі комунікаційної діяльності та інформаційного простору.

Для сучасного науковця бібліотека сьогодні – це одна з сервісних організацій, що покликана допомагати в навчанні, наукових дослідженнях і пошуку потрібної інформації. Новітні електронні технології, що прийшли у бібліотечні установи, дали відчутний поштовх усім напрямам бібліотечної діяльності.

Бібліотека є центром інформаційної підтримки викладачів університету з питань наукометрії. Працівники бібліотеки працюють у світових наукометричних базах Web of Science, Scopus, Google scholar та системі «Бібліометрика української науки». Вони здійснюють моніторинг наукової діяльності професорсько-викладацького складу університету, проводять роботу зі збільшення представництва університетської спільноти у світовому  просторі. Наразі всі викладачі ВНАУ мають цифрові ідентифікатори ORCID та ResearcherID.

Важливим завданням у роботі бібліотеки є наповнення репозиторію та  адміністрування  його наукової частини. Саме завдяки цій роботі, забезпечується відкритий доступ до результатів наукових досліджень, що проводяться в університеті.

Бібліотека ВНАУ не лише забезпечує навчально-науковий процес, а й створює атмосферу творчої зацікавленості, впливає на духовний стан особистості.

Обираючи форми і методи масової роботи, наша бібліотека віддає перевагу тим, які дозволяють найбільш повно реалізувати інформаційну, комунікаційну, освітню, розвиваючу, та естетичну функції. З цією метою ми організовуємо зустрічі з поетами, письменниками, майстрами народної творчості, проводимо майстер-класи, літературно- музичні вечори, презентації книг, години історичної пам’яті, мистецькі світлиці, книжкові виставки, інсталяції.

З метою піднесення творчої активності молоді, та створення соціально-комунікативного середовища для розширення кругозору, сприянню любові до літератури та всебічного інтелектуального розвитку було створено літературну студію «Слово».

Хочу представити вашій увазі найцікавіші наші заходи, які було організовано з допомогою учасників літературної студії.

До дня народження Тараса Григоровича Шевченка було проведено літературно-мистецький захід «Співає березнем весна у серці Кобзаря»! Дійство було відтворено у літературно –музичній композиції.

До дня поезії було проведено захід, приурочений творчості української поетеси Ліни Василівни Костенко.

Уже традицією в нашій бібліотеці стало напередодні Великодня проводити  майстер-клас по написанню писанок. Для проведення майстер-класу запросили майстриню народної творчості з писанкарства, гончарства, керівника творчої майстерні Білокурську Катерину.

До дня пам’яті та примирення було проведено літературно-інформаційну годину «Війна очима поколінь», на яку було запрошено викладача кафедри історії, що розповів цікаві факти про військові дії Другої світової війни на території України. Творча молодь нашого університету читала вірші про війну.

До дня вишиванки в України. підготували книжково-ілюстративну виставку, експозиції, картинну галерею. Читальна зала стала справжнім музеєм.

Інформація про усі, проведені бібліотекою масові заходи, оперативно виставляється на сайті бібліотеки та університету.

Колектив нашої бібліотеки намагається зробити бібліотеку справжньою навчально-науковою лабораторією, центром культури, духовного та інтелектуального спілкування.

 

Презентація виступу

Комунікативний простір як фактор трансформації бібліотеки ВТЕІ КНТЕУ. Обмін досвідом
Чорна Тетяна Іванівна, бібліотекар І категорії бібліотеки ВТЕІ КНТЕУ

Сучасні процеси, що відбуваються в нашій державі, вимагають перегляду пріоритетів у роботі бібліотек та створення гнучкої, динамічної структури, комфортного середовища, привабливого простору для спілкування, навчання, відпочинку з використанням новітніх інформаційно-комунікативних технологій, що забезпечують надання широкого спектру інноваційних послуг.

Трансформація бібліотечного середовища може здійснюватися і без кардинальної зміни існуючого типу бібліотеки. Головною особливістю розвитку бібліотеки сучасного закладу вищої освіти України є розвиток її комунікаційного потенціалу за допомогою нових інформаційних технологій та можливостей мережі Інтернет, тому сучасні бібліотеки закладів вищої освіти, інтегруючи у світовий інформаційний простір, не можуть успішно функціонувати та бути конкурентоспроможними, не просуваючи свої освітні продукти та послуги в інформаційно-мережевому середовищі. Від цього залежить досягнення освітніх цілей закладів вищої освіти. У сучасній бібліотеці закладу вищої освіти комунікація посідає одне з найважливіших місць у зв’язку з розвитком інформаційно-комунікативних технологій. Тому сьогодні слід говорити не просто про комунікаційний простір, а про електронно-документну комунікацію бібліотеки.

Розвиток комп’ютерних технологій надає можливість бібліотеці бути конкурентоспроможною на ринку інформаційних послуг. Формування бібліотечного простору неможливе без віртуального середовища, яке є місцем спілкування бібліотекаря і користувача, має безліч можливостей для популяризації книги і читання, сучасних бібліотечних послуг, залучення нових відвідувачів. Сьогодні набуває актуальності саме використання віртуального простору. Кожна бібліотека, яка має комп’ютерну техніку, обов’язково створює власний офіційний веб-сайт, підтримує та розвиває його, наповнюючи новими матеріалами всі функціональні розділи.

Завданням бібліотек у комунікаційному просторі сучасності є збереження і передача документальної інформації. Новітні телекомунікаційні технології завдяки відповідному рівню комунікативної культури забезпечують право на доступ до інформації, надають умови для поширення будь-якої інформації; є вільною комунікацією й інструментом подальшого підвищення рівня інформаційно-комунікативної культури. Використання комунікативних технологій дає змогу істотно розширити канали взаємодії бібліотеки і користувача.

Одние із завдань діяльності бібліотеки закладу вищої освіти цілком збігається з призначенням бібліотеки як комунікаційного феномену. Системно-функціональне її призначення пов’язане зі створенням комунікативного простору для своїх користувачів – викладачів і здобувачів вищої освіти, незалежно від форм їхньої участі в освітніх процесах інституту.

Таким чином, питання впровадження в бібліотечну практику комунікаційних технологій, створення власних електронних ресурсів і визначення тенденцій їхнього подальшого розвитку є справою державного значення. Новітні електронні технології, що прийшли у бібліотечні установи, дали відчутний поштовх усім напрямам бібліотечної справи.

Аналіз підходів, що сформувалися в бібліотекознавстві, свідчать про послідовний зв’язок комунікації з бібліотечним обслуговуванням та наданням користувачам найсучасніших послуг. Комунікаційні процеси пронизують всі напрямки діяльності сучасної бібліотеки, в якій комунікація є найважливішим системоутворюючим елементом.

Всі рівні комунікацій в бібліотеці, пов’язані з інформаційними процесами, повинні бути з’єднані в єдину структуру. Моделювання подібної структури дасть змогу говорити про бібліотеку як про комунікативну систему.

Сьогодення потребує від бібліотек неперервної модернізації і трансформації бібліотечних функцій, впровадження інноваційних форм комунікації і сучасних інформаційних послуг, використання  технологій інформаційного забезпечення у відповідності з навчальним процесом.

За останні роки бібліотека ВТЕІ впровадила нові інформаційні сервіси. Виходячи із своїх технічних можливостей наша бібліотека  підняла на новий рівень систему інформаційно-комунікаційного простору та обслуговування користувачів.

Свою діяльність бібліотека ВТЕІ проводить відповідно до плану навчально-виховної роботи на навчальний рік, керуючись нормативними документами Міністерства освіти і науки та Міністерства культури України.

Вся наша робота тісно пов’язана з використанням системи Віртуального діловодства, яка  забезпечує процес створення, управління доступом і розповсюдження електронних документів. Іншими словами це передача і приймання файлів між структурними підрозділами та кафедрами нашого інституту.

Важливим інструментом дистанційного забезпечення інформаційних потреб та розширення бібліотечних послуг є Web-сторінка бібліотеки, яка постійно поновлюється та модернізується. Її змістовна частина постійно поповнюється інформацією про бібліотеку, бібліотечні послуги, події та акції; про видання бібліотеки, а саме, бюлетені нових надходжень, рекомендаційні списки літератури, бібліографічні покажчики та переліки періодичних видань.

Культурно-просвітницька та виховна робота бібліотеки широко рекламується як на офіційному сайті інституту, так і на бібліотечній Web-сторінці, в мережі Facebook.

Йдучи назустріч сьогоднішньому користувачеві та застосовуючи новітні електронні засоби, бібліотеки намагаються надати якнайширший доступ до інформації. І тут постає питання донесення до користувача інформації про всі наявні ресурси та здійснювані заходи. Тому щоб привернути до себе увагу, наша бібліотека розміщує інформацію про себе в соціальній мережі Facebook, що теж є своєрідною пропагандою діяльності роботи бібліотеки, її рекламою серед студентської молоді.

 Співробітники бібліотеки подають інформацію про всі заходи, що проводить бібліотека, фото-звіти, оголошення з запрошенням відвідати виставки, презентації, зустрічі.

Стратегія бібліотеки ВТЕІ орієнтована сьогодні на створення єдиного комунікаційного простору як гармонійного зібрання друкованої та електронної колекцій, що досягається шляхом формування власних та організації доступу до світових інформаційних ресурсів.

З 2015 року фонд бібліотеки поповнюється мережними локальними документами. Це електронні повнотекстові копії навчально-методичної літератури, які передаються із видавничо-редакційного відділу, їх на сьогоднішній день 1356 одиниць. Основну частину складають методичні видання ВТЕІ КНТЕУ, також підручники, посібники, довідники, статистичні збірники; матеріали  студентських наукових конференцій; збірники наукових праць.

Враховуючи вимоги часу, в 2016 році для науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти адміністрацією інституту було придбано повнотекстову базу даних навчальних видань видавництва «Центр учбової літератури», яка надає доступ до більш як 1000 назв підручників, навчальних посібників економічної тематики. Доступ до всієї збірки повних текстових видань можливий в читальних залах бібліотеки інституту. Викладачі та здобувачі вищої освіти активно користуються цим ресурсом, відслідковують новинки.

Суттєву допомогу в якісному інформаційному забезпеченні навчального процесу відіграє використання інформаційно-бібліотечної системи УФД «Бібліотека». Саме завдяки їй, з 2000 року забезпечується максимально комфортний  доступ користувачів до фондів бібліотеки. Ми системою дуже задоволені, бо вона забезпечує комплексну автоматизацію бібліотеки, враховує всі основні виробничі цикли і надає максимально комфортний і адекватний доступ користувачів до фондів бібліотеки.

За допомогою автоматизованої системи «УФД/Бібліотека» обробляється весь обсяг нових надходжень, здійснюється доступ до електронних документів, ведення інформації щодо читачів. Завдяки цій системі, починаючи з 2007 року, абонементи навчальної та наукової літератури, а згодом і читальні зали бібліотеки, розпочали автоматизовану видачу документів на електронні формуляри читачів, базовану на технології штрихкодування.

Одним із останніх інноваційних нововведень є запровадження технології QR-кодування. Співробітники  бібліотеки застосовують технологію QR-кодування під час анонсу заходів або подій, які відбуваються в бібліотеці. А також ця технологія використовується і при виготовленні читацьких квитків з метою поширення інформації про бібліотеку та її ресурси. При наявності мобільного пристрою з фотокамерою та можливістю виходу в Інтернет завантажити електронну версію сайту бібліотеки в один клік не складе жодних труднощів. Вона не потребує додаткових фінансових витрат та значно покращує  якість обслуговування користувачів в контексті сервісної діяльності бібліотеки.

Статус сучасної бібліотеки визначається не лише кількістю фонду друкованих видань, обсягом передплати, а й тим, який електронний ресурс вона створює та володіє, наскільки готова надати доступ до світових інформаційних ресурсів.

Відкритий і доступний у віртуальному просторі ресурс дозволяє користувачам працювати з інформаційним контентом цілодобово. Можливість доступу через Web–сторінку до електронного каталогу – важливий крок у діяльності бібліотеки, оскільки електронний каталог – інструмент удосконалення основної її функції – обслуговування користувачів, а в цьому випадку віддалених.

Сучасний  користувач бібліотеки прагне своєчасного  електронного інформування і замовлення електронної доставки документів. Сьогодні важливо не тільки створення необхідних умов доступу до інформаційно-бібліотечних ресурсів, але і своєчасне поширення інформації в інститутському середовищі. Тому для швидкого та регулярного інформування професорсько-викладацького складу про нові надходження бібліотека видає «Інформаційний бюлетень нових надходжень». Він був започаткований у 2000 році. Спочатку бюлетень мав друкований вигляд брошури, яка містила систематизований список нових надходжень. Важливо, що до бюлетеня входять лише ті видання, які вже пройшли відповідну науково-технічну обробку, введені в електронний каталог і вже пропонуються до послуг читачів.

Завдяки інформаційним технологіям і науковому підходу, сьогодні інформаційний бюлетень — це видання, яке містить сканований зовнішній вигляд книги, бібліографічний опис та анотацію. Це значно допомагає користувачам орієнтуватись у змісті книги. Також бюлетень містить бібліографічний перелік опорних конспектів лекцій, збірників наукових праць та науково-методичних видань. Всі джерела нових надходжень систематизовані в алфавітному порядку.

Вчасно отримана інформація про нові видання, що надійшли до бібліотеки, є важли­вою для здобувачів вищої освіти та викладачів. В інституті бюлетень нових надходжень розповсюджується в PDF-форматі системою електронного діловодства інституту,а також розміщується на Web-сторінці бібліотеки у розділі «Нові надходження».

Традиційно в бібліотеці організовуються книжкові виставки і відкриті перегляди літератури до знаменних і пам’ятних дат, наприклад: «В книжковій пам’яті – миттєвості війни», «Науку створюєш ти»,«Вимріяна поколіннями», «Від козаків до воїнів АТО», «Гроші. Енергія універсального еквіваленту», «Не згасне свіча болю і скорботи», «Відкриваємо Європу разом», «Великодня радість землю обіймає», «Над пам’яттю роки не владні», «Свято сильних, мужніх і безстрашних».

Однією з форм популяризації інформаційних джерел та розкриття бібліотечних фондів через Web-сторінку є така форма, як віртуальна виставка. Так, поряд з традиційними, співробітники бібліотеки створюють і віртуальні виставки нових надходжень та віртуальні тематичні виставки, які забезпечують користувачів ілюстрованою бібліографічною та фактографічною інформацією, доповнюючи її текстами та довідковими статтями з мережі Інтернет. Наприклад, створено віртуальні виставки «Англійська мова – мова міжкультурної комунікації» для популяризації вивчення та сприяння підвищенню рівня володіння англійською мовою, “Загадковий світ Японії”, яка знайомить з історією та сьогоденням цієї східної країни, її звичаями та літературною спадщиною, «Індустрія туризму та гостинності» яка створена до Міжнародного Дня туризму та інші.

Одним із методів співпраці та комунікації бібліотеки та здобувачів вищої освіти є організація та презентація фотосушок. Так у вестибюлі було представлено до перегляду фотосушку «Ми в Європі», на якій експонувалися світлини здобувачів вищої освіти та співробітників бібліотеки, що подорожували визначними місцями Європи. Також було створено фотосушку «ONLY LIBRARY», де розмістилися світлини співпраці та комунікації здобувачів вищої освіти та працівників бібліотеки.

Оскільки сучасна молодь надає перевагу аудіовізуальній інформації, виникла ідея створення буктрейлерів – як однієї з сучасних форм презентації книг та популяризації читання. Так були створені буктрейлери до книг «Донбас — арена війни», на книгу Наталки Доляк «Чорна дошка», буктрейлер, присвячений творчості нашої землячки Валентини Сторожук «Переклад із Ластовиної», також буктрейлер до книги Оксани Забужко «Літопис самовидців». Всі вони представлені на Web-сторінці бібліотеки в рубриці “Буктрейлери до книг”.

З метою розширення комунікативного простору бібліотека проводить різноманітні масові заходи. З метою вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні відбулась літературно-патріотична година «Їм у віках судилося безсмертя…», за участю викладачів і здобувачів вищої освіти. Через відеопрезентації, слайди та буктрейлер, підготовлені співробітниками бібліотеки, присутні мали можливість побачити все те, з чого починались події на Майдані, які сколихнули весь світ.

В рамках відзначення 203-річниці від Дня народження Тараса Шевченка відбувся захід «ВТЕІ читає Кобзаря». Разом із здобувачами вищої освіти та кураторами читалися вірші великого Кобзаря. За результатами конкурсу переможці отримали тематичні призи — Кобзарі Тараса Шевченка.

В межах відзначення Року Японії в Україні відбувся захід на тему: «Країна Вранішнього Сонця», підготовлений здобувачами вищої освіти та бібліотекою інституту. Було створено відео-презентацією «Країна Вранішнього Сонця». Родзинкою заходу став майстер-клас «Орігамі – технологія XXІ століття», який підготувала та провела заступник декана обліково-фінансового факультету.

Відбулась година пам’яті «Чорнобиль та Фукусіма: уроки історії» приурочена до Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Екскурс у трагічне минуле Чорнобильської катастрофи організували бібліотека та здобувачі вищої освіти обліково-фінансового факультету.

Періодично бібліотека інституту організовує і проводить зустрічі з письменниками. Так, наприклад, відбулася зустріч з публіцистом-аналітиком, дослідником політичної історії України Павлом Правим (Бондаренком) та журналістом-блогером, письменником у жанрі історичного роману, Дмитром Калинчуком (Вовнянком), який у складі Київського козацького полку ім. Т. Шевченка у 2014-2017 рр. брав участь в АТО.

Запрошені гості презентували свої нові твори: публіцистичний твір Павла Правого «Картонні герої» та роман Дмитра Калинчука «Дівча в прицілі». На згадку про зустріч автори подарували для бібліотеки інституту та наших користувачів презентовані твори з автографами.

Працівники бібліотеки інституту організували і провели годину-реквієм «Чорні дошки» нашої пам’яті». На захід була запрошена наша землячка письменник, журналіст Наталка Доляк, автор роману про Голодомор «Чорна дошка». Автор цікаво і зворушливо поділилася з присутніми історією написання роману. Учасники заходу переглянули буктрейлер на книгу.

Також відбулась зустріч з поетом, художником, надзвичайно цікавою людиною — Сергієм Татчиним, який  поділився своїми літературними вподобаннями. В авторському виконані звучала чудова поезія. На згадку про зустріч  користувачам бібліотеки Сергій Татчин подарував книги «Вінницька абетка» та «Епістолярніхроніки» з автографом.

У стінах бібліотеки інституту відбулася презентація книги вінницького автора Ігоря Клочка «Буття на дотик», він є творцем близько 30-ти посібників з математики.

Книга «Буття на дотик» — перший художній твір Ігоря Яковича є синтезом прози, поезії, графіки, музики і філософії.

Нещодавно для здобувачів вищої освіти факультету економіки, менеджменту та права відбулась презентація книги «Рожденные страдать?», в якій описана історія Голокосту та спогади людей, які пережили ті жахливі роки. Презентував книгу автор-упорядник, цікава та неординарна людина із Королівства Нідерландів Кор Роос. На згадку про зустріч він підписав презентовані книги, подарував їх бібліотеці та всім охочим.

Кожна зустріч в бібліотеці – це теплота спілкування, радість від занурення у цілющі джерела художнього слова, яке єднає всіх спраглих, що прагнуть до творчих пошуків, адже  з-правіку джерелом духовного багатства була книга.

Бібліотекою інституту організовуються різні форми роботи, наприклад: майстер-клас з писанкарства, учасниками якого стали працівники бібліотеки та здобувачі вищої освіти на чолі з заступником декана. Своїми знаннями та умінням писати великодню писанку поділилася відома у Вінниці майстриня – Вікторія Кушніренко, яка розповіла та продемонструвала всі етапи її виготовлення.

Також відбулась зустріч з майстринями художньої вишивки: заслуженою майстринею народної творчості України Любов’ю Павлівною Шаламай, та Зінаїдою Михайлівною Шевчук. Любов Шаламай презентувала свої вишиванки та проекти «Видатні особистості України» та «Видатні сучасники». У портретній галереї — Т.Шевченко, Л.Українка, В.Стус, В.Симоненко, І.Богун, Княгиня Ольга, Б.Ступка, М.Грушевський, всього — 29 вишитих портретів. Першокурсники обліково-фінансового факультету мали можливість познайомитись із дивовижними вишитими полотнами вінницьких майстринь. Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері.

Підсумовуючи сказане, формування в бібліотеці ВТЕІ відкритого інформаційного-комунікативного простору, можливість доступу до різних типів та видів інформації, їх комплексне поєднання сприяє створенню гнучкої інфраструктури інформаційного забезпечення професорсько-викладацького складу та студентів інституту, успішному задоволенню їх інформаційних потреб і запитів, поширенню сучасного спектру послуг та сервісів бібліотеки.

Таким чином, питання впровадження в бібліотечну практику інформаційно-комунікаційних технологій, створення власних електронних ресурсів і визначення тенденцій їхнього подальшого розвитку є справою державного значення.

Реальне майбутнє – у тих бібліотеках, які поєднують традиційну культуру спілкування з книгою та нові інформаційні технології. Це – стратегічний напрям на шляху модернізації української бібліотечної системи.

Презентація виступу

Комунікаційна функція бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Обмін досвідом
Коношевська Тетяна Василівна, провідний бібліограф бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

Представлено досвід бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського з розроблення й упровадження нових методів комунікаційної взаємодії між бібліотекарями і читачами. Особливу увагу приділено застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій для ефективної реалізації завдань бібліотеки.

Ключові слова: бібліотечна комунікація, подієві комунікації, бібліотечна біографіка, інформаційно-комунікаційні технології, клубні форми роботи, сайт бібліотеки, віртуалізація.     

У системі сучасних бібліотекознавчих досліджень бібліотека позиціонується як соціально-комунікативна установа у комунікаційному просторі в умовах упровадження ІКТ, бібліотека розглядається як єдина комунікаційна мережа обміну людським досвідом, де базовими категоріями є поняття «комунікація» та «інформація» [9].

Комуніка́ція (від лат. Communicatio – єдність, передача, з’єднання, повідомлення, пов’язаного з дієсловом лат. Communico роблю спільним, повідомляю, з’єдную, похідним від лат. Communis спільний) –  це процес обміну інформацією (фактамиідеямипоглядамиемоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації [6].

Комунікантиособи, які беруть участь у комунікації (спілкуванні): адресант (мовець, автор повідомлення, той, хто пише) і адресат (слухач, читач, той, хто сприймає повідомлення); у полілозі – адресант, адресати, учасники; у масовій комунікації – адресант, аудиторія [4].

Комунікативний процес – процес обміну інформацією, створення повідомлення, йо­го передавання та сприйняття [5], тобто це взаємодія між різними суб’єктами комунікації, при якому здійснюється обмін інформацією. Він включає динамічну зміну етапів формування, передавання, приймання, розшифрування і використання інформації в обох напрямках при взаємодії комунікантів. Основна мета комунікативного процесу – забезпечення розуміння інформації.

Основні види комунікації:

Міжособистісна комунікація являє собою безпосередній контакт людей

  • індивідуальні форми – спілкування між двома людьми
  • групові форми коли люди вступають у спілкування в малих групах

Масова комунікаціяпроцес поширення інформації і впливу в суспільстві за допомогою спеціальних коштів, друку, телебачення, радіо, кіно і т. д., в результаті чого повідомлення надходить відразу до великих груп людей.

Бібліотеки вже давно перестали бути лише осередком документних ресурсів, вони  стали комунікаційними центрами, пройшовши шлях від накопичення та зберігання документної інформації до роботи із конструктами знань і орієнтуються на роботу з громадами. У нашому випадку – це професорсько-викладацький склад та студентська спільнота ВДПУ імені Михайла Коцюбинського.

Кожна бібліотека формує власний комунікаційний простір, який є складною системою різноманітних інформаційних потоків і комунікаційних зв’язків: користувач – інформаційний ресурс [3].

Комунікаційна ефективність бібліотеки досягається за умови якості бібліотечно-інформаційних ресурсів та послуг, комфортності доступу до них.

Прикладом індивідуальних форм комунікації є робота бібліотекаря з читачем на пунктах видачі літератури: в читальних залах, на абонементах.

В організації читальних залів бібліотеки всі рішення спрямовані на створення зручного, комфортного для користувача середовища, будь-яких видів можливого інформаційного сервісу для потреб користувачів з урахуванням їх уподобань, особистих побажань і зручностей.

До послуг користувачів у нашій бібліотеці функціонують 6 читальних залів, в т. ч. 2 електронні зали на 76 автоматизованих робочих місць. В електронних залах здійснюється пошук у базах даних електронного каталогу та надаються компетентні довідки щодо інформаційного пошуку. Читачі мають можливість скористатися як паперовими виданнями, так і електронними ресурсами. Працівники бібліотеки проводять індивідуальне інформування про електронні ресурси бібліотеки.

Однією з основних інформаційних послуг, що надає бібліотека є виконання бібліографічної довідки. Консультація читача з бібліографом, залучення його до процесу інформування набуває важливе значення в процесі комунікації.

Робота бібліотеки проводиться в таких напрямах, які створюють можливість спілкування на всіх рівнях з використанням групових форм комунікації.

Фахівці бібліотеки проводять практичні заняття з основ інформаційної культури, які вже стали доброю традицією для наших студентів. Після таких занять багато читачів можуть самостійно без допомоги бібліографа здійснювати пошук літератури.

Якісно змінюються такі форми інформаційно-масової роботи як «День інформації», «День фахівця», «День кафедри», які використовує б-ка ВДПУ. Ці заходи мають за мету не тільки популяризацію бібліотечного фонду, а також сприяють налагодженню співпраці з викладачами та студентами.

До прикладу спільний День кафедри дошкільної та початкової освіти та День фахівця для студентів факультету дошкільної, початкової освіти та мистецтв.

Захід тривав 3 дні, упродовж яких студенти з кураторами груп відвідували бібліотеку, переглядали літературу, відібрану працівниками . У залі електронної інформації для викладачів і студентів було організовано оглядову лекцію-семінар з метою ознайомлення з електронними  ресурсами бібліотеки. Коментарі, що залишили студенти і викладачі, показують результативність заходу.

Однією з важливих форм групової комунікації є участь у конференціях з педагогічної практики. Бібліотекарі проводять огляди нових підручників, наукових видань, презентують літературу, де друкується досвід роботи вчителів, методика проведення занять у школі. Тим самим роблять свій внесок у виконання важливого завдання з формування компетентності майбутнього вчителя.

Нового змісту й форм набуває культурно-масова робота бібліотеки як засіб комунікації зі студентською аудиторією.

Бібліотека ВДПУ як і багато інших бібліотек ЗВО розвиває клубні форми роботи. Бібліотечний клуб за інтересами – це спосіб масової роботи з різними групами читачів, який набув популярності завдяки можливості його учасників скористатися активними формами спілкування: дискусіями, обговореннями, диспутами.

Наші клуби мають різну тематику: книжковий клуб «Автограф», творчий клуб «Креативне рукоділля», літературно-мистецька студія «Гармонія».

В рамках засідань книжкового клубу «Автограф» проходять цікаві зустрічі: з етнографами, письменниками. Нещодавно відбулася зустріч «імідж-коктейль» з творчою сім’єю: Вікторією Гранецькою і Владом Сордом, які презентували студентам та гостям бібліотеки свої книги. Вікторія Гранецька – «Дім у котрому заблукав час» та поетичну збірку «Спротив речей», Влад Сорд – першу поетичну збірку «Трансгрес(і)я». Головною прикрасою зустрічі стало поєднання двох різних за характером поезій у виконанні авторів.

Велику популярність має творчий клуб «Креативне рукоділля», де постійно відбуваються зустрічі студентів з бібліотекарями-майстринями, які передають студентській молоді уміння творити своїми руками цікаві вироби.

Інноваційні технології, зокрема застосування мультимедійних ресурсів, якісно впливають на створення і передавання інформації під час проведення бібліотечних заходів. Мультимедійні форми донесення інформації викликають зацікавленість, посилюють психологічне сприйняття і глибину засвоєння матеріалу при популяризації книги.

У рамках літературно-музичної студії «Гармонія» за допомогою мультимедійних технологій відбувся захід «Зірка без світла», який був присвячений Едіт Піаф. Організатори заходу змонтували фільм про її життя і творчість. Протягом всього заходу лунали пісні у виконанні співачки. Цікаво було спостерігати, як під час перегляду фільму аудиторія починала жити життям Едіт, співчувати їй, сміятись разом з нею та сумувати.

Масова комунікація. Як форма бібліотечної масової комунікації набуває популярності флешмоб». «Книга – вчитель» – під такою назвою бібліотекарі організували в університеті флешмоб-вітання з нагоди Міжнародного дня вчителя. Під музичний супровід – пісню відомої співачки Софії Ротару «Одна калина» – імітували читання книги. Книга, кольорові повітряні кульки та букети осінніх квітів були основними символами вітального флешмобу. Мета такого інноваційного дійства – ще раз підтвердити істину, що учитель і книга – дві невід’ємні складові.

В нашій бібліотеці набули розповсюдження акції, мета яких – залучити до читання якомога більше людей: «Подаруй бібліотеці сучасну книгу»; «Від серця – до серця». Працівники бібліотеки організували акцію «Кинь цигарку – отримай цукерку!», що мала на меті пропаганду здорового способу життя у молодіжному середовищі. Захід проходив на території студмістечка. Юнакам і дівчатам пропонували обміняти цигарки на цукерки, рекомендували позбавитись від звички палити, інформували про шкідливий вплив тютюнопаління на організм.

Особливе місце в процесі комунікації займає виставкова діяльність. Книжкова виставка є засобом впливу на формування читацьких інтересів та важливою складовою культурно-просвітницької роботи. Саме по виставці можна судити про стиль діяльності бібліотеки – творчий або формальний і про відношення до читача. Останніми роками значно збагатилася палітра різноманітних видів та форм виставкової діяльності, що використовують у своїй роботі наші бібліотекарі. Серед них особливою популярністю користуються такі: експозиції новинок і «забутих» книг, тематичні виставки, виставка-вікторина, виставка-кросворд, виставка-дискусія, виставка-експозиція.

Особливий різновид бібліотечних експозицій – виставки книжкових пам’яток (рідкісних і цінних видань із колекцій бібліотек).

У березні 2014 року на базі нашої бібліотеки відбулося урочисте відкриття Виставкової зали раритетних книг. Основу фонду Виставкової зали складають раритетні видання бібліотеки: книжкові колекції рідкісних і цінних видань (книги до 1917 р. в.); колекції викладачів університету; факсимільні і мініатюрні видання; унікальні дарунки авторів та видавців; книги з автографами авторів; цінні видання з педагогіки та психології, видання краєзнавчого характеру тощо [2]. Виставково-музейна зала здійснює просвітницьку роботу методом екскурсійного обслуговування відвідувачів зали. Її відвідувачами були представники МОН України, делегації освітян з Австралії, Німеччини, колектив вчителів з Одеси, профспілкова делегація міської ради, члени Всеукраїнського семінару-практикуму, учні шкіл та колеги з інших бібліотек міста та області.

Широкої популярності в нашій бібліотеці набула виставкаінсталяція. Яскраві інсталяції, створені із різноманітних елементів, завжди привертають увагу всіх читачів.

Оригінальні виставки-інсталяції «Read (Читай)», «Читайлик» були оформлені до фестивалю виставок, що проходив у бібліотеці. До 105-річчя бібліотеки було підготовлено виставки-інсталяції «Бібліотечна хатинка» і «Криниця знань».

Застосовуючи сучасні інтернет-технології, бібліотека ВДПУ активно впроваджує нову форму виставкового експонування документів – віртуальну виставку. Перевагами віртуальної виставки є необмеженість терміну експонування документів та можливість дистанційного перегляду без відвідування бібліотеки у будь-який час. Завдяки застосуванню мультимедійної інформації та гіпертекстових посилань значно розширюються можливості для повноцінного сприйняття документів і їх додаткового пошуку. Організовані віртуальні виставки набувають форми бібліотечного електронного інформаційного продукту та публікуються на сайті бібліотеки, що дає можливість для перегляду великих груп людей.

У системі комунікаційної діяльності бібліотеки, зокрема наукової, особливе місце  займають подієві комунікації, які є основною технологією формування її репутації та іміджу в сучасних соціокультурних умовах. До числа заходів, що мають ознаки подієвості відносяться конференції, семінари, круглі столи, професійні свята, ювілеї, інтерв’ю, виступи [8].

Бібліотека ВДПУ бере активну участь у бібліотечних форумах, регіональних, всеукраїнських, міжнародних науково-практичних конференціях та семінарах.

У жовтні 2013 р. на базі бібліотеки ВДПУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Інтегрований галузевий інформаційний ресурс: стан, проблеми, перспективи створення та забезпечення доступу». У 2014, 2017 рр. на нашій базі проходили семінари методичного об’єднання бібліотек закладів вищої освіти м. Вінниці. В рамках заходів обговорювалися питання організації управління сучасною бібліотекою, підвищення кваліфікації, проведення атестації у бібліотеках, лідерські якості, професійна етика та ін.

Наша бібліотека часто стає призером у різноманітних конкурсах. У 2014 р. бібліотека ВДПУ була нагороджена Дипломом УБА за ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року». У 2017 р. брала участь у ІІ конкурсі рекомендаційних бібліографічних видань АБВ «Читацькі студії» та отримала Диплом лауреата у номінації «Осінній блюз» за біобібліографічний покажчик «Пірус Тетяна Петрівна. З любов’ю до рідної землі», укладач В. С. Білоус.

Також бібліотека була учасником конкурсу буктрейлерів «Літературний дивосвіт» методичного об’єднання бібліотек ЗВО м. Вінниці, де буктрейлер «Улюблені книги дитинства: письменник-подолянин М. Трублаїні» виборов призове місце.

З 23 по 29 жовтня 2017 року бібліотека педуніверситету долучилася до Міжнародного Тижня Відкритого Доступу «Відкритий, щоб…», коли світова наукова спільнота проводить заходи, спрямовані на поширення Руху Відкритого Доступу в світі. Для викладачів університету працівники бібліотеки організували заходи, спрямовані на забезпечення відкритості досліджень, обираючи для обговорень найактуальніші питання: авторського права, академічної доброчесності та розміщення електронних публікацій, що подаються до репозитарію.

До 25-річчя Суспільної Служби Вінниччини в бібліотеці ВДПУ відбулася Презентація Вінницького відділення Суспільної Служби України. Керівник Суспільної Служби Вінниччини Анна Чайковська представила студентам факультету історії, етнології та права і гостям зустрічі історичні віхи та представників колективу Суспільної Служби.

Визначною подією стало відзначення 105-річчя нашої бібліотеки. Бібліотекарі організували  яскраве свято з урочистими зборами, нагородженнями кращих працівників, демонстрацією бібліопортфоліо «Ми – команда однодумців».

Всі ці заходи мають велике значення в реалізації комунікаційної функції бібліотеки для досягнення взаємодії з цільовими аудиторіями і в підсумку – формування громадської думки про бібліотеку, створення її іміджу.

Зростання потреб науки, освіти, культури потребує достовірної біографічної інформації. В сучасних умовах у сфері біографічної інформації саме бібліотеки виступають як провідні центри соціальних комунікацій: здійснюють систематизацію та поширення біографічних знань.

Важливими центрами бібліотечної біографіки є університетські бібліотеки [7]. Бібліотека ВДПУ формує ресурси біографічної інформації виходячи з історії університету.

В електронному каталозі бібліотеки представлено бази даних: «Праці викладачів», «Індивідуальні автори» (короткі дані щодо відомих людей України і світу та викладачів університету). Бібліотека формує за абеткою короткі біографічні відомості про тих, чиє життя пов’язано з Поділлям. Біографічний міні-довідник «Життя пов’язано з Поділлям» на сьогодні налічує понад 210 біографій. Наша бібліотека випускає бібліографічні покажчики наукових праць викладачів ВДПУ та біобібліографічні покажчики, які також виставляються на сайті.

Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій передбачає активне звернення до значного спектра інформаційних ресурсів, що  зумовлює необхідність ефективного керування цими ресурсами, наявність оптимальних умов доступу до них.

Вікно в інтернет-простір найбільш ефективно розкривається через бібліотеку як координатора інформаційних потоків в сучасних науково-освітніх комунікаціях.

Інтернет-простір бібліотеки включає ряд електронних ресурсів різної направленості та групується навколо інтернет-сайту бібліотеки.

Сайт бібліотеки є вагомим джерелом інформації, як про бібліотеку педуніверситету, так і про її ресурси в сучасному інформаційному просторі всесвітньої мережі інтернет. Функціонування сучасної бібліотеки вже не уявляється без існування її веб-сайту, який є інтерактивним інструментом з надання інформаційних послуг користувачам. Сайт бібліотеки є складовою сайту університету.

З метою спрощення орієнтації користувачів в інтернет-просторі бібліотеки сформовано проморолик: «Візитка сайту бібліотеки» та вдосконалено систему доступу до зовнішніх ресурсів. Розроблено комплексну методику пошуку та відбору видань у базах даних електронного каталогу та мережі Інтернет за темами науково-дослідної діяльності.

З метою сприяння інклюзивній освіті сформовано «аудіополицю» творчості українських та зарубіжних письменників на базі аудіовізуальних видань медіатеки та представлено їх в «Літературній вітальні» сайту бібліотеки. Дана робота сприятиме залученню до комунікаційного процесу людей з особливими потребами [1].

Перехід на віртуальне інформування значно розширює діапазон взаємодії бібліотеки з навчально-педагогічною, науковою, студентською спільнотами.

Для популяризації власної діяльності бібліотека ВДПУ активно використовує соціальні мережі, де регулярно інформує відвідувачів про актуальні події, ресурси та масові заходи. З 2012 р. бібліотека присутня у мережі Facebook, Google +, зокрема, веде канал на YouTube.

Шукаючи нові способи підвищення інтересу до книг, бібліотекарі використовують різні канали комунікації.

З 2010 р. діє бібліотечний блог. На блозі у рубриці «Радимо прочитати» бібліотека виставляє «Топ книг» зарубіжної та української літератури, що сприяє пропаганді книги, залученню молоді до читання.

Сьогодні актуальними інструментами сучасної комунікації є мобільні технології. Не лишилася поза процесом «мобілізації» і наша бібліотека. Здійснено адаптивну верстку сайту з метою коректного відображення всіх його сторінок на екранах мобільних пристроїв, таким чином залучаючи користувача до комунікаційного процесу.

На прикладі роботи ми показали як реалізується комунікаційна функція бібліотеки ВДПУ, а саме: формування комунікаційного середовища, створеного в процесі взаємодії комунікантів і роль бібліотекаря як комунікаційного посередника (передавача інформації) між користувачем і джерелом знань.

Список використаної літератури

 

  1. Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського [Електронний ресурс] : [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://library.vspu.edu.ua. – Назва з екрану.
  2. Білоус В. Діяльність виставково-музейної зали бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського / Валентина Білоус // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2016. – № 4. – С. 31–32.
  3. Колеснікова Т. Еволюція комунікаційних моделей діяльності бібліотек ВНЗ в умовах інформатизації / Тетяна Колеснікова // Бібліотечний вісник. – 2013. – № 2. – С. 17–24.
  4. Комуніканти // Словник педагогіки художньої культури та менеджменту мистецтва: терміни, поняття, дефініції / Р. Т. Шмагало, І. Л. Гнатишин. – Львів, 2012. – С. 60.
  5. Комунікативний процес [Електронний ресурс] // Студопедія. – Електронні дані. – Режим доступу: https://studopedia.org/4-172469.html. – Назва з екрану.
  6. Комунікація [Електронний ресурс] // Вікіпедія :   вільна енциклопедія. – Електронні дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/. – Назва з екрану.
  7. Міщук С. М. Біографічний потенціал інформаційних ресурсів університетських бібліотек України / С. М. Міщук, Г. А. Міщук // Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек : матеріали Міжнародної наукової конф. (Київ, 3-5 жовт. 2017 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2017. – С. 402–405.
  8. Поперечна Л. А. Подієві PR-комунікації в реалізації комунікаційної стратегії наукової бібліотеки / Л. А. Поперечна, В. П. Здановська // Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек : матеріали Міжнародної наукової конф. (Київ, 3-5 жовт. 2017 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2017. – С. 79–82.
  9. Шипота Г. Концепт «комунікація» у системі бібліотекознавчих досліджень / Галина Шипота // Вісник книжкової палати. – 2017. – № 8. – С. 28–32.

Презентація виступу

Ефективні web-комунікації в умовах роботи сучасних університетських бібліотек. Чому? Як? Для кого?
Бондарчук Ярослава Сергіївна, завідувач науково-методичного відділу бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова

«Технології – це всього лише інструмент»

Білл Гейтс

Сучасний розвиток світових процесів у різних сферах людської діяльності все більше скеровує на використання технологічного інструменту в справі задоволення інформаційних потреб. Отримуючи технологію – людство опановує знаряддя, з допомогою якого створюється щось нове, те, що приносить користь та змінює вектори розвитку комунікаційних процесів.

Бібліотеки закладів вищої освіти (ЗВО), будучи осередком інформаційних, навчальних, наукових та культурних процесів університету, мають перебувати у активній взаємодії з широким колом осіб, що в свою чергу є відображенням стану та напрямів розвитку ефективної комунікації.

Рухаючись інформаційно-технологічною магістраллю, бібліотеки сьогодення набирають швидкість в просторі сучасного інформаційного середовища, де ефективні комунікації здатні не лише виступати в ролі інформаційних джерел, а є механізмом співпраці, взаємодії, зміни сприйняття стереотипів та формування нових перспектив. Звісно, як і будь-який діалог чи будь-яка взаємодія з претензією на успіх, бібліотеки мають розробляти свій перспективний напрям дій, так звану комунікаційну політику, суть якої полягає у постановці ключових питань «Чому? Як? Для кого?»

Ставлячи першочергово перед собою запитання «Чому бібліотеці необхідні web-комунікації?» наштовхуємось на давно відомий факт, що реалії розвитку інформаційних процесів та інформаційного суспільства впливають на стратегію розвитку бібліотек, формують нові функції та методи роботи. Від традиційних – накопичити, зберегти та організувати доступ до інформації, до інформаційних, де в пріоритеті виступає аналіз, синтез і забезпечення зручного онлайн доступу до знань. Саме тут зростає значення комунікаційних процесів. Бібліотеки стали на шлях використання інформаційних технологій в своїй роботі, забезпечили належний рівень інформаційно-бібліотечного обслуговування шляхом використання автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, пройшли етап формування фондів інформаційних ресурсів на нетрадиційних носіях, етап забезпечення доступу до електронних бібліотек з повнотекстовими матеріалами, створення інституційних репозиторіїв, електронних пошукових каталогів та сайтів власних бібліотек. Як висновок, спостерігається тенденція нового формату бібліотечного ресурсу з цифровими, технологічними характеристиками.

Будь-яка бібліотека розвивається лише у площині «бібліотека – читач», не важливо, як ми будемо називати останнього – користувачем, споживачем чи замовником інформації. Перш за все необхідно визначитись та вивести формулу ефективної комунікації. В якій поставлені завдання будуть слугувати відповіддю на питання «Чому?», а інструменти, з допомогою яких відбуватиметься взаємодія стануть відповіддю на питання «Як?»

Отже, вивчаючи питання «Як?» в паралелі ефективних web-комунікацій в роботі бібліотек ЗВО необхідно враховувати тренди розвитку світових комунікацій, а саме, розвиток віртуальної та додаткової реальності.

Розвиток інформаційних технологій диктує нові правила, в яких зовнішній аудиторії, так званому онлайн користувачу, потрібно приділяти не менше уваги ніж внутрішній аудиторії. Час інформування з допомогою різних онлайн каналів практично являє собою односторонній рух – настає час «взаємодії», зворотнього зв’язку. Зрозумілим є те, що можливості Інтернету практично зменшили відстань між читачем та бібліотекою. Сучасний читач не лише знайомиться з інформацією, а й коментує її, оцінює своїми «лайками», пропонує власне бачення.

Сучасна людина, використовує у повсякденному житті велику кількість різних девайсів для зручного та швидкого доступу до інформації. Великі компанії давно зробили ставки на розвиток інтернет-телефонії та активно розвивають технології 4G. Наш читач – сучасний молодий студент, для якого важлива швидкість, зручність та комфорт в доступі до інформації. Тому, актуальним на сьогодні є факт розробки мобільних додатків, веб-сайту адаптованого до мобільного пристрою. Зарубіжні бібліотеки розвивають бібліотечні додатки у двох напрямках: перший – традиційний, загально-бібліотечний додаток на прикладі веб-сайту, де користувач отримає загальну інформацію про бібліотеку, без проблем знайде необхідний документ за допомогою пошуку в електронному каталозі. Другий вид додатку – комунікаційний, розважальний, який ефективніше сприяє зворотній взаємодії з читачем.

Проведений аналіз адаптованих мобільних версій веб-сайтів університетських бібліотек м. Вінниця та України свідчить про те, що бібліотеки успішно адаптуються до сучасних викликів, які пов’язані із розвитком web-технологій. Мобільна версія сайту бібліотеки Макгілла (https://www.mcgill.ca/library) дозволяє в режимі онлайн забронювати кімнату для групового та тихого навчання, дає можливість вибрати кімнату з 3-D принтером та сканером, у розділі «Запитай у бібліотекаря» читач має змогу рекомендувати документи, якими можна поповнити фонд бібліотеки. Відділ сканування документів дає змогу користувачу віддалено отримати необхідну інформацію. Він отримує лист з URL-адресою та паролем, що надає право тимчасового доступу до замовлених документів в цифровому форматі на 30 днів. Загалом сучасні українські бібліотеки як і зарубіжні, мають власні акаунти в соціальних мережах та інших онлайн-службах. Із мобільної версії веб-сайту користувач може перейти на ці облікові записи.

Аналіз SMM-трендів (Social Media Marketing), на думку фіхівців (Інноваційний парк UNIT.City), свідчить про те, що за прогнозом до 2020 року мережа Facebook стане повністю мобільною. Тому для сучасних бібліотек важливо звертати увагу на розвиток цих каналів комунікації та розміщувати свої пости у Facebook, Instagram, Twitter, Youtube. Розміщуючи короткий тізер відеоматеріалу про будь-яку подію з постом, що повне відео можна переглянути на Youtube каналі бібліотека розвиває власну сторінку на Facebook і спонукає користувача переглянути його на Youtube каналі.

Яких же рекомендацій потрібно дотримуватись, щоб створити успішне відео для власних цифрових платформ, що розширять межі комунікацій. Насправді, єдиного 100 % «рецепту» не має, проте є основні поради, а це вже чудові орієнтири. Тому потрібно:

  • поширювати найцікавішу інформацію, навіть коли подія була високоінтелектуальна – спрощуйте розповідь про неї;
  • монтувати яскравими фарбами, вдихаючи в своє відео життя;
  • відмовитися від великої кількості формул – навіть числа рекомендують писати прописом;
  • жартувати, адже увесь контент можна поділити на тематичний, іміджевий, подієвий, в цей же час знайдеться місце й для розважального;
  • дотримуватися оптимальної тривалості відео – від однієї хвилини – до чотирьох;
  • звертати увагу на верстку популярних друкованих видань (які шрифти використовують, як розміщують геометрію текстової інформації) – це все можна використати при монтажі.

Все частіше бібліотеки  при наповненні власного контенту у Facebook, використовують стрім-репортажі. Так в прямій трансляції користувач отримує можливість долучитись до події на відстані. Аналітики Facebook зауважують на ефективність відео у порівнянні з іншими публікаціями.

Розвиваючи тему web-комунікації, варто звернути увагу на ще один інструмент, який значно покращує успішність комунікаційних каналів. Цей інструмент допомагає розповідати та доносити до користувачів наші думки та почуття – це так званий діджитал сторітелінг (з англ. storytelling – розповідання історії), мистецтво зробити це цікаво та якісно. В цій справі, крім гарно написаного матеріалу, важливим є і візуальне наповнення, за допомогою якого тема буде краще розкрита. Для цього потрібно використовувати фотосесії, ілюстрації, інфографіки, розповідати історію за допомогою зображень.

Простим та логічним питанням у справі ефективних web-комунікації в роботі сучасних бібліотек є питання «Для кого?». Саме цільова аудиторія визначає приорітети у розвитку каналів комунікації. Бібліотекам ЗВО найпростіше визначити власну цільову аудиторію, розуміти її потреби, інтереси та аналізувати способи споживання інформації: використовувати ті ж самі пости у соціальних мережах; запрошувати користувачів залишити свої відповіді; ставити у постах питання типу «Як ви думаєте?»; та ін.., попросіть ваших читачів вибрати сторону як приклад: фантастика чи детектив. Використання цих прийомів налаштовує на взаємодію та ще раз підкреслить значення особи читача, важливість його думки.

Отже, для студента чи науковця сучасна бібліотека є сервісним центром у справі пошуку інформації, навчанні та наукових пошуках. А Web-технології та нова інформаційна культура відкриває нові можливості для розвитку та створення сучасних форматів роботи вузівських бібліотек.

Презентація виступу

 

Образ бібліотекаря в художній літературі
Лазаренко Тетяна Петрівна, головний бібліотекар бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова

Презентація виступу

Фірмовий стиль сучасної бібліотеки.
Кравчук Неліна Миколаївна, директор бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова

Кожна бібліотека намагається створити власне сучасне середовище, яке вирізняється власною унікальністю. Крім впровадження нових видів роботи і способів передачі інформації, складовою такого середовища є фірмовий стиль, який включає будівлю, інтер’єр бібліотеки, ландшафт. Це привабливе обличчя, яке забезпечує візуальну і смислову єдність діяльності бібліотеки.

Оскільки бібліотека є не тільки книгозбірнею, а культурно-інформаційним центром, де відвідувачі підвищують свій професійний рівень, розвиваються як особистості, відпочивають, спілкуються, то й приміщення повинно нести культурну і естетичну цінності. Довгий час будівельні організації не надто переймалися зовнішнім виглядом будівель: однотипність і простота. Сьогодні до будівництва нових приміщень (яких відбувається дуже-дуже мало) підхід уже змінився. Перша будівля за часів незалежності, яку збудували спеціально для бібліотеки — Центр Митрополита Андрея Шептицького. Нещодавно відкрила двері бібліотека Харківського політехнічного університету.

Створенням індивідуальності в дизайні бібліотеки повинні займатися професіонали. Проте, на жаль, не кожна бібліотека в своєму штатному розкладі має художника-оформлювача, не кажучи про дизайнера. Тому формування внутрішнього і зовнішнього виду бібліотеки залежить від ініціативи працівників, їх творчості, естетичного бачення, фінансування та ін. Сьогодні по мірі можливого вони переглядають свою функціональну організацію, існуючий простір,  який складався десятиліттями. Так, створені приміщення із скляними перегородками у бібліотеках Переяслав-Хмельницького педагогічного університетів, Харківського медичного університету. У КПІ до перебудови приміщення залучені студенти.

Кожна бібліотека починається з  вестибюля, від культури оформлення якого залежить перше сприйняття бібліотеки. Оскільки через вестибюль проходить весь читацький потік, то варто зробити зону реклами послуг: зорієнтувати читача в бібліотечному просторі, проінформувати про роботу відділів, анонси культурно-просвітницьких заходів. Пропозиція щодо облаштування зони для відпочинку є суперечливою. Останнім часом у вестибюлях розміщують довідкову комп’ютерну систему, де можна скористатися електронним каталогом. Реклама послуг бібліотеки ефективна на сенсорному екрані, де візуально відображається інформація і періодично змінюються. (Приклад –ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва).

 Загалом І поверх вважається «ближньою зоною», де крім вестибюля доцільно розмістити довідково-інформаційний відділ та абонементи.

В зонах обслуговування варто організувати зону актуального обслуговування читачів, де періодично змінювати виставки-експозиції, представляти нові надходження журналів, на журнальних столиках розміщувати газети, вивішувати списки нових надходжень.

Сьогодні спостерігається тенденція організації відкритого доступу до фонду. В цьому випадку кафедра видачі розміщується між входом у відділ і фондом. Таким чином забезпечується контроль і регулюється потік читачів. Фонд відкритого доступу повинен містити внутрішньостелажні і внутрішньополочні виставки, «куточки» для окремих груп читачів, інформацію про нові книги. Книжкові виставки, орієнтовані на певного читача, повинні розміщуватися в одному постійному місці, щоб у читача сформувалася установка на «свої» виставки. Необхідно відмовитися від виставок з однаковою назвою, міняти невелику частину книг. В такому випадку читач сприймає їх як елемент інтер’єра.

Створенню комфорту сприяє гармонія між розмірами приміщення і меблів, особливо стелажів. Варто запобігати монотонності паралельних рядів стелажів і використовувати систему гнучкої розстановки. (У нас на худ. аб. – намагалися поставити зірочкою, але площе не позволила). Серед стелажів необхідно облаштовувати столики і стільці для перегляду літератури.

Читальні зали, призначені для поглибленого читання, можуть бути розташовані дальше від входу в бібліотеку; зали, де читачі перебувають не надто довго (наприклад, поточних періодичних видань) бажано розташовувати ближче до вестибюля. В наш час основною тенденцією є розподіл читацьких залів за галузевою ознакою літератури. Але постає питання і про перехід від галузевих до універсальних читальних залів для забезпечення повноти обслуговування. Область діяльності читача часто носить міжгалузевий характер, тож не дуже комфортно читачу переходити з одного читацького місця в інше. Наприклад, в залі електронної інформації виникає потреба одночасно працювати з друкованим виданням і електронним. Тому варто комп’ютерні місця облаштовувати в читальних залах.

Сьогодні актуальні модульні меблі. З їх допомогою можна перекомплектувати окремі блоки і отримати потрібну композицію. В інтер’єрі бібліотеки повинна домінувати комбінація різноманітних робочих місць для користувачів 1-, 2-місні та групові; круглі, квадратні, трапецією. Вважається, що круглий стіл сприяє спілкуванню, займає менше місця, до нього можна поставити різну кількість стільців. Сучасні читачі люблять ізольований простір і не люблять, коли хтось сидить рядом або навпроти. Тому потрібно запобігати великим столам.

Стільці повинні бути напівм’які з підлокітниками, щоб було зручно спертися. Для легкого читання підійдуть диванчики, банкетки, кушетки, крісла на 1, 2, 3 людей. Сьогодні в моді у молоді крісла-мішки.

Студенти, науковці або група читачів віддають перевагу невеликим затишним читальним залам. Тому індивідуальні кімнати, оснащені комп’ютером, чайником, набором чашок – вимога часу. Комфортних умови створені в багатьох німецьких і скандинавських бібліотеках. Там в індивідуальних читацьких місцях стоять невисокі шафи, де читач може зберігати те, що йому необхідно для роботи в бібліотеці.

В закордонних бібліотеках нікого не шокує вигляд читача, який сидить босим, спить на дивані. Все це, на їх думку, викликає відчуття домашнього затишку.  Хоча існують інші точки зору на таку дозволеність в бібліотеках, які відображають рівень культури, традицій конкретної країни і навіть бібліотеки. У нас є тенденція до цього.

Заборон в бібліотеці повинно бути якнайменше. В деяких бібліотеках Японії в холах для відпочинку звучить тиха музика, яка знімає втому і налаштовує на короткочасний відпочинок. Це суперечливе питання.

Комфорт бібліотечного простору полягає в організації відкритої інформаційної зони для користувачів, яка надаватиме широкий спектр онлайнових послуг. Це не лише зали електронної інформації, а й мережа Wi-Fi по всій бібліотеці: у вестибюлі, в коридорах, зонах рекреації, в читальних зала та ін. Також коридори краще інтегрувати в зони відпочинку, організовувати книжкові виставки.

         В оформленні бібліотеки важливо витримати єдиний стиль, уникаючи однотонності і однотипності. На організацію інтер’єра впливають світло, колір, звук, декоративне оформлення та ін. Використання різних варіантів світла та кольору може виправити недоліки приміщення і підкреслити його переваги.

При різних варіантах освітлення одне і те ж приміщення має різний вигляд. Більшою буде здаватися та кімната, в якій більше світла. Штучне світло не повинно заміняти природне, якого повинно бути якомога більше. Надто великі вікна дають багато світла і повітря, але проникає одночасно лишнє тепло, холод, шум, пил і т.п.

Фонд розміщувати подалі від вікон. При надлишку світла і тепла вікна варто затіняти зовні зеленими насадженнями, а всередині приміщення – пластмасовими підйомними жалюзі. В читальних залах доцільно встановлювати настольні лампи на кожному столі, а загальне світло приглушувати. Стелажі, каталоги також доцільно забезпечувати світильниками.

         Кольорова гама впливає на психологічний стан, настрій і навіть здоров’я читачів та працівників бібліотеки. Хоча психологічне сприйняття кольору суб’єктивне, виявлені деякі загальні асоціації щодо сприйняття кольорів. Зокрема, сірі тони подавляють ініціативу та інтерес; темні відтінки призводять до депресії і безнадії, на великих поверхнях створюють враження пилу, викликають сонливість, негативну реакцію. Невелика кількість чорного і сірого допускається лише в поєднанні з яскравими кольорами. Проте в приміщеннях часто роблять чорні меблі. Світлі тони зорово розширяють простір, позитивно впливають на нервову систему, сприяють зменшенню втоми. Вони посилюють освітлення приміщення. Бажано застосовувати світло-зелені, голубі, кремові, жовті, розові тони із додатковими темно- і світло-коричневими, щоб запобігти монотонності. Теплі кольори викликають не тільки відчуття тепла, а й налаштовують на активну, довготривалу роботу, що необхідно в читальних залах. Загалом прийнято дотримуватися правила: якщо вікна приміщення розташовані на південь або схід – використовують холодні тони (голубий, зелений), якщо на північ або захід – теплі (жовтий, золотистий, бежевий).

Всі поверхні в читальній залі повинні бути білими, щоб якнайбільше відбивати світло. Адже читач занурюється в колір паперу і важливо, щоб, відволікаючись від читання, не було відволікаючих факторів.

Бажано, щоб читач, піднявши від книги чи комп’ютера очі, мав на чому зупинитися поглядом, емоційно розрядитися. Це можуть бути картини, панно вітражі, роботи народної творчості (що одночасно з прикрашенням будуть відображати краєзнавчу діяльність). Сьогодні в моді нетрадиційні матеріали: клаптики тканини, мотузка, мішковина, саморобні іграшки. Різні комбінації дають оригінальний ефект. Існує думка щодо недоцільності акваріума, оскільки він відволікає увагу.

         Озеленення – найдоступніший засіб в художньому оформленні бібліотеки. Якщо вікна великі – сенсив’єра і аспарагус, на стінах – ті, що в’ються, на північну сторону – бегонію. Гарним засобом поділити простір є зелені бордюри в низьких ящиках. Штучні квіти дозволяються тільки в тому випадку, якщо зроблені з великим смаком, їх розмір повинен відповідати природнім.

         Привабливою територією, яка служитиме залученню читачів до бібліотеки є прилегла територія бібліотеки. Навіть тут можна уже надавати зручності: кілька лавок, стоянка для велосипедів, рекламний стенд, озеленення, чистота, Wi-Fi та ін. Орієнтиром бібліотеки може служити погруддя, пам’ятник письменнику, книзі тощо. Територія бібліотеки повинна бути гарно освітлена ввечері, щоб багато вогнів приваблювали читачів.

Складовою фірмового стилю є фірмовий знак в певній кольоровій гамі, який створюється для постійного зорового образу. Найрозповсюдженіший – логотип, емблема. Слоган (лозунг) виражає основні принципи діяльності бібліотеки. Візитівкою бібліотеки служить також фірмовий одяг або будь-які його елементи.

Стиль бібліотеки свідчить про рівень розвитку закладу, про зацікавленість колективу у створенні позитивного враження в читачів, і в той же час не є гарантією високої репутації серед читачів Це лише складова всього комунікаційного простору бібліотеки.

Презентація виступу