Наукова бібліотека

Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

Науково-практична конференція «Бібліотека як сервіс: очікування користувачів та можливості бібліотеки»

Дата проведення: 25 квітня 2017 р. Місце проведення: Наукова бібліотека Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова

Сервісна діяльність бібліотеки ВНЗ
Смотрицька Алла Олександрівна, гол. бібліограф бібліотеки ВТЕІ

Анотація: Впровадження сучасних інформаційних технологій призвело до кардинальних змін усіх напрямів діяльності бібліотеки: від традиційного інструментарію до методів обслуговування, доступу до ресурсів, форм надання інформації. Відтепер роль та значення бібліотеки визначаться не тільки кількістю її фонду, а також комфортністю послуг, які вона може надати. Бібліотека має постійно удосконалювати свою сервісну діяльність шляхом розширення спектру інформаційних продуктів та послуг, розробки додаткових послуг, що покращують якість та комфортність обслуговування користувачів.

Summary: The introduction of modern information technology has led to changes in all areas of the library: from traditional tools to methods of care, access to resources, forms of information. Now, the role and importance of the library is determined not only by the amount of the fund and comfort services it can provide. The library is constantly improving its service activities by expanding the range of information products and services, develop additional services that improve the quality and comfort of users.

Ключові слова: сервіс, інформаційно-бібліотечне обслуговування, бібліотечна послуга, інформаційний продукт, електронний ресурс.

Keywords: service, information and library services, library services, information products, electronic resources.

Відомий німецький соціолог Макс Вебер, ще на початку 20 століття, звернув увагу на те, що головним в соціальному житті суспільства є очікування, тобто кожний громадянин, йдучи до магазину,очікує зробити там необхідні покупки, а звертаючись до бібліотеки,очікує отримати необхідну інформацію. Соціальні інститути, в т.ч. і бібліотеки, створені для здійснення певних очікувань громадян та зобов’язані їх виконувати. Сучасна бібліотека повинна передбачати очікування користувача. Якщо користувач розраховує одержати книгу або іншу інформацію, а виявляється, що потрібної книги або інформації немає, при цьому бібліотекар вів себе некоректно, користувач ставить питання  навіщо потрібна така бібліотека?  Існує такий вираз  «обслуговування є, а сервісу немає», тобто до терміна «сервіс” і до самого «сервісу»пред’являються вимоги підвищеної культури обслуговування. Сервіс —  (англ. service — служба), обслуговування населення в повсякденному житті. Задовольнити інформаційні потреби користувача, зробити доступною для нього інформацію — саме в цьому полягає одна із найважливіших соціальних функцій бібліотек. Ця функція здійснюється бібліотекою шляхом обслуговування — наданням бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг.

Стаття 1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» дає таке визначення бібліотечної послуги: «бібліотечна послуга – результат діяльності бібліотеки із задоволення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки». Таким чином, бібліотечна послуга – це конкретний результат бібліотечного обслуговування (корисний ефект бібліотечної праці), який задовольняє певну потребу користувача бібліотеки. Всю різноманітність бібліотечних послуг можна звести до двох основних класів: це, по-перше, придбання, обробка і зберігання, по-друге, надання документів та інформації.

За останні роки бібліотека ВТЕІ впровадила нові інформаційні сервіси. Всі вони,звичайно, не є  останнім словом бібліотечної практики, але в діяльності нашої бібліотеки підняли на новий рівень систему інформаційного забезпечення та обслуговування користувачів.

Стратегія бібліотеки ВТЕІ орієнтована сьогодні на створення єдиного комунікаційного простору як  гармонійного зібрання друкованої та електронної колекцій, що досягається шляхом формування власних та організації доступу до світових інформаційних ресурсів. Бібліотека ВТЕІ значну увагу приділяє поповненню фонду новими та сучасними друкованими виданнями. Адже, бібліотечний фонд сьогодні – це основне джерело отримання інформації. Фонд бібліотеки формується вже понад 40 років і налічує близько 230 тис. од. зберігання. Нажаль поповнення книжкового фонду документами за останні два роки значно зменшилось. Основними причинами такого становища є обмеженість бюджетних асигнувань на поповнення фондів та зростання вартості  видань. Тому  пріоритетним напрямком  роботи по наповненню фонду є формування електронних ресурсів бібліотеки відповідно до фахових потреб ВНЗ, які на цей час містять: більше 1000 файлових документів, основна частина яких складають навчально-методичні видання ВТЕІ, КНТЕУ,які надходять до бібліотеки із видавництва, також їх підручники, посібники, довідники, статистичні збірники; матеріали студентських наукових конференцій; збірники наукових праць тощо. Важливе значення мають електронні інформаційні ресурси, які представлені у нас повнотекстовою колекцією підручників видавництва “ЦУЛ”. На сьогодні зібрання містить більше 1000 назв повнотекстових видань за різними тематиками. Саме завдяки системі УФД «Бібліотека», яка призначена для комплексної автоматизації всіх бібліотечних процесів, забезпечується максимально комфортний  доступ користувачів до фондів бібліотеки.

А також завдяки цієї системі, починаючи з 2007 року абонементи навчальної та наукової літератури, а згодом і читальні зали бібліотеки розпочали автоматизовану видачу документів на електронні формуляри читачів, базовану на технології штрихкодування. Штрихове кодування документів дозволило підвищити оперативність процесів, пов’язаних не тільки з видачею та поверненням документів, а також з відслідковуванням їх пересування у фонді та обліком власне самого книжкового фонду. Одним із останніх інноваційних нововведень є запровадження технології QR-кодування. Поки що співробітники бібліотеки застосовують технологію QR — кодування під час анонсу заходів або подій, які відбуваються в бібліотеці. На рекламну об’яву наноситься QR- код, при зчитуванні якого програмою — сканером мобільного телефону користувач отримує посилання на сайт бібліотеки, де можна більш детальніше ознайомитися з програмою того чи іншого заходу. А також ця технологія використовується і при виготовленні читацьких квитків з метою поширення інформації про бібліотеку та її ресурси. Технологія двомірного кодування дозволяє всі видання, що мають електронну версію, забезпечити QR-кодом. При наявності мобільного пристрою з фотокамерою та можливістю виходу в Інтернет завантажити будь-яку електронну версію в один клік не складе жодних труднощів. Вона не потребує додаткових фінансових витрат та значно покращує якість обслуговування користувачів в контексті сервісної діяльності бібліотеки. Тому впровадження цієї технології співробітниками бібліотеки ВТЕІ у процесі розробки.

Адже статус сучасної бібліотеки визначається не лише кількістю фонду друкованих видань, обсягом передплати, а також, який електронний ресурс вона створює та володіє, наскільки готова надати доступ до світових інформаційних ресурсів.

Ресурсом власної генерації є електронний каталог. Його обсяг складає понад 80 тис. бібліотечних записів, які є результатом науково-аналітичної обробки усіх видів та типів видань, що є в фонді бібліотеки. Кількість довідок та консультацій, виконаних за допомогою ЕК, щорічно зростає. Відкритий і доступний у віртуальному просторі ресурс дозволяє читачам працювати з інформаційним контентом цілодобово. Можливість доступу через Web – сторінку до ЕК – важливий крок у діяльності бібліотеки, оскільки ЕК – інструмент удосконалення основної її функції – обслуговування користувачів, а в цьому випадку віддалених.

Сучасний користувач бібліотеки прагне своєчасного електронного інформування і замовлення, електронної доставки документів. Все це можливе завдяки електронним технологіям, коли користувач може отримати інформацію, не відвідуючи бібліотеку. Своєчасне та регулярне інформування професорсько — викладацького складу інституту про нові надходження до фонду бібліотеки є однією з бібліотечно – інформаційних послуг. Одним із основних форм інформування читачів для максимального задоволення читацьких потреб в сучасному потоці інформації бібліотека використовує бюлетень нових надходжень літератури, який виходить в електронному вигляді по мірі нових надходжень В інституті бюлетень нових надходжень розповсюджується в PDF-форматі системою електронного діловодства інституту, а також розміщується на Web — сторінці бібліотеки.

Розвиток Інтернет — технологій відкрив для бібліотек  новий рівень можливостей – використання онлайнового сервісу. Важливим інструментом дистанційного забезпечення інформаційних потреб та розширення бібліотечних послуг є Web — сторінка бібліотеки, яка постійно поновлюється та модернізується. Стратегія наповнення Web- сторінки враховує інтереси різних категорій користувачів. Її змістовна частина постійно поповнюється інформацією  про бібліотеку, бібліотечні послуги, події та акції; про видання бібліотеки, а саме, бюлетені нових надходжень, рекомендаційні списки літератури, бібліографічні покажчики та переліки періодичних видань, передплачених інститутом на поточний рік тощо. Систематично проводиться робота над удосконаленням Web- сторінки. Однією з форм популяризації інформаційних джерел та розкриття бібліотечних фондів через  Web — сторінку є така форма, як віртуальна виставка. Так поряд з традиційними  співробітники бібліотеки створюють і віртуальні виставки нових надходжень та віртуальні тематичні виставки, які забезпечують користувачів ілюстрованою бібліографічною та фактографічною інформацією, доповнюючи її текстами та довідковими статтями з Інтернет. Наприклад, до 25-ої річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією в цьому році було створено віртуальну виставку “Загадковий світ Японії”, яка знайомить з історією та сьогоденням цієї східної країни, її звичаями та літературною спадщиною.

Оскільки сучасна молодь надає перевагу аудіовізуальній інформації, виникла ідея створення буктрейлерів – як однієї з сучасних форм презентації  книг та популяризації читання. Так були створені буктрейлери до книг “Донбас — арена війни”, О. Забужко’ Літопис самовидців”, присвячених історичним подіям, які відбуваються в суспільстві сьогодні, а також на книгу Н.Доляк “Чорна дошка”, та буктрейлер, присвячений творчості нашої землячки В.Сторожук “Переклад із Ластовиної”. Всі вони представлені на Web — сторінці бібліотеки в рубриці “Буктрейлери до книг”.

В умовах, коли бібліотека не в змозі передплачувати достатню кількість періодичних видань, велику допомогу в обслуговуванні користувачів-науковців надають посилання на повнотекстові ресурси, такі як, наприклад,” Наукова періодика України”, що створюється Національною бібліотекою ім. В. Вернадського. Для орієнтації в електронних ресурсах світової мережі до послуг користувачів інші посилання, які також знаходяться на Web — сторінці. Підвищити якість і комфортність обслуговування віддаленого користувача бібліотеки у режимі “запит — відповідь” дозволяє віртуальна довідкова служба “Відправте повідомлення”.

Досить довго бібліотека вважалась тихим місцем для читання, джерелом надання інформації, але з впровадженням новітніх технологій з’явилася потреба в підвищенні її консультативної функції. Тому одним із важливих завдань бібліотеки є надання користувачам консультативних послуг з оволодіння  практичних навичок пошуку необхідної їм інформації. Перш за все, значна кількість консультацій з методики бібліографічного пошуку виконується бібліотекарями в читальних залах. Особлива увага при цьому приділяється студентам молодших курсів. Досвідчені бібліотекарі завжди допоможуть з тематичним інформаційним пошуком. Крім того біля кожного автоматизованого робочого місця користувача знаходиться наочний посібник з покроковою інструкцією пошуку документів у базі даних “УФД Бібліотека”. Традиційно для першокурсників проводяться заняття з виховання інформаційної культури, під час яких студенти знайомляться з електронними ресурсами бібліотеки та алгоритмом інформаційного пошуку. Для студентів старших курсів та магістрів актуальними питаннями є правила складання бібліографічних описів та оформлення списків літератури до дипломних робіт. Бібліографічним відділом бібліотеки було підготовлено та проведено семінар-тренінг з питання бібліографічного опису різних джерел інформації, під час якого у студентів була можливість попрактикуватись в описуванні статей з періодичних видань та збірників, книг та електронних ресурсів. Зацікавленість  користувачів, активна участь у практичному занятті показали важливість даного питання та необхідність  подальшого проведення таких тренінгів. А для надання практичної допомоги з питань редагування списків літератури до дисертацій та наукових публікацій викладацькому складу інституту були розроблені і підготовлені” Методичні рекомендації  щодо оформлення бібліографічного опису використаної  літератури. Загальні вимоги та правила складання”.

Для викладачів – науковців бібліотекою впроваджена нова послуга – оформлення реєстраційних, облікових та інформаційних документів науково-дослідних робіт, подача звітних документів. До Відділу державної реєстрації науково-дослідних робіт та дисертацій Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації  (УкрІНТЕІ, м. Київ) надсилаються документи для державної реєстрації відкритих науково-дослідних робіт для отримання реєстраційної картки (РК) і присвоєння державного реєстраційного номеру.

А також надсилаються звітні документи для державного обліку відкритої науково-дослідної роботи (заповнені бланки  облікової картки, інформаційної картки, звіт про науково-дослідну роботу та ін.) для отримання облікової та інформаційної карток (ОК, ІК) з відповідними номерами.

Сервісні послуги такі, як : ксерокопіювання документів, друкування документів  на принтері, сканування документів, запис інформації на електронні носії, бібліотекою нашого навчального закладу не надаються.

Сьогодні для нас поняття сервісу означає зміну філософії обслуговування. На перший план виступає пріоритет потреб користувачів, вся робота бібліотеки спрямовується на задоволення цих потреб, відбувається зміна технологічних процесів з метою підвищення якості обслуговування.

Презентація виступу

Сучасні аспекти бібліотечного сервісу. Обмін досвідом
Ковалевська Вікторія Анатоліївна, методист ІІ кат. бібліотеки ВНАУ

Сервіс – це комплекс заходів, спрямованих на поліпшення системи обслуговування, умов праці, умов продажів і закупівель в області торгівлі або виробництва. У загальному значенні під сервісною діяльністю розуміється господарська активність, у яку залучені дві основні сторони: структура, що надає послуги, і споживачі її послуг, які через ринковий обмін бажають одержати конкретні блага з урахуванням своїх потреб. Сервісна діяльність – це активність людей, що вступають у специфічні взаємодії з реалізації суспільних, групових і індивідуальних послуг. Основною метою бібліотечного сервісного обслуговування є не створення матеріальних цінностей, а задоволення людських потреб.

Якщо розглядати сучасне сервісне обслуговування як інструмент маркетингу, то завданням маркетингу стає створення суспільства людей з певним стилем життя, що відповідає потребам споживацької аудиторії, яка бажає мати певні умови користування товарами та отримувати обслуговування за найвищими стандартами. Тобто сервісне обслуговування в бібліотеці допомагає створити коло постійних користувачів бібліотеки, які звикли користуватись бібліотечними послугами, та отримувати якісне бібліотечне обслуговування. Сервісне обслуговування є інструментом залучення користувачів до бібліотеки, тому на перший план виходять потреби користувачів. Метою сервісного обслуговування є безпосереднє задоволення потреб людини – потенційного користувача.

Бібліотеки є одним із виробників інформаційних продуктів і послуг, основним і історично первісним інститутом, що забезпечує суспільне використання соціально-значущої документної інформації.

Потреби в бібліотечних продуктах і послугах віддзеркалюються в тих завданнях, які суспільство ставить перед бібліотекою, розглядаючи її як установу, що сприяє соціалізації особи. Форма надання бібліотечних продуктів і послуг залежить від функцій, які вони виконують на тому чи іншому етапі розвитку бібліотечної діяльності, від рівня розвитку бібліотечних технологій, а також від зміни соціальної ролі читання та інформаційних потреб користувачів.

Головними складовими сервісного обслуговування в бібліотеці можна виділити:

  • бібліотечні фонди та послуги, які повністю задовольняють потреби користувачів;
  • створення нових послуг, які задовольняють потреби користувачів;
  • надання якісних бібліотечних ресурсів для комфортних умов роботи усіх категорій користувачів;
  • забезпечення якісного обслуговування кваліфікованим персоналом бібліотеки.

Повсякденна орієнтація на бажання та вимоги користувача – запорука успіху бібліотечного обслуговування, а якість сервісного обслуговування впливає на імідж бібліотеки. Очікувана послуга формується під впливом реклами, чуток, попереднього досвіду, її основою є визначення споживачем сутності власної потреби у наданні послуги та якості її виконання.

Сервісність у бібліотечному обслуговуванні виявляється у безумовному пріоритеті потреб користувачів та спрямованості всієї діяльності бібліотеки на задоволення цих потреб. Сервісна діяльність орієнтована на задоволення потреб користувача і тільки через оцінку ним якості послуг визначається ефективність обслуговування.

Інформаційне обслуговування є головною функцією бібліотеки.

До компонентів інформаційного обслуговування належать:

  • споживачі інформації та їхні інформаційні потреби у вигляді інфозапитів;
  • інформаційні працівники-посередники;
  • сукупні інформаційні ресурси та технології;
  • інформаційні продукти та послуги.

Серед потреб, які зумовлюють звернення користувача до бібліотеки можна відзначити: потреби у навчанні, самоосвіті та самовдосконаленні, у спілкуванні, у відпочинку тощо. Але найважливішими та похідними потребами є інформаційні потреби. Будь-яка професійна і непрофесійна діяльність породжує свої інформаційні потреби. Тому в однієї людини може бути багато різних за характером і змістом інформаційних потреб.

Бібліотечний маркетинг це технологія управління, зорієнтована на максимальне задоволення потреб реальних та потенційних користувачів послугами та інтелектуальною продукцією бібліотеки. Головне в бібліотечному маркетингу – це ретельне і всебічне вивчення потреб і запитів користувачів, орієнтація на надання послуг у відповідності до цих потреб, адресність надання послуг та активний вплив на використання послуг, існуючий попит, на формування потреб.

Тому головним у сервісному обслуговуванні виступає три складових:

  • аналіз інформаційних інтересів;
  • надання якісних послуг які відповідають інформаційним потребам;
  • удосконалення системи інформаційно-бібліографічного обслуговування.

Бібліотеки ВНЗ переважно аналізуючи навчальні плани та програми, а також проводячи анкетування чи інші види соціологічних досліджень, отримують інформацію про інформаційні потреби своїх користувачів. Ці знання  використовуються для комплектування бібліотечних фондів, організації інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування, але доступ до бібліотечних фондів також є важливим фактором у бібліотечному обслуговуванні.

Так, сервісне обслуговування у бібліотеці ВНАУ забезпечується вільним доступом до бібліотечного фонду, який є у читальних залах №1-2 та №3. Вільний доступ до бібліотечного фонду не є чимось новим, така організація бібліотечного фонду відома давно, але з різних причин не здобула широкої популярності. Сьогодні у світі свобода доступу, вибору інформації та інші свободи є демократичними цінностями суспільства, тому і свобода доступу до бібліотечних фондів та різноманітної інформації є пріоритетними можливостями для наших користувачів. Вони мають можливість вільно ходити рядами бібліотечного фонду, за допомогою паспортів стелажів орієнтуватись у фонді, кваліфікований персонал бібліотеки ненав’язливо пропонує допомогу, при необхідності підбере потрібну літературу. Якщо користувач не має бажання самостійно обрати необхідні видання це робить бібліотекар як у звичайному читальному залі.

Особливістю обслуговування у бібліотеці ВНАУ є задоволення інформаційних запитів, навіть нечітких, тобто запитів без чіткого визначення потрібної книги, автора, шифру, чи навіть теми запиту. Бібліотекар відділу обслуговування у розмові намагається встановити тему, для надання релевантної інформації. У сучасних умовах, коли ми прививаємо у користувачів необхідність у бібліотеці та її послугах, залучаємо нових користувачів, які крім бібліотеки мають чимало альтернативних джерел отримання інформації, ми намагаємось користувача який можливо вперше зайшов до бібліотеки усіма силами зробити нашим постійним користувачем. Тому студентів ми не направляємо до каталогів, якщо їх запит можемо задовольнити виходячи з власного досвіду роботи, адже вміння уточнити певні читацькі запити є обов’язковим компонентом професійної підготовки бібліотекаря. При цьому звичайно ж ми навчаємо їх користуватись ДБА бібліотеки, а особливо можливостями електронного каталогу, проводимо уроки інформаційної культури на яких навчаємо кваліфікованому пошуку необхідної інформації.

Сьогодні нікого не здивуєш наданням бібліотекою доступу до Інтернету та комп’ютерів для користувачів. Для наших користувачів, а особливо студентів – це свобода доступу до інформації, а також можливість роботи за комп’ютером, адже є частина студентів, які не мають власних комп’ютерів. Тому надання доступу до глобальної мережі через точку доступу Wi-Fi це також елемент сервісного обслуговування нашої бібліотеки.

Електронний каталог, доступний через мережу Інтернет,  електронний формуляр читача, бібліотечний веб-сайт та блог усі ці сервіси надають можливість користувачам у будь-якому місці де є доступ до всесвітньої мережі отримати інформацію про наявність книг та статей у фонді бібліотеки, переглянути власний формуляр, переглянути новини бібліотеки та багато іншого.

Доступність бібліотеки є складовою якісного бібліотечного сервісу. Універсальний читальний зал нашої бібліотеки, який містить видання з усіх галузей знань працює з 8:00 до 20:00 у будні та у суботу з 10:00 до 16:00. Комфортні умови роботи, гарне освітлення, затишок, сучасні меблі, привітні бібліотекарі все це також є частиною бібліотечного сервісу, адже людина має бажання йти лише туди де їй добре.

Бібліотека нашого університету стає такою, якою хоче нас бачити наш користувач. Ми проводимо масові заходи які розкривають таланти наших студентів, вони мають бажання приймати участь у літературних вечорах, читати вірші – ми створюємо для них такі можливості.

Якість бібліотечних послуг є складовою сервісного обслуговування, тому усі зусилля бібліотеки повинні бути спрямовані на підвищення якості та оперативності бібліотечного обслуговування. Кожна людина з допомогою бібліотек отримує неоціненну перевагу безкоштовного користування інформаційними ресурсами найбільшим обсягом.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій розширює можливості надання якісних та очікуваних бібліотечних послуг, наше завдання використовувати усі можливості для найбільш повного задоволення інформаційних потреб користувачів.

Презентація виступу

Приваблива бібліотека – створення комфортного середовища. Обмін досвідом
Шаповалова Вікторія Юріївна, завідувач відділу наукової бібліотеки ВНМУ імені М. І. Пирогова

Анотація: нові підходи у сервісній діяльності бібліотек вищих навчальних закладів.  Впровадження  сучасних інформаційних технологій в  бібліотечне обслуговування .

Abstract: A new approach in service of library of higher education. The introduction of modern information technologies in library services.

Ключові слова: бібліотечний сервіс,  автоматизована книговидача, інформаційне обслуговування.

Keywords: library service, automated delivery of books, information service.

Головне завдання бібліотечної сервісної діяльності полягає задоволенні потреб читачів. На даному етапі бібліотека – це не тільки повноцінні інформаційні ресурси, вільний доступ до них, а й комфортне середовище для читачів.

Сучасна бібліотека покликана бути багатогранною та різноманітною. Бібліотечний простір бажано поділити на декілька зон: зону тиші (розмови заборонені, щоб не заважати читачеві працювати з документами), зону спокою (дозволяється тихо розмовляти), зону для спілкування (можна вести дискусії). Такі зони бібліотека ВНМУ сподівається створити в новому приміщенні.

На даний час наша бібліотека для студентів – не тільки місце роботи з літературою, а й місце для спілкування. Для багатьох студентів важливим є групове навчання. Ми пішли на поступки і дозволили заходити в читальний зал з чашкою кави, так студенти відчувають себе затишніше. Прийшовши до бібліотеки, читач не тільки може взяти книгу і погортати журнали, а й безкоштовно підключитися до інтернету в зоні дії Wi-Fi.

Три роки тому до нас звернулася група студентів-учасників Інтелектуального клубу «Ерудит-квартет» з проханням проводити свої тренування в стінах бібліотеки. Щотижневі засідання клубу не залишаються безрезультатними. Призові кубки зберігаються в кабінеті директора.

Сучасній бібліотеці слід мати власну «родзинку», яка залучає відвідувачів. Як приклад такої незвичайної функції можуть бути створені виставки рідкісних книг, книг з автографами видатних науковців, мистецьких робіт студентів та викладачів, відеоролики, квести, флешмоби, майстер-класи, тощо.

Різновидом сервісної діяльності бібліотечного обслуговування є впровадження в практику сучасних інформаційних технологій, які створюють забезпечують зручність і для читача, і для персоналу бібліотеки.

Автоматизована книговидача значно скоротила час на обслуговування читача. Відтепер до масової видачі підручників залучається значно менша кількість співробітників з інших відділів. Натомість, лише протягом двох тижнів видаються підручники для всіх шести курсів (понад 10 тис. студентів). Лише за один день обслуговуються всі першокурсники, а саме: 1 тис. студентів отримує близько 10 тис. книг. Автоматизована книговидача значно полегшила і прискорила прийом літератури. Зручною для читачів стала можливість підпису обхідного листа без відвідування усіх відділів. За це відповідає спеціально створений сектор.

Серед різних видів сервісів інформаційний сервіс розвивається найбільш стрімко. Якісну систему інформаційного обслуговування сьогодні не можна уявити без електронних каталогів, баз даних, віртуальних довідкових служб. Наш електронний каталог був створений в 1994 році і на теперішній час містить 380 тис. записів доступних для читачів.

У 2005 році для максимально швидкої і якісної обробки періодичних видань була створена Корпорація медичних бібліотек, яка об’єднала 6 бібліотек. А вже в 2015 році всі вишівські та обласні медичні бібліотеки створили Корпорацію медичних бібліотек України, що дозволило створити Зведений каталог періодичних видань і налагодити передачу інформації з різних бібліотек України. Важливим кроком був перехід на єдиний рубрикатор MESH і збільшені вимоги до опису, що дає читачу можливість ширшого пошуку. Про результативність такої корпорації говорить той факт, що за 2016 рік наш ЕК поповнився на 12 тис. записів журнальних статей, з них 8 тис. надійшло від членів Корпорації. Тож велику увагу необхідно приділяти популяризації ЕК серед читачів.

Одним із завдань інформаційного напрямку є збір і обробка «інформації про інформацію». Її відображення сайті – ще один вид сучасного сервісу – дозволяє віддаленому читачу оперативно відслідковувати інформацію про нові надходження. Зокрема, організовано постійно оновлювані виставки нової літератури, що надійшла у фонди бібліотеки та праці викладачів нашого університету.

Бібліотека проводить інформаційно-бібліографічну підтримку молодих науковців. Розділ сайту «Рекомендації науковцю» наповнюється корисною інформацією з методики написання, бібліографічного оформлення та захисту дисертаційних робіт; з різних питань наукометрії. Було підготовлено електронне рекомендаційне видання «Бібліотека молодого науковця». Ми активно співпрацюємо з науковим відділом університету, беремо участь у різних заходах і процесах, які ініціюються цим відділом. Так, на замовлення наукового відділу був підготовлений рекомендаційний інформаційно-аналітичний перелік сайтів «Вивчаємо англійську і польську мови онлайн». Створено коротку інструкцію щодо відкриття профілю науковця у Google Scholar. Проводиться робота з моніторингу наукометричних показників і науковців, і університету взагалі на порталі «Бібліометрика української науки».

Повідомлення про вебінари, онлайн семінари, тестовий доступ до повнотекстових ресурсів та інша інформація, яка має тимчасовий характер, надходить до розділу «Експрес інформація».

На етапі впровадження – послуга ВРІ (вибіркове розповсюдження інформації), тобто, відповідно до тематики наукових робіт викладачів та аспірантів, автоматично буде формуватися список нових надходжень до бібліотечного фонду і відправлятися на їх електронну пошту.

Бібліотеці на нинішньому етапі вкрай важлива орієнтація на вивчення інформаційних потреб користувача, необхідне постійне вдосконалення своєї діяльності, розширення спектру інформаційних продуктів і послуг, розробка додаткових послуг, що поліпшують комфортність обслуговування, підвищення рівня спілкування.

Сучасному користувачу – сучасний рівень обслуговування
Назаренко Тетяна Володимирівна, бібліотекар бібліотеки ВКІ

    В статті викладені деякі моделі сучасного обслуговування користувачів бібліотеки, надання новітніх послуг в умовах глобальної комп’ютеризації та інформаційних технологій.

 

    Ключові слова: бібліотека ВНЗ, інформатизація, довідково-бібліографічний апарат, е-ресурси, інформаційна культура, віртуальна виставка, інтернет – блоги, інформаційна культура, буктрейлер.

 

    The article outlined some models of modern library services to users, providing advanced services in a global computerization and information technology. 

   

    Keywords: library of higher education, information, bibliographic apparatus of e-resources, information culture, a virtual exhibition, online — blogs, information culture, buktreyler.

В 21 столітті людина повинна засвоїти в десятки тисяч разів більший обсяг інформації ніж його предок 300-400 років тому. За останні тридцять років людством вироблено інформації більше, ніж за попередні 5 тисяч років. Сума знань, що накопичувалася людством протягом 16-17 століть, в наш час накопичується за один місяць.

Сьогодні інформаційні технології та комп`ютери увійшли в усі сфери людської діяльності, тому використання таких технологій в бібліотеках не виняток. Все більше бібліотек намагаються задовольнити  запити користувачів найкращим чином за допомогою сучасних комп’ютерних технологій, адже вони дозволяють збільшити кількість відвідувань, полегшити працю бібліотекаря. А найголовніше – комп’ютеризація бібліотек відкриває можливості для більш повного задоволення читацьких запитів, зменшує витрату часу на пошук необхідної інформації, робить відкритим доступ практично до будь – якої інформації. Саме тому використання сучасних технологій у роботі бібліотек видається досить актуальним питанням, що потребує всебічного дослідження.

Щоб залишатись цікавими, привабливими і потрібними для користувачів, бібліотеки сьогодні намагаються йти в ногу з часом і, перш за все, не відставати у технічному оснащенні та запровадженні новітніх технологій; розширюють сферу своїх послуг; намагаються бути поміченими, вдаються до найрізноманітніших популяризаторських заходів.

Ідеальна бібліотека — це така бібліотека, де кожен користувач фізично чи віддалено може знайти потрібну інформацію. Бібліотеки можуть конкурувати на інформаційному ринку, тому що мають компетентних, ерудованих фахівців (а це найголовніше). Автоматизація та впровадження нових інформаційних технологій дозволили бібліотеці розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послугами, бібліотека має можливість надавати сервісні послуги: відправлення або приймання повідомлень електронною поштою; користування послугами Інтернет; пошук інформації у всесвітній електронній мережі на замовлення; запис інформації на диск; друк на принтері; комп’ютерний переклад тексту; сканування; копіювання.

Унікальність бібліотеки полягає в тому, що вона сполучає в собі риси трьох китів, на яких тримається розвиток суспільства: збереження культурної спадщини (у вигляді кращих зразків літератури), накопичення і розповсюдження знань (у вигляді наукових робіт і актуальної інформації), виконання ролі провідника між інформаційним потоком і суспільством (у вигляді надання вільного доступу до інформації всім громадянам). Це в сукупності призводить до створення нових структурних підрозділів, змін функціональних обов`язків працівників.

Комп’ютеризовані бібліотечні процеси мають низку переваг над традиційними:

  • при одноразовому опрацюванні документа можливе багаторазове та багатоаспектне його використання,швидкість і зручність пошуку та передачі інформації, економічність;
  • для більшості користувачів електронна форма є єдиною можливістю отримати потрібний документ;
  • формує новий імідж бібліотеки, яка надає інформацію не лише у друкованому вигляді, але й на нетрадиційних носіях, зростає соціальне значення бібліотечної діяльності;
  • підвищує рівень інформаційної культури та комп’ютерної грамотності як користувачів так і бібліотекаря, а це не лише має прикладну користь, але й широке значення, оскільки людина з високим рівнем інформаційної культури легше орієнтується в мінливому світі, не боїться новацій, змін.

Працівники сучасної бібліотеки  суміщають у своїй роботі не лише традиційні функції, а й функції консультанта з інформаційного пошуку, мережевого навігатора, інформаційного аналітика, інструктора й організатора знань. Сьогодні бібліотеки мають змогу розкрити все багатство власних фондів, пропонують нові послуги, у них з’являється можливість максимально повно задовольнити  запити відвідувачів,такі як:   забезпечити доступ користувачів до електронної бази даних безпосередньо у бібліотеці,надати доступ до інформації на новітніх носіях,стати доступними  до повнотекстової бази даних,організувати ефективну роботу з дистанційного обслуговування користувачів.

Таким чином, електронні технології дозволяють комплексно  підходити до розв’язування інформаційних завдань, а користувач одержує повний комплект різноманітних інформаційних матеріалів. З появою мережі Інтернет та загальною комп’ютеризацією, читачі вже не задовольняються традиційними формами бібліотечного обслуговування. Бібліотечні працівники вимушені переусвідомити та суттєво змінити напрямки своєї роботи. Зупинюсь на деяких формах роботи, без яких не можна уявити собі сучасну бібліотеку.

Важливою складовою сучасної бібліотеки, її іміджу являється веб — сайт. Він є дієвим інструментом інформування користувачів про структуру бібліотеки, її ресурси, здобутки, послуги, котрі вона надає, допомагає знайти інформацію про бібліотечні заходи. Звернувшись до сайту можна скористатися базами даних, відвідати віртуальні виставки та отримати віртуальну довідку.

Одним із сучасних напрямків роботи стало електронно-довідкове обслуговування віддалених користувачів. Віртуальна довідкова служба – це нове технологічне рішення традиційного довідково – бібліографічного обслуговування.

Віртуальна довідкова служба бібліотеки здійснює пошук необхідної інформації в режимі «запит-відповідь». Згідно з правилами віртуально-  довідкової

служби, бібліотекарі не надають готові реферати, твори, курсові роботи, користувачі отримують посилання на інформацію в мережі Інтернет або на традиційних паперових носіях(книги,підручники чи журнали, газетні статті). Такі запити опрацьовуються протягом однієї доби, а якщо запит складний і потребує додаткового часу і джерел пошуку, то користувач повідомляється про те, що його запит виконується, тривалість такого запиту 3 дні.

Переваги для користувачів – очевидні:

  • розширення кордонів інформаційного обслуговування;
  • задоволення інформаційних потреб віртуальних користувачів бібліотеки;
  • отримання можливості віртуальної консультації;
  • проста форма і оперативність довідкового обслуговування.

Досить популярною формою сучасного обслуговування є віртуальна виставка, метою якої є представлення інформації про документ  у вигляді бібліографічного опису , анотації та фото обкладинки документа. Однак деякі виставки  дають змогу провести лише мінімальну оцінку документа,  крім бібліографічного опису не надають ніякої інформації, не повністю розкривають зміст, бо служать, насамперед, для пробудження інтересу і мимовільної уваги. Якщо віртуальні виставки знаходяться на сайті тривалий час, вони поступово виконують функцію ретроспективних бібліографічних посібників. Бібліотечні віртуальні виставки забезпечують користувачів ілюстрованою бібліографічною інформацією, присвяченою певним темам, особам. Віртуальні виставки можна поділити на такі,що уможливлюють локальний доступ (у межах бібліотеки) і створюються переважно у вигляді електронних презентацій.

    Віртуальні виставки представлені бібліотекою на сайті ВКІ: «Духовна велич Шевченка», «Край звитяги та слави», «З історії краю», «Феномен дива в українській літературі»(див. на сайті ВКІ).

Останнім часом набули поширення сучасні методи подачі інформації користувачам — широковідомі інтернет — блоги. Блоги (blog- скорочення від web log, що означає мережевий журнал чи щоденник подій) — це наповнений текстами та мультимедійною інформацією веб — сайт, на якому у зворотньо — хронологічному порядку публікуються короткі записи, котрі називаються постами. Характеристиками блогу є: доступність читання, можливість читачам залишати щодо записів(постів) свої коментарі. Відмінність блогу від звичайного веб — сайту полягає в тому, що він постійно змінюється в часі – читач бачить першим найновіші пости, у той час як вміст змісту більш сталий.

Блогер — це людина яка ділиться своїми думками з іншими своєму блозі й регулярно оновлює його. Блоги стали новим інструментом, за допомогою якого можна знайти нового потенційного користувача. Сайт – офіційне джерело бібліотеки, блог – неофіційний майданчик для спілкування з друзями та користувачами. Враховуючи особливу стилістику і місце розміщення блогу, бібліотека стає психологічно ближчою до користувачів.

Позитивний  суспільний  імідж  сучасної  бібліотеки  забезпечується її належним позиціонуванням у медіапросторі. Актуальним  стає  як  розвиток  комунікаційної  взаємодії  зі ЗМІ,  так  і  самостійне  створення  бібліотеками  цікавих медіаресурсів. Одним з ефективних видів сучасних мульти — медійних  продуктів  є  буктрейлер,  пік  поширення  якого припадає  на  початок  ХХІ  ст.

Буктрейлер – це короткий відеоролик за мотивами книги, що є сучасною рекламою книги , її просування заохочення до читання. Основне його завдання – яскраво та образно розповісти про книгу.

Різноманіття  буктрейлерів  (як  за  мультимедійним втіленням,  так  і  за  концепцією  викладення  змісту  твору) зумовлює  необхідність  їх  систематизації.  Існує  велика кількість класифікацій буктрейлерів:

—  залежно  від  поставленої  мети:  бібліотечні  та видавничі;

—  за  жанром:  анонс  і  відгук;  за  формою  виконання: повноцінний відеоролик та слайд-шоу;

—  за  способом  візуального  втілення  тексту:  ігрові, неігрові,  анімаційні;  за  змістом:  розповідні,  атмосферні, концептуальні;

—  за формою: ролик з акторською грою, комп’ютерна графіка або мультиплікація, колаж.

Таким чином, для підвищення комунікаційного впливу буктрейлера на користувача, він має реалізовувати чотири базові функції:

  1. інформаційну, комунікативну, естетичну та культурно-просвітницьку;
  2. 2. використовувати всі  можливості  візуальної  мови, надаючи перевагу образу перед словом;
  3. ураховувати інтереси цільової читацької аудиторії;
  4. виконуватися в  креативній,  незвичній  для  реципієнта формі;
  5. не містити  спойлерів  —  передчасно  розкритої важливої  інформації  про  сюжет  книги,  яка  може  кардинально змінити враження про твір, знищити інтригу;
  6. не перевищувати хронометраж у три хвилини. Окрім  цього,  бібліотекар  —  автор  буктрейлеру,  має проводити  систематичний  моніторинг  інших  роликів  на відомих відеохостингах  (передусім YouTube) з метою виявлення  найцікавіших  для  користувачів  видів  цих  медіа ресурсів.

Перший наш бук трейлер, змонтований на книгу відомої української поетеси Ліни            Костенко «Триста поезій», пропоную Вашій увазі.

   Буктрейлер «Твій силует у вікні золотому»(див. на сайті ВКІ).

Реалії сучасного життя спонукають бібліотеки до постійного пошуку нових форм і технологій роботи з користувачами, вимагають бути націленими на якісні зміни відповідно їхніх потреб. Ці зміни можливі за рахунок надання актуальних електронно-бібліотечних послуг користувачам, що забезпечать їм можливість легко, швидко та в зручний час отримувати інформацію, знання й ресурси незалежно від місця перебування.

За ідеальних умов бібліотека має бути тим першим місцем, про яке згадає наш користувач для отримання певної інформації.

Сьогодні вже мало просто використовувати запити користувачів, потрібно намагатись їх передбачати і діяти на випередження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Богун Н. Сучасна бібліотека : нові пріоритети (За матеріалами зарубіжної фахової періодики)/ Н. Богун//Бібліотечна планета. – 2011.- №1.- С.25-28.
  2. Ярошенко Т. Бібліотека, бібліотекарі та користувачі бібліотек в епоху Веб 2.0:

ви клики часу/Т. Ярошенко//Бібліотечна планета. – 2011. — №1.- С.17-22.

  1. Кудря Л. Віртуальна книжкова виставка – нова форма популяризації документів/ Л.Кудря//Бібліотечна планета. – 2009.- №1. – С. 37-39.
  2. Ковальчук С. Сучасні форми роботи в бібліотеках(інформація для словника бібліотекаря)/С.  Ковальчук//Бібліотечна планета. – 2014.- №2.- С. 24-26.
  3. Павленко Т.Сучасні тенденції розвитку бібліотек вищих навчальних закладів[Електронний ресурс]/Т. Павленко//Режим доступу: http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/134/6/Тенденции_Павленко.pdf — Назва з екрану.
  4. Ніколаєнко В. І. Використання сучасних інформаційних технологій [Електронний ресурс]/ І. В. Ніколаєв //Режим доступу: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/797/1/36.pdf — Назва з екрану.
Соціокультурна діяльність бібліотеки ВНЗ: напрями розгортання в комунікаційному просторі університету. Обмін досвідом
Чернелівська Тетяна Миколаївна, провідний бібліотекар бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського

Анотація: Бібліотеки ВНЗ активно впроваджують інновації та трансформують традиційний інформаційний сервіс. Активно застосовуються сучасні форми інновацій соціокультурної діяльності, створюється комфортне інформаційне середовище для користувача. Реалізація основних напрямків дасть змогу реалізувати основні функції бібліотеки ВНЗ, якнайповніше та ефективніше задовольняти потреби користувачів, підвищувати рівень їхньої інформаційної грамотності.

Abstract: Libraries Universities actively introduce innovation and transforming the traditional information service. Actively uses modern socio-cultural forms of innovation activities, creating a comfortable environment for user information. Implementation of the main directions will help realize the basic functions of  the university library, more fully and effectively meet the needs of users to improve their level of information literacy.     

Ключові слова: бібліотечно-інформаційний маркетинг, інформаційно-бібліотечне обслуговування, соціально-культурна діяльність, форма інформаційної роботи, комунікаційний простір.    

Keywords: library and information marketing, information and library services, socio-cultural activities, form of  information, communication space.

 За умов інформатизації суспільства та реформування вищої школи відбуваються суттєві зміни та активізація не лише інформаційного ресурсу, а й всього потенціалу бібліотеки, максимальне наближення її до потреб і сподівань користувачів.

Потреби в бібліотечних продуктах та послугах віддзеркалено в завданнях, які перед бібліотекою ставить навчальний заклад, відомче Міністерство, держава, розглядаючи її як установу, що сприяє соціалізації та адаптації студента до економічних та соціальних реалій. Виховання студента, формування у нього відповідного світогляду, розвиток його особистісних якостей, відносяться до основних завдань не лише педагогів ВНЗ, але і його важливого підрозділу – бібліотеки, яка взяла на себе функцію гуманізувати інформаційний простір, сприяти формуванню у молоді ціннісних орієнтирів.

З метою вдосконалення роботи бібліотеки університету здійснюється ефективне управління – бібліотечно-інформаційний маркетинг, орієнтований на максимальне задоволення потреб користувачів бібліотеки та включає комплексний організаційно-економічний аналіз, прогнозування запитів та можливість їх задоволення, рекламу бібліотечних послуг, інтелектуальної продукції. Окрема увага приділяється менеджменту та маркетинговій діяльності, як взаємопов’язаним і взаємозумовленим складовим процесу управління сучасною бібліотекою, зокрема логістиці та PR-акції. Маркетингові дослідження, мета яких – визначення місця та ролі бібліотеки, покращення її роботи, носять систематичний характер та сприяють обов`язковому підвищенню кваліфікації бібліотечних працівників, оптимізації бібліотечних технологій, створенню умов для позитивних змін.

Стикаючись з проблемою збереження та поповнення контингенту читачів, прагнучи віднайти шляхи до перетворення наявного інформаційного ресурсу у запитуваний користувачами продукт, а також турбуючись про свій імідж, бібліотека активно використовувала елементи маркетингу. З метою покращення роботи бібліотеки, вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів та впровадження передового досвіду постійно проводився моніторинг бібліотечних процесів.

Підготовлено «Анкету користувача бібліотеки ВДПУ імені М. Коцюбинського» та проведено моніторинг відвідування холу (Wi-Fi вітальні) абонементу відділу обслуговування навчально-методичною літературою. Метою маркетингового дослідження було завдання визначити: Wi-Fi вітальня – це зона відпочинку чи зона для роботи зі своїми пристроями?

З даного маркетингового дослідження можна зробити висновок, що студенти ВНЗ користуються бібліотекою і більшість із них задоволені роботою бібліотеки, як центру науки та культури. Однак, вони розуміють, що фонди бібліотеки не можуть повністю задовольнити читацький попит і тому вимушені користуватися іншими джерелами інформації. Відсутність вільного часу змушує користувачів звертатися до аудіокниг та Інтернет-ресурсів, тому що без читання прогресу не буде. Більшість читачів вважають, якщо у всіх читальних залах бібліотеки не буде створено комфортних умов (тепло, сучасні меблі, комп’ютери, загальна мережа, доступ до ЕК), то натхнення до читання та відвідування бібліотеки не буде.

Пріоритетним напрямом діяльності бібліотеки вищого навчального закладу є інформаційно-бібліотечне обслуговування навчально-виховного процесу та наукових досліджень університету, важлива складова інформаційно-бібліотечного обслуговування – соціокультурна, культурно-просвітницька діяльність.

Університет і бібліотека органічно поєднуються один з одним, що створює єдиний культурно-освітній простір. Важливим напрямком діяльності бібліотеки є культурно-просвітницька робота, яка на вимогу часу змінює свої форми та намагається відповідати вимогам сучасного студентства, з активним використанням інтерактивних технологій, інноваційних соціокультурних заходів.

Бібліотека тісно співпрацює з відділом виховної роботи з даного напрямку. Спектр соціально-культурної діяльності в комунікаційному просторі університету розширено завдяки:

  • активній участі у загально університетських заходах;
  • тісній та продуктивній співпраці з Радою студентського самоврядування, науково-педагогічними працівниками, ректоратом;
  • використання інноваційних технологій, тощо.

Серед новітніх послуг, які надає бібліотека ВДПУ користувачам:

  • функціонування двох читальних зал з наявними для вільного користування комп’ютерами (80 робочих місць);
  • вільна зона “Wi-Fi”, яка доступна на всій території бібліотеки;
  • робота виставкової зали раритетних книг, де проводяться регулярні екскурсії.

Бібліотека змінюється, прагне бути корисною, цікавою та сучасною, впроваджує у свою роботу нові форми діяльності, виходить за межі читальних залів.

Завдяки комплексній комп’ютеризації та автоматизації бібліотечних процесів, освітянська книгозбірня фундаментально змінила традиційне призначення, сьогодні її діяльність базується на мультимедійних технологіях і передбачає надання інформаційно-бібліотечних послуг у віртуальному просторі.

Відповідно до читацьких потреб, бібліотека постійно удосконалює технології акумуляції суспільно значущої інформації, забезпечує широкий доступ до власних ресурсів, послуг і продуктів, гармонійно поєднує традиційні та електронні форми у бібліотечному сервісі, виступає навігатором та посередником у сучасні системі інформаційно-комунікативної діяльності.

Продовжується популяризація читання через буктрейлери. Відтак, до створенних буктрейлерів «Енеїда» І. Котляревського, «Самостійна Україна» М. Міхновського, «Народ мій завжди буде…» В. Симоненко, «Свіча пам’яті» В. Борисенко, створено низку нових буктрейлерів та відеороликів: «Друга світова війна: український вимір», «Твори І. Франка в театрі і кіно: до 160-річчя з дня народження», «І. Франко. 160 років від дня народження. Огонь в одежі слова», «100% ORIGINAL: бібліографічний покажчик англомовної художньої літератури», «Читаємо українською» та ін.

Буккросинг – ще одна форма роботи із залучення до друкованого слова. Постійно діюча виставка-обмін за назвою «Від серця до серця» користується великим попитом у читачів бібліотеки. Для користувачів у читальній залі музичного мистецтва була створена книжкова поличка «У вільний час». Дозвільними періодичними виданнями, що знаходилися на журнальних столиках, мали змогу скористатися користувачі бібліотеки.

Пропаганда та популяризація читання полягала у вироблені та підтримці нових, унікальних, непересічних ідей у бібліотечному середовищі. Таким чином виникла нова форма інформаційної роботи – Бібліо-time.

Значний масив інформації культурно-просвітницького характеру представлено в Інтернет-просторі бібліотеки та активно переглядається віртуальним користувачем. В організації масових заходів бібліотека активно використовує електронні форми роботи, які дають можливість подати інформацію яскраво, динамічно, сучасно. Великий відсоток експонованих виставок, оглядів, переглядів містить інформацію на електронних носіях. Виховний та інформаційний вплив здійснюється і через сайт бібліотеки, функції якого розширюються з кожним роком. На сайті бібліотеки проводиться пропаганда читання, подається актуальна інформація, експонуються віртуальні виставки, перегляди нових надходжень, створюються нові блоги. Так, блоги «Літературно-мистецька вітальня «Гармонія», сторінки творчого клубу «Креативне рукоділля», книжкового клубу «Автограф» висвітлюють події культурно-просвітницького життя бібліотеки, об’єднали усіх, хто любить художнє слово та мистецтво. Бібліотекою створено та представлено в Інтернеті презентацію усного журналу «Новатори ХІХ століття», присвяченого творчості композиторів «Могучої кучки», відеоролики («50 відтінків кохання», «Незвичайні театри», «Багатство театральних форм» (до Міжнародного дня театру), віртуальні виставки («Життя на кінчику пензля» (до дня народження Гарменса ван Рембрандта), «Світ театру», «Марія Заньковецька: знана й незнана» (до 160-річчя з дня народження), «Тарас Шевченко в українському вимірі: поет, художник, етнограф» (до 200-річчя з дня народження), «Припадаю до ручаїв української культури» (до Великодніх свят), тощо. На сайті бібліотеки виставляється «Календар знаменних та пам’ятних дат», поповнюється добірка афористики, інформаційний блок з історії книги та бібліотек, цікаві факти про книги, авторів та бібліотеки.

Бібліотека бере активну участь у проектах молодіжної секції УБА «Display-кросинг». В наш час бурхливого розвитку ІКТ та мінливих інформаційних потреб суспільства, трансформуються і бібліотеки: місія, підхід до бібліотечно-інформаційного обслуговування та організація бібліотечного простору. Серед  основних завдань роботи кожної бібліотеки є максимальне розкриття змісту своїх ресурсів для користувачів. Сучасна бібліотека – це простір інформації, ідей, творчості. І для формування її позитивного іміджу важливою є  візуальна відповідність поставленим цілям.

Саме тому наочна популяризація бібліотечних ресурсів, зокрема створення книжкових виставок, є одним із важливих напрямів бібліотечного дизайну. Адже книжкова виставка є засобом розкриття фонду та колекцій книгозбірні, її візитною карткою.

Кожна виставка має дві складові – тематичну добірку літератури та оформлення. І якщо із першою частиною кожен бібліотекар легко впорається, то із другою можуть виникати труднощі різного характеру.

Метою проектів Молодіжної секції УБА «Display-кросинг» є популяризація такого напряму бібліотечно-інформаційної роботи як організація книжкової виставки, акцентування уваги на розробці її дизайну, сприяння професійному спілкуванню та обміну досвідом з даного питання між фахівцями з метою удосконалення виставкової діяльності бібліотек України, пошуку нових ідей та форм. Реалізація проекту передбачає розробку дизайну певної книжкової виставки (ідея візуального оформлення, ілюстративна розробка назви, розділів та звернення до читача, ілюстративний матеріал) координаторами проекту та його передання у електронному вигляді учасникам проекту. Після отримання розробки, учасник оформляє таку виставку у своїй бібліотеці – роздруковує отриманий матеріал, підбирає відповідну літературу, та, за бажанням може додати свої елементи – айс-стопери, тобто різноманітні елементи, які перетворюють звичайну виставку на інсталяцію. Це можуть бути предмети, аксесуари, ілюстративний матеріал, інформаційні роздруківки  тощо. Після закінчення терміну експонування у певній бібліотеці розробка дизайну передається іншому учаснику.

Наша бібліотека взяла участь у «Display-кросингах»: Читай, формат не має значення! (2015), Книжковий Біг-Бен (2016 р. – рік англійської мови в Україні).

Враховуючи, що Генеральна Асамблея ООН затвердила проголошення 2017 року Міжнародним роком сталого розвитку туризму, з метою важливості міжнародного туризму, потреби кращого взаєморозуміння між народами та поваги до культурних цінностей в усьому світі, що в загальному має сприяти зміцненню миру на планеті, цьогорічна виставка проекту «Display-кросинг» пов’язала з туризмом.

Цьогорічна виставка, яка подорожуватиме всією Україною, до якої долучилися колеги з ВНМУ ім. Пирогова, має назву «Мрій! Читай! Мандруй!».

Інформаційно-аналітична та соціокультурна діяльність бібліотеки спрямовується на організацію та реалізацію проектів з висвітлення важливих історичних подій українського народу та його державності, які сприяють посиленню національно-патріотичного виховання; проведення заходів на підтримку учасників бойових дій у зоні АТО та їх сімей; популяризацію інформаційних ресурсів, орієнтованих на допомогу тимчасово переміщеним особам; співробітництво із волонтерськими рухами у благодійних акціях. Виховуючи патріотичні почуття у студентської молоді, книгозбірнею організовано захід до відзначення річниці Революції  Гідності. Зустріч студентів з учасниками Майдану, АТО, волонтерами мала назву «Наша стражденна незалежність».

Також бібліотека приєднується до благодійних акцій, які проводить університет та школа волонтерства: це «Добро починається з тебе», підтримка дітей з синдромом дауна; допомога воїнам АТО, дітям сиротам.

Працівники бібліотеки організували акцію «Кинь цигарку — отримай цукерку!», що мала на меті пропаганду здорового способу життя у молодіжному середовищі. Захід проходив на території студмістечка. Юнакам і дівчатам пропонували обміняти цигарки на цукерки, рекомендували позбавитись від звички палити, інформували про шкідливий вплив тютюнопаління на організм. Акцію доповнювала тематична книжкова виставка «Геть паління! Ми – здорове покоління!», на якій була представлена література про історію вживання тютюну, вплив такої пагубної звички на організм людини, на спосіб життя та здоров’я студентської молоді.

З метою підвищення престижу бібліотеки і бібліотечної професії, виявлення професійної майстерності, ерудиції, кмітливості, вміння цікаво і захоплююче розповісти про себе та свій відділ було проведено бібліо-зустріч (бібліотечні посиденьки) під назвою «Свято хранителів мудрості», підготували відео-перегляд «Ми відкриті для вас: знайомство з бібліотеко ВДПУ», та флеш-презентацію «Весь світ — бібліотека». На свято були запрошені працівники відділу виховної роботи університету, рада студентського самоврядування, студенти, бібліотекарі ВНЗ міста.

З метою популяризації книги та загалом бібліотеки спільно зі студентським самоврядуванням у рамках відзначення Всеукраїнського дня бібліотек проведено фотовиставку-конкурс «Бібліотека очима студента» за двома номінаціями. Фото з коментарями протягом місяця подавалися в електронному вигляді на сайт «ВКонтакте». Потім всі фото були роздруковані та експонувалися у мистецькому центрі ВДПУ. За результатами «лайків» визначено переможців, імена яких було оголошено на урочистому заході, присвяченому Дню працівника освіти. Бібліотека долучається до загально університетських акцій, квестів, флеш-мобів.

До Всеукраїнського дня бібліотек та Всеукраїнського дня працівників освіти, свят, які неспроста відзначаються у пору золотої осені, бібліотекарі організували флешмоб «Книга – вчитель», яким привітали освітян та ще раз підтвердили значимість та важливість книги у житті людини, зокрема вчителя, вбачаючи спорідненість професії вчитель та бібліотекар у процесі навчання та виховання майбутнього освітянина.

Бібліотека відіграє чималу роль у пробудженні інтелектуальних і моральних сил студентів. Тісна співпраця педагогів, бібліотекарів, письменників, видатних діячів сприяє спорудженню міцного фундаменту для виховання студентської молоді.

На етапі стрімкої інформатизації суспільства, бібліотеки ВНЗ активно впроваджують інновації та трансформують традиційний інформаційний сервіс. Активно застосовуються сучасні форми інновацій соціокультурної діяльності, створюється комфортне інформаційне середовище для користувача. Реалізація основних напрямків дасть змогу реалізувати основні функції бібліотеки ВНЗ, якнайповніше та ефективніше задовольняти потреби користувачів, підвищувати рівень їхньої інформаційної грамотності.

Сучасна професія бібліотекаря вимагає багатьох умінь і знань: обізнаність у сучасній літературі, вміння вести інформаційний пошук, оцінювати якість інформаційних ресурсів, вміння спілкуватися, бути посередником у системі комунікацій, і традиційно – бути відданим своїй справі, безкорисливим порадником користувача. Отже, самі бібліотекарі мають дбати про підвищення свого культурного та освітнього рівня, йти в ногу з часом, бути особистістю, адже тільки особистість, як з цього приводу зауважив К. Ушинський, може впливати на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна створити характер.

Презентації, буктрейлери, «БІБЛІО-time», «Display-кросинг», «Буккросинг» та ін. завдяки актуальному змісту, творчому підходу та нетрадиційним назвам, ці форми роботи сприяють зацікавленості користувачів і залученню до бібліотеки нових відвідувачів, підносять на більш якісний новий рівень звичайну повсякденну роботу тим самим допомагають бібліотечним фахівцям зацікавити користувача.

Тільки високопрофесійні і компетентні працівники з новими ідеями та знаннями зуміють залучити молодь до культури. Розвиток і відтворення якої передбачає живе спілкування. Зрозуміло, що студент у спілкуванні з бібліотекарем почувається набагато вільніше, ніж з викладачем. Головне в розмові з молодою людиною – терпляче, не нав’язуючи своєї думки, допомогти йому вибрати правильні книги, що виховують почуття любові до своєї країни, пошани до свого народу , формують духовність. Використання активних методів спілкування, в яких читач є не пасивним слухачем, а активним учасником, сприятиме розвитку його творчих здібностей. У бібліотекарів повинна бути своя зброя – наукова компетентність, історична правда, розсудлива виваженість і глибоко гуманістична моральна позиція.

Презентація виступу

 

Інтеграція у віртуальний простір як складова успіху наукової бібліотеки ВНМУ імені М. І. Пирогова
Сахарова Марія Петрівна, бібліотекар наукової бібліотеки ВНМУ імені М. І. Пирогова

Анотація: Організація та управління інформацією та надання доступу до неї користувачам є головною метою діяльності бібліотеки. Сайт бібліотеки та соціальні мережі – ресурси, які допомагають реалізувати завдання бібліотеки на шляху ефективної комунікації у віртуальному середовищі.

AbstractOrganization and management of information and providing access to users is the main purpose of the library. The library’s website and social media are resources to help implement the goals of the library in the way of effective communication in a virtual environment.

Ключові слова: віртуальні сервіси бібліотеки, форми роботи з користувачами, комунікаційна діяльність бібліотеки

Keyworlds: virtual services of the library, forms of work with users, communication activities of library

Сучасні інформаційні вимоги диктують бібліотекам форми роботи, які ще кілька років тому не належали до бібліотечних. В епоху стрімкого розвитку інформаційних технологій та цифрових девайсів інформація набуває значущості лише в тому випадку, коли її прочитають. Інтернет та масмедіа переповнені інформаційними продуктами сумнівної якості та достовірності, тому найперше завдання бібліотеки у цифровому просторі – надання якісної інформації, друге завдання – поширення інформації до споживача.

Інтернет-простір дозволяє швидко і без обмежень створювати новий контент, об’єднувати його у спільноти та сторінки. Тому бібліотеки відчувають зараз необхідність підтверджувати свою спроможність не лише в матеріальному наповненні фондів, а й у представленості у віртуальному середовищі.

За останні роки бібліотека ВНМУ кардинально розширила напрямок своєї роботи, працюючи у тісному тандемі з сучасним користувачем у віртуальному просторі.

Однією із зв’язуючих ланок між користувачем і бібліотекою є сайт, який розкриває всю діяльність бібліотеки у віртуальному просторі. На сайті бібліотеки представлено інформацію для студентів, науковців та фахівців бібліотечної справи у відповідних рубриках. Також сайт містить віртуальні сервіси, такі як: електронний каталог, репозитарій ВНМУ та віртуальна довідка.

Оцінити доцільність роботи віртуальних служб бібліотеки можна за допомогою статистичних звітів, які доступні на кожному окремому сервісі і надають необхідні дані.

Статистика сайту — важливий показник стабільності роботи бібліотеки та розвитку її сервісів. За допомогою аналізу даних переглядів та відвідувачів сайту можна побачити, які новини викликають найбільше зацікавлення серед користувачів, які з сервісів найбільш затребувані та скільки відвідувачів ми залучили за певний проміжок часу.

Сайт працює на платформі WordPress і дозволяє відкривати статистичні звіти одразу ж з адмінпанелі, але паралельно ми користуємось онлайн-сервісом Google Analytics. Це один з продуктів Google, який дозволяє не лише оцінити кількість відвідувань і переглядів, але й пропонує свіжий погляд на те, як відвідувачі використовують сайт і що робити, щоб вони повернулися на нього. Google Analytics створено на основі потужної, легкої у використанні платформи звітування, щоб можна було вирішувати, які дані переглядати, і налаштовувати свої звіти усього кількома кліками. [1]

Загальна кількість користувачів на сайті бібліотеки [2] за 2016 рік склала 15024 чол., з яких 72,1% становлять нові користувачі та 27,9% — користувачі, які неодноразово відвідували сайт. За 2016 рік було зареєстровано 20621 сеанс. Сеанс – це проміжок часу, протягом якого користувач активно взаємодіє з сайтом. Щомісяця цей показник має різне значення. Найвищі цифри у січні (2639 сеансів) та вересні (2247 сеансів), що пов’язане з початком нового навчального семестру.

Кількість та популярність соцмереж дозволяє не зосереджуватися на одному сервісі. Забезпечення онлайн представленості бібліотеки здійснюється шляхом організації та управління інформацією у популярній серед користувачів соціальній мережі Вконтакте, сторінки в мережі Facebook, сторінки каналу бібліотечного відео Youtube та фотоколекції Flickr.

Для візуалізації контенту та упорядкування медіа-даних бібліотека використовує відокремлені віртуальні сервіси (Youtube та Flickr). Фото- та відео-файли зберігаються на цих сервісах, групуються в альбоми та редагуються, а на сайті виводяться лиш ті дані, які потрібно використати в конкретній публікації.

На каналі бібліотеки у соціальній мережі Youtube [3] за 2016 рік було опубліковано 11 відео-роликів. За 2016 рік кількість переглядів каналу збільшилася на 322,58% в порівнянні з 2015 роком і становить 1200 переглядів.

Нещодавно бібліотека створила канал для публікації фото в соціальній мережі Flickr [4]. В мережі опубліковані три альбоми і канал буде поповнюватися новими фото. Однією з функцій мережі Flickr є можливість вбудувати фотоальбом з прямим посиланням на Flickr, а також його можна переглядати і на сайті бібліотеки.

Новини сайту зазвичай також поширюються через соціальні мережі, кожна із яких має свою цільову аудиторію, а також різні рівні охоплення відвідувачів, тому до групи Вконтакте ми публікуємо новини, актуальні для студентства, а у Facebook – публікації для фахівців бібліотечної справи. І далі буде видно чому ми обрали такий розподіл новин.

Основний критерій оцінки діяльності груп та сторінок бібліотеки прямо пропорційно залежить від показників відвідуваності групи/сторінки та вподобань кожної окремої публікації, що розглянемо детальніше на кожному сервісі.

В соціальній мережі Вконтакте [5] бібліотека має власну групу «Бібліотека ВНМУ», яка забезпечує виконання багатьох функцій, що потребують спілкування зі студентами:

  • саме через сервіс Вконтакте протягом 3 років ведеться робота з боржниками. Із сторінки бібліотеки проводиться розсилка повідомлень студентам-боржникам з нагадуванням про заборгованість.
  • важливі повідомлення, крім публікації у групі бібліотеки, дублюються у спільноті «Типовий студент ВНМУ» [6], яка налічує більше 11 тис. підписників і охоплює більшу цільову аудиторію.
  • щоб дізнатися думку студентів стосовно діяльності бібліотеки, ми публікуємо опитування, а отримані результати намагаємося впровадити в роботу.

На початку 2016 року в інтерфейсі групи ВКонтакте з’явилася іконка «Повідомлення», завдяки якій студенти можуть надсилати особисті повідомлення до спільноти «Бібліотека ВНМУ». Ця система виявилася ефективною для налагодження зв’язку між бібліотекою та користувачем.

За 2016 рік приріст аудиторії групи бібліотеки в соціальній мережі Вконтакте склав 26,53%. На початок року кількість учасників становила 1093 читача, а на грудень – 1383 підписника. Основна цільова аудиторія – студенти та молодь 18-27 років. Саме тому Вконтакте ми публікуємо контент, націлений на молодь.

Основним джерелом переходів є прямі посилання (52,77%) та через стрічну новин «Мої групи» (19,03%). Тобто для того, щоб збільшити залучення аудиторії до новин спільноти «Бібліотека ВНМУ» потрібно збільшувати кількість підписників.

На відмінну від соціальної мережі Вконтакте, де кількість прихильників визначається підписниками спільноти, у мережі Фейсбук [7] використовуються «вподобання» сторінки. У січні 2016 р. кількість вподобань становила 318, а на грудень – 377, що на 18,55 % більше в порівнянні з 2015 роком. За рік від імені сторінки було здійснено 123 дописи, з яких найбільш успішними були дописи з поширеним відео, зокрема це були відео про роботу бібліотеки, а також з зовнішніх джерел, наприклад, вдалі приклади проведених інноваційних операцій.

Для вивчення думки користувачів вже кілька років поспіль бібліотека використовує сервіс Google Forms [8], який дозволяє швидко сформувати анкету, оперативно редагувати питання в режимі реального часу та отримувати результати в вигляді діаграм.

З метою вивчення побажань студентів стосовно сервісів бібліотеки було створено опитування «Анкета користувача бібліотеки ВНМУ» на платформі Google Forms, у якому взяло участь 406 респондентів – користувачів бібліотеки ВНМУ.  Маючи налагоджені канали комунікації опитування було опубліковане у соціальних мережах, а також дублювалося у групі «Типовий студент ВНМУ». Для ширшого залучення користувачів, які відвідують бібліотеку в читальній залі та на абонементах були розміщені флаєри з QR-кодом. Відсканувавши код камерою на смартфоні, читач одразу потрапляв на сторінку опитування.

Можна відмітити, що використання Google Forms дало можливість значно збільшити кількість респондентів, а поширення опитування Вконтакте дозволило максимально охопити цільову аудиторію – студентів ВНЗ.

Результати проведеного анкетування представили реальну картину студентських побажань і очікувань.

Зокрема, при великому переліку послуг, які надає бібліотека, студенти користуються здебільшого основною – отриманням книг і не бачать доцільним проведення в бібліотеці культурних заходів. Попри ажіотаж на електронні підручники та мегабайти інформації в Інтернеті, студенти надають перевагу друкованій книзі. Респонденти поділилися також побажаннями щодо нових послуг, які мають бути в новому приміщенні бібліотеки.

Важливим було зауваження стосовно роботи читальної зали, тому ми ще раз запитали студентів саме про подовження роботи читальної зали, розмістивши опитування Вконтакте, і за два дні отримали майже 600 відповідей.

Згідно з анкетуванням, третина респондентів потребує допомоги в пошуку по електронному каталозі. Отримані відповіді показали нам, в якому напрямку потрібно спрямувати інформаційну діяльність бібліотеки, зважаючи на коментарі користувачів та дослухаючись до їхньої думки. До вирішення таких питань ми підійшли комплексно:

  • розробили відповіді на найбільш поширені питання, які піднімали студенти під час анкетування і розмістили їх в соціальних мережах;
  • присвоїли цим відповідям хештеги, які відповідали тематиці запитань. Це дозволяє оперативно здійснювати пошук по необхідній рубриці
  • створили буклети в електронному та друкованому вигляді, щоб додатково інформувати користувачів стосовно пошуку інформації в  електронному каталозі.

В результаті проведеної роботи було підготовлено видання «Інтеграція у віртуальний простір як складова успіху наукової бібліотеки ВНМУ» [9] та «Наукова бібліотека ВНМУ ім. М. І. Пирогова.  Якою їй бути?» [10].

Отримані статистичні дані впливають на планування роботи бібліотеки на наступний рік і вносять свої корективи в поточну роботу. Перш за все, ми почали більше розповідати про послуги бібліотеки як наочно, так і віртуально. По-друге, ми маємо чітке бачення простору нової бібліотеки, яке буде комфортним для студентів та працівників. По-третє, відповідно до статистики публікацій в соцмережах ми зробили висновки, які саме пости краще сприймаються аудиторією і будемо працювати над структурою публікацій.

Отже, наявні соціальні мережі можна і потрібно використовувати для реалізації завдань бібліотеки та ефективної комунікації як в віртуальному так і в реальному середовищі.

Список використаних джерел:

  1. Офіційний веб-сайт Google Analytics [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://www.google.com.ua/intl/uk/analytics/ (дата звернення 28.04.2017) – Назва з екрана.
  2. Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу :http://library.vnmu.edu.ua/ (дата звернення 28.04.2017) – Назва з екрана.
  3. Наукова бібліотека ВНМУ – Youtube [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/channel/UCVIPL_FkTouDL_FewW9wMhQ (дата звернення 28.04.2017) – Назва з екрана.
  4. Library VNMU| Flickr [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://www.flickr.com/photos/libvnmu (дата звернення 28.04.2017) – Назва з екрана.
  5. Наукова бібліотека ВНМУ [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу :https://vk.com/libraryvnmu (дата звернення 28.04.2017) – Назва з екрана.
  6. Типовий студент ВНМУ [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу :https://vk.com/typovyi_vnmu (дата звернення 28.04.2017) – Назва з екрана.
  7. Наукова бібліотека ВНМУ [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу :https://www.facebook.com/vnmedlib/ (дата звернення 28.04.2017) – Назва з екрана.
  8. Google Форми: створюйте опитування та аналізуйте відповіді. Безкоштовно! [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу : https://www.google.com/intl/uk_ua/forms/about/ (дата звернення 28.04.2017) – Назва з екрана.
  9. Інтеграція у віртуальний простір як складова успіху наукової бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова : метод. рек. / уклад. М. П. Сахарова ; ред. М. І. Мельник ; відп. за вип. Н. М. Кравчук ; Вінниц. НМУ ім. М. І. Пирогова, наукова бібліотека. – Вінниця, 2017. – 16 с. – Режим доступу до електронної версії видання: https://goo.gl/qshKIV
  10. Наукова бібліотека ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Якою їй бути? : аналіз анкетування / Вінниц. НМУ ім. М. І. Пирогова, наукова бібліотека; уклад. М. П. Сахарова, ред. М. І. Мельник ; відп. за вип. Н. М. Кравчук. – Вінниця, 2017. – 36 с. – Режим доступу до електронної версії видання: https://goo.gl/sDTQda

Презентація виступу

 

Онлайнові сервіси університетської бібліотеки: стан та перспективи розвитку
Цвілишена Олена Миколаївна, завідувач відділу НТБ ВНТУ

В статті висвітлюються онлайнові бібліотечні сервіси, які впроваджені та використовуються науково-технічною бібліотекою Вінницького національного технічного університету для ефективного обслуговування користувачів і розвитку освітньої та науково-дослідної діяльності науковців, викладачів і студентів університету.

Ключові слова: бібліотечний сервіс, сервіс онлайновий, інформаційно-бібліотечна діяльність, web-сайт бібліотеки, інституційний репозитарій, електронний каталог, електронний формуляр, електронні інформаційні ресурси, віртуальні користувачі, університетська бібліотека, науково-технічна бібліотека ВНТУ.

Keywords: library service, online service, information and library activities, library web-site, institutional Repository, electronic catalog, electronic form, electronic information resources, virtual users, university library, Scientific Library VNTU.

З часів появи перших європейських університетів бібліотека завжди була інтелектуальним і духовним центром вищих навчальних закладів, надійним джерелом знань і натхнення для студентів та освітян. Невід’ємною частиною свого вишу стала й наша науково-технічна бібліотека Вінницького національного технічного університету, місією якої є забезпечення доступності документів, інформації, знань для ефективного розвитку освітньої та наукової діяльності на основі максимально повного задоволення інформаційних потреб науковців, викладачів і студентів.

Бібліотечне обслуговування за останні роки пережило значні зміни. Це пов’язано зі зростанням використання комп’ютерів, цифрових систем та Інтернету. За допомогою нових технологій дуже спрощуються процеси обміну інформацією. Та з застосуванням електронних ресурсів знижується відвідуваність бібліотек. З огляду на те, що нинішнє покоління легко орієнтується в комп’ютерному світі, наша бібліотека знаходить інноваційні підходи до обслуговування та надає послуги методами, зручними для користувача.

Сьогодні сучасні інформаційні технології стрімко проникають в повсякденне життя, внаслідок чого зростає кількість користувачів, які схильні отримувати інформацію і послуги в веб-середовищі. Стосується це й НТБ, яка розширює аудиторію віддалених користувачів, а це вимагає більш інтенсивного впровадження в нашу діяльність нових організаційних форм і технологічних розробок, орієнтованих на ефективне обслуговування в дистанційному режимі, що дає додаткові можливості для оптимальної організації бібліотечно-інформаційного обслуговування.

НТБ ВНТУ прагне, щоб рівень інформаційних та бібліотечних послуг був на високому рівні, а задоволення інформаційних потреб читачів — повним, точним і швидким.

До онлайн-послуг, які НТБ надає користувачам, пред’являються вимоги якості, що співвідносяться з вимогами і критеріями якості традиційних послуг, але мають і деякі особливості.

Серед основних характеристик якості онлайн-послуг, що забезпечують їх здатність задовольняти потреби користувачів – науковців, студентів, співробітників є:

  • надійність,
  • оперативність,
  • конфіденційність,
  • комунікативність,
  • доступність,
  • уважне ставлення до користувача і його запиту і ін.

Надійність визначається здатністю бібліотекаря в точності надати послугу. Розробка програми якісного сервісу повинна починатися саме з забезпечення надійності. Гарантією надійності є компетентність і професіоналізм бібліотекаря і репутація бібліотеки.

Оперативність — легкість встановлення зв’язку з бібліотекарем-консультантом, здатність надання послуги та допомоги користувачеві без затримки, навіть при складних запитах.

Найоперативнішому наданню інформації найбільше сприяють сервіси в режимі реального часу за допомогою веб-технологій (Skype, ICQ, програм онлайн-консультування). Впровадження таких сервісів миттєвих відповідей дозволяє уникати питань, що містять локальну інформацію (наприклад, коли закривається бібліотека, чи є певна книга в фонді і т.п.).

Довіра до послуги. Для її створення необхідно акцентувати увагу на зовнішніх ознаках, яким користувачі довіряють. Це добре організований сайт із зрозумілим інтерфейсом, легкість авторизації/реєстрації та оформлення запиту. Всі ці зовнішні критерії якості обслуговування спонукають користувачів зробити висновок про те, що даній службі можна довіряти.

Комунікативність — здатність забезпечити таке обслуговування, яке мінімізує непорозуміння між бібліотекарем і користувачем завдяки застосуванню додаткових сервісів (зворотний зв’язок, оцінка послуги).

Уважне ставлення — індивідуальне обслуговування та увага, яку бібліотекар проявляє до користувача. Особлива цінність цієї характеристики якості послуги пояснюється тим, що у кожного користувача – свої потреби. Спілкуючись з бібліотекарем, користувач повинен бути впевнений, що його індивідуальні потреби будуть враховані, тобто важливо персоніфікувати обслуговування. Наприклад, за допомогою технології «особистого кабінету» — способу організації персонального інформаційного простору на сайті, що дозволяє користувачеві управляти інформаційними запитами, отримувати додаткові послуги по запитам і ін.

Коректність — ввічливість і тактовність при спілкуванні з користувачами відповідно до правил спілкування, делікатну і аргументовану відмову або нагадування/повідомлення, що дозволяють зберегти позитивний імідж в очах користувачів. Наприклад, цілком коректно і обґрунтовано виглядає інформаційне повідомлення в віртуальній довідковій службі бібліотеки: «Ми приймаємо ваші питання цілодобово і без обмежень, але для пошуку потрібної інформації потрібен час, тому відповідь може вам прийти в протягом 4 годин — 2 доби. Будь ласка, не дублюйте свої питання. Віртуальна довідкова служба виконує фіксоване число запитів, обмежене технологічними можливостями служби».

Обов’язковість відповіді. Тут мається на увазі гарантоване право користувача на виконання його запиту у встановлені терміни.

Доступність, відсутність або мінімізація обмежень — можливість безперешкодного отримання послуги, існування мінімальної кількості обмежуючих факторів.

НТБ прагне, щоб всі критерії якості застосовувалися до всіх послуг, що надаються користувачам бібліотеки за допомогою Інтернету.

Сучасну бібліотеку вишу, якою є науково-технічна бібліотека Вінницького національного технічного університету, вже неможливо уявити без застосування інноваційних технологій з нерозривно пов’язаними з ними новими формами бібліотечного та інформаційного обслуговування. Забезпечуючи на належному інформаційному рівні освітній, науково-дослідний та виховний процес в університеті, науково-технічна бібліотека надає цілий спектр онлайнових сервісних послуг науковцям, студентам та іншим користувачам.

Прагнення до економії часу є провідною тенденцією сучасного життя. Бібліотека дозволяє заощадити час користувача, забезпечивши по телефону або по електронній пошті прийом замовлень на потрібну літературу, продовження термінів користування літературою, оформлення замовлення на електронну доставку документів та інші технологічні процеси обслуговування.

Сайт. Сьогодні не обов’язково приходити в приміщення бібліотеки, щоб скористатися її послугами. Бібліотека орієнтується на віддаленого користувача, який в будь-який момент може її відвідати через мережу Інтернет. Це стало можливим з реалізацією потужного власного віртуального ресурсу (веб-сайту), який залишається важливою складовою іміджу науково-технічної бібліотеки Вінницького національного технічного університету в інформаційному просторі.

На сайті університетської бібліотеки представлена вся інформація про бібліотеку, її діяльність, послуги, ресурси, зібрано багато корисної інформації, як для студентів, науковців, так і абітурієнтів. Важливо, що з сайту забезпечується доступ до електронного каталогу (з докладною інформацією про правила ведення пошуку в ньому), надаються онлайнові інформаційні послуги. Також через веб-сайт здійснюється цілодобовий онлайновий доступ до повнотекстових баз даних власної генерації, як-от: “Автори ВНТУ” та ін., вітчизняних і зарубіжних бібліотек, інформаційно-комерційних центрів і т. д

Розділи, рубрики НТБ ВНТУ слідує основним завданням, які стоять перед бібліотекою внз: максимально повне задоволення інформаційних потреб науковців, викладачів і студентів. На сайті бібліотеки в розділі «Ресурси» можна ознайомитись із новими надходженнями до бібліотечного фонду, попрацювати з бібліографічними списками, електронними ресурсами як локальними так і з глобальної мережі, що допомагає користувачам у навчанні та викладачам у науково-педагогічній роботі.

У розділі «На допомогу науковцю» дуже ґрунтовно представлено всю інформацію, що стосується наукової діяльності дослідників університету.

У рубриці «Авторам публікацій» надаються відомості, необхідні для написання наукових робіт з наведенням наукометричних і реферативних баз даних, архівів, поради для пошуку наукового журналу для публікації тощо.

В підрубриці «Системи ідентифікації науковця» наведені популярні світові системи унікальних ідентифікаторів науковців: міжнародні та національні, мультидисциплінарні та галузеві. Це системи ResearcherID, Scopus Author ID, ORCID з детальними інструкціями для коректної реєстрації в них.

В бібліотеці працює електронна читальна зала, де наші бібліотекарі, за необхідності, надають консультативну та практичну допомогу науковцям у реєстрації в даних системах, створенні власного профілю науковця і т. ін. Тут працює консультативний центр по підтримці Інституційного репозитарію ВНТУ, який є важливим інформаційним електронним ресурсом власної генерації.

Інституційний репозитарій ВНТУ — електронний архів університету, місією якого є популяризація наукових здобутків університетської спільноти (науковці, студенти, співробітники), підвищення рейтингу університету через зростання рівня цитованості наукових праць шляхом забезпечення вільного довготривалого та надійного доступу до них через Інтернет.

На сьогодні Інституційний репозитарій — нараховує близько 14 тис. записів і є єдиним електронним ресурсом ВНТУ, зареєстрованим в 7 міжнародних БД, в яких завантажена стаття індексується протягом 4-7 днів. Репозитарію присвоєно Міжнародний стандартний номер серійного видання ISSN. Університет, розвиваючи Інституційний репозитарій, став партнером проекту «Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України» та Консорціуму e-VERUM і, як результат, – доступи до міжнародних наукових БД.

Статистика репозитарію свідчить про те, що за останніх півроку найбільше було звернень до консультацій, підготовлених фахівцями бібліотеки, які представлені в репозитарії, як от «Бібліографічний опис: структура та загальні вимоги до складання», «Сайт НТБ ВНТУ як інформаційний ресурс забезпечення якісної освіти та науки в університеті» та ін.

Електронний каталог.  Головним інформаційним продуктом університетської бібліотеки по праву можна вважати електронний каталог (ЕК), який повністю відображує активний бібліотечний фонд (понад 220 тис. записів) та є основною для виконання різноманітних інформаційних запитів користувачів. Віртуальний електронний каталог, тобто каталог з віддаленим доступом до мережі, значно розширює діапазон можливостей наших користувачів – науковців, студентів та інших працівників вишу.

Пошук в ЕК доступний з сайту НТБ 24 години на добу 7 днів на тиждень з будь-якої точки світу. А виставлені правила користування ним значно спрощують пошук нашим користувачам. В результаті ЕК бібліотеки стає якісним і затребуваним інформаційним ресурсом, про що свідчить постійне зростання кількості звернень до нього.

Електронний каталог є основною складовою електронної бібліотеки (ЕБ), яка представлена повнотекстовими базами даних (БД). ЕБ містить електронні копії власних видань університету (БД “Автори ВНТУ”), документи на компакт-дисках. Важливим джерелом поповнення ЕБ стали оцифровані видання навчальної та наукової літератури з власних фондів завдяки  придбанню бібліотекою потужного сканера, що дозволяє швидко і якісно оцифровувати зношені видання та ті, які користуються підвищеним попитом, але є в недостатній кількості та виставляти їх в локальній мережі бібліотеки. Кількість оцифрованих документів з року в рік зростає.

Доступ до повнотекстових електронних версій документів відкривається через посилання з ЕК зареєстрованим користувачам.

З метою популяризації та доступності власних електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів за рахунок використання сучасних бібліотечних та веб-технологій бібліотека ВНТУ приєдналася до корпоративного формування національного Інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань», який реалізує Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Участь в цьому проекті забезпечила значний ріст використання і, як наслідок, підвищення рейтингу електронних інформаційних ресурсів власної генерації (Електронний каталог, Інституційний репозитарій ВНТУ, тематичні презентації, бібліографічна продукція та ін.)

Бібліотека ВНТУ, реалізуючи середньостроковий план дій Стратегії розвитку бібліотечної справи, готова стати партнером у створенні зведеного електронного каталогу бібліотек України.

Електронний формуляр. Особистий кабінет.  Користувач науково-технічної бібліотеки університету має можливість самостійно звернутись до свого формуляра через бібліотечний сайт і в будь-який час уточнити кількість взятих документів, термін їх повернення, дізнатись про причину блокування, зробити електронне замовлення та ін. В онлайн режимі надається можливість зміни пароля доступу до електронного формуляра.

На часі введення нової послуги для наших користувачів на базі ЕК – продовження терміну користування документами без втручання бібліотекаря.

Бібліотека надає читачам можливість замовити видання, знайдене в електронному каталозі, і в зручний час отримати замовлений документ в стінах бібліотеки.

В Вінницькому національному технічному університеті впроваджується електронний документообмін на основі електронної системи JetIQ і вже йде робота по підключенню бібліотеки до цієї програми. Тож поява у кожного студента, викладача особистого кабінету розширить можливості доступу до інформаційних ресурсів університетської бібліотеки.

Особистий кабінет користувача буде пов’язаний з автоматизованим переліком послуг бібліотеки і надасть можливість керувати ними. Після авторизації в цьому кабінеті наші користувачі з будь-якого комп’ютера можуть отримувати доступ до повних текстів необхідної навчальної, методичної та наукової літератури, замовляти та отримувати в електронному вигляді статті з журналів і збірників, включених в електронний каталог бібліотеки, продивлятись доступні сервіси, свої замовлення, задавати питання бібліотекарю.

Онлайновими послугами «Особистого кабінету читача» можна буде користуватися на сайті НТБ з нового навчального року.

 Електронна доставка документів.  Електронна доставка документів (ЕДД) – одна з важливих  інформаційних послуг, якою все більше користуються науковці та студенти університету. Основний вплив на розвиток ЕДД надають: поширення глобальних інформаційних мереж, технологічні нововведення, такі як системи інтерактивного дистанційного інформаційного пошуку, сумісні з електронними системами замовлення копій документів, автоматична обробка запитів, засоби зберігання інформації, електронні видання, технічні та програмні засоби сканування і розпізнавання тексту.

ЕДД в нашій бібліотеці дає можливість користувачеві на свою електронну пошту отримати цифрову копію статті, фрагменту чи розділу книжки з фондів НТБ ВНТУ (в т.ч. з електронної колекції), враховуючи Закон України “Про авторське право і суміжні права”.

Віртуальна довідкова служба, довідка он-лайн, чат.   З метою інформаційного обслуговування віддалених користувачів на сайті нашої бібліотеки працює «Віртуальна довідкова служба» — онлайнова служба, що виконує разові запити віртуальних користувачів, пов’язані з пошуком різного спектру інформації. ВДС стала невід’ємною частиною інформаційного сервісу бібліотеки, якою активно користуються, насамперед, молоді науковці.

Довідки виконують провідні фахівці

Найбільше надходять до бібліотеки тематичні запити, що включають в себе підбір джерел за темою та пов’язані з оформленням списків використаних джерел, а також адресні — де знайти джерело, як працюють відділи бібліотеки і т. д. При цьому поряд з досить простими темами зустрічаються досить складні, що вимагають від бібліотекарів не тільки багатоступінчастого пошуку, але і знання самого предмета. Співробітники Віртуальної служби приймають питання від віддалених користувачів незалежно від того, чи є вони читачами бібліотеки чи ні. Відповіді надсилаються на e-mail користувача.

Величезною популярністю в віртуальному просторі користується «чат-сервіс». Його перевага перед e-mail у тому, що спілкування відбувається в режимі реального часу і читач отримує відповідь на питання в той момент, коли це йому необхідно. В недалекій перспективі в нашій книгозбірні буде впроваджена довідка онлайн.

Науковці, викладачі, співробітники та студенти ВНТУ можуть в режимі он-лайн також отримати індекси Універсальної Десяткової Класифікації (УДК) та авторський знак на видання і статті.

Соціальні мережі  Соціальні мережі – інтернет-спільноти, які стали місцем соціального спілкування, полегшують отримання потрібної інформації, а також дають унікальну можливість людям висловитися і знайти друзів за інтересами.

Бібліотека НТБ ВНТУ створила свої профілі в мережі Facebook (http://www.facebook.com) та ВКонтакті (https://vk.com).

Профіль бібліотеки у Фейсбук став візитівкою університету, де йде жваве обговорення діяльності університету. Наші читачі, як науковці так і студентська молодь, високо оцінюють роботу бібліотеки. Багато науковців дякують нашим працівникам за роботу.

Ось як оцінює роботу бібліотеки один з викладачів університету: “- сторінка Бібліотеки, як комунікативного і соціально-культурного центру Вінницького національного технічного університету, окреслює критерії обслуговування (повнота, оперативність, доступ) — надає допомогу студентам, викладачам, співробітникам в освітній, науково-дослідній, культурно-просвітницькій діяльності незалежно від місця їх знаходження. Гадаю, що це дуже важливо. Доступ до знань, ідей і думок в усій їхній різноманітності відіграє важливу роль у розвитку демократичного, відкритого суспільства, що робить роль бібліотеки особливо значущою. Дякую.” І таких відгуків багато.

В групі НТБ ВКонтакті проходить активне спілкування, обмін думками студентської молоді, де вона залишає свої зауваження, поради.

Створення подібних профілів, сайтів в соціальних мережах – це певного роду спосіб встановити неформальний контакт з читачами, зняти у них бар’єри спілкування, відповісти на їхні запитання і запропонувати корисну інформацію.

Також бібліотека має свій канал на YouTube, де виставляє відео з презентацій, соціальних опитувань, масових заходів, флешмобів, професійних свят, що сприяє створенню позитивного іміджу бібліотеки в веб-середовищі.

Головна властивість бібліотечної сервісної діяльності НТБ ВНТУ полягає в тому, що вона затребувана нашим користувачем, її результати корисні бо використовуються в науковій та освітній діяльності.

Наша бібліотека постійно працює над покращення якості інформаційних продуктів і послуг, що надаються користувачам: розробляє стандарти обслуговування, що відображають гарантії та зобов’язання бібліотеки по відношенню до читачів; прагне передбачити очікування користувачів до отримання послуги; постійно підвищується кваліфікація персоналу бібліотеки; надаються докази якості до, під час і після надання послуги.

Важливо відзначити, що орієнтація бібліотеки університету на сервісний розвиток передбачає створення умов, спрямованих на досягнення інформаційного задоволення запиту, а не надання користувачам додаткових послуг на платній основі.

У бібліотечному сервісі НТБ ВНТУ обов’язковою вимогою є безумовний пріоритет користувачів — науковців та студентів, а індивідуалізація послуг є повсякденною практикою. Бібліотечне обслуговування зорієнтоване на формування нових потреб, тобто носить випереджаючий характер.

Список використаних джерел:

  1. Богданова, И. Ф. Онлайновые сервисы современных библиотек [Электронный ресурс] / И. Ф. Богданова, Н. Ф. Богданонова // IMS: всероссийская объединенная конференция «Интернет и современное общество» : электронный журнал. — Режим доступа: http:http://ojs.ifmo.ru/index.php/IMS/article/view/456, свободный (дата обращения: 03.04.2017).
  2. Сутыгина, И. Е. Новые библиотечные сервисы [Электронный ресурс] / И. Е. Сутыгина // Национальная библиотека Удмуртской Республики : веб-сайт / НБ УР. — Электрон. данные. — 2009-    . — 2014. — Режим доступа: http://unatlib.ru/librarians/methodical-materials/informational-and-analytical-materials/briefs/393-novye-bibliotechnye-servisy, свободный (дата обращения: 03.04.2017).
  3. Пинчук, Т. В. Библиотечные сервисы Центральной научной библиотеки НАН Беларуси для виртуального пользователя 2011 [Электронный ресурс] / Т. В. Пинчук // Репозиторий ЦНБ НАН Беларуси : электронный архив / ЦНБ им. Я. Коласа НАН Беларуси. — Электрон. данные. — Минск, — Режим доступа: http://library.basnet.by/handle/csl/38, свободный (дата обращения: 03.04.2017).
  4. Притуляк, Т. Є. Університетська бібліотека у режимі 24*7*365 [Электронный ресурс] / Т. Є. Притуляк // Репозитарій Вінницького національного технічного університету : електронний архів. — Електрон. дані. — 2012- . — Вінниця, — Режим доступу: http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/645, вільний (дата звернення: 03.04.2017).
  5. Притуляк, Т. Є. Книгозбірня університету — науковцям [Электронный ресурс] / Т. Є. Притуляк // Репозитарій Вінницького національного технічного університету : електронний архів. — Електрон. дані. — 2012- . — Вінниця, 2014. — Режим доступу: http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/197 , вільний (дата звернення: 03.04.2017).

Презентація виступу